Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне




Скачати 11.32 Mb.
НазваАкадемічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне
Сторінка4/109
Дата конвертації19.06.2013
Розмір11.32 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Спорт > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   109
Глава і

3. Законодавство України має оціночні поняття та інші неодно­значні категорії, які повинні отримати коментар від судів. Такі по­няття завжди будуть мати місце у будь-якому законодавстві. Вони, як правило, характеризують різні процеси, предмети та ознаки, що визначають міру явища, психологічні та психічні характеристики, а також різні філософські категорії. Тому рішення органів судової влади із роз'яснення та тлумачення окремих понять у транспорт­ному праві завжди буде актуальним.

4. Більшість листів, рішень вищих судових інстанцій, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та інших судових органів є дже­релами права під час розгляду справ для всієї системи судових ор­ганів за принципом: «аналогічні справи повинні вирішуватися аналогічно».

5. Велика кількість актів транспортного законодавства, викли­кана його комплексним змістом, а також суперечливість значної кількості норм потребують роз'яснень з боку вищих органів судової влади1.

У транспортному праві, як і в інших галузях права України, суб'єкти в своїй діяльності намагаються діяти так, щоб у випадку судового розгляду справи їхні дії були аналогічними діям сторони, яка виграла подібну справу у суді. Крім цього, у своїй діяльності суб'єкти транспортного права керуються постановами, роз'яснен­нями й ухвалами Конституційного Суду, Вищого господарського суду, Верховного Суду України.

Особливістю транспортного права є наявність спеціальних технічних норм. Ці норми встановлюють правила використання різних транспортних засобів та поводження з різними приладами та механізмами. Зміст технічних норм утверджує необхідність враховувати дію об'єктивних фізичних законів. Недотримання технічних норм може призвести до травматизму, хвороби і навіть смерті. Тому спеціальні технічні норми транспортного права знайшли своє закріплення у нормах законодавчих актів. І тому не­дотримання їх, крім різних несприятливих фізичних наслідків, може викликати і несприятливі юридичні наслідки у вигляді застосування передбачених законом санкцій.

1 Хозяйственное право Украпим: Учсбник / Под ред. А. С. Васильєва, О. II. Подцерковно- го. - X.: ООО «Одисссй», 2005. - С. 38-40.

28

Основні засади транспортного права

Проте більшість технічних норм транспортного права представ­лена різними інструкціями, правилами застосування та експлуа­тації тощо, які переважно не є обов'язковими. Технічні норми, що закріплені в законодавстві, є техніко-юридичними нормами транс­портного права.

3. Історико-правові передумови становлення і розвитку транспортного права

3.1. Історія розвитку транспорту

Історія різних видів транспорту є різною. Так, історія морсько­го транспорту нараховує кілька тисячоліть. А історія розвитку ав­томобільного транспорту розпочалася приблизно з кінця XIX — початку XX століття. Трубопровідний транспорт з'явився у сере­дині XX ст.

Як зазначалося, назва «транспорт» походить від латинського сігапзрогіо» — переношу, перемітаю, перевожу і в загальному ро­зумінні передбачає переміщення людей і вантажів. Проте транс­портна сфера містить не лише засоби, за допомогою яких здійснюється перевезення чи переміщення вантажів та пасажирів, але й інфраструктуру, дороги чи канали тощо.

З огляду на походження поняття слід зазначити, що виникнен­ня транспортної сфери активно відбувалося у Давньому Римі, де на державному рівні здійснювалося будівництво доріг, мостів, портів, веслувальних та вітрильних човнів і кораблів (галер), колісниць та возів. Кошти на це виділялися не лише з державної скарбниці. На міські органи управління (магістрати та інші публічні органи) покладалося також зобов'язання із будівництва і розвитку транспортної інфраструктури. Із Давнього Риму прийшов вислів: «Уіа езі хліа» — «Дорога — це життя».

Спочатку розвиток транспорту відбувався у межах підготовки та ведення військових справ. Транспортні засоби використовува­лися більшою мірою для перевезення римських легіонів, військо­вої амуніції, зброї та їстівних припасів. Але пізніше, з розвитком торгівлі, транспорт використовувався у мирних цілях і швидко розвивався. Зі зростанням міжнародної торговлі й обміну між різними племенами та країнами у давньому світі більшого

29

Глава і

значення почали набувати морська торгівля і надання послуг із перевезення товарів та пасажирів морським транспортом.

Слід також зазначити, що задовго до Давнього Риму транспортна сфера з'явилася у Стародавньому Китаї, Персії та грецьких містах- державах. У цих країнах давнього світу також було побудовано вели­ку кількість шляхів, портів, великі військові і торгові флотилії.

Давнім грекам і римлянам здавна були відомі морські шляхи до Криму, Північного Причорномор'я та Приазов'я, річкові шляхи Борисфеном (сучасним Дніпром) та Танаїсом (сучасним Доном). Вони активно торгували зі скіфами, пізніше — скіфо-сарматською країною і Понтійським царством, що існували на території сучас­ної України. Завдяки торгівлі наші пращури долучалися до провідної світової культури, а крім морських поступово розвивали і сухопутні шляхи до європейських держав.

При цьому в усіх названих країнах давнього світу як транспорт­ний засіб використовувалися коні, верблюди, віслюки, слони та ра- би-носії. Усі ці «транспортні засоби», як і дво- та чотириколісні во­зи, колісниці, човни та галери, були власністю держави або приват­них осіб, що належали до верхівки тогочасного суспільства. Саме тоді розпочалося формування торговельних і морських звичаїв.

Навіть на американському континенті, мешканці якого не зна­ли про коней і колеса, було побудовано десятки тисяч кілометрів вимощених камінням доріг до 7,5 м завширшки. Саме вздовж доріг будувалися великі міста імперії інків.

Після переходу суспільства до епохи середньовіччя в Європі посилився розвиток ремісництва і торгівлі, у містах почали з'явля­тися об'єднання ремісників — цехи, а також об'єднання купців — гільдії. Поступово гільдії стали монополістами у міжнародній морській торгівлі, а цехи будівників і власників човнів — моно­полістами водних шляхів Рейном та Дунаєм. На зміну грецьким морським і торговим містам — центрам ремесла і морської торгівлі стародавнього світу прийшли центри світової торгівлі раннього середньовіччя — міста на території сучасної Італії — Генуя, Ве­неція, Піза, Амалфі, Ганза тощо, а пізніше — міста Іспанії та Пор­тугалії. В період великих географічних відкриттів відбувається розвиток західноєвропейських країн — Іспанії, Португалії, а пізніше — Франції та Англії, в яких створюються великі купецькі

ЗО

Основні засади транспортного права

компанії, що мають у власності переважну більшість тогочасних кораблів і монополізують морську торгівлю. Поступово розпочав­ся перехід багатьох компаній до надання виключно послуг з пере­везення чужих вантажів, і вже у ХУ-ХУІ століттях більшість судновласників та їхніх об'єднань спеціалізувалися тільки на перевезеннях, а транспорт виділявся в самостійну галузь суспільного виробництва.

У період середньовіччя здійснюються спроби державного регу­лювання транспортної та торговельної діяльності (Королівські ордонанси Франції).

У Русі торгівля велася переважно річковим і морським шляхом «з варягів до греків», що пролягав від Скандинавського півостро­ва Балтійським морем, Дніпром, Чорним морем до Візантії. Завдя­ки цьому мешканці Київської Русі будували човни і розвивали транспортну систему. Крім морських та річкових шляхів тери­торією сучасної України пролягав сухопутний шлях з Азії до Європи, що простягався з південного сходу до північного заходу нашої країни — легендарний «шлях аріїв», яким, згідно з даними деяких істориків, тисячі років тому з півострова Індостан до Західної та Північної Європи прийшло плем'я аріїв, що дало розвиток європейським народам. Саме цим шляхом до скіфів, сар- матів, а пізніше — слов'ян з Азії приходили купці і торговці, а купці стародавніх слов'ян (коливани) йшли торгувати до Азії.

На півночі Русі, у Новгородському князівстві, транспортні ко­ридори прокладалися морським шляхом південним берегом Північного Льодовитого океану, Білого та Балтійського морів до європейських країн. Пізніше, з розростанням князівств і утворен­ням Російської імперії, активно утворювалися водні транспортні шляхи через Волгу і Каспійське море.

Отже, з перших етапів розвитку транспортної системи у старо­давньому і середньовічному світі такий розвиток відбувався пере­важно завдяки військовим справам і морській торгівлі. Крім цього існували сухопутні шляхи, якими здійснювалося перевезення ван­тажів та пасажирів переважно в'ючним способом із застосуванням праці різних тварин, а також рабів. У ці часи транспортна діяль­ність регулювалася в основному різними торговими і морськими звичаями. Однак найважливе значення мали також і перші ко­

зі

Глава і

ролівські ордонанси Франції, Магдебурзьке, купецьке та цехове право, які додали до регулювання транспортної діяльності публічно-правові елементи.

Наступний етап розвитку транспорту був пов'язаний із появою залізниці та пароплавів. Попередниками залізниць були колійні дороги, якими за допомогою кінської або людської сили переміщу­валися вагонетки, що використовувалися на рудниках Західної Європи ще з XVI ст. У 1764 р. на Змеїногорському руднику в Ал­таї К. Д. Фролов уперше застосував металеві рейки, а в 1768 р. на металургійних заводах у Дербі в Англії було прокладено цільноме- талеві рейки між кількома заводами.

У 1788 р. було збудовано досить сучасну залізницю з кутовими рейками і металевими поперечними шпалами на заводі у м. Петро­заводську, а в 1806-1809 рр. — на Коливано-Вознесенських заво­дах. Однак основною тягловою силою на цих дорогах була праця коней.

Перший паротяг для залізниці було випробувано в Англії у 1804 р., а першу у світі комерційну залізницю було побудовано у 1825 р. між англійськими містами Стоктон і Дарлінгтон. Проте вже в 1830 р. існувала залізниця між містами Манчестер і Лівер­пуль, а у 1832-1835 рр. було розпочато будівництво залізниць у Франції, Бельгії та Німеччині.

У Російській імперії монархи не одразу усвідомили роль залізничного транспорту. Першу залізницю було відкрито у 1837 р. між Петербургом і Царським Селом з метою перевезення пасажирів на прогулянки. Лише у 1851 р. було збудовано першу в Російській імперії стратегічно важливу залізницю між Петербур­гом та Москвою. В європейських державах у цей період уже існу­вали достатньо розгалужені мережі залізниць, за допомогою яких прискорювався розвиток промисловості і торгівлі. Саме через майже повну відсутність залізниць Російська імперія зазнала важ­кої поразки у Кримській війні.

І лише після цього (з кінця 50-х років XIX ст.) розпочалося інтенсивне будівництво залізниць у Російській імперії: з 1865 по 1875 р. середній річний приріст російської залізничної мережі становив 1,5 тис. км, а з 1893 по 1897 р. — близько 2,5 тис. км. До початку XX ст. залізниці поєднали усі основні адміністративні,

32

Основні засади транспортного права

промислові і торговельні центри, з землеробськими регіонами, морськими і річковими портами.

Одночасно з виникненням паротягів відбувається поява і паро­плавів. Перші пароплави з'явилися в Західній Європі та США, а поштовхом до їхнього розвитку в Російській імперії стала поразка у Кримській війні. В кінці XIX ст. світовий торговельний флот нараховував значну кількість парових суден. Отже, з огляду на за­значене зрозуміло, що у багатьох країнах одночасно почалося будівництво залізниць та судохідних каналів.

Вважається, що залізничний транспорт в Україні з'явився у 1866 р. з відкриттям залізниці Одеса — Балта. Зараз на залізнич­ний транспорт в Україні припадає найбільша частка пасажирських і вантажних перевезень. За кількістю тонно-кілометрів і пасажи­ро-кілометрів на рік Україна входить до 10 країн світу з найвищи­ми показниками (за показниками пасажиро-кілометрів місце нашої країни дещо вище), а за довжиною залізничних колій — до двадцятки.

Наступний етап розвитку пов'язаний з виникненням двигуна внутрішнього згоряння і розвитком автомобільного транспорту. Спроби побудови візків, що переміщатимуться від сили вітру чи мускульної сили людей, були відомі з часів середньовіччя. У 1752 р. російський механік Л. ПІамшуренков винайшов «са- мобіглу коляску», що приводилася в дію механічною силою двох людей. У 1769 р. у Франції Ж. Кюньо, а за кілька років в Англії — У Мердок та Р. Тревітік побудували парові автомобілі. У 30-х ро­ках XIX ст. робилися спроби організації регулярних паса­жирських рейсів автомобілями з паровою тягою.

Проте широке застосування автомобілів як транспортного засо­бу розпочалося після створення двигуна внутрішнього згоряння. Найбільшого успіху у використанні цих двигунів у 1885-1886 рр. досягли німецькі конструктори та підприємці Г. Даймлер та К. Бенц. У 90-ті роки в США, Англії, Франції та Німеччині було розпочато промислове виробництво автомобілів. З 1894 р. у провідних капіталістичних країнах регулярно проводилися авто­мобільні перегони, завдяки яким покращувалися їхні характери­

33

Глава і

стики. На початку XX ст. промислове виробництво автомобілів було розпочато і в Російській імперії.

Слід відзначити, що з кінця XIX ст. в Європі та США проводи­лися розробки електричного транспорту (в Німеччині — на початку 80-х років), і вже в першій чверті XX ст. у багатьох містах світу з'явилися трамваї та тролейбуси. В СРСР вулицями більшості вели­ких міст вони їздили в 30-ті роки. Перевагами електричного транс­порту є його економічність та екологічність, простота в управлінні, недоліками — знижена можливість маневрування і відносно невисо­ка швидкість (проте невисока швидкість не стосується метро). Порівнюючи електротранспорт, слід відзначити: 1) тролейбус має більшу змогу маневрування порівняно з трамваєм та метро, не по­требує капіталоємних залізничних рейок, є більш безшумним, проте має недолік — більш складну контактну підвіску з двома підвісними дротами; 2) метро порівняно з трамваєм і тролейбусом є більш швидким та більш аварійно безпечним, проте вимагає великих первинних капіталовкладень із тривалим терміном окупності. Зва­жаючи на необхідність боротьби з глобальним потеплінням на пла­неті, майбутнє вбачається у розвитку саме електричного транспорту. Тому надалі законодавство буде стимулювати автомобілебудівників та перевізників до виробництва та експлуатації електричного транс­порту.

В усіх розвинених країнах світу є підприємства, що здійсню­ють випуск автомобілів. В Україні є кілька таких підприємств, які потребують державної підтримки. За довжиною автомобільних доріг Україна входить до 20 світових країн з найбільшою довжи­ною, а за кількістю автомобілів — до світової тридцятки. Кількість автомобілів постійно збільшується, а їхня якість — покращується. Розвиток законодавства про автомобільний транспорт відбува­тиметься у бік підтримки виробників автомобілів з підвищеним рівнем безпечності та підвищеними екологічними стандартами.

Зараз мало хто знає, що з початку XX ст. розвиток авто­мобільного, залізничного, водного транспорту відбувався у напрямку випуску та поширення однорейкових потягів, дво­колісних автомобілів та абсолютно стійких до хвиль і коливань водного і підводного транспорту. І досі залишається незрозумілим, чому не було продовжено дослідження та практичне використання

34

Основні засади транспортного права

у транспортних засобах принципу гіростату. Цей принцип полягає у тому, що транспортний засіб — потяг, автомобіль чи корабель за­вдяки роботі вовчка (гіроскопа), що працює всередині, є стійким до земного тяжіння і не падає, спираючись на одну рейку (потяг) або спираючись лише на два колеса (автомобіль), так само не коливаю­чись від хвиль (корабель, підводний човен). У 1903 р. англійським інженером Л. Бреннаном було запатентовано гіроскопічний вагон, або точніше — моторну гіроскопічну платформу; у 1908 р. німець­кий винахідник А. Шерлем побудував гіроскопічний потяг на шість вагонів. Проте набагато простіші і досконаліші, ніж їхні сис­теми з двома гіроскопами, винайшов російський юрист Петро Пет­рович Шиловський, який у 1909 р. запатентував гіроскопічний стабілізатор. 28 квітня 1914 р. за розробками П. Шиловського у Бірмінгемі фірмою «Уолслі» було побудовано гіроскопічний авто­мобіль — гірокар. Він успішно пройшов випробування вулицями Лондона, ефективно маневруючи серед чотириколісних авто­мобілів і обганяючи їх. Під час руху пасажири мінялися місцями, на зупинках виходили і заходили до автомобіля, проте він жодного разу не хилився в той чи інший бік і не втрачав рівноваги. У 20-х роках минулого століття групою інженерів під керівництвом П. Шиловського було розроблено проект однорейкової (монорей­кової) колії і власне самого гіроскопічного потяга. Завдяки віднос­но важкому гіростату (навіть півторатонний гіростат через інерцію може обертатися близько семи годин) всередині потяга останній міг їхати однією колією, швидкість могла бути значно більшою від швидкості дворейкових потягів, а на залізничному мості могла бу­ти лише одна залізна балка або туго натягнений сталевий трос. Не­доліком такого потяга була б необхідність будівництва на станціях опор для підтримки потяга у випадках, коли він стоятиме на місці більш ніж кілька годин і рух гіроскопа зупинятиметься. У кінці 1921 р. під Петроградом було прокладено 12 км однорейкової колії, а в 1922 р. Путіловський і Балтійський заводи отримали за­мовлення на будівництво потяга. Проте через складне становище у країні в травні 1922 р. усі роботи було зупинено1.

1 Черненко Г. По слсдам изобрстагеля гирокара // Сскрстпьіе матсриальї. — 2007. — №12(212). -С. 24-25.

35

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   109

Схожі:

Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерством освіти І науки України (лист №1/11-125 від 13 лютого 2005р.)
Езо екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг- ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Тов «Видавництво «Юридична думка»,...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти І науки, Київської, Севастопольської...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для вищих навчальних закладів
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМалиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація І...
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconОснови бухгалтерського обліку
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник (лист Міністерство освіти І науки України від 21. 11. 2005...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconКурс лекцій Київ 2006 міністерство освіти І науки україни
Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інституту економіки та менеджменту нау 30 березня 2006 року
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Методичні вказівки складено стосовно до установок, які діють в лабора­торії санітарно-технічного обладнання кафедри твв та допоможуть...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка