Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне




Скачати 11.32 Mb.
НазваАкадемічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне
Сторінка8/109
Дата конвертації19.06.2013
Розмір11.32 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Спорт > Документы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   109
Глава і

сено Гніванський завод спецзалізобетону, Коростенський завод залізобетонних шпал, Дніпропетровський тепловозоремонтний завод, Запорізький електровозоремонтний завод, Львівський ло- комотиворемонтний завод, Київський електровагоноремонтний завод, Київський електротехнічний завод «Транссигнал», Держав­не спеціальне конструкторське бюро «Неркон», Державне підприємство «Спеціальне конструкторсько-дослідне бюро «Електропривід». Іншими нормативно-правовими актами різних вищих органів виконавчої влади в підпорядкування Укрзалізниці передаються інші підприємства, установи, організації, їхні об'єднання, акції, частки у майні та інші корпоративні права.

Управління шістьма залізницями та іншими суб'єктами залізничного транспорту, які входять до сфери управління Укр­залізниці, здійснюється нею шляхом видання в межах своєї компе­тенції наказів, обов'язкових для виконання залізницями та підприємствами, шляхом організації та контролю за їх виконання.

Основними завданнями Укрзалізниці Положення про Укр­залізницю визначає:

1) організацію злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях;

2) забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомо­го складу, його ремонту та оновлення;

3) розроблення концепцій розвитку залізничного транспорту;

4) вжиття заходів для забезпечення безпеки функціонування залізничного транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи.

З метою виконання покладених на неї завдань Укрзалізниця має такі повноваження:

1) здійснювати пов'язані з експлуатаційною діяльністю функції щодо:

— направлення рухомого складу відповідно до планів переве­зень;

— розроблення узгодженого графіка руху поїздів і плану їхнього формування;

— формування і реалізації єдиної тарифної та цінової політики на залізничному транспорті;

64

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

— відкриття єдиного рахунка та організації проведення розра­хунків за перевезення вантажів і пасажирів залізницями і викори­стання рухомого складу, а також розподілу між залізницями коштів (зокрема, валютних надходжень), отриманих від переве­зень у прямому сполученні (з урахуванням конкретної участі кож­ної залізниці в цих перевезеннях);

— розроблення та впровадження нових маршрутів вантажних і пасажирських перевезень у внутрішньому та міжнародному залізничному сполученні;

— організації проведення розрахунків із залізницями іноземних держав за міжнародні перевезення;

— розроблення технічних вимог до нових видів рухомого складу та обладнання залізничного транспорту, формування замовлень для промисловості й організація контролю за їхнім ви­готовленням;

— придбання рухомого складу і контейнерів, забезпечення їхнього капітального ремонту та модернізації на підприємствах, розташованих як на території України, так і за її межами;

2) сприяти:

— забезпеченню потреб залізничного транспорту у матеріаль­но-технічних та паливно-енергетичних ресурсах;

— формуванню ринку транспортних і транспортно-експе- диційних послуг, утворенню нових організаційних структур усіх форм власності на залізничному транспорті;

— наданню державної підтримки розвитку залізничного транс­порту з метою забезпечення його сталої роботи;

3) здійснювати функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності та закріплене за підприємствами, в частині:

— затвердження статутів (положень) підприємств, контролю за до­триманням та прийняттям рішень у зв'язку з порушенням їхніх вимог;

— укладення і розірвання контрактів з керівниками під­приємств (крім начальників залізниць);

— здійснення контролю за ефективністю використання і збере­женням закріпленого за підприємствами державного майна;

— підготовки разом з місцевими органами державної виконав­чої влади та органами місцевого самоврядування пропозицій Міністерству транспорту та зв'язку щодо розмежування держав­

65

Глава і

ного майна між загальнодержавною, республіканською (АР Крим) і комунальною власністю;

— участі у підготовці міжнародних договорів України з питань загальнодержавної власності;

4) розробляти та погоджувати в установленому порядку умови перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів;

5) розробляти плани перевезення вантажів залізничним транс­портом у прямому, змішаному і міжнародному сполученні, пред­ставляти інтереси залізниць під час погодження цих планів у відповідних органах;

6) здійснювати реалізацію єдиної інвестиційної політики, координувати планування розвитку залізниць та підприємств;

7) забезпечувати розвиток ремонтної бази залізничного транс­порту, розроблення і впровадження в практику сучасних засобів автоматики, телемеханіки, зв'язку, енергетики, обчислювальної техніки;

8) вживати заходів для забезпечення безпеки руху поїздів, розслідувати причини аварій, розробляти норми безпеки руху відповідно до вимог міжнародних стандартів і законодавства України;

9) організовувати роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

10) представляти інтереси залізничного транспорту України у міжнародних організаціях і спілках залізничників;

11) брати участь у підготовці міжнародних угод щодо забезпе­чення потреб залізничного транспорту України у матеріально- технічних і паливно-енергетичних ресурсах, а також у підготовці та проведенні міжнародних нарад, конференцій, інших форумів з питань, пов'язаних з діяльністю залізниць;

12) здійснювати заходи, спрямовані на створення безпечних умов праці, соціальний захист працівників залізничного транспор­ту, впровадження єдиної системи оплати їхньої праці, поліпшення житлових і культурно-побутових умов;

13) формувати галузеві програми наукових, проектних і про­ектно-конструкторських розробок, координувати їхнє виконання, сприяти впровадженню в практику досягнень науки і техніки, но­вих технологій та передового досвіду;

66

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

14) приймати у встановленому порядку рішення про закріплення транспортних засобів та їхню передачу однією заліз­ницею або підприємством іншим залізницям та підприємствам, що належать до сфери управління Укрзалізниці;

15) розробляти та здійснювати заходи, спрямовані на змен­шення шкідливого впливу залізничного транспорту на навко­лишнє природне середовище, контролювати додержання вимог національних і міжнародних документів з цих питань;

16) визначати категорії працівників залізничного транспорту, яким надано право носити формений одяг, встановлювати фор­мені знаки відмінності;

17) розробляти і здійснювати заходи стосовно захисту держав­ної, службової та комерційної таємниці;

18) організовувати роботу, пов'язану із забезпеченням мобілі­заційної готовності і цивільної оборони підприємств залізничного транспорту, їхньою підготовкою до роботи в умовах особливого періоду, а також до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Серед прав Укрзалізниці виокремлюють такі:

1) безпосередньо взаємодіяти з відповідними органами інших держав і укладати з ними договори (угоди) з питань, що належать до її компетенції;

2) утворювати цільовий інвестиційний фонд розвитку залізничного транспорту згідно із законодавством;

3) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування інформацію, документи і ма­теріали, а від Міністерства статистики, залізниць та підприємств залізничного транспорту — безоплатно дані, необхідні для вико­нання завдань і функцій Укрзалізниці;

4) укладати договори у сфері господарської діяльності.

Отже, управління залізничним транспортом здійснюється ви­щим органом виконавчої влади і спеціальними органами — Міністерством транспорту та зв'язку України і Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізни­цею). Доопрацювавши схему видів залізничного транспорту, нада­ну Е. М. Деркач у своїй дисертаційній роботі, можна схематично зобразити ієрархію управління залізничним транспортом України.

67

Глава і



Система органів управління залізничним транспортом

68

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

2.3. Особливості правового регулювання діяльності водного

транспорту

Водний транспорт України складається із морського та річково­го транспорту.

До складу морського транспорту належать:

— підприємтсва морського транспорту, що здійснюють переве­зення пасажирів і вантажів;

— порти і пристані;

— судна;

— судноремонтні заводи;

— морські шляхи сполучення;

— підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охоро­ни здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конст­рукторські організації та інші підприємства, установи та ор­ганізації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту.

До складу річкового транспорту належать:

— підприємства річкового транспорту, що здійснюють переве­зення пасажирів і вантажів;

— порти і пристані;

— судна;

— суднобудівельно-судноремонтні заводи;

— ремонтно-експлуатаційні бази;

— підприємства шляхового господарства;

— підприємства зв'язку;

— промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі під­приємства;

— навчальні заклади;

— заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, куль­тури;

— проектно-конструкторські організації;

— інші підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

Серед актів, якими регулюється діяльність у сфері водного транспорту, виокремлюються Постанова ВР України «Про Кон­цепцію розвитку водного господарства України» від 14 січня

69

Глава і

2000 р. № 1390-ХІУ і Закон України «Про Загальнодержавну про­граму розвитку водного господарства» від 17 січня 2002 р. № 2988-ІИ. Концепцією і Програмою передбачається вжиття ком­плексу заходів, спрямованих на реалізацію державної політики що­до поліпшення забезпечення якісною водою населення і галузей економіки, розв'язання водогосподарських і екологічних проблем, створення умов для переходу до сталого та ефективного функціону­вання водогосподарського комплексу. У транспортному праві ці Концепція і Програма застосовуються в частині використання води як об'єкта під час транспортування її трубопровідним транспортом, а також у частині збереження та поліпшення водних шляхів.

Проте, крім загального, законодавчі акти України у сфері водно­го транспорту можуть мати і більш конкретний характер. Прикла­дом є Закон України «Про списання податкової заборгованості підприємств водного транспорту, що виникла у зв'язку з обмежен­ням судноплавства по Дунаю» від 15 липня 1999 р. № 965-ХІУ. Цей Закон був спрямований на створення умов для стабілізації фінансово-економічного становища підприємств водного транс­порту, яким завдано значних збитків у зв'язку з обмеженням судно­плавства по Дунаю в результаті військових дій НАТО проти Союз­ної Республіки Югославії. Згідно зі ст. 1 Закону списанню з підприємств водного транспорту — платників податків за перелі­ком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, підлягає:

— сума податкової заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України;

— сума податкової заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій до Державного бюджету України.

Відповідно до цієї самої статті Закону списанню підлягає по­даткова заборгованість зі сплати таких податків і зборів (обов'яз­кових платежів):

— податку на додану вартість;

— податку на прибуток підприємств;

— збору до Державного інноваційного фонду;

— суми амортизаційних відрахувань, які відповідно до закону підлягали централізації у Державному бюджеті України;

— відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг загального користування.

70

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

Більшу питому ваіу серед нормативно-правових актів, що регулю­ють транспортні правовідносини у сфері водного транспорту, мають підзаконні акти. Серед них виділяються укази Президента України:

— «Про Положення про Державний комітет України по водно­му господарству» від 14 липня 2000 р. № 898/2000;

— «Про систему реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах» від 15 червня 2001 р. № 436/2001;

— «Про вдосконалення системи реагування на надзвичайні си­туації на водних об'єктах» від 3 червня 1999 р. № 602/99 тощо.

Серед постанов Кабінету Міністрів України виокремлюють:

— «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» від 16 серпня 1999 р. № 1494;

— «Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних» від 12 червня 1996 р. № 640;

— «Про затвердження Порядку ведення державного водного кадастру» від 8 квітня 1996 р. № 413;

— «Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду» від 12 липня 2005 р. № 557;

— «Про утворення Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку водних ресурсів» від 23 квітня 2003 р. № 568;

— «Про затвердження Порядку користування землями водного фонду» від 13 травня 1996 р. № 502;

— «Про затвердження Порядку використання коштів держав­ного бюджету на підтримку експлуатаційно безпечного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів» від ЗО червня 2005 р. № 528 тощо.

Проте загальними законодавчими актами у сфері водного транспорту є ВК України від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР і КТМ України від 23 травня 1995 р. № 176/95-ВР.

ВК України більшою мірою спрямований на забезпечення ви­користання й охорони вод та відтворення водних ресурсів. Однак у ньому містяться норми, якими регулюються правовідносини у сфері транспортного права.

Зокрема, ст. ЗО цього Кодексу передбачає, що підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їхні філії,

71

Глава і

відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-під- приємці, які використовують воду, отриману шляхом її забору, та користуються водами для потреб водного транспорту, є платника­ми збору за спеціальне використання водних ресурсів. При цьому розмір збору за використання води водних об'єктів для потреб, не пов'язаних з вилученням води з водних об'єктів, для потреб водно­го транспорту визначається на основі нормативів збору та часу користування поверхневими водами у звітному періоді. А стат­тею 32 цього Кодексу передбачається, що збори за використання поверхневих вод для потреб водного транспорту, а також за втрати води під час її транспортування зараховуються до Державного бю­джету України в розмірі 100 %.

Статтями 53 та 67 ВК України визначено особливості користу­вання водними об'єктами відповідно для потреб повітряного та водного транспорту. Зокрема, ст. 53 цього Кодексу передбачено, що користування водними об'єктами для потреб повітряного транспорту здійснюється безкоштовно та без надання відповідно­го дозволу. У разі необхідності воно може бути частково або повністю заборонено ВР АР Крим, обласними, Київською та Сева­стопольською міськими радами за поданням відповідних держав­них органів водного господарства або охорони навколишнього природного середовища згідно з законодавством.

У статті 67 цього Кодексу зазначається, що річки, озера, водо­сховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законо­давства України їхнє використання з цією метою повністю чи частково заборонено.

Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії суд­ноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Усі судна та інші плавучі засоби мають бути обладнані ємностя­ми для збирання лляльних та інших забруднених вод, які повинні систематично передаватися на спеціальні очисні споруди для очи­щення та знезараження.

Забороняється заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод

72

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

будь-якого походження чи установками для очищення та знезара­ження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.

Користування водними об'єктами для плавання на маломірних суднах (веслових, моторних човнах) дозволяється з дотриманням правил, що встановлюються ВР АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Українською державною інспекцією Регістру і безпеки судноплавства.

Статтею 101 цього Кодексу передбачено зобов'язання влас­ників засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об'єктах, а також інших суб'єктів господа­рювання та громадян забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.

Серед усіх нормативно-правових актів, що регулюють діяль­ність у сфері водного транспорту, найбільш комплексним є КТМ України. Цей акт складається із 11 розділів і містить до 400 статей.

Розділ 1 має назву «Загальні положення» і серед іншого визна­чає, які відносини ним регулюються, — відносини, що виникають з торговельного мореплавства, тобто з діяльності, пов'язаної з ви­користанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видо­бування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших гос­подарських, наукових і культурних цілей; органи, що здійснюють регулювання торговельного мореплавства — Міністерство транс­порту та зв'язку України, Міністерство рибного господарства Ук­раїни; органи державного нагляду за торговельним мореплавст­вом — Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство рибного господарства України; основні джерела права у сфері тор­говельного мореплавства — вітчизняні та іноземні нормативно- правові акти, міжнародні договори України, правові звичаї; особ­ливості застосування окремих (колізійних) норм; сферу дії цього Кодексу: правила КТМ України поширюються: 1) на морські суд­на — під час їхнього прямування як морськими шляхами, так і річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними договорами України не встановлено інше; 2) на судна внутрішнього плаван­

73

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   109

Схожі:

Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерством освіти І науки України (лист №1/11-125 від 13 лютого 2005р.)
Езо екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг- ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Тов «Видавництво «Юридична думка»,...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти І науки, Київської, Севастопольської...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для вищих навчальних закладів
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМалиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація І...
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconОснови бухгалтерського обліку
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник (лист Міністерство освіти І науки України від 21. 11. 2005...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconКурс лекцій Київ 2006 міністерство освіти І науки україни
Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інституту економіки та менеджменту нау 30 березня 2006 року
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Методичні вказівки складено стосовно до установок, які діють в лабора­торії санітарно-технічного обладнання кафедри твв та допоможуть...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка