Тема 5 Інтерв'ю (психологічна бесіда) як основний мето д психологічного консультування




Скачати 83.98 Kb.
НазваТема 5 Інтерв'ю (психологічна бесіда) як основний мето д психологічного консультування
Дата конвертації11.07.2013
Розмір83.98 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Психологія > Документы
Тема 5 Інтерв'ю (психологічна бесіда) як основний метод психологічного консультування

План заняття

  1. Стадії психологічної бесіди

  2. Стадія структурувания (підготовчий етап)

  3. Стадія інформації про контекст теми (діагностичний етап)

  4. Стадія бажаний результат ( діагностичний етап)

  5. Стадія вироблення альтернативних рішень (корекційний етап)

  6. Стадія переходу від планування до дії (заключний етап)


3. СТАДІЯ 2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ ПРО КОНТЕКСТ ТЕМИ (Діагностичний етап)

Збір інформації про клієнта, вирішення питання: "У чому суть проблеми?"

Психолог на цій стадії має виступати у ролі «слідчого», прагнути взнати як можна більше інформації, яка стосується проблеми клієнта.

  • перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає

  • друга фаза: консультант і клієнт формулюють запит

Психолог задає конкретні питання про хід подій, учасників подій, їх конкретні дії. Весь процес спрямований на освідомлення клієнтом власної проблеми і своїх дій.

^ Протягом 15 - 20 хвилин відбувається широка розповідь клієнта про себе ("Розкажіть про себе детальніше...", "Про що б ви хотіли поговорити?","Що, як ви вважаєте, мені важливо зрозуміти про вас?")

З розповіді консультант бачить, що знає клієнт про можливості своїх дій, свої почуття та думки. Психолог в ході постановки запитань орієнтується на ключові слова. Ключове слово можна визначити по принципу: воно не може бути замінено синонімом, якщо його замінити весь зміст порушиться.

Стратегія роботи з теперішнім станом (допомога клієнту освідомити ситуацію та чітко окреслити проблему):

Частіше люди не знають про те, що їх тривожить,

І їх широка розповідь вказує лише на "фасад" скарги, а клієнт насправді стурбований іншою проблемою, але без допомоги консультанта нездатний її

визначити.

^ Скарги клієнта можна поділити на чотири групи за В.Століним):

1. Скарги, що мають визначену спрямованість (локус).

Спрямованість скарги буває суб'єктна (на кого скаржиться) і об'єктна (на що скаржиться).

За суб'єктним локусом виділяють такі види скарг (чи їх комбінацій):

  • на дитину (його (її) поведінку, розвиток, здоров'я);

  • на сімейну ситуацію в цілому (в сім'ї "все погано", "все не так");

- на рольові відносини (вчитель - учень, учень - учень, вчитель -педагогічний колектив);

- на самого себе (свій характер, здібності, особливості і т.д.);

За об'єктним локусом можна виділити наступні типи скарг:

- на порушення здоров'я чи поведінки;

- на індивідуальні психічні особливості (гіперакшвнісіь, повільність."безвільність" і ін.) дитини; відсутність емоційності, рішучості та ін.

  • на психологічну ситуацію (втрата контакту, близькості, розуміння);

  • на об'єктивні обставини (проблеми з житлом, роботою, часом).

2. Самодіагноз -— це власне пояснення клієнтом природи того чи іншого порушення в житті, що базується на його уявленні про самого себе, про сім'ю і людські взаємини.

Найпоширеніші самодіагнози:

  • "зла воля" — негативні наміри людей, що виступають причиною порушень;

  • "психічна аномалія" — віднесення людини, про яку йдеться, до психічно хворих;

  • "генетична запрограмованість" — пояснення тих чи інших поведінкових проявів впливом негативної спадковості;

  • "індивідуальна своєрідність" — розуміння тих чи інших поведінкових особливостей як прояв стійких, сформованих особистісних рис;

- "власні неправильні дії" — оцінка власної теперішньої поведінки як негативної;

_- "власна особистісна недостатність" — тривожність, невпевненість, пасивність і т. ін., і як наслідок — неправильна поведінка;

  • "вплив третьої особи" — батьків, бабусь, дідусів, учителів;

  • "несприятлива ситуація" — розлучення, шкільний конфлікт, переляк для дитини; перевантаження, хвороба й ін.

  • "направлення" ("Мене до вас направили...", і далі називається

офіційний орган, директор школи чи інший керівник).

3. Проблема — це вказівка на те, що клієнт хотів би змінити:

  • не впевнений, хочу бути впевненим (у рішенні, оцінці і т.д.);

  • не вмію, хочу навчитися (впливати, навіювати, усувати конфлікти, змушувати, терпіти і т.п.);

  • не розумію, хочу зрозуміти (дитину, її поведінку; подружжя, його батьків тощо);

  • не знаю, що робити, хочу знати (прощати, карати, піти і под.);

  • не маю, хочу мати (волю, мужність, терпіння, здібності тощо);

  • знаю, як треба, але не можу зробити/потрібні додаткові стимули; :

  • не справляюся сам, хочу змінити ситуацію;

  • крім того, можливі і глобальні формулювання: "Все погано, що робити, як жити далі?"

4. Запит — конкретизація форми допомоги, очікуваної клієнтом від консультації. Можна виділити наступні види запитів:

- прохання про емоційну і моральну підтримку ("Я маю рацію чи не маю?", "Я — хороша людина, чи не правда?", "Моє рішення правильне чи неправильне?");

прохання про сприяння в аналізі ("Я не впевнений, що правильно розумію цю ситуацію, чи не допоможете мені розібратися?");

- прохання про інформацію ("Що відомо про це?");

  • прохання про навчання навичкам ("У мене це не виходить, навчіть");

  • прохання про допомогу у виробленні позиції ("Що робити, якщо він мене зраджує?", "Чи можна карати за це мою дитину?");

  • прохання у здійсненні впливу на члена сім'ї чи на зміну його поведінки в його особистих інтересах ("Допоможіть йому позбутися цих страхів", "Допоможіть йому навчитися спілкуватися з дітьми");

  • прохання про здійснення впливу на члена сім'ї в інтересах клієнта ("Зробіть його більш слухняним", "Допоможіть мені зламати

його злу волю", "Змусьте його більше любити і поважати мене").
^ Завдання консультанта — визначити явний характер

скарги, почути і зрозуміти недоговорене за допомогою наступних запитань:

Коли з'явилася проблема?

Де виникає проблема?

У яких випадках?

Як зовні виглядає ця проблема? (У чому проявляється?)

У чиїй присутності з'являється проблема?

Які бувають винятки з проблеми?

Що клієнту доводиться робити через проблему?

Що ви переживаєте зараз?

В яких випадках вас переповнюють такі переживання? Чи є випадки, коли ви цього не переживаєте?

Які позитивні переваги є в теперішньому стані? Що заважало вам змінитись

раніше?

Які способи вирішення даної проблеми Ви вже спробували? Які результати з цього вийшли?

В ході інтерв'ю психолог висуває певні гіпотези і перевіряє їх за допомогою поставлених запитань. Його завдання структурувати проблему і визначити основну робочу гіпотезу (+ не рекомендується перебивати клієнта, навіть якщо ситуація для консультанта вже стала зрозумілою).

  1. Підбиваючи підсумки окреслення проблеми слід: не нав'язувати свою точку зору;

  2. вживати прості слова;

  3. говорити коротко і чітко;


СТАДІЯ З ^ БАЖАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Усвідомлення бажаного результату, відповідь на запитання: "Чого Ви хочете досягти?’’

Психолог разом з клієнтом визначає його ідеал; що зміниться, коли проблема буде вирішена, визначає те, до чого прагне клієнт.
^ Стратегія роботи з бажаним станом:

Чого саме ви хочете досягнути? Чи це вам потрібне? Наскільки реальний бажаний результат?

Як ви відчуєте, що вже досягнули бажаного результату, що проблема вирішена? Що вас буде переповняти? Що для вас буде свідченням цього? чи траплялось з вами колись щось подібне? як ви хочете цього досягнути?

які проблеми (наслідки) можуть виникнути, коли ви досягнете бажаного? ^ Бажаний стан завжди має бути окреслений конкретно, звучати в позитивному контексті та бути реально досяжним.

Психолог своїми питаннями призводить клієнта до «інсайту» - феномену вау, «я сам все зрозумів».
Підсумовуючи все наведене вище, можна виділити такі завдання

психолога на діагностичному етапі

-дати клієнту можливість виговоритися, вислухати його;

-осмислити. зрозуміти і прийняти думки і переживання клієнта;

-заохотити і підтримати щирість і відкритість клієнта;

- стимулювати розповідь клієнта і сприяти цілеспрямованому розвитку бесіди;.

-- визначити (у разі необхідності) прихований зміст скарги;

-сформулювати робочі гіпотези;

- сформулювати запит (бажаний результат).

Схожі:

Тема 5 Інтерв\Контрольні питання з курсу «Основи психологічного консультування»
Вступ до психологічного консультування. Психологічне консультування галузь психологічних знань. Зв'язок консультативної психології...
Тема 5 Інтерв\Абрамова Г. С. Психологическое консультирование: Теория и опыт
Семінарське заняття до теми 1: “Загальна проблематика психологічного консультування як рівня психологічної допомоги”
Тема 5 Інтерв\Питання до іспиту з курсу "психологічна служба"
Основні напрямки психологічного забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб
Тема 5 Інтерв\8. Самостійна робота
Тем Дати відповіді в письмовому вигляді на питання: Історичні підстави становлення психологічного консультування як окремого виду...
Тема 5 Інтерв\Івано-франківський центр психологічного консультування та позитивної психотерапії
Якщо в твоєму житті багато обов’язків, а задоволення Твоїх потреб кудись поділося
Тема 5 Інтерв\Кафедра практичної психології
Робоча навчальна програма з дисципліни “Практика індивідуального психологічного консультування” / Укладач: старший викладач Панова...
Тема 5 Інтерв\Програмові вимоги до курсу «основи психологічного консультування, психокорекції та психотерапії»
Сторія становлення психологічної корекції як окремого виду психологічної практики
Тема 5 Інтерв\Програма виробничої практики лікарської та з психологічного консультування...
Програма складена колективом співробітників Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Тема 5 Інтерв\Консультування сім’ї. Семінар Соціально-психологічна служба сім’ї
Людина та сім’я в інформаційному суспільстві: соціально-психологічні проблеми й шляхи їх розв’язання
Тема 5 Інтерв\План Психологічна та професійна готовність практичного психолога....
Тема Психологічна готовність та професійна компетентність практичного психолога
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка