Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»




Скачати 367.18 Kb.
НазваЗаконом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»
Сторінка3/3
Дата конвертації09.07.2013
Розмір367.18 Kb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Право > Закон
1   2   3
§4. Особливості господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації та воєнного стану
4.1. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації

Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану чи надзвичайної екологічної ситуації є особливим правовим режимом, який встановлюється та припиняється Президентом України, а реалізується згідно із приписами спеціального закону. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р.28 надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Метою введення надзвичайного стану, як вказується у ст. 2 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

У ст. 416 ГК України передбачається, що господарська діяльність в умовах надзвичайного стану, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки, може здійснюватися з урахуванням обмежень та зобов'язань, встановлених виданим відповідно до Конституції України указом Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Правила, що викладені у ст. 416 ГК України щодо здійснення господарської діяльності, застосовуються також у разі оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Зміст заходів правового режиму надзвичайного стану деталізовано у ст. 16 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», де зазначено, що Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

У разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення, у ст. 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачається можливість здійснення таких додаткових заходів, як:

1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;

2) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

4) встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

5) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

6) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат;

7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

8) усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб.

У виняткових випадках, пов'язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці. Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

У ст. 18 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» вказано перелік додаткових заходів, що можуть бути застосовані у зв'язку з масовими порушеннями громадського порядку.

Режим надзвичайного стану не повинен спричинювати надмірні обмеження правового статусу, прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб. Як передбачається у ст. 22 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачені цим Законом обмеження конституційних прав і свобод громадян, які можуть бути застосовані за умов надзвичайного стану, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Строк їх застосування не перевищує строку, на який вводиться надзвичайний стан. Введення інших обмежень забороняється. В умовах надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, зазначені у ч. 2 ст. 64 Конституції України.

Належить відзначити правила відшкодування збитків, завданих під час введення надзвичайного стану та викладені у ст. 25 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану». Зокрема, особам, які втратили житло у зв'язку з обставинами, пов'язаними з дією надзвичайного стану, в тому числі з проведенням робіт по їх відверненню або ліквідації, відповідно до закону надаються жилі приміщення. Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом.

Юридичним особам, майно і ресурси яких використовувалися для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість у встановленому законом порядку. Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо.

^ 4.2. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану

Відповідно до ст. 417 ГК України у період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану. Основу відповідного законодавства утворюють Закон України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 р., Закон України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р., Закон України «Про війська Цивільної оборони України» від 24 березня 1999 р., інші акти законодавства України. Воєнний стан, як вказано у ст. 1 Закону України «Про оборону України» - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень

^ Обороною України є система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. У ст. 16 Закону України «Про оборону України» зафіксовані завдання підприємств, установ та організацій і обов'язки їх посадових осіб у сфері оборони.

Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності:

- виконують державні оборонні замовлення, в тому числі проводять наукові дослідження та виконують розробки у сфері оборони, створюють і підтримують у готовності мобілізаційні потужності, зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву;

- здійснюють на договірних засадах виробництво і поставки Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам продукції, виконують інші роботи, надають комунально-побутові та інші послуги, що не входять у державне оборонне замовлення;

- здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;

- забезпечують та беруть участь у здійсненні заходів цивільного захисту.

Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності:

- виконують передбачені законодавством обов'язки у сфері оборони;

- сприяють забезпеченню ведення персонального військового обліку військовозобов'язаних і призовників, їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання;

- несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;

- забезпечують виробництво оборонної продукції та постачання її за призначенням у встановлені строки та за визначеною номенклатурою, а також виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об'єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені КМ України.

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства та інших нормативно-правових актів у сфері оборони України, несуть відповідальність згідно із законом.

1 ВВР України. – 1992. – № 50. – Ст. 676.

2 У законодавстві України впроваджено підхід, відповідно до якого територія СЕЗ співпадає із територією певного адміністративного району, що не відповідає загальноприйнятій у світі практиці, відповідно до якої СЕЗ є автономними невеликими територіями (площею 10 кв. км.) із власними органами управління.

3 ВВР України. – 1999. – № 7. - Ст. 50.

4 ВВР України. – 1999. – № 15. - Ст. 82.

5 ВВР України. – 1999. – № 18. - Ст. 139.


6 Див.: Зельдина Е. Льготные режимы в специальных экономических зонах (СЭЗ) и на территориях приоритетного развития (ТПР): проблемы и пути решения /Е. Зельдина //Підприємництво, господарство і право, 2003. – № 7. – С. 101-105.

7 Була чинною до 31 березня 2005 р.

8 ВВР України. – 1991. - № 14. – Ст. 170.

9 ВВР України. – 1999. – № 38. – Ст. 351.

10 ВВР України. – 2000. – № 2. – Ст. 15.

11 ВВР України. – 2001. – № 23. – Ст. 113.

12 ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 111.

13 О.А.Івашко. Території пріоритетного розвитку: необхідність, механізм формування і функціонування // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі України. – 2008. - № 7. – С. 225-232.

14 ВВР України. – 1999. – № 48. – Ст. 408.

15 Як визначено у ст. 5 Закону України «Про Державний кордон України» до територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки.

16 ВВР України. – 1995. – № 21. – Ст. 152.

17 Окремого закону про континентальний шельф України не прийнято

18 Кодекс України про надра введено в дію з 31 серпня 1994 р. постановою ВР України від 27 липня 1994 р. № 133/94-ВР.

19«Положення про порядок охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні» затверджене постановою КМ України від 12 червня 1996 р. № 642.

20 Під якою розуміється незаконна розвідка чи розробка природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України),

21 ВВР України. – 1992. – № 2. – Ст. 5.

22 ВВР України. – 1991. - № 41. – Ст. 546.

23 ВВР України. – 1992. - № 34. – Ст. 502.

24 ВВР України. – 1996. - № 40. – Ст. 183.

25 ВВР України. – 1998. - № 1. – Ст. 1.

26 ВВР України. – 2000. - № 50. – Ст. 345.

27 ВВР України. – 1991. - № 16. – Ст. 198.

28 ВВР України. – 2000. – № 23. – Ст. 176.


1   2   3

Схожі:

Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconРекомендований перелік питань з навчальної дисципліни «інвестиційне право»
Правове регулювання порядку створення І ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconЗакону України «Про правові засади цивільного захисту»
Тобто Законом України «Про правові засади цивільного захисту» створено одну систему замість двох, яка вирішує завдання, що стосуються...
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconЗакон україни
України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних...
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconОрганізаційно-правові основи функціонування Національного банку України
України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження...
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconЗаконодавство України
Про затвердження Національного стандарту n 1 "Загальні засади оцінки майна І майнових прав"
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconСтатут
У своїй діяльності Організація керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об'єднання», Законом України "Про...
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconПоложення про порядок організації та проведення виборів депутатів...
Молодіжна рада регулюється цим Положенням, розробленим відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування...
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconПлан поняття І принципи державного регулювання економіки Загальні...
Система центральних І місцевих органів управління в сфері економіки їх компетенція
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconЯк повідомили в даі, відповідно до пункту 21-1 статті 11 Закону України...
Закону України Про міліцію (зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення...
Законом України «Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» iconТипове положення
Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 р. (із змінами та доповненнями), регламентує порядок створення та функціонування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка