Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм»




НазваКурс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм»
Сторінка2/10
Дата конвертації20.12.2013
Розмір1.58 Mb.
ТипКурс лекцій
skaz.com.ua > Туризм > Курс лекцій
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
^

Розвиток екскурсійної справи в Україні


Україна має у своєму розпорядженні більші ресурси для відпочинку, туризму, екскурсій.

Розвиток у країні туристсько-екскурсійної справи йде із часів царської Росії й Радянського Союзу, де частка України в наданні туристських послуг завжди була велика.

В XIX в. серед росіян більшу популярність одержав гірський район Криму, до якого легко було добратися й по суші, і по морю. Кримські гори залучали доступністю своїх хребтів і зручними для подорожей тропами. До того ж цілющий сухий клімат сприятливо позначався на стані здоров'я людей, що страждають захворюваннями дихальної системи. Ці властивості зробили Крим найбільш відвідуваним районом.

В 1876 р. відбулася перша екскурсія в Крим, проведена професором геології Н. А. Головкінським. Він запросив на екскурсію з Одеси в Крим і назад 25 студентів Новоросійського університету, для яких домігся безплатного проїзду на пароплаві Російського суспільства пароплавства й торгівлі. Екскурсанти познайомилися з Ялтою, Никитским садом, морським узбережжям, гірською частиною Криму, зібрали геологічні колекції. Пізніше Н. А. Головкінський випустив путівник по Криму – одне з перших популярних краєзнавчих видань.

Інтерес, що проявлявся до Криму наприкінці XIX в., визначив виникнення другого в Росії об'єднання аматорів гір (першим був Кавказький гірський клуб, заснований в 1877 р.). Клуб був організований в Одесі в 1890 р. й одержав назву Кримського гірського клубу. Він поставив перед собою наступні цілі:

1) наукове вивчення Таврійських (Кримських) гір і поширення відомостей, що збирають про їх;

2) заохочення до відвідування й дослідження цих гір і полегшення перебування в них натуралістів і художників, що відправляються в гори з науковою або артистичною метою;

3) підтримка місцевих галузей сільського господарства, садівництва й дрібної гірської промисловості;

4) охорона рідких гірських видів рослин і тварин.

Клуб існував за рахунок внесків своїх членів, різних пожертвувань, засобів, одержуваних від загальних екскурсій, видань праць клубу.

Свою діяльність він почав з організації екскурсії його 19 членів у Крим у квітні 1891 р. Екскурсанти відвідали Севастополь й ознайомилися з археологічними розкопками в Херсонесі, древнім Інкерманським монастирем, висіченим у вапняках, Айтодорським маяком, Никитським садом й іншими визначними пам'ятками Криму. Під час цієї восьмиденної екскурсії членами клубу були зібрані геологічні, ґрунтові, ботанічні, ентомологічні колекції, які повинні були послужити основою при створенні музею Кримського гірського клубу.

З першого ж року клуб приступився до збору даних по геології, географії, флорі, фауні, етнографії, археології й історії Криму й поставив завдання почати видання цих матеріалів з метою популяризації Криму як туристського району. Уже в 1891 р. перший випуск «Записок Кримського гірського клубу» побачив світло, після чого їхнє регулярне видання тривало протягом 25 років.

Популярність цього клубу (пізніше перейменованого в Кримсько-Кавказьський гірський клуб) з кожним роком зростала, що було пов'язане з активною екскурсійною діяльністю, проведеної їм, і з відкриттям нових його відділень у різних містах Росії. Основу діяльності відділень клубу становила організація екскурсій.

Правління Кримсько-Кавказьського клубу, почавши з екскурсій у Крим для своїх членів і для всіх бажаючих, поступово розширило географію поїздок і з 1910 р. змогло приділяти увагу екскурсіям на Кавказ. В 1913 р. екскурсійна секція підготувала багатоденні маршрути по Криму, Кавказу, Уралу, до Дніпровських порогів. Запрошення взяти участь у цих екскурсіях заздалегідь публікувалося в «Записках клубу».

Особливу роль у діяльності Кримсько-Кавказьського гірського клубу грало Ялтинське відділення. Саме воно зайнялося широкою екскурсійною діяльністю, організацією туристських поїздок й екскурсій по Криму й найцікавішим місцям Кримського узбережжя.

Ялтинським відділенням було сформульовано кілька завдань:

1) створення стежок для пішохідних екскурсій у гори;

2) установлення покажчиків подальшого руху й пройденої відстані, а також ослонів для відпочинку;

3) створення першого в Росії туристського притулку (був організований на Чатир-Дазі);

4) розробка нових екскурсійних маршрутів, висновок контрактів з постачальниками коней й екіпажних майстрів, пошук місць для проживання екскурсантів, турбота про здешевлення екскурсій для учнів й ін.

Рік у рік екскурсійна діяльність цього відділення набирала силу. Число екскурсантів постійно збільшувалося. Екскурсії відрізнялися більшою розмаїтістю маршрутів. Основу їх становили одноденні екскурсії на околицях Ялти.

Популяризація екскурсій проводилася шляхом розсилання плакатів і брошур з їхнім описом у навчальні заклади й різні установи великих міст Росії, публікації рекламних повідомлень про екскурсії, щотижневого вивішування оголошень із розкладом екскурсій у готелях, пансіонатах, водолікарнях. Такі методи роботи принесли свої плоди - екскурсіями Ялтинського відділення стали користуватися приїжджі з різних місць.

Всі відділення Кримсько-Кавказьського гірського клубу особливу турботу проявляли про учнівські екскурсії. В «Записках» були обнародувані «Підстави для організації учнівських екскурсій у Крим...», у яких підкреслювалося їхнє значення для молоді: «Розвиваючи в молоді допитливість розуму й допитливість, вони разом з тим мають і гігієнічне значення, даючи юнакам можливість провести більш-менш тривалий час на чистому повітрі в гористих місцевостях, що разом з пересуванням по горах повинне сприяти фізичному розвитку й зміцненню організму». По клопотанню правління відділення для учасників учнівських екскурсій надавалося або безкоштовне приміщення для проживання в ялтинських школах, або вкрай дешеве в деяких готелях.

Розуміючи, що для подальшого розвитку екскурсійної справи необхідно велика кількість фахівців, правління клубу початок з 1902 р. підготовку керівників екскурсій із числа шкільних учителів.

Педагогічні екскурсії Кримсько-Кавказьського гірського клубу стали ще однією діючою формою пропаганди туризму в Росії, оскільки в наступні роки їхні учасники поверталися в Крим, але вже з десятками своїх учнів, виконуючи тим самим завдання клубу «спрямувати російських туристів потужним потоком» у цей благодатний край.

Більш ніж за 20 років своєї роботи Кримсько-Кавказьський гірський клуб став впливовою екскурсійною організацією.

Із усього сказаного треба, що в Україні завжди були основи для успішного розвитку туризму й екскурсійної справи.

У цей час держава проголосила туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку національної культури й економіки. Про це свідчить те, що в перші роки існування незалежної України був створений Державний комітет з туризму. Важливим кроком стало прийняття у вересні 1995 р. Закону України «Про туризм», що визначив стратегію й конкретні завдання розвитку туристичної сфери. На його основі прийнятий ряд актів, в 1996 р. розроблена Програма розвитку туризму в Україні до 2005 р., а в 1999 р. – до 2010 р.

Указами Президента України в 1996 р. утворений Фонд і розроблений Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича». В 1997 р. Україна ввійшла в ряди членів Всесвітньої туристичної організації, а роком пізніше ухвалено рішення 27 вересня відзначати на державному рівні День туризму.

На початку XXI в. здійснений ряд мер по спрощенню подорожей для іноземних туристів: скасована їхня реєстрація в управліннях внутрішніх справ, створені консульські пункти із правом оформлення дозволів на в'їзд в Україну.

Тематика й види екскурсій дуже різноманітні. Державна адміністрація по туризму в цей час стурбована розвитком сільського туризму, де відкривається широкий простір для екскурсій, тематика яких охоплює природу, історію, етнографію, архітектуру, життєпис видатних людей.


    1. ^ Мета та завдання курсу.

Організація екскурсійної діяльності - дисципліна, нерозривно пов'язана з туристичним бізнесом. Її предметом є екскурсія: підготовка, проведення, методика, технологія, прийоми, форми.

Ціль цієї дисципліни - підготовка фахівця, що володіє основами методології й технології розробки й проведення екскурсій. Дана мета реалізується шляхом виконання наступних завдань:

  • формування понятійного апарата екскурсійної справи;

  • розвитку вмінь застосовувати різноманітні прийоми проведення екскурсій;

  • вивчення основних етапів підготовки екскурсії й формування вміння застосувати їх на практиці;

  • визначення місця екскурсовода при проведенні екскурсії;

  • формування екскурсознавчої майстерності і його підвищення.

Одержавши основні знання по екскурсійній справі, необхідно обов'язково використати їх на практиці, що дозволить не тільки краще засвоїти теоретичні положення, але й опанувати в досконалості прийомами підготовки й проведення екскурсій.
^ 1.3. Зв‘язок екскурсознавства з іншими науками.

Фахівцеві в області екскурсійної справи необхідні знання по історії, географії, різним видам мистецтв, економіці, правознавству й ін.

Важливе місце в діяльності екскурсовода займає педагогіка - наука про закономірності виховання, утворення й навчання підростаючого покоління й дорослих. Будь-яка екскурсія дає людині нові знання про природу, суспільство, історичні події. Матеріал екскурсії виховує, морально й естетично впливаючи на свідомість.

Екскурсійний процес побудований на таких дидактичних принципах, як науковість, доступність, системність, переконливість, які визначають зміст, організацію й методику навчання екскурсантів.

До екскурсовода повною мірою може бути віднесене завдання створити атмосферу загального переживання, однодумності, а це значить - сформувати групу людей, об'єднаних спільним інтересом і спілкуванням. Екскурсоводам треба більше уваги приділяти виховному аспекту екскурсії, сполучаючи його з освітнім. Екскурсійний матеріал повинен бути підібраний і використаний таким чином, щоб він розвивав пізнавальні здатності учасників екскурсії.

Ефективність екскурсії як педагогічного процесу залежить від рівня активності обох сторін - екскурсовода й екскурсантів. Важливою частиною є осмислення екскурсійної інформації, у ході якого у свідомості екскурсантів відбуваються різні розумові операції: порівняння, виділення головного, узагальнення, висновки.

Ще одне завдання екскурсії як педагогічного процесу - озброїти екскурсантів практичними навичками для самостійного спостереження об'єктів. Екскурсія своєю наочністю, методичними прийомами показу, формами розповіді сприяє активізації екскурсантів. Важливе місце протягом усього маршруту займає організаторська робота екскурсовода, що при цьому виконує обов'язку педагога. У його педагогічній діяльності розрізняють такі етапи, як підготовка екскурсовода й групи до екскурсії; проведення самої екскурсії; післяекскурсійна робота, що закріплює матеріал.

Екскурсовод вирішує наступні педагогічні завдання: дидактичну – озброєння екскурсантів знаннями й виховну – формування світогляду, норм поводження й мовного етикету.

Складовою частиною майстерності екскурсовода є володіння педагогічною технікою, тобто комплексом знань, умінь і навичок, необхідних педагогові для того, щоб ефективно застосувати на практиці методи педагогічного впливу, що обирають їм. Педагогічна техніка - це вміння вибирати правильний тон і стиль у спілкуванні з людьми, управляти їхньою увагою, по зовнішніх ознаках визначати щиросердечний стан людини, а також володіння культурою мови, технікою міміки й жесту.

Педагогічні принципи навчання й виховання являють собою фундамент екскурсії. Наявність основних елементів педагогіки в ході проведення екскурсії дозволяє визначити її як педагогічний процес. Професійна майстерність екскурсовода може бути визнано одним з видів педагогічної майстерності, важливою частиною якого є педагогічна техніка.

Проведення й підготовка екскурсії вимагають знання основ психології - науки, що вивчає прояв різних психічних станів. Основою для таких проявів служать конкретні умови, у яких перебувають екскурсовод й екскурсанти.

Методистам й екскурсоводам у ході підготовки й проведення екскурсії необхідно враховувати такі риси її учасників, як здатності, характер, темперамент, природні якості (пам'ять, спостережливість, уява й кмітливість). Проводячи екскурсію, екскурсовод орієнтується на конкретну групу, виходячи з того, що рівень активності залежить від психічного стану кожного екскурсанта.

Екскурсія як процес пізнання включає почуттєве пізнання (відчуття, сприйняття, подання) і логічне (мислення). Відчуття - це почуттєвий образ, відбиття людським мозком окремих властивостей предметів й явищ. Воно є основою для таких процесів, як сприйняття й подання. Сприйняття в екскурсії - результат впливу об'єкта й усної інформації на органи почуттів. Найбільш значимо в пізнанні зорове сприйняття.

Для успішного проведення екскурсій обов'язкові зосередженість уваги і єдність переживання, що сприяють поглибленому сприйняттю матеріалу, що розбирає.

Одне із завдань екскурсовода - дати екскурсантам установки на сприйняття об'єктів, спостереження їхніх певних деталей й особливостей. Установки спрямовані на запам'ятовування подій, фактів, а також на активізацію мислення екскурсантів. Вплітаючись у зміст розповіді або організаційні вказівки, вони забезпечують стійкий цілеспрямований характер діяльності екскурсанта стосовно екскурсійного об'єкта.

При підготовці й проведенні екскурсії необхідно враховувати: досвід людини, активний характер сприйняття, що залежить від психічних особливостей екскурсанта, його настрій, свідомість сприйняття, його вибірковість, залежність від досвіду, предметність і цілісність. Тому до різних груп екскурсантів потрібно підходити диференційовано.

У сприйнятті екскурсійного матеріалу можна виділити сполучення трьох видів процесів: пізнавального, емоційного й вольового. Вони нерозривно зв'язані, їхня ефективність визначається зовнішніми впливами, яким піддається особистість, і її психічним станом.

Екскурсійна методика використає різні способи активізації пізнавального матеріалу. Початком сприйняття є процес дізнавання об'єкта, основою для якого служить уявне порівняння сприйманого в цей момент зі слідами інформації, що залишилися в пам'яті.

Якість сприйняття матеріалу в значній мірі залежить від психологічного клімату в групі. Характерними ознаками сприятливого клімату є оптимізм, життєрадісність, захопленість екскурсантів. Більша роль у його створенні належить екскурсоводові.

Екскурсія являє собою інформаційний процес, у ньому мають місце прямий зв'язок (екскурсовод показує й пояснює) і зворотна (екскурсанти сприймають інформацію й виражають своє відношення до неї). Реакцію екскурсовода на реакцію екскурсантів можна назвати корекцією прямого зв'язку, що сприяє зміні екскурсоводом змісту й форми розповіді й методики показу.

Важливим каналом сприйняття інформації в ході екскурсії служить пам'ять - одне із властивостей нервової системи, що знаходить вираження в здатності запам'ятовувати інформацію.

На екскурсії сприйняття побудоване на осмисленому запам'ятовуванні матеріалу й зв'язано із зорової (показ) і слуховою (розповідь) пам'яттю. Успішному запам'ятовуванню сприяє установка на запам'ятовування, що дає екскурсовод. Розкриваючи тему, він повинен мати на увазі індивідуальні особливості пам'яті екскурсантів. Одні з них краще засвоюють матеріал, інші мають потребу в докладному роз'ясненні, повторенні, великому коментуванні спостережуваного.

Важливо, щоб сприйнята екскурсантом інформація поєднувалася й систематизувалася, тоді вона не тільки збережеться в пам'яті, але й може бути відтворена.

Увага на екскурсії виражається в зосередженості думок, зору, слуху людини на даному об'єкті. Успіх екскурсії залежить від таких властивостей уваги, як активність, спрямованість, широта, інтенсивність, стійкість.

Великий російський педагог К. Д. Ушинський називав увагу єдиними дверима, через яку враження зовнішнього миру приходять у душу людини. Але для того щоб увага людини бути спрямовано на певні об'єкти, необхідно його організовувати й управляти їм.

Розрізняють три види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна. Мимовільна не вимагає вольових зусиль, воно пасивно, об'єкти розглядаються без якої-небудь мети. Довільна припускає зацікавленість екскурсантів. Тому важливо на самому початку екскурсії викликати інтерес до предмета показу й розповіді. Стійкість довільної уваги забезпечується новизною, незвичайністю самого об'єкта, несподіванкою отриманої інформації, контрастністю (наприклад, пам'ятника архітектури з іншими будинками, розташованими поруч). У ході екскурсії потрібно активізувати цей вид уваги правильно побудованою розповіддю й вибором об'єктів.

Післядовільна увага характерна тим, що захоплює, захоплює людину й не жадає від його вольових зусиль. На основі виниклого інтересу до об'єктів показу й розповіді розвивається активна розумова діяльність екскурсантів.

Перемикання уваги являє собою здатність переносити його з одного спостережуваного об'єкта на іншій. На екскурсії - це переміщення уваги екскурсантів з показу на розповідь, зміна видів діяльності (наприклад, спостереження й вивчення об'єктів).

Екскурсовод повинен ураховувати й таку якість уваги, як його легку відволікаємість. Це важливо при проведенні екскурсій по жвавих вулицях, де увага екскурсантів постійно відволікають сторонні об'єкти (транспорт, перехожі). І тут успіх екскурсії залежить від ступеня концентрації уваги. Навіть в екскурсантів однієї групи вона різна: одні, захоплені, зацікавленою темою й розповіддю екскурсовода, не звертають увагу на навколишнє, інших це відволікає, заважає зосередитися.

Екскурсовод повинен ураховувати утому людей, якщо вони приходять на екскурсію після закінчення робочого дня. У таких екскурсантів з'являється неуважність, із трудом вдається домогтися їхньої уваги.

Екскурсійна методика вимагає, щоб інтерес до екскурсії, її темі й змісту формувався заздалегідь - перед її початком і у вступному слові екскурсовода.

Увага екскурсантів залежить від ряду обставин: інтересу до теми, майстерності показу, форми розповіді, підготовленості екскурсовода.

Для керування увагою групи екскурсовод повинен знати закони психології й методичні прийоми показу й розповіді. Наприклад, пауза в його мові змушує екскурсантів бути уважніше (у групі припиняються розмови, погляди спрямовуються на керівника). У тих випадках, коли інтерес до розповіді слабшає, екскурсовод переводить увагу слухачів на об'єкт, включає «зоровий ряд». Коли ж знижується інтерес до об'єкта, екскурсовод може розповісти про примітну подію. Така перебудова вимагає великого досвіду - і власного, і почерпнутого від інших екскурсоводів.

Знання законів психології дозволяє екскурсоводові володіти увагою групи протягом всієї екскурсії, контролювати здатності екскурсантів до сприйняття матеріалу, ефективно впливаючи на їхню свідомість і почуття.

Психологія вимагає враховувати вікові особливості екскурсантів. Найбільш низький рівень уваги характерний для віку від 18 до 21 року, середній - для 22 - 25 років, у групі, де екскурсантам 26 років і вище, рівень уваги зростає.

Увага екскурсантів зв'язана також з відношенням екскурсоводів до групи, до кожного екскурсанта, з його вмінням не відходити від теми й предмета викладу матеріалу, його композиції, дотримувати логіки викладу, ураховувати реакцію екскурсантів. Знання основ психології дає можливість екскурсоводові правильно планувати роботу. Але в першу чергу він повинен досконало володіти викладає матеріалом, що. На історичній екскурсії він стає істориком, на природознавчої - біологом, географом, геологом, тобто можна відзначити дуже тісний зв'язок екскурсійної справи із суспільними й природничими науками.

Як би не були великі знання екскурсоводів, тільки за допомогою логіки, у ясній і певній формі вони можуть бути доведені до аудиторії. На практиці багато екскурсоводів, не знаючи законів логіки, мислять і міркують правильно й переконливо. Вони роблять це, опираючись на природну інтуїтивну логіку, сформовану в ході багаторічної практики. Однак не завжди ця інтуїтивна логіка успішно справляється із завданнями, що встають перед нею.

Зміст матеріалу будь-якої екскурсії, форму піднесення екскурсійного матеріалу й показ об'єктів необхідно будувати на основі вимог логіки - науки про закони й форми мислення. Ці закони повинні знайти відбиття в екскурсійній розповіді, побудові мови екскурсовода, а також у видах екскурсійного аналізу.

В екскурсіях повинні дотримуватися логічні закони (визначеність, несуперечність, послідовність, обґрунтованість), використатися логічні форми й прийоми (структура, будова думок, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування й узагальнення).

Володіння законами логіки дозволяє методистам й екскурсоводам успішно вирішувати такі проблеми, як:

  • забезпечення доказового викладу матеріалу;

  • визначення логічної послідовності;

  • формулювання висновків;

  • вибір логічної схеми у використанні методичних прийомів;

  • вироблення найкращої композиції екскурсії, її структури, що забезпечує логічне розкриття теми.

Сполучним елементом між частинами показу й розповіді є логічний перехід. Він являє собою словесно-зоровий місток між об'єктами й питаннями, що викладають словесно. Зміст логічних переходів між тими самими пам'ятниками в екскурсіях на різні теми по-різному. Це відбувається тому, що кожна розповідь ведеться про різні історичні події, а логічний перехід, будучи частиною розповіді, відбиває його зміст. Частини логічного переходу незалежно від теми у всіх екскурсіях ідентичні.

Значення логічних переходів в екскурсіях велико. Випереджаючи зміст чергової підтеми, викликаючи потрібні емоції учасників екскурсії, такі переходи створюють необхідні умови для кращого засвоєння підтем і всієї теми в цілому.

У ході екскурсії в розповіді широко використаються логічні судження, які є формою думки, що затверджує або заперечує що-небудь у зв'язку зі спостережуваним об'єктом. Логічні судження можуть бути спрямовані на рішення наступних завдань:

  • виділення предмета спостереження з навколишнього середовища, відділення його від інших об'єктів (на цьому побудований методичний прийом абстрагування);

  • розкриття певної частини зовнішнього вигляду об'єкта;

  • розгляд відносин між об'єктом у цілому й виділеній його частині.

Володіння законами логіки допомагає екскурсоводові вирішити ряди завдань, що коштують перед екскурсією, домогтися переконливості у викладі матеріалу, необхідного зв'язку думок, розуміння й запам'ятовування матеріалу екскурсантами. Тому закони й вимоги логіки повинні бути враховані при розробці нових тим.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з дисципліни „ Технологія туристської діяльності...
Конспект лекцій з дисципліни „Технологія туристської діяльності” (для студентів 2 курсу усіх форм навчання напряму підготовки 020107...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconМ. В. Тонкошкур Р. С. Ладиженська
«Економіка та ціноутворення в галузі туризму» (для студентів 3 курсу денної І 4 курсу заочної форм навчання за напрямом підготовки...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconРобоча програма для студентів всіх форм навчання напряму підготовки 140103 «Туризм»
Спортивний туризм: Робоча програма дисципліни для студентів всіх форм навчання напрямку підготовки «Туризм». – К.: Кутеп, 2012. –...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм...
Правознавство. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання, Земко Алла Михайлівна. Луцьк: лнту, 2008....
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання
Маслова С. О. Обіход С. В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 2) для студентів всіх спеціальностей денної І заочної форм навчання / Уклад.: А. О....
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної...
Кошова В. М., Білько М. В. загальна Технологія харчової промисловості: Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студ ден...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 1) для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл.: Л. Г....
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconКонспект лекцій з курсу «економіко-математичне моделювання»
Конспект лекцій з курсу «Економіко-математичне моделювання», Модуль 1 «Лінійне програмування» для студентів напряму підготовки 030504...
Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм» iconВступ
Методичні вказівки І завдання до лабораторних робіт з курсу «Інформаційні системи та технології» для студентів напряму підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка