Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ»




НазваМодульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ»
Сторінка4/14
Дата конвертації19.06.2013
Розмір1.99 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Спорт > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Тема 1.1. Законодавча та нормативна база України з охорони праці


      1. ^ Законодавчі та нормативні акти з охорони праці.


1.Основні законодавчі акти України з охорони праці.

2.Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці.

3.Нормативна база охорони праці.

4.Відповідальність за порушення законодавчих і нормативних актів з охорони праці.


  1. Законодавча база охорони праці включає в себе такі основні документи:


Конституція України (ст.. 43,45,46,49);

Закон України „Про охорону праці” Зі змінами, прийнятими Верховною Радою України 21 листопада 2002 р;

Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”;

Закон України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

Закон України „Про охорону здоров’я”;

Закон України „Про пожежну безпеку”;

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”;

Кодекс законів про працю.



  1. Державна політика України в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

  • пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних безпечних і здорових умов праці;

  • підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва;

  • комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих та регіональних програм з цього питання;

  • соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

  • встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

  • адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

  • використання економічних методів управління охороною праці;

  • інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

  • забезпечення координації всіх органів і організацій, що розв’язують проблеми охорони праці;

  • використання світового досвіду в цій галузі.



3. Нормативна база охорони праці складається з державних нормативних актів і нормативних актів, що діють в межах підприємства.

Державні нормативно-правові акти (НПАОП) поділяються в свою чергу на міжгалузеві і галузеві.

Міжгалузеві НПАОП є актами загальнодержавного користування, дія яких поширюється на всі підприємства, установи і організації народного господарства. Прикладом таких актів можуть бути Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, Типове положення про службу охорони праці та ін.

Галузеві НПАОП поширюються на підприємства і організації певної галузі.

Прикладом таких актів можуть бути Правила безпеки при геологорозвідувальних роботах та ін.
Міжгалузеві НПАОП позначаються таким чином:

^ НПАОП Х.ХХ – Х.ХХ - ХХ

Скорочена назва докум. Група Вид Пор. № Рік затв.
Галузеві НПАОП позначаються таким чином:

НПАОП Х.Х.ХХ – Х.ХХ – ХХ

Скорочена назва докум. Група відповідно Вид Пор. № Рік затв.

до класифікатора

галузей нар. госп.
Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії.

На основі НПАОП роботодавці розробляють і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства. Існує рекомендований перелік таких документів. В залежності від специфіки підприємства та вимог чинного законодавства власник затверджує нормативні документи із згаданого списку.
4. За порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників є порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та їх дії, спрямовані на створення перешкод для виконання посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці їх повноважень.

Створення працівником перешкод для діяльності представників професійних спілок, спрямованої на виконання своїх повноважень, що передбачені КЗпП України (ст.. 244) та Законом України “Про охорону праці”), є підставою для притягнення винних працівників до дисциплінарної відповідальності.

КЗпП України (ст.. 147) встановлені такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи.

Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника.

Дисциплінарне стягнення на працівника може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці (органи державного нагляду за охороною праці, уповноважені трудових колективів, комісії з питань охорони праці підприємств), а також за поданням органів прокуратури.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення (без врахування часу перебування на лікарняному листку або у відпустці). Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, роботодавець повинен зажадати від винного працівника письмове пояснення.

У разі неодержання від працівника пояснень у визначений йому строк, дисциплінарне стягнення може бути накладене на підставі тих матеріалів, що є на підприємстві, в установі, організації.

В тому випадку, коли працівник відмовляється дати пояснення, про це повинен бути складений акт за підписом посадової особи і працівників підприємства, що були свідками цієї відмови.

За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Адміністративна відповідальність настає при порушенні законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, а також створенні перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок, коли порушення не викликало і не могло викликати тяжкі наслідки.

До адміністративної відповідальності можуть бути притягнені особи, які досягли на момент скоєння порушення 16-річного віку.

Адміністративна відповідальність полягає у накладенні штрафу на працівників, зокрема посадових осіб, а також громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб.

Адміністративне стягнення накладається посадовими особами органів державного нагляду постановами у справах про адміністративне стягнення на підставі складених ними протоколів про адміністративне порушення.

Штраф за адміністративне порушення повинен бути внесений до каси підприємства за місцем роботи протягом 15 днів з дня вручення йому постанови.

Протягом 10-денного терміну постанова може бути оскаржена у вищестоящому органі по нагляду за охороною праці.

Матеріальна відповідальність регламентується ст.. 130-138 КЗпП та іншими нормативними актами.

Загальними підставами накладення матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника (у формі умислу або необережності), протиправні дії (бездіяльність) працівника, а також наявність причинного зв’язку між винними і протиправними діями (бездіяльністю) працівника та завданою шкодою. На працівника може бути накладена матеріальна відповідальність при наявності всіх перерахованих умов.

Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення до інших видів відповідальності.

Кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та нормативних актів з охорони праці на стає в тих випадках, коли порушення призвело або могло призвести до тяжких наслідків.

Кримінальна відповідальність настає згідно зі ст.. 271, 272, 273, 274 і 275 Кримінального кодексу України.

Ст.. 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

Стаття передбачає:

а) штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, або виправні роботи до 2-х років, або обмеження волі до 2-х років;

б) виправні роботи до 2-х років, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 2-х років або без такого.

Ст.. 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Стаття передбачає:

а) штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, або виправні роботи до 3-х років, або обмеження волі до 3-х років;

б) обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 2-х років або без такого.

Ст.. 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

Стаття передбачає:

а) виправні роботи до 2-х років обмеження волі до 3-х років;

б) обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 2 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 2-х років або без такого.

Ст.. 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки.

Стаття передбачає:

а) обмеження волі до 4-х років або позбавлення волі до 4-х років;

б) позбавлення волі від 3 до 12 років.

Ст.. 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Стаття передбачає:

а) штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, або виправні роботи до 2-х років, або обмеження волі до 3-х років;

б) виправні роботи до 2-х років, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі від 2 до 5 років.

1.1.2. Права громадян на охорону праці


  1. Гарантії прав громадян на охорону праці.

  2. Обов’язки роботодавців і працівників у забезпеченні безпеки праці.




  1. Ст.5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору

Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунуто, Можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Ст.6. ^ Права працівників на охорону праці під час роботи

Умови праці на робочому місці повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника робіт або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці, а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство з охорони праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров’я потребує відповідно до медичного висновку легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Ст.7. ^ Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються згідно з законодавством.

При роз’їзному характері роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування.

Роботодавець за свої кошти може додатково за колективним договором встановлювати пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Ст.8. ^ Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах пов’язаних із забрудненням і несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.

Ст.9^ . Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

ФСС проводить такі соціальні послуги та виплати:

  • своєчасно та в повному розмірі відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

  1. допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

  2. одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором. В разі стійкої втрати працездатності ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку за кожен % втрати працездатності. У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п’ятирічного заробітку працівника на його сім’ю, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого і на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився з вини потерпілого, розмір одноразової допомоги за рішенням трудового колективу з подання роботодавця може бути зменшений, але не більше, ніж на 50%.

  1. Щомісячну виплату для компенсації втраченого заробітку в разі часткової або повної втрати працездатності;

  2. Пенсію у зв’язку з втратою годувальника;

  3. Допомогу дитині у відповідності зі ст.9 Закону;

  • організація поховання померлого і відшкодування вартості ритуальних послуг;

  • організація лікування потерпілого та забезпечення необхідних видів медичної та соціальної допомоги;

  • при необхідності проведення навчання та перекваліфікації працівника для надання іншої роботи;

  • надання допомоги інвалідам.

Ст.10.Охорона праці жінок

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт, або робіт, пов’язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Наказом від 10.12.93р. Міністерство охорони здоров’я встановило для жінок такі граничні норми:

  • підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою ( до 2-х разів на годину) – 10 кГ;

  • підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кГ;

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кГ; з підлоги – 175 кГ.

Законодавством передбачені пільги вагітним жінкам і жінкам, які мають малолітніх дітей. Жінок, які мають дітей віком до 3-х років забороняється залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження. Жінки, які мають дітей віком від 3-х до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди. Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, знижують норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на легшу нешкідливу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. Жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами, після закінчення якої за бажанням жінки – відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років і неоплачувана відпустка до 6 років зі збереженням загального і безперервного стажу роботи.

Працюючій жінці, яка має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за її бажанням надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату у зв’язку з вагітністю або наявністю дітей віком до 3-х років а також звільняти їх з роботи з ініціативи роботодавця.

Ст.11.^ Охорона праці неповнолітні

Забороняється праця неповнолітніх на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, нічних, надурочних роботах та робота у вихідні дні, а також підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми.

Наказом МОЗ України № 59 від 22.03.96р. встановлені такі граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми:


Календарний

вік,

років

Граничні норми ваги вантажу

Короткочасна робота

Тривала робота

юнаки

дівчата

юнаки

дівчата

14

5

2,5

-

-

15

12

6

8,4

4,2

16

14

7

11,2

5,6

17

16

8

12,6

6,3


Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають 16 років. У виняткових випадках допускається прийняття на роботу у 15 років при згоді одного з батьків.

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Усі особи, які не досягли 18 років, приймаються на роботу тільки після медичного огляду і в подальшому до 21 року повинні щорічно проходити медичний огляд.

Неповнолітнім віком до 16 років встановлений 24-годинний робочий тиждень, а 16-18 років – 36-годинний.

Заробітна плата особам, яким не виповнилось 18 років, при скороченій тривалості робочого дня виплачується у такому ж розмірі, як і працівникам, що працюють повний робочий день.

Відпустки неповнолітнім надаються за їх бажанням в любу пору року.


  1. Ст.13. ^ Обов’язки роботодавця

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець:

  • створює відповідні служби і призначає посадових осіб для вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність;

  • розробляє і реалізує конкретні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

  • впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки;

  • забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання;

  • забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань;

  • організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану обладнання, атестації робочих місць на відповідність вимогам охорони праці;

  • розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють в межах підприємства;

  • здійснює контроль за виконанням вимог охорони праці;

  • організовує пропаганду безпеки праці;

  • вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає при необхідності професійні аварійно-рятувальні підрозділи у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Ст.14. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Працівник зобов’язаний:

  • дбати про особисту безпеку і здоров’я та про безпеку і здоров’я оточуючих людей;

  • знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами індивідуального та колективного захисту;

  • проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Ст.17.^ Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconЗакон України “Про охорону праці”
Опорний конспект з предмета “Основи охорони праці” має за мету допомогти студентам при вивченні програмного матеріалу нормативного...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconМіністерство освіти І науки україни Івано-Франківський національний...
Підземний ремонт свердловин; Методичні вказівки. Тарко Я. Б., Лагуш Р. Ф. Івано-Франківськ: іфнтунг, 2009. 56с
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconТипова навчальна програма нормативної дисципліни «основи охорони...
України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2010 р за №1057/18352 І визначає зміст І обсяги навчання та...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconКонспект лекцій для студентів денного відділення спеціальностей
Для викладачів дисципліни «Основи охорони праці» вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconПитання з дисципліни "основи охорони праці" для включення до індивідуальних...
Закон України „Про охорону праці” – сфера дії Закону; принципи державної політики в галузі охорони праці; державне управління охороною...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconМіністерство освіти І науки україни івано-Франківський національний...
Хомин В. Р., Калиній Ю. А. Нафтогазопромислова геологія: Лабораторний практикум. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 69 с
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconОрієнтовні екзаменаційні питання з курсу «Основи охорони праці»
Міжпредметні зв’язкикурсу «Основи охорони праці» з дисциплінами професійного спрямування
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconНавчально-методичний комплекс з нормативної дисципліни «Основи охорони...
«Основи охорони праці» для студентів нту напрямів підготовки 010104 “Професійна освіта (транспорт)”, 020207 “Дизайн”, 040106 “Екологія,...
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconОпорний конспект з навчальної дисципліни Енергозберігаючі технології...
Вступ. Збереження електроенергії – частина загальної тенденції по захисту навколишнього середовища
Модульний курс предмета «основи охорони праці» для студентів спеціальностей: 04010304 «Розвідування нафтових І газових родовищ» iconОхорона праці методичні вказівки та контрольні завдання для студентів-заочників...
Методичні вказівки та контрольні завдання з охорони праці для студентів-заочників усіх спеціальностей. – Полтава: Полтнту, 2007....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка