Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку




НазваКонспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку
Сторінка1/4
Дата конвертації25.09.2013
Розмір0.49 Mb.
ТипКонспект
skaz.com.ua > Психологія > Конспект
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства

та природокористування

Кафедра українознавства, педагогіки і психології

087-96

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Педагогіка і психологія вищої школи»

для всіх спеціальностей НУВГП

Рекомендовано до друку

науково-методичною радою

Протокол №1 від 22.09.10

Рівне – 2010

Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» для студентів для всіх спеціальностей НУВГП /С.С. Якубовська. – Рівне: НУВГП, 2010. - 40с.

Упорядник : С.С. Якубовська, канд. педагогічних наук

Відповідальний за випуск: Л.Д. Малевич, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українознавства, педагогіки і психології

© Якубовська С.С., 2010

© НУВГП, 2010

ЗМІСТ

  1. Тема 1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Психологія особистості та діяльності викладача…………………………………………………...5

  2. Тема 2. Психологія особистості студента. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою ……………………………….13

  3. Тема 3. Психологія студентської групи………………....22

  4. Тема 4. Педагогіка вищої школи як галузь педагогіки. Дидактика вищої школи…………………………………27

  5. Тема 5. Виховання студентської молоді. Педагогічне спілкування………………………………………………35


ВСТУП

Вивчення дисципліни „Педагогіка і психологія вищої школи” передбачає підготовку національної еліти, яка здатна оволодіти освітньо-світоглядною парадигмою гуманітаризації, гуманізації і демократизації вищої освіти, забезпечує різнобічний розвиток особистості викладача і студента ВНЗ.

Для успішного здійснення професійної діяльності необхідними є знання про сутність та складові поведінки людини, знання про закономірності перебігу психічних процесів, сутність психічних станів людини, індивідуально-психологічні властивості особистості, а також психологічні (суспільні за своєю внутрішньою сутністю) фактори розвитку міжособистісних та міжгрупових стосунків у вищій школі.

Метою вивчення навчальної дисципліни є пізнання закономірностей психічної діяльності та індивідуально-психологічних властивостей особистості; формування потреби в особистісному розвитку, вмінь виявляти психологічні особливості інших людей та будувати позитивні стосунки з оточенням і досягати індивідуальних цілей у процесі навчання, системи психолого-педагогічних знань, які сприятимуть ефективності професійної діяльності, підвищенню психологічної культури викладачів і студентів ВНЗ.

Змістовий модуль 1. Психологія вищої школи як галузь психології

Тема 1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Психологія особистості та діяльності викладача
План

  1. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні.

  2. Зв’язок психології вищої школи з іншими науками.

  3. Методологія і принципи психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника.

  4. Психологічна характеристика особистості викладача.

  5. Професійна самосвідомість викладача. Особливості професійного самовизначення та становлення «Я-концепції» викладача.

  6. Наукова організація праці викладача як чинник його професійного самовдосконалення. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача.

  7. Психологія стилів педагогічної діяльності. Типологія викладачів. Авторитет викладача.


1. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні.

В умовах усвідомлення кризового стану вищої освіти та пошуків на­уково обґрунтованих шляхів виходу з нього виникає і розвивається пси­хологія вищої школи.

Об'єктом психологічної науки є соціальні суб'єкти, їхня діяльність, зв'язки і відношення.

Предметом психології вищої школи є особистість ви­кладача та студента в їхній розвивальній педагогічній взаємодії. Вона до­сліджує роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання та виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої ви­щої освіти (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр).

^ Психологія вищої школи – це наука, що вивчає закономірності функціонування пси­хіки студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності та специфіку науково-педагогічної діяльності викладача, а також соціально-психоло­гічні особливості професійно-педагогічного спілкування та взаємин ви­кладачів і студентів.

Основними категоріями психології вищої школи є навчання, розви­ток, виховання в єдності та взаємозв'язку, що визначається загальним поняттям едукація.

Понятійний апарат психології вищої школи станов­лять такі поняття, як «професійна спрямованість», «професійна соціалі­зація», «професійна ідентичність», «навчально-професійна діяльність», «Я-концепція студента», «професійно-педагогічне спілкування», «сту­дентська академічна група», «професіоналізм», «адаптація», «профе­сійна готовність» тощо.

Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні: готувати фахівців із вищою освітою до подальшої самостійної без­перервної самоосвіти, озброїти їх методами теоретичного мислення й наукового пізнання; навчити орієнтуватися в потоці інформації; виховувати потребу в подальшій самоосвіті та професійному само­вдосконаленні.

^ 2. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками

Психологія вищої школи має тісні зв 'язки з іншими галузями психо­логії: педагогічною психологією, віковою психологією, соціальною психологією, психодіагностикою, психо­логією наукової творчості, психологією праці, акмеологією. психофізіологією дорослої людини, анатомією і фізіологією молоді , ергономікою.

Міждисциплінарні зв'язки психології вищої школи представлені такими галузями наукового знання як філософія вищої освіти, економіка вищої освіти, соціологія вищої освіти, історія вищої освіти, методологія наукового психолого-педагогічного дослідження, педагогіка вищої школи, методика викладання фахових дисциплін, основи професіоналізму і педагогічної майстерності викладача, педагогічний менеджмент.

^ 3. Методологія і принципи психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника

Методологія — вчення про методи пізнання та перетворення світу, система взаємопов'яза­них і взаємодоповнюючих методів. До методологічних принципів психології належать принцип детермінізму, відображення, єдності психіки й діяльності, розвитку й системності.

Одним із методологічних напрямів сучасної психологічної на­уки є системний підхід, який полягає в уявленні, вивченні та конструюванні психологічних явищ і об'єктів як системи.

Дослідницькі вміння. До методів дослідження психічних явищ є певні вимоги:психічні явища потрібно вивчати в їх розвитку, взаємозв'язку та взаємозалежності; метод психологічного дослідження має бути адекватним предметові дослідження, розкривати істотні, а нe випадкові, другорядні особливості досліджуваного психологічного про­цесу, стану чи властивостей.

Етапи психологічного дослідження: визначення проблеми, її зв'язок з сучасною психологічною теорією та відомими емпіричними фактами, визначення предмета і мети дослідження, сформульовання гіпотези, яка потребує пере­вірки, визначення процедури дослідження (етапи, конкретні методи і методика дослідження), збір фактів, їхній аналіз, узагальнення і пояснення, формулювання висновків, які є теоретичним підґрунтям для визначення наукової новизни і практичної значущості результатів дослід­ження.

Основними методами психологічного дослідження є спостереження та експеримент.

Спостереження може бути звичайним (бачення, cлухання) та інструментальним.

Експеримент може бути лабораторним та nриродним.

До допоміжних методів психології належать тести, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетне та соціометричие дослідженння), метод аналізу продуктів діяльності, метод узагальнення незалежних характеристик, метод самооцінки.

Кількісний та якісний аналізи даних дослідження дають підстави для одержання психолого-педагогічної характеристики особистості та висновків пpo виховні заходи.

Етика дослідника. Етика наукового психологічного дослідження вимагає дотримання таких правил: досліднику неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здо­ров'ю піддослідних. Досліднику неприпустимо посягати на права людини, особливо коли досліджують дітей або людей поважного віку, тобто тих, хто менш захищений. Дослідник повинен спиратися на позитив, шукаючи резерви для вдосконалення піддослідного та створюючи умови для реалізації при­хованих можливостей. Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) про участь у дослідженні. Дослідник повинен дотримуватися конфіденційності отриманих результатів. Дослідник має пам’ятати , що діяльнісний підхід до вивчення психіки полягає в дослідженні сту­дента в різних видах діяльності, особливо в навчально-професійній - провідній діяльності студентського віку.

^ 4. Психологічна характеристика особистості викладача. Особливості педагогічної діяльності у вищому навчаль­ному закладі передбачають певні вимоги до особистості викладача. Викладач вищого навчального закладу повинен постій­но працювати над вдосконаленням своєї педагогічної май­стерності, від чого значною мірою залежать результати йо­го роботи.

Педагогічна майстерність — сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяль­ності педагога.

Складовими професійної майстерності є професійні знання, педагогічна техніка, педагогічні здібності, педаго­гічна моральність, професійно значущі якості, зовнішня культура.

Професійні знання є фундаментальною основою педа­гогічної майстерності і охоплюють три блоки навчальних дисциплін: психолого-педагогічні, фахові, соціально-гума­нітарні.

Педагогічна техніка передбачає наявність трьох груп умінь: здійснювати навчально-виховний процес, виховну роботу; взаємодіяти зі студентами, управляти ними в про­цесі різноманітної діяльності; управляти собою, своїм емоційним станом, мовленням, тілом, що виявляється у поведінці. Педагогічні вміння допомагають формуванню професійної позиції викладача, дають змогу отримати ре­зультат, адекватний цілям, задумам.

^ До педагогічних здібностей належать комунікативність, креативність (творчість), рефлексія (аналіз власного психічного стану); перцептивні (здібності до сприйняття нового), інтелектуальні, організаторські.

Педагогічна моральність передбачає гуманістичну спрямованість особистості викладача і охоплює його цін­нісні орієнтації, ідеали, інтереси. Втілюється вона в педа­гогічній позиції викладача, у виборі конкретних завдань навчально-виховного процесу, впливає на стосунки із студентами, визначає гуманістичну стратегію педагогіч­ної діяльності.

До професійно значущих якостей відносять добро­зичливість, об'єктивність, вимогливість, самостійність, самоконтроль, порядність, оптимізм, наявність педаго­гічних здібностей. Ці якості підвищують продуктивність та ефективність педагогічної діяльності.

Зовнішню культуру викладача формують одяг, зачіс­ка, макіяж, осанка, мова, форми невербального спілкуван­ня тощо.

^ 5. Професійна самосвідомість викладача. Особливості професійного самовизначення та становлення «Я-концепції» викладача.

Усвідомлення себе особистістю — тривалий історичний про­цес, формування цього поняття пов'язане з розвитком певної цивілізації, котра кожна по-своєму формувала свій ідеал осо­бистості.

Безумовно, усвідомлення себе визначає становлення інди­відуального "Я", яке ототожнюється із самосвідомістю осо­бистості внаслідок виокремлення себе з довколишнього світу.

Позитивна "Я-концепція" викладача визначає його поведін­ку, потребу в самоактуалізації, в удосконаленні, стимулює твор­чість, гуманне ставлення до студентів. При цьому позитивна "Я-кон­цепція" містить: позитивний "Я-образ", — те що викладач сам думає про себе, стрижнем чого виступає самоповага; "Я-реальне" — це те, ким є викладач насправді, воно багато в чому зале­жить від оцінки довколишніх. Оцінка відповідності між "Я-образом" і "Я-реальним" дозволяє викладачу аналізувати й удос­коналювати власну поведінку, стосунки зі студентами, колегами, визначати близькі й далекі перспективи роз­витку колективу, а також власного спрямування. "Я -іде­альне" — це те, що береться викладачем за взірець, до чого він прагне у професійному напрямку.Різниця в оцінках "Я-реального" та "Я-ідеального" визначає напрямок професійного зростання за умов, що "Я-ідеальне" — це не хибне уявлення.І нарешті "Я-імідж" — це "Я-зовнішнє", те, як людина пре­зентує себе.

Викладача з позитивною "Я-концепцією" характеризує відчут­тя власної гідності та значущості, упевненості в собі як учите­леві, спроможність викликати до себе повагу та користуватися авторитетом, наявність гнучкого, творчого мислення, потреби до постійного самовдосконалення. Усі ці якості свідчать про тісний зв'язок позитивної "Я-концепції" з професійною устале­ністю педагогічної діяльності.

^ 6. Наукова організація праці викладача як чинник його професійного самовдосконалення. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача.

Формування потреби самовдосконалення — процес склад­ний, зовнішньо тісно пов'язаний з процесом самоорганізації праці майбутнього професіонала, і зокрема, з науковою органі­зацією праці (НОП).

Під науковою організацією праці ми розуміємо вивчення складу праці й таку її організацію, яка базується на головних положеннях педагогіки, психології, фізіології сто­совно вимог до діяльності викладача, враховує мож­ливості та вікові особливості його організму, створює сприятливі умови для його розвитку. Вимоги НОП охоплюють усі сторони життя викладача як у сфері навчально-пізнавальної, нау ково-дослідної діяльності, так і стосовно вільного часу.

Зовнішній бік НОП забезпечується умінням раціонально організовувати та дотримуватися режиму навчальної діяльності чи вільного часу, доцільним розподілом у часі різних видів діяль­ності (зокрема, навчальної діяльності), визначенням послідов­ності їх виконання, підготовкою робочого місця тощо.

Внутрішній бік НОП полягає у визначенні мети своєї роботи, з'ясуванні її засобів, правильному доборі прийомів виконання, плануванні, контролі (контроль та самоконтроль) і в разі необхідності корекції подальшої діяльності (корекція).

Специфічним видом професійної діяльності є професійне самовдосконалення. Особливість його полягає в тому, що у про­цесі самовдосконалення воно сприяє розвиткові таких якостей, які забезпечують успіх особистості у професійній діяльності.

Психолого-педагогічна структура діяльності система дій педа­гога, спрямованих на досягнення поставлених цілей через розв'язання педагогічних завдань.

^ У структурі діяльності викладача виділяють такі складові, як види і напрями діяльності. Перша складова структури педагогічної праці виклада­ча — це його конструктивна, організаційно-мобілізуюча, комунікативно-розвивальна, інформаційно-орієнтуюча, дослідницька і гносеологічна діяльність, що передбачає високу кваліфікацію. Друга — навчальна, методична, організаційно-методична, наукова, дослідницька, виховна робота.

^ 7. Психологія стилів педагогічної діяльності. Типологія викладачів. Авторитет викладача. З огляду на сто­сунки зі студентами виокремлюють такі стилі педагогічної діяльності: авторитарний стиль, який пе­ретворює одного з учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця; демократичний стиль, який ґрунтується на глибокій пова­зі, довірі й орієнтації на самоорганізацію, самоуправління особистості та колективу, покликаний донести мету діяль­ності до свідомості кожного студента і залучити всіх до ак­тивної участі у спільній справі.; ліберальний стиль - у викладача немає стійкої педа­гогічної позиції, вона виявляється у невтручанні, низько­му рівні вимог до виховання.

При побудові взаємин із конкретним викладачем студентам треба враховувати такі проблемні моменти, пов'язані з можливими різними ро­льовими позиціями викладача: викладач-спеціаліст у своїй галузі, для будь-якого студента спілку­вання з таким викладачем дуже корисне; викладач-друг - у цьому разі може виникнути проблема надмірного скорочення соціальної дистанції, і тоді студенти можуть навіть не сприй­мати викладача як фахівця; викладач-психотерапевт - студенти вважають, що викладач пови­нен сам вирішувати їхні проблеми; викладач-авторитет, приклад для наслідування; викладач як об'єкт глузування. Студенти від­чувають задоволення, «перемиваючи йому кісточки», викладач-військовий, який занадто суворий;

Сукупність професіоналізму діяльності та професіоналізму особис­тості створюють авторитет викладача.

Авторитет (лат. - влада, вплив) - визнання права викладача приймати відповідальне рі­шення, яке заслуговує повної довіри.

Авторитетним є той викладач, який глибоко знає свій предмет і майстерно його викладає, любить молодь, відчуває її наміри і прагнення, доброзичливо відгукується на них.
  1   2   3   4

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconТеми контрольних робіт для студентів 3 курсу заочної форми навчання...
Розкрити витоки І основні етапи становлення вищої школи України: перші школи та університети
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconРобоча програма навчальної дисципліни педагогіка вищої школи
Робоча програма «Педагогіка І психологія вищої школи» модуль «Педагогіка вищої школи»
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconПлан курс «Педагогіка вищої школи» та його значення у підготовці...
Тема Педагогіка вищої школи як галузева наука та навчальний предмет. Вища школа як педагогічна система
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconРобоча програма навчальної дисципліни1
Робоча програма «Педагогіка І психологія вищої школи» модуль «Педагогіка вищої школи»
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconКонспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено
С. М., Гончарук В.Є., Васійчук В. О., Дацько О. С., Козій О.І., Качан С.І., Романів А. С., Скіра В. В., Гельжинський І.І. Безпека...
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconКонспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено
Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра...
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconКонспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено
Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра...
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconСтислий конспект лекцій з дисципліни „ інтелектуальна власність”...
Цибульов П. М., Трибунська К. В. Інтелектуальна власність / Стислий конспект лекцій. – Донецьк.: „Донецький державний університет...
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconПерелік питань до курсового іспиту для магістрантів
Педагогіка вищої школи як наука. Її об'єкт, предмет, мета І завдання та основні категорії. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими...
Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка І психологія вищої школи» для всіх спеціальностей нувгп рекомендовано до друку iconМетодичні рекомендації щодо вивчення дисципліни програму рекомендовано
Рейтинг магістранта з дисципліни “Педагогіка вищої школи” складається з балів, що отримуються за п’ять експрес-контролів на лекційних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка