Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку
Скачати 0.49 Mb.
|
| Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра українознавства, педагогіки і психології 087-96 КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» для всіх спеціальностей НУВГП Рекомендовано до друку науково-методичною радою Протокол №1 від 22.09.10 Рівне – 2010 Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» для студентів для всіх спеціальностей НУВГП /С.С. Якубовська. – Рівне: НУВГП, 2010. - 40с. Упорядник : С.С. Якубовська, канд. педагогічних наук Відповідальний за випуск: Л.Д. Малевич, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українознавства, педагогіки і психології © Якубовська С.С., 2010 © НУВГП, 2010 ЗМІСТ
ВСТУП Вивчення дисципліни „Педагогіка і психологія вищої школи” передбачає підготовку національної еліти, яка здатна оволодіти освітньо-світоглядною парадигмою гуманітаризації, гуманізації і демократизації вищої освіти, забезпечує різнобічний розвиток особистості викладача і студента ВНЗ. Для успішного здійснення професійної діяльності необхідними є знання про сутність та складові поведінки людини, знання про закономірності перебігу психічних процесів, сутність психічних станів людини, індивідуально-психологічні властивості особистості, а також психологічні (суспільні за своєю внутрішньою сутністю) фактори розвитку міжособистісних та міжгрупових стосунків у вищій школі. Метою вивчення навчальної дисципліни є пізнання закономірностей психічної діяльності та індивідуально-психологічних властивостей особистості; формування потреби в особистісному розвитку, вмінь виявляти психологічні особливості інших людей та будувати позитивні стосунки з оточенням і досягати індивідуальних цілей у процесі навчання, системи психолого-педагогічних знань, які сприятимуть ефективності професійної діяльності, підвищенню психологічної культури викладачів і студентів ВНЗ. Змістовий модуль 1. Психологія вищої школи як галузь психології Тема 1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Психологія особистості та діяльності викладача План
1. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. В умовах усвідомлення кризового стану вищої освіти та пошуків науково обґрунтованих шляхів виходу з нього виникає і розвивається психологія вищої школи. Об'єктом психологічної науки є соціальні суб'єкти, їхня діяльність, зв'язки і відношення. Предметом психології вищої школи є особистість викладача та студента в їхній розвивальній педагогічній взаємодії. Вона досліджує роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання та виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр). ^ – це наука, що вивчає закономірності функціонування психіки студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності та специфіку науково-педагогічної діяльності викладача, а також соціально-психологічні особливості професійно-педагогічного спілкування та взаємин викладачів і студентів. Основними категоріями психології вищої школи є навчання, розвиток, виховання в єдності та взаємозв'язку, що визначається загальним поняттям едукація. Понятійний апарат психології вищої школи становлять такі поняття, як «професійна спрямованість», «професійна соціалізація», «професійна ідентичність», «навчально-професійна діяльність», «Я-концепція студента», «професійно-педагогічне спілкування», «студентська академічна група», «професіоналізм», «адаптація», «професійна готовність» тощо. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні: готувати фахівців із вищою освітою до подальшої самостійної безперервної самоосвіти, озброїти їх методами теоретичного мислення й наукового пізнання; навчити орієнтуватися в потоці інформації; виховувати потребу в подальшій самоосвіті та професійному самовдосконаленні. ^ Психологія вищої школи має тісні зв 'язки з іншими галузями психології: педагогічною психологією, віковою психологією, соціальною психологією, психодіагностикою, психологією наукової творчості, психологією праці, акмеологією. психофізіологією дорослої людини, анатомією і фізіологією молоді , ергономікою. Міждисциплінарні зв'язки психології вищої школи представлені такими галузями наукового знання як філософія вищої освіти, економіка вищої освіти, соціологія вищої освіти, історія вищої освіти, методологія наукового психолого-педагогічного дослідження, педагогіка вищої школи, методика викладання фахових дисциплін, основи професіоналізму і педагогічної майстерності викладача, педагогічний менеджмент. ^ Методологія — вчення про методи пізнання та перетворення світу, система взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих методів. До методологічних принципів психології належать принцип детермінізму, відображення, єдності психіки й діяльності, розвитку й системності. Одним із методологічних напрямів сучасної психологічної науки є системний підхід, який полягає в уявленні, вивченні та конструюванні психологічних явищ і об'єктів як системи. Дослідницькі вміння. До методів дослідження психічних явищ є певні вимоги:психічні явища потрібно вивчати в їх розвитку, взаємозв'язку та взаємозалежності; метод психологічного дослідження має бути адекватним предметові дослідження, розкривати істотні, а нe випадкові, другорядні особливості досліджуваного психологічного процесу, стану чи властивостей. Етапи психологічного дослідження: визначення проблеми, її зв'язок з сучасною психологічною теорією та відомими емпіричними фактами, визначення предмета і мети дослідження, сформульовання гіпотези, яка потребує перевірки, визначення процедури дослідження (етапи, конкретні методи і методика дослідження), збір фактів, їхній аналіз, узагальнення і пояснення, формулювання висновків, які є теоретичним підґрунтям для визначення наукової новизни і практичної значущості результатів дослідження. Основними методами психологічного дослідження є спостереження та експеримент. Спостереження може бути звичайним (бачення, cлухання) та інструментальним. Експеримент може бути лабораторним та nриродним. До допоміжних методів психології належать тести, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетне та соціометричие дослідженння), метод аналізу продуктів діяльності, метод узагальнення незалежних характеристик, метод самооцінки. Кількісний та якісний аналізи даних дослідження дають підстави для одержання психолого-педагогічної характеристики особистості та висновків пpo виховні заходи. Етика дослідника. Етика наукового психологічного дослідження вимагає дотримання таких правил: досліднику неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здоров'ю піддослідних. Досліднику неприпустимо посягати на права людини, особливо коли досліджують дітей або людей поважного віку, тобто тих, хто менш захищений. Дослідник повинен спиратися на позитив, шукаючи резерви для вдосконалення піддослідного та створюючи умови для реалізації прихованих можливостей. Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) про участь у дослідженні. Дослідник повинен дотримуватися конфіденційності отриманих результатів. Дослідник має пам’ятати , що діяльнісний підхід до вивчення психіки полягає в дослідженні студента в різних видах діяльності, особливо в навчально-професійній - провідній діяльності студентського віку. ^ Особливості педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі передбачають певні вимоги до особистості викладача. Викладач вищого навчального закладу повинен постійно працювати над вдосконаленням своєї педагогічної майстерності, від чого значною мірою залежать результати його роботи. Педагогічна майстерність — сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності педагога. Складовими професійної майстерності є професійні знання, педагогічна техніка, педагогічні здібності, педагогічна моральність, професійно значущі якості, зовнішня культура. Професійні знання є фундаментальною основою педагогічної майстерності і охоплюють три блоки навчальних дисциплін: психолого-педагогічні, фахові, соціально-гуманітарні. Педагогічна техніка передбачає наявність трьох груп умінь: здійснювати навчально-виховний процес, виховну роботу; взаємодіяти зі студентами, управляти ними в процесі різноманітної діяльності; управляти собою, своїм емоційним станом, мовленням, тілом, що виявляється у поведінці. Педагогічні вміння допомагають формуванню професійної позиції викладача, дають змогу отримати результат, адекватний цілям, задумам. ^ належать комунікативність, креативність (творчість), рефлексія (аналіз власного психічного стану); перцептивні (здібності до сприйняття нового), інтелектуальні, організаторські. Педагогічна моральність передбачає гуманістичну спрямованість особистості викладача і охоплює його ціннісні орієнтації, ідеали, інтереси. Втілюється вона в педагогічній позиції викладача, у виборі конкретних завдань навчально-виховного процесу, впливає на стосунки із студентами, визначає гуманістичну стратегію педагогічної діяльності. До професійно значущих якостей відносять доброзичливість, об'єктивність, вимогливість, самостійність, самоконтроль, порядність, оптимізм, наявність педагогічних здібностей. Ці якості підвищують продуктивність та ефективність педагогічної діяльності. Зовнішню культуру викладача формують одяг, зачіска, макіяж, осанка, мова, форми невербального спілкування тощо. ^ Усвідомлення себе особистістю — тривалий історичний процес, формування цього поняття пов'язане з розвитком певної цивілізації, котра кожна по-своєму формувала свій ідеал особистості. Безумовно, усвідомлення себе визначає становлення індивідуального "Я", яке ототожнюється із самосвідомістю особистості внаслідок виокремлення себе з довколишнього світу. Позитивна "Я-концепція" викладача визначає його поведінку, потребу в самоактуалізації, в удосконаленні, стимулює творчість, гуманне ставлення до студентів. При цьому позитивна "Я-концепція" містить: позитивний "Я-образ", — те що викладач сам думає про себе, стрижнем чого виступає самоповага; "Я-реальне" — це те, ким є викладач насправді, воно багато в чому залежить від оцінки довколишніх. Оцінка відповідності між "Я-образом" і "Я-реальним" дозволяє викладачу аналізувати й удосконалювати власну поведінку, стосунки зі студентами, колегами, визначати близькі й далекі перспективи розвитку колективу, а також власного спрямування. "Я -ідеальне" — це те, що береться викладачем за взірець, до чого він прагне у професійному напрямку.Різниця в оцінках "Я-реального" та "Я-ідеального" визначає напрямок професійного зростання за умов, що "Я-ідеальне" — це не хибне уявлення.І нарешті "Я-імідж" — це "Я-зовнішнє", те, як людина презентує себе. Викладача з позитивною "Я-концепцією" характеризує відчуття власної гідності та значущості, упевненості в собі як учителеві, спроможність викликати до себе повагу та користуватися авторитетом, наявність гнучкого, творчого мислення, потреби до постійного самовдосконалення. Усі ці якості свідчать про тісний зв'язок позитивної "Я-концепції" з професійною усталеністю педагогічної діяльності. ^ Формування потреби самовдосконалення — процес складний, зовнішньо тісно пов'язаний з процесом самоорганізації праці майбутнього професіонала, і зокрема, з науковою організацією праці (НОП). Під науковою організацією праці ми розуміємо вивчення складу праці й таку її організацію, яка базується на головних положеннях педагогіки, психології, фізіології стосовно вимог до діяльності викладача, враховує можливості та вікові особливості його організму, створює сприятливі умови для його розвитку. Вимоги НОП охоплюють усі сторони життя викладача як у сфері навчально-пізнавальної, нау ково-дослідної діяльності, так і стосовно вільного часу. Зовнішній бік НОП забезпечується умінням раціонально організовувати та дотримуватися режиму навчальної діяльності чи вільного часу, доцільним розподілом у часі різних видів діяльності (зокрема, навчальної діяльності), визначенням послідовності їх виконання, підготовкою робочого місця тощо. Внутрішній бік НОП полягає у визначенні мети своєї роботи, з'ясуванні її засобів, правильному доборі прийомів виконання, плануванні, контролі (контроль та самоконтроль) і в разі необхідності корекції подальшої діяльності (корекція). Специфічним видом професійної діяльності є професійне самовдосконалення. Особливість його полягає в тому, що у процесі самовдосконалення воно сприяє розвиткові таких якостей, які забезпечують успіх особистості у професійній діяльності. Психолого-педагогічна структура діяльності — система дій педагога, спрямованих на досягнення поставлених цілей через розв'язання педагогічних завдань. ^ труктурі діяльності викладача виділяють такі складові, як види і напрями діяльності. Перша складова структури педагогічної праці викладача — це його конструктивна, організаційно-мобілізуюча, комунікативно-розвивальна, інформаційно-орієнтуюча, дослідницька і гносеологічна діяльність, що передбачає високу кваліфікацію. Друга — навчальна, методична, організаційно-методична, наукова, дослідницька, виховна робота. ^ З огляду на стосунки зі студентами виокремлюють такі стилі педагогічної діяльності: авторитарний стиль, який перетворює одного з учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця; демократичний стиль, який ґрунтується на глибокій повазі, довірі й орієнтації на самоорганізацію, самоуправління особистості та колективу, покликаний донести мету діяльності до свідомості кожного студента і залучити всіх до активної участі у спільній справі.; ліберальний стиль - у викладача немає стійкої педагогічної позиції, вона виявляється у невтручанні, низькому рівні вимог до виховання. При побудові взаємин із конкретним викладачем студентам треба враховувати такі проблемні моменти, пов'язані з можливими різними рольовими позиціями викладача: викладач-спеціаліст у своїй галузі, для будь-якого студента спілкування з таким викладачем дуже корисне; викладач-друг - у цьому разі може виникнути проблема надмірного скорочення соціальної дистанції, і тоді студенти можуть навіть не сприймати викладача як фахівця; викладач-психотерапевт - студенти вважають, що викладач повинен сам вирішувати їхні проблеми; викладач-авторитет, приклад для наслідування; викладач як об'єкт глузування. Студенти відчувають задоволення, «перемиваючи йому кісточки», викладач-військовий, який занадто суворий; Сукупність професіоналізму діяльності та професіоналізму особистості створюють авторитет викладача. Авторитет (лат. - влада, вплив) - визнання права викладача приймати відповідальне рішення, яке заслуговує повної довіри. Авторитетним є той викладач, який глибоко знає свій предмет і майстерно його викладає, любить молодь, відчуває її наміри і прагнення, доброзичливо відгукується на них. |
Схожі:
 | Теми контрольних робіт для студентів 3 курсу заочної форми навчання... Розкрити витоки І основні етапи становлення вищої школи України: перші школи та університети | | Робоча програма навчальної дисципліни педагогіка вищої школи Робоча програма «Педагогіка І психологія вищої школи» модуль «Педагогіка вищої школи» |
| План курс «Педагогіка вищої школи» та його значення у підготовці... Тема Педагогіка вищої школи як галузева наука та навчальний предмет. Вища школа як педагогічна система | | Робоча програма навчальної дисципліни1 Робоча програма «Педагогіка І психологія вищої школи» модуль «Педагогіка вищої школи» |
| Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено С. М., Гончарук В.Є., Васійчук В. О., Дацько О. С., Козій О.І., Качан С.І., Романів А. С., Скіра В. В., Гельжинський І.І. Безпека... | | Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра... |
| Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра... | | Стислий конспект лекцій з дисципліни „ інтелектуальна власність”... Цибульов П. М., Трибунська К. В. Інтелектуальна власність / Стислий конспект лекцій. – Донецьк.: „Донецький державний університет... |
| Перелік питань до курсового іспиту для магістрантів Педагогіка вищої школи як наука. Її об'єкт, предмет, мета І завдання та основні категорії. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими... | | Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни програму рекомендовано Рейтинг магістранта з дисципліни “Педагогіка вищої школи” складається з балів, що отримуються за п’ять експрес-контролів на лекційних... |