Скачати 232.47 Kb.
|
Частина ІІ Основи зовнішньоекономічної діяльності З Розділ 8 МІСТ І ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ зовнішньоекономічної діяльності ПІДПРИЄМСТВА Поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (ЗЕД) охоплює велику кількість різноманітних сфер діяльності людини: міжнародний маркетинг, фінансування, кредитування, валютні відносини, страхування, право, діловий протокол і етикет та інші. Практика здійснення зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах має декілька напрямків:
ЗЕД підприємств ототожнюють, перш за все, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій. Після вивчення розділу Ви зможете:
8.1. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, причини розвитку ЗЕД являє собою таку форму господарювання, котра виходить за межі національних кордонів і пов’язана із залученням до багатоетапного циклу відносин їх різнонаціональних суб’єктів. Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вона визначається як «діяльність суб’єктів господарської діяльності України і іноземних суб’єктів господарської діяльності, котра побудована на взаємовідносинах між ними і має місце як на території України, так і за її межами». ^ в Україні є: фізичні та юридичні особи, об’єднання фізичних та юридичних осіб; структурні одиниці суб’єктів господарювання; спільні підприємства за участю українських та іноземних суб’єктів господарської діяльності. До іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні належать суб’єкти господарювання, котрі мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України. ЗЕД, як складна система, характеризується певною стратегічною метою, яка упорядковує безліч станів усіма різноманітними цілями: встановлення відносної рівноваги, виходячи з інтересів економіки держави; забезпечення потреб внутрішнього ринку за рахунок імпорту товарів, які є дефіцитними, і вигідного експорту продукції, виходячи з внутрішніх можливостей; активне використання досвіду інших країн для структурної перебудови національного господарства. Іноземним аналогом поняття «ЗЕД» є термін «міжнародний бізнес», який включає будь-які господарські операції, котрі проводяться двома або більше країнами. Такі ділові взаємовідносини можуть виникати на рівні як приватних, так і державних організацій та установ. У випадку участі приватних компаній у міжнародному бізнесі господарські операції здійснюються з метою отримання прибутку. Діяльність фірм, які субсидуються урядовими органами, не завжди зорієнтована на прибуток. До основних причин, які стимулюють розвиток ЗЕД, відносять специфіку географічного положення, природних та кліматичних умов країни; рівень науково-технічного розвитку; нерівномірність розміщення фінансових ресурсів; відмінності в людських та сировинних ресурсах; різницю в економічному розвитку різних країн та інші. Головними мотивами участі підприємств у ЗЕД є збільшення обсягів збуту і відповідно рівня прибутків, придбання більш дешевих або унікальних чи дефіцитних ресурсів, можливість диверсифікації джерел постачання та збуту у зв’язку з тим, що економічні цикли у країнах світу зазвичай не співпадають. ЗЕД підприємства має різні види (рис. 8.1), серед яких домінують:
При цьому під зовнішньоторговельною діяльністю розуміють підприємництво в області міжнародного обміну товарами, роботами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності. Обов’язковими умовами ЗЕД є виконання певних операцій із забезпечення товароруху від продавця до покупця; зі своєчасного надання різних зовнішньоторговельних послуг – транспортувальних, експедиторських, страхувальних, банківських і таке інше, а також наявність комерційної і валютно-фінансової інформації щодо кон’юнктури зовнішніх ринків. ЗЕД підприємства являє собою сукупність його виробничо-господарських, організаційно-економічних і комерційних функцій, що мають низку елементів (рис. 8.2). ЗЕД підприємств часто ототожнюють із здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій, які складають майже 80% всіх укладених угод. Сучасне українське підприємство розгортає експортну діяльність в основному за двох, або однієї з двох умов: різниці в цінах (ціни на аналогічні товари на зарубіжних ринках є вищими, ніж на внутрішньому ринку) та можливості збільшити обсяг продажу, а отже й прибутку. ^ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ, ПОСЛУГАМИ ЕКСПОРТ (ІМПОРТ) КАПІТАЛУ оргівля на іноземних Закордонне інвестування р ![]() ![]() і філіалів за кордоном) І ![]() ![]() послуг (створення спільних підприємств у своїй країні) В ![]() ![]() торгівля із закордонними Міжнародний кредит філіалами ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТЕХНОЛОГІЄЮ ТОРГІВЛЯ ВАЛЮТОЮ П ![]() іноземних ринках ![]() ![]() Імпорт технологій на валютних ринках В ![]() торгівля технологіями із закордонними філіалами Рис. 8.1. Основні види зовнішньоекономічної діяльності підприємства ![]() Реалізація різних видів ЗЕД здійснюється за допомогою зовнішньоторговельних операцій – комплексу дій контрагентів різних країн, спрямованих на здійснення торговельного обміну і забезпечуючих такий обмін. Ці операції здійснюються на базі міжнародних торговельних угод – договорів між двома або декількома сторонами, що знаходяться в різних країнах. Розрізняють чотири види зовнішньоторговельних операцій. ^ – комерційна діяльність, що пов’язана з продажем і вивезенням за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному партнеру. Імпортна операція – комерційна діяльність, що пов’язана із закупівлею і ввезенням з-за кордону товарів з наступною їх реалізацією покупцям на внутрішньому ринку. ^ – комерційна діяльність, що пов’язана з вивезенням за кордон раніше завезеного в країну товару, який в цій країні не підлягав переробці, або відвантаженню товару в іншу країну без завезення в країну експортера. При здійсненні реекспортних операцій країна-реекспортер має прибуток від посередницької діяльності, вигоду від перевезення реекспортних товарів, що здійснюється, як правило, своїми транспортними засобами. ^ – комерційна діяльність, що пов’язана з ввезенням з-за кордону раніше експортованого і не переробленого там товару. Як реімпорт зараховується повернення з-за кордону товару, раніше поставленого посередникам і нереалізованого ними на ринку, а також товару, від котрого відмовився покупець внаслідок його низької якості або за інших причин. Повернення товару, що постачався на консигнацію, виставки, ярмарки на умовах тимчасового ввезення, до реімпорту не відноситься, оскільки вивезення товару не супроводжується їх продажем. Реімпортні операції у зовнішній торгівлі зустрічаються рідко. При здійсненні імпортної діяльності підприємства беруть до уваги перш за все можливість економії при заміні обладнання або сировини вітчизняного походження більш ефективною іноземною продукцією, а також збільшення прибутку за рахунок захоплення нових сегментів внутрішнього ринку внаслідок збагачення асортименту, поліпшення якості товарів або поширення обсягів їх виробництва. ЗЕД формується і відбувається під впливом різноманітних регуляторів, які можуть бути економічними, організаційно-правовими та адміністративними. Їх сутність і основні види розглянуто в наступному параграфі даного розділу. ^ Зовнішньоекономічна діяльність регулюється:
Регулювання здійснюється за допомогою законів України; актів тарифного та нетарифного регулювання, що видаються державними органами в межах їх компетенції; економічних засобів оперативного регулювання в межах чинного законодавства. До державного регулювання ЗЕД належить:
Згідно з класифікацією Світової організації торгівлі (СОТ) заходи регулювання ЗЕД поділяють:
Адміністративні заходи передбачають використання засобів прямого обмеження експорту або імпорту шляхом впровадження ліцензій, квот, ембарго. ![]() Рис. 8.3. Класифікація заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств [17] ^ впливають на ЗЕД через економічні інтереси їх учасників (політику встановлення мит, акцизів; систему оподаткування; політику встановлення банківської облікової ставки, курсу валюти та ін.). Класичним засобом регулювання є митні тарифи, котрі являють собою систематизований перелік (зведення) митних ставок, які визначають розмір оплати по експортним та імпортним товарам, тобто мита. ^ виконує дві функції:
і може впливати на приплив валюти, розвиток регіонів країни, особливо коли мова йде про вільні економічні зони та ін. Митні тарифи бувають
У свою чергу, виділяють ставки:
Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону. В Україні використовуються експортні, імпортні і транзитні види стягнень. За методом нарахування вони поділяються на:
За характером походження виокремлюють:
Крім того, існують особливі види мита, до яких належать:
^ вводиться тільки після спеціального розслідування відповідного департаменту Міністерства економіки України на замовлення вітчизняних або іноземних державних органів, які в цьому зацікавлені. У світовій практиці і в Україні використовується також сезонне мито, яке встановлюється на окремі товари на певний період. Більш поширеними формами і заходами регулювання ЗЕД є нетарифні, котрі поділяють на три категорії: 1) заходи безпосереднього обмеження, що спрямовані на захист інтересів національної економіки (ліцензування і квотування); 2) заходи, які пов’язані з виконанням митних чи адміністративних функцій (імпортні податки; депозити, сертифікація); 3) валютні обмеження і валютний контроль. ^ являють собою заходи прихованого протекціонізму. Найбільш поширеною формою нетарифного обмеження є квотування, яке являє собою лімітування розміру імпорту (експорту) за допомогою квот (контингентів). Квота – це встановлення у вартісному або кількісному вираженні певного обсягу імпорту (експорту) на визначений період. В Україні використовуються квоти:
Зазвичай квотування здійснюється шляхом ліцензування, тобто обмеження у виді одержання права чи дозволу (ліцензії) від уповноважених державних органів на ввіз (вивіз) певного обсягу товару. В Україні використовуються ліцензії:
Менш поширеними є «добровільні» обмеження експорту, коли країна-імпортер встановлює квоту, а країни-експортери самі беруть на себе зобов’язання щодо обмеження експорту в певну країну. Такі обмеження є не добровільними, а вимушеними, оскільки вводяться або в результаті політичного тиску країни-імпортера, або під впливом погроз застосувати більш жорсткі протекціоністські заходи (наприклад, порушити антидемпінгове розслідування). Специфічними заходами нетарифного регулювання є антидемпінгові, котрі являють собою судові та адміністративні тяжби, які пред’являють національні підприємці іноземним постачальникам, звинувачуючи їх у продажу товарів за заниженими цінами, що можуть нанести шкоду місцевим виробникам. При цьому демпінговий товар може обкладатися антидемпінговим митом або експортеру знижується квота поставки товару. В останні роки значно поширилося використання технічних бар’єрів, котрі являють собою різновид адміністративного регулювання, при якому відбувається дискримінація імпортних товарів на користь вітчизняних за рахунок введення специфічних стандартів якості, норм безпеки, санітарно-ветеринарних норм, правил упаковки, маркірування та інших вимог. Заходом нетарифного регулювання можна вважати і режим митного оформлення. До заходів державного регулювання ЗЕД належить і стимулювання та підтримка експорту, серед яких можна виділити такі напрямки:
У регулюванні ЗЕД на державному рівні приймають участь керівні органи країни і різні державні структури. Розвитку і регулюванню ЗЕД сприяють також різноманітні недержавні і напівдержавні організації (торгово-промислові палати, союзи підприємців, об’єднання експортерів та імпортерів, інвестиційні фонди і т. ін.). Окрім того, в кожній державі функціонують ті чи інші органи місцевого (регіонального) управління ЗЕД. Оскільки у сучасних умовах основною ланкою зовнішньоекономічного комплексу країни є підприємство, то для ефективного управляння ЗЕД на його рівні потрібне створення відповідної структури управління, склад, мету і завдання якої кожен суб’єкт господарювання визначає залежно від спрямованості функціонування. В ![]()
Ключові терміни Зовнішньоекономічна діяльність, Міжнародний бізнес, Зовнішня торгівля, Інвестиційне співробітництво, Зовнішньоторговельна операція, Експортна операція, Імпортна операція, Реекспортна операція, Реімпортна операція, Митне регулювання, Валютне регулювання, Ліцензування, Квотування (контингентування), Митні тарифи, Мито, АдвАлЕрне мито, Специфічне мито, Особливі види мита, Сезонне мито, Ембарго торговельне, Нетарифні обмеження, «Добровільні» обмеження експорту, Антидемпінгові заходи, Технічні бар’єри, Режим митного оформлення ![]()
К ![]()
З ![]() Задача 1. Визначити економічну ефективність імпорту обладнання. Підприємству необхідно прийняти рішення про закупівлю обладнання для потреб виробництва. Є два варіанти закупівлі обладнання: всередині країни та за кордоном. Необхідно виконати розрахунок ефективності шляхом порівняння показників придбання та використання вітчизняного та імпортного обладнання за весь строк служби. Всі вихідні дані наведені у табл. 1. Таблиця 1 Вихідні дані
РІШЕННЯ
а) імпортного =(20000+10000)*8=240000 грн.; б) вітчизняного = 90000+10000=100000грн. 2. Експлуатаційні витрати за весь строк служби: а) імпортного обладнання = 50000*5=250000 грн.; б) вітчизняного обладнання = 80000*5=400000грн. 3. Ціна споживання: а) імпортного обладнання =240000+250000=490000 грн.; б) вітчизняного обладнання =100000+400000=500000 грн. 4. Ефект від імпорту 500000-490000= 10000 грн. 5. Ефективність імпорту 500000/490000=1,02. Примітка 1. При розрахунку ціни споживання експлуатаційні витрати взяті за 5 років в обох варіантах, тобто період роботи імпортного обладнання прирівняний до вітчизняного. 2. Урахування фактора часу при складанні різночасових витрат (експлуатаційних витрат) для простоти не проводився, оскільки строк здійснення витрат однаковий. Висновок: Як показують розрахунки, ефективність імпорту обладнання пояснюється більш низькими експлуатаційними витратами, незважаючи на те, що контрактна ціна імпортного обладнання вище. Задача 2. Визначити ефективність та рентабельність експортної операції Вихідні дані:
РІШЕННЯ 1. Чистий гривневий еквівалент валютної виручки експортера (за вирахуванням накладних та митних витрат): Це = Ве * Кв – Де – Ме; Це = 1550*8,0 – 100 – 20 = 12280 грн./од. 2. Ефективність експорту (по відношенню до внутрішньої оптової ціни): Еекс = Це/Цоп; Еекс = 12280/10800 = 1,13 або 13%. 3. Рентабельність експортної операції: Ре = (Це/Ве)*100%; Ре = (12280/9000) = 1,364 або 36,4%. Таким чином, продажа товару на зовнішньому ринку більш вигідна порівняно з реалізацією на внутрішньому ринку, так як Це/Цоп>1. Задача 3. Визначити економічний ефект від експортного продажу продукції у кредит. Вихідні дані: Українське машинобудівне підприємство постачає верстати на зовнішній ринок (в далеке зарубіжжя). Витрати на виробництво та реалізацію верстатів – 1500 тис. грн. з урахуванням фактора часу, включаючи витрати на транспорт до кордону, рекламу та ін. Ціна контракту – $800 тис. Замовнику надається кредит строком на 5 років. Погашення вартості контракту проводиться рівними частинами протягом 5 років. Погашення відсотків за кредитом здійснюється протягом року, який передує часу відповідної оплати. Кредитна ставка – 5% річних. Дисконтна ставка – 0,15 (15%). Отримана від експорту валюта використовується на придбання підприємством нового обладнання, тому із неї не проводяться відрахування державі. Ринковий курс продажу валюти прийнято таким, що дорівнює 8,0 грн./$. Для стимулювання експорту податки в держбюджет не нараховуються та не стягуються. Необхідно: 1. Визначити ефект від продажу верстатів з урахуванням коефіцієнта кредитного впливу. 2. Порівняти ефект від експорту верстатів у кредит і ефект від експорту верстатів за готівку. 3. Визначити втрати від продажу верстатів у кредит у порівнянні з оплатою готівкою. РІШЕННЯ Складемо таблицю для визначення суми валютних надходжень від експортного продажу обладнання в кредит (табл.1) Таблиця 1 Розрахунок величини валютних надходжень
1. Погашення %-ів за кредит (тис. $): 1 – 800*5%=40; 2 – (800–160)*5%=32; 3 – (800–320)*5%=24; 4 – (800–480)*5%=16; 5 – (800–540)*5%=8. 2. Коефіцієнт дисконтування: 1 – 1+0,15 = 1,15; 2 – (1+0,15)^2 = 1,322; 3 – (1+0,15)^3 = 1,520; 4 – (1+0,15)^4 = 1,748; 5 – (1+0,15)^5 = 2,010. 3. Коефіцієнт кредитного впливу: Ккр = Ве/Цк; Ккр = 624,465/800 = 0,78, де Цк – ціна контракту, тис. $. 4. Ефект від продажу верстатів у кредит: Еекс. кред. = Ве*Кв*Ккр – Зе; Еекс. кред. = 800*8,0*0,78 – 1500 = 4992 – 1500 = 3492 тис. грн. 5. Ефект від продажу станків за готівку: Еекс. гот. = 800*8,0 – 1500 = 6400 – 1500 = 4900 тис. грн. 6. Втрати від продажу станків у кредит: Еекс = 4900 – 3492 = 1408 тис. грн. Таким чином, при продажу товару у кредит у порівнянні з реалізацією за готівку підприємство втрачає більш ніж 1400 тис. грн. Це обумовлено урахуванням фактора часу при визначенні величини валютних надходжень або коефіцієнта дисконтування. Ефективність продажу обладнання в кредит для виробника зменшується, оскільки надається відстрочка платежу для покупця. |
![]() | Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні Ключові терміни: зовнішньоекономічна політика держави; механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності; цілі, суб’єкти та інструменти... | ![]() | Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства Ключові терміни: економічний аналіз; ефективність зовнішньоекономічної діяльності; беззбитковість зовнішньоторговельної ціни; прибуток;... |
![]() | 1. Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Теорія меркантилізму. Характерні особливості першого еволюційного етапу розвитку зед | ![]() | 6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі Зед, загальними засадами відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, формами відповідальності у зовнішньоекономічній... |
![]() | Тема: Складання та оформлення документів Скласти та оформити документацію з господарської та зовнішньоекономічної діяльності підприємства | ![]() | Проблеми міжнародної трудової міграції в сучасних умовах Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства І розробка пропозицій щодо її поліпшення |
![]() | • регламентуються встановлення, зміна чи припинення взаємних прав та обов'язків Особливості укладання договорів (контрактів) у сфері зовнішньоекономічної діяльності України | ![]() | Лекція 27 аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства Аналіз відповідності трансформації оборотних активів у готівку та термінів погашення кредиторської заборгованості |
![]() | «Основи зовнішньоекономічної діяльності» Студенти напряму підготовки 030601 “Менеджмент” зобов’язані протягом семестру виконати розрахункову роботу І до початку екзаменаційної... | ![]() | Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства... Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції |