Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне




Скачати 11.32 Mb.
НазваАкадемічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне
Сторінка14/109
Дата конвертації19.06.2013
Розмір11.32 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Спорт > Документы
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   109
Глава і

— членів екіпажу і авіаційного персоналу, який перебуває на

борту;

— повітряного судна;

— відповідальності щодо відшкодування збитків, зокрема

перед третіми особами;

4) бортовий журнал повітряного судна;

5) порадник з льотної експлуатації повітряного судна;

6) дозвіл на бортові радіостанції;

7) посвідчення (сертифікати) на всіх членів екіпажу;

8) у разі виконання міжнародних польотів — інші документи, передбачені міжнародними правилами.

Управління та обслуговування повітряного судна здійснюється його авіаційним персоналом.

Авіаційний персонал — це особовий склад авіаційного підприємства, організації, підрозділу, навчального закладу, що складається з авіаційних спеціалістів за професійною ознакою.

До складу авіаційного персоналу належать:

1) члени екіпажу повітряного судна;

2) особи командно-керівного, командно-льотного, інспек­торського та інструкторського складу;

3) спеціалісти, які здійснюють регулювання використання повітряного простору України й обслуговування повітряного руху на території України;

4) спеціалісти, які здійснюють організацію і технічне обслуго­вування повітряних суден, а також всі види забезпечення польотів;

5) спеціалісти, які обслуговують повітряні перевезення;

6) спеціалісти, які здійснюють організацію і проведення дослідно-конструкторських, експериментальних, науково-дослід­них робіт під час льотних випробувань авіаційної техніки;

7) спеціалісти, які здійснюють нагляд і контроль за безпекою польотів, а також ті, які проводять службове розслідування авіаційних подій (державні інспектори з безпеки польотів);

8) спеціалісти, які здійснюють аналіз та контроль льотної придатності повітряних суден під час розробки, випробувань, сер­тифікації і серійного виробництва;

9) спеціалісти, які здійснюють забезпечення авіаційної безпеки і безпеки авіації в цілому;

10) авіаційні експерти.

114

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

Але цей перелік не є остаточним, і згідно з рішенням державних органів з питань регулювання діяльності авіації до складу авіаційного персоналу можуть бути включені й інші спеціалісти.

Усі особи, які належать до авіаційного персоналу, повинні мати сертифікат на право здійснювати професійну діяльність, що підтверджує наявність у них необхідних знань і навиків, а також відповідність стану їхнього здоров'я встановленим вимогам.

Особливою категорією всередині авіаційного персоналу є екіпаж повітряного судна.

Екіпаж повітряного судна — це особи авіаційного персоналу, яким у встановленому порядку доручено виконання певних обов'язків з керування й обслуговування повітряного судна під час виконання польотів.

До складу екіпажу повітряного судна входять командир та інші особи льотного екіпажу та обслуговуючого персоналу.

Командиром повітряного судна може бути особа, яка має спеціальність пілота (льотчика), а також підготовку і досвід, не­обхідні для самостійного керування повітряним судном цього ти­пу і керівництва екіпажем. На командира покладаються важливі завдання, тому він має широкі права. Зокрема, у процесі своєї про­фесійної діяльності командир цивільного повітряного судна має право:

1) приймати остаточне рішення про виліт, політ і посадку повітряного судна, зливання в польоті пального, скидання багажу, вантажу і пошти, зміну плану і режиму польоту, про припинення польоту і посадку повітряного судна на запасному аеродромі чи вимушену посадку поза аеродромом, забезпечення безпеки, збере­ження повітряного судна і врятування життя людей;

2) віддавати в межах своєї компетенції будь-якій особі, яка пе­ребуває на борту повітряного судна, розпорядження і команди, які підлягають беззаперечному виконанню;

3) вживати всіх необхідних заходів, зокрема і примусових, до осіб, які своїми діями створюють загрозу безпеці польоту і не підпорядковуються його розпорядженням;

4) здійснювати особистий контроль за безпекою пасажирів у польоті в разі загрози безпеці повітряного судна, а також людям, які на ньому перебувають;

115

Глава і

5) змінювати маршрут польоту, здійснювати переліт державно­го кордону та/або виконувати посадку повітряного судна на аеро­дромі, не передбаченому завданням на політ, у випадках виник­нення загрози для життя і здоров'я пасажирів та членів екіпажу, пов'язаних з актами незаконного втручання в діяльність авіації;

6) бути довіреною особою експлуатанта повітряного судна, укладати від його імені договори й угоди в інтересах виконання за­вдання на політ, забезпечення безпеки польоту, збереження повітряного судна, здоров'я і життя пасажирів;

7) усувати від виконання завдання на політ будь-якого члена екіпажу повітряного судна, рівень підготовки якого не відповідає завданню на політ, а дії загрожують безпеці польоту, і вимагати йо­го заміни;

8) в екстремальній ситуації, що загрожує загибеллю людей, для врятування їхнього життя відступати від правил і вимог норма­тивних документів, що регламентують безпеку польоту;

9) контролювати рівень професійних знань, вміння і навиків льотного екіпажу, а також якість роботи обслуговуючого персоналу;

10) перевіряти свідоцтва (сертифікати) членів екіпажу, а та­кож наявність у них необхідних записів і позначок.

Важливе значення у сфері авіаційного транспорту мають аеро­дроми та аеропорти. Кожен аеродром повинен бути сертифікова- ний на відповідність його нормам придатності до експлуатації з видачею державним органом з питань сертифікації і реєстрації відповідного сертифіката. Цим самим органом здійснюється реєстрація цивільних аеродромів і занесення їх до державного реєстру аеродромів України. Виключення аеродрому з реєстру здійснюється в разі його ліквідації або зняття з експлуатації. Аеро­порт, крім цих вимог, має відповідати й іншим, більш високим вимогам. Аеропорт повинен мати поштовий, телеграфний, теле­фонний та інші види зв'язку, а також регулярне сполучення з найближчими населеними пунктами. А міжнародний аеропорт повинен забезпечувати митний, прикордонний, санітарний кон­троль, контроль на безпеку та інші види контролю, передбачені чинним законодавством.

Аеродроми, аеропорти та їхні важливі об'єкти, а також облад­нання повітряного транспорту, контрольно-пропускні пункти,

116

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

огорожа, пункти контролю на безпеку пасажирів і членів екіпажу, ручної поклажі та багажу, інженерно-технічні засоби охорони і пожежної безпеки, засоби зв'язку та спеціальні технічні засоби контролю на безпеку повинні відповідати нормам, правилам і процедурам, передбаченим Українською державною програмою безпеки цивільної авіації.

Усі повітряні судна під час виконання перельотів користуються повітряними трасами і місцевими повітряними лініями. Останні, як і аеродроми, повинні бути сертифіковані на відповідність їх чинним в Україні нормам придатності повітряних трас і місцевих повітряних ліній до експлуатації з видачею відповідного сер­тифіката, а також мають бути зареєстровані державним органом з використання повітряного простору України і занесені до Пе­реліку повітряних трас і місцевих повітряних ліній України.

Особливу увагу в сфері авіаційних перевезень має забезпечен­ня авіаційної безпеки — комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту авіації від актів неза­конного втручання у її діяльність.

Актом незаконного втручання в діяльність авіації є протиправні дії, пов'язані з посяганнями на нормальну і безпечну діяльність авіації та авіаційних об'єктів, внаслідок яких сталися нещасні ви­падки з людьми, майнові збитки, захоплення чи викрадення повітряного судна, або такі, що створюють ситуацію для таких наслідків. Контроль на безпечність ручної поклажі, багажу, ванта­жу, пошти та бортового припасу, а також особистий контроль на безпечність пасажирів і членів екіпажу повітряного судна як на внутрішніх, так і на міжнародних лініях здійснюють служби авіаційної безпеки, органи внутрішніх справ і прикордонного кон­тролю. На повітряному судні, що перебуває в польоті, контроль на безпечність в разі необхідності може бути проведено за рішенням командира повітряного судна незалежно від згоди пасажира. Для зазначеної мети повітряне судно вважається таким, що перебуває у польоті, з часу зачинення всіх його зовнішніх дверей після заван­таження і до часу відкриття будь-яких із цих дверей для розванта­ження. Правила проведення контролю на безпечність, перелік осіб, які мають право проводити контроль на безпечність, перелік осіб, звільнених від проходження контролю на безпечність, перед­

117

Глава і

бачаються Українською державною програмою цивільної авіації. Її нормами визначається і порядок забезпечення виконання вимог авіаційної безпеки щодо охорони повітряних суден, важливих об'єктів, пожежної безпеки, підтримання пропускного і внутрішнього об'єктового режиму на аеродромах, в аеропортах та на інших авіаційних об'єктах, а також перелік небезпечних пред­метів і речовин, заборонених до здачі, прийому, зберігання і пере­везення на цивільних повітряних суднах.

Через невиконання вимог щодо безпечності польотів, через технічні причини і погодні умови повітряні судна часто зазнають аварій. Тому правовому регулюванню пов'язаних із цим пра­вовідносин у ПК України присвячено розділи XIV — «Пошукові та аварійно-рятувальні роботи», XV — «Розслідування авіаційних подій».

Отже, основні положення функціонування авіаційного транс­порту визначаються ПК України. Для їхнього розвитку було ухва­лено значну кількість спеціальних нормативно-правових актів — законодавчих та підзаконних.

Серед міжнародних нормативно-правових актів виділяється Конвенція про цивільну авіацію, підписана різними країнами 7 грудня 1944 р. Україна приєдналася до Конвенції 10 серпня 1992 р., а набуття нею чинності в Україні відбулося 9 вересня 1992 р. Конвенція складається із 22 глав і 96 статей та визначає по­ложення, що стосуються аеронавігації, польоту над територіями інших держав, правил польотів, запобігання поширенню хвороб, аеропортових та інших зборів, реєстрації повітряних суден, за­ходів сприяння аеронавігації, документації повітряних суден, міжнародних стандартів та рекомендованої практики, Міжнарод­ної організації цивільної авіації, її органів та функцій, аеропортів та авіанавігаційних засобів, спорів і невиконання зобов'язань, війни і надзвичайного стану, питань ратифікації і приєднання до Конвенції.

Серед законодавчих актів, що регулюють правовідносини, пов'язані з авіаційним транспортом, виділяють Закон України «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні» від 12 липня 2001 р. № 2660-ІІІ. Цей Закон спрямований на ство­рення сприятливих умов для ефективного використання виробни­

118

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

чого, науково-технічного потенціалу та підвищення експортних можливостей вітчизняного літакобудування, модернізації авіаційних підприємств, активізації інвестиційної діяльності, зокрема іноземної, збільшення обсягів виробництва та експорту конкурентоспроможних на світовому ринку вітчизняних літаків, двигунів та авіаційного обладнання. Згідно з ним літакобудування визнається пріоритетною галуззю економіки, а 33 вітчизняних суб'єкти господарювання на період з 1 січня 2002 р. до 1 січня 2007 р. отримували значну кількість пільг.

Законом України «Про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за дер­жавним оборонним замовленням» від 5 лютого 2004 р. № 1462-ІУ було затверджено відповідну Загальнодержавну програму. Вико­нання Програми передбачено забезпечити у період з 2004 по 2022 р. Програма містить розділи, в яких визначаються її мета і завдання, основні етапи виконання, фінансове забезпечення, ор­ганізація та контроль виконання, очікувані результати. У розвиток цього Закону 20 вересня 2005 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про порядок використання коштів, пе­редбачених у державному бюджеті для створення та закупівлі літака АН-70» № 937.

Закон України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» від 20 лютого 2003 р. № 545-ІУ затверджує відповідну Програму. Ця Програма розроблена відповідно до кон­венцій про міжнародну цивільну авіацію, про боротьбу з незакон­ним захопленням повітряних суден, про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, про злочи­ни та деякі інші акти, що вчинюються на борту повітряних суден, та про маркування пластичних вибухових речовин з метою їхнього виявлення, а також інших міжнародних актів.

Програма враховує вимоги Ради Безпеки ООН про спрямуван­ня спільних зусиль на запобігання і припинення терористичних актів, зокрема резолюції від 28 вересня 2001 р. № 1373. Програму розроблено на підставі Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію «Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання» та Керівництва з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання.

119

Глава і

Серед підзаконних актів, якими регулюється діяльність авіаційного транспорту, виділяються постанови Кабінету Мініст­рів України:

— «Про створення Державного спеціалізованого фонду фінан­сування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях» від 28 ве­ресня 1993 р. № 819;

— «Про порядок повітряного сполучення через державний кор­дон України» від 18 грудня 1995 р. № 1017;

— «Про серйозні недоліки в роботі та невідкладні заходи щодо поліпшення діяльності цивільної авіації» від 28 грудня 1996 р. № 1587;

— «Про сертифікацію авіаційної техніки та її компонентів» від З жовтня 1997 р. № 1095;

— «Про Українську авіаційну транспортну компанію» від 3 ли­стопада 1997 р. № 1197;

— «Про страховий фонд безпеки авіації» від 17 серпня 1998 р. № 1272;

— «Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіа­ційних робіт з пошуку і рятування» від 16 жовтня 1998 р. № 1643;

— «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи ор­ганізації повітряного руху України» від 19 липня 1999 р. № 1281;

— «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань забезпечення ефективного і безпечного функціонування авіаційного транспор­ту, авіаційної промисловості, авіації загального призначення та си­стеми використання повітряного простору України» від 28 грудня

2000 р. № 1923;

— «Про утворення Комітету з питань спрощення формально­стей при міжнародних повітряних перевезеннях» від 22 березня

2001 р. № 262;

— «Про затвердження Положення про використання повітря­ного простору України» від 29 березня 2002 р. № 401;

— «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язко­вого авіаційного страхування цивільної авіації» від 12 жовтня 2002 р. № 1535;

— «Про затвердження Програми спрощення формальностей при міжнародних повітряних'перевезеннях» від 26 квітня 2003 р. № 622;

120

Нормативно-правове регулювання транспортної діяльності

— «Про затвердження Порядку використання коштів держав­ного бюджету, які виділяються на надання кредитів для здійснен­ня операцій з фінансового лізингу авіаційної техніки» від 14 квітня 2004 р. № 469;

— «Про утворення Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби» від 8 вересня 2004 р. № 1172;

— «Про затвердження Програми створення авіаційного ком­плексу спостереження та обладнання для вимірювального поліго­на» від 18 серпня 2005 р. № 780 тощо.

Виділяються укази Президента України:

— «Про Положення про Міністерство транспорту та зв'язку Ук­раїни» від 27 серпня 2004 р. № 1009/2004 зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 5 січня 2005 р. № 12/2005;

— «Про заходи щодо забезпечення безпеки повітряного транс­порту України» від 20 серпня 1992 р. № 428/92;

— «Про Програму розвитку авіаційної промисловості України» від 3 липня 1992 р. № 363/92;

— «Про заходи щодо забезпечення розвитку цивільної авіації України» від 21 грудня 1994 р. № 790/94;

— «Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України» від 15 січня 1998 р. № 17/98;

— «Про вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій» від 4 березня 2004 р. № 269/2004;

— «Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації» від 15 липня 2004 р. № 803/2004 та ін.

Проте найбільшу питому вагу серед підзаконних актів мають накази Міністерства транспорту та зв'язку України. Серед основ­них із них можна назвати:

— «Про затвердження Тарифів на перевезення пасажирів рей­совими літаками цивільної авіації на регулярних лініях в межах України» від 1 грудня 1994 р. № 608;

— «Про затвердження Положення про службу пожежної безпе­ки в авіаційному транспорті України» від 29 жовтня 1996 р. № 336;

— «Про організацію повітряних перевезень літерними та підконтрольними рейсами» від 24 грудня 1996 р. № 415:

121

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   109

Схожі:

Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерством освіти І науки України (лист №1/11-125 від 13 лютого 2005р.)
Езо екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг- ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Тов «Видавництво «Юридична думка»,...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти І науки, Київської, Севастопольської...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для вищих навчальних закладів
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМалиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація І...
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconОснови бухгалтерського обліку
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник (лист Міністерство освіти І науки України від 21. 11. 2005...
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconКурс лекцій Київ 2006 міністерство освіти І науки україни
Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інституту економіки та менеджменту нау 30 березня 2006 року
Академічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Методичні вказівки складено стосовно до установок, які діють в лабора­торії санітарно-технічного обладнання кафедри твв та допоможуть...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка