Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої




Скачати 286.97 Kb.
НазваЦе статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої
Сторінка1/3
Дата конвертації10.07.2013
Розмір286.97 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3
А Автокефалія - це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква — це помісна Православна Церква (до юрисдикції якої належить певна територія, на якій не повинні діяти інші помісні Церкви). Як і автономна Церква, вона є незалежною і самостійною в управлінні частиною Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Церква не є ні ієрархічно, ні адміністративно частиною іншою Православної Церкви. Статус автономії відрізняється від автокефалії тим, що предстоятель автономної Церкви, після обрання, має бути затверджений патріархом однієї з автокефальних Церков.

Адвенти́зм  — релігійна християнська протестантська течія, яка проповідує кінець світу що наближається: «друге пришестя Христа» та встановлення «тисячолітнього царства Божого»

^ Ангел (ангол, янгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях: надприродня істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. У християнській релігії ієрархія ангелів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, престолів (що споглядають Бога й відображають його славу), архангелів та інші. Добрі ангели служать Богові й людям (наприклад, ангел-охоронець), злі ангели (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха

^ Англіка́нська церква — християнська протестантська церква, заснована в 1534 Генріхом VIII унаслідок Реформації. Є державною в Англії. Головою Англіканської церкви  — англійський король. Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфіскувались і переходили у власність короля. З часом, на церкву все більше впливали різні протестантські рухи, і на теперішній час, вона оформилась в течію, майже ідентичну лютеранству, але відкидає лютеранське розуміння євхаристії та пастирського служіння. Усі англіканські Церкви світу становлять Англіканську Спільноту, до неї, зокрема, відноситься єпископальна церква (США). Найважливіші питання церковного життя підлягають розглядові в парламенті; вища церковна ієрархія має тісні зв'язки з фінансовими колами і земельною аристократією Англії: їй надано різні привілеї аж до членства в палаті лордів.

Апостол — у Новому Заповіті звання дванадцяти найближчих послідовників, учнів Ісуса Христа. У ранньому християнстві термін позначав бродячих проповідників християнства. В Євангеліях термін «апостол» було пов'язане з близьким колом учнів Ісуса, призначених ним. Ісус покликав дванадцять чоловік, яких готував до проповідування свого вчення, і представництва його у пізніший термін. Імена апостолів першої групи можна знайти в Євангелії від Матвія (Мт. 10:2-4), Марка (Мр. 3:16-19), Луки (Лк. 6:13-16).Кількість апостолів імовірно співвідноситься з кількістю поколінь Ізраїля (Мт. 19:28) і символізувала його оновлення. Петро, він же Симон і первоверховний; Андрій, брат Петра названний Первозванним бо був найперше зарахований до Апостолів; Іван Заведіїв, брат Якова, названий Богословом. Господь назвав його і Якова, за їх полум'яну ревність Воанергес, тобто сини грому: Яків син Зеведеїв, брат Івана; Пилип, або Филип; Варфоломій, син Фоломея, і тому названий так. Ще кличуть Нафанаїл; Хома або Фома, названий також Дідимом що означає Близнюк(мав сетру-близнючку); Матвій, Матфей або Левій, колишній митар; Яків Алфеїв, син Алфея (по-іншому Клеопи), він же Яків Молодший, двоюрідний брат Ісуса Христа; Тадей, він же Юда Тадей або Фаддей, Левій, брат Якова Алфеєвого; Симон Зилот, він же Симон Кананіт. Зилот означає ревнитель; Юда Іскаріотський, який зрадив Ісуса Христа і його замінив Маттій (не плутати з Левієм Матвієм (Матеєм) (Євангелістом)); Павло, він же Савл, був покликаний після смерті Христа. Він не входив до складу Дванадцяти, але є одним з найшанованіших апостолів християнства.

Арга́т — у буддизмі — людина, яка досягла повного звільнення від клешу і яка вийшла з «колеса перероджень», але водночас не має всевідання Будди.

Архієпи́скоп — вищий духовний титул сану єпископа у християнській церковній ієрархії.

Архієрей - грецька приставка "архі" до слова ієрей служить для позначення вищих посад у церковній ієрархії, наприклад: архіпапа, архієпископ, архідиякон, архімандрит й т.д.. Тобто (грец. αρχιερευς) - це "верховний жрець", "первосвященик".

Архімандри́т — титул управителів великих чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, керівників духовних місій та монаших чинів. Як правило відповідає сану єпископа.

АТЕЇЗМ - Заперечення існування бога; відмова від релігійних вірувань; безбожність, безвір'я. Наша пропаганда необхідно включає і пропаганду атеїзму.. (Ленін, 10, 1949, 66); Атеїзм Пушкіна, який дотепно і влучно викривав попівщину і мракобісся, не втратив свого значення і тепер (Наука і життя, 2, 1958, 51).

^ А́тман — душа, особистість або власне «я» в індуїзмі та буддизмі.

Аятола́ — почесний титул, який присвоюють мусульманам-шиїтам за рішенням народу, вищий титул шиїтського муджтахіду.Аятола в області ісламу незаперечний серед шиїтських лідерів, а його поведінка оточена ореолом святості. Фетви аятол обов'язкові для шиїтської общини і обговоренню не підлягають.Титул аятоли носять декілька десятків людей — преважно в Ірані та Іраку.
Б Баптизм — один із напрямів протестантизму. Віровчення баптистів засновано на лютеранстві та кальвінізмі. Особливе значення надається особистій вірі: баптисти відродили культову і церковну організацію, обряд хрещення проводять над дорослими, мотивуючи це тим, що в Новому Завіті нема прикладів хрещення дітей, а лише дорослих осіб, а також (1Петр.3:21), де читаємо, що хрещення — це обіцянка Богові доброго сумління. Хрещення розглядається як знак духовного відродження, а баптизм, наразі, вимагає активну місіонерську діяльність.

Бі́блія — священна книга християнства, яка поділяється на дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт — і складається з окремих книг, написаних різними авторами. Старий Заповіт написаний давньоєврейською мовою (біблійному івриті), за винятком деяких частин, написаних арамейською мовою. Новий Заповіт написаний на одному з діалектів старогрецької мови - койне.

Брагман — в індуїзмі абсолютний дух, всесвітня душа, першооснова всіх речей і явищ. Аналог середземноморської концепції абсолютного Бога або гегелівського абсолютного духу. Незмінна, безмежна, повсюдна і трансцендентна дійсність, буття. Складає основу речовини, енергії, часу, простору та всіх сутностей у Всесвіті. Брагману не може бути дано ніяке позитивне визначення, дати йому характеристику можна тільки через заперечення: нескінченний, незмінний, непорушний. Брагман — це всесвітня душа, злиття з якою і розчинення в якій прагне індивідуальна душа, атман.

Будда — в буддизмі істота, що досягла пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара). Дослівно з санскриту «пробуджений». Згідно з вченням махаяни існує нескінченна кількість будд, одним з яких був історичний будда Гаутама.

Будди́зм— релігійно-філософське вчення (Дгарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло близько VI століття до н. е. в Давній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, в подальшому отримав ім'я Будда Шак'ьямуні; одна зі світових релігій, яка зародилася в Індії і поширена переважно в Азії: від Шрі Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії[2]. Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті[2]. Предмет науки буддології. Оригінальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (вчення Будди). Слово «буддизм» створене європейцями у XIX столітті.
В Ватика́н (або Святі́йший Престі́л, ще також Апо́стольська Столиця) — резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Найменша у світі незалежна держава, анклав посеред Риму в Італії. Для християн Ватикан набув значення ще на зорі християнства у зв'язку з тим, що, згідно з переказами, саме там у 67 р. н. е. був розп'ятий св. Петро.

Вели́кдень— найдавніше християнське свято; головне свято богослужебного року. Установлено на честь воскресіння Ісуса Христа. В даний час його дата в кожен конкретний рік обчислюється за місячно-сонячним календарем (перехідне свято).

Ві́ра — сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що не потребує більш ніяких доказів. Віра у людському суспільстві існує у вигляді тих чи інших віровчень (релігій, світоглядів, ідеологій, концепцій). З точки зору теорій, які ототожнюють буття (суще) і істину, віра — це один із способів бачення буття (а от же істини). Віра у багатьох випадках протиставляється знанню, яке базується на всебічному вивченні, та поясненні проявів буття.

Г Гріх — помилка, яку допускає людина у процесі своєї життєдіяльності, відступ від істини, поганий людський вчинок, коли людина діє навмисно користуючись самою волею (бажаючи, вибираючи) або вчинок приказаний волею (зовнішні слова чи діла).

Д Дга́рма — релігійно-філософська категорія «універсального Закону» або «правила» в індуїзмі та буддизмі. Термін вказує не на конкретний, а на фундаментальний закон.

Джиха́д — боротьба за те, що є для мусульманина найблагороднішою і найвищою метою. Зазвичай слово джихад асоціюється зі збройною боротьбою мусульман, але це розуміння є не зовсім точним. Кожен мусульманин зобов'язаний докладати зусиль для утвердження і захисту ісламу, витрачати для цього свої матеріальні ресурси, розумові здібності і всі свої сили. У випадку крайньої необхідності мусульмани зобов'язані підніматися на збройну боротьбу проти ворогів своєї релігії. Джихадом є також боротьба з власними духовними чи суспільними соціальними пороками. Таким чином, джихад — це боротьба зі своїми пристрастями, усунення соціальної нерівності, постійне зусилля у справі розповсюдження ісламу, і, нарешті, ведення війни з агресором в ім'я Аллаха.[  Учасників джихаду називають моджахедами.
Є Єванге́ліє або Благовість, Благовіщення (від грец. εύαγγέλιον — добра звістка, добра новина) —1) Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії; 2) Переносно — книги, в яких укладено основні принципи, правила чогось. У своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усьго людства, пов'язану зі спасінням через розпяття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті. Спочатку вважалося, що існує лише одне справжнє «Євангеліє» про життя Ісуса, котре лише доповідалось різними авторами. Багато критиків вважають, що Сам Ісус, не давав вказівок щодо письмового фіксування свого життя та діянь, але якщо взяти до уваги Єв. від Матвія гл. 23 ряд. 34, де говориться: «І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників…» (у грецькому оригіналі слово книжники має значення переписувачі) стає очевидним, що Він уповноважив апостолів йти та проповідувати про «радісну звістку» щодо спасіння своїм співгромадянам з Ізраїлю та усім іншим народам, при цьому записавши усе бачене.

Єговізм – ця течія діє тільки в Західній Україні. Саме тут у 20-х роках XX ст. відновлюють діяльність лютеранство й кальвінізм, які, на противагу XVI-XVII ст., набирають уже виразних українських рис. Ця географічна поляризація вітчизняного протестантизму знову пов’язана із особливостями історичної долі України. Більшість території країни у 20-х роках знаходилася під більшовицькою владою, її населення насильно «атеїзували», численні релігійні організації змушені були припинити діяльність. Західна Україна, незважаючи на політичні та ідеологічні утиски польської влади, у цей період зазнала економічного і національно-культурного піднесення, що зумовило активізацію та урізноманітнення релігійного життя краю. Найбурхливіший розвиток протестантизму в Західній Україні відбувається у 20-30-х роках XX ст.

Єпархія, Владицтво — церковно-адміністративна одиниця на чолі з архієреєм в православних, греко-католицьких церквах. Якщо єпархію очолює єпископ, її ще називають єпископством, якщо архієпископ — архієпископством, митрополит — митрополією, патріарх — патріархією.

Є́ресь - (релігійне вчення, сукупність теологічних або релігійних доктрин, ідей, що суперечать визнаному в церкві або релігійній громаді догмату віри або не збігаються з ним, і пов'язане із цим виділення зі складу церкви нової громади.(релігійне вчення, що заперечує основи(догми) та організаційні форми панівної церкви). З точки зору католицизму єрессю є, зокрема, протестантизм (в т.ч. лютеранство і т.зв. анґліканська церква), тоді як православ’я  схизмою.

Єретик — особа, що виступає проти переважаючого вчення. Слово єретик переважно пов'язане з релігією, хоча сьогодні слово вживається також в інших значеннях.

Єрусал́им — стародавнє близькосхідне місто, розташоване на вододілі між Середземним та Мертвим морями, на висоті 650—840 м, одне з найдавніших міст світу, центр трьох релігій — юдаїзму, християнства й ісламу, столиця древнього Юдейського царства. Місто було засноване понад 3700 років тому і зараз його архітектура є сумішшю пам'яток історії різних культур і народів. Єрусалим — офіційна столиця держави Ізраїль, у ньому перебувають всі урядові заклади, хоча ізраїльський суверенітет над східною частиною міста не визнаний значною частиною міжнародного співтовариства.

І Індульгенція – грамота про відпущення гріхів, яку видавала католицька церква від імені папи римського за певні заслуги перед церквою, а також за гроші. Кардинал - найвищий після папи духовний сан у католицькій церкві, а також особа, що має цей сан. Літургія -  християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою. Л. православної церкви – обідня, католицької – меса.

Інквізи́ція  — судово-слідча організація, створена католицькою церквою в XIII столітті для розслідування єресей. Дослівний переклад назви з латинської — «розслідування». Аналоги інквізиції, розслідування злочинів з точки зору релігійних законів, в тому чи іншому вигляді існували у складі суспільних і церковних структур віровчень світу глобального суспільства, зокрема у складі ісламу, іудаїзму, протестантизму, буддизму тощо. Їх існування засвідчене величезною кількістю письмових джерел. Католицька інквізиція XV-XVII століть стала найвідомішою через значні масштаби її діяльності.

Іоан Хреститель — згідно з Євангеліями: попередник Ісуса Христа що пророкував його пришестя, жив у пустелі і потім проповідував хрещення покаянням для юдеїв, хрестив у водах Йордана Ісуса Христа, потім його обезголовив цар Ірод Антипа за намовленням Іродіади. Пророк, мученик, після Діви Марії найбільший святий. Про пророка Господь Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя».

Іслам — одне з декількох світових (нарівні з християнством, буддизмом) віровчень, які сповідують віру у єдиного Бога. Прихильники ісламу нині живуть у всьому глобальному суспільстві, на всіх континентах і в більшості локальних суспільств країн світу.

Ісламський фундаменталізм - Хоча початково фундаменталізм був течією у християнстві, після Іранської революції цей термін стали вживати також щодо радикальних течій в ісламі. До таких течій належить, зокрема, ваххабізм — офіційна ідеологія Саудівської Аравії. Ісламський фундаменталізм має яскраво виражений антизахідний, антиамериканський характер. На відміну від християнського фундаменталізму представники ісламського фундаменталізму свою ідеологію так не називають.Ісламський фундаменталізм характеризується поверненням до первинної «чистоти» ісламу, очищенням від нашарувань, що увібрав у себе іслам протягом історії (саме це відрізняє фундаменталістів від традиціоналістів, адже останні притримуються захисту багатьох пізніших звичаїв) і проголошує відновлення конкретних соціальних і політичних інститутів і норм, що мали місце за часів пророка Мухаммада і перших чотирьох пророків.Ісламський фундаменталізм є однією з течій, поряд з ісламським традиціоналізмом і ісламським модернізмом.
  1   2   3

Схожі:

Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої icon«Місія інтелігенції та вільних людей України»
Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви. Предстоятелі...
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconТипик української Католицької Церкви
Обрядова дисципліна була І лишається важливим чинником літургійної єдності кожної Церкви sui iuris (свого права), одною з яких є...
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconВіда прави слав’янство – Рідна Православна Віра в питаннях І відповідях. Книга І
Слав’янство – Рідна Православна Віра в питаннях І відповідях. Книга І – Раштівці, Духовне видання Родового Вогнища Рідної Православної...
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconМатеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкала 1471 особа (773 чоловічої статі та 698...
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconЦерква-твердиня тростянецькому храмові – 360. Він І з виду фортеця, І по суті
Про будівництво церкви Святої Трійці у селі Тростянець Ківерецького деканату збереглося обмаль інформації
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconНаціонально-визвольна війна українського народу середини XVII ст
Релігійне гноблення наступ католицизму та уніатства на права й свободи Української православної церкви, конфіскація церковного майна...
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconСпасо-Преображенськнй собор у Чернігові
Виділяються окремі школи: київська, переяславська, галицька. Із пам’яток цього періоду дійшли, до нас у перебудованому вигляді церкви...
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconО. Йосифа Яціва на місці давнішої, яка згадується в документах кінця...
Икально дошками І лиштвами, внизу по периметру захищені дашком. Вівтар вкритий трисхилим дахом, нава, ризниця І присінок двосхилими....
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconХристиянська етика
Филип (Осадченко Р. А.), архієпископ Полтавський І миргородський, доктор богослов’я, голова Місіонерського відділу при Священному...
Це статус помісної Церкви, як частини Вселенської Православної Церкви. Автокефальна Православна Церква це помісна Православна Церква до юрисдикції якої iconБроварківська церква Різдва Пресвятої Богородиці
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка