Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні




НазваЗміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні
Сторінка6/27
Дата конвертації03.02.2014
Розмір1.66 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
^

2.4. Функції та компетенція органів публічної влади


На сьогодні в юридичній науці переважає підхід, згідно з яким функціями органів державної влади є основні напрями їх діяльності, у яких виявляється їх сутність і призначення в державному механізмі. Кожний державний орган відповідно до своєї компетенції виконує притаманні йому функції. Функції держави в цілому здійснюються через функції окремих державних органів. Державний орган, виконуючи свої функції, тим самим одночасно бере участь у реалізації різних функцій держави.

Компетенція являє собою юридично встановлену «систему координат», за допомогою якої можна чітко встановити належність конкретної справи до «сфери володарювання» певного органу та конкретну роль останнього у вирішенні цієї справи. Елементами компетенції є юридичні явища, які дають можливість робити цілком певний висновок про належність, правомочність владного органу в конкретних публічних правовідносинах. Ані функції, ані завдання зробити такий висновок можливості не дають. Належність органу визначають інші два чинники: підві­домчість і повноваження. Саме ці юридичні явища і є елемен­ти компетенції органів публічної влади, адже, аналізуючи законність дій органів влади, завжди виходять саме з двох критеріїв: чи входить дана справа до сфери володарювання цього органу та чи мав він право діяти саме таким чином.

Значна кількість органів має тотожні повноваження (наприклад міністерства), але компетенція кожного з них суворо індивідуальна завдяки відмінностям у підвідомчості. У той же час предмети відання деяких органів частково перетинаються (наприклад сфера забезпечення обороноздатності та національної безпеки України), але повноваження цих органів у «спільних» сферах є виключно індивідуальні, неповторні, а тому жодної конкуренції компетенцій не відбувається.

Повноваження державного органу є його «правообов’язки», оскільки за наявності необхідних юридичних фактів орган не може не реалізувати свої повноваження, водночас будучи носієм суб’єктивного права стосовно підвладного суб’єкта. Недарма законодавство для визначення конкретних повноважень владного органу вживає дієслова у третій особі однини: «призначає», «координує», «керує» тощо. Саме така форма дає можливість найбільш точно висловити двоїсту сутність зазначених повно­важень: вказати права органу, водночас даючи зрозуміти неприпустимість їх незастосування.

Беручи до уваги, що повноваження, предметна і територіальна підвідомчість складають поняття «компетенція», можна зробити висновок, що функції є напрями реалізації (застосування) компетенції на шляху до поставленої перед органом мети: компетенція  функції  завдання  мета. Компетенція органу є похідна від його функцій, вона за змістом є більш рухома, динамічна, пристосована до частих змін.

Разом із тим функції органу влади виявляються саме через сукупність усіх елементів компетенції. При цьому основні напрямки діяльності державних органів є похідні від головних функцій держави, або, іншими словами, функції держави розподілені між усіма органами залежно від місця кожного з них у державному механізмі.
^

2.5. Форми діяльності органів публічної влади


Під формами діяльності органів публічної влади розуміють зовнішню сторону їх функціонування, тобто сукупність однорідних дій, які ці органи здійснюють у певних організаційних рамках, визначених законодавством. Іншими словами, форми діяльності – це однорідна діяльність органів публічної влади, через яку реалізуються їх функції.

^ Правові форми являють собою діяльність, пов’язану зі здійсненням юриди­чно значущих дій у жорстко визначеному законом порядку, тобто однорідну діяльність, яка пов’язана з прийняттям правових актів і тягне за собою юридично значущі наслідки.

Доцільно виділити п’ять основних форм юридичної (правової) діяльності органів державної влади: установчу, правотворчу, правозастосовну, інтерпретаційну і контрольно-наглядову.

Правотворча – діяльність суб’єктів щодо створення правових норм, їх зміни і скасування.

Правозастосовна – діяльність, за допомогою якої забезпечую­ть безперервність процесу реалізації нормативно-правових приписів шляхом наділення одних учасників правовідносин суб’єктивними правами і покладення на інших відповідних юридичних обов’язків або шляхом розгляду (вирішення) пи­тань про наслідки правових суперечок і правопорушень, а також притягнення винних до юридичної відповідальності. Різновидами правозастосовної діяльності є правонаділяюча та правоохоронна.

Контрольна – система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об’єкта з метою виправити його відхилення від заданих параметрів.

Установча  діяльність, спрямована на структурні перетворення в державному апараті та суспільному організмі.

Інтерпретаційна – скла­дна, багатогранна робота щодо з’ясування і роз’яснення змісту і цілей норм права, що пронизує всі основні форми створення і реалізації права.

Усі ці форми мають низку спільних ознак: 1) вони врегульовані матеріальними і процесуальними нормами права; 2) призводять до юридично значущих наслідків, тобто до виникнення, зміни або припинення правовідносин; 3) завжди пов’язані з розглядом юридичних справ, тобто таких життєвих обставин, які прямо передбачені законом (чи іншим нормативно-правовим актом) і потребують відповідного підтвердження та юридичного забез­печення; 4) їх здійснюють виключно вповноважені на те органи держави та посадові особи; конкретний склад, обсяг повно­важень учасників правової форми діяльності чітко фіксує відпові­дний нормативний акт; 5) ці форми виражаються у здійсненні безпосередніх операцій з нормами права (матеріальними і процесуальними); 6) їх результати завжди закріплюють у відповідних процесуальних документах, що мають офіційний характер і встановлену законом форму; 7) вони пов’язані з необхідністю застосування різноманітних методів і засобів юридичної техніки. Конкретний перелік правових форм діяльності тих чи інших державних органів залежить від змісту їх компетенції та характеру покладених на них функцій.

^ Неправові форми діяльності – це однорідна діяльність, що не потребує повного і суворого юридичного оформлення, не пов’язана з учиненням юридично значущих дій і прийняттям правових актів. Неправові форми діяльності органів публічної влади найбільш доцільно поділяти на організаційні й матеріально-технічні.

^ Організаційна діяльність у цілому є підзаконна. Її здійснюють у рамках чинного законодавства й у межах компетенції органу. Однак право тут регламентує лише загальну процедуру вчинення дій. Організаційні дії найчастіше виконують у порядку поточної управлінської діяльності. Організаційні форми діяльності поділяють на основні та допоміжні.

^ Основні організаційні форми діяльності – сесії Верховної Ради України, Верховної Ради АРК і місцевих рад, засідання Кабінету Міністрів України і Ради Міністрів АРК, засідання тимчасових спеціальних і слідчих комісій, підкомісій і робочих груп, комітетів Верховної Ради України, депутатських груп і фракцій, Погоджувальної ради депутатських груп і фракцій, самостійна робота депутатів у виборчих округах і т. д.

^ Допоміжні організаційні форми діяльності – проведення координаційних нарад, науково-практичних конференцій, офіційні візити за кордон і робочі поїздки країною, прес-конференції, інтерв’ю, індивідуальний прийом громадян і посадових осіб, телефонні переговори і т. д.

Організаційні форми можна охарактеризувати як способи вільного колективного пошуку оптимального варіанта вирішення якоїсь управлінської проблеми. Такого роду дії або передують реалізації влади, або є наслідком, що випливає з процесу такої реалізації, а сама їх роль виключно допоміжна. Кожна така дія не викликає безпосередніх юридичних на­слідків, однак певним чином впливає на кінцевий правовий результат. Доці­льно відзначити, що конкретний перелік таких форм обумовлюють специфіка правової форми, конкретний зміст реалізованої компетенції, а також особли­вості структури і персонального складу компетентного органу.

До видів матеріально-технічних операцій належать робота з депутатськими запитами і зверненнями, різними інформаційними запитами, діловодство, експедиція, охорона, збір і опрацювання ін­формації, проведення вимірів, розробка прогнозів, програм, методичних рекомендацій, здійснення бухгалтерсь­кого і статистичного обліку і т. д. Ці операції виконує переважно управлінський апарат.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Схожі:

Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні icon1. Загальна характеристика науки «Державне будівництво та місцеве...
Перелік питань, що виносяться на самостійне опрацювання з дисципліни „Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні”
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconПитання з навчальної дисципліни “Державне будівництво І місцеве самоврядування...
...
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconХарактеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні план поняття та
Лекція № Загальна характеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconХарактеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні план поняття та
Лекція № Загальна характеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconЯка організаційно-правова форма роботи Верховної Ради України є основною?
Питання тестових завдань з другого модуля навчальної дисципліни “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні”
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так І через сільські, селищні, міські...
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconЗакон України №280/97-вр «Про місцеве самоврядування в Україні»
Міжнародна суверенна владна неурядова організаційно-правова форма самозабезпечення, самоорганізації, самозахисту
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconЛуцька міська рада
Керуючись пп. 30, 1, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада
Зміст дисципліни: Державне будівництво І місцеве самоврядування в Україні iconПро затвердження символів села Котюжани та звання
З метою збереження І примноження історичних та національно-культурних особливостей, зростання політичної, соціально-економічної,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка