Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ»




НазваМодульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ»
Сторінка8/14
Дата конвертації19.06.2013
Розмір1.99 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Спорт > Документы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14
Тема 2.2. Повітря робочої зони
1. Мікроклімат виробничого середовища і його вплив на людину.

2. Повітря робочої зони, його склад і джерела забруднення.

3. Небезпечні і шкідливі для здоров’я людей речовини і їх граничнодопустимі концентрації.

4.Класифікація шкідливих речовин за їх небезпечністю.

5. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих.
1. Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під якими розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та випромінювання від нагрітих або охолоджених поверхонь.

На відміну від мікроклімату житла та громадських приміщень мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить не тільки від коливань зовнішніх метеорологічних умов але і від теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалення та вентиляції.

Мікроклімат виробничих приміщень впливає на стан організму працюючих та їх теплообмін з навколишнім середовищем.

Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та її працездатність. Зниження температури за усіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму.

Відомо, що організм людини пристосовується до метеорологічних умов завдяки його здатності до терморегуляції. При нормальній діяльності організм людини виробляє тепло і віддає його в навколишнє середовище. Тепло створюється завдяки окислювальним процесам, 2/3 яких відбувається у м’язах. При температурі 200С на конвекцію припадає приблизно 30%, випромінювання – 45% і випаровування поту – 25% тепловіддачі. В умовах високих температур збільшується доля віддачі тепла за рахунок випаровування поту. При цьому її доля буде залежати від вологості і швидкості руху повітря. Підвищення швидкості руху повітря сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту. При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при підвищенні температури більше 300С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплями з поверхні шкіри.

Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Вода та солі, що виносяться з організму з потом, повинні поповнюватись, оскільки їх втрата приводить до загущення крові та порушення серцево-судинної діяльності. Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення до 15 – 20% може призвести до смерті.

Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі, гіпертермії, - стану, при якому температура тіла піднімається до 38 - 400С. В результаті може настати тепловий удар, що характеризується головним болем, запамороченням, загальною слабкістю, спотворенням кольорового сприйняття, сухістю у роті, прискоренням пульсу та частоти дихання.

За зниженої температури та підвищеної рухомості і вологості повітря виникає переохолодження організму – гіпотермія. На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об’єму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об’єм вдиху зростають, змінюється вуглеводневий обмін. З’являється м’язове тремтіння, при якому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється у тепло, яке дозволяє протягом деякого часу затримати зниження температури внутрішніх органів.
2. Хімічний склад чистого і свіжого повітря має приблизно такий вигляд:

  • азот 78,08%;

  • кисень 20,94%;

  • аргон, неон та ін. інертні гази 0,93%;

  • вуглекислий газ 0,04%;

  • інші гази 0,01%.

Проте, внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище робочих приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються або є продуктами технологічних процесів.

Робочою зоною вважається простір висотою до 2м над рівнем підлоги або площадки, на якій знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих.

Шкідливими вважаються речовини, які при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).

Шкідливі речовини попадають в організм людини головним чином через дихальні шляхи, а також через шкіру і органи травлення. За дією на людину вони поділяються на отруйні і неотруйні. Неотруйні речовини подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів, очей, шкіру. Отруйні речовини добре розчиняються у біологічному середовищі і здатні вступати з ним у взаємодію, викликаючи порушення нормальної життєдіяльності – отруєння.

Попадання в повітря робочої зони виробничих приміщень шкідливих речовин залежить від технологічного процесу, сировини, що використовується, а також від проміжного і кінцевого продуктів виробництва.

Найбільш поширеними на виробництві шкідливими речовинами є пилі. Міра шкідливої дії пилі залежить від її концентрації, механічних властивостей, хімічного складу і розмірів частинок.

Дія шкідливих речовин в умовах високих температур, шуму і вібрації значно збільшується.

3. За фізіологічною дією отруйні речовини можуть бути поділені на 4 основні групи:

1. Подразнюючі – діють на поверхневі тканини дихальних шляхів і слизової оболонки (хлор при незначних концентраціях, аміак, окисли азоту, випари соляної, сірчаної кислот, ацетон та ін.).

2. Задушливі – діють, як речовини, що порушують процес засвоєння кисню тканинами (окис вуглецю, сірководень та ін.).

3. Наркотичні – діють як наркотики (азот під тиском, діхлоретан, ацетилен, бензин та ін.).

4. Соматичні яди – викликають порушення діяльності всього організму або його окремих органів і систем (свинець, ртуть, бензол, миш’як і його сполуки, олово, марганець, фосфор та ін.).

В результаті дії шкідливих речовин можуть виникати професійні захворювання. Так при довгочасній дії пилу виникають пневмоконіози. Найбільш важким з них є силікоз, що виникає при попаданні в легені пилу, який містить двоокис кремнію. Випари нафти та нафтопродуктів, а також вуглеводневі гази діють, в основному, на центральну нервову систему. Найбільш небезпечними є нафти, що вміщують значну кількість сірчаних з’єднань і, особливо, сірководню. Найбільш токсичним продуктом нафтопереробки є бензин.

Для профілактики отруєнь і професійних захворювань велике значення має правильно установлена гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (ГДК).

ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони – це концентрації, які при щоденній (крім вихідних) роботі протягом 8 год., або при іншій тривалості, але не більше 40 год. на тиждень протягом всього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що можуть бути виявлені сучасними методами досліджень, у процесі роботи та в подальші роки життя сучасного та майбутніх поколінь.

ГДК розробляються НДІ системи охорони здоров’я.

Шкідливі речовини можуть діяти на організм людини як окремо, так і комбіновано. Комбінована дія ядів поділяється на 3 групи:

1. Одна речовина підсилює дію іншої;

2. Одна речовина послаблює дію іншої;

3. Дія речовин у комбінації сумується, при цьому:
С1/ГДК12/ГДК2+…….+Сn/ГДКn ≤ 1
4. Промислові яди з урахуванням шкідливості і ГДК поділені на 4 класи:

1. Речовини надзвичайно небезпечні (ртуть, свинець, тетраетилсвинець).

2. Речовини високо небезпечні (окисли азоту, сірководень).

3. Речовини помірно небезпечні (оцтова кислота, метанол, окисли цинку).

4. Речовини мало небезпечні (ацетон, гас, етиловий спирт).

Значення ГДК і клас небезпечності деяких речовин:

ГДК, мг/м3 Клас

Окисли азоту 5 2

Окисел вуглецю (СО) 20 4

Метанол 5 3

Каустична сода 0,5 2

Кальцинована сода 2 4

Ртуть 0,01 1

Вапно 5 4

Цемент 6 4

Баріт 6 4

Сірчана кислота 1 2

Сірка 2 4
5. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих:

1. Удосконалення технологічних процесів і обладнання.

2. Вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів.

3. Герметизація технологічного обладнання.

4. Локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укриттів.

5. Робота технологічного обладнання під розрідженням.

6. Кондиціювання повітря.

7. Видалення забрудненого повітря з приміщень за рахунок загально- обмінної вентиляції.

8. Автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням.

9. Періодичні медичні обстеження працюючих у шкідливих умовах праці.

10. Використання засобів індивідуального захисту.

Обов’язковою умовою є контроль стану повітряного середовища на виробництві.

Тема 2.3. Виробнича вентиляція

  1. Призначення та класифікація систем вентиляції.

  2. Основні вимоги до систем вентиляції.

  3. Природна вентиляція.

  4. Штучна вентиляція.

1. Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів

призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції - вилучити із приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

  • за способом переміщення повітря - природна, штучна (механічна) та комбінована;

  • за місцем дії - загальнообмінна, місцева, комбінована.


2. Системи вентиляції повинні відповідати таким санітарно-гігієнічним вимогам:

  • створювати в робочій зоні виробничих приміщень нормовані

метеорологічні умови;

  • повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або доводити їх концентрації до гранично допустимих;

  • не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні;

  • не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;

  • бути доступними для управління та ремонту;

  • не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (шум,

вібрація, попадання дощу чи снігу).

До вентиляційних систем, встановлених у пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях висуваються додаткові вимоги. 3. Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряного боку утворюється підвищений тиск, а підвітряного - розрідження.

Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. Неорганізована вентиляція включає просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях (інфільтрацію) і провітрювання, що здійснюється через відкриті вікна, кватирки. При неорганізованій вентиляції невідома кількість повітря, що надходить і вилучається з приміщення, а сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямок і сила вітру, температура зовнішньої і внутрішньої поверхонь).

Організована природна вентиляція називається аерацією. Вона здійснюється через аераційні отвори в стінах і аераційні ліхтарі у верхній частині будівлі. Отвори в стінах і ліхтарі регулюються по величині. Перевагою природної вентиляції є її дешевизна та простота експлуатації. Основний її недолік в тому, що повітря надходить в приміщення без попереднього очищення, а видалене відпрацьоване повітря не очищується і забруднює довкілля.

4. Штучна вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами. Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітря у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості технологічного устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. Розрізняють 4 основні схеми організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції: зверху вниз, зверху вверх, знизу вверх, знизу вниз.









Схеми зверху вниз та зверху вверх доцільно використовувати у випадку, коли припливне повітря в холодний період року має температуру нижчу температури приміщення. Припливне повітря перш ніж досягти робочої зони нагрівається за рахунок повітря приміщення. Інші 2 схеми рекомендується використовувати тоді, коли припливне повітря в холодний період року підігрівається і його температура вища температури внутрішнього повітря.

Якщо у виробничих приміщеннях виділяються гази та пари з густиною, що перевищує густину повітря (наприклад, пари кислот, бензину, гасу), то загальнообмінна вентиляція повинна забезпечити видалення 60% повітря з нижньої зони приміщення та 40% - з верхньої.

Якщо густина газів менша за густину повітря, то видалення забрудненого повітря здійснюється у верхній зоні.

Схема припливної механічної вентиляції включає: фільтр для очищення повітря, повітронагрівач, вентилятор, мережу повітропроводів та припливні патрубки з насадками.

Повітрозабірні пристрої необхідно розташовувати в місцях, де повітря не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись не нижче 2 м від рівня землі, а від викидних каналів витяжної вентиляції по вертикалі - нижче 6 м і по горизонталі - не ближче 25 м.

Витяжна вентиляція складається із очисного пристрою, вентилятора, центрального та відсмоктуючих повітропроводів.

Повітря після очищення необхідно викидати на висоті не менше ніж 1 м над гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори безпосередньо у вікнах

В умовах промислового виробництва найбільш розповсюджена припливно-витяжна система вентиляції із загальним припливом в робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо з місць їх утворення. Місцева вентиляція може бути припливною і витяжною.

Місцева припливна вентиляція виконується у вигляді повітряних душів, повітряно-теплових завіс.

Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцевих витяжних зонтів, всмоктуючих панелей, витяжних шаф, бортових відсмоктувачів. Конструкція місцевої витяжки повинна забезпечити максимальне вловлювання шкідливих виділень при мінімальній кількості вилученого повітря. Крім того вона не повинна бути громіздкою та заважати обслуговуючому персоналу працювати і наглядати за технологічним процесом.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14

Схожі:

Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconЗакон України “Про охорону праці”
Опорний конспект з предмета “Основи охорони праці” має за мету допомогти студентам при вивченні програмного матеріалу нормативного...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconМіністерство освіти І науки україни Івано-Франківський національний...
Підземний ремонт свердловин; Методичні вказівки. Тарко Я. Б., Лагуш Р. Ф. Івано-Франківськ: іфнтунг, 2009. 56с
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconТипова навчальна програма нормативної дисципліни «основи охорони...
України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2010 р за №1057/18352 І визначає зміст І обсяги навчання та...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconКонспект лекцій для студентів денного відділення спеціальностей
Для викладачів дисципліни «Основи охорони праці» вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconПитання з дисципліни "основи охорони праці" для включення до індивідуальних...
Закон України „Про охорону праці” – сфера дії Закону; принципи державної політики в галузі охорони праці; державне управління охороною...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconМіністерство освіти І науки україни івано-Франківський національний...
Хомин В. Р., Калиній Ю. А. Нафтогазопромислова геологія: Лабораторний практикум. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 69 с
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconОрієнтовні екзаменаційні питання з курсу «Основи охорони праці»
Міжпредметні зв’язкикурсу «Основи охорони праці» з дисциплінами професійного спрямування
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconНавчально-методичний комплекс з нормативної дисципліни «Основи охорони...
«Основи охорони праці» для студентів нту напрямів підготовки 010104 “Професійна освіта (транспорт)”, 020207 “Дизайн”, 040106 “Екологія,...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconОпорний конспект з навчальної дисципліни Енергозберігаючі технології...
Вступ. Збереження електроенергії – частина загальної тенденції по захисту навколишнього середовища
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconОхорона праці методичні вказівки та контрольні завдання для студентів-заочників...
Методичні вказівки та контрольні завдання з охорони праці для студентів-заочників усіх спеціальностей. – Полтава: Полтнту, 2007....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка