Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм»




НазваКурс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм»
Сторінка4/10
Дата конвертації20.12.2013
Розмір1.58 Mb.
ТипКурс лекцій
skaz.com.ua > Туризм > Курс лекцій
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 3. Класифікація екскурсій
3.1. Етапи удосконалення класифікації екскурсій.

3.2. Сучасна класифікація екскурсій.

^ 3.3. Класифікація екскурсій залежно від змісту, тематики, складу учасників, місця проведення, способу пересування, форми проведення, тривалості.
3.1. Етапи удосконалення класифікації екскурсій.

Журнал «Російський екскурсант» один з перших спробував класифікувати екскурсії для учнів. Всі вони групувалися в наступні вісім типів:

1. Історико-археологічні екскурсії. Вони підрозділялися на ознайомлювальні й дослідницькі. Для учнів найбільш важливим уважався другий вид екскурсій. Беручи участь у них, школярі досліджували географічні особливості місцевості, пам'ятники старовини, стародавні книги, журнали, рукописи, гравюри, ікони, записували переказу, розповіді й пісні місцевих жителів, описували обряди й т.д. Зібрані матеріали призначалися для поповнення колекцій шкільного музею.

2. Історико-літературні. Учасники цих екскурсій відвідували місця, пов'язані з життям видатних письменників, поетів, учених, художників, державних і суспільних діячів. Важливе значення надавалося зустрічам із сучасниками знаменитих людей.

3. Природничо-історичні екскурсії мали на меті познайомити школярів із природою тієї місцевості, у якій вони живуть. Особлива увага в них зверталося на збір різних колекцій: ботанічних, зоо- і геологічних.

^ 4. Екскурсії на фабрики й заводи найчастіше проводилися для старших класів, що вчаться. Ціль їх була визначена як профорієнтаційна.

5. Географічн й етнографічні об'єднали три різних види екскурсій: художні, географічні й етнографічні. Кожен вид окремо вважався малодоступним для школярів, тому при розробці класифікації їх об'єднали в один тип.

^ 6. Екскурсії трудової допомоги виникли в період першої світової війни і являли собою поїздки груп учнів у село для допомоги в сільськогосподарських роботах тим селянським родинам, які через війну залишилися без робочих рук.

^ 7. Виділення загальноосвітніх і побутових екскурсій було пов'язане з тим, що міські школярі зовсім не знали село, сільським настільки ж мало було відомо про місто. Це й визначило появу самостійних екскурсій для ознайомлення з життям села міських школярів і з життям міста - сільських. Городянам показували поля, селянська праця й побут, природу, сільським дітям - вокзали, поїзди, вулиці із трамваями, суспільні будинки, заводи, фабрики й т.д. Протягом навчального року тим, хто побував на екскурсії, поручалося зробити доповіді про побачений.

^ 8. Екскурсії відпочинку й розваг являли собою колективний відпочинок класу або всієї школи на природі.

Наведена екскурсійна класифікація - це перший досвід аналізу всього розмаїтості екскурсій для учнів у Росії.
^ 3.2. Сучасна класифікація екскурсій.

Існує багато видів екскурсій, і, щоб орієнтуватися у цьому різноманітті, необхідна класифікація.

Класифікація в широкому розумінні - розподіл предметів, явищ, понять по класах, відділах залежно від їхніх загальних ознак.

Питання про класифікації екскурсій завжди перебувало у центрі уваги екскурсійних працівників та вчених-екскурсіонистів. Перші спроби розв‘язання цієї проблеми відносять до кінця 20-х рр. ХХ ст. Одним з варіантів класифікації форм екскурсійної роботи буде розподіл екскурсій на групи й підгрупи й відокремлення тих основних рис, які визначають характер проведення екскурсій, тобто допомагають керівникові орієнтуватися у всіх питаннях її розробки. Це відокремлення основних рис виявить кілька центральних типів екскурсій, до яких будуть залучатися проміжні класифікаційно незрозумілі екскурсії.

Екскурсійне обслуговування є як самостійною діяльністю (наприклад, у будинках відпочинку, клубах, школах), так і частиною комплексу туристських послуг (у туристичних фірмах). У наш час екскурсії класифікуються за:

а) змістом;

б) складом та кількістю учасників;

в) місцем проведення;

г) способом пересування;

д) тривалістю;

е) формою проведення.

Кожна група має властиві їй компоненти, специфіку й особливості.

^ За складом і кількістю учасників екскурсії поділяються на індивідуальні й групові; для місцевого населення й туристів; для дорослих і школярів і т.д.

Особливості сприйняття екскурсійного матеріалу кожної із зазначених груп вимагають внесення змін у зміст заходів, методику й техніку їхнього проведення, а також у їхню тривалість.

^ За місцем проведення екскурсії бувають: міські, заміські, виробничі, музейні, комплексні (що поєднують елементи декількох).

За способом пересування розрізняються пішохідні та з використанням різних видів транспорту.

Перевага пішохідних екскурсій полягає в тому, що, створюючи необхідний темп руху, вони забезпечують сприятливі умови для показу та розповіді.

Транспортні екскурсії (у переважній більшості автобусні) складаються із двох частин: аналізу екскурсійних об'єктів (наприклад, пам'ятників історії й культури) на зупинках і розповіді по дорозі між об'єктами, пов'язаного з характеристикою пам'ятників і пам'ятних місць, повз які проходе група.

Деякі екскурсійні установи використовують для проведення екскурсій тролейбуси, трамваї, річкові й морські теплоходи, вертольоти й т.д.

^ Тривалість екскурсії становить від 1 академічної години (45 хв) до доби.

Короткострокові тури (від 1 до 3-4 днів) називають маршрутом вихідного дня, у них може бути передбачено кілька екскурсій різної тривалості.

^ За формою проведення розрізняються:

  • екскурсія-масовка. Її учасники пересуваються за маршрутом одночасно на 10-20 автобусах, у кожному з яких працює екскурсовод. Такі екскурсії можуть містити в собі масові театралізовані постанови, фольклорні свята й т.д.;

  • екскурсія-прогулянка, що сполучає в собі елементи пізнання з елементами відпочинку, проводиться в лісі, у парку, по морю, ріці й ін.;

  • екскурсія-лекція (розповідь переважає над показом);

  • екскурсія-концерт присвячується музичній темі із прослуховуванням музичних творів у салоні автобуса;

  • екскурсія-спектакль — це форма проведення літературно-художньої екскурсії, підготованої на основі конкретних творів художньої літератури й ін.

Екскурсія може розглядатися як форма навчальної роботи для різних груп екскурсантів. Це може бути:

  • екскурсія-консультація, що дає наочні відповіді на питання екскурсантів, є одним з видів підвищення кваліфікації;

  • екскурсія-демонстрація – це найбільш наочна форма ознайомлення групи із природними явищами, виробничими процесами й т.д.;

  • екскурсія-урок являє собою форму повідомлення знань відповідно до навчальної програми того або іншого навчального закладу;

  • навчальна екскурсія (для спеціальної аудиторії) є формою навчання й підвищення кваліфікації екскурсійних працівників;

  • пробна екскурсія являє собою завершальний етап індивідуальної роботи з підготовки та проведення екскурсій, форму перевірки знань у студентів або працюючих екскурсоводів при підготовці ними нової екскурсійної теми;

  • показова екскурсія – це форма навчальної екскурсії, що ставить метою показати зразок того або іншого методологічного прийому на конкретному об'єкті, розкрити певну підтему й т.д.;

  • рекламна екскурсія найчастіше проводиться для туроператорів.


^ 3.2. Класифікація екскурсій залежно від змісту

За змістом екскурсії поділяються на оглядові й тематичні.

Оглядові екскурсії, як правило, багатотемні. Не випадково їх називають багатоплановими. У них використається історичний і сучасний матеріал. Будуються вони на показі всіляких об'єктів (пам'ятників історії й культури, будинків і споруд, природних об'єктів, місць знаменних подій, елементів благоустрою міста, промислових і сільськогосподарських підприємств тощо).

У таких екскурсіях події освітлюються узагальнено. Це дає загальну уяву про місто, область, регіон і державі в цілому. Хронологічні рамки подібної екскурсії - час існування, наприклад, міста з першого згадування про нього до сьогоднішнього дня й перспективи розвитку.

Оглядові екскурсії мають свої особливості. На відміну від тематичних у них формулювання теми являє певну складність. Незалежно від місця, де їх готують і проводять, вони практично схожі між собою насамперед за своєю структурою. У кожній з них висвітлюється декілька підтем (історія міста, стисла характеристика промисловості, науки, культури, народної освіти і тощо). У той же час в оглядових екскурсіях є свої відмінні риси. Вони диктуються тими особливостями в історичному розвитку, які властиві певному місту, області, регіону. Наприклад, воєнно-історичну підтему включають в оглядові екскурсії по тих містах, на території яких відбувалися військові дії. Літературні підтеми включаються в оглядові екскурсії по містах, пов'язаними з життям і діяльністю письменників, поетів і т.д.

Тематичні екскурсії присвячені розкриттю однієї теми. Якщо це історична екскурсія, то в її основу може бути покладено одну або кілька подій, об'єднаних однією темою. Якщо екскурсія на архітектурну тему, то предметом вивчення можуть стати найцікавіші витвори зодчества, розміщених на вулицях і площах міста, а у великому місті - архітектурні ансамблі минулих століть.

Тематичні екскурсії поділяються на історичні, виробничі, природознавчі (екологічні), мистецтвознавчі, літературні, архітектурно-містобудівні.

За своїм змістом історичні екскурсії, у свою чергу, поділяються на наступні підгрупи:

  • історико-краєзнавчі («Історія виникнення Святогірського монастиря», «З історії розвитку Донбасу» й ін.);

  • археологічні (наприклад, у м. Херсонесі з показом речовинних історичних джерел-розкопок);

  • етнографічні (що розповідають про звичаї різних націй і народностей);

  • воєнно-історичні (по місцях бойової слави, наприклад Жовті Води, Берестечко);

  • історико-біографічні (по місцях життя й діяльності відомих людей);

  • екскурсії в історичні музеї.

Виробничі екскурсії поділяються на підгрупи:

  • виробничо-історичні;

  • виробничо-економічні (наприклад, банківська, біржова діяльність, ринок нерухомості й ін.);

  • виробничо-технічні;

  • професійно-орієнтовні (для учнів).

Природознавчі (екологічні) можуть бути ботанічними, зоо-, гідро-, геологічними й т.д.

Мистецтвознавчі екскурсії мають підгрупи:

  • історико-театральні (наприклад, «З історії українського театру», «Немирович-Данченко на Донеччині);

  • історико-музичні («Київ музичний»);

  • по народних художніх промислах (Петріківка);

  • по місцях життя й творчості діячів культури («Село Красне – батьківщина С.С. Прокоф‘єва);

  • у картинні галереї й виставочні зали, музеї, майстерні художників і скульпторів.

Літературні екскурсії звичайно групуються в такий спосіб:

  • літературно-біографічні. Проводяться по місцях, які зберігають пам'ять про життя й творчість письменника, поета, драматурга й т.д. (наприклад, « В Стус у Донецькій області», «Купрін у Єнакієво» і т.д.);

  • історико-літературні, що розкривають певні періоди розвитку російської національної літератури («Літературний Київ 20-х років XX століття», «Літературний Донецьк»);

  • літературно-художні - це поетико-текстові екскурсії («Білі ночі в Санкт-Петербурзі») або по місцях, які знайшли відображення в творах того або іншого письменника («Слідами героїв М. Гоголя», «Київ в творах Булгакова»).

Екскурсії на архітектурно-містобудівні теми поділяються на:

  • ті, що містять показ архітектурних будівель даного міста;

  • що пов'язані з показом пам'ятників архітектури певного історичного періоду;

  • ті, що дають уявлення про творчість одного архітектора;

  • що знайомлять із плануванням і забудовою міст за генеральним планом;

  • пов'язані з демонстрацією зразків сучасної архітектури;

  • що знайомлять з новобудовами.

Слід зазначити, що тематичні екскурсії того або іншого виду рідко існують ізольовано один від одного. Наприклад, історичний матеріал використовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми; елементи природознавчих екскурсій знаходять своє місце майже в кожній групі тематичних екскурсій. Все залежить від конкретних умов їхнього проведення, від ресурсів пізнавального плану того або іншого міста або регіону.
Тема 4. Методика підготовки екскурсії
^ 4.1. Основні етапи підготовки екскурсії.

4.2. Складання та інспектування маршрутів.

4.3. Індивідуальний та контрольний текст екскурсії.

4.4. Порядок складання технологічної карти екскурсії.

^ 4.5. Прийом екскурсії; затвердження екскурсії.
4.1. Основні етапи підготовки екскурсії

Екскурсія є результатом двох взаємозалежних процесів - підготовки й проведення. Без якісної підготовки неможливо якісне проведення.

У роботі по підготовці нової екскурсії можна виділити два основних напрямки:

розробку теми екскурсії, нової для даної екскурсійної установи (або нової взагалі);

підготовку починаючого або вже працюючого екскурсовода до проведення нової для нього, але вже раніше розробленої й проведеної в даній установі екскурсії.

Підготовка нової екскурсії поручається творчій групі. У її склад включається від 3 до 7 чоловік, а в окремих випадках - і більше, залежно від складності теми. Здебільшого це працюючі в установі екскурсоводи. Часто як консультантів запрошуються фахівці різних галузей - науковці музеїв, викладачі вузів і середніх шкіл і т.д.

Звичайно кожному з учасників творчої групи поручається розробка одного з розділів, однієї з підтем екскурсії або одного або декількох питань підтеми. З метою контролю за роботою групи вибирається керівник.

Підготовка нової екскурсії включає три основні стадії:

1) попередня робота - підбор матеріалів для майбутньої екскурсії, їхнє вивчення (тобто процес нагромадження знань по даній темі, визначення мети й завдань екскурсії). Одночасно із цим відбувається відбір об'єктів, на яких буде побудована екскурсія;

2) безпосередня розробка самої екскурсії - складання екскурсійного маршруту; вивчення фактичного матеріалу; робота над змістом екскурсії, її основною частиною, що складається з декількох основних питань; написання контрольного тексту; методичне оснащення екскурсії; вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу й розповіді; підготовка технологічної карти нової екскурсії; написання екскурсоводами індивідуальних текстів;

3) висновок - прийом (захист) екскурсії на маршруті; твердження нової екскурсії керівником екскурсійної установи; допуск екскурсоводів, що захистили свою тему, до роботи на маршруті.

У найпростішому виді структура всіх екскурсій, незалежно від теми, виду й форми проведення, однакова: вступ, основна частина, висновок.

Вступ, як правило, складається із двох частин:

- організаційної (знайомство з екскурсійною групою й інструктаж екскурсантів про безпеку в шляху й вимогах поводження на маршруті);

- інформаційної (коротке повідомлення про тему, довжину й тривалість маршруту, часу відправлення й повернення, санітарних зупинках і місці закінчення екскурсії).

Основна частина будується на конкретних екскурсійних об'єктах, сполученні показу й розповіді. Її зміст складається з декількох (5-12) підтем, які повинні бути розкриті на об'єктах й об'єднані темою. Важливим для створення екскурсії є підбор об'єктів таким чином, щоб представлені були тільки ті об'єкти, які допомагали б розкрити зміст теми екскурсії, причому в певнім дозуванні за часом і залежно від значимості тієї або іншої підтеми в даній екскурсії.

Висновок, як і вступ, не пов'язане з екскурсійними об'єктами. Воно повинне займати за часом 5-7 хвилин і складатися із двох частин:

- підсумку основного змісту екскурсії, висновку по темі, що реалізує ціль екскурсії;

- інформації про інші екскурсії, які можуть розширити й поглибити дану тему.

Висновок так само значимий, як і вступ, і основна частина.

Дуже важливо, щоб екскурсія була досить цікавою. Але не менш істотно не перевантажувати її потоком непотрібної туристам інформації, подавати матеріал у найбільш доступній формі, що сприяє найкращому сприйняттю. У зв'язку із цим тематика екскурсії неодмінно повинна бути зорієнтована на певну категорію екскурсантів (дорослих, молодь або дітей; міських або сільських жителів; працівників різних професій; співвітчизників або іноземців і т.д. ). Такий облік називається диференційованим підходом до екскурсійного обслуговування. Він повинен ураховувати не тільки інтереси, але й мети споживачів. Якщо екскурсія з, наприклад, у рамках фольклорного тура, то основний упор у розповіді й показі необхідно робити на історію, пам'ятники, національні особливості регіону. Якщо ж екскурсія входить у програму ділового тура, то варто приділяти увагу показу різних ділових і суспільних центрів і т.п. При організації екскурсійного обслуговування в рамках курортного відпочинку привабливі екскурсійні прогулянки зі спостереженням природних ландшафтів, пам'ятників, об'єктів.

У процесі підготовки нової екскурсії можна виділити ряд основних етапів, які розташовуються в певній послідовності.

Уперше поняття "етапи підготовки екскурсії" було уведено в побут в 1976 р. Тоді ж було названо чотирнадцять етапів:

1. Визначення мети й завдань екскурсії.

2. Вибір теми.

3. Відбір літератури й складання бібліографії, визначення джерел екскурсійного матеріалу. Знайомство з експозиціями й фондами музеїв по темі.

4. Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів.

5. Складання маршруту екскурсії.

6. Об'їзд або обхід маршруту.

7. Підготовка контрольного тексту екскурсії.

8. Комплектування "портфеля екскурсовода".

9. Визначення методичних прийомів проведення екскурсії.

10. Визначення техніки ведення екскурсії.

11. Складання технологічної карти.

12. Складання індивідуальних текстів.

13. Прийом (здача) екскурсії.

14. Твердження екскурсії.

Визначення мети й завдання екскурсії. Робота над будь-якою новою екскурсією починається із чіткого визначення мети, це допомагає авторам більш організовано вести роботу надалі. Ціль екскурсії - це те, заради чого показуються екскурсантам пам'ятники історії й культури й інші об'єкти. Розповідь екскурсовода підлегла тієї ж кінцевої мети. Назвемо кілька цілей: виховання патріотизму, любові до Батьківщини, поваги до інших народів, естетичне виховання, а також розширення кругозору, одержання додаткових знань у різних галузях науки й культури й т.д. Завдання екскурсії - досягти цілей шляхом розкриття її теми.

Вибір теми залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого створення певної тематики екскурсії. Кожна екскурсія повинна мати свою чітко сформульовану тему.

Тема є стрижнем, що поєднує всі об'єкти й підтеми екскурсії в єдине ціле. При створенні екскурсії учасники творчої групи ведуть відбір об'єктів, постійно звіряючи свої матеріали з темою. Однак мало відібрати об'єкт по темі, треба знайти конкретний матеріал, на якому ця тема буде розкрита з найбільшою повнотою й переконливістю. Угруповання тим лежить в основі існуючої класифікації екскурсій.

^ Відбір джерел екскурсійного матеріалу. У ході розробки нової екскурсії складається список книг, брошур, статей, опублікованих у газетах і журналах, які розкривають тему. Призначення списку - визначити зразкові границі майбутньої роботи з вивчення літературних джерел, надати допомогу екскурсоводам у використанні необхідного фактичного й теоретичного матеріалу при підготовці тексту. Перелік літератури розмножується в декількох екземплярах для зручності в роботі групи й тих екскурсоводів, які будуть готуватися до проведення екскурсій по даній темі. У переліку називаються автор, назва, рік видання, а також глави, розділи, сторінки.

При великій кількості літературних джерел список варто розділити на дві частини: "Основна література" й "Додаткова література".

Крім публікацій у пресі, можуть бути використані інші джерела. Автори екскурсії становлять їхній перелік, у який входять державні архіви, музеї, хронікально-документальні й науково-популярні кінофільми, де втримуються матеріали по темі екскурсії. Як джерело можуть служити спогаду учасників й очевидців історичних подій. Однак при використанні мемуарних матеріалів щоб уникнути неточностей і тенденційності варто проявляти обережність. Для розповіді повинні бути відібрані тільки достовірні, ретельно перевірені факти й відомості. Значну допомогу в пошуку й систематизації матеріалу екскурсій можуть зробити комп'ютерні енциклопедії, у тому числі мультимедійні бази даних на лазерних дисках (CD-ROM), Іnternet.
^ 4.2. Складання та інспектування маршрутів

Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів. Показ об'єктів, як ми вже відзначали, є частиною, що займає чільне положення в екскурсії. Правильний відбір об'єктів, їхня кількість, послідовність показу впливають на якість екскурсії.

У цей час на державному обліку перебуває понад 150 тис. пам'ятники історії, археології й культури, а в музеях країни зберігається близько 40 млн. експонатів.

Як об'єкти можуть бути:

- пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства й держави (наприклад, Савур-Могила);

- будинки й спорудження, меморіальні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей, добутку архітектури й містобудування, житлові й суспільні будинки, корпуси промислових підприємств, інженерні спорудження (пам'ятник А.С. Пушкіну, будинок залізничного вокзалу в Донецьку);

- природні об'єкти - лісу, гаю, парки, ріки, озера, ставки, заповідники й заказники, а також окремі дерева, реліктові рослини й ін. (Дружківські скам'янілі дерева);

- експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок (художній музей Донецька);

- пам'ятники археології - городища, древні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали, дороги, гірські вироблення, загони, святилища, канали й ін. (Теплинське городище в Слов'янськом районі);

- пам'ятники мистецтва - добутку образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, скульптура й ін. (дендропарк "Софиївський" в Умані).

Екскурсійні об'єкти класифікуються:

- по змісту - однопланові (добуток живопису, ріка, рослина, тварина, будинок) і багатопланові (архітектурний ансамбль, ліс, поле, вулиця, площа міста);

- по функціональному призначенню - основні, які є основою для розкриття підтем, і додаткові, показувані під час переїздів (переходів) між основними об'єктами в ході логічних переходів у розповіді;

- по ступені схоронності - повністю збережені, що дійшли до наших днів зі значними змінами, частково збережені, втрачені.

Перед екскурсійними працівниками при створенні екскурсії коштує завдання - відібрати з безлічі об'єктів самі цікаві й по зовнішньому вигляді, і по тій інформації, що вони із собою несуть. Правильний відбір забезпечить зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу й глибоке розкриття теми. Варто так організувати цю справу, щоб ті самі об'єкти не кочували з екскурсії в екскурсію.

По можливості, у кожної теми повинні бути "свої" об'єкти. Їхня розмаїтість дозволяє організувати правильне чергування вражень в екскурсантів, зберегти елемент новизни при вивченні різних тим.

Якщо з передбачуваного маршруту неможливо виключити той або інший об'єкт (наприклад, "Мідний вершник" у Санкт-Петербурзі, Червона площа в Москві й ін.), що через його унікальність показується в ряді екскурсій (оглядової, історичної, літературної, мистецтвознавчої), то такий об'єкт необхідно розкрити по-особливому. При його показі й у розповіді повинні бути виявлені ті характерні риси, які не знайшли відбиття в екскурсіях на інші теми. У такому випадку інтерес екскурсантів при їхньому повторному огляді, як правило, не знижується.

У практиці підготовки екскурсій вироблена певна методика оцінки екскурсійних об'єктів. Її застосування особливо важливо в тих випадках, коли творці нової екскурсії, зустрічаючись на маршруті з декількома об'єктами, подібними по змісту, можуть вибрати ті з них, які найцікавіші для даної теми.

Для оцінки об'єктів, включених в екскурсію, використаються наступні критерії:

Пізнавальна цінність - зв'язок об'єкта з конкретною історичною подією, з певною епохою, життям і творчістю відомого діяча науки або культури, художні вартості пам'ятника, можливість їхнього використання в эстетическом вихованні учасників екскурсії.

Популярність - популярність об'єкта серед населення (наприклад, Червона площа в Москві, Софія Київська, собор Святого Юра у Львові й ін.).

Незвичайність (екзотичність) - особливість, неповторність пам'ятника історії або культури, будинки, спорудження (наприклад, суцільнозварний міст імені Е.О. Патона через Дніпро в Києві). Незвичайність об'єкта може бути також пов'язана з якоюсь історичною подією, що відбулося в даному будинку, на місці установки даного пам'ятника, з легендою або історичною подією (церква царевича Дмитра в Угличу, храм Спасу на Крові в Санкт-Петербурзі на місці загибелі пануючи Олександра ІІ). Екзотичність може бути природного характеру (наприклад, сталактито-сталагмитовые карстові печери в Новому Афоні, в Абхазії).

Виразність - зовнішня виразність об'єкта, його взаємодія із тлом, навколишнім середовищем (будинками, спорудженнями, природою). Перевага віддається тому об'єкту, що щонайкраще вписується в місцевість, гармоніює з іншими об'єктами, з ландшафтом (наприклад, будинок Московського університету на Ленінських горах, храм Покрова на Нерли в м. Володимирі, мости в Санкт-Петербурзі).

Схоронність - стан об'єкта в цей момент, його підготовленість до показу екскурсантам.

Місцезнаходження - відстань до об'єкта, зручність під'їзду до нього, можливість підвозу до об'єкта екскурсантів, придатність дороги для автотранспорту, природна обстановка, що оточує даний об'єкт, наявність місця, придатного для розташування групи з метою спостереження.

Тимчасове обмеження показу - час (доба, дні, місяці й сезони), коли відвідування й огляд об'єкта неможливі через погану видимість або сезонність.

Екскурсія не повинна бути перевантажена більшою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її тривалість і викликає стомлюваність екскурсантів, а увага й інтерес при цьому слабшають. Оптимальна тривалість міської екскурсії становить 2-4 академічних години. При цьому екскурсанти з інтересом сприймають не більше 15-20 об'єктів.

В екскурсію можуть входити об'єкти як однієї групи (наприклад, пам'ятники архітектури), так і декількох груп (пам'ятні місця, історичні пам'ятники, житлові будинки, природні об'єкти). Набір об'єктів залежить від теми екскурсії, її змісту, складу екскурсійної групи. Неправильно, наприклад, всю оглядову екскурсію будувати винятково на показі скульптурних пам'ятників і монументів. Варто уникати одноманітності побудови зорового ряду. Зорові враження екскурсантів будуть неповними, якщо в маршрут поряд з пам'ятниками й монументами не буде уведений показ окремих будинків і вулиць, площ, пам'ятних місць, об'єктів природи.

У ході підготовки нової екскурсії більше уваги варто приділити вивченню об'єктів на місці, у їхній природній обстановці. Необхідну вихідну інформацію дає вивчення об'єктів по джерелах - книгам, альбомам, фотографіям. Зустріч із екскурсійним об'єктом безпосередньо на місці його розташування, вивчення різних його сторін дозволяють екскурсоводові в майбутньому, при роботі із групою, вільно орієнтуватися біля нього, кваліфіковано вести його показ.

^ Картка екскурсійного об'єкта

Відбір об'єктів закінчується складанням карток (паспортів) на кожний з них як для конкретно розроблювальної теми, так і для майбутніх екскурсій.

У картку об'єкта вносяться наступні дані:

1) його найменування (первісна й сучасне), а також назва, під яким він відомий у населення;

2) історична подія, з яким він зв'язаний, дата події;

3) його місцезнаходження, поштова адреса, найменування території, де він розташований (місто, селище, промислове підприємство й т.д. );

4) його опис (під'їзд до нього, його автор, дата спорудження, з яких матеріалів виготовлений, текст меморіального напису);

5) джерело відомостей про нього (література, де описана об'єкт і події, пов'язані з ним, архівні дані, усні перекази, основні друковані праці й місця зберігання неопублікованих робіт);

6) ступінь його схоронності (стан його й території, на якій він перебуває, дата останнього ремонту, реставрації);

7) відповідальний за охорону об'єкта;

8) відомості про те, у яких екскурсіях об'єкт використається;

9) дата складання картки, прізвище й посада укладача.

До картки прикріплюється фотографія об'єкта, що відтворює його нинішній й, по можливості, колишній види. Приклад картки екскурсійного об‘єкту наведено на рисунку 4.1.
1. Монумент визволителям Донбасу.

2. Тридцятиметрові фігури солдата й шахтаря персоніфікують ратний подвиг воїнів, що вигнали німецько-фашистських окупантів з індустріального краю, і героїзм робітників, що відродили його до життя.

3.Пам'ятник споруджено у Міському відпочинку (колишня назва парк ім. Ленінського комсомолу на правом березі Нижнєкальміуського водоймища.

4. Було відкрито в 1984 р. у переддень свята Перемоги. Скульптор Ю. Балдін, художник-монументаліст А. Порожнюк, архітектори В. Кишкань і М. Ксеневич, інженер-конструктор Е. Райгородецкий. На полірованій грані композиції написані слова: "Твоїм визволителям, Донбас". Збоку, на чорному граніті стели - літопис звільнення міст донецької землі.

5. Герценов Б.Е., Юрис Ю.И. Донецьк-путеводитель. - Донецьк: Донбас, 1994. - 111 с.

6. Реконструйовано постамент і прилеглу територію у 210 році. У 2012 році відкрито Музей Великої Вітчизняної війни.

7. Охорона пам'ятника на регіональному рівні.

8. Використається в оглядовій екскурсії по Донецькові по маршруті: Донецьк - культурний центр.

9. Петренко Галина Іванівна, 15 травня 2012 року
Рис. 4.1. Приклад оформлення карти екскурсійного об‘єкту

У картку на архітектурні, природні, археологічні об'єкти можуть бути включені й іншої відомості. Так, картка на пам'ятник архітектури (будинок) містить відомості про наявність скульптури, кахлів, стінопису в його декоративному оздобленні (зовні, усередині), про тип і конструкцію будинку, його технічному стані (ступеня схоронності). Наявність карток на всі екскурсійні об'єкти, розташовані на території даного краю, прискорює розробку нових екскурсійних тим, дозволяє різноманітити використання пам'ятників в екскурсіях на різні теми, робить їхній показ більше активним.

На природні об'єкти можна запропонувати трохи іншу форму картки. Вона містить наступні відомості про об'єкт:

1) найменування;

2) місцезнаходження (адреса);

3) характеристика (площа, фауна, флора, ґрунти, гірські породи);

4) цінність (наукова, оздоровча й т.д.);

5) значення (місцеве, обласне, загальнодержавне);

6) стан;

7) народногосподарське використання;

8) законодавчий акт про його охорону й дата його прийняття;

9) джерела відомостей про об'єкт;

10) прізвище, ім'я, по батькові укладача й дата складання.

^ Маршрут екскурсії - найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, що сприяє розкриттю теми. До нього пред'являються такі основні вимоги:

- логічна послідовність;

- забезпечення зорової основи для розкриття теми.

Варіантів складання маршруту може бути трохи: хронологічний, тематичний, тематико-хронологічний.

Хронологічний використають в екскурсіях, що розкривають життя видатних людей (наприклад, композитора С.С. Прокоф'єва).

Тематичний вибирають для таких екскурсій, як "Донецьк культурний".

Тематико-хронологічний принцип побудови маршруту - чорта оглядових екскурсій.

Розробка маршруту - багатоступінчастий процес, при якому потрібно керуватися Правилами дорожнього руху й інших нормативів.

Об'єкти на маршруті бувають основні й додаткові.

При складанні маршруту дотримуються наступні умови:

1) показ у певній послідовності, що не допускає повторних проїздів;

2) доступність об'єктів (наявність площадок для його огляду);

3) переїзд або перехід між об'єктами не більше 10-15 хв.;

4) наявність упоряджених зупинок, у тому числі й санітарних.

Потрібно становити кілька варіантів руху на випадок ремонтних робіт, транспортних пробок. Розробка транспортного маршруту завершується узгодженням і твердженням паспорта й схеми маршруту, розрахунку кілометражу й часу використання транспорту.

Після складання маршруту обов'язкові його обхід або об'їзд, якщо екскурсія транспортна.

Завдання обходу (об'їзду):

ознайомитися із плануванням траси (вулицями, площами);

уточнити місця розташування об'єктів і зупинок групи (автобуса);

освоїти під'їзд на автобусі до місць стоянок й об'єктів;

провести хронометраж часу, необхідного для показу об'єктів й екскурсії в цілому;

перевірити доцільність показу намічених об'єктів;

вибрати кращі крапки для показу й варіанти розташування групи;

вибрати методику знайомства з об'єктом;

виявити потенційно небезпечні місця й вжити заходів для забезпечення безпеки екскурсантів.

Приклад маршруту екскурсії "Донецьк – початок всіх маршрутів" наведено на рис 4.2.


Рис. 4.2. Приклад оформлення схеми маршруту екскурсії

^ 4.3. Індивідуальний та контрольний текст екскурсії.

В екскурсійній справі існують поняття "контрольний" й "індивідуальний тексти". До цих текстів пред'являється ряд однакових вимог: стислість, чіткість формулювань, необхідна кількість фактичного матеріалу, наявність інформації з теми, повне розкриття теми, літературна мова. Але існують і розходження. Розглянемо їх.

Контрольний текст складається творчою групою, відповідно до його кожен екскурсовод будує свою розповідь.

Матеріал у контрольному тексті розташований найчастіше в хронологічному порядку й не відбиває структури екскурсії, маршрутної послідовності. Цей текст є основою для створення варіантів екскурсій однієї теми для різних груп екскурсантів. Він включає матеріали, які можуть скласти зміст вступного й заключного слова.

Текст повинен бути ретельно вивіреним, всі цитати, цифри, дати, приклади - супроводжуватися посиланнями на джерела.

На основі контрольного тексту кожен екскурсовод готовить свій індивідуальний текст, що допомагає логічно будувати його розповідь. Зміст таких текстів у різних екскурсоводів буде подібним, але в них будуть приводитися різні факти, уживатися інші обороти мови.

Ознайомлення екскурсоводів з контрольним текстом повинне проводитися після підготовчої роботи (збір, вивчення матеріалу). Це допомагає правильно відібрати матеріал, визначити найкращу кількість прикладів, зробити правильні висновки по підтемах у цілому.

Індивідуальний текст відбиває структуру екскурсії й складається відповідно до технологічної карти. Кожна його частина присвячена певній підтемі, факти й дати підтверджуються посиланнями на джерела.

Авторові тексту необхідно пам'ятати про те, що слово й об'єкт діють на почуття екскурсантів одночасно. Прагнення до пожвавлення матеріалу не повинне вести до спроб розваги екскурсантів.

При показі тих самих об'єктів різні екскурсоводи залежно від властивостей характеру, особистих здатностей використають різні обороти мови, факти, приклади й, що дуже важливо, різні методичні прийоми.

Від того, наскільки індивідуальний текст наближений до загальноприйнятої мови й ураховує мовні особливості конкретного екскурсовода, залежить успіх розповіді.

Методика вимагає, щоб, становлячи індивідуальний текст, екскурсовод пам'ятав про свою відмінність від лектора. Обмеженість часу, перебування екскурсантів на ногах і на відкритому повітрі з екскурсовода говорити коротко й чітко. Тривалість розповіді не повинна перевищувати часу, протягом якого об'єкт привертає увагу екскурсантів (найчастіше це 5-7 хв.). Даний принцип одержав назву "закон мови об'єкта".

Наявність індивідуального тексту не означає, що він весь повинен заучуватися напам'ять. Щоб спростити користування текстом, можна заготовити спеціальні картки, де записуються короткі відомості про об'єкт, цитати, цифри, дати. Їхній рекомендувати розмір, А8, А6 (чверть стандартного літа щільного папера для письма, придатної для тривалого застосування). Для зручності картки потрібно пронумерувати. Їхня кількість звичайно відповідає числу основних питань. Картки допомагають екскурсоводові згадати матеріал, читати припустимо тільки ті з них, на яких записані цитати з добутків.
^ 4.3. Порядок складання технологічної карти екскурсії.

Документом, що визначає всі сторони проведення екскурсії, її техніку, методику, є технологічна карта (застаріла назва - методична розробка).

До технологічної карти пред'являються наступні вимоги:

- актуальність (відбиття сучасних матеріалів, важливих проблем сьогоднішнього дня);

- цілеспрямованість (що виражається в підборі підтем);

- дотримання структури екскурсії;

- дотримання тематичного принципу підбора об'єктів;

- логічність переходів;

- раціональність у співвідношенні загального й локального матеріалів;

- відбиття принципів побудови маршруту;

- врахування інтересів певної групи екскурсантів (при наявності варіантів екскурсії).

Технологічна карта містить:

1) титульний аркуш, де вказуються:

найменування екскурсійної установи;

назва теми екскурсії;

вид екскурсії;

довжина маршруту;

тривалість в академічних годинниках;

склад екскурсантів;

прізвища й посади укладачів;

дата твердження екскурсії керівником екскурсійної установи;

2) другу сторінку, де викладаються:

мета й завдання екскурсії;

схема маршруту із вказівкою зупинок;

3) властиво технологічну карту, що являє собою таблицю Звичайний обсяг карти 6-12 сторінок машинописного тексту, варіанти залежать від кількості об'єктів, підтем, тривалості за часом і довжиною маршруту.

Розглянемо докладніше зміст кожної графи технологічної карти.

1. "Маршрут екскурсії" - указується крапка початку екскурсії й вулиці, на яких проходять екскурсії.

2. "Зупинка" - з ті крапки маршруту, де передбачений вихід з автобуса або зупинка на пішохідній екскурсії, передбачається огляд об'єкта з вікон автобуса.

3. "Об'єкти показу" - перераховуються ті пам'ятні місця, які показуються групі на зупинці, у ході переїзду або пересування групи. У заміській екскурсії об'єктами показу можуть бути в цілому місто, село, селище міського типу, а при проїзді по маршруті - видали видимі частини (висотний будинок, вежа, дзвіниця).

4. "Тривалість екскурсії" - указується час, що затрачається на показ і розповідь про об'єкт, а також на перехід, переїзд.

5. "Підтеми й основні питання" - утримуються короткі записи, що відбивають основні питання підтеми, їхня кількість, як правило, не повинне бути більше п'яти.

6. "Організаційні вказівки" - утримуються рекомендації з переміщення групи, забезпеченню безпеки екскурсантів. Дана графа відбиває техніку ведення екскурсії, наприклад, у ній указується, що група розташовується півколом у пам'ятника або так, щоб бачити об'єкт збоку. У заміських екскурсіях сюди включаються відомості про санітарні зупинки, правила поведінки, що не наносить шкоди природі.

Для виробничих екскурсій обов'язковий: інструктаж з техніки безпеки, правила поведінки для екскурсантів на підприємстві (наприклад, про те, що в цехах, де високий рівень шуму, екскурсантам видають протишумові вкладиші (беруші), екскурсовод повинен простежити, щоб всі екскурсанти надягли їх).

7. "Методичні вказівки" - головна частина технологічної карти, де визначається напрямок екскурсії, даються вказівки за методикою проведення, використанню прийомів розповіді, показу й т.д. Наприклад, в екскурсії на Савур-Могилу вказується, що розповідь ведеться з використанням прийому зорової реконструкції бою.

У даній графі розкриваються також логічні переходи між підтемами, з рекомендації з використання матеріалів "портфеля екскурсовода", руху. Наприклад, показуючи пам'ятник А.С. Пушкіну, із пропонує екскурсантам обійти довкола нього.
^ 4.5. Прийом екскурсії; затвердження екскурсії.

Перш ніж нова екскурсія буде впроваджена в повсякденну роботу, творча група зобов'язана здати її спеціальної комісії в складі керівників ексурсійно-туристської організації, методичних працівників.

Прийом (здача) екскурсії повинен носити характер творчої дискусії, обміну думками, виявлення недоліків. При позитивному висновку комісії проводяться розрахунок вартості й визначення прибутку нової екскурсії, затверджуються тема екскурсії й список екскурсоводів, допущених до її проведення.

Екскурсії можуть проводити екскурсоводи, що приймали активну участь у роботі творчої групи, після прослуховування на маршруті. Всі інші екскурсоводи, що самостійно підготували дану тему, проводять пробну екскурсію у звичайному порядку. Незалежно від стажу роботи екскурсовод може бути допущений до проведення нової екскурсії при наявності в нього індивідуального тексту.

Прослуховування екскурсовода здійснюється на маршруті в ході пробної екскурсії, після чого заповнюється картка прослуховування. На її титульній сторінці обов'язково вказуються:

1) прізвище, ім'я, по батькові екскурсовода;

2) дата прослуховування;

3) назва й з екскурсії;

4) її з;

5) її вид;

6) склад і кількість учасників.

У карті прослуховування даються оцінки за такими показниками:

- зміст екскурсії - відповідність поставленої мети, ідейно-теоретичний рівень, науковість, зв'язок із сучасністю, виховна спрямованість, повнота викладу матеріалу, співвідношення загального й локального матеріалів, узагальнення по підтемах;

- методика проведення екскурсії - побудова екскурсії (вступ, основна частина, висновок), уміння правильно розподілити час на об'єктах по підтемах, контакт із групою, аналіз жестів екскурсовода, логічні переходи, методичні прийоми, наочні приладдя й технічні засоби, використані в екскурсіях;

- техніка проведення екскурсії - вибір місця для огляду об'єкта, розміщення групи, використання мікрофона, відповіді на питання, контакт із водієм;

- культура мови екскурсовода - грамотність, точність, логічність, дохідливість, образність, емоційність;

- пропаганда туристсько-екскурсійних можливостей краю;

- висновки по прослуховуванню - відповідність екскурсії вимогам технологічної карти, тексту, оцінка екскурсії в цілому;

- ради екскурсоводові.

Карта прослуховування зберігається разом з іншими документами по темі. До документів, необхідним по кожній темі, ставляться також:

список літератури;

картки всіх екскурсійних об'єктів;

контрольний текст екскурсії;

індивідуальні тексти;

схема маршруту;

"портфель екскурсовода";

технологічна карта;

список екскурсоводів, які проводять екскурсію.

Крім того, в екскурсійній організації обов'язково зберігаються договори з організаціями, що забезпечують транспортне обслуговування, харчування екскурсантів, культурну програму й т.д.

Змістовий модуль ІІ. Методика та техніка проведення екскурсії
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з дисципліни „ Технологія туристської діяльності...
Конспект лекцій з дисципліни „Технологія туристської діяльності” (для студентів 2 курсу усіх форм навчання напряму підготовки 020107...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconМ. В. Тонкошкур Р. С. Ладиженська
«Економіка та ціноутворення в галузі туризму» (для студентів 3 курсу денної І 4 курсу заочної форм навчання за напрямом підготовки...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconРобоча програма для студентів всіх форм навчання напряму підготовки 140103 «Туризм»
Спортивний туризм: Робоча програма дисципліни для студентів всіх форм навчання напрямку підготовки «Туризм». – К.: Кутеп, 2012. –...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм...
Правознавство. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання, Земко Алла Михайлівна. Луцьк: лнту, 2008....
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання
Маслова С. О. Обіход С. В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 2) для студентів всіх спеціальностей денної І заочної форм навчання / Уклад.: А. О....
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної...
Кошова В. М., Білько М. В. загальна Технологія харчової промисловості: Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студ ден...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 1) для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл.: Л. Г....
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з курсу «економіко-математичне моделювання»
Конспект лекцій з курсу «Економіко-математичне моделювання», Модуль 1 «Лінійне програмування» для студентів напряму підготовки 030504...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconВступ
Методичні вказівки І завдання до лабораторних робіт з курсу «Інформаційні системи та технології» для студентів напряму підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка