№2 ”Основи тилового забезпечення військ”
Скачати 275.54 Kb.
|
1 2
ЗМІСТ ВСТУП
^ ЛІТЕРАТУРА
^ Слайди:
Графопроектор вступУправління - це свідома діяльність людей, яка направлена на створення оптимальних умов функціонування об'єкту. Таке визначення вірно у своїй основі і для діяльності командирів (начальників) та їх заступників по тилу у військовій сфері. Управлінська праця - це складний процес, який включає в себе багато елементів. Існують різні функції управління і відповідні їм види робіт. Кожний апарат управління, у тому числі і військовий, виконує такі основні функції управління: підготовку та прийняття рішення, організацію його виконання, регулювання, обліку і контролю, переробку інформації. Дуже важко поміж цих функцій визначити головну, так як в управлінській діяльності вони переплітаються, взаємно доповнюють одна одну. Але все ж ключова процедура управління - це підготовка і прийняття рішення. Правильне розуміння суті, змісту і мети управління тилом дозволяє визначити його роль і місце у тиловому забезпеченні частин (підрозділів), правильно побудувати систему управління тилом і забезпечити її надійне функціонування, організувати підготовку офіцерських кадрів для роботи в органах управління тилом та вирішити багато інших питань.
Управління військами - це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, начальників родів військ і служб щодо підтримання бойової готовності частин і підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва ними при виконанні поставлених завдань. ^ - складова частина управління військами. Воно полягає у цілеспрямованій діяльності командирів, штабів, заступників командирів з тилу, начальників служб та інших посадових осіб з'єднань, частин і підрозділів щодо підтримання бойової готовності тилу, підготовки його до забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій та керівництва ним при виконанні поставлених завдань. ^ : у мирний час - підтримання бойової готовності служб, частин та підрозділів тилу на рівні бойової готовності з'єднань, частин і підрозділів, забезпечення яких він здійснює; з початком та під час бойових дій - зосередження основних зусиль частин і підрозділів тилу на виконанні завдань щодо своєчасного та повного забезпеченню з'єднань, частин і підрозділів. Ця мета досягається виконанням ряду завдань, які і складають зміст управління тилом. ^ безперервне добування, збір, вивчення, відображення, аналіз і оцінку даних обстановки; прийняття рішень на тилове забезпечення частин (підрозділів); доведення завдань до підлеглих; планування забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій; організацію та підтримання взаємодії між службами, частинами і підрозділами тилу; організацію і проведення заходів тилу щодо підвищення (підтримання) бойової готовності частин (підрозділів) та забезпечення їх боєздатності; організацію і проведення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності тилу та виховної роботи в тилу, його захисту, оборони і охорони; організацію системи управління тилом; безпосереднє керівництво підготовкою тилу до виконання завдань та його діями під час бою; організацію і здійснення контролю та інші заходи. Управління тилом повинне забезпечувати ефективне використання можливостей частин, підрозділів тилу і виконання ними поставлених завдань у визначені строки та за будь-яких умов обстановки. Для цього воно повинне бути стійким, безперервним, оперативним та прихованим. Стійкість і безперервність управління тилом досягаються: знанням обстановки, що реально склалася; правильним усвідомленням завдання, яке поставлене старшим командиром (начальником); своєчасним прийняттям рішень та чіткою постановкою завдань підпорядкованим органам тилу; наявністю зв'язку з частинами (підрозділами), що забезпечуються, з підпорядкованими і взаємодіючими органами тилу, з старшими начальниками, а також надійною його роботою та комплексним використанням всіх технічних засобів управління; умілим розміщенням тилових пунктів управління, командних пунктів (пунктів управління) частин (підрозділів) тилу, своєчасним їх переміщенням під час бою, швидкою передачею, при необхідності, управління з одного пункту на інший, відновленням порушеного управління. Оперативність управління тилом полягає: у постійному знанні обстановки і швидкому реагуванні посадових осіб на її зміни; у своєчасному уточненні прийнятого рішення і поставлених завдань; в умінні заступників командирів з тилу, начальників організаційно-планових відділень, начальників служб та командирів частин (підрозділів) тилу застосовувати найбільш доцільні методи роботи і вирішувати поставленні завдання в строки, які забезпечують виконання бойових завдань частинами (підрозділами). Прихованість управління тилом полягає в забезпеченні збереження в таємниці всіх заходів, пов'язаних з підготовкою та веденням бою, тиловим і технічним забезпеченням частин (підрозділів). Прихованість управління тилом досягається: обмеженням кола осіб, які допускаються до планування бойових дій і тилового забезпечення частин (підрозділів); прихованим розміщенням і переміщенням тилових пунктів управління з'єднань і частин та командних пунктів (пунктів управління) частин і підрозділів тилу; дотриманням правил і порядку переговорів та передач інформації технічними засобами зв'язку; застосуванням засекречуючої апаратури зв'язку, шифруванням і кодуванням документів, використанням таблиць позивних і сигналів, переговорних таблиць і карт; проведенням заходів маскування згідно з планом вищого штабу. Управління тилом будується на основі: суворого єдиноналля; централізації управління при наданні підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених їм завдань; твердості і наполегливості у проведенні прийнятих рішень та планів у життя; оперативного і гнучкого реагування на зміни обстановки; особистої відповідальності командирів з'єднань і частин, заступників командирів з тилу, командирів підрозділів, начальників служб, командирів частин і підрозділів тилу за рішення, що приймаються, дії підпорядкованих органів тилу та за результати виконання ними поставлених завдань. Організаційно-технічну основу управління тилом складає система управління тилом. Вона включає: посадових осіб і органи управління тилом, пункти управління тилом, засоби управління - зв’язок і автоматизовані комплекси управління, а також інші спеціальні засоби. Система управління тилом повинна мати високу бойову готовність, живучість, стійкість та забезпечувати можливість як централізованого так і децентралізованого управління.
Кожна посадова особа і орган управління з'єднання, частини, підрозділу виконує конкретні функції в управлінні тилом. Ці функції проявляються як права і обов'язки посадових осіб та визначаються відповідними положеннями статутів та настанов. Знання і суворе виконання посадовими особами своїх обов'язків та уміле використання прав - одна із основних умов їх успішної роботи щодо тилового забезпечення частин (підрозділів) і надійного функціонування системи управління тилом. Для забезпечення надійного і ефективного управління тилом необхідні: високий рівень професійної підготовки і організаторської роботи командирів, заступників командирів з тилу, начальників служб, командирів частин і підрозділів тилу, усіх інших посадових осіб військового тилу; глибоке розуміння ними характеру і способів ведення сучасних бойових дій, принципів тилового і технічного забезпечення з'єднань (частин); тверде знання можливостей і основ застосування підпорядкованих засобів тилу; уміння правильно усвідомлювати завдання, які поставлені старшими начальниками і оцінювати обстановку; передбачення і передбачливість; висока оперативність і організованість у роботі при прийнятті рішення, постановці (уточненні) завдань підлеглим і плануванні забезпечення; дисципліна, старанність, розумна ініціатива; уміле використання засобів зв'язку і автоматизації управління тилом. ^ повністю відповідає за всебічне забезпечення підпорядкованих частин (підрозділів). Він визначає завдання тилу, здійснює контроль за їх виконанням, виділяє необхідні сили та засоби для підсилення тилу. Основою управління тилом з'єднання, частини, підрозділу є рішення командира та його вказівки щодо тилового і технічного забезпечення. Командир здійснює керівництво тилом особисто, через штаб з'єднання (частини, підрозділу), своїх заступників з тилу і озброєння, начальників родів військ і безпосередньо підлеглих йому начальників служб. ^ - основний орган управління частинами (підрозділами). При організації всебічного забезпечення бойових дій, штаб своєчасно доводить до заступників командира з тилу та озброєння, начальників родів військ і підлеглих безпосередньо командиру начальників служб з'єднання (частини) розпорядження і вказівки командира з питань тилу та інші дані, необхідні для планування і організації тилового та технічного забезпечення, інформує про зміни обстановки; узгоджує роботу зазначених посадових осіб щодо забезпечення частин (підрозділів); виділяє згідно з розпорядженнями командира додаткові сили і засоби для захисту, оборони, охорони, організації зв'язку тилу та вирішення інших завдань щодо забезпечення його дій. Під керівництвом начальника штабу проводяться заходи щодо забезпечення живучості системи управління частинами (підрозділами), по використанню сил і засобів зв'язку та автоматизації управління, а також щодо прихованого управління військами. Вказівки начальника штабу з цих питань розповсюджуються і на систему управління тилом. ^ постійно знати в обсязі, необхідному для виконання своїх службових обов'язків обстановку, завдання з'єднання (частини) та завдання підпорядкованих і приданих частин (підрозділів); доповідати командиру і начальнику штабу про стан тилового і технічного по службах тилу забезпечення, про стан і можливості штатних і приданих частин (підрозділів) тилу і їх потреби, а також пропозиції по їх застосуванню; згідно з вказівками командира і розпорядженнями вищих органів приймати рішення, планувати тилове забезпечення та розподіл штатних і приданих частин (підрозділів) тилу, ставити завдання начальникам служб і органам тилу, контролювати виконання цих завдань і уміло направляти їх дії по забезпеченню частин (підрозділів); постійно знати де знаходяться і які завдання виконують підпорядковані і придані частини (підрозділи) та їх боєздатність. Заступник командира з тилу здійснює керівництво тилом особисто, (через організаційно-планове відділення) (в дивізії) підпорядкованих служб. ^ - основний організатор тилового забезпечення частин (підрозділів). Він організовує та несе відповідальність за: всебічну підготовку тилу; узгоджене розміщення та переміщення частин (підрозділів) тилу, а також частин (підрозділів) технічного забезпечення; підвезення матеріальних засобів (крім ракет, які доставляються спеціальними транспортними засобами); використання мобільних підрозділів, підготовку, підтримання у проїжджому стані і використання шляхів підвозу та евакуації; тилове і технічне забезпечення по підпорядкованих службах; захист, оборону і охорону тилових об'єктів; зв'язок тилу і управління ним. Вказівки заступника командира з тилу з цих питань зобов’язані виконувати усі начальники родів військ і служб з'єднання (частини) а також командири частин (підрозділів). ^ - основний орган управління тилом бригади. Робота організаційно-планового відділення організовується на підставі розпоряджень і вказівок заступника командира з тилу, штабу з'єднання і вищого штабу тилу у тісній взаємодії з начальниками родів військ і підпорядкованими безпосередньо командиру начальниками служб. Основні завдання організаційно-планового відділення: забезпечення бойової готовності тилу; збір, вивчення та оцінка даних обстановки; ведення оперативного обліку особового складу тилу та запасів матеріальних засобів; підготовка необхідних розрахунків і пропозицій заступнику командира бригади з тилу щодо тилового і технічного по службах тилу забезпечення частин (підрозділів); планування тилового забезпечення; розробка проектів наказів, розпоряджень по тилу; своєчасне доведення завдань до виконавців і контроль за їх виконанням; організація взаємодії між службами, підпорядкованими заступнику командира з тилу і підтримання її під час бойових дій; організація захисту, оборони і охорони тилу; доповідь штабу з'єднання і вищому штабу тилу тилової обстановки і прийнятих рішень; інформування заступників командирів частин з тилу (у тому числі і взаємодіючих), начальників родів військ і служб в обсязі, що їх стосується, про зміни обстановки; організація системи управління тилом. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 2
Схожі:
 | №2 “Основи тилового забезпечення військ” Довести до студентів основні теоретичні положення, вимоги керівних документів щодо основ тилового забезпечення військ | | №2: основи тилового забезпечення військ” Заняття №5”Послідовність роботи заступника командира з тилу при організації тилового забезпечення з єднання (частини). Бойові документи... |
| №2 “Основи тилового забезпечення військ” Заняття №2 “Основи матеріального забезпечення з`єднань, частин І підрозділів у бою” | | I. основи організації зв’язку в сухопутних військах Управління військами – це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, органів виховної роботи, начальників родів військ, спеціальних... |
| Затверджено У бойовому статуті Сухопутних військ, частина ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка) викладено основні положення підготовки та ведення... | | Ягупов В. В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій «Організація морально-психологічного забезпечення служби військ в частині (підрозділі)» |
| Головне командування сухопутних військ збройних сил україни головне... | | Тема №4 Посібник по забезпеченню бойових рот сухопутних військ. Частина V "Технічне забезпечення". Вид. 1985 р |
| Види Збройних сил України та їх призначення? З’єднання та частини ракетних військ, з’єднання та підрозділи артилерії Сухопутних військ? | | Руководство по астрономо-геодезическим роботам при тго військ, ч.... Навчити студентів визначати азимути в інтересах військ з точністю 15, 30 та 60 сек |