Законодавства України Тема 10. Виборче право




НазваЗаконодавства України Тема 10. Виборче право
Сторінка1/6
Дата конвертації04.07.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Право > Закон
  1   2   3   4   5   6


Змістовний модуль 3.

Окремі галузі законодавства України
Тема 10. Виборче право
План:

  1. Поняття виборів та їх принципи.

  2. Виборча система.

  3. Етапи виборчого процесу.

  4. Парламентські вибори в Україні.

  5. Вибори Президента.

  6. Вибори місцевих органів влади.

  7. Референдуми.


Рекомендована література:

  1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 із змінами та доповненнями згідно Закону України «Про внесення змін до Конституції України» №2222-IV. – Харків: Весна, 2007. – 48 с.

  2. Коментар до Конституції України. - Інститут законодавства Верховної Ради України. - К., 1996.

  3. Закон України від 25.03.2004 № 1665-IV „Про вибори народних депутатів України” // Урядовий кур'єр, 06.04.2004.

  4. Закон України від 08.09.1999 № 1021-XIV „ Про вибори Президента України” // Урядовий кур'єр, 19.10.1999.

  5. Закон України від 06.04.2004 № 1667-IV „ Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” // Урядовий кур'єр, 10.04.2004.



  1. Поняття виборів та їх принципи.

Отже, народовладдя в Україні реалізується на осно­ві Конституції через інститути безпосередньої (пря­мої) чи представницької (виборної) демократії. До ін­ститутів безпосередньої демократії, які забезпечують прийняття державного рішення прямим волевиявлен­ням народу, відносять; референдум; обговорення про­ектів нормативних актів; участь у виборах органів дер­жавної влади; загальні збори (збір) громадян; звіти де­путатів і виконавчих органів перед населенням.

^ Представницька демократія – засіб реалізації волі народу через обраних ним представників в органи влади – насамперед, народних депутатів. Президен­та, інколи суддів.

Референдум – голосування населення всієї держа­ви (загальнодержавний референдум) або певної частини населення (місцевий референдум) з метою вирі­шення найважливіших питань державного і суспіль­ного життя. Референдум і вибори мають загальний метод здійснення – голосування, але різняться своїм предметом. Вибори проводяться для визначення особи, яка, на думку більшості виборців, найбільш гідна обіймати виборну посаду. Завдання референду­му – вирішення важливих питань, не пов'язаних із наданням юридичної сили мандатам якихось осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування зако­нів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо.

У науковій літературі та в законотворчій практиці поряд із терміном "референдум" інколи застосо­вується термін "плебісцит". У багатьох випадках їхній зміст рівнозначний. Але між ними вбачають і різни­цю, яка полягає в тому, що референдум регламентує­ться нормами конституційного права певної держави і його предметом може бути досить широке коло пи­тань. Підстави й порядок проведення плебісциту в основному врегульовуються міжнародно-правовими актами, і його предметом у більшості випадків є вирішення територіальних суперечок між різними державами.


  1. ^ Виборча система.

Під виборчою системою України розуміється перед­бачений законодавством порядок формування пред­ставницьких органів держави. Усі норми законодав­ства, які регламентують цей порядок, у сукупності складають виборче право. Основними його джерелами є Конституція України, Закони України: "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 р., "Про вибори Президента України" у редакції від 24 лютого 1994 р., "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 14 січня 1998р.

У цих нормативно-правових актах сформульовано такі головні принципи виборчого права: загального, рівного і прямого виборчого права за таємного голосу­вання; вільного й рівноправного висування кандида­тів у депутати; гласності й відкритості; рівності мож­ливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку дер­жавних органів, установ та організацій, органів місце­вого самоврядування; свободи агітації.

Принцип загальності означає, що право обирати мають усі громадяни України, яким на день голосу­вання виповнилося 18 років. Це право називається активним виборчим правом і тлумачиться так тому, що будь-які прямі або непрямі пільги чи обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від по­ходження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, роду й характеру за­нять, непередбачені цими законами, забороняються.

Що ж до права бути обраним, себто пасивного вибор­чого права, то виборчим законодавством воно роз­глядається по-різному. Так, народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 21-річно-го віку і постійно проживає на території України протягом останніх п'яти років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35-річного віку, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і воло­діє державною мовою. А депутатом сільської, селищ­ної, міської, районної в місті та обласної ради народ­них депутатів може бути обраний громадянин України, який на день голосування досяг 18-річного віку, має виборчі права і постійно проживає або пра­цює на території відповідної ради.

Принцип рівного і прямого виборчого права озна­чає, що громадяни України беруть участь у виборах народних депутатів на рівних засадах і депутати обираються безпосередньо виборцями.

Таємність голосування на виборах означає, що ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не до­пускаються, а само голосування відбувається у спеці­ально обладнаній для цього кабіні чи кімнаті. Під час заповнення бюлетеня в кабіні чи кімнаті для голосу­вання може знаходитись тільки голосуючий.

Принцип вільного і рівноправного висунення кан­дидатів передбачає, що всі громадяни України, які мають право голосу, мають право висувати кандида­тів. Вони можуть реалізувати це право як безпосе­редньо, так і через політичні партії та їхні виборчі бло­ки і трудові колективи.

Гласність і відкритість виборчого права означає, що завжди підготовка і проведення виборів депутатів здійснюються відкрито і гласно.

Рівність можливостей для всіх кандидатів у прове­денні виборчої кампанії як принцип виборчого права повинен розумітися так, що всім кандидатам опісля офіційної їх реєстрації надається можливість участі у виборчій кампанії на рівних засадах, вони мають рівне право на використання державних засобів масової ін­формації на території України, у них рівні можливості щодо матеріально-технічного 1 фінансового забезпе­чення їх участі у виборчій кампанії з боку держави.

Принцип неупередженості до кандидатів з боку дер­жавних органів, установ та організацій, органів місце­вого самоврядування вживається та обумовлює існу­вання таких інститутів виборчого права, як звільнен­ня кандидата від виробничих або службових обов'яз­ків із збереженням середньої заробітної платні за міс­цем роботи: кандидати під час виборчої кампанії не можуть бути звільнені з роботи, а також переведені на іншу роботу або посаду без їхньої згоди, притягнуті до кримінальної відповідальності, заарештовані або під­дані заходам адміністративного стягнення, що накла­даються в судовому порядку без згоди відповідних дер­жавних органів.

До того ж, особи, які насильством, обманом, погро­зами або в інший спосіб перешкоджають вільному здійсненню громадянином України права обирати та бути обраним, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, службові особи дер­жавних і громадських органів, які вчинили підробку виборчих документів, неправильний підрахунок голо­сів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення виборчого законодавства, несуть від­повідальність, передбачену цим законодавством. До певної відповідальності притягуються також особи, які опублікували або в інший спосіб розповсюдили завідомо неправдиві відомості про кандидата.

І, нарешті, принцип свободи агітації передбачає, що всі громадяни України, їхні об'єднання, трудові ко­лективи, довірені особи кандидатів мають право віль­но та безперешкодно обговорювати програми кандида­тів, їхні якості, а також платформи і програми тих партій, блоків, зборів, що їх висунули. При цьому до­зволяється вести агітацію як за, так і проти кандидата в усіх засобах масової інформації.

Своєю чергою, кандидати також мають право на зу­стрічі з виборцями – як безпосередньо, так і через до­вірених осіб. Кандидати можуть здійснювати передвиборчу агітацію в будь-яких формах і будь-якими за­собами.

Закон України "Про вибори народних депутатів України" складається з 11 розділів (53 статті). Це роз­діли: 1. Загальні положення. 2. Організація виборів. 3. Списки виборців. 4. Висування і реєстрація канди­датів у депутати. 5. Передвиборна агітація. 6. Фінан­сування виборчої кампанії. 7. Голосування. 8. Під­рахунок голосів і визначення результатів виборів. 9. Повторне голосування, повторні вибори, порядок за­міни народних депутатів, позачергові вибори. 10. За­ключні положення. 11. Прикінцеві положення.

Окрім уже розглянутих принципів виборчого пра­ва, цей Закон регламентує, що вибори народних депу­татів України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими), повторними, а також замість депута­тів, які вибули, і що вони здійснюються за змішаною мажоритарно-пропорційною системою.

Усього обирається 450 депутатів; із них 225 – в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 – за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у бага­томандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.


  1. ^ Етапи виборчого процесу.

Оголошення про початок виборчої кампанії здійс­нює Центральна виборча комісія. Чергові вибори від­буваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України; позачергові – призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів од дня опублікування рішення про до­строкове припинення повноважень Верховної Ради України. Рішення про проведення повторних виборів, а також виборів замість депутатів, які вибули, вино­сить Центральна виборча комісія у випадках і в поряд­ку, передбаченому цим Законом.

Далі утворюються одно- та багатомандатні виборчі округи. Територія останніх поділяється на виборчі дільниці.

Вибори організовують і проводять: Центральна ви­борча комісія; окружні виборчі комісії; дільничні виборчі комісії. Центральна виборча комісія є постій­но діючим державним органом. Вона визнається юри­дичною особою, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. До складу Центральної виборчої комісії входять 15 членів, при­значуваних Верховною Радою України за поданням Президента України.

Для організації голосування виконавчими орга­нами сільських, селищних, міських, районних у міс­тах рад, а в містах Києві та Севастополі – відповідни­ми місцевими державними адміністраціями, по кож­ній виборчій дільниці, складаються списки виборців, які передаються дільничним виборчим комісіям не пізніш як за 45 днів до дня виборів.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 7-ї до 22-ї години. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія спові­щає виборців не пізніш як за 1-6 днів до дня виборів.

Підрахунок голосів здійснюється виключно члена­ми дільничної виборчої комісії на її засіданні. Комісія підраховує кількість голосів, поданих за кожного кан­дидата, а також за кожен список кандидатів у депута­ти від політичних партій, виборчих блоків партій.

Обраним вважається кандидат у депутати, котрий одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, що балоту­валися в даному виборчому окрузі. Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два чи більше кандидатів у депутати, проводиться повторне голосування з цих кандидатур.

Закон України "Про вибори Президента України" складається з 7 глав (45 статей). Це глави:

1. Загальні положення.

2. Порядок і строки призначення виборів.

3. Організація та забезпечення проведення виборів Президента України.

4. Висування і реєстрація кандидатів у президенти

України.

5. Передвиборна агітація.

6. Гарантії діяльності кандидатів у Президенти України та інших учасників виборів.

7. Проведення голосування, визначення результа­тів виборів Президента України.

Як і Закон України "Про вибори народних депутатів України", цей Закон у гл. 1 фіксує основні принципи й засади виборів Президента України. Конституція України передбачає, що Президент України обирає­ться громадянами України на основі загального, рів­ного і прямого виборчого права таємним голосуван­ням строком на п'ять років. Далі встановлюється, що вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) і повторними. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Рішення про проведення виборів Президен­та України ухвалює Верховна Рада України не пізніш як за шість місяців до закінчення терміну повнова­жень Президента України і за чотири місяці до дня виборів. У разі дострокового припинення повнова­жень Президента України вибори Президента Украї­ни проводяться в період 90 днів од дня припинення повноважень. Вибори призначаються на неділю або інший неробочий день, про що повідомляється через засоби масової інформації.

Для проведення виборів створюються 27 виборчих округів (по одному в Республіці Крим, областях України, містах Києві та Севастополі). Виборчі округи поділяються на виборчі дільниці, з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках – з меншою чи більшою кількістю виборців.

Організацію та проведення виборів Президента України здійснює Центральна виборча комісія з вибо­рів народних депутатів України – Центральна вибор­ча комісія з виборів Президента України, окружні та дільничні комісії.

Право висувати кандидатів у Президенти України належить громадянам України, які мають право голо­су. Вони реалізують це право через політичні партії та їхні виборчі блоки, зареєстровані відповідним чином, а також через збори виборців. Реєстрація претендентів як кандидатів у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як на п'я­тий день після подання всіх необхідних для реєстрації документів.

Особа, яка отримала посвідчення про реєстрацію її як кандидата в Президенти України, має право вести передвиборчу агітацію та користуватися передбаченими в законодавстві гарантіями діяльності.

Час і місце, організація і порядок голосування, під­рахунок голосів на виборчій дільниці та підведення підсумків голосування у виборчому округу відбуваються в порядку, передбаченому Законом України "Про вибори народних депутатів України". Центральна ви­борча комісія з виборів Президента України на підста­ві протоколів окружних виборчих комісій не пізніш як у тижневий строк після виборів установлює резуль­тати виборів Президента України. Вибори вважають­ся такими, що відбулися, якщо в них узяло участь більше половини виборців, внесених до списків вибор­ців. Обраним Президентом України вважається кан­дидат, який одержав на виборах більше половини го­лосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Конституція додає до цього, що Президент України вступає на пост не пізніше як через ЗО днів після офі­ційного оголошення результатів виборів. Вступаючи на пост. Президент України складає присягу на уро­чистому засіданні Верховної Ради України, текст і по­рядок проголошення якої визначається Конституцією України.

Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" складає­ться з 15 розділів (58 статей). Це розділи: 1. Загальні положення. 2. Виборчі округи. Виборчі дільниці. 3. Виборчі комісії. 4. Списки виборців. 5. Висування кандидатів. 6. Реєстрація кандидатів у депутатів та на посади сільських, селищних, міських голів. 7. Кандидати та їх довірені особи. Уповноважені особи місцевих осередків політичних партій (блоків), гро­мадських організацій. 8. Передвиборна агітація. 9. Порядок голосування. 10. Встановлення результа­тів виборів. 11. Повторні вибори. Вибори депутатів рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули. 12. Фінансування виборчої кампанії. 13. Заключні положення. 14. Відповідальність за по­рушення цього закону. 15. Перехідні положення.

Цей Закон також передбачає здійснення виборів де­путатів сільських, селищних, міських, районних у міс­тах, районних, обласних рад, а також сільських, селищ­них, міських голів на основі вже згаданих загальних принципів. До того ж ним встановлюється, що вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих окру­гах, на які поділяється вся територія відповідно села, селища, міста, району в місті. Вибори сільського, се­лищного, міського голови проводяться за мажоритар­ною виборчою системою відносної більшості по єдино­му одномандатному виборчому округу, межі якого співпадають з межами села, селища, міста. А вибори депутатів районної та обласної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної біль­шості по багатомандатних виборчих округах.

Вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищ­них, міських голів можуть бути черговими, позачерго­вими, повторними, замість депутатів і голів, які вибу­ли, а також у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Для організації і проведення місцевих виборів утво­рюються:

1) сільські, селищні, міські, районні у містах, районні обласні (територіальні) виборчі комісії;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії. Останні наділяються певними повноваженнями.

Для проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів виконавчими комітетами сільських, селищних, міських, районних у містах рад складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці. Кожному виборцю забезпечується можливість ознайомитися з ними.

Висування кандидатів, на зборах виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності або навчання, по­чинається за 80 днів і закінчується за 45 днів до дня виборів. Громадянин України має право на самовисування. Усі кандидати реєструються і з цього часу наді­ляються певними правами. А саме, мати довірених осіб, брати участь у передвиборній агітації і т. д.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 7 до 23 години.

Підрахунок голосів на виборчій дільниці прово­диться дільничною виборчою комісією окремо по кож­ному одномандатному, багатомандатному виборчому округу, по кожному кандидату.

Особи, які перешкоджали шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або в інший спосіб вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним, вести передвиборну агітацію, публічно закликали або агітували за бойкотування виборів, а також голова, заступник голови, секретар і члени ви­борчих комісій, посадові чи службові особи держав­них органів, органів місцевого самоврядування, об'єд­нань громадян, які вчинили підлог виборчих докумен­тів, завідомо неправильний підрахунок голосів вибор­ців, порушили таємницю голосування, допустили інше порушення цього Закону, несуть відповідаль­ність, встановлену законом.


  1. ^ Парламентські вибори в Україні.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Законодавства України Тема 10. Виборче право iconЗаконодавства України Тема Сімейне право та основи соціального законодавства
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 із змінами та доповненнями згідно Закону України...
Законодавства України Тема 10. Виборче право iconЗаконодавство України Тема Основи конституційного законодавства України
Конституційне право України: предмет, місце в системі національного права, джерела
Законодавства України Тема 10. Виборче право iconЗаконодавства України Тема 11. Кримінальне право
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 із змінами та доповненнями згідно Закону України...
Законодавства України Тема 10. Виборче право iconЗаконодавства України Тема Фінансове та трудове право
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 із змінами та доповненнями згідно Закону України...
Законодавства України Тема 10. Виборче право iconЗаконодавства України Тема Земельне та екологічне право
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 із змінами та доповненнями згідно Закону України...
Законодавства України Тема 10. Виборче право iconЗаконодавства України Тема Адміністративне та цивільне право План:...
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 із змінами та доповненнями згідно Закону України...
Законодавства України Тема 10. Виборче право iconТрудове право України є однією з провідних галузей права. Трудове...
Метою вивчення курсу «Трудове право» є отримання студентами знань з основ законодавства України про працю з урахуванням особливостей...
Законодавства України Тема 10. Виборче право iconВиборче право. Поняття, види І принципи виборів
В деяких д-вах існ обов вотум, за порушення об-ку проголосувати наступ різ види відповідальності
Законодавства України Тема 10. Виборче право icon2. опис предмета курсу предмет: Трудове право
Трудове право є однією з фундаментальних навчальних дисциплін, основою для засвоєння студентами найважливіших положень законодавства...
Законодавства України Тема 10. Виборче право icon2. опис предмета курсу предмет: Трудове право
Трудове право є однією з фундаментальних навчальних дисциплін, основою для засвоєння студентами найважливіших положень законодавства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка