Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів




Скачати 289.02 Kb.
НазваЗмістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів
Сторінка1/3
Дата конвертації25.06.2013
Розмір289.02 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3
Змістовий модуль 13.

Структура і зміст зовнішньоекономічних контрактів
Ключові терміни: контрагент; зовнішньоекономічний договір (контракт); сторони зовнішньоекономічного договору; контракт міжнародної купівлі-продажу; міжнародний господарський контракт; типи та види контрактів; преамбула; предмет договору; кількість та якість товару; строк і дата поставки; базисні умови поставки товарів; ціна та загальна вартість товару; умови платежів; валютні застереження; умови приймання (здавання) товару; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; урегулювання спорів.
^ 1. Суть та економічний зміст міжнародного господарського контракту
Контракт – це письмовий документ, що містить домовленість сторін про поставку товару: зобов’язання продавця передати визначений товар (послуги) у власність покупця та зобов’язання покупця прийняти цей товар (послуги) і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов’язання сторін виконати умови торгової операції.

Законодавством України зазначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Ознаками такого договору, що дозволяють виділити його в окрему групу господарських договорів, є:

- особливий суб’єктний склад: сторонами в договорі є вітчизняний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності та іноземний контрагент;

- особливості змісту договору: права та обов’язки його сторін щодо здійснюваної ними зовнішньоекономічних операцій;

- обов’язковість врахування типових платіжних умов та типових захисних застережень (передбачається постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 р. «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»);

- при укладенні договорів на реалізацію товарів (купівлі-продажу, поставки) враховувати Правила ІНКОТЕРМС відповідно до ст. 265 ГК та Указу Президента України від 04.04.1994 р. № 567 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»;

- обов’язковість державної реєстрації визначених законом видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що здійснюється відповідно до встановленого порядку зазначеного в Наказі Міністерства економіки України від 29.06.2000 р. «Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»;

- особливості порядку розгляду договірних спорів: визначення за згодою сторін з відповідною фіксацією у договорі юрисдикційного органу (державні суди України чи конкретний міжнародний третейський суд (арбітраж), створений на території України чи іншої країни).

При укладанні контракту контрагенти дотримуються наступних принципів.

^ Принцип свободи: вибір партнера із зовнішньоекономічної діяльності, форми міжнародного господарського контракту та способу укладання, участі у зовнішньоекономічній діяльності, у розробці змісту міжнародного господарського контракту й прийнятті рішення про припинення дії кон­тракту.

^ Принцип рівності (рівноправності) сторін контракту: партнери із міжнародного господарського контракту рівні перед законом, мають однакові права, обов’язки та відповідні обов’язки перед державою.

^ Принцип взаємної відповідальності – партнери несуть взаємну відповідальність за виконання статей контракту.

Принцип обов’язкового виконання статей міжнародного господарського контракту.

^ Принцип погодження міжнародного господарського контракту з нормами міжнародного економічного права.

Принцип врахування вимог національного законодавства при складанні міжнародного господарського контракту сторонами.

Порядок укладення міжнародного господарського контракту здійснюється поетапно.

1. Попередні переговори сторін з приводу можливостей укладення міжнародного господарського контракту. На цьому етапі сторони домовляються про взаємні пропозиції щодо предмета контракту (кількісні та якісні параметри, ціна, термін поставки товарів, надання послуг).

2. Погодження волі партнерів з приводу укладення взаємного договору. Уточнюються конкретні пропозиції сторін, які потім знаходять вираз у статтях контракту.

3. Вибір сторонами часу і місця укладення міжнародного господарського контракту.

4. Формування та взаємна передача сторонами письмових пропозицій щодо укладення міжнародного господарського контракту.

5. Сторони направляють одна одній взаємні письмові повідомлення про прийняття пропозицій укладання міжнародного господарського контракту.

6. Розробка попереднього варіанта міжнародного господарського контракту.

7. Відкликання письмової пропозиції укладання міжнародного господарського контракту – припинення стосунків сторін щодо укладання міжнародного господарського контракту.

8. Виконання процедури остаточного укладання міжнародного господарського контракту – сторони підписують примірники міжнародного господарського контракту (мінімум два) та ставлять на них відповідні печатки. З цього моменту контракт має юридичну силу.
^ 2. Правове регулювання процедури укладання міжнародних договорів купівлі-продажу
У практиці міжнародної торгівлі широко застосовується Віденська Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Вона визначає порядок укладання договору міжнародної купівлі-продажу і його основні умови. Ця конвенція не регламентує всі аспекти міжнародної купівлі-продажу, а визначає спеціальні торгові терміни по відношенню до постачання товарів і способів визначення ціни, а також перехід права власності на товар. Деякі види продажу під дію Віденської конвенції не підпадають. Наприклад, продаж з аукціону, продаж цінних паперів, суден, електроенергії.

Положення Віденської конвенції 1980 р. носять диспозитивний характер, тобто вона надає сторонам договору право в умовах контракту виключати дію, відступати від будь-якого з її положень або змінювати його дію.

Контракт купівлі-продажу відповідно до Конвенції про міжнародні договори купівлі-продажу може бути укладений у письмовій, усній, в частково письмовій і частково усній формах.

Порядок укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів України регулюють такі нормативно-правові акти:

  • Цивільний кодекс України;

  • Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. ;

  • Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 31.05.2007 р.;

  • Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 р.;

  • Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 р.;

  • Указ Президента України «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України» від 04.10.1994 p.;

  • Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.1994 p.;

  • Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10.02.1996 p.;

  • Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р.;

  • Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 06.09.2001 р.

Згідно ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі чинним законодавством України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору, мають бути здатними до укладання договору відповідно до законодавства України та закону країни, де він укладався. В зовнішньоекономічній угоді беруть участь дві сторони, які називаються контрагентами (партнерами). В конкретні відносини можуть вступати іноземні фізичні та юридичні особи. Юридична особа – це організація, яка має у відповідності із законодавством країни приналежності та національним режимом власності особисте майно і відповідає за своїми зобов’язаннями цим майном. Іноземна юридична особа – це організація, яка володіє правами й обов’язками юридичної особи за законодавством іноземної держави.

При укладанні зовнішньоторгової угоди сторони повинні визначити, право якої країни буде використовуватися для регулювання форми угоди, а також прав і обов’язків сторін. Відповідно до українського законодавства права та обов’язки сторін зовнішньоторговельного контракту визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні контракту чи в результаті подальшого узгодження. У випадку відсутності такої угоди до контракту застосовується право тієї сторони, де заснована, розташована штаб-квартира чи є основне місце діяльності сторін.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України чи законом. Для підписання зовнішньоекономічного договору суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Зовнішньоекономічний договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів за участю України.

Пропозиції щодо укладання міжнародних договорів України міжвідомчого характеру подаються до Кабінету Міністрів України міністерствами та відомствами за погодженнями з МЗС. У разі потреби вони попередньо погоджуються з іншими заінтересованими міністерствами й відомствами.

Рішення про проведення і підписання міжнародних договорів України міжвідомчого характеру приймаються міністерствами й відомствами, до компетенції яких входять питання, що регулюються такими договорами за погодженням із МЗС і дозволу Віце-прем’єр-міністра України згідно з розподілом обов’язків.

Затвердження міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, які передбачають набуття ними чинності після затвердження, здійснюється міністерствами й відомствами, від імені яких були підписані такі договори.

Міністерства і відомства, які уклали міжнародні договори України міжвідомчого характеру, забезпечують виконання зобов’язань Української сторони, контролюють дотримання прав, що випливають із таких договорів Української сторони, і виконання іншими учасниками договору їхніх зобов’язань.
^ 3. Види міжнародних господарських контрактів
Види контрактів визначаються за критерієм їх конкретної спрямованості на використання певної форми міжнародного господарського співробітництва.

Основні види міжнародних господарських контрактів:

^ Контракт купівлі-продажу товарів. Найбільшого поширення в зовнішньоекономічній діяльності набув контракт міжнародної купівлі-продажу. Обов’язковою умовою Договору купівлі-продажу є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цією умовою він відрізняється від усіх інших видів договорів – орендного, ліцензійного, страхування тощо.

Контракт купівлі-продажу є основним засобом регулювання ділових відносин у сфері зовнішньоторговельного обігу, де діє принцип свободи договору. Керуючись цим принципом, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності самі вирішують, укладати договір, чи ні, з ким його укладати, яким буде його зміст і форма. В окремих випадках форма контракту передбачена правовими актами, а чинність контракту залежить від дотримання цієї форми.

^ Контракт про зустрічну торгівлю (бартер). Товарообмінні (бартерні) операції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України у порядку, встановленому Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність».

^ Контракт про лізинг. У багатьох лізингових угодах мають місце як мінімум три контракти: між орендарем та орендодавцем; між постачальником і орендодавцем; між орендодавцем і його банком. Зазвичай перед початком операції проводиться ретельний аналіз клієнта, в який входить: оцінка клієнта по його здатності виплатити орендні платежі і по його попередніх доходах від використання, обладнання, що орендується; оцінка товарів (попит на них з точки зору можливого перепродажу).

^ Контракт про кооперацію. До зовнішньоекономічних договорів про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються передбачені договором результати, якщо сторони не погодили інше.

^ Контракт про факторинг. Факторинг – це форма надання короткострокового кредиту під експорт товарів. Факторинг здійснюють: фактор-фірми – фінансові установи, які надають короткострокові кредити піт експорт товарів на певних умовах та Банки (державні й комерційні).

^ Контракт про франчайзинг передбачає в якості предмета комплекс господарських і фінансових операцій, послуг, які надає іноземна компанія партнерові у країні-реципієнті.

^ Контракт про створення змішаного підприємства, спільного підприємства. Змішане підприємство передбачає спільне використання державної і приватної власності. Спільне підприємство передбачає спільне використан­ня приватної власності партнерів. До зовнішньоекономічного договору про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно реєструється.

^ Контракт про іноземні інвестиції. Інвестиційний договір (контракт) є знаряддям здійснення іноземних інвестицій. Застосування цієї правової форми дає можливість прискорювати економічний розвиток на основі використання ринкових законів. Кожна зі сторін інвестиційного договору (контракту) дбає лише про власні господарські інтереси. Але в кінцевому підсумку здійснення і використання іноземних інвестицій є неодмінними умовами розвитку продуктивних сил. Інвестиційний договір (контракт) встановлює правовий зв’язок між учасниками інвестиційної діяльності. Разом з тим держава може активно впливати на зміст договору шляхом встановлення додаткових пільг або обмежень щодо окремих сторін здійснення іноземних інвестицій. Інвестиційний договір (контракт) за своєю суттю має майновий характер. У змісті договору, визначеному згодою сторін, виявляються індивідуальні майнові інтереси учасників інвестиційної діяльності, які не знайшли вираження в нормативних актах, покликаних регулювати здійснення іноземних інвестицій.
^ 4. Типові контракти в міжнародній торгівлі
Типовий контракт – це зразковий договір або ряд уніфікованих статей, викладених у письмовій формі, які сформульовані заздалегідь з урахуванням торгової практики чи звичаїв та прийнятих договірними сторонами після того, як вони були погоджені з вимогами угоди.

Типові контракти, як правило, складаються на бланках, виготовлених типографським способом, причому, на першому аркуші друкуються індивідуальні умови угоди, а на звороті чи на інших аркушах – загальні умови.

Типові контракти застосовуються найчастіше при укладанні угод:

- на стандартні види машин і устаткування, споживчі товари;

- на промислову сировину, що поставляється на довгостроковій основі;

- на біржах – на масові сировинні і продовольчі товари.

Типові контракти розробляються об’єднаннями підприємців, асоціаціями, федераціями й ін.; комітетами товарних бірж; торговельними палатами; монополістичними об’єднаннями і великими фірмами; Європейською економічною комісією ООН.

Значну увагу розробці типових контрактів приділяє Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН. Під керівництвом ЄЕК було розроблено більше 30 варіантів типових контрактів і загальних умов купівлі-продажу, частково, договір купівлі-продажу зернових (16 варіантів переглянуті в 1965 р.); загальні умови експортних доставок машинного обладнання (1955 р.); загальні умови монтажу машинного обладнання за кордоном (1963 р.); загальні умови купівлі-продажу для експорту товарів довготривалого користування та інших металовиробів серійного виробництва (1961 р.); загальні умови купівлі-продажу цитрусових (1958р.) та ін.

Типові форми контрактів є обов’язковими для сторін тільки за їх згодою. Звичайно зміст таких угод ґрунтується на праві і практиці країни-розроблювача. І це необхідно враховувати українським підприємцям, які укладають контракт з іноземним партнером.

Головні відмінності «внутрішньодержавної» купівлі-продажу від міжнародної купівлі-продажу є:

- внутрішня купівля-продаж, як правило, регулюється однією державою, в той час як міжнародна купівля-продаж регулюється двома (або більше) державами;

- при міжнародній купівлі-продажу вартість товару розраховується двома (або більше) сторонами;

- при міжнародній купівлі-продажу варто враховувати, які міждержавні угоди можуть впливати на права й обов’язки сторін.

Зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу має такі ознаки:

- одним із контрагентів за угодою є юридична або фізична особа іноземної держави;

- товар (продукція) знаходиться на території однієї з держав;

- при виконанні договору товар (продукція), як правило, перетинає територію однієї або кількох іноземних держав.

Розробка типових контрактів дає змогу скорочувати кількість умов, які треба узгоджувати; проводити переговори в максимально короткий термін; зменшує ймовірність спорів через неправильне тлумачення положень.

Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201. Цей наказ визначає умови, які мають бути передбачені в договорі, якщо сторони такого договору не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об’єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися не укладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України. Реальні контракти, що укладаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, можуть містити, крім зазначених обов’язкових умов, і довільні умови, які не мають суперечити чинному законодавству.
  1   2   3

Схожі:

Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconЛекція 1 Змістовий модуль І
Змістовий модуль І. Теоретичні основи та методологічне забезпечення роботи практичного психолога
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconТема Предмет, зміст І структура курсу
Модуль І. Теоретичні основи управління персоналом. Тема Предмет, зміст І структура курсу
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconЗмістовий модуль управління проектами у часі з використанням календарного...
Змістовий модуль управління проектами у часі з використанням календарного І сітьового планування
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів icon2. Опис. Змістові модулі. Змістовий модуль Призначення ваговимірювального устаткування
Змістовий модуль Призначення ваговимірювального устаткування. Теоретичні основи зважування. Метрологічні вимоги що ставляться до...
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconПрограма дисципліни «Державне І регіональне управління» -36 год....
Системний підхід як метод дослідження природних та соціальних явищ різної складності
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconКурс „О снови ЗеД ” Тема «Структура І зміст міжнародного комерційного контракту» Питання
Правовою основою зовнішньоекономічних операцій є різні міжнародні договори, угоди І конвенції. Ця інституційна база міжнародного...
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconНавчально-тематичний план лекцій І семінарських занять 6 змістовий...
Змістовий модуль природа масовоінформаційної діяльності. Масова інформація як соціальний
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconПрограма навчальної дисципліни ‘‘ Тренінги’’ Змістовий модуль Економічні...
Змістовий модуль Економічні І соціально-трудові відносини на макро- та мікрорівнях
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconЗмістовий модуль Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з фекально-оральним...
Змістовий модуль Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з фекально-оральним
Змістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів iconПрограма навчальної дисципліни Змістовий модуль Загальне уявлення...
Змістовий модуль Загальне уявлення про владу, політику І державу, еволюція їх уявлень за історичним розвитком
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка