Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с




НазваЗастосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с
Сторінка1/9
Дата конвертації21.06.2013
Розмір0.89 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Право > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Правові позиціїї Верховного Суду України

Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства/За заг. ред. П.І. Шевчука. — К. : Ін Юре, 2002. - (Сер. «Б-ка судді»). - 416 с


(ТРУДОВЕ ПРАВО. Стор. 127-182)

1. Відповідно до Закону від 03.03.98р. “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» місцеві суди розглядають у позовному провадженні заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу(представника) про визнання страйку незаконним. Справа за такою заявою має бути розглянута, включаючи підготовку до судового розгляду, не пізніше ніж у семиденниистрок (ст.23).

Зазначені суди розглядають також індивідуальні трудові спори, пов’язані знаслідками визнання страйку незаконним. Відповідно до ст.32 названого Закону при розгляді трудових спорів осіб, які були організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або перешкоджали його припиненню, слід мати наувазі, що згідно із законодавством такі особи притягуються до дисциплінарної відповідальності й до них не застосовуються порядок та гарантії, передбаченістаттями 43 і 252 КЗпП.

Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва та Севастополя підсудні справи за заявами Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективних трудових спорів у випадках, в яких відповідно до цього Закону(статті 24, 25) проведення страйків заборонено і рекомендації зазначеної служби щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) не було враховано.

У тому разі, коли колективний трудовий спір виник до набрання чинності зазначеним Законом, застосовуються норми законодавства, що діяли на мо­мент виникнення спору.
^ 2. При розгляді заяв про визнання страйку незаконним слід мати на увазі, що такий позов може бути задоволено лише у випадках, прямо передбаченихЗаконом від 03.03.98р.

Відповідно до цього Закону страйки визнаються незаконними: якщо їх оголошено з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також із вимогами, що порушують права людини, у тому числі у випадках, коли вони є частиною вимог (ст.22); за відсутності колективного трудового спору(конфлікту) в понятті, визначеному Законом (ст.2); без додержання порядку формування вимог(ст.4); коли ще не настав визначений момент виникнення колективного трудового спору(ст.6); якщо спір не розглядався трудовим арбітражем або є його рішення, про обов’язковість якого була попередня домовленість сторін(ч.1, 5 ст.12).

Незаконними вважаються також страйки, рішення про оголошення яких прийнято не за поданням уповноваженого на це органу (ст.3), не шляхом голосування або коли за нього проголосувала не більшість найманих працівників чи менше двох третин делегатів конференції або воно не оформлено протоколом (ч.1 ст.19); якщо наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць не приймали самостій-ного рішення про оголошення чи неоголошення страйку на своєму підприємстві(ч.3 ст.19); якщо орган(особа), що очолює страйк, не попередив письмово власника або уповноважений ним орган(представника) не пізніше ніж за сім днів до початку страйку, а в разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві —за 15 днів (ч.6 ст.19)

Такими ж є страйки, розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами таких вимог Закону: страйк на підприємстві має очолювати орган(особа), що визначається загальними зборами(конференцією) найманих працівників приприйнятті рішення про оголошення страйку; необхідно, щоб галузевий чи територіальний страйк очолював(координував) орган(особа), визначений конференцією, зборами, пленумом чи іншим вибор-ним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи; орган(особа), що очолює страйк, діючи під час нього в межах прав, передбачених цим Законом, повинен інформувати працівників про хід вирішення колек-тивного трудового спору(конфлікту); повноваження органу(особи) як керівника страйку припиняються, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору(конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або припинення страйку(ст.20). Заборонено проведення страйку працівників(крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку, а також в умовах надзвичайного і воєнного стану(ч.2, 3 ст.24).

Страйки, які оголошені та проводяться під час здійснення передбачених Законом примирних процедур, є незаконними.
3. Законом від 03.03.98р. „Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)” встановлено, що особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не вико-нують рішення провизнання страйку незаконним, а так само особи, що перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягуються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством. до зазначених осіб не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43, 252 КЗпП.
^ 4. Відповідно до ст.124 Конституції України і П.1 їі Перехідних положень підлягають судовому розгляду в порядку, передбаченому гл. XV КЗпП, справи, які згідно з чинними до прийняття Конституції нормами законодавства вважалися не підвідомчими судам(про дострокове звільнення від виборної платні посади членів громадських та інших об’єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали; про трудові спори суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ про-куратури, які мають класні чини; про встановлення посадових окладів, тарифних ставок тощо).
^ 5. Чинним законодавством не поширюється дія норм КЗпП, що регулюють переведення на іншу роботу, підстави та порядок припинення трудового договору, в тому числі норм статей 43 і 252, на випадки виключення осіб із членів кооперативів або КСП, звільнення їх із певних посад(роботи), переведення на іншу роботу. Спори з цих питань належить вирішувати виходячи з відповідних норм законодавства про кооперативи і КсП та їх статутів чи інших нормативних актів.
^ 6. Вирішуючи питання про те, працювала особа за трудовим договором чи виконувала роботу за цивільно-правовою угодою, суди мають враховувати, щовідповідно до ст.21 КЗпП визначальним для трудового договору є те, що осо­ба за угодою з роботодавцем зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а останній зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про колективним договором та угодою сторін.

Підлягання внутрішньому розпорядку означає, зокрема, те, що робочий час встановлюється не особою, яка за угодою має виконувати роботу, а робото­вцем(наприклад, охорона приміщення у дні та години, визначені роботодавцем із додержанням норм законодавства про працю щодо тривалості робочого часу). Особливістю трудового договору є також те, що оплата за виконану роботу у формі заробітнбі плати провадиться регулярно, в установлені для її виплати строки.

За наявності зазначених умов саме по собі непроведення відрахувань на соціальне страхування чи у пенсійний фонд не може свідчити про те, що договір не є трудовим.
^ 7. Відповідно до статей 3, 221 КЗпП установлений гл.ХУ цього Кодексу порядок вирішення трудових спорів поширюється на членів кооперативів та інших подібних об’єднань громадян.

Безпосередньо судом за правилами ч.1 ст.232 КЗпП у будь-якому разірозглядаються спори про виключення з кооперативу (підприємства), а також про накладення дисциплінарних стягнень на керівних працівників, які обираються на посади органами управління кооперативу(підприємства) відповідно до його статуту, або про переведення цих працівників на іншу посаду. інші трудові спори можуть вирішуватися за вибором працівника судом безпосередньо або після їх попереднього розгляду КТС.

Згідно зі ст.233 КЗпП для звернення до суду із заявою про вирішенняспору про виключення з кооперативу(підприємства) застосовується місячний строк із дня вручення витягу з протоколу загальних зборів(зборів уповноважених) або вручення трудової книжки з відповідним записом; для зверненняіз заявою про стягнення матеріальнбі шкоди з працівника — річний строк із дня виявлення шкоди; для звернення за вирі-шенням інших трудових спорів у КТС або до суду, якщо спір розглядається безпо-середньо судом, — тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися пропорушення його права(крім спорів про оплату праці в разі порушення законодавства про неї, звернення за стягненням якбі не обмежено будь-яким строком).

Для звернення до суду після розгляду справи в КТС встановлено десятиденний строк із дня вручення витягу з протоколу засідання комісії чи його копії(ст.228 КЗпП).
^ 8. Спори щодо прав і обов’язків працівників, визначених законодавством, трудовим догово-ром, статутами, іншими нормативно-правовими актами, вирішуються судом у позовному провадженні. Зокрема, в такому порядку вирішуються й вимоги працівника про видачу йому власником підпри-ємства(установи, організації) довідки щодо його роботи(про місце роботи, посаду, спеціальність, квалі-фікацію, професію, період роботи, інші відомості, які фіксуються в процесі останньої).
9. При наданні працівникові за його бажанням згідно зі ст.3 Закону від 15.11.96р. „Про від-пустки” невикористані відпустки з наступним звільненням(крім звільнення за порушення трудової дисципліни) датою звільнення є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватись і тоді, колиїі час повністю або частково перевищує строк зазначеного договору. У цьому випадку чинність останнього продовжується до закінчення відпустки.

Наведені правила не позбавляють працівника, який звільняється за власним бажанням, права від-кликати свою заяву з цього приводу до закінчення строку відпустки.
^ 10. Відмова у прийнятті до судового розгляду заяви про поновлення на роботі(закриття провадження у справі) з тих підстав, що на час звільнення працівника спір не підлягав судовому розгляду, може мати місце лише в тому разі, коли до скасування заборони на звернення з таким позовом до суду спір був вирішений у чинному на той час порядку вищестоящим органом.
^ 11. У передбаченому гл.XV КЗпП порядку безпосередньо в місцевих судах трудові спори роз-глядаються лише за заявами працівників(крім позовів до них про матеріальну відповідальність).

Пропуск працівником чи власником(уповноваженим ним органом) передбаченого ст.228 КЗпП десятиденного строку для звернення за вирішенням спору до суду в разі незгоди з рішенням КТС не є підставою для відмови у прийняті заяви. За наявності поважних причин пропуску цього строку суд може поновитийого і розглянути спір по суті. Якщо пропущений строк не буде поновлено, заява відповідно до ст.85 ЦПК та ст.228 КЗпП залишається без розгляду.
^ 12. У разі незгоди власника або уповноваженого ним органу з рішенням КТС суд за їх заявою про це порушує таку саму справу, яка розглядалася цією комісією, — за позовом працівника до підприємства, установи, організації.

^ 13. Спори щодо записів у трудовій книжці, зокрема щодо внесення запису про кваліфікацію, вирішуються за загальними правилами розгляду трудових спорів.
14. Прийнятою відповідно до ст.48 КЗпП Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях(затв. наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Мін-соцзахисту населення України від 29.07.93р.) пе­редбачено, що при розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, з якими законодавство пов’язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудовоі книжки із зазначенням цих причин(п.2.25). Таких вимог слід додержувати і при розірванні працівником трудового договору(ч.3 ст.38 КЗпП) внаслідок порушення власником або уповнова­женим ним органом законодавства про охорону праці та умов коллективного договору з цих питань, оскільки розірвання трудового договору з такої причини дає працівникові право на одержання вихідної допомоги в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше від тримісячного середньогозаробітку(ст. 44 КЗпП).
^ 15. Відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу назаміщення вакантних посад державних службовців(затв. пост. Кабінету Міністрів України від 04.10.95p.) рішення конкурсної комісії про недопущення до конкурсу протягом трьох днів із дня одержання відмови може бути оскаржене керівникові органу державнбі виконавчбі влади, вякому проводився конкурс. Відмова у скасуванні рішення комісії, а також від-мова переможцеві конкурсу у прийнятті на роботу можуть бути оспорені в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
^ 16. Спори про поновлення працівників на роботі, зміну дати й формулювання причин звіль-нення або про оплату вимушеного прогулу в будь-якому випадку, незалежно від підстав припинення трудового договору, вирішуються безпосередньо судом.
^ 17. При відмові у прийнятті на роботу всупереч ст.22 КЗпП така відмова оскаржується не в порядку, передбаченому гл.31-А ЦПК, а в позовному провадженні в порядку, визначеному гл.XV КЗпП, шляхом пред’явлення позову про укладення трудового договору.
^ 18. Чинним законодавством про працю України власнику або уповноваженому. ним органу не забороняється скасовувати наказ (розпорядження) про розірвання трудового договору зі своєї ініціативи й самому поновлювати працівника на попередній роботі. Разом з тим, оскільки за ст.21 КЗпП трудовий договір є двосторонньою угодою і пра-цівник виконує роботи залежно відумов, власник або уповно-важений ним орган має при цьому враховувати також волевиявлення працівника щодо такого понов-лення на роботі.

Зокрема, якщо наказ про звільнення працівника було скасовано після звернення його з позовом про виплату заробітнбі плати за час затримки розрахунку, цей наказ не може мати правового значення для вирішення порушеної справи, якщо його було видано без погодження з позивачем і згоди останнього на це.
^ 19. Встановивши, що звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу проведено незаконно, суд на прохання працівника, який у зв’язку з допущеними щодо нього пору-шеннями законодавства про працю не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, може визнати незаконним звільнення із зазначених останнім підстав і, не поновлюючи працівника на роботі, змінити дату звільнення(з дня постановлення рішення) та формулювання його причин відповідно до ст.38 чи 39 КЗпП. Останнє не суперечитиме закону, оскільки вимоги ст.38 КЗпП про двотижневий строк попередження на випадки наявності поважних причин не поширюються.
^ 20. Відповідно до ст.З ЦПК провадження в цивільних справах у судах України здійснюється згідно із цивільним процесуальним законодавством, що є чинним на час розгляду справи. Тому положення ст.25 Закону від 14.10.92p. „Про охорону праці” про те, що в разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання чи незгоди потерпілого або іншбі заінтересованої особи зі змістом цього акта питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів(тобто й у судовому), поширюється і на нещасні випадки, які мали місце до набуття чинності цим Законом.

У таких справах суд на підставі матеріалів проведеного розслідування нещасного випадку, інших поданих сторонами доказів щодо його обставин, висновку проведеної в разі необхідності відповідної експертизи має встановити, чи є обгрунтованою незгода потерпілого або іншбі заінтересованої особи зі змістом складеного акта про нещасний випадок або відмова власника в його складенні.

При задоволенні позову суд у резолютивній частині рішення визнає безпідставною відмову власника скласти акт про нещасний випадок або вказуєна невідповідність його змісту встановленим обставинам і згідно з вимогами Положення про порядок розслі-дування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві(затв. пост. Кабінету Міністрів України від 21.08. 2001p. №1094) щодо змісту акта про нещасний випадок має зазначити: коли, де, який, у наслідок чого і з чиєї вини мав місце нещасний випадок із позивачем.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconПитання до іспиту з дисципліни «цивільний процес»
Поняття, предмет І джерела цивільного процесуального права. Принципи цивільного процесуального права
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconОснови цивільного законодавства україни
Мета: проаналізувати основні структурні елементи ци­вільного законодавства як форми вираження цивільного права, розкрити основні...
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconРозділ І. Загальні положення цивільного права 9 Глава Цивільне право...
Роль судової та арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства 32
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconЦивільне процесуальне право як галузь права. Джерела цивільного процесуального права
Поняття, предмет І метод цивільного процесуального права
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconНавчальна дисципліна “Цивільний процес” включає поняття про предмет...
Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ, оволодіння навичками правильного...
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с icon1. вступ навчальний курс включає до себе поняття про предмет І систему...
Курс цивільного процесу передбачає проведення різних форм навчальної діяльності: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні...
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconХарактеристика цивільного законодавства України. Цивільне право є...
Предметом цивільного права є майнові правовідносини, обумовлені товарно-грошовими формами та особисті немайнові правовідносини. Методом...
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconПерелік теоретичних питань з навчальної дисципліни “цивільне право”...
Поняття цивільного права, предмет та метод його регулювання. Поняття та загальні засади цивільного законодавства України
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconРівність сторін у тих можливостях, які надані ним для захис­ту своїх...
Поняття цивільного процесуального права (це сукупність правових норм, що регулюють порядок розгляду І вирішення судом цивільних справ,...
Застосування судами цивільного І цивільного процесуального законодавства/За заг ред. П.І. Шевчука. — К. Ін Юре, 2002. (Сер. «Б-ка судді»). 416 с iconЗ дисципліни «Цивільний процес України»
Норми цивільно-процесуального права, їх система. Дія норм цивільного процесуального права в часі І просторі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка