Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах




Скачати 243.49 Kb.
НазваЛекція психологія взаємодії людей в соціальних групах
Сторінка2/3
Дата конвертації20.06.2013
Розмір243.49 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Психологія > Лекція
1   2   3

^ Структура внутрішньо групових зв’язків в малих групах.

«Зірка» «Клубок» «Коло» «Ланцюг»





В будь-якій групі між людьми існують невидимі зв’язки взаємовідношень, які неможливо відобразити в жодному штатному розкладі. Розібратися у відношеннях між людьми дуже складно. Одним із методів дослідження між особистих стосунків, для керівника може стати поглиблене вивчення різних соціальних факторів, а також конкретних вчинків і дій людей, які входять до складу даного колективу. До таких соціальних факторів можна віднести взаємодопомогу, дружбу, сварки, конфлікти тощо. Постійне спостереження за цими явищами дозволяє керівнику вивчити міжособисті стосунки підлеглих. Розкрити міжособисті стосунки допомагають дослідження. При проведенні соціометрії всім членам будь-якої групи ставлять те саме запитання, наприклад, «З ким би ви хотіли працювати на спільних операціях?». Соціальні психологи в дослідженнях використовують не тільки позитивні, але й негативні критерії. Наприклад, «З ким би ви не хотіли працювати разом?». Негативні критерії допомагають більш чітко виявити неприязливі стосунки.

Надаючи свій вибір тому чи іншому члену колективу, людина як би заявляє: «З цією людиною я хотів би спілкуватися. Вона подобається мені більше, ніж інші». Якщо посада характеризує людину в формальній структурі групи, то кількістю отриманих виборів при соціометрії можна виміряти її положення в неформальній системі взаємовідношень, іншими словами, її соціальний статус. Останній має свій «табель про ранги».

Так, коли кожен член групи в середньому може розраховувати на 3 позитивні вибори, то той, хто отримав 6 і більше, потрапляє до «зірок». Частіше за все «зірками» стають особи, які є своєрідними каталізаторами спілкування, тому що володіють привабливістю…

Ті, хто при соціометрії отримав середню чи вище середньої кількість виборів, відносяться до тих, кому віддають перевагу. Ті, у кого кількість виборів трохи нижча середньої – «прийняті», позбавлені виборів – «ізольовані». Всі, хто отримав негативні вибори підпадають до категорії «знедолених» (отверженных).

^ Зазвичай в групі із 30 осіб до категорії «зірки» потрапляє не більше 3-4 чоловік. В категорію тих, кому надають перевагу – 10-12 чоловік, до сприйнятих теж – 10-12 чоловік, «ізольованими» можуть бути близько 5 осіб, а от «знедолені» бувають не в кожній групі, це переважним чином люди психопатологічного кола (збудливі, істеричні і психопати інших форм, алкоголіки, люди з підвищеною самооцінкою і іншими рисами характеру, які викликають негативне ставлення оточуючих: хвальки, пліткарі…)

^ У кожної людини обов’язково є своя референтна група, на її думку вона постійно орієнтується. Людина з надмірно високою самооцінкою схильна переоцінювати себе в ситуаціях, які не дають для цього основи. В результаті вона нерідко стикається зі скептичним ставленням референтної групи до її претензій, озлоблюється, проявляє підозрілість чи нарочиту пихатість і в решті решт може загубити необхідні міжособисті контакти, замкнутися. Надмірно низька самооцінка може свідчити про розвиток «комплексу неповноцінності», стійкої невпевненості в собі, відмови від ініціативи, байдужості і тривожності.

^ Образ життя людини – це спосіб взаємодій соціального середовища і особи, типовий для особи , групи, прошарку, суспільства.

Соціально-психологічні характеристики образу життя:

  1. розподіл і особливості проявів соціальної активності індивіда і групи:

  2. потреби, цінності та інтереси, які реалізуються в житті і служать мотивами і регуляторами поведінки і діяльності;

  3. звичаї та звички як типова соціальна норма стосунків між людьми, які складаються в процесі виробництва, політичного життя і побуту.

Будь-який спосіб життя закономірно пов’язаний з системою потреб, з конкретними морально-ідеологічними цінностями і соціальними інтересами, що виступають в якості мотивів і соціальних регуляторів діяльності і поведінки. Образ життя характеризує особливості соціально-психологічної взаємодії між суб’єктом і середовищем.

^ Соціально-психологічний клімат групи – це результат спільної діяльності людей, їх між особистих взаємодій.

Соціально-психологічний клімат складається із:

  1. особливостей сприйняття людини людиною;

  2. взаємної комунікативності;

  3. взаємного відчуття об’єднуючих чи роз’єднуючих почуттів, оцінок і думок;

  4. готовності до реагування певним чином на слова і вчинки оточуючих.

Клімат проявляється в: настрої групи; загальній думці групи; індивідуальному самопочутті; оцінці умов життя і праці особи в групі.

Соціально-психологічний клімат обумовлений перш за все соціальним досвідом людей. Він безпосередньо впливає на:

  1. самопочуття членів групи;

  2. вироблення, прийняття і здійснення спільних рішень;

  3. досягнення максимальної ефективності спільної діяльності.

Складові частини соціально-психологічного клімату:

  1. суспільна думка;

  2. суспільний настрій.

Вони відіграють роль соціальних санкцій, стимулюючи чи обмежуючи дії індивідів і соціальних груп.

Таким чином соціально-психологічний клімат може бути благо приємним чи неблагоприємним для певних дій і соціальних перетворень.

Соціально-психологічний клімат виступає одночасно як механізм регулювання поведінки індивіда. Поняттям соціально-психологічний клімат позначають систему відношень членів групи одне до одного, яка включає не тільки психологічні реакції, але й суспільні відношення людей.

Соціально-психологічний клімат виникає сам по собі, в ізоляції від діяльності інших груп, які складають суспільство. ^ Мікроклімат малих груп – наявність спілкування, яке супроводжує їх функціонування, підтримує їх структуру і організаційну цілісність, допомагає адаптуватися до умов оточуючого і природного середовища, що змінюються, і досягти цілей спільної діяльності. Саме цей признак спілкування – виявляється функціональним засобом створення соціально-психологічного клімату, на фоні якого проявляються групові потреби і рівні притягань, виникають і розв’язуються міжособисті і між групові конфлікти, формуються настрій і думки певної спрямованості, інтенсивності і тривалості.

Через міжособисті відношення розкриваються соціально-психологічні форми, в які оформлюється зміст суспільних відносин в процесі спілкування людей.

Форми відносин людей:

  1. організаційно-технологічна взаємодія;

  2. статусно-рольовий взаємозв’язок;

  3. адміністративно-психологічний взаємовплив;

  4. емоційно-логічне пізнання.

Ці всі відносини виникають на основі предметно-практичної діяльності соціальної групи.

^ В соціальній групі проявляються взаємовідносини людей: співробітництво; змагання; згуртованість; сумісність; дружба; згода.

Види якостей особи, від яких залежать психологічні властивості спілкування людини в соціальній групі: товариськість; замкненість; скритність; самостійність; відповідальність; сором’язливість; чуйність; принциповість; справедливість; чесність тощо.

^ В процесі будь-якого спілкування в соціально-психологічному кліматі регулятором відношень людей є моральні відношення, які проявляються в культурі поведінки людей. Члени групи особливо чутливі до поведінки своїх керівників, лідерів, авторитетів. Згідно їх поведінки визначається і закріплюється справжня цінність писаних чи неписаних норм моральних відношень. Міра відповідності і розходження між декларуємими людиною нормами суспільної поведінки і її реальними вчинками характеризує ступінь її моральності.

В між особистих стосунках людей в соціальній групі реалізується рольовий взаємозв’язок. В рольових характеристиках закріплені первинні функції людини в групі і суспільстві.

Роль – це набір норм, що визначають, як повинна поводитись людина даного соціального положення по відношенню до людей різного і однакового статусу під час спілкування. Чим ширше і різноманітніше діяльність людини, тим більше ролей їй доводиться виконувати.

^ Міжособистісні стосунки можуть бути:

1. безпосередні – які складаються на основі персональних контактів, конкретно-почуттєвого сприйняття і реальної взаємодії людей;

2. опосередковані – які виникають в результаті такого спілкування, при якому людей зв’язують:

- продукти їх діяльності;

- інструментальні засоби спілкування;

- суспільна думка тощо.

^ Характер між особистих відношень визначається: умовами і функціями спільної діяльності людей на виробництві; взаємодією в родині; в побуті; на відпочинку.

Процес стихійного розподілення ролей в групі в основному визначається технологічними функціями діяльності.

^ Статусні взаємозв’язки визначаються: соціальною престижністю ролі; виконавчою майстерністю суб’єктів діяльності.

Соціально-психологічний клімат формується в процесі спільної діяльності і від нього залежить рівень конфліктності – ступіні згоди між членами групи з питань спільної діяльності.

^ Згода визначається як: єдність думок; спільність точок зору; одностайність; дружні стосунки. Згода припускає взаємне прийняття точок зору і скоріш за все в його загальній основі з тієї чи іншої проблеми, підтримку позицій інших членів групи. Згода є передумовою одностайності.

^ Одностайність характеризує міру внутрішньої єдності групи і здібність в разі необхідності протистояти зовнішнім силам. Одностайність базується на єдності переконань, спільності цілей і єдності способів їх досягнення, на гуманних? мотивах людської поведінки і діяльності. Одностайність наростає по мірі досягнення психологічної сумісності членів групи. Одностайність людей припускає таке сполучення їх якостей, при якому забезпечується найбільша ефективність їх діяльності в групі. При цьому маються на увазі всі особи, які характеризують її структуру.

^ Одностайність – це єдність: світоглядних установок і поглядів; мотивів; потреб; інтересів; здібностей; знань; досвіду; характеру; волі; почуттів; стосунків тощо.

Потенційно негативним наслідком високої одностайності є групова єдність думок – це тенденція придушення окремою особою своїх дійсних поглядів на будь-яке явище з тим, щоб не порушити гармонії групи. Члени групи вважають, що незгода підриває їх почуття приналежності, і тому незгоди треба уникати. Щоб зберегти у членів групи, те що розуміється як згода і гармонія, член групи вирішує не виказувати свою думку. В атмосфері групової єдиної думки первісна задача для окремої особи – дотримуватися загальної лінії в обговоренні, навіть коли людина має іншу інформацію чи переконання. Ця тенденція самоукріплюється.

Оскільки ніхто не висловлює думку, відмінну від загальної і не пропонує іншу, протилежну інформацію чи точку зору, кожен вважає, що всі думають однаково і не припускають, що хтось може мати скептичний настрій. В результаті проблема вирішується з меншою ефективністю, тому що вся необхідна інформація і альтернативні рішення не обговорюються і не оцінюються. Коли є групове однодумство, зростає імовірність прийняття посереднього рішення, яке нікого не зачіпає. Цей синдром в соціальній психології називають «оглуплення мислення».

^ Оглуплення мислення це:

1. ілюзія невразливості. Зайвий оптимізм, який не дає можливості побачити небезпеку;

2. ніким не заперечувана віра в етичність групи. Всі члени групи вірять в свою і групову доброчесність;

3. раціоналізація – група долає труднощі колективно, виправдовуючи свої рішення. Кожна ініціатива перетворюється в акцію з самозахисту і самовиправдовування;

4. стереотипний погляд на противника. Розглядають супротивника як злонамірного;

5. тиск конформізму. (конформізм – пасивне пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання порядків, норм і правил, що існують, безумовне визнання авторитетів).

Глузування з членів групи, які інколи виказують сумніви щодо прийнятих рішень;

6. самоцензура – сприяє створенню ілюзії єдиної думки.

Треба ще раз підкреслити, що психологічна єдність групи забезпечується саме за рахунок внутрішньої неформальної структури.

Самопочуття членів малої групи залежить від особливостей їх спільної діяльності.

Чи буде людина вести себе кооперативно, іншими словами, враховуючи інтереси партнера по взаємодії, в багатьох випадках залежить від того, як вона сприймає його наміри.. людина «довіряє», якщо виходить із припущення, що дії іншої людини – партнера по спілкуванню, спрямовані на підвищення її благополуччя, чи хоча б не наносить шкоди. Коли людина в групі отримує позитивну інформацію про свого майбутнього партнера по спілкуванню, взаємна довіра зростає.

^ Ціннісно-орієнтована єдність в соціальній групі: зближення оцінок в моральній і діловій сфері; зближення оцінок в підході до цілей і задач спільної діяльності.

^ Моральна сила групи створює умови для сумісності її членів на основі моральних норм, прийнятих всіма членами групи: не ухилятися від відповідальності, в разі провини; не перекладати провину на іншого; не приписувати собі успіх; не зменшувати ролі і значення в досягненні інших; не посилатися на «об’єктивні обставини».

В рамках однієї загальної групової мети можуть виникати додаткові цілі, які сприяють досягненню основної.

Дія групи називається єдиною, якщо мається спільність інтересів, цілей, загальний предмет дії і досягається запланований результат, що задовольняє членів групи. Відсутність одного з при знаків, що перелічені, перешкоджає виникненню групової дії. Спільність інтересів, цілей і єдність дій можуть мати як стихійний, спонтанний, так і організований, координований характер.

^ Психологічні процеси в групі.

В соціальних групах діє закон змагання, якщо вони створені на загальному інтересі і ціннісних орієнтаціях, в ім’я реалізації цього загального інтересу.

^ 1. Принцип асоціації лежить в основі формування і реалізації спільної діяльності. Сутність цього принципу полягає у тому, що люди виступають як груповий суб’єкт (асоціюються), якщо мотивом виступає наслідування чи опозиція будь-якому образу дії, погляду, смакам, моді тощо. В основі асоціації лежить процес наслідування чи опозиції (суперечності).

Опозиція проявляється в формі виклику суспільній думці з ціллю привернення уваги до самоствердження групи.

^ 2. Принцип інерції – дія групи в силу традиції і звичок. В основі проявлення цього принципу лежать стереотипні мотиви і дії, які склалися чи в досвіді членів групи, чи в досвіді попередніх поколінь.

^ 3. Самосвідомість групи полягає в тому, що учасники групи розуміють не тільки спільність своїх інтересів і цілей, але й відмінність їх від інтересів і цілей інших груп і необхідність дій з їх здійснення. Самосвідомість групи супроводжується емоційними процесами (комплекс почуттів групи: співчуття, розуміння, підтримка дією як членів групи, так і інших груп, гордість).

Але вплив соціально-психологічного клімату не слід перебільшувати, тому що він визначається матеріальним життям людей. Вплив духовних факторів соціально-психологічного клімату може бути вирішальним для здійснення тих чи інших задумів, програм, планів групи тільки тоді, коли для цього існують необхідні матеріальні і економічні передумови.

Признаки і елементи соціально-психологічного клімату групи:
1   2   3

Схожі:

Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconЛекція 2 з дисципліни „Політична економія” на тему: «Виробництво...
Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних І ду­ховних благ, що становить трудову діяльність людей. Але без взаємодії...
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconКурс лекцій Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки Напрям підготовки:...
Лекція Психокорекційна практика як основна форма діяльності практичного психолога
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах icon1 : Предмет І методи політології
Політичне життя людей, соціальних спільнот, інтегрованих в державу І суспільство це
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconН а к а з
Затвердити Порядок взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров'я щодо профілактики...
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconПитання білету – І рівень складності
Білет містить три питання відповідно до трьох розділів психології, які вивчалися студентами: «Соціальна психологія», «Вікова психологія»...
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconЛекція №1 Тема: Фізіологія як наука І її завдання
Закономірності їх життєдіяльності організму у взаємодії з навколишнім середовищем
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconЖитомирський державний університет імені Івана Франка
Мета викладання дисципліни «Диференційна психологія» є вивчення механізмів становлення та розвитку індивідуальності як цілісного...
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconЖитомирський державний університет імені Івана Франка
Мета викладання дисципліни «Диференційна психологія» є вивчення механізмів становлення та розвитку індивідуальності як цілісного...
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconЗагальна психологія словник основних термінів І понять психологія
Психологія – наука, що вивчає психічні явища як відображення навколишньої дійсності завдяки діяльності головного мозку з метою регуляції...
Лекція психологія взаємодії людей в соціальних групах iconСоціальна психологія (контрольна робота)
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка