Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з'явилося нове слово «менеджмент»




НазваЛекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з'явилося нове слово «менеджмент»
Сторінка1/15
Дата конвертації20.06.2013
Розмір1.78 Mb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Спорт > Лекція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Лекція 1.
Введення в менеджмент
1.1. Вступ
Останніми роками в нашому лексиконі з'явилося нове слово «менеджмент» («Менедж» - управляти). У вишах України почали вивчати новий курс «Основи менеджменту і маркетингу». Звернутися до досвіду Західних країн нас примушує саме життя, що показало неспроможність форм управління економікою в країнах колишнього соціалістичного табору.

Критерієм ефективності керівництва економікою є рівень добробуту населення країни. Розвиток економіки колишнього Радянського Союзу й України в його складі зупинився на найнижчій відмітці, а зростання рівня життя населення відбувалося настільки повільними темпами, що до середини 90-х років його можна порівняти з рівнем життя Італії, досягнутим вже в 1948 році.

При всій відмінності передумов феномену застою в американській економіці тридцятих років і російській народногосподарській системі, багато можна вважати спільними: бюрократизація політичного і економічного життя, самозаспокоєність, бажання створити певні пільгові умови для тих чи інших господарських організацій, монополізм і обмеження конкуренції. Звичайно, «радянський застійний синдром» має і свої специфічні риси і причини, а процес переходу від нього до ринкових умов буде достатньо тривалим і складним.

Досвід перших років перебудови управління в народному господарстві однозначно показав, те що в українській економіці сформована монопольна система керівництва господарським життям, базується на повному одержавленні засобів виробництва, не може забезпечити вирішення проблем, що нагромадилися. Більш того, ця система постійно створює загрозу виникнення різного роду кризових ситуацій, стримує господарську ініціативу підприємств, створює умови для лавиноподібного наростання різноманітного роду збитків і втрат.

Останніми роками в економіці України створюються нові типи виробничо-господарських організацій - концерни, асоціації тощо і робляться кроки з організації орендних і акціонерних підприємств, поступово формуються умови для того, щоб підприємства різко підвищили ефективність і прибутковість своєї роботи, почали діяти з орієнтацією на реального споживача. Проте не існує «Патентованих» рецептів того, яким чином в найкоротші терміни і з мінімально можливими витратами забезпечити вирішення тих проблем, що стоять перед підприємцями, яким чином змінювати конкретні форми і методи управління в умовах нового господарського механізму.

Для того, щоб знайти правильні відповіді на численні питання, що неминуче виникають при виробленні нової стратегії розвитку і переорієнтації систем управління на ринкові умови, необхідно звернути увагу на те, що збираються робити і роблять передові компанії провідних країн Заходу.

Останніми роками в розвинених Західних країнах, як на рівні всієї економічної системи, так і в окремих компаніях, відбуваються великомасштабні структурні, технологічні, організаційні і управлінські перетворення, зорієнтовані на різке підвищення ефективності і прибутковості в умовах постійного загострення конкурентної боротьби. Перетворення, що проводяться, зорієнтовані на дебюрократизацію організаційних структур, відмова від використання адміністративних важелів координації і контролю, надання керівництву компаній найширших повноважень у вирішенні нагальних проблем.

Хотілося б особливо підкреслити, що наша економіка стоїть перед необхідністю по новому організувати і здійснювати зовнішньоекономічні зв'язки. Досвід промислово-розвинених капіталістичних країн учить тому, що в сучасних умовах безперспективними є обмеження у використанні міжнародного розподілу праці, штучна заборона сучасних форм зовнішньоекономічних зв'язків.

Ефективне зростання економіки, успішна реалізація досягнень науково-технічного прогресу вже на ділі стали неможливими без змагальності і конкуренції на світовому ринку.

Виражаємо надію, що творчий потенціал Росії, закладений в якнайповнішому і послідовному переході до ефективних методів управління, дозволить підвищити продуктивність суспільної праці, забезпечити пропорційний і збалансований розвиток економіки.
^ 1.2. Основні теорії управління
Засновником класичної школи управління, та і взагалі менеджменту, вважається Фредерік Уїнслоу Тейлор.

До Тейлора двигуном підвищення продуктивності праці був принцип «пряника» - скільки зробиш, стільки й отримаєш. Проте даний підхід наприкінці XIX - початку XX століття вичерпав себе. Крім того, варто відзначити, що постулат промисловості XIX століття про те, що продуктивність одного працюючого ще може мінятися в певних рамках, то продуктивність групи що працює мало залежить від індивідуальної продуктивності, перестав задовольняти управлінців.

У I960 році ^ Дуглас Макгрегор (американський теоретик менеджменту, фахівець в галузі управління), проаналізував діяльність виконавця на робочому місці і виявив, що керівник може контролювати наступні параметри, що визначають дії виконавця: завдання, які отримує підлеглий; якість виконання завдання; час отримання завдання; очікуваний час виконання завдання; засоби, що є для виконання завдання; оточення, в якому працює підлеглий; переконання підпорядкованого в реальності завдання; переконання підлеглого у винагороді за успішну роботу; розмір винагороди.

^ Дуглас Макгрегор сформулював, що на основі цих чинників можливо застосувати два різні підходи до управління, які він назвав теорією «і теорією «У».

Теорія «X» припускає:

1. Людина спочатку не любить працювати і уникатиме роботи.

2. Оскільки людина не любить працювати, її слід примушувати, контролювати, застосовувати покарання.

3. Середньостатистичний працівник вважає за краще, щоб ним керували.

Теорія «X» утілює чисто авторитарний стиль управління, характеризуется істотною централізацією влади, жорстким контролем по зазначених вище параметрах.

Теорія «Y» констатує:

1. Робота для людини так само природна, як гра.

2. Людина може здійснити самоврядування і самоконтроль, будучи прихильною цілям, яких прагне досягнути.

3. Середньостатистичний працівник прагне до відповідальності, його бажання уникнути відповідальності, як правило, результат минулого розчарування і викликано поганим керівництвом згори.

^ Теорія «Y» є демократичним стилем управління і припускає делегування повноважень, поліпшення взаємин у колективі.

У Макгрегора обидві теорії мають рівне право на існування, хоча в чистому вигляді в практиці не зустрічаються. На практиці, як правило, має місце комбінація стилів управління, проте, саме вони зробили сильний вплив на розвиток теорії управління в цілому.

^ Теорія «X» і теорія «Y» на більш високому рівні розвитку повторюють теорію «батога» і «пряника», яку цілком можна вважати старою в управлінні. Жорсткий стиль керівництва найбільш ефективний в дуже несприятливій ситуації (деякі економічні системи, функціонують тільки в таких умовах), в сприятливій же обстановці необхідний м'який стиль. В даний час до теорії «батога» і «пряника» внесені відповідні корективи. Кожна фірма адаптує їх під специфічні особливості свого функціонування.

^ Підставою конкурентності у сфері промислового виробництва стало уміле використання 3-х чинників:

1. Процес інновації, розробка новинок.

2. Постійне перенавчання виробничого персоналу. (Будь-який набір знань застаріває за 5 років).

3. Поворот до автоматизованого виробництва на основі ЕОМ. При цьому очевидно, що еволюція теорії управління базується на людському чиннику. Американські учені Томі Пітері і Ненсі Остін довели, що фірми, які приділяють увагу своєму персоналу, стають не тільки більш конкурентоздатними, але і швидше розвиваються. Проте сучасні зарубіжні моделі управління навряд чи чогось вартують без урахування української національної специфіки.
^ 1.3. Визначення поняття менеджмент
В умовах адміністративно-господарської системи практично до 90-х років управління в наший країні було підпорядковано плану, часто в збиток не тільки задоволенню потреб людей, але й ефективності виробництва, що, врешті решт, обумовлювало збільшення за всяку ціну випуску продукції (валу), обмеження ініціативи виробників, низьку зацікавленість в результатах реалізації і інші негативні наслідки.

У директивно-плановій економіці управління орієнтувалося не на споживача і, в кінцевому результаті, не на ефективність і прибуток, що в ідеальному випадку одне і теж, а на вищестояще керівництво і зумовлювалося самою суттю командно-бюрократичної системи. Через це, то дійсно цінне, що досягла вітчизняна управлінська думка, багато в чому залишилося лише теорією, або, в кращому випадку, предметом вивчення, але не практичного застосування.

Перехід до ринкової економіки виявив неприйнятність діючої системи управління для нових умов господарювання, фактично захопивши вітчизняних керівників зненацька. Виникла необхідність принципово нового підходу до управління, що і змусило звернутися до багатого зарубіжного досвіду в цій галузі, іншими словами - до менеджменту.

Таким чином, менеджмент і управління в нашому розумінні мають істотну відмінність.

Менеджмент - це управління з метою досягнення найвищої ефективності і отримання максимального прибутку. Управління «по-радянськи» – це виконання заданих показників, визначених рамками плану при строгій системі контролю (у мистецтві використання такого роду управле-ния вітчизняні керівники досягли великих висот).

Економісти не заперечують необхідність планування, проте воно повинне бути перш за все інструментом адаптації виробництва до безперервно змінних умов.

Теорія і практика менеджменту дозволяють по-новому переосмислити багато проблем, які вже стояли перед нашими керівниками. І це переосмислення відбувається з інших позицій - з позицій ринку.

Розвиток менеджменту пов'язаний з двома підходами:

- перший з них акцентував увагу на управлінні операціями (технічною стороною виробничого процесу);

- другий орієнтований на управління трудовими ресурсами, віддаючи пріоритет психологічним чинникам, мотивації і стимулюванню людської діяльності.

Еволюція теорії і практики управління тісно пов'язана з розвитком промисловості і науки. Важко виділити, що первинне, а що вторинне. Зрозуміло, що ці процеси є супутніми і тісно пов’язані між собою.

При правильному використанні, теорія управління і результати наукових досліджень дають можливість керівникам передбачити, що ймовірно може трапитися в результаті тих або інших дій, а тим самим сприяти ухваленню доцільніших рішень, допомагаючи уникнути можливих помилок.

Проте «менеджмент» не обмежується лише управлінням людьми і управлінням технологічним процесом. «Менеджмент» несе в собі набагато складніші функції.

Управління людьми, управління виробничим процесом, вивчення можливих взаємодій, що виникають в процесі виробництва, і ряд інших, зовні не так явно виражених функцій, жодну з яких просто неможливо вичленувати з ряду подібних, входять в поняття «менеджмент», утворюючи свого роду ефект взаємодії.

Слово «менеджмент» міцно увійшло до нашого побуту. Це не випадково. Менеджмент є невіддільним атрибутом сучасного ринку. Всього за декілька років у нас з'явилася величезна кількість шкіл і академій, книг і посібників з менеджменту. Менеджером почали називати мало не кожного підприємця і комерсанта. Природно встало питання: що таке «менеджмент» - це щось нове або давно забуте старе?

Термін «менеджмент» походить від англійського слова і буквально перекладається як управління, завідування, організація. Але тоді в цьому магічному слові немає нічого таємничого. Адже ми з дитинства знаходимося в тих чи інших організаціях (сім'я, дитячий сад, шкільний клас, тощо), і добре знайомі з управлінням. Більш того, в нашому суспільстві не було такого процесу, який би не управлявся на принципах "наукового соціалізму": У чому ж тоді відмінність менеджменту?

Українське слово «управління» і англійське «менеджмент» не є однозначними. Бо українське «управління» в недалекому минулому розумілося як адміністрування, розпорядження. Наприклад, директор школи, командир військового підрозділу. Англійське «менеджмент» вживається в застосуванні до ділових організацій (фірм, підприємств), які здійснюють діяльність в умовах ринку. Вони орієнтовані на досягнення своїх цілей на ринку: задоволення потреб покупців і отримання прибутку.

Головна мета менеджменту - отримати бажані результати на основі узгоджених дій багатьох людей, менеджмент – це перш за все комерційна діяльність (бізнес) групи людей або трудового колективу, «управління бізнесом через філігранну роботу з людьми», які здійснюють економічну діяльність в умовах ринку. Проте, це слово може мати і ширше поняття. Наприклад, в одному з американських словників менеджмент трактується як адміністративна одиниця (орган управління), влада і мистецтво управління, спосіб поводження з людьми, особливого роду здібності і навички фахівців.
^ 1.3.1. Історія виникнення менеджменту

Менеджмент, як наука, виник на Заході більше 70 років тому. Його батьками є американець Ф. Тейлор, француз А. Файоль. Наприклад, Ф Тейлор розглядав управління як мистецтво знати точно, що належить зробити і як зробити це самим кращим і дешевшим способом. Для того, щоб досягти цього, на думку Ф. Тейлора. необхідно здійснити чотири управлінські функції:

- вибір мети;

- вибирання засобів;

- підготовка засобів;

- контроль результатів.

А. Файоль, на основі узагальнення багатого практичного досвіду, прийшов до висновку: «Управляти - це вести підприємство до мети, намагаючись найкращим чином використовувати його ресурси...». За А. Файолем, менеджмент полягає в тому, щоби:

- передбачати (вивчати майбутнє і встановлювати програму дій);

- організовувати (створювати матеріальну базу і трудовий колектив підприємства, фірми);

- розпоряджатися (приводити в дію персонал підприємства);

- погоджувати (сполучати дії і зусилля):

- контролювати (спостерігати, щоб все відбувалося відповідно до відданих розпоряджень).

^ Раціоналістичний менеджмент виходив з того, що фірма є "закритою системою" і її успіх на ринку залежить, перш за все, від внутрішніх резервів (раціоналізації виробництва ефективності праці). Вирішальне значення віддавалося контролю з боку вищих керівників за всіма видами діяльності персоналу і чітке виконання вказівок зверху. Сучасний менеджмент істотно змінився, особливо за останні два десятиліття. Це пов'язано з інформаційним вибухом і людським чинником. Фактично відбулася зміна старої системи раціоналістичного менеджменту на нову - маркетингову, ситуативну.

^ Маркетинговий (ситуативний) менеджмент будується на нових підходах. Зокрема, фірма вважається «відкритою системою». Її успіх пов'язується не стільки з внутрішніми ресурсами (матеріальними, людськими, фінансовими) скільки із здатністю вписатися в зовнішнє середовище і пристосуватися до нього.

^ Ситуативний підхід для фірми означає, що всі побудовані системи управління ґрунтуються як відповідна реакція на вплив зовнішнього середовища. Фірма пристосовується до виявлення нових проблем і вироблення нових рішень.

^ Маркетинговий менеджмент як початкові передумови бере наступне:

- фірма розглядається як живий організм, що складається з индивидуальностей, об'єднаних сумісними ціннісними установками, як наприклад, «сім'я»;

- фірма повинна бути націлена на постійне оновлення, щоб пристосуватися до зовнішніх чинників, головних з яких є покупець; - ставка робиться на людину що самореализующегося, а не на «людину – виконавця».

^ Менеджмент сьогодні – постійні зміни і безперервне вдосконалення. Фахівці вважають, що не існує ідеальної і єдиної моделі менеджменту. Для кожної фірми менеджмент є унікальним. Є лише загальні закономірності і елементи, які використовуються, як правило, всіма.

У сучасних умовах система управління фірмою повинна бути простій і гнучкою, щоб бути конкурентоздатною. На думку фахівців, вона повинна мати:

- невелика кількість рівнів управління;

- невеликі підрозділи, укомплектовані меншим числом, але більш кваліфікованими фахівцями;

- виробництво товару і організацію роботи, орієнтовані на споживача.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\Міністерство освіти І науки україни донецький державний університет управління
«Менеджмент»; освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр, галузь знань «Менеджмент І адміністрування», напрям підготовки «Менеджмент»,...
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\1 На початку було Слово, І Слово було з Богом, І Слово було Боже....
...
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни...
«Менеджмент І адміністрування» спеціальності 03060101 «Менеджмент організацій І адміністрування» (спеціалізація – «Менеджмент туристичної...
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\Пакет
Навчальна дисципліна «Основи менеджменту» призначена для студентів 3-го курсу за напрямом підготовки 030601 «Менеджмент» професійних...
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\Лекція №1 Тема: Педагогічний менеджмент як наука про управління
Співвідношення понять “управління”, “керівництво”, “менеджмент”, “школознавство”, “менеджер навчально-виховного процесу”
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\Інформація про напрям підготовки 030601 „Менеджмент ” галузі знань...
Це можливо лише із командою професіоналів, здатних створювати щось нове, неповторне та потрібне людям. Сформувати й організувати...
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності. Система відносин в організації як предмет вивчення менеджменту. Менеджмент як...
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\Викладач д с. н. Наталія Борисівна Шуст Лекція 1
Досягненню цих цілей І служить зокрема соціологія права. Розвиток соціології права останніми роками обумовлений тим, що існує прагнення...
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\1. мета техніко-економічної практики та її завдання
Менеджмент” професійного спрямування “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”
Лекція Введення в менеджмент Вступ Останніми роками в нашому лексиконі з\Семінари «Менеджмент соціально-педагогічної діяльності»
Колпаков В. М., Дмитренко Г. А. Стратегический кадровый менеджмент: Учеб. Пособие. – К.: Мауп, 2005. – 752 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка