Лекція ІІІ




Скачати 139.51 Kb.
НазваЛекція ІІІ
Дата конвертації16.12.2013
Розмір139.51 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Туризм > Лекція




Лекція ІІІ

Оздоровче значення спортивного туризму

  1. Туризм – важливий засіб зміцнення здоров'я

  2. Оздоровче значення пішохідного та гірського туризму

  3. Оздоровче значення водного туризму

  4. Оздоровчий вплив лижного туризму

  5. Оздоровлюючі чинники походів вихідного дня.


1. Туризм – важливий засіб зміцнення здоров'я

Досягнення медицини, охорони праці й пропаганда санітарно-гігієнічних знань призвели до збільшення загальної тривалості життя в розвинутих країнах. Однак за розвиток цивілізації людству доводиться платити дорогою ціною. Технічний прогрес створив передумови для поширення ряду “хвороб цивілізації”, що виникають під впливом недостатньої фізичної активності, нервового напруження, забруднення міського повітря, надмірного шуму. Навіть такі міри, як покращення матеріальних умов життя, розробка нових лікарських препаратів і методів хірургічного втручання, самі по собі не можуть вирішити проблему здоров’я населення.

Туристські подорожі доступні для різних верств населення і є складовою частиною фізичного виховання. Під час подорожей учасники загартовують свій організм, розвивають силу, спритність, витривалість, набувають навичок похідного життя, необхідних у практичній діяльності і побуті.

Регулярні заняття різними видами фізкультури, спорту, туризму позитивно впливають на основні фізіологічні показники, про що свідчать дані таблиці 1.

Показники таблиці переконливо свідчать, що зниження фізичних навантажень, фізична інертність, малорухомий спосіб життя створюють передумови для порушення обміну речовин, розвитку повноти, атеросклерозу та інших хвороб. Це в свою чергу прискорює природний процес виснаження організму, призводить до передчасного старіння і розвитку незворотніх процесів.

Таблиця 1

^ Основні фізіологічні показники



Фізіологічні

показники

Частота пульсу,

пошт./хв

Легенева вентиляція, л/хв

Систолічний об'єм крові, мл/год

Хвилинний об'єм крові, мл/хв

Максимальна потреба кисню, л/хв

Нетреновані туристи

70-80

60-80

110-130

20

2,5-3

Треновані

туристи

50-60

100-150

150-200

35-40

5-6


Кровопостачання серця під впливом тренування поліпшується за рахунок утворення допоміжних розгалужень кровоносних судин, більш густої сітки капілярів. Частота пульсу являє собою важливий показник стану серцево-судинної системи. У тренованих туристів ЧСС у спокої становить 50-60 поштовхів на хв замість 70-80 у нетренованих.

Важливим показником функції дихальної системи є легенева вентиляція. У нетренованих дорослих вона становить 60-80, у тренованих100-150 літрів на хвилину.

Наведене переконує, що постійні тренування та турпоходи оздоровлюють організм, підвищують його функціональні можливості і працездатність, забезпечують оптимальний розвиток і формування організму, уповільнюють старіння.

На туристському маршруті в роботу втягуються всі основні групи м'язів кінцівок і тулубу. Винятково благодійно впливає туризм на серцево-судинну, дихальну і нервову системи. Тривале перебування в умовах походу сприяє загартуванню організму, підвищує його опірність зовнішнім впливам, різноманітним захворюванням.

При русі по пересіченій місцевості працюють м'язи рук, ніг, тулуба, високі вимоги ставляться до діяльності органів кровообігу і дихання. Лише правильно організоване передпохідне тренування зробить подорож святом.

Оздоровчий аспект туризму полягає в позитивному впливі на організм людини факторів природи в поєднанні з загальнозміцнюючою м'язовою діяльністю. Інтенсивність м'язової діяльності визначається станом здоров'я й фізичної підготовки учасника походу, що зумовлює вибір засобу пересування, темп, тривалість подорожі тощо. Для оздоровлення застосовують найбільш поширені прикладні види активного туризму – пішохідні, на лижах, водні, велосипедні походи й мандрівки, прогулянки й екскурсії, причому на учасників, як правило, припадає загальне фізичне навантаження. Це зміцнює й тренує організм людини. Досягається значний оздоровчий ефект: розвивається та зміцнюється серцево-судинна й дихальна система, поліпшується травний процес, підвищується обмін речовин, зміцнюється опорно-руховий апарат. Регламентоване пересування пішки, на лижах, на веслових і парусних суднах, на велосипедах у різних погодних умовах, рельєфі місцевості, подолання перешкод, перенесення вантажу – розвивають силу, витривалість, спритність, швидкість реакції.

Результати досліджень, проведених лікувально-фізкультурним диспанцером в Русе (Болгарія), показали, що тривалість простудних захворювань серед туристів удвічі менша, ніж серед інших осіб, що не є туристами.

Активні подорожі під час відпустки і в вихідні дні є доброю профілактикою захворювань серцево-судинної системи, особливо в осіб розумової праці. Довготривалі фізичні навантаження, пов’язані з заняттями туризмом, сприяють компенсації рухових обмежень, які виникають при захворюваннях кісток і суглобів. Вони продовжують активне життя людини після 40-50 років.

Оздоровчо-спортивний туризм є ефективним засобом фізичного оздоровлення людини, виховання цивілізованого ставлення до природного середовища та культурно-історичної спадщини. Поєднуючи в собі найбільш ефективні оздоровчі види рекреаційної діяльності, це найдешевший та найдоступніший вид туризму для всіх категорій населення.


Таблиця 2

Профілактична цінність різних видів активного відпочинку (за трьох бальною шкалою)

Види активного відпочинку

Профілактична цінність в цілому

Зміцнення функціональних систем

нервова

серцево-судинна

м'язова

ендокринна

дихальна

терморегуляторна

Водний туризм (на веслах)

18

3

3

3

3

3

3

Гірський туризм

17

3

3

2

3

3

3

Лижний туризм

17

3

3

3

3

2

3

Велотуризм

14

3

3

2

2

2

2

Плавання (басейн)

17

3

3

3

2

3

3

Лижна прогулянка

15

3

3

2

2

2

3

Оздоровчий біг

14

2

3

2

2

3

2

Спортивні ігри: футбол. баскетбол, хокей

15

3

3

3

2

2

2

Аеробіка

12

2

2

2

3

2

1


^ 2. Оздоровче значення пішохідного та гірського туризму

Туристські походи не тільки є потужнім засобом профілактики, але й можуть бути використані при лікуванні деяких захворювань. Так, у хворих хронічними неспецифічними запальними захворюваннями легень (хронічний бронхіт, пневмосклероз, хронічний астматичний бронхіт в період між загостреннями і бронхіальна астма з рідкими приступами) лікар В.Д.Ємельянов використовував ближній гірсько-пішохідний туризм як один із методів лікування в умовах санаторію на Південному березі Криму. Теоретичним обгрунтуванням оздоровчої дії активних подорожей стали роботи академіка М.М.Сиротиніна (1939, 1964), який звернув увагу вчених на сприятливий вплив гірського клімату на хворих з захворюваннями органів дихання. На його думку, періодичне перебування у місцевості з високогірним кліматом сприяє попередженню кисневого голодування.

Дослідження М.Є. Маршака (1955, 1957) показали, що перебування людини на середніх висотах з помірно зниженим вмістом кисню в атмосфері в поєднанні з повторними фізичними навантаженнями призводить до позитивних зрушень в організмі – перебудові координації газообміну і кровообігу в легенях, тренуванні і адаптації функцій дихальних і серцево-судинної систем у відповідь на змінені умови життєдіяльності.

Результати роботи першої медико-туристичної експедиції, проведеної Українською республіканською радою по туризму і екскурсіях в 1977 р. показали, що під час походу спостерігалося зниження маси тіла в середньому на 3,7 кг, що значно полегшує роботу серцево-судинної системи при похідних навантаженнях.

Досвід висотного альпінізму і гірського туризму свідчить про те, що на великій висоті надлишкова маса тіла підвищує потребу в кисні і сприяє більшому напруженню усіх фізіологічних систем. Так, альпіністи, що жили на висоті 6095 м 6-7 тижнів, втрачали від 13 до 22 кг. Значна втрата маси тіла спостерігалася навіть у тих, хто пасивно відпочивав на базі. Особливо інтенсивно це відбувається в початковий період адаптації за рахунок зменшення змісту в організмі жиру і води. При поверненні на рівнину настає повне або часткове відновлення маси тіла. Перебування на великій висоті з метою лікування від ожиріння має певні перспективи і очевидно буде застосовуватися після визначення фізіологічних меж напруження функціональних систем, при яких не виникає паталогічних змін в організмі.

В працях українських і киргизьких наукових шкіл, що очолюються М.М.Сиротининим та М.М.Міррахімовим, повідомляється про виражений лікувальний ефект перебування в умовах високогір’я у хворих малокрів’ям (анемією).

Лікування анемії було ще ефективнішим при поєднанні перебування у високогір’ї з рухомою активністю, включаючи піші прогулянки в горах. До кінця першого тижня стан таких хворих значно поліпшувався, у них збільшувалася кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові. Поряд з цим зростала також кількість лейкоцитів і тромбоцитів. Академік М.М.Сиротинін (1964) спостерігав нормалізацію картини крові після перебування хворих анемією в районі Ельбрусу під час високогірних експедицій. В той же час була вивчена можливість лікування анемії, що виникала під впливом радіації. Високогірна акліматизація виявилася дуже ефективною

Ці дані підтверджуються спостереженнями авторів над чотирма лікарями-рентгенологами, в яких було знижена кількість лейкоцитів (білих кров’яних клітин) у зв’язку з перебуванням в зоні рентгенівського випромінювання під час роботи. Після відпочинку протягом 20 днів в альптаборі на Кавказі кількість лейкоцитів нормалізувалася.

Одним з кардинальних напрямів у науковій роботі М.М.Сиротиніна було вивчення фізіологічного і лікувального впливу гірського клімату на реактивність організму, що визначає його “захисні сили”. Праці вчених його школи зробили можливим використання різних варіантів гірськокліматичних впливів, зокрема так званої оротерапії (В.А.Березовський, 1987), для лікування бронхіальної астми, хронічних бронхітів, алергічних станів, хвороб крові, нервово-психічних розладів.

Дослідження киргизьких вчених (М.М.Міррахімов, П.Н.Гольдберг, 1978) дозволили застосувати оротерапію при ряді серцево-судинних захворювань і розладів обміну (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, атеросклеротичні зміни судин). Разом з тим механізми терапевтичного і оздоровчого впливу гірського клімату вивчені недостатньо.

Праці вчених показали, що в умовах жаркого клімату спостерігається зниження артеріального тиску. Звертає увагу відсутність вікових коливань артеріального тиску – підвищення його у зв’язку з віком. І хоча ще немає повідомлень про лікування гіпертонічної хвороби перебуванням у гірсько-пустинній місцевості, не виключено, що в майбутньому після ретельної перевірки цей метод займе вагоме місце в програмі боротьби з гіпертонічною хворобою.

Одним з частих проявів захворювань серцево-судинної системи є ураження вінцевих артерій, що веде до недостатнього кровопостачання серцевого м’язу. Причина цього – закупорка або звуження вінцевих артерій у зв’язку з відкладенням жироподібної речовини на стінку судини внаслідок порушення жирового обміну, що називається атеросклерозом.

Атеросклероз може вибірково вражати судини мозку, серця, нирок, кінцівок, і є причиною ішемічної хвороби цих органів. Розвитку атеросклерозу сприяє недостатня фізична активність – гіподинамія, тому особам, що ведуть малорухливий спосіб життя, необхідне постійне м’язове навантаження. Особливо часто застосовуються з цією метою оздоровчий біг, ходьба, ритмічна гімнастика, плавання та ін.

Отже, різні види туризму повинні зайняти вагоме місце в арсеналі засобів профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. В окремих випадках вони можуть бути навіть більш дієвими, ніж інші поширені види оздоровчої фізкультури.
^ 3. Оздоровче значення водного туризму

Водний туризм є дуже цінним з оздоровчої точки зору видом спорту і відпочинку. Він особливо рекомендований при хронічній перевтомі, для зняття накопиченої нервово-психічної напруги і усунення функціональних розладів нервової системи. Під час греблі тривалі фізичні навантаження мають тренувальний вплив на серцево-судинну і м’язеву систему, органи дихання.

Енерговтрати під час греблі значні, що сприяє зменшенню підшкірних жирових відкладів при їх надлишку. За 3-4 год безперервної роботи на веслах при швидкості руху 4 км/год турист витрачає біля 6720 кДж (1600 ккал), виконавши при цьому денну норму енергетичних затрат.

Інтенсивне, але нетривале охолодження організму, наприклад, при купанні в холодній воді протягом 3-5 хв, призводить до своєрідної стимуляції гормональної діяльності. Все це сприяє підвищенню природного імунітету до простудних захворювань та загальної працездатності організму.


^ 4. Оздоровчий вплив лижного туризму

У зимового відпочинку немало переваг, насамперед, виражений тонізуючий ефект: холод, особливо суха морозна погода, викликає в людини бажання рухатися, стимулює ендокринний апарат, процеси обміну і життєдіяльності. В морозному повітрі міститься значно більше біологічно активних легких негативних іонів, ніж у жаркому. Крім того, морозне повітря відрізняється чистотою, так як пил і газові домішки адсорбуються снігом. Завдяки цьому покращується робота органів дихання в режимі навантаження. Рухи лижника, плавні і розмірені, знижують накопичене нервове напруження.

Зимові краєвиди, перебування в мовчазному засніженому лісі діють заспокійливо на нервову систему, допомагають зняти нервову напругу і втому. Так, навіть після недільної лижної прогулянки протягом наступних 2-х діб відзначається нормалізація судинного тонусу, підвищення працездатності серцевого м’язу і всього організму. Неквапливий рух на лижах нормалізує тиск.

Лижний туризм по рівній і слабопересіченій місцевості володіє вираженим оздоровчим впливом і доступний майже всім. Він є одним з найбільш ефективних засобів розвитку витривалості організму, відновлення і збереження рухливості хребта і суглобів. Так, вправи, що розвивають гнучкість і м’язи живота, при трьохгодинній лижній прогулянці повторюються близько 3000 разів. Це сприяє усуненню жирових відкладів на черевній стінці і зміцненню м’язів гомілки. Головною є достатнє фізичне навантаження, що дозволяє витратити 3360-4200 (800-1000 ккал) протягом 3 год під час лижного походу вихідного дня. Такі енерговтрати створюють відчуття легкої, приємної втоми, що поєднується з бажанням рухатися.



  1. ^ Оздоровлюючі чинники походів вихідного дня.

Слід зупинитися на деяких оздоровлюючих чинниках походів вихідного дня, які є найбільш масовими і найбільш доступними. Поряд з тривалим фізичним навантаженням, загартуванням, здоровим психологічним кліматом, які характерні для всіх видів активних подорожей, слід окремо сказати про благотворний вплив лісу, де, як правило, проводяться походи вихідного дня. Активний відпочинок у лісі особливо корисний людям розумової праці, що ведуть переважно сидячий спосіб життя. Люди з виснаженою нервовою системою, стомлені напруженою роботою, що страждають від фізичної та розумової втоми, після перебування в лісі звичайно відчувають приплив енергії й бадьорості, зняття напруги, внутрішню припіднятість.

Ліс виділяє в довколишнє середовище біологічно активні речовини – фітонциди, що мають бактерицидний вплив. Найактивніші у цьому відношенні сосна, клен, калина, біла акація, вільха, береза, граб, тополя та верба. А.В.Ковальонок встановив, що в соснових і кедрових лісах повітря майже стерильне. Активні речовини кедру й сосни діють нищівно навіть на такий стійкий мікроб, як туберкульозна паличка.

У лісі в 3 рази більша кількість легких іонів з негативним зарядом. Водночас кількість важких іонів з позитивним зарядом значно зменшується.

Легкі іони освіжають повітря, знімають втому і нервову напругу, стимулюють діяльність серцево-судинної, дихальної і кровотвірної систем, покращують терморегуляцію, знижують артеріальний тиск, підвищують тонус центральної і вегетативної нервової системи. Відсутність у повітрі легких негативних іонів викликає почуття втоми і пригніченості, знижує працездатність, підвищує нервове напруження і артеріальний тиск.

Ліс значно знижує шум. Сильні шуми (вище 70 дБ) впливають на вегетативну нервову систему, а слабші (нижче 60 дБ) – на центральну нервову систему. Водночас абсолютна тиша, яка оточує людину в сурдокамері, так само шкідлива, як і тривалі шуми. Шум лісу, як і шум морських хвиль, володіє цілющими властивостями. Хвойні ліси, що містять багато озону, фізіологічно активних речовин (скипидар, пінени) та ефірних олій терпенового ряду, мають лікувальний та загальнозміцнюючий вплив на осіб, що страждають різними захворюваннями легенів та верхніх дихальних шляхів.

Водночас ліс іноді може мати й негативний вплив на здоров’я людини. Так, люди з серцево-судинними захворюваннями і значними розладами центральної нервової системи погано переносять перебування у хвойному лісі, особливо у жаркі весняні і літні дні. Погано переносять перебування в хвойному лісі хворі гіпертонією, вираженим атеросклерозом, ішемічною хворобою серця та ревматизмом. Цим хворим краще відвідувати ліс в холодну пору року (листопад-березень).

На закінчення слід сказати, що оздоровча роль туризму давно викликає інтерес вчених-медиків. Однак проблема оздоровчого впливу активних подорожей донедавна вивчена недостатньо у порівнянні з іншими видами спорту. Це обмежує застосування туризму як чинника лікування захворювань, і він використовується в суворо обмежених формах прогулянок і ближніх походів в комплексі курортного лікування. У зв’язку з цим слід застерегти від самолікування туризмом, яке є небезпечним і недопустимим, як і інші види самолікування.

Використання активних подорожей в якості профілактики різних видів захворювань повинне проводитися після консультації зі спеціалістами з лікувально-фізкультурних диспансерів і кабінетів, в завдання яких входить медичне забезпечення масової оздоровчої фізкультурної роботи.

Схожі:

Лекція ІІІ iconКурс лекцій Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки Напрям підготовки:...
Лекція Психокорекційна практика як основна форма діяльності практичного психолога
Лекція ІІІ iconМіністерство освіти І науки, молоді ат спорту України
...
Лекція ІІІ iconРозпорядження №119-н Від “ 12 „ лютого 2014 м. Кривий Ріг
Грицай Є.І. Світова література ІІ пиріжок О. Г. Фізика ІІІ ужва О. О. Математика І ужва О. О. Математика ІІ мітюн М. А. Інформатика...
Лекція ІІІ iconУчня 9-а класу Уманської сзш І -ііі ст за 2010 2011 н р
Мазур Назар Олегович народився 31 січня 1996 року. Учень здоровий, фізично розвинутий. За національністю – українець, є громадянином...
Лекція ІІІ iconЗавдання ІІІ етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних...
Завдання ІІІ етапу олімпіади з інформаційних технологій включають в себе завдання по роботі з графікою, текстом, табличними масивами...
Лекція ІІІ iconОлександра Довженка Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського
Запрошуємо вас узяти участь у роботі ІІІ всеукраїнської конференції «Мова твору в контексті проблем вивчення художньої літератури»...
Лекція ІІІ iconЛекція Дочисловий період початкового курсу математики Лекція Нумерація...
Для студентів педагогічних навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації та вчителів початкових класів
Лекція ІІІ icon1 При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною...
Сироватками 0(І) та В(ІІІ) груп та негативною з А(ІІ). Яка група крові, що досліджується?
Лекція ІІІ iconКурс лекцій навчальний посібник для студентів ІІІ курсу історичного факультету
...
Лекція ІІІ iconЛекція 1
Лекція Графічний дизайн І його значення для розвитку візуальних комунікацій у різних напрямках життєдіяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка