Законукра ї н и




НазваЗаконукра ї н и
Сторінка1/6
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.6 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Спорт > Закон
  1   2   3   4   5   6
Документ 85/96-вр, поточна редакцiя вiд 22.05.2008, чинний (3 сторiнки)

Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради [ 20.06.08 14:07 ]

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про страхування

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 18, ст. 78 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР

N 86/96-ВР від 07.03.96, ВВР, 1996, N 18, ст. 79 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 306/97-ВР від 04.06.97, ВВР, 1997, N 29, ст.191

N 589/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 4

N 684/97-ВР від 03.12.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.50

N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35

N 1489-III ( 1489-14 ) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 19, ст.143

N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213

N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318

N 1937-III ( 1937-14 ) від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.366

N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436

N 2245-III ( 2245-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 15, ст.73

N 2664-III ( 2664-14 ) від 12.07.2001, ВВР, 2002, N 1, ст.1

N 2665-III ( 2665-14 ) від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.262 }

{ В редакції Закону

N 2745-III ( 2745-14 ) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 7, ст.50 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2775-III ( 2775-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст.62

N 2893-III ( 2893-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 14, ст.96

N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114

N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313

N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6

N 1414-IV ( 1414-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.254

N 1628-IV ( 1628-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 26, ст.362

N 1971-IV ( 1971-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.10

N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1

N 2288-IV ( 2288-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.138

N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110

N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.484

N 357-V ( 357-16 ) від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.14

N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440

N 1110-V ( 1110-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.511

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

- зміни діють по 31 грудня 2008 року

N 251-VI ( 251-17 ) від 10.04.2008, ВВР, 2008, N 23, ст.214 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ У тексті Закону слова "Комітет у справах нагляду за

страховою діяльністю" в усіх відмінках замінено словами

"Міністерство фінансів України" у відповідному відмінку

згідно із Законом N 1937-III ( 1937-14 ) від 14.09.2000 }

{ У тексті Закону (крім пункту 29 частини першої статті 7

та статті 44) слово "громадянин" та слова

"страхувальник-громадянин" у всіх відмінках і числах

замінено відповідно словами "фізична особа" та

"страхувальник - фізична особа" у відповідному відмінку

і числі згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від

27.04.2007 }

Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований

на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту

майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних

осіб.

Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне

страхування.

Розділ I

^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття страхування

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 2. Страховики

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю

згідно з Законом України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. { Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 357-V ( 357-16 ) від 16.11.2006 }

Забороняється здійснювати страхову діяльність на території України страховиками-нерезидентами, крім таких видів страхової діяльності:

виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

перестрахування;

страхове посередництво, таке як брокерські та агентські операції стосовно: перестрахування, виключно із страхуванням ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.{ Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом N 357-V ( 357-16 ) від 16.11.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1110-V ( 1110-16 ) від 31.05.2007 }

В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до цього Закону. У цьому разі використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя.

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (далі - Уповноважений орган), але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, які уклали договори страхування життя.

Порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України.

Страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність в Україні за таких умов:

1) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному

співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4) між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

5) страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;

6) страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій він зареєстрований;

7) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика - нерезидента відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом.{ Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом N 357-V ( 357-16 ) від 16.11.2006 }

Юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися страховою діяльністю.

Підприємства, установи та організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін до статутних документів за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у разі виконання положень цієї статті.

Законодавством України може бути визначено уповноважених страховиків для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків має бути проведення відкритого тендеру з оприлюдненням у засобах масової інформації його умов і результатів та участь представників добровільних об'єднань страховиків. В інших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави.

Стаття 3. Страхувальники

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

{ Частину п'яту статті 3 виключено на підставі Закону N 1110-V ( 1110-16 ) від 31.05.2007 }

Стаття 4. Предмет договору страхування{ Назва статті 4 в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: { Абзац перший статті 4 в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); { Абзац другий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Стаття 5. Форми страхування

Страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Стаття 6. Добровільне страхування та його види

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні
Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и
Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки дата, вказана в технічній документації
Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и
Про поширення дії Закону додатково див. Закон n 280/97-вр від 21. 05. 97, Ввр, 1997, n 24, ст. 170 }
Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и
У законі України Про державне регулювання виробництва І обігу спирту етилового, коньячного І плодового, алкогольних напоїв
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка