План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі




Скачати 171.36 Kb.
НазваПлан поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі
Дата конвертації05.07.2013
Розмір171.36 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Психологія > Документы
Тема 3: МАЙСТЕРНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ.

ПЛАН

1. Поняття «педагогічне спілкування», його особливості.

2. Контакт у педагогічному діалозі.

3. Чинники, які ускладнюють спілкування.

4. Сутність поняття «етика», «професійна етика» та «педагогічна етика». Управлінські аспекти педагогічної етики.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Захаров М.Г. Организация труда директора школы. - М.: Просвещение, 1971. - 176с.

  2. Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І.Федулової. -К.:Либідь, 2003.-448с.

  3. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л .В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос а ін.; За ред. 1. А.Зязюна. - 2-ге вид., допов. і переробл. - К.: Вища шк., 2004. - 422с.

  4. Педагогічні конфлікти // Завуч. - 2004. - квітень. - вкладиш.

  5. Савчін М.В. Соціальна психологія. - Дрогобич: Відродження, 2000. -274 с.

  6. Шакуров Р.Х. Директор школы и педагогический коллектив. - К.: Радянська школа, 1975. - 143с.

  7. Хоружа Л. Етико-педагогічні аспекти вдосконалення управлінської діяльності керівника школи // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2002. -№6. - С.65-69.

1. Поняття «педагогічне спілкування», його особливості.

Одним із цікавих досліджень, у ході якого було виявлено роль педагогічного спілкування, став експеримент, що увійшов у історію педагогіки як «ефект Пігмаліона». Американські психологи проводили психологічне обстеження школярів, визначаючи рівень їхнього розумового розвитку. По закінченні роботи вони повідомили вчителям, що в класах є учні з високим інтелектуальним потенціалом, і назвали прізвища цих дітей. Під час експерименту вибір того чи іншого учня відбувався довільно, зі списку, тобто вчителям повідомлялися прізвища дітей, які насправді мали різні успіхи і здібності, але дослідники приписували їм значно вищий, ніж в інших, потенціал розвитку, спираючись на наукові відомості. Минув час, і сталося надзвичайне. Психологи повторно обстежили учнів і виявили певний прогрес в їхньому розвиткові, проте найбільший - саме в тих, на кого було вказано раніше. Чому так сталося?

Адже прізвища було названо випадково. Поставимо себе на місце вчителів. Дізнавшись про неабиякі можливості своїх вихованців, вони, звичайно, звернули увагу на цих дітей. Вчитель, як Пігмаліон, через атмосферу уваги й піклування, доброзичливої вимогливості й любові створював умови для ефективного розвитку дитини.

Отже, за допомогою спілкування педагог може зробити урок доступним, цікавим, процес навчання - привабливим, створити щиру атмосферу спілкування у класі, сформувати в учнів відчуття емоційної захищеності, вселити в них віру в себе.

А чого може досягти керівник навчального закладу? Він може створити щиру і ділову атмосферу під час спілкування, встановити контакт з підлеглими, досягти взаєморозуміння з ними тощо.

Отже, педагогічне спілкування - це професійне спілкування керівника навчального закладу з учнями, батьками, колегами, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності і стосунків.

За якісними ознаками педагогічне спілкування може бути професіональним і непрофесіональним.

^ Професіональне педагогічне спілкування - комунікативна взаємодія менеджера освіти з учнями, батьками, колегами, спрямована на встановлення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності і стосунків.

^ Непрофесіональне педагогічне спілкування породжує страх, невпевненість, спричинює зниження уваги, пам'яті, працездатності, порушення динаміки мовлення, зменшення бажання думати і діяти самостійно. Зрештою, виникає стійке негативне ставлення до керівництва і до роботи.

Професіональному спілкуванню треба вчитися. На цьому наголошують видатні педагоги-гуманісти, зокрема, А.С.Макаренко. Головними ознаками педагогічного спілкування на суб'єкт-суб'єктному ґрунті є:

1. Особистісна орієнтація співрозмовників - готовність бачити і розуміти співрозмовника; самоцінне ставлення до іншого. Враховуючи право кожного на вибір, ми повинні прагнути не нав'язувати думку, а допомогти іншому обрати власний шлях розв'язання проблеми.

2. Рівність психологічних позицій співрозмовників. Хоча директор школи і вчителі нерівні соціально (різні ролі у взаємодії"), проте для забезпечення активності вчителя, слід уникати домінування керівника і визнавати право підлеглого на власну думку, позицію, бути готовим самому також змінюватися.

3. Проникнення у світ почуттів і переживань, готовність стати на позицію співрозмовника. Це спілкування за законами взаємного довір'я, коли партнери дослухаються один одного, поділяють почуття, співпереживають.

Залежно від того, реалізовано принцип суб'єкт-суб'єктної чи суб'єкт-об'єктної взаємодії, спілкування постає як функціонально-рольове або особистісно зорієнтоване.

^ Функціонально-рольове спілкування - суто ділове, стандартизоване, обмежене вимогами рольової позиції. Головна мета його - забезпечення виконання певних дій.

^ Особистісно орієнтоване спілкування передбачає виконання нормативно заданих функцій з виявом особистого ставлення, своїх почуттів. Головна мета впливу - розвиток особистості.

Чи завжди особистісно орієнтоване спілкування буде ефективним? Утім у будь-якому випадку, за словами В.О.Сухомлинського, найголовніше - це спрямованість на людину, здатність поважати іншого.

^ 2. Контакт у педагогічному діалозі.

Залежно від орієнтації (особистісна чи рольова), взаємозвернення (відкрите чи закрите), активності учасників педагогічне спілкування може розвиватися за двома основними типами: як діалогічне або монологічне.

^ У монологічному спілкуванні відбувається поляризація за активністю: одні інструктують, наказують, диктують, інші - пасивно сприймають цей вплив.

У діалогічному - активні всі, хто бере участь у конструктивному співробітництві. Діалог передбачає багатоголосся, поліфонію думок, висловлювань, дій усіх його учасників. Він дає можливість самовираження у спілкуванні.

За сучасних умов зміна орієнтацій у роботі навчально-виховних закладів принципово пов'язана з опануванням керівником майстерності ведення діалогу.

Як будується діалог? Через контактну взаємодію.

^ Контакт у спілкуванні - це знакообмін між особистостями, який визначає їхню поведінку. Це не будь-який знакообмін, а той, що зумовлює спільність психічного стану людини з іншою людиною. Цей стан супроводжується взаємною зацікавленістю сторін, довір'ям.

^ Контакт у педагогічному діалозі - це особливий стан єднання, який характеризується взаєморозумінням, співпереживанням і готовністю до взаємодії.

Ознаками того, що в процесі спілкування у керівника є контакт з підлеглими, є:

  • взаємне особистісне сприйняття, відкритість у стосунках і відвертість у висловлюваннях;

  • згода з головними змістовими положеннями взаємодії;

  • єдність оцінних суджень;

  • збереження інтересу до подальшої взаємодії;

  • високий рівень контакту очей у бесіді;

  • узгодженість поз, міміки та інтонації в діалозі.

Досягнення контакту як психологічної згоди можливе за умови, коли керівник обирає доцільну рольову позицію, яка приймається партнером у конкретній ситуації". За концепцією Е.Берна, звертаючись до іншої людини, ми звичайно несвідомо обираємо один з трьох станів нашого «Я»: позицію батька, дорослого чи дитини. Незважаючи на те, що цей вибір здійснюється мимовільно, спілкування у кожній з трьох позицій відбувається за своїми правилами.


Батько

Дорослий

Дитина

вчить, спрямовує, оцінює, засуджує, схильний до нотацій, все знає, все розуміє, не має сумнівів, за все відповідає, від усіх вимагає, схильний до надмірної опіки.

тверезо міркує, ретельно зважує, логічно аналізує, вільний від забобонів, догм, стереотипів, не піддається настроям, коректний, стриманий.

нестримана, емоційна, протестуюча, творча, нелогічна, вільна від догм, імпульсивна, наївна, залежна.


Назви позицій умовні і не пов'язані з віком людини, яка характеризується. Ці позиції стисло можна охарактеризувати таким чином.

^ Позиція батька у спілкуванні - система реалізації певних ставлень особистості до співрозмовника, в якій демонструються незалежність, впевненість, навіть агресивність, бажання взяти всю відповідальність на себе.

^ Позиція дорослого у спілкуванні - система реалізації певних ставлень особистості до співрозмовника, в якій демонструються коректність і стриманість, уміння рахуватися із ситуацією, розуміти інтереси інших і розподіляти відповідальність між усіма.

^ Позиція дитини у спілкуванні - система реалізації певних ставлень особистості до співрозмовника, в якій демонструються залежність, підпорядкованість, невпевненість, небажання брати відповідальність на себе.

Звичайна позиція керівника - дорослий, який настроєний на ділову взаємодію. Саме ця позиція проектує у підлеглого рівноправного партнера, створює атмосферу довіри. Прийоми реалізації цієї позиції можуть бути такі: «Я хочу порадитися з вами», «Давайте обміркуємо, вирішимо» тощо. Однак можуть бути і інші позиції.

Зазначимо: контакт порушується, коли позиції неузгоджені. Наприклад, вчитель у позиції дорослого звертається до керівника, а той, як батько, повчає його, спричинюючи природне невдоволення (адже він не дитина). Тому важливо, відчуваючи власну позицію, бачити позицію партнера і прагнути до їх узгодження, взаємоприйняття. Це і започатковує контакт.

Урахування рольової позиції особливо важливе в організації індивідуальної бесіди. Брак контакту через неузгодженість настанов у взаємодії руйнує атмосферу взаємоприйняття і перекреслює можливість подальшого продуктивного спілкування.
^ 3. Чинники, які ускладнюють спілкування.

Спеціалісти з питань конфліктів наголошують на тому, що саме спілкування, яке має бути головним інструментом для розв'язання більшості проблем, само собою може породжувати нові конфлікти.

Які чинники ускладнюють спілкування?

1. Неконгруентність поведінки або відмінності між мовленнєвим та немовленнєвим спілкуванням. Спеціалісти в галузі спілкування стверджують, що тільки 7% інформації, що передається, становить зміст сказаного, 55% інформації передається на невербальному рівні (мімікою, жестами), а 38%- це якісна характеристика голосу. У процесі спілкування невербальні засоби залишаються поза контролем, тому те, що проголошується, може не збігатися з тим, що демонструється у поведінці.

Так, керівник може говорити про своє доброзичливе ставлення до підлеглого, але поводитися при цьому нервово, з відчуженням. Тому в учителя виникає сумнів щодо його щирості.

Отже, під час взаємодії слід звертати увагу на засоби і манеру спілкування. Розлад між словами, репліками, мімікою, жестами може мати вирішальне значення для спілкування.

2. Вплив на взаємодію хибних припущень. Входячи у взаємодію, людина найчастіше має певні припущення щодо особливостей поведінки та особливостей партнера у спілкуванні, його реагування на окремі дії. Наявність неточних або хибних припущень може значною мірою ускладнити процес взаємодії.

3. Ускладнюють спілкування різноманітні бар'єри - перешкоди, що зумовлюють опір партнера впливові співрозмовника. Це бар'єри

  • фізичні (простір, дистанція та час, якими керівник віддаляє себе від учителів, батьків, учнів, «закриває» себе);

  • соціальні (постійне підкреслення своєї позиції згори, своїх переваг);

  • гностичні (коли керівник не адаптує своє мовлення до рівня розуміння співрозмовників, висловлюється великими реченнями - понад 17 слів, надто швидко - понад 2,5 слова за секунду, недоказово);

  • естетичні (несприйняття співрозмовником естетики зовнішнього вигляду, особливостей міміки);

  • емоційні (невідповідальність настрою, негативні емоції, що деформують сприймання);

  • психологічні (у вигляді негативних установок на підставі попереднього досвіду, незбіг інтересів тощо).

Нейтралізувати, усунути ці бар'єри можна. Допомагає психологічне настроювання керівника на взаємодію. Так, фізичний бар'єр пом'якшується скороченням дистанції, відкритістю у спілкуванні; соціальний - прагненням не протиставляти себе, а підносити співрозмовників до свого рівня, не нав'язувати, а радити; гностичний -уважним спостереженням за реакцією слухача і перебудовою мовлення; естетичний - самоконтролем поведінки; емоційний - прагненням зігріти спілкування сяйвом успіху; психологічний - перенесенням уваги на інтерес до роботи, пошуком «емоційного ядра» у спілкуванні, оптимістичним прогнозуванням педагогічної діяльності.

4. Ускладнюють спілкування погрози, образи, образливі порівняння.
^ 4. Сутність поняття «етика», «професійна етика» та «педагогічна етика». Управлінські аспекти педагогічної етики.

Роль керівника, як і будь-якого фахівця в системі «людина-людина» ґрунтується на принципах та ідеалах рівності і гуманізму. Це означає розуміння особистості, сприйняття її у кожному своєму прояві, ставлення до неї з повагою і вимогливістю, варіативність і гнучкість педагогічного впливу на людину.

Чи завжди діяльність директора школи або його заступників відповідає цим критеріям? Зрозуміло, що ні. І проблема тут не тільки у недосконалості використання тих або інших методів взаємодії з усіма учасниками навчально-виховного процесу, а й у не сформованості відповідних моральних цінностей, настановлень, норм педагогічної етики.

Причина більшості аномалій в житті людини, як зазначають вчені, має не фізичне, а духовне походження. Неправильно побудовані стосунки між людьми створюють передумови для багатьох негараздів. У давнину говорили: «Тіло - це невільник душі, а душа-цариця». І в цьому контексті можливості етики надзвичайно великі.

Дотримання етичних норм поведінки кожною людиною є важливим ще й тому, що емоційні перенапруження, зумовлені високою динамікою життя, зростанням інформаційних потоків, конфліктними ситуаціями, стали однією з головних причин збільшення нервових і передусім серцево-судинних захворювань. Ефективний менеджмент забезпечує моральне здоров'я колективу, суть його полягає у відповідності моральних цінностей колективу моральним цінностям суспільства, у захопленості соціально-економічними завданнями, що постають перед організацією, у свідомій трудовій і виконавській дисципліні, у моральному задоволенні від спілкування, спільної трудової діяльності.

^ Етика, за словами І.Канта, - це не тільки «філософія переконань», а й «філософія доброї дії».

Етика охоплює широке коло питань моральної поведінки людей як усередині трудового колективу, так і поза ним - у побуті, у родині, під час відпочинку тощо. Тому на сучасному етапі вирізняють такі види етики: економічну, службову, професійну, соціальну, екологічну та ін.

^ Професійна етика є видом трудової моралі і виступає у вигляді норм, правил фахової поведінки, які забезпечують моральний характер взаємовідносин між людьми в процесі їхньої діяльності. Професійна етика включає моральні вимоги, що мають загальний характер, та специфічні норми поведінки для певних видів професійної діяльності: лікарської, правової, педагогічної та ін.

^ Педагогічна етика - це сутність морально-психологічної сторони діяльності педагога, професійна особливість його поведінки у взаєминах з усіма учасниками педагогічного процесу.

Вона виступає в ролі об'єднувального чинника, що дозволяє відтворити в колективі «середовище життєдіяльності».

Педагогічна етика покликана сьогодні втілити в життя ідеї гуманістичної педагогіки, яка шукає шляхи олюднення процесів навчання і виховання, звільнення школи від формалізму, авторитарного підходу, створення сприятливого морально-психологічного клімату для творчого самовизначення кожного педагога.

Характеристика педагогічної етики грунтується на розумінні її як соціокультурного і культурологічного явища. Основу цього підходу становить теорія, розроблена відомим вченим і педагогом С.И.Гессеном. Сутність її полягає в тому, що зі збільшенням радіусу культури і культурних цінностей, які оточують особистість, зростає рівень її моральності та свободи.

Отже, насичення шкільного життя культурним, духовним змістом, атмосферою добра і поваги створюють об'єктивні морально-психолологічні умови для гармонійного і творчого розвитку як членів педагогічного колективу, так і школярів.

Створення такого середовища залежить від керівництва, від його поведінки.

Одна з найважливіших характеристик менеджера - стадія и морального розвитку. Вона складається з кількох етапів. На стадії попереднього розвитку людей цікавить насамперед вигода організаційному розумінні даній стадії відповідають менеджери, використовують авторитарний чи примусовий стилі керівник і IIі другій стадії - загального розвитку - люди адаптуються до поведінки позитивних результатів своїх колег. Найкращим способом досягне цілей стає спільна робота в групах. На наступній стадії - принципового розвитку - люди керуються насамперед внутрішніми цінностям нормами. На цьому високому рівні розвитку менеджери використовують трансформаційний чи обслуговувальний стилі керівництва, увага концентрується на потребах послідовників і стимулюванні тих, хто оточує до самостійного мислення, розв'язання моральних проблем. Для даного рівня характерним є надання керівництвом працівникам права конструктивної участі в управлінні організацією.

Статистика свідчить про те, що найбільше індивіди піднімаються другої стадії розвитку, а третьої стадії морального розвитку досягають лише 20% управлінців.

Етична поведінка керівника зумовлює його авторитет у нолем ГМ наявність авторитету є вершиною самоактуалізації в професій діяльності. Найбільшого ефекту дозволяє досягти моральний ангори який спирається передусім на моральні якості керівника та його cm 11 и і Цей вид авторитету забезпечує 100% вплив на підлеглих, а посадо (формальний) авторитет - лише 65%.

Причинами неетичної діяльності можуть бути:

  • бажання мати великі прибутки;

  • виникнення конфліктних, стресових та інших подібних ситуацій;

  • невміле застосування стилів керівництва тощо.

Управлінський аспект педагогічної етики керівника у процесі спілкування з підлеглими передбачає такі дії як:

1. Аналіз морально-психологічної атмосфери в колективі.

2. Визначення основних мотивів поведінки вчителів.

3. Побудова ділового спілкування з підлеглими відповідно m індивідуальних особливостей, віку, досвіду роботи.

4. Уважне ставлення до кожного співробітника, інтерес до його справ.

5. Надання людині шансу для поліпшення стану справи тощо.

Взаємне визнання свободи і унікальності кожного, поважання гідності та суверенності тих, хто спілкується - основні особливості професійно-педагогічної етики. Глибинний психолого-педагогічний зміст цих особливостей у свій час визначив К.Д.Станіславський, який назвав етику «атмосферою розвитку таланту». Відомо, що саме в таких психолого-педагогічних умовах підвищується працездатність людини, поліпшується пам'ять, розвиваються здібності й особистісні якості, гармонізуються стосунки з оточенням.

Провідними засадами гуманістичного спілкування є етичні норми у ставленні до особистості, а саме:

  • повага до всіх учасників процесу спілкування;

  • педагогічний оптимізм;

  • розуміння душевного стану особистості (емпатійне ставлення до іншої людини);

  • прагнення підняти авторитет кожного з учасників процесу спілкування;

  • виявлення інтересу до справ і проблем співрозмовника тощо. Грубе зневаження цих норм призводить до душевного й емоційного розладу, конфлікту з тими чи іншими учасниками навчально-виховного процесу.

Ці норми педагогічної етики стають зрозумілими у разі звернення до психологічних закономірностей розвитку особистості. Серед них провідне значення мають такі прагнення людини:

  • бути визнаною у колективі, мати в ньому певний особистий статус;

  • діставати позитивну оцінку своїх дій;

  • цінувати і поважати себе як особистість.

Доцільно згадати слова швейцарського педагога І.Г.Песталоцці: щоб змінити людей, їх треба любити - адже вплив на них пропорційний любові до них».

Таким чином, саме дотримання норм педагогічної етики дозволить сучасному керівнику згуртувати педагогічний колектив, створити в ньому творчий клімат; атмосферу взаємоповаги і психологічної безпеки. Безперечним є твердження: добрий той керівник, який має добру команду.

Етикет службових взаємин - це сукупність найдоцільніших правил людей у трудових колективах, зумовлених найважливішими принципами загальнолюдської моралі й моральності.

Основною умовою успішних службових взаємовідносин між керівниками і підлеглими є повага до гідності інших, так само як і до власної, адже по-справжньому інтелігентна людина не вдається до брехні, пихатості, лицемірства, зарозумілості та інших вад, які принижують і ображають людей, котрі її оточують.

Німецький письменник Х.Кнобок у книжці «Важко бути директором» у гумористичній формі розповідає, яким важким є життя керівника. Адже він завжди на очах. Прийде на роботу вчасно, кажуть: «Ти диви, прибіг спозарання, хоче нам очків навтирати». Прийде пізно, скажуть з іронією: «Начальство не спізнюється, воно затримується». Поцікавиться, як дружина, діти: «Суне ніс не у свою справу». Не поцікавиться: «До чого нечуйна людина!» Вирішує питання швидко: «Квапливий, не хоче думати». Вирішує повільно: «Вагається, перестраховується». Справи йдуть добре: «Врешті-решт це ж ми працюємо!» Звільняють за невиконання плану: «Дістав по заслугам, так йому й треба! Він один винний».

Отже, керівник перебуває в центрі уваги, його знають усі, про нього говорять усі, з нього беруть приклад інші. Тому керівник повинен мати загальну культуру, інтелект, порядність, а також він має опанувати найголовнішу науку - «Науку мати справу з людьми». Не випадково американці кажуть, що краще витратити десять тисяч доларів на пошуки розумного, вихованого менеджера, який вміє працювати з людьми, аніж потім витрачати сто тисяч доларів через поганого керівника, який не може встановити нормальні стосунки з працівниками та клієнтами.

^ Норми поведінки керівника.

1. Керівник не повинен проявляти особистих симпатій чи антипатій, провокувати ситуації, що можуть призвести до міжособистісних ексцесів.

2. Вихований, інтелігентний керівник першим привітає старших за віком співробітників і жінок. Входячи в учительську, на кафедру, у відділ керівник також вітається першим.

3. Якщо до керівника в кабінет заходить інша людина, яку він викликав (або навіть не викликав), він пропонує їй присісти.

4. Якщо керівник веде бесіду з підлеглим, він не повинен довго розмовляти по телефону чи мовчки переглядати папери.

5. Якщо розмову закінчено, керівник може першим встати з-за столу, щоб дати це зрозуміти іншому - це не суперечить правилам гарного тону.

6. Якщо керівник пообіцяв щось зробити, то обов'язково і своєчасно це мусить зробити, а якщо ж не виходить, то слід вибачитись і пояснити причину.

7. Інтелігентний керівник не дозволить собі применшувати людську гідність підлеглого, а тим паче поводитися грубо. Керівник повинен завжди пам'ятати, що недоброзичливе або образливе слово боляче вражає людину і вона ще довго через це страждатиме. Саме образа нерідко провокує виникнення конфлікту. Однак якщо це вже сталося, то інтелігентна людина-керівник не забуде вибачитися перед підлеглим. Про бюрократа і хама можна сказати: «Хам багатоликий. Із підлеглими він поводиться так, із начальством - інакше. Вдома він - третій, у гостях - четвертий... Хам знає, де можна, а де небезпечно виявляти нахабність. Загалом хам - це і є підлабузник...» Керівникові бажано пам'ятати, що роблячи зауваження, картаючи підлеглого, необхідно виявляти максимальну обережність.

Добре, якщо керівник вміє посміхнутись іншому, має почуття гумору. Сміх знімає нервове напруження. Гумор - ворог формалізму. Дотепність, життєрадісність - найперша ознака спокійного сумління.

Морально-психологічний портрет вітчизняного керівника освіти в Україні ще формується. Риси, які мали так звані номенклатурні керівники за минулих часів, у нових ринкових умовах змінюються. А молоді керівники, які з'явилися після перебудови, працюють методом спроб і помилок, набуваючи власного досвіду.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте сутність поняття „педагогічне спілкування".

2. Назвіть ознаки контакту у педагогічному діалозі.

3. За якої умови досягається контакт у педагогічному діалозі. Доведіть.

4. Запропонуйте інші чинники, які ускладнюють спілкування.

5. У чому полягає управлінський аспект педагогічної етики?

Схожі:

План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconПлан Спілкування І комунікація. Функції спілкування. Види, типи І...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. – Вц «Академія», 2004. – 344 с
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconПлан Процес спілкування як складний психологічний чотириаспектний...
Педагогічний стиль спілкування. Стилі спілкування педагога-організатора; їх основні ознаки
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconПлан. Спілкування: його структура, рівні, функції, основні способи...
Спілкування – це взаємодія двох або більше людей, що складається з обміну між ними інформацією пізнавального або афективно-оціночного...
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconПлан. Спілкування: його структура, рівні, функції, основні способи...
Спілкування – це процес встановлення контактів між людьми, породжуваний потребами верб спільної діяльності та включає в себе обмін...
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconПлан: Особливості усного спілкування у фаховій діяльності. Функції...
Морфологічні засоби мови в професійному спілкуванні (відмінювання іменників, особливості утворення форм кличного відмінка)
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconПлан: Поняття та особливості джерел соціального захисту. Поняття
Поняття, структура системи пенсійного забезпечення та її законодавче регулювання
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconТема : Етикет професійного спілкування
Мета: Сформувати поняття про мовний, мовленнєвий та спілкувальний етикет, його реалізацію в усному та писемному мовленні, засвоїти...
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconЛекція №6 Тема лекції: Спілкування: види, техніка, засоби
Психологія спілкування: зміст спілкування; структура спілкування; засоби спілкування (вербальна, невербальна комунікація)
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconЧерез трьохконтактний роз'єм Х1 бортовий комп'ютер живиться від бортової...
На контакт 3 подають напругу +12 в після замка запалювання. Підключивши живлення від бортової мережі зображено на рис 2, ми можемо...
План поняття «педагогічне спілкування», його особливості. Контакт у педагогічному діалозі iconЛекція №4 тема: мова. Мовлення. Спілкування. ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка