1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб)




Назва1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб)
Сторінка1/5
Дата конвертації30.06.2013
Розмір0.9 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Спорт > Документы
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Факультет

заочної освіти

Кафедра технології та

організації будівництва





ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

БУДІВНИЦТВА


(УПРАВЛІННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА)
КУРС ЛЕКЦІЙ

(для навчально-аудиторної роботи)
для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня

6.06010101 бакалавр

за напрямом “Будівництво”

заочної форми навчання


Львів

Рекомендовано до друку методичною

радою факультету заочної освіти Львівського національного аграрного університету

Протокол № від 2013 р.

Укладач: к.т.н., доцент Ю.Є. Фамуляк

(Укладено на основі

Р.М.Макаренко, Л.П.Гомон. Технологія та організація будівельного виробництва: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Рівне: НУВГП, 2008.– 128с.)

Відповідальний за випуск: ст. викладач М.Й. Ванік

Рецензент: к.т.н., доцент А.В.Мазурак


© Львівський національний аграрний університет, 2013

З М І С Т


  1. Загальні положення …..……………….………….………….

  2. Перелік тем, які вивчаються в дисципліні «Технологія та організація будівництва» …………………………..

  3. Короткий теоретичний огляд матеріалу тем …………..

Тема 1. Організація матеріально – технічної бази будівництва (МТБ) .…………………………………….

Тема 2. Організація проектно-вишукувальних робіт ..

Тема 3. Календарне планування в будівництві ……….

Тема 4. Організація системи контроль якості в будівництві ……………..………………….………………..

Бібліографічний список ……..…..………………………….

4
6

8
8

27

39
56

72


^ 1. Загальні положення

Дисципліна "Технологія та організація будівництва" містить сукупність знань щодо організації та планування виконання тих чи інших процесів в будівництві, їх управління. Ця дисципліна ґрунтується на основі знань технології будівельного виробництва, організації будівництва, архітектури будівель та споруд та інших.

В навчальних планах підготовки бакалаврів за напрямом підготовки „Будівництво” значення дисципліни "Технологія та організація будівництва" є надзвичайно важливим, оскільки жодну будівлю чи споруду не можна запроектувати і побудувати, а збудовану споруду правильно і ефективно експлуатувати та ремонтувати, не знаючи організації та планування виконання робіт. Організаційна підготовка бакалаврів, спеціалістів та магістрів будівельного напряму має органічно поєднувати вивчення загальних теоретичних та практичних основ виконання процесів в будівництві з поєднанням їх в просторі та часі.

Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Технологія та організація будівництва" призначений для самостійної роботи студента в умовах дії кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Наука про організацію і планування будівельного виробництва досліджує планування роботи будівельно-монтажної організації. Метою викладання дисципліни "Технологія та організація будівництва" є підготовка бакалавра-будівельника, який повинен знати: організацію та управління будівельного виробництва, теоретичні основи раціональних методів організації і планування виконання будівельних процесів.

Приєднання України до Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, яка є українським варіантом ЕСТS.

Основними завданнями навчальної дисципліни є:

  • дати студентам необхідні знання з організації та планування будівництва;

  • навчити студентів організації і управління ведення робіт;

  • навчити використовувати організаційно-планувальні рішення в в реальних умовах будівництва.

У процесі вивчення студенти повинні:

а) знати:

- організацію, планування і управління будівельного виробництва;

- методику розробки проектів організації будівництва та проектів виконання робіт;

б) вміти:

- знаходити і використовувати доцільні організаційні і управлінські рішення;

- розробляти проекти організації будівництва та проекти виконання робіт;

- оформлювати виробничі завдання працівникам і приймати виконані роботи.

Програма вивчення курсу передбачає наступні основні види роботи – відвідування лекцій, практичні заняття, самостійну і індивідуальну роботу студентів. Запорукою успішного засвоєння матеріалу студентом є аудиторна робота під керівництвом викладача, при цьому необхідно дотримуватись правила: переходити до вивчення нового матеріалу, тільки після засвоєння попереднього. Це можливо лише при зацікавленні студента в отриманні знань. Для отримання ґрунтовних знань з курсу "Технологія та організація будівництва" обов’язковою умовою є самостійна робота студента. Вона виконується в межах часу, визначеного навчальною програмою, з використанням додаткової навчальної літератури та консультацій викладача.
2. Перелік тем, які вивчаються в дисципліні

«Технологія та організація будівництва»
1. Організація матеріально – технічної бази будівництва (МТБ). Склад i призначення матерiально-технiчної бази будiвництва. Мобiльнi (iнвентарнi) будинки для обслуговування будiвництва. Використання для потреб будiвництва iснуючих i пiдлягаючих знесенню будинкiв. Розміщення МТБ. Планування МТБ будівництва. Виробнича потужність. Розрахунок потреби i забезпечення будiвництва енергетичними ресурсами.

2. Організація комплектного забезпечення будівництва конструкціями і матеріалами. Значення матеріально-технічного планування для своєчасного введення об'єктів в дію. Організація виробничо - технологічної комплектації (ВТК). Виробничо-комплектовочна база (ВКБ).

3. Організація парку будівельних машин і його експлуатації. Вимоги, що ставляться до парку будівельних машин. Комплектування парку машин. Середньорічна потреба в машинах. Форми організації експлуатації будівельних машин, перерви в їх роботі.

4. Організація роботи транспорту в будівництві. Роль і значення транспорту в будівництві. Класифікація вантажів. Вибір виду і кількості будівельного транспорту. Організація перевезень автотранспортом. Організаційні форми експлуатації транспортних засобів. Організація перевезень залізницею.

5. Організація проектно-вишукувальних робіт. Органiзацiя будiвельного проектування. Передпроектна стадія будівництва. Стадії проектування. Структура проекту. Інженерні вишукування в будівництві. Органiзацiя вишукувань. Проект організації будівництва (ПОБ). Проект виконання робіт (ПВР).

6. Календарне планування в будівництві. Загальні положення щодо календарного планування (КП). Принципи розробки КП. Документи, що розробляються при КП у складі ПОБ. Порядок складання КП об’єкту. Організація і КП будівництва житлових будинків. KП робіт при вузловому методі. Особливості складання КП при монтуванні будівель із транспортних засобів. КП робіт при реконструкції і технічному переозброєнні підприємств. Охорона навколишнього середовища при розробці КП. Техніко-економічна оцінка КП. Форми документів, що розробляються при календарному плануванні.

7. Організація оперативного планування виробництва. Оперативне планування (ОП). Облік і контроль за виконанням ОП. Будфінплан. Диспетчерська система управління будівництвом. Засоби оперативного виробничого зв’язку.

8. Забезпечення збереження матеріальних цінностей і грошових коштів в будівництві. Законність, право, методи реалізації права, власність, дотримання законності, санкції в будівництві.

9. Організація системи контроль якості в будівництві. Загальні положення щодо поняття якості. Якість будівництва. Управління якістю. Контроль якостi робiт при будiвництвi об'єктiв. Оцінка і аналіз якості будівельно-монтажних робіт. Гарантійні строки в будівництві. Прийняття об’єктів в експлуатацію.


  1. Короткий теоретичний огляд матеріалу тем


Тема 1. Організація матеріально – технічної бази будівництва (МТБ)
План лекції:

  1. Склад і призначення матеріально-технічної бази будівництва.

  2. Мобiльнi (iнвентарнi) будинки для обслуговування будiвництва.

  3. Використання для потреб будiвництва iснуючих будинків i таких, які пiдлягають знесенню.

  4. Розміщення МТБ.

  5. Планування МТБ будівництва.

  6. Виробнича потужність

  7. Розрахунок потреби i забезпечення будiвництва енергетичними ресурсами.



^ 1. Склад i призначення матерiально-технiчної бази будiвництва
Матерiально-технiчна база (МТБ) - це комплекс виробничих і обслуговуючих об'єктiв будівельно-монтажної організації (БМО), призначених для забезпечення виконання робiт на будмайданчику i обслуговування персоналу будiвництва. У склад такого комплексу входять будiвельнi машини, механiзми i механiзованi установки, тимчасовi виробничі пiдприємства (наприклад, польовi трубозварювальнi i трубоiзоляцiйнi бази), об'єкти транспортного i складського господарства, водо-, електро- i теплозабезпечення, зв'язку, адмiнiстративнi, господарськi i житловi тимчасовi будинки.

Одже під МТБ будівництва прийнято розуміти сукупність:

  1. підприємств з виробництва матеріалів, деталей і конструкцій;

  2. підприємств з експлуатації і ремонту будмашин і техніки;

  3. стаціонарні і пересувні установки;

  4. енергетичне і складське господарство;

  5. науково-дослідні, проектні, учбові і інші заклади і господарства, які обслуговують будівництво.

Об'єкти будiвельного господарства можуть розташовуватися, як на будмайданчику, так i за його межами. Об'єкти, якi розташовуються на будмайданчику, можуть бути разового використання, як тимчасовi (стацiонарнi) i мобiльнi (iнвентарнi).

До об'єктiв разового використання вiдносяться тимчасовi будинки, споруди i пристрої, зведенi на майданчику для потреб тiльки даного будiвництва i не використовуються в подальшому для iнших будiвель. До них вiдносяться тимчасовi iнженернi мережi, дороги, деякi складськi примiщення (навiси), контори, майданчики укрупнювальної зборки труб тощо. Немобiльнi будинки, мережi і пристрої можуть бути стацiонарними (постiйними) i тимчасовими.

До мобiльних об'єктiв вiдносяться будинки, споруди, пристрої, а також механiзми багаторазового використання. Це рiзного типу збiрно-розбiрнi, блочнi (контейнернi) i пересувнi будинки виробничого, адмiнiстративного, господарського i побутового призначення, механiзованi i будiвельнi машини.

При органiзацii будь-якого будiвництва слiд завжди прагнути до максимального скорочення витрат на створення будiвельного господарства i, в зв'язку з цим, треба обмежувати влаштування на майданчиках об'єктiв разового використання. Один iз шляхiв вирiшення цiєї задачi – це використання для потреб будiвництва частини постiйних iнженерних мереж, будинкiв i споруд комплексу, який будується, і якi повиннi бути побудованi в першу чергу, або максимальне використання iнвентарних (мобiльних) об'єктiв будiвельного господарства багаторазового використання.

В зв'язку з цим росте роль органiзацiї будiвельного господарства з максимальним застосуванням сучасних типiв будинкiв i споруд. Розвиток прогресивних методiв органiзацiї будiвельного виробництва (комплектно-блочний, вахтовий, повузловий) також потребує всестороннього розвитку мережi мобiльних будiвельно-монтажних органiзацiй i пересувних iнвентарних баз. Важливою умовою при цьому є масовий перехiд будiвельних органiзацiй на застосування мобiльних (iнвентарних), пiдсобно-допомiжних i обслуговуючих будинкiв, споруд i установок заводського виготовлення.

Як показує досвiд, недостатня забезпеченнiсть будiвельних майданчикiв необхiдними комплектами i комплексами виробничих, допомiжних та iнших будинкiв i примiщень ставить робiтникiв-будiвельникiв в менш вигiднi умови порiвняно з робiтниками iнших галузей промисловостi i часто викликає негативнi соцiальнi наслiдки.

В той же час, створення нормальних виробничих і житлово-побутових умов для робiтникiв будiвельних органiзацiй сприяє пiдвищенню дисцiплiни i продуктивностi працi, зменшенню текучість кадрiв i закрiпленню їх в будiвельному виробництвi.

Швидко розвернути, або органiзувати будiвельне господарство будмайданчика можливо, як вже вiдмiчалося, тiльки при умовi максимального використання мобiльних, iнвентарних будинкiв i споруд вiдповiдного призначення.

Наявнiсть великого парку мобiльних будинкiв у будiвництвi в цiлому, а також набору цих будинкiв в кожнiй будiвельнiй організації, дозволяє забезпечити комплектами необхiдних мобiльних будинкiв практично всi будiвельнi майданчики. При цьому, як показує досвiд, бiльш ефективно органiзувати використання в будiвництвi мобiльних будинкiв i їх формувань можливо при орiєнтацiї в цiлому на будiвельний пiдроздiл, а не на окремо взятий будiвельний майданчик. В цьому випадку з'являється можливiсть рацiонально маневрувати набором мобiльних будинкiв з врахуванням перемiщення (передислокацiї) не тiльки комплектiв i комлексiв, але i окремих будинкiв у часi i просторi. Внаслiдок цього понижуються затрати на пiдсобно-допомiжнi i обслуговуючi будинки, скорочується термiн пiдготовчого перiоду i в той же час забезпечуються необхiднi органiзацiйно-технiчнi умови для виконання робiт i обслуговування працюючих на будiвельному майданчику.

Основою розвитку МТБ є ріст і удосконалення важкої індустрії і перш за все машинобудування, металургії, хімічної, лісової, деревообробної і паливо-енергетичної галузей.

^ Вся МТБ будівництва складається:

- по-перше, із підприємств і господарств будіндустрії, які знаходяться у підпорядкуванні безпосередньо БМО. Це:

а) заводи і полігони з виробництва збірних бетонних і залізобетонних конструкцій;

б) заводи і цехи будівельних і технологічних металоконструкцій;

в) електро- і санітарнотехнічне обладнання, вузли і заготовка арматури і закладних деталей монолітного залізобетону;

г) заводи і цехи товарних сумішів (бетон, розчин, асфальтобетон), столярних виробів, інвентарної опалубки і інвентарю;

д) заводи з ремонту будтехніки;

є) парк будівельних машин і техніки;

є) енергетичне і складове господарство;

- по-друге, промислових підприємств, які виготовляють для будівництва матеріали і вироби, що належать міністерству будівельних матеріалів і іншим міністерствам, це:

а) заводи з виробництва в'яжучих (цементу, вапна, гіпсу, азбесту) і виробів на їх основі (бетонних, з/б, азбестоцементних, силікатних);

б) заводи з виробництва цегли, керамічних виробів, лінолеуму і виробів із пластмас, покрівельних і теплоізоляційних матеріалів, скла, фаянсу, кар'єри нерудних копалин (пісок, щебінь, гравій);

в) заводи штучних заповнювачів (керамзит, аглопаріт, бітумоперліт тощо).
^ 2. Мобiльнi (iнвентарнi) будинки для обслуговування будiвництва
Пiдсобно-допомiжнi i обслуговуючi iнвентарнi будинки, споруди i установки, якi використовуються у будiвництвi, розрiзняються за конструктивним, об'ємно-планувальним i функцiонально-технологiчним вирiшенням, отже їх класифiкують за рiзними принципами.

За типом мобiльностi iнвентарнi будинки подiляють на: контейнернi i збiрно-розбiрнi.

У свою чергу будинки контейнерного типу роздiляються на три пiдгрупи:

- iз закрiпленою ходовою частиною;

- зi знiмальною ходовою частиною;

- без власної ходової частини.

^ Будинки контейнерного типу на заводах-виробниках забезпечуються всередині повнiстю необхiдними меблями, iнженерними мережами, санiтарно-технiчним, електротехнiчним i технологiчним обладнанням, включаючи ходовi частини, що дозволяє в стиснутi термiни перебазувати їх з одного майданчика на iнший i швидко ввести їх в експлуатацiю.

Цi будинки виготовляються за панельною, або каркасно-обшивною конструктивною схемою, при чому в обох випадках каркас панелей, або всього будинку робиться iз стальних гнутих, або прокатних профiлів iз допомiжним дерев'яним, або повнодерев'яним каркасом. Зовнiшня обшивка передбачена iз листових матерiалiв (стальних профiльованих, алюмiнiєвих тощо), а покрiвля - в основному iз стальних листiв. В окремих випадках iз рулонних матерiалiв. Внутрiшнє опорядження частiше всього робиться iз фанери, вагонки оздобленої ДВП. Основа пiд пiдлогу блока-контейнера передбачена у виглядi потужної рами iз металевих конструкцiй (профiльних, або трубчатих).

Базовi будинки, які випускаються різними заводами, вiдрiзняються за наступними основними ознаками:

1) будинок на постiйно закрiпленiй ходовiй частинi має:

- габарити 8×2,8×3,8 м;

- загальну площа – 19,8м2;

- вагу з обладнанням i меблями - до 8 т;

- каркас панелей – стальний;

- обшивка зовнiшня - листова сталь, внутрiшня – фанерна;

- утеплювач - мипор, або стиропор;

2) будинок зi з'ємною ходовою частиною має:

- габарити 7,9×2,8×2,8 м.;

- загальну площау - 20 м2;

- вагу iз обладнанням - до 9 т;

- каркас панелей - дерев'яний;

- обшивка зовнiшня – листова легована сталь, внутрiшня - фанерна, або iз твердих ДВП;

- утеплювач - мiнераловатна плита;

3) будинок без ходової частини має:

- габарити 6,7×3×2,9 м.;

- загальну площу – 18,4 м2;

- вагу iз обладнанням - до 5 т;

- каркас панелей - металодерев'яний;

- обшивка i утеплювач такi ж, як i в будинках зi з'ємною ходовою частиною.

Будинки контейнерного типу, якi мають ходову частину, розрахованi на термiн експлуатації до 10 років, без неї - до 15 рокiв. Будинки iз ходовою частиною рекомедується використовувати, як правило, для оснащення високомобiльних будiвельних i монтажних пiдроздiлiв до 50 чол., наприклад, якi займаються влаштуванням водопровiдно-каналiзацiйних мереж i споруд при об'ємi БМР до 0.5 млн. грн. в рiк i термiн експлуатацii на одному мiсцi до 1 мiс. Контейнернi будинки без ходової частини рекомендується застосовувати при органiзацiї мобiльного будiвельного господарства на об'єктах з чисельнiстю працюючих до 50...100 чол., при об'ємi робiт на них до 1млн. грн. в рiк i термiном експлуатацiї на одному мiсцi до 1 року.

Будинки збiрно-розбiрного типу найбiльш рiзнi за конструктивним i об'ємно-планувальним вирiшенням. Вони бувають одно-, двох- i трьохпролітними з одинаковими, або рiзними розмiрами прольотом (6...36)м при висотi (3...10.8)м i довжинi (6...120)м, крановi i безкрановi, iз плоских i лiнiйних елементiв, а також блок-контейнерiв замкнутих i незамкнутих, які трансформуються, комбiнованi, одно- i двохповерховi металевi, дерев'янi, або змiшаної конструкцiї.

Вiдповiдно до клiматичних умов, мобiльнi будинки виготовляються у пiвнiчному (С), звичайному (О) i пiвденному (Ю) виконаннi. Найбiльш розповсюдженi будинки звичайного виконання, що пояснюється структурою, яка склалася капiтальних вкладень i розташуванням країни.

За функцiональним призначенням, тобто за мобiльністю, будинки i споруди подiляються на: виробничi, складськi, допомiжнi, житловi i громадські.

Виробничi призначенi для експлуатацiї i технiчного обслуговування, виготовлення рiзних пристроїв, ремонтних робiт, пiдготовки матерiалiв i напiвфабрикатiв до застосування, забезпечення будiвельних майданчикiв водою, паром, теплом i електроенергiєю. До них вiдносяться ремонтно-механiчнi, iнструментальнi, електро- i санiтарно-технiчнi, столярно-теслярськi, арматурнi, покрiвельно-iзоляцiйнi та iншi майстернi, а також станцiї технiчного обслуговування i ремонту будівельних машин i автомобiлей, бетонно-розчинно-змiшувальні i асфальтобетонні установки, малярні i штукатурні станцiї, котельні i електростанцiї очищення питтєвої i стiчних вод, помпові станцiї i водонапiрні башти.

^ До складських мобiльних будинкiв вiдносяться склади (кладовi) матерiально-технiчнi (опалювані i не опалювані), склади технологiчного обладнання, цементу, заповнювачiв для бетону (розчину), навiси.

До допомiжних мобiльних будинкiв видносять: контору, диспетчерську, гардеробну, будинок для обогрiву, короткочасного вiдпочинку i сушки одежi робiтникiв, душова, сушилка, їдальня, медпункт, туалет, кiмната для гiгiєни жiнки.

^ До житлових мобiльних будинків вiдносять житловi будинки i гуртожитки.

До громадських - дитсадки, школи, оздоровчi пункти, магазини, їдальнi, пральнi, банi, пекарнi, комбiнати побутового обслуговування, клуби i кімнати відпочинку.

Iз iнших ознак класифiкац мобiльних будинкiв розглядають їх види i типи за ознаками обертовості, транспортування, монтажу, демонтажу i експлуатацii.

Обертовість мобiльних будинкiв є важливим i комплексним поняттям, який охоплює процеси (режими) транспортування, експлуатацiї, монтажу i демонтажу. Будинок, який пройшов послiдовно через усi цi процеси, робить один оберт. Таким чином, функцiонування мобiльних будинкiв на будмайданчику має циклiчний характер, причому кожен будинок не може знаходитися в двох режимах одночасно, так як кожен iз них послiдовно має початок i кінець. Тривалiсть окремих режимiв також рiзна. Термiн експлуатацii будинкiв на майданчику залежить вiд термiну будивництва, термiн перевезення визначається вiдстанню до будмайданчика.

^ За ознакою транспортування мобiльнi будинки подiляються на групи:

- ті, що транспортуються на власнiй ходовiй частинi, або за допомогою спецiальних транспортних засобiв (трейлери, вантажнi платформи тощо), тобто будинки контейнерного типу;

- комплекти елементiв, якi транспортуються на будь яких серiйних транспортних засобах,

- будинки збiрно-розбiрного типу.

^ За ознакою експлуатац мобiльнi будинки в залежностi вiд принципу роботи розмiщеного в них технологiчного та iншого обладнання подiляються на:

- автономнi;

- напiвавтономнi;

- неавтономнi.

Автономнi будинки вiдрiзняються замкнутим циклом технологiчного функцiонування, якi пiсля одноразового, або перiодичного забезпечення ресурсами (теплоносiєм, водою тощо) можна достатньо довго експлуатувати.

^ Будинки з напiвавтономним обладнанням отримали певне застосування для будинкiв контейнерного типу (контори, гардеробнi, гуртожитки).

Неавтономнi мобiльнi будинки, експлуатацiя яких можлива тiльки при пiдключеннi їх до iнженерних мереж (тепло, водопровiд, електроенергiя, каналiзацiя), отримали найбiльше розповсюдження у будiвництвi.

^ Iз вказаних мобiльних будинкiв рiзного призначення на будiвельних майданчиках компонуються рiзнi за складом мобiльнi комплекси (виробничi бази, побутовi мiстечка будiвельникiв тощо). Практично незалежно вiд призначення будинку, його внутрiшнього планування i обладнання усi вони виготовляються на основi так званого базового будинку.

Будинки збiрно-розбiрного типу. Такi будинки застосовуються при органiзацiї матерiально-технiчної бази на будмайданчиках і виготовляються заводами iз плоских, або плоских лiнiйних елементiв. Будинки цього типу також виготовляються iз блокконтейнерiв i є комбiнованими. Номенклатура будинкiв збiрно-розбiрного типу включає: контори виконроба, житловi будинки, гуртожитки, дитячi садки i ясла, магазини, пекарнi, профiлакторiї, санiтарно-побутовi, службовi, учбовi, виробничi, складськi i інші приміщення.

Зводять їх за унiфiкованими типовими серiями (УТС) iз дерева i металу прольотами: 2; 4; 6; 12 i 18 м, при довжинi їх від 12...18 до 36...48 i 75 м, Висота внутрiшнiх примiщень: 2,5; 3; 4,2; 6; 7,2 i 10,8 м.

Будинки збiрно-розбiрного типу рiзного призначення також можна влаштовувати на будмайданчику iз унiфiкованих блокконтейнерiв, в тому числi санiтарно-побутовi i службово-побутовi одно- i двохповерховi комплекси.

^ Розрахунок необхiдної кiлькостi i розмiрiв тимчасових примiщень. Такий розрахунок необхiдний для обгрунтування вибору кiлькостi тимчасових будинкiв рiзного призначення i визначення потрiбних їх розмiрiв. Склад i кiлькiсть виробничих iнвентарних будинкiв, пристроїв i установок визначають, виходячи iз структури i обсягів БМР, якi виконують на майданчику.

Потребу у виробничих площах визначають на основi обсягів вiдповiдних видiв робiт, степеня заводської готовностi виробiв, що надходять i характеру робiт, що виконуються на будмайданчику, а також типових проектiв виробничих будинкiв (майстерень, станцiй i пристроїв). Тип i кiлькiсть пристроїв для бетонних, штукатурних i опоряджувальних робiт можна визначити за розрахунковими нормативами для складання проектiв органiзацiї будiвництва.

Потребу у тимчасових будинках допомiжного, житлового i громадського призначення визначають на основi розрахункової кiлькостi зайнятих на будiвництвi робiтникiв, виходячи iз встановлених нормативiв площi на одного робiтника.

Кiлькiсть працюючих на будiвельному майданчику визначають розрахунком, так як на календарному планi (або сiтковому графiку) приводиться кiлькiсть тiльки робітників будівельних професій i невраховуються iншi категорii працюючих, якi зайнятi в будiвельному виробництвi.

Чисельнiсть працiвникiв Nр визначається для кожної будiвельної i монтажної органiзацiї за формулою:

Nр = С/(В×Т),
де: С - собiвартiсть БМР, або спецiалiзованих робiт на розрахунковий перiод, тис. грн.;

В - середньорiчна виробiтка на одного працюючого, тис. грн.;

Т - термiн виконання робiт за календарним планом або за сiтковим графiком.

Площi iнвентарних санiтарно-побутових i адмiнiстративних будинкiв розраховуються виходячи iз кiлькостi працюючих, якi зайнятi на будмайданчику в найбiльш багаточисленну змiну. При вiдсутностi таких данних, приймаєтья, що в найбiльш багаточисленну змiну кількість зайнятих робiтникiв складає до 70% загальної їх кiлькостi.

^ Заключним етапом визначення потреби у тимчасових будинках є складання титульного списку тимчасових будинкiв i споруд, якi пiдлягають розмiщенню на будiвельному майданчику.

В залежностi вiд джерел фiнансування бувають титульнi i нетитульнi тимчасовi будинки.

До титульних будинкiв вiдносяться:

- усi склади, крiм навiсiв i комор;

- виробничi установки i джерела енергоресурсiв (електростанцiї, котельнi тощо);

- санiтарнопобутовi будинки, за виключенням примiщень для обігрiву робiтникiв i душових;

- адмiнiстративнi будинки, за виключенням контор виконробів i майстрiв.

^ Iншi тимчасовi будинки вiдносяться до нетитульних.

Основнi об'єкти i тимчасовi будинки при органiзацii будiвельної бази повиннi розташовуватися на будiвельному майданчику iз дотриманням визначених рекомендацiй i принципiв. Головним при цьому є вимоги щодо їх розташування - щоб вони не заважали виконанню основних БМР i в той же час забезпечували потреби будiвництва, знаходились у вiдповiдних безпечних зонах.
^ 3. Використання для потреб будiвництва iснуючих будинків i таких, які пiдлягають знесенню.
При органiзацiї будiвельного господарства поряд із тимчасовими мобiльними будинками i спорудами можуть використовуватися для потреб будiвництва також деякi немобiльнi будинки i споруди, комплекси, що будуються, а також тимчасовi будинки, що пiдлягають зносу. В зв'язку з цим, в кожному випадку необхiдно встановити правильне спiввiдношення мiж застосованими мобiльними i немобiльними (постiйними i тимчасовими) будинками.

Можливiсть використання для потреб будiвництва побудованих в першу чергу постiйних будинкiв iнколи призводить до зниження затрат в цiлому на допоміжні примiщення i допомагає своєчасному створенню нормальних виробничих i побутових умов для будiвельникiв.

^ Але така можливiсть залежить вiд багатьох факторiв:

- вiд наявностi в районi будiвництва iснуючих будинкiв;

- можливостi зведення в скороченi термiни окремих постiйних об'єктiв;

- термiну експлуатацiї постiйних будинкив для потреб будiвництва.

З дозволу органiв пожежної охорони, всерединi об'єктiв, влаштовують тимчасовi майстернi, склади матерiалiв, гардеробнi, душовi, контори тощо. Для таких цiлей у водопровiдно-каналiзацiйному будiвництвi використовують, наприклад, побудованi ранiше деякi об'єкти водогосподарських комплексiв (станцiй): прохiднi, склади хлору, амiака i гiпсосульфiта, лабораторiї, блоки службових примiщень, майстернi тощо. Опорядження в таких примiщеннях, як зазвичай передбачено проектом, виконується в кiнцi будiвництва, перед здачею їх в експлуатацiю.

Вигiдно також використовувати для потреб будiвництва, наприклад, постiйнi дороги, мережi водопроводу, каналiзацiї, електрозабезпечення, якi повиннi бути побудованi у пiдготовчий перiод. В цей перiод також можуть бути побудованi огородження водопровiдної, або каналiзацiйної очищувальної станцiї з воротами i прохiдною, котельня, електростанцiя.

Iнколи для потреб будiвництва використовуються старi будинки, якi знаходяться на територiї будiвництва i призначенi для зносу, але не заважають виконанню основних робiт.

В теперішнiй час показники площ використання постiйних будинкiв в загальнiй структурi потреб в допомiжних будинках досягають в рядi випадкiв 30...50%.
^ 4. Розміщення МТБ
Раціональний варіант територіального розміщення підприємств МТБ вибирають при мінімальних приведених затратах з урахуванням витрат на доставку готової продукції споживачу.

Суму приведених затрат на виробництво і транспортування продукції при рівній якості для кожного порівняльного варіанту визначають за формулою:

,

де : - затрати на придбання сировини;

- затрати на транспортування сировини від місць добування до підприємства;

- затрати на переробку сировини у продукцію;

- затрати на доставку зі складу споживачеві;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

- питомі капітальні вкладення у будівництво.
^ Підприємства МТБ будівництва діляться на :

- постійні - це великі підприємства місцевого, районного і міжрайонного значення, які випускають масову продукцію при тривалому попиті на неї на протязі кількох років;

- тимчасові - це підприємства збірно-розбірні, інвентарні, зосереджені у вузлах будівництва, які використовуються на одному місці на протязі ряду років (від 1 до 5 років);

- мобільні інвентарні підприємства, призначені для обслуговування окремих будмайданчиків.

Основними факторами що впливають на раціональне розміщенню підприємств бази у районі, виступають:

а) наявність матеріально-сировинних ресурсів і сприятливих умов їх видобутку та переробки;

б) наявна паливно-енергетична база;

в) наявність транспортних зв'язків, які б забезпечували перевезення сировини, матеріалів і готової продукції у необхідних обсягах;

г) наявність підрядних організацій, здатних у заплановані строки побудувати об'єкти;

д) наявність трудових ресурсів, житлового фонду тощо.
^ 5. Планування МТБ будівництва
Планування МТБ будівництва здійснюється у такій послідовності:

- визначається потреба в МТР;

- розробляються матеріальні баланси;

- розробляються плани розподілу і доведення показників плану фондів (лімітів) до підприємств (постачальників і споживачів);

- проводиться специфікація фондів і лімітів;

- прикріплюються споживачі до постачальників.

^ Потреба у МТР визначається двома шляхами:

- методом прямого рахунку (при наявності проектно-кошторисної документації);

- на 1 млн грн (за середніми нормами на окремий вид будівництва).

Ця потреба у загальною вигляді визначається за формулою:

Р=П+Н+О,

де: П - потреба матеріалів для виконання певного обсягу робіт ;

Н - нормативні матеріали (згідно кошторису) на кінець запланованого періоду;

О – оптимізаційний запас матеріалів.

Кожне підприємство за випуском матеріалів, конструкцій і деталей володіє оптимальною і виробничою потужністю.

Оптимальна потужність виробничих підприємств встановлюється залежно від масштабів використання, степеня концентрації будівництва, транспортних умов і наявності сировинних ресурсів.

Виробнича потужність визначається у вартісному вираженні (у грн) за кошторисними цінами, а у житловому будівництві – у натуральних показниках: у м2 загальної площі, що вводиться у розрахунковому періоді. Виробничу потужність вузькоспеціалізованих організацій можна виразити також у натуральних показниках, наприклад, м3 земляних робіт тощо.

^ 6. Виробнича потужність
Наявна виробнича потужність на розрахунковий рік, у відповідності з методичними рекомендаціями з планування і розвитку виробничих потужностей БМО, визначається за формулою:

,

де: - виробнича потужність БМО за обсягами робіт, які виконуються власними силами у розрахунковому (поточному) році, млн грн;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів у розрахунковому році (власних і залучених), млн грн ;

- розрахунковий (прогресивний) показник фондовіддачі з 1 млн грн вартості основних виробничих фондів.
Основі виробничі фонди визначають за їх балансовою вартістю.

Прогресивний показник фондовіддачі відображає максимально можливий рівень використання основних виробничих фондів, а також враховує резерви росту продуктивності праці, механоозброєність тощо.

В розрахунках враховують активну частину основних виробничих фондів: обладнання, машини, інструмент, інвентар. При цьому враховуються і вивчаються потужності існуючих підприємств і можливості їх розширення.

^ Виробнича потужність підприємства визначається за формулою:

,

де: - річна розрахункова потреба у продукції;

- продукція, що виробляється на діючих підприємствах;

- продукція, яку виробляють існуючі механізовані установки;

^ К - коефiцiєнт нерівномірності споживання (К=1,20…1,25).
Усі будматеріали і обладнання ділять на 3 групи:

- фондові - розприділення їх робиться за планом, який складений на основі замовлень міністерств: це чорні і кольорові метали, металовироби, лісоматеріали, скло, цемент, шифер, труби, толь, рубероїд, нафтобітум, паливо, інструменти, будмашини, насоси;

- заплановані - до них відносяться такі, які передаються споживачам самими міністерствами, що їх виготовляють;

- місцеві - це такі, які виготовляються або добуваються підприємствами місцевої промисловості чи самими БМО (цегла, гіпс, вапно, пісок).
^ 7. Розрахунок потреби i забезпечення будiвництва енергетичними ресурсами
Для здiйснення будiвництва об'єктiв на будмайданчику потрiбнi рiзнi види енергiї, в тому числi електрична, теплова та iн. Отже в кожному випадку при органiзацiї об'єктiв необхiдно розраховувати потребу в рiзних видах енергiї i вирiшувати питання: як задовiльнити цi потреби.

Потреба в електроенерг i органiзац тимчасового енергозабезпечення. Електроенергiя на будмайданчику витрачається в основному на виробничi i технологiчнi потреби - пiдiгрiв будматерiалiв i електропрогрiв бетону взимку, розморожування мерзлого грунту, сушка штукатурки, електрозварювання тощо. Крiм того, електрика необхiдна для приведення в дiю електродвигунiв будiвельних машин, механiзмiв, пристроїв, а також для освiтлення примiщень i об'єктiв, що будуються.

^ Енергозабезпечення будiвельних майданчикiв проектують в такiй послiдовностi:

- виявляють споживачiв електроенергiї;

- визначають потребу (потужностi) в енергiї;

- вибирають джерела її отримання;

- проектують схеми забезпечення енергiєю споживачiв на будмайданчику.

Загальну потребу в електроенергiї визначають за окремими перiодами будiвництва об'єктiв - пiдготовчому, основному, пусконалагоджувальному.

При розробцi загальнобудiвельних будгенпланiв на стадii ПОБ ця потреба може бути визначена за розрахунковими нормативами для складання проектiв органiзацiї будiвництва. Цi данi можна використовувати для попереднього проектування органiзацiї тимчасового електрозабезпечення.

Стацiонарнi джерела електроенерг це:

- трансформаторнi пiдстанцii (ТП), якi знаходяться в енергосистемі;

- головнi понижувальнi ТП, якi забезпечують пониження напруги із 35, 10, 6 кВ до 400 В;

- розпридiлюючi пункти (пiдстанцiї для прийому i розподілу електроенергiї при однiй напрузi).

Споживачiв приєднують до трансформаторних пiдстанцiй через iнвентарнi ввiднi скриньки, розрахованi на напругу 380/220 i 220/127 В.

Пересувнi пiдстанцiї використовують в тих випадках, коли немає можливостi забезпечити будiвництво електроенергiею вiд ТП енергосистеми по мережi низької напруги. При цьому використовують комплектнi трансформаторнi пiдстанцiї (КТП) – зовнiшні установки, якi пiдключаються до джерела високої напруги енергосистеми за допомогою високовольтних, або кабельних мереж електропередач.

Тимчасовi електростанц використовують для електрозабезпечення будмайданчикiв, розташованих в районах, де вiдсутнi джерела електрозабезпечення, або коли їх потужностi недостатнi для живлення споживачiв будiвництва.

Така електростанцiя включає двигун, генератор електричного струму i допомiжне обладнання, яке змонтоване на загальнiй рамi, або в окремому прицепi (вагонi).

Тимчасовi пересувнi електростанцii залежно вiд потужностi, що виробляється подiляються на три типи:

1) малої, або середньої потужностi (до 100 кВт) з двигуном внутрiшнього згорання;

2) великі електростанцiї з дизельними двигунами (до 1000 кВт);

3) енергопоїзди з газо-, або паротурбiнними пристроями (бiльше 1000 кВт).

Iнвентарнi електростанц перших двох типiв випускаються пересувними, контейнерними (на металевiй рамi), або збiрно-розбiрними.

Енергопоїзди включають комплектнi паро-, або газотурбiннi електростанцiї потужнiстю до 5000 кВт, змонтованi в спецiальних залізничних вагонах. В бiльшостi випадків, у склад енергопоїзда входять вагони-котельнi, вагони-градирнi i турбогенераторний вагон.

Освiтлення будмайданчикiв i робочих мiсць органiзовується вiдповiдно до «Вказiвок з проектування електричного освiтлення будiвельних майданчикiв». Необхiдно передбачати загальну рiвномiрну освiтленнiсть будмайданчика i робочих мiсць, незалежно вiд застосованих джерел свiтла, на величину не менше 2 лк. Для цього використовують світильники iз лампами накалювання (при ширинi майданчика до 20м), освiтлювальнi прилади з лампами типу ДРЛ (при ширинi майданчика до 150м) i прожектори з лампами накалювання (при ширинi майданчика 150...300 м). Якщо ширина майданчика перевищує 300 м, застосовують освiтлювальнi прилади з неоновими лампами, якi мають коєфiцiент збiльшення сили свiтла не менше 10.

Необхiдний свiтовий потiк для освiтлення робочого майданчика визначають за формулою:

F = Eср × S × К × m,
де: Eср - норма освiтлення;

S - площа освiтлення;

К - коефiцiєнт запасу, який враховує витрати свiтла на забруднення скла прожектора i дорiвнює 1,2...1,5;

m - коефiцiєнт, який враховує витрати свiтла на боки.
Кiлькiсть ламп-прожекторiв визначається за формулою:

n = F / (Fпр × ƒ),
де: Fпр - свiтовий потiк однiєї лампи 500 Вт, який дорiвнює 8100 лк;

ƒ - ККД освiтлення лампою прожектора, що дорiвнює 0,33.
Для освiтлення мiсць виконання БМР застосовують свiтильники з нормально-освiтлюючими лампами накалювання.

На будмайданчиках необхiдно також встановлювати охоронне i аварiйне освiтлення. Охоронне освiтлення повинно забезпечувати на межах майданчикiв або дiлянок освiтленнiсть не менше 0,5 лк. Аварiйне, яке включається при евакуацiї людей iз будинкiв i споруд, що будуються, повинно створювати у мiсцях основних проходiв всерединi будівель – не менше 0,5 лк i зовні будівель – не менше 0,2 лк.

  1   2   3   4   5

Схожі:

1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) iconКурс лекцій з дисципліни «Виробнича база будівництва» Рівне 2008
Тема Виробнича база будівництва. Матеріально- технічне забезпечення виробництва
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) iconКонспект лекцій з дисципліни "організація виробничої структури технічної...
Тема 1 Організації технічної служби авто підприємств
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) iconЗаконом регулюються правові І економічні відносини громадян
Метою Закону є створення в Україні правової бази для одержання та використання науково-технічної інформації
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) icon1. Організація комплектного забезпечення будівництва конструкціями І матеріалами
Р. М. Макаренко, Л. П. Гомон. Технологія та організація будівельного виробництва: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення....
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) icon«Техніко-технологічна база І виробнича потужність підприємства»
Поняття І значення техніко-технологічної бази виробництва. Складники техніко-технологічної бази, найефективніші способи її формування...
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) iconПитання до модульного контролю (МК1) з дисципліни «Організація будівництва» (спецкурс)

1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) iconЗміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні
Поняття державного будівництва І самоврядування. Основні елементи змісту державного будівництва І самоврядування. Практика державного...
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) iconРобочапрограманавчально ї дисципл І н и технологія та організація будівництва
Начальник навчальної частини, Проректор з науково-педагогічної доцент О. М. Крупич роботи лнау
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) iconКожний позов складається з трьох елементів: предмета, підстави,змісту. Предметом позову
Без спірної матеріально-правової вимоги позивача до відповідача немає позову. Тільки завдяки матеріально-правовій стороні позову...
1. Організація матеріально технічної бази будівництва (мтб) icon3. правовий режим земель житлової та громадської забудови
Земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель І гаражного будівництва
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка