План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів




Скачати 313.73 Kb.
НазваПлан Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів
Сторінка1/3
Дата конвертації01.07.2013
Розмір313.73 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Право > Лекція
  1   2   3
ЛЕКЦІЯ 4

ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ СТОРІН ДОГОВОРУ

План

1. Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів.

2. Недійсність та нікчемність договорів.

3. Загальні засади договірної відповідальності, її види та підстави.

4. Третейська угода.

1. Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів.

1.Захист цивільних прав — це правомірна реакція учасників цивільних відносин, суспільства і держави на порушення, невизнання чи спору за цивільне право з метою припинення порушення, відновлення або визнання цивільного права чи компенсації заподіяного уповноваженій особі шкоди.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або заперечування.

Порушення цивільного права — це результат протиправних дій, внаслідок яких воно зменшилося або було ліквідоване, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю чи частково.

Право на захист у контексті коментованої глави розглядається як суб'єктивне цивільне право, яке виникає в особи в разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів (наприклад, несвоєчасне виконання зобов'язання або безпідставне утримання третьою особою майна), невизнання цього права (наприклад, невизнання особи правонаступником реорганізованої юридичної особи,невизнання права власності на майно) або оспорювання цивільного права (оспорювання права на спадщину, оспорювання права власності). Нарівні із можливістю захисту цивільних прав законодавець надає правовий захист і законним інтересам, тобто таким інтересам учасників цивільних правовідносин, які не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, закріпленим у ст.З ЦК.

Під формою захисту розуміється нормативно визначений порядок здійснення відповідних дій самими суб’єктами цивільного права або державними органами, які спрямовані на відновлення порушеної майнової чи немайнової сфери законних інтересів і прав управомоченої особи.

Розрізняють юрисдикційні та неюрисдикційні форми захисту порушених суб’єктивних цивільних прав.

Класифікація захисту цивільних прав можлива з різних підстав: залежно від способів, форм, порядку захисту.

Зокрема, залежно від порядку захисту цивільних прав можна виділити:

— судовий захист (ст. 55 Конституції України, ст. 16 ЦК України);

--- самозахист

— захист в адміністративному порядку (ст. 17 ЦК України);

— захист нотаріусом (а. 18 ЦК України);

— захист за допомогою інших суспільних, державних і міжнародних установ (органів прокуратури — ст. 121 Конституції України і ЗУ «Про прокуратуру»; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — ст. 55 Конституції України і ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»; після використання всіх національних засобів правового захисту— Європейським Судом з прав людини, яка діє відповідно до Римської Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р.).

Ст. 16 ЦК вказує перелік способів захисту субєктивного права. Під способом захисту суб’єктивного права розуміється визначений законом порядок забезпечення відновлення (визнання) порушених прав і одночасного правового впливу на порушника з метою відновлення порушеної майнової та немайнової сфери.

Право особи на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене ст.55 Конституції. Водночас слід звернути увагу на те, що і в разі наявності в особи права захищати свої права в адміністративному порядку, вона не позбавляється можливості звернутися безпосередньо до суду, господарського суду, третейського суду за захистом своїх особистих немайнових та майнових прав та законних інтересів.

---Перелік способів захисту цивільних прав у судовому порядку передбачений ст.16 ЦК. До них належать: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до. порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна або припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування збитків(майнової шкоди); відшкодування моральної (нем ай нової) шкоди;визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу АРК влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових І службових осіб.

ЦК 1963 p. також містив аналогічну норму, яка встановлювала перелік способів захисту цивільних прав. Поряд із способами захисту цивільних прав та інтересів, які не є новими для цивільного законодавства України (зокрема, визнання права, припинення дії, що порушує право, відшкодування збитків) у ч.2 ст.16 ЦК встановлюються й відносно нові способи цивільно-правового захисту. Як самостійний спосіб захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання правочину недійсним, а також визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Новим для ЦК є правило про те, що способи судового захисту цивільних прав та інтересів можуть визначатися не тільки законом, а й договором.

Особливу увагу слід звернути на той факт, що визначені в ст.16 ЦК способи захисту цивільних прав та інтересів можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності. Більш того, деякі способи цивільно-правового захисту зазвичай застосовуються саме одночасно — визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення (реституція); припинення правовідношення та відшкодування заподіяної шкоди та ін.

--- З метою забезпечення найбільш повної реалізації права на захист цивільних прав і законних інтересів він може здійснюватися у межах повноважень, встановлених Конституцією, Президентом України, органами державної влади, органами влади АРК або органами місцевого самоврядування.

Положення ст.16 та ст.17 ЦК закріплюють право учасників цивільного обороту захищати свої права у будь-який спосіб, не заборонений законом.

---Президент України є гарантом прав і свобод людини і громадянина (ст.102 Конституції).

У п.2 ч.З ст.17 ЦК прямо зазначається, що прийняття рішення за зверненням особи до органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування щодо захисту цивільних прав та Інтересів не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

--- Захист цивільних прав може також здійснюватися нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 ЦК).

Відповідно до ст. 1 Закону про нотаріат нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняють інші нотаріальні дії, передбачені Законом про нотаріат, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст.87 Закону про нотаріат).

Відповідно до ст.88 Закону про нотаріат нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом про виконавче провадження.

--- ЦК передбачає у ст. 19 новий для українського цивільного права спосіб захисту — самозахист цивільних прав, під яким розуміється застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Самозахист цивільних прав органічно випливає з принципу, закріпленого уст.55 Конституції, за яким кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

ЦК визначає необхідні умови, що дозволяють застосування особою самозахисту цивільних прав: наявність порушення цивільного права або протиправного посягання на своє право або право третьої особи; відсутність законодавчої заборони застосування обраного стороною способу самозахисту та його відповідність моральним засадам суспільства; адекватність обраного механізму самозахисту характеру правопорушення (протиправного посягання); спрямованість на протидію правопорушення.

Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Вбачається, що таке правило відображає основні засади диспозитивності, відповідно до яких сторони вправі передбачити у договорі механізми самозахисту порушених цивільних прав. До таких механізмів, що можуть бути передбачені в договорі, слід віднести певні способи забезпечення зобов'язань, а також заходи оперативного впливу. Водночас слід зазначити, що відсутність в тексті договору умови про можливість застосування самозахисту цивільних прав не позбавляє сторін договору прав самостійно обрати та застосувати такий спосіб самозахисту на підставі ст.19 ЦК.

Необхідно зазначити, що самозахист цивільних прав як спосіб захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів може застосовуватися не тільки у договірних відносинах, але й як спосіб захисту права власності та інших цивільних прав.

---Відповідно до ст.16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування за умов, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або охоронювані законом інтереси.

Стаття 21 ЦК закріплює за особами право оспорити у судовому порядку правовий акт індивідуальної дії або нормативно-правовий акт, виданий органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Законодавець у ст.21 ЦК розмежовує оспорювання правового акту індивідуальної дії та визнання незаконним й скасування нормативно-правового акту.

Виняток. Щодо можливості визнання незаконним та скасування нормативно-правових актів органів влади АРК слід зазначити, що вказана норма не розповсюджується на правові акти ВР АРК. Відповідно до ст.21 Закону про Конституційний Суд України останній приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності правових актів ВР АРК. Таким чином, правовий акт АРК не може бути визнано незаконним та скасовано у судовому порядку — такий правовий акт може бути визнаний неконституційним.

---Одним із усталених та найбільш адекватних способів захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів є відшкодування збитків. Закріплення в ЦК права на відшкодування збитків повною мірою відповідає таким принципам цивільного права, як стабільність цивільного обороту, збереження балансу інтересів учасників цивільних правовідносин та ін.

Право на відшкодування збитків виникає не лише в зобов'язальних відносинах, а й у відносинах між власником власності. Водночас слід зазначити, що вимога про відшкодування збитків, заявлена власником стосовно будь-якої третьої особи, має ґрунтуватися в обов'язковому порядку не лише на ст.22 ЦК, а й на підставі ст.1166 ЦК про загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Відповідно до ст.22 ЦК збитки складаються з реальних збитків та упущеної вигоди. Слід зазначити, що законодавець розширив поняття збитків — за ст.203 ЦК 1963 p. (на відміну від ст.22 ЦК) до складу збитків не входили витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Новою для ЦК є норма, яка зазначає, що розмір упущеної вигоди, що підлягає компенсації, не може бути меншим від доходів, одержаних внаслідок порушення права особою, яка порушила право.

Ще однією новелою ЦК є можливість, яка надається особі, чиє право порушено, вимагати відшкодування майнової шкоди не тільки грошима, але й в інший спосіб (зокрема, передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). При цьому слід зауважити, що істотне значення при вирішенні питання про спосіб відшкодування збитків мають фактичні обставини справи (допустимість відшкодування збитків не в грошовій формі). Вбачається також, що особа, яка порушила право, може відмовитись від відшкодування шкоди в натурі у спосіб, зазначений у ч.4 ст.22 ЦК, та наполягати на відшкодування заподіяних нею збитків у грошовій формі. Зважаючи на це, а також на підставі принципу диспозитивності в ст.22 ЦК доцільним було б встановити правило про те, що сторони можуть дійти згоди про заміну способу відшкодування збитків.

---Поряд з правом на відшкодування збитків в окремій статтіЦК законодавець виокремив такий спосіб захисту цивільних прав,як відшкодування моральної шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У ст.23 ЦК закріплено не тільки право на відшкодування моральної шкоди, але й зміст поняття моральної шкоди, тобто які саме наслідки протиправних дій чи бездіяльності можуть бути кваліфіковані як моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі.

Моральна шкода має відшкодовуватися грішми, майном або в інший спосіб. Водночас слід розмежовувати майнові збитки пов'язану з ними моральну шкоду, оцінену у грошовій або в новій формі.

ЦК зберіг загальні підходи до визначення розміру моральної шкоди, закріплені у ЦК 1963 p., — розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Слід зазначити, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності і справедливості.

Як і в ст.440-1 ЦК 1963 р., у ЦК встановлюється правило про те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Новою для ЦК є норма про те, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

--- У ст.20 ЦК передбачається, що право на захист, як і будь-яке інше суб'єктивне цивільне право, особа здійснює на свій розсуд на засадах диспозитивності та вільного волевиявлення.

Встановивши для права на захист загальний для цивільних прав режим правового регулювання, законодавець встановлює правило про те, що нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.20).

Слід звернути увагу на те, що якщо особа протягом встановленого строку позовної давності не звернулася до суду із позовом про захист порушеного права, таке право набуває ознак "натурального", тобто такого, що не підлягає примусовому виконанню. Право на судовий захист у цьому випадку обмежується строками позовної давності.

Використання європейського досвіду в поверненні боргів.

ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» було створено в жовтні 2007 року з статутним фондом в розмірі близько 4 млн. доларів. Основною метою компанії є сприяння фінансовим та не фінансовим закладам в сфері повернення проблемних активів. В організації створення компанії ми співпрацювали з всесвітньо відомою американською компанією Accenture, котра передала нам неоціненний досвід європейської практики в сфері колекторських послуг.

Спектр послуг, які пропонує «Європейська агенція з повернення боргів» - комплексний: робота з боргами здійснюється в трьох основних напрямках - soft-collection (досудове стягнення шляхом проведення телефонних переговорів з боржником), individual-collection (досудове стягнення шляхом безпосередніх зустрічей з боржником) та legal-collection (судове стягнення). Процеси колекшину базуються на використанні сучасних методик стягнення, що реалізуються на базі кол-центру з чисельністю операторів до 130 чоловік (можливість в телефонному режимі генерувати до 260 000 контактів на місяць) та всеукраїнської мережі регіональних individual-collection представництв.

Використання послуг колекторів

Хоча ще декілька років тому фахівці оптимістично вважали, що всі проблемні борги показали себе, і росту неповернень вже бути не повинно, банки все ж таки стогнуть під тягарем останніх. Банкірам вигідно звертатися до колекторів, щоб з цими боргами розібратися.

Вимагаючи виплатити борг, колектори діють будь-якими методами: розклеюють фото боржника на стовпах, дістають дзвінками пізно вночі і рано вранці, обдзвонюють знайомих і друзів…

Причина, по якій банкам вигідно передавати борги третім особам, проста. Під будь-який борг фінансова установа зобов’язана сформувати резерв – заморозити певну суму. Чим довше кредит не гасять, тим вище вимога до розміру резерву. Ці кошти на певному етапі досягають 100% від суми боргу. Розпоряджатися ними банк не має права. Після продажу боргів колекторам резерви розморожуються. А ті методи, якими далі діють вибивачі боргів, банкірів не хвилюють.

На відміну від банків, підприємства ЖКГ і телекомунікацій частіше працюють за договором аутсорсингу, тобто наймають колекторів для повернення боргу.

Цивільне право допускає заміну кредитора. Тобто він має право будь-якій особі на прийнятних для нього умовах поступитися своїм місцем в кредитному договорі. Людину повідомляють про заміну сторони. Але якщо вона з якихось причин не отримала повідомлення, це не міняє системи правовідносин.

Чим допоможе антиколектор?

Такий статус юриста – лише красиве слово. Як правило, під послугою антиколектора мається на увазі можливість пом’якшення вимог за кредитним зобов’язанням, тобто його недешеві послуги ефективні при великій сумі боргу і штрафних санкцій.

Про виграш в суді проти кредитора не йдеться: грамотний антиколектор допоможе лише оптимізувати боргові зобов’язання. Вдаватися ж до його послуг, якщо вимагають неіснуючий борг або вимагають поспілкуватися з боржником, немає сенсу.

Борги треба повертати! Саме їх цивілізованим поверненням і займаються чесні колектори. Вони не бояться називати себе, вступають в професійні асоціації і дотримуються вимог законодавства. Якщо маєте борг перед банком, підприємством ЖКГ або оператором телекомунікацій, то повертайте гроші! Інакше їх на цілком законних підставах віднімуть через суд.

Проблемний боржник має право розраховувати, що стягувати борг з нього, будуть цивілізованими методами. А нечисті на руку колектори не занадто про це турбуються і здатні придумувати борг там, де його немає, мучити самого псевдоборжника і тих, хто його оточує. Приміром, нечесні колектори використовують такі неприпустимі методи, як:

- загроза для життя і здоров’я людини, її майна і членів сім’ї з використанням будь-яких форм залякування або сили;

- використання нецензурної лексики, а також фраз, які зачіпають честь і гідність людини;

- надання неправдивої інформації відносно кредитора і об’єму боргу, наслідків його несплати, а також статусу, кваліфікації і повноважень колектора.

Якщо стає зрозуміло, що з вами «працює» не фінансист, а бандит, діяти треба адекватно.

Спілкування з «вишибалами» по телефону

• Вимагайте назвати компанію і надати її фізичну і юридичну адреси.

• Пообіцяйте звернутися до правоохоронних органів (цю ж інформацію рекомендованим листом висилайте на ім’я керівника компанії).

Юристи говорять, що заяви в міліцію у разі перевищення колекторами повноважень рідко бувають ефективними. Краще написати відповідну заяву в прокуратуру.

Судовий розгляд

Його не уникнути у тому випадку, якщо належить довести, що кредитний договір з вами був сфабрикований. Таке теж трапляється. А розібратися з достовірністю підпису і порушеннями банкірів можна тільки в суді.

На жаль, навіть законні методи не завжди діють на нечесних колекторів. Щоб попередити їх атаку, слід звернути увагу на норми Закону України «Про захист персональних даних». У більшості договорів є пункт, який дозволяє передачу даних третій особі у разі невиконання боржником своїх зобов’язань, але цей дозвіл можна анулювати.
  1   2   3

Схожі:

План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconЗахист цивільних прав та інтересів
Неюрисдикційна форма захисту цивільних прав та інтересів. Самозахист цивільних прав
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconЗаконами
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд І вирішення цивільних справ з метою захисту...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconЗакону України «Про правові засади цивільного захисту»
Тобто Законом України «Про правові засади цивільного захисту» створено одну систему замість двох, яка вирішує завдання, що стосуються...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелторської діяльності в Україні та порядок її правового регулювання з метою захисту...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconЗакон УкраЇни «Про ріелторську діяльність»
Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелторської діяльності в Україні з метою захисту законних прав та інтересів фізичних...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconЗакон УкраЇни
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та гарантії...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconХарактерними ознаками речових прав є
Речове право Як вид цивільних прав— це право, що дає уповноваженій особі можливість забезпечити задоволення її потреб та інтересів...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconРівність сторін у тих можливостях, які надані ним для захис­ту своїх...
Поняття цивільного процесуального права (це сукупність правових норм, що регулюють порядок розгляду І вирішення судом цивільних справ,...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів icon6. Об’єкти цивільних прав
Об’єктами цивільних прав є все те, з приводу чого виникають І здійснюються цивільні права та обов’язки, тобто все те, на що правовідносини...
План Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів. Недійсність та нікчемність договорів iconЗакон УкраЇни
Цей Закон визначає правові засади провадження ріелторської діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка