Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету




НазваОпорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету
Сторінка1/14
Дата конвертації20.06.2013
Розмір1.6 Mb.
ТипКонспект
skaz.com.ua > Право > Конспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічної теорії і маркетингу

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для магістрантів

економічного факультету

з галузі знань 0305 - „Економіка і підприємництво”

денної форми навчання

Луганськ, 2013

УДК 35.364.13
Ткаченко В.Г., Коваленко К.В.

Опорний конспект лекцій з дисципліни «Соціальна політика» для магістрантів економічного факультету з галузі знань 0305 - „Економіка і підприємництво” денної форми навчання. - Луганськ, ЛНАУ, 2013 – 113 с.

Рецензент: Кочетков О.В., кандидат економічних наук, доцент


У даному конспекті подано теоретичний матеріал з основних тем для самостійного вивчення і контрольні запитання, які допоможуть перевірити рівень засвоєння знань у магістрантів з дисципліни «Соціальна політика».

Розглянуто і схвалено методичною комісією економічного факультету Луганського національного аграрного університету, протокол № від ….. січня 2013 р.

Зміст

Вступ……………………………………………………….………………….....…4

Тема 1. Соціальна політика як функція державного

управління і її складові…………………………………………………..……......5

Тема 2. Становлення ринкової економіки в Україні

та зміни в соціальній політиці………………………..………………….……....13

Тема 3. Нормативно-правове забезпечення соціальної

політики в Україні………………….…….…………………………….…….….21

Тема 4. Планування і фінансування розвитку

соціальної сфери………..…………………………………………………….….. 31

Тема 5. Соціальний захист людини як система……………………….……..…..41

Тема 6. Соціальний захист економічно активного населення…………………49

Тема 7. Соціально-трудові конфлікти, їх урегулювання

та вирішення…...…………………………………………………………………...59

Тема 8. Форми захисту соціально вразливих верств населення………………...67

Тема 9. Захист і соціально-трудова реабілітація інвалідів……………………....77

Тема 10. Державна підтримка сімей з низькими доходами…………………..…86

Тема 11. Пенсійне страхування і недержавні пенсійні фонди…………………..95

Тема 12. Основи формування соціальної політики підприємства………….....103

Рекомендована література…………………………………………………….….111

ВСТУП
З переходом до ринкових стосунків, соціальна політика є визначальним напрямом внутрішньої політики держави. Вона забезпечує захист прав людини, створює передумови для розширеного відтворення людиною своєї діяльності і для стабільності громадської системи.

Зміст соціальної політики полягає в діяльності держави і інших політичних інститутів по управлінню розвитком соціальної сфери суспільства. Важливо підкреслити, що соціальна політика є своєрідною концентрацією усіх інших видів політики, бо вона спрямована на специфічний об'єкт - соціальні стосунки. Визначаючи зміст соціальної політики, передусім роблять акцент на створення умов більшої зайнятості і визнаних державою життєвих стандартів споживання, доступності освіти, медицини та ін.

Найбільш масштабним завданням соціально орієнтованої економіки держави в ринковому господарстві України, що формується, є діяльність по соціальному захисту усіх верств суспільства і по виробленню стратегії ефективної соціальної політики. Формою її реалізації виступає фактичний образ дій держави, втілений в соціальну політику, яка охоплює усі сфери економічних стосунків в країні. Одним з найважливіших напрямів її діяльності є регулювання зайнятості і стимулювання висококваліфікованої і продуктивної праці і, як наслідок, збільшення національного доходу.

Мета вивчення дисципліни: дати магістрантам логічно-послідовну систему знань про сутність соціальної політики держави, розкрити основи теорії, методології та практики соціальної політики в Україні.

Для вивчення найважливіших питань створено опорний конспект лекцій згідно Робочої навчальної програми з дисципліни «Соціальна політика», галузі знань 0305 - „Економіка і підприємництво”, освітній рівень «магістр». Контрольні запитання допоможуть перевірити рівень засвоєння знань за темами і в разі необхідності повернутися до розгляду відповідних положень.

ТЕМА 1

^ СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І ЇЇ СКЛАДОВІ

ПЛАН

  1. Ключові слова і терміни дисципліни.

  2. Об'єкт, предмет, методи і завдання соціальної політики.

  3. Суб'єкти, об'єкти, принципи і механізми реалізації політики.

  4. Взаємозв'язок дисципліни з суміжними дисциплінами.

  5. Соціальна політика держави.

  6. Соціальне партнерство, його роль в рішенні соціальних проблем.

  7. Соціальна політика і соціальна справедливість.


1. Ключові слова і терміни дисципліни
Кожна учбова дисципліна спирається на обмежену кількість слів і термінів які утворюють своєрідний скелет, опорну конструкцію, на якій тримаються уся термінологія.

Для нашої дисципліни роль ключових грають такі слова і терміни: "соціальні потреби", "соціальні стосунки", "соціальні процеси", "соціальна політика", "соціальне управління", "соціальні нормативи", "соціальні стандарти".

^ Соціальні потреби - це вираження або прояв соціальних очікувань і запитів індивідів і соціальних груп в суспільстві на певному рівні його розвитку. Потреби у міру їх усвідомлення перетворюються на інтереси, що, у свою чергу, стимулює індивідів і соціальні групи на досягнення мети.

^ Соціальні відносини - це відносини між групами людей, які відрізняються своїми засобами буття, займають різне становище в суспільстві і беруть неоднакову участь в його економічному і політичному житті.

^ Соціальні відносини - це відносини рівності і нерівності людей в їхній спільній діяльності. Вони можуть носити характер співпраці або конфлікту.

Соціальні стосунки пов'язані з нерівноцінними можливостями і умовами існування і розвитку особистості залежно від причетності до соціального співтовариства або групи.

Вищою метою соціальних стосунків є досягнення соціальної справедливості.

^ Соціальні процеси - це послідовні зміни стану елементів соціальної системи під впливом внутрішніх і зовнішніх умов.

Соціальне управління - це різновид управління, функцією якого є забезпечення і реалізація потреб прогресивного або регресивного розвитку суспільства і його підсистем. Зміст соціального управління полягає у формуванні критеріїв і показників соціального розвитку, розробка заходів щодо реалізації соціальних проблем, використання засобів вирішення соціальних проблем.

^ Соціальна політика - це важлива складова внутрішньої політики держави, яка реалізується за допомогою соціальних програм і на практиці реалізує стосунки в суспільстві на користь основних соціальних груп населення.

Визначальною в соціальній політиці є діяльність держави, спрямована на регулювання, стабілізацію і розвиток соціальних выдносин в суспільстві і реалізацію (задоволення) соціальних потреб людини.

Соціальна політика має завдання по розробці заходів щодо збереження і зміцнення існуючого суспільного устрою, або заміни його новим (прогресивним або регресивним).

^ Завдання соціальної політики - це діяльність державних і громадських інститутів, громадських груп і окремих осіб (суб'єктів соціальної політики), спрямована на реалізацію соціальних потреб людини, які забезпечують її життєдіяльність і розвиток як соціальної істоти на основі стосунків принципу соціальної справедливості при беззастережному дотриманні її громадянських прав та свобод [57].

Для розробки соціальних програм і оцінки їх виконання потрібні соціальні нормативи і державні соціальні стандарти.

^ Соціальні нормативи - це певні регламентовані значення соціальних показників, які виражають систему типових вимог соціальних суб'єктів до соціальних об'єктів з метою забезпечення відтворення і розвитку суспільства як цілого, та розв'язання його соціальних проблем.

^ Соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно - правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних соціальних гарантій в даній державі.
2. Об'єкт, предмет і основне завдання дисципліни

"Соціальна політика"
Об'єктом називають ту об'єктивну реальність, на яку спрямована пізнавальна діяльність людини в межах конкретної галузі науки.

Об'єкт дисципліни "Соціальна політика" - це сукупність соціальних потреб людини, які вона повинна реалізувати в різних сферах свого життя і які мають бути захищені з боку держави і суспільства.

Предметом дисципліни є досліджувані характеристики, властивості, закономірності формування і виникнення соціальних потреб людини на різних рівнях їх прояву і складна система способів їх забезпечення в соціально-політичному житті суспільства на певних ступенях його розвитку.

Основні завдання навчальної дисципліни:

- придбання у магістрантів стійких знань з теорії соціально-політичних процесів;

- придбання майбутніми фахівцями навичок і умінь самостійно аналізувати соціальні проблеми, а також розробляти пропозиції відносно їх рішення;

- засвоєння магістрантами міжнародного досвіду у галузі організації соціального захисту населення;

- осмислення вітчизняного і зарубіжного досвіду у сфері соціальних процесів;

- ознайомлення з сучасними тенденціями і пріоритетними цілями основних напрямів соціальної політики України, які формуються і реалізуються в практиці регулювання соціальних відносин на загальнодержавних, галузевих, регіональних рівнях і безпосередньо на підприємствах;

- формування у магістрантів розуміння зростаючої відповідальності підприємства за розробку і реалізацію своїх соціальних програм, постійне поліпшення умов праці і побуту працівників, підвищення якості їхнього трудового життя.
3. Суб'єкти, об'єкти, принципи і механізми реалізації соціальної політики
Соціальна політика в суспільстві реалізується за допомогою соціальних програм, які базуються на законодавчій базі, постановах, положеннях, інших урядових рішеннях, втілення в життя яких на різних рівнях виконавчої влади забезпечує задоволення соціальних потреб, соціальний захист, надання соціальних послуг населенню або працівникам на вищому або нижчому рівні, який забезпечує соціальну захищеність і відповідно соціальну справедливість у громадянському суспільстві.

Головна мета соціальної політики в державі полягає у створенні умов для посилення рівня соціального захисту та соціальної безпеки в суспільстві, досягнення соціальної згоди, стабільності і соціальної цілісності.

Основними завданнями у проведенні соціальної політики є захист рівня життя за допомогою застосування різних форм компенсації від підвищення цін і проведення індексації; надання допомоги найбіднішим сім'ям; надання допомоги у разі безробіття; здійснення політики соціального страхування, встановлення мінімальної заробітної плати для працюючих; розвиток освіти, охорони здоров'я та довкілля людей переважно за рахунок держави; проведення активної політики, спрямованої на набуття громадянами кваліфікації.

Основні структурні елементи соціальної політики держави зображені на рис. 1.1. Вони включають, крім суб'єктів та об'єктів, також принципи, інститути та механізми здійснення соціальної політики.

Держава та її органи в цивілізованому суспільстві є центральним, але не єдиним суб'єктом соціальної політики. Її роль значною мірою підкріплюється роллю безлічі інститутів громадянського суспільства, яким держава делегує широкий спектр функцій. Проте особливість, унікальність ролі держави полягає у відповідальності за соціальну стабільність в суспільстві, стійкість соціального стану громадян, сімей, соціальних груп, політику прогресивного розвитку суспільства.



Рис. 1.1. Основні структурні елементи соціальної політики держави
Це зумовлено самою природою держави як єдиного політичного і правового суб'єкта, який володіє усім спектром владних повноважень.


  1. Взаємозв'язок дисципліни з суміжними дисциплінами


Соціальна політика як учбовий предмет тісно пов'язаний з цілим рядом дисциплін економічного і соціального характеру: філософією, політекономією, сучасними економічними теоріями, макроекономікою, менеджментом, соціологією, соціальною психологією.

Такі предмети, як "Розміщення продуктивних сил", "Соціальна інфраструктура і політика", "Прогнозування і державна регуляція", "Ринок праці і зайнятість населення", складають теорію конкретно економічного характеру, яку необхідно знати, приступаючи до вивчення дисципліни "Соціальна політика".

Нарешті, вивчення таких дисциплін, як "Правознавство", "Фінанси", "Статистика", "Економічний аналіз", "Соціально-економічна інформація", дає уявлення про джерела і зміст необхідної інформації, яка потрібна для ефективного управління соціально-політичними процесами.

Дисципліна "Соціальна політика", у свою чергу, є базою для вивчення ряду конкретно економічних і соціальних дисциплін, які формують спеціальність "Менеджмент організацій", "Маркетинг".

5. Соціальна політика держави

У соціальній політиці сучасної соціальної держави ключову роль відіграє держава, завдяки якій виникають, існують і діють інші суб'єкти: об'єднання, громадські, добродійні організації тощо. Для держави, яка проголосила побудову соціально орієнтованої ринкової економіки (згідно Конституції Україна поставила це собі за мету), соціально-політична діяльність пов'язана з низкою заходів уряду, спрямованих на підвищення добробуту населення і посилення соціального захисту громадян шляхом реалізації різноманітних соціальних програм і заходів.

Соціальна політика є функцією державної діяльності і відповідальності: за використання громадських ресурсів;

- за регулювання приватної діяльності;

- за підтримку приватної індивідуальної і колективної поведінки з метою максимізації соціальної вигоди і умов життя населення.

До неї відносяться:

- заходи і програми, безпосередньо спрямовані на забезпечення соціальних винагород у формі прибутку або послуг, включаючи освіту, здоров'я, соціальний захист і персональні соціальні служби (догляд за людиною, розвиток людини, реабілітація і профілактика);

- заходи, які регулюють приватну поведінку для потреб досягнення соціальних цілей, як права і обов'язки громадян, забезпечення прав людини і правосуддя, заходи працевлаштування, заходи для захисту споживачів, заходи стосовно сім'ї включно з сімейним правом;

- соціальні та інші місцеві заходи, як, наприклад, заходи з метою перерозподілу податків, фінансові заходи для надання робочих місць, забезпечення доступності перевезень, заходи щодо забезпечення прав орендарів та ін.

У рамках соціальної політики існує конкретна мета - надання особливого захисту і допомоги бідним і слабо захищеним групам населення.

Крім того, постійним прагненням соціальної політики є досягнення усіх соціальних цілей та сприяння й посилення соціальної солідарності та загального добробуту населення в цілому. Два основні принципи цієї спроби - зменшення нерівності в суспільстві і уникнення економічної і соціальної маргіналізації у неповноцінних групах населення.


  1. Соціальне партнерство, його роль у реалізації соціальної політики


Соціальне партнерство як механізм регулювання соціально трудових відносин, тобто ключових суспільних відносин, включає державу, підприємців і профспілки. Воно спрямоване на укладання багатосторонніх угод, колективних договорів.

Соціальне партнерство здійснюється на 3 – х рівнях:

1 - національний;

2 - галузевий (регіональний);

3 - підприємства.

Їхні суб'єкти:

- на національному рівні - уряд, підприємства, профспілки;

- на галузевому - підприємці, галузеві профспілки;

- на рівні підприємства - адміністрація або власник підприємства, комітет профспілок.

Предмети переговорів:

- на національному рівні: - загальні умови заробітної плати, робочий час, соціальні гарантії мінімальної заробітної плати;

- на галузевому рівні - тарифні умови оплати праці, норми праці, питання умов і оплати праці;

- на рівні підприємства - тарифні умови, форми і системи оплати праці, робочий час, норми праці, його охорона.

Соціальне партнерство передбачає виконання таких функцій:

а) захисна - захист кожної із сторін партнерства, вирівнювання переваг економічного стану підприємців при визначенні умов найму;

б) організуюча - створення можливостей для типізації трудових відносин;

в) примирна - досягнення миру та згоди на час дії тарифної угоди. Тарифний договір на час своєї дії виключає боротьбу за поліпшення умов праці та її оплати, пред'явлення нових вимог у сфері трудових норм.

Нормативно-правове забезпечення соціального партнерства:

- на національному рівні - державні закони і нормативні акти уряду;

- на галузевому рівні - відповідно галузеві нормативно-методичні матеріали (умови, норми праці);

- на рівні підприємства - статут підприємства, нормативи і норми підприємства, включаючи положення про функціонування різних відділів підприємства. Колективні договори повинні укладатись на підприємствах, які використовують найману працю, або державних підприємствах. Обов'язково укладаються між власником та колективом підприємства.

Головним органом, який виступає на державному рівні і здійснює регулювання відносин у соціальному партнерстві є Національна Рада соціального партнерства при Президентові України. Система соціального партнерства реалізує зусилля держави, працедавців і найнятих робітників на досягнення благополуччя і злагоди у суспільстві – перш за все у сфері соціально-трудових відносин, тобто ключових суспільних відносин.
7. Соціальна політика і соціальна справедливість
Ключовим принципом у реалізації соціальної політики виступає забезпечення соціальної справедливості. ^ Соціальна справед­ливість соціально-психологічне сприйняття принципів і форм організації суспільства, що відповідає інтересам людей і соціальних груп, тобто узагальнена моральна оцінка суспільних відносин.

У науковій літературі мають місце чотири погляди на соціальну справедливість. Ми розглянемо найбільш відомі концепції справедливості чи справедливого розподілу доходів: егалітаристську, утилітаристську, роулсіанську й ринкову (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Чотири погляди на соціальну справедливість



з/п

Вид погляду

Зміст

1

2
3
4

Егалітарний

Роулсіанський
Утилітарний
Ринковий

Усі члени суспільства отримують рівні блага

Максимізація корисності найменш забезпечених членів суспільства

Максимізується загальна корисність усіх членів суспільства

Соціальна справедливість встановлюється ринком і його регуляторами


^ Егалітаристська концепція (фр. еgalite — рівність) вважає справедливим зрівняльний розподіл доходів, тобто коли всі члени суспільства отримують рівні блага. Логіка міркувань тут така: якщо потрібно розділити визначену кількість благ між людьми, які однаково цього заслуговують, то справедливим був би розподіл порівну.

Другий концептуальний принцип — роулсіанський — пов’я­заний з ім’ям Джона Роулса, сучасного американського філософа. На його думку, справедливою вважається така диференціація доходів, при якій відносна економічна нерівність припустима лише тоді, коли вона сприяє досягненню більш високого абсолютного рівня життя найбіднішими членами суспільства

Третій концептуальний принцип — утилітарний походить своїми коренями із вчення Ієремії Бентама, англійського економіста, основоположника доктрини утилітаризму. Бентам вважав, що головним завданням держави є забезпечення найбільшого щастя для можливо більшої кількості членів суспільства. Однак Бентам виходив із того, що функції корисності в різних людей неоднакові. Інакше кажучи, здатність до насолоди в результаті володіння якоюсь кількістю благ у кожної людини своя. Одержувати при цьому більшу частку суспільного багатства має той, хто корисніший для суспільства.

Таким чином, загальна корисність максимізується не у випадку рівного розподілу багатства між членами суспільства, а в результаті пропорційного (відповідно до різних функцій корисності) його розподілу. Тому в утилітаристському погляді максимі­зується корисність усіх членів суспільства.

І, нарешті, ринковий розподіл доходів припускає відповідність доходу кожного власника фактора виробництва граничному продук­ту, отриманого від даного фактора. Соціальна справедливість при цьому встановлюється ринком і його регуляторами. Таким чином, у цьому випадку припустима значна нерівність при розподілі доходів.

Вибір принципів соціальної справедливості в перерозподілі доходів визначається в кожнім суспільстві по-своєму, виходячи з вироблених національних стандартів, що формувалися протягом усього попереднього історичного розвитку даної країни.
Запитання для самоконтролю


  1. Поняття і сутність соціальної політики.

  2. Сутність категорій "соціальне управління" і "соціальна політика".

  3. Соціальна політика і її зв'язок з економічною політикою держави.

  4. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики в економічній системі соціально орієнтованого напряму.

  5. Принципи і механізми реалізації соціальної політики.

  6. Роль держави та її інститутів у розробці й реалізації соціальної політики.

  7. Соціальне партнерство та його роль у вирішенні соціальних проблем.

  8. Сутність і основні види концепцій соціальної справедливості.



ТЕМА 2

^ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
В УКРАЇНІ ТА ЗМІНИ В СОЦІАЛЬНІЙ


ПОЛІТИЦІ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconКонспект лекцій вступ опорний конспект лекцій з курсу "Гроші та кредит"
Опорний конспект лекцій з курсу "Гроші та кредит" призначений для більш ефективного засвоєння студентами матеріалу цього курсу, а...
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconКонспект лекцій міністерство освіти І науки України
Методичні вказівки до вивчення основних тем з дисципліни “Інформаційні технології ” „Опорний конспект лекцій” для студентів спеціальності...
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconОпорний конспект лекцій з курсу “Фінансовий аналіз” для бакалаврів...
Опорний конспект лекцій з курсу “Фінансовий аналіз” для бакалаврів усіх форм навчання спеціальності “Фінанси” / укл. Н. В. Мозгова,...
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету icon5. Соціальний захист людини як система
Соціальна політика. Методичні вказівки для самостійних занять для магістрантів економічного факультету з галузі знань 0305 „Економіка...
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету icon...
Література. Галузі споживчої кооперації. Опорний конспект лекцій. – К.: Нмц «Укоопосвіта». 2003
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconАнотація
Опорний конспект лекцій складений у вигляді методичних рекомендації з курсу інформаційних технологій
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconОпорний конспект лекцій з дисципліни «Аудит» Для спеціальностей 050114...
Зокрема, об’єктивна І достовірна інформація про діяльність деяких господарюючих суб’єктів необхідна
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconОпорний конспект лекцій з дисциплін «Інтелектуальна власність», «Право...
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри економіки підприємства В. Я. Чевганова, професор, кандидат економічних наук
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconОпорний конспект лекцій
Становлення культури як один із аспектів становлення людини та суспільного способу життя
Опорний конспект лекцій для магістрантів економічного факультету iconІ. М. Чістякова, Б. Г. Шевченко, Г. В. Воробйова, С. Й. Лебединський...
Правознавство. Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей. Одеса: Наука І техніка, 2011. 149 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка