Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості




НазваДопущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості
Сторінка1/31
Дата конвертації11.07.2013
Розмір5.24 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ОСНОВИ

ОХОРОНИ

ПРАЦІ

Під редакцією д.т.н. професора М. П. Купчика

д.т.н. професора М. П. Гандзюка

ДОПУЩЕНО

Міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості

Київ 2000

Купчик М.П., Гандзюк М.П , Степанець І Ф,

Вендичанський В.Н., Литвиненко А.М., Іваненко. О. В.

Основи охорони праці. - К.: Основа, 2000. - 416 с.

У підручнику викладено основні відомості з правових та організаційних питань охорони праці, основ фізіології, промислової санітарії та гігієни праці, основ техніки безпеки та пожежної безпеки.

Увагу звернено на соціально-економічне значення охорони праці.

Для бакалаврів технологічних, механічних та економічних спеціальностей вищих закладів освіти та інженерно-технічних працівників харчової промисловості.

Рецензенти:

К. М. Ткачук, директор Національного НДІ охорони праці, завідувач кафедри охорони праці і оточуючого середовища Національного технічного університету (КПІ), д. т. н. професор; В. М. Мостовий, начальник відділу навчання трудящих і пропаганди охорони праці Держнаглядохоронпраці України

^ Автори висловлюють подяку за допомогу у складанні підручника начальнику Головного управління Держнаглядохоронпраці Лесенку Г.Г.

ISBN 966-7233-.19-7 Передрукування

заборонено

© "Основа" 2000

ЗМІСТ

Передмова 11

Вступ 13

Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

^ ОХОРОНИ ПРАЦІ 18

  1. Правові основи охорони праці 18

1.1. Закон України "Про охорону праці" 18

1.2. Законодавство про працю 21

1.2.1. Праця жінок та молоді 23

1.2.2. Державне соціальне страхування 25

1.3. Державні нормативні акти з охорони праці 26

1.4. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний

контроль за охороною праці 29

1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та

нормативних актів про охорону праці 33

Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35

2.1. Управління охороною праці 35

2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств 38

2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету,

концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств,

створених за галузевим принципом 39

2.1.3. Служба охорони праці обласних, міських та районних органів

державної виконавчої влади 39

2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці 40

2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань

охорони праці 40

2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів 41

2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці 42

2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці 45

2.3. Оцінка стану охорони праці 46

2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці 48

2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці 51

Глава 3. Виробничий травматизм 53

3.1. Розслідування та облік нещасних випадків 53

3.2. Дослідження виробничого травматизму 60

3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам

та професійним захворюванням 63

Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці 65

4.1. Соціальне значення охорони праці 65

4.2. Економічне значення охорони праці 66

4.3. Економічна оцінка значення охорони праці 68

4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані

умови праці 70

Розділ 2. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА

САНІТАРІЯ 72

Глава 5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії 72

5.1. Основи санітарної підготовки і організації виробничої гігієни

на підприємствах 72

5.2. Медико-санітарне обслуговування працівників 77

5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах 81

5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню 84

Глава 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємства

та виробничих приміщень 87

6.1. Вимоги до території підприємства 87

6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень 93

6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень 96

Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень 104

7.1. Загальні положення 104

7.2. Гігієнічне нормування мікроклімату 106

7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади

для їх вимірювання 109

7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату 113

Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі

робочої зони виробничих приміщень 115

8.1. Поняття "чисте повітря" 115

8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової

та переробної промисловості 117

8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин 117

8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря 119

8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари 121

8.5. Пилове забруднення повітря 122

8.5.1. Методи визначення запиленості повітря 124

8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють

в повітря робочої зони 125

Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових

підприємств 129

9.1. Види та призначення вентиляційних систем 129

9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію 139

9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів 142

9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку 149

Глава 10. Освітлення виробничих приміщень 159

10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини.

Види освітлення 159

10.2. Основні світлотехнічні характеристики 160

10.3. Класифікація типів освітлення 163

10.4. Природне освітлення, нормування та розрахунок 163

10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок 168

Глава 11. Захист від шуму та вібрації 180

11.1. Основні поняття та визначення 180

11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації 185

11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих

приміщеннях 192

11.4. Індивідуальні засоби захисту 196

Глава 12. Застосування високих та низьких температур на

підприємствах харчової промисловості 201

12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини.

Види теплового випромінювання 201

12.2. Нормування теплового випромінювання 204

12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та

Теплового випромінювання. Вимоги до влаштування

приміщень 204

12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції 208

Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного

випромінювання 211

13.1. Види випромінювання та їх джерела 211

13.2. Основи! поняття, визначення та терміни 212

13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань 214

13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних

об'єктів 216

13.5. Методи та прилади радіаційного контролю 219

13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах

харчових виробництв 222

13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання 226

Розділ 3. ОСНОВИ ТЕХЖКИ БЕЗПЕКИ 230

Глава 14. Основи електробезпеки 230

14.1. Дія електричного струму на організм людини та

електротравматизм 230

14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження

електричним струмом 233

14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом 237
14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини

електричним струмом та умовами виробничого середовища 243

14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини

електричним струмом 244

14.6. Статична електрика та її небезпека 259

14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів 261

Глава 15. Техніка безпеки при роботі з шкідливими та

небезпечними рідинами і сполуками (речовинами) 267

15.1. Причини і джерела виділення шкідливих речовин та їх

небезпека для людини 267

15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи

із шкідливими речовинами 270

Глава 16. Техніка безпеки при проведенні

вантажно-розвантажувальних робіт та застосування

вантажопідйомної техніки 281

16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та

вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації 283

16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні

стаціонарні машини. Вимоги безпеки 286

16.3. Автонавантажувачі, електрокари та електронавантажувачі.

Техніка безпеки при їх застосуванні 289

16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації 294

Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами

та апаратами, що працюють під тиском 301

17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення

посудин, що працюють підтиском 301

17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання 304

17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека 306

17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин,

що працюють під тиском 309

17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів 311
17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для

зберігання зріджених газів 313

17.7. Безпека при експлуатації газового господарства 314

Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт

підвищеної небезпеки 318

18.1. Техніка безпеки при виконанні монтажних, ремонтних і

очисних (МРО) робіт при технологічному обладнанні 318

18.2. Роботи на висоті та глибині 324

18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах 330

18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці 334

18.5. Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт 334

Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування

та експлуатації технологічного обладнання 339

19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту 339

19.2. Основні вимоги безпеки до улаштування та експлуатації

технологічного обладнання 342

Глава 20. Надання першої долі карської допомоги при

нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях 348

20.1. Загальні принципи надання першої долікарської

медичної допомоги 348

20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості,

зупинці серця 351

20.3. Долікарська допомога при термічних впливах 355

20.4. Допомога при особливих видах травм 357

20.5. Допомога при отруєннях 360

20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях,

пов'язаних із зміною барометричного тиску 361

Розділ 4. ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 363

Глава 21. Основні поняття про горіння та пожежну безпеку

речовин та матеріалів 363

21.1. Поняття про горіння, вибух та пожежу 363

21.2. Причини виникнення пожежо- та вибухо- небезпечного

середовища та характеристика джерел запалювання

на харчових підприємствах 368

21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою 369

21.4. Класифікація будівельних матеріалів та будівельних

конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості 371

Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на

харчових підприємствах 374

22.1. Поняття про пожежну безпеку 374

22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств 375

22.3. Протипожежне водопостачання 377

22.4. Шляхи евакуації 379

22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання 381

22.6. Пожежна безпека електричних установок 382

22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції 383

Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж 387

23.1. Засоби виявлення пожеж 387

23.2. Вогнегасні речовини та сполуки 389

23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння 392

23.4. Первинні засоби пожежогасіння 394

Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах 399

24.1. Структура органів пожежної охорони 399

24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах

харчової промисловості 401

24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного

захисту підприємств 404

Список літератури 408

Присвячується 70-річчю Українського Державного ^ Університету Харчових технологій - провідному закладу освіти, який готує висококваліфіковані кадри для потреб промисловості незалежної України.

ПЕРЕДМОВА

Основи охорони праці — нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, основ фізіології, питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.

Охорона праці як самостійна спеціальна дисципліна сформувалася протягом останніх майже семидесяти років. Вперше ця дисципліна була впроваджена в 1929 році в Московському інституті залізничного транспорту. До 1966 року охорона праці викладалась у межах окремих спеціальних та інженерних дисциплін, а як окрема дисципліна існувала лише в деяких інститутах.

1966 року цей курс був офіційно впроваджений у програми всіх інженерних спеціальностей, а всім технічним вищим навчальним закладам було запропоновано створити кафедри охорони праці.

Значний внесок у розвиток науки про охорону праці належить визначним російським і радянським вченим. У 1742 р. вийшла робота М.В. Ломоносова "Первые основания металургии или рудных дел", в якій розроблена теорія природної вентиляції шахт, а також наведені рекомендації з безпеки при використання драбин і сходин та щодо застосування робочого одягу. У книзі "Очерки рабочих движений" (1901 р.) І.М. Сєченов встановив фізіологічні критерії, за якими можна було встановити тривалість робочого дня. Це була перша книга з гігієни праці. Книга першого професора гігієни Московського університету Ф.Ф. Єрисмана "Курс гігієни" (1887 р.) і 19 - томне видання "Материалы по исследованию фабрик и заводов Московской губернии" за його редакцією значно збагатили вчення про гігієну праці. Лікар А.В. Погожев видавав у 1802-1903 рр. перший російський журнал "Промышленность и адоровье", а також заснував перший у Росії соціальний музей.

У 1882 р. на з'їзді Технічного товариства професор В.Л. Кірпічов зробив доповідь "Про заходи запобіжності при поводженні з машинами і приводами", в якій виклав результати досліджень з техніки безпеки в машинобудуванні. Великий внесок у питання безпеки праці внесли визначні вчені й інженери Росії професори П.К.Худяков (1883), М.А.Павлов (1885) та ін.

Академік А.А. Скочинський досліджував причини пожеж та вибухів у вугільній промисловості (1938-1967 рр.), академік Н.Н. Семенов розробив теорію вибуху й горіння. Академік М.Є.Зелінський запропонував ефективну конструкцію протигаза.

Академік М.Є.Жуковський розробив аеродинамічну теорію, яка дозволила робити розрахунки вентиляційних систем. Над питанням захисту людини від несприятливого впливу небезпечних і шкідливих факторів працювали радянські вчені Л.І. Медвєдь, І.В. Соколов-Петрянов, Н.Д.Золотницький, Н.А. Стрєльчук, П.А. Долін та ін.

Фундаментальні та прикладні проблеми охорони праці, ідентифікації професійної небезпеки розглядаються у працях академіка Б.О. Патона, професорів К.Н. Ткачука, О.Н. Русака, С.В. Бєлова та ін.

Підприємства, що переробляють сільськогосподарську продукцію (харчові, м'ясомолочні, хлібопекарні та ін.), характеризуються досить складним технологічним обладнанням, фізико-хімічними процесами і важкими умовами праці. Тут застосовуються автоматичні лінії великої потужності, фасувальні автомати, апарати, що працюють під тиском та розрідженням, енергетичні установки тощо. Брак кваліфікованих кадрів, слабкі знання з охорони праці й низька виробнича дисципліна обумовлюють досить високий виробничий травматизм та професійні захворювання. Підручник призначений для вивчення питань охорони праці у вищих закладах освіти на трьох рівнях підготовки: молодших спеціалістів, бакалаврів і спеціалістів.

Нижчевикладений матеріал містить перелік тем і питань, які розглядаються в нормативній дисципліні "Основи охорони праці" згідно з навчальною програмою підготовки молодих спеціалістів і бакалаврів вищих закладів освіти усіх рівнів, затвердженою Першим заступником міністра освіти України 31 липня 1997 року

Надалі під час підготовки спеціалістів за профілем спеціальностей на базі знань дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці" і профілюючих дисциплін планується поглиблене вивчення питань охорони праці в галузі.

ВСТУП

Право на здоров'я та безпечні умови праці - невід'ємне право кожної людини у будь-якій країні світу. За статистикою Міжнародної організації праці, щорічно в світі реєструється близько 15 млн. виробничих травм, а за кожні три хвилини внаслідок виробничого травматизму гине один працюючий.

Суспільно-політичні та соціально-економічні реформи, що здійснюються в нашій країні, не можуть бути ефективно реалізовані без докорінних змін у сфері праці. Безпечні умови виробництва стоять поруч з такими суспільними потребами людини, як харчування, житло, одяг, лікування, екологічно чисте середовище тощо.

Проблема створення нешкідливих та безпечних умов праці існувала в Україні давно, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 15-20 років тому на виробництві щорічно гинуло близько 4 тис. чоловік - в 1,6 рази більше, ніж тепер. Замовчування цієї гіркої істини внаслідок секретності, що панувала в системі, породжувало благодушність і халатність тих, від кого залежало її вирішення, відводило громадськість від необхідності піднести свій .голос на захист професійної безпеки.

І на сьогодні у нас імовірність травматизму та професійних захворювань у 5-8 разів вище, ніж в інших промислово розвинутих країнах ЄС. Стан охорони праці залишається незадовільним. Проблема виробничого травматизму є дуже гострою - щорічно на виробництві травмується близько 50 тис. чоловік, з них 1,5 тис. гинуть, понад 3,5 тис. отримують професійні захворювання. Через непрацездатність щорічно втрачається 2,5-3 млн. людино-днів, середня важкість кожної травми досягла 25,1 людино-дня непрацездатності.

Однак і ці показники не дають достатньо об'єктивної картини, оскільки не слід забувати, що їх ми маємо за умов систематичного спаду виробництва.

За статистичними даними, протягом останніх років в народному господарстві в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам, працюють понад 3 млн. чоловік,, з них-близько 1 млн. - жінок. Практично кожний третій, а в окремих виробництвах (вугільна, металургійна, легка промисловість, сільське господарство) - кожний другий працює у шкідливих умовах.

Зайнято майже 22 тис. неповнолітніх та жінок на заборонених для них роботах. Близько 800 тис. машин, механізмів, транспортних засобів експлуатуються, не відповідаючи вимогам безпеки і гігієни праці, а понад 40 тис. виробничих будівель і споруд є аварійними.

Аналіз факторів, які призводять до професійних захворювань, свідчить, що найбільша небезпека від впливу фізичних факторів (вібрація і шум) - 32%; забруднення повітря пилом та іншими шкідливостями - 22; біологічних факторів - 11,7; від неергономічності обладнання - 11,2%.

На жаль, у галузях харчової промисловості перелічені фактори превалюють. На виробництві, в системі Держхарчопрому, травмується 400-600 працівників, з них 25-30 із смертельним наслідком.

Матеріальні збитки в результаті нещасних випадків а середньому за рік становлять 2100-2200 тис. грн. Через травми потерпілих за рік втрачається 19 000-20 000 людино-днів робочого часу. Кількість потерпілих на 1000 чоловік пра­цюючих (коефіцієнт Кч) становить 1,7-2,0, Коефіцієнт важкості травматизму Кв = 32-36.

Більшість нещасних випадків трапляються через незадовільну організацію виконання робіт - 15-16%; порушення трудової і виробничої дисципліни - 11-12%; порушення технологічного процесу - 10%; недоліки в навчанні безпечним методам праці 8-9%; незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць - 6-7%; порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів та незастосування засобів індивідуального захисту - 4-5%; незадовільний технічний стан будинків, споруд, територій - близько 4% тощо.

Найчастіше травмування працюючих відбувається через ураження їх предметами і деталями, що рухаються, обертаються 22%; падіння потерпілих з висоти - 17-18%; внаслідок падіння, обвалів предметів, матеріалів 16%; дії екстремальних температур 6-7%: дорожньо-транспортні пригоди 4-5%; ушкодження в результаті контакту з тваринами 4-5%; внаслідок стихійного лиха 2-3%; ураження електричним струмом 1-2%.

Як свідчить аналіз, на виробництві погіршується стан умов і безпеки праці. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюють майже 20 тис. чоловік. В експлуатації знаходиться 2 518 машин, механізмів, устаткування та транспортних засобів, які не відповідають нормативним актам про охорону праці, 46790 одиниць обладнання вичерпали передбачений паспортом ресурс роботи. В аварійному стані знаходяться 230 будівель і споруд, у 428 об'єктів технічний стан не відповідає будівельним нормам і правилам, 1140 об'єктів не пройшли капітального ремонту відповідно до нормативних актів.

В Україні щорічно виникає 40-50 тис. пожеж, із них 72% - пожежі в житловому секторі. За останні п'ять років кількість загиблих становить 7534 чоловіка, із них 900 - діти.

Незадовільне становище із пожежною безпекою в харчовій промисловості. Щорічно трапляється 25-30 пожеж. Матеріальні збитки від знищення та пошкодження сировини, матеріалів, продукції, будівельних об'єктів, устаткування та транспортних засобів за один рік становлять близько 110000 гри. Основні причини їх виникнення - порушення правил експлуатації теплогенераторів і печей (3%). самозаймання речовин і матеріалів (9,1%), порушення правил пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт (12,1%), несправність устаткування та підпали (15,2%), порушення правил будови та безпечної експлуатації електроустаткування (21,2%), необережне поводження з вогнем, несвоєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів обладнання, безвідповідальне ставлення керівників та інших посадових осіб до пожежної безпеки (разом - 24,2%).

Це відбувається через:

а) недостатню підготовку фахівців промисловості із питань охорони праці, оскільки майже третина нещасних випадків, в тому числі із важкими наслідками, трапляється через необізнаність працюючих з правилами безпечного виконання робіт, несвоєчасне і неякісне проведення навчання та перевірки знань, відсутність у багатьох працівників навіть елементарного уявлення, як уникнути небезпеки;

б) використання недосконалого, травмонебезпечного обладнання та застарілих недосконалих технологій, відсутність приладів контролю оточуючого середовища, що погіршує стан охорони здоров'я;

в) низький рівень трудової дисципліни, обумовлений відсутністю економічних стимулів при впровадженні норм і правил охорони праці та застосування дійових економічних санкцій при їх порушенні.

Тому перебудова роботи промисловості, а також удосконалення підготовки фахівців у напрямі покращення знань із охорони праці та усвідомлення потреби виконання вимог безпеки праці сприятиме зниженню виробничого травматизму та професійних захворювань на виробництві,

Важливим моментом в державній політиці України є її ставлення до питань захисту працюючого громадянина через прийняття нових законодавчих і нормативних актів про охорону праці, створення державних виконавчих структур для забезпечення ефективності їх виконання.

Одним із перших був прийнятий Верховною Радою України Закон "Про охорону праці". З введенням його в дію значно змінилися методи організації роботи і контролю за станом охорони праці в усіх галузях народного господарства.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці ґрунтуються на забезпеченні координації діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми охорони праці, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

Згідно з Законом України "Про охорону праці", охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини під час праці.

Пропонований підручник складається з чотирьох розділів і вступу, які охоплюють питання охорони праці, потрібні для підготовки майбутнього фахівця із ступенем бакалавра, а саме:

  1. Правові та організаційні питання охорони праці.

  2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.

  3. Основи техніки безпеки.

  4. Основи пожежної безпеки.

Перший розділ "Правові та організаційні питання охорони праці" містить правові основи та організаційні положення з охорони праці, методологію розслідування та обліку виробничого травматизму, питання соціального та економічного значення охорони праці.

У другому розділі "Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії" розглядаються основи санітарної підготовки та організації виробничої гігієни, санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємств та виробничих приміщень, метеорологічні умови виробничих приміщень, нормування та визначення шкідливих факторів в повітрі робочої зони, вентиляційні та аспіраційні системи, освітлення виробничих

приміщень, захист від шуму та вібрацій, застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості, захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання.

Третій розділ "Основи техніки безпеки" висвітлює основи електробезпеки, основні положення техніки безпеки при роботі з шкідливими та небезпечними рідинами і сполуками; при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосуванні вантажопідйомної техніки; при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском; при виконанні робіт підвищеної небезпеки; вимоги безпеки до улаштування та експлуатації виробничого обладнання і надання першої долі карської допомоги при нещасних випадках в екстремальних ситуаціях.

У четвертому розділі "Основи пожежної безпеки" даються основні поняття про горіння та пожежну небезпеку речовин і матеріалів, загальні правила пожежної безпеки, засоби виявлення та гасіння пожеж, правила організації пожежної охорони на харчових підприємствах.

У підручнику зустрічаються терміни, що потребують пояснення.

^ Небезпечний виробничий фактор - це такий, вплив якого на працюючого за певних умов призводить до травм чи іншого раптового погіршення здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор - це фактор, дія якого на людину, що працює, за певних умов призводить до захворювання чи зниження працездатності. Залежно від рівня й часу впливу такий фактор може стати небезпечним.

Під безпекою праці розуміють стан умов праці, при якому виключено вплив небезпечних і шкідливих факторів на працюючих.

Підручник надасть реальну допомогу при вивченні дисципліни "Основи охорони праці" студентам технологічних, механічних та економічних спеціальностей, фахівцям та інженерно-технічним працівникам харчової промисловості.

Розділ 1

^ ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ

ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Схожі:

Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconКнига2007
Допущено Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconАкадемічний курс Підручник Міністерство освіти І науки України транспортне
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconМалиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація І...
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconЮридична
Рекомендований Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconІсторія, завдання І розвиток психофізіології
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconМ. П. Кочерган Загальне мовознавство
...
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconОхороняється законом України про авторське право. Передруковування...
...
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconКондор 2006
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для вищих навчальних закладів
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано...
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено міністерством освіти України як підручник для студентів вищих закладів освіти харчової промисловості iconМіністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів...
О. І. Амоша – доктор економічних наук, професор, академік нан україни, директор Інституту економіки промисловості нан україни
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка