1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності




Назва1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності
Сторінка1/10
Дата конвертації03.02.2014
Розмір1.33 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Право > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
1. Поняття теорії держав та права як науки

Теорія держави і права — це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, їх сутність та соціальне призна­ченняМетою теорії держави і права як науки є одержання, оновлення та поглиблення узагальнених, достовірних знань про державу і право, а також виявлення глибинних зв'язків між державно-правовими та ін­шими суспільними явищами. Отже, предметом теорії держави і пра­ва є складна і багатоаспектна державно-правова дійсність, загальні та специфічні об'єктивні закономірності її розвитку.Теорія держави і права виступає провідною правознавчою нау­кою, що визначає теоретичні основи інших юридичних наук. Щодо них теорія держави і права виступає як узагальнююча, синтезуюча наука, що має основоположне значення.Предмет теорії держави і права є єдиним, адже держава і право не­від'ємні, взаємопов'язані соціальні інститути. Теорія держави і права розглядає державу в її правовому оформленні та право в його дер­жавному забезпеченні, гарантуванні.

2.Обьект та предмет теорії держави і права як науки.Об'єкт теорії держави та права - це держава і право, а також інші пов'язані з ними явища суспільної дійсності, що пізнаються через узагальнені про них уявлення та поза межами конкретного історичного періоду.Держава і право є об'єктом осмислення різних суспільних наук (філософії, соціології, політології та інші), але останні вивчають державу і право не в цілому, а лише у прикладному плані, в тому обсязі, який їм необхідний для більш глибокого пізнання предмета своєї науки.Як і кожна наука, теорія держави та права має свій предмет. Саме предмет визначає самостійність науки, її специфічні властивості та місце у сфері наукового пізнання дійсності. Водночас предмет теорії держави та права створюється фактично всією системою юридичних наук. Це пояснюється тим, що галузеві та інші юридичні науки вивчають лише окремі сфери, аспекти держави і права або історію державно-правового життя та не можуть надати цілісного і повного уявлення про державно-правову організацію суспільства. З огляду на те, що предмет дослідження будь-якої науки є основою розуміння її сутності, специфіки і призначення, його чітке визначення має бути одним з головних завдань, яке має виконувати та чи інша наука. Предмет теорії держави та права - це динамічна категорія, що постійно уточнюється.

У сучасній юридичній літературі існують різні підходи до визначення предмета теорії держави та права. На підставі аналізу наявних позицій з цього приводу є всі підстави стверджувати, що предмет теорії держави та права - це сутнісні властивості, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави та права, а також інших пов'язаних з ними явищ суспільної дійсності.

Відповідно до цієї дефініції у структурі предмета теорії держави та права можна виокремити такі дві змістові складові:

- сутнісні властивості (сутність, соціальне призначення) держави та права, а також інших пов'язаних з ними явищ суспільної дійсності;

- найбільш загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, а також інших пов'язаних з ними явищ.

Першим елементом предмета, що досліджується загальнотеоретичною наукою, є сутність державно-правових явищ. її становлять головні, найбільш істотні якості, що відрізняють ці явища від суміжних однорідних феноменів і зумовлені глибинними зв'язками Й тенденціями їх розвитку (наприклад, державу - від недержавних організацій влади, право - від інших видів соціальних регуляторів). Для держави такою властивістю є наявність в країні політичної влади, що поширюється на все населення, для права - закріплення ним з високим степенем деталізації міри можливої та необхідної поведінки. Уявлення про сутність держави і права забезпечують поглиблення та конкретизацію знань щодо природи юридичних явищ і є відправними для виявлення та дослідження діючих у державно-правовій сфері закономірностей.

3.Поняття методології теорії держави та права

Методологія теорії держави і права — це система принципів, підходів і методів наукового дослідження свого предмета, теорети­чні засади їх використання при вивченні державноправових явищ.

На відміну від предмета дослідження, який дає відповідь на пи­тання, які саме проблеми вивчає та чи інша наука, метод розкриває, як саме, за допомогою яких прийомів, методів і на основі яких принципів відбувається це вивчення.

4.Види наукових методів вивчення теорії держави та права

1) загальнофілософські методи:

• діалектичний метод — вивчення державно-правових явищ у їх розвитку, багатоманітності та зв'язку;

• метафізичний метод — розглядає державу і право як вічні й незмінні інститути, не пов'язані один з одним та з іншими суспільними явищами (економікою, політикою, мораллю тощо);

2) загальнонаукові методи:

• історичний метод — вивчення специфіки державно-правового явища конкретного історичного періоду, розгляд динаміки його історичного розвитку;

• системний метод — розгляд держави і права як систем, вивчення різноманітних типів зв'язків у них;

• функціональний метод — вивчення державно-правових явищ через дослідження їх функцій;

• соціологічний метод — вивчення державно-правових явищ на базі конкретних соціальних фактів;

• статистичний метод — отримання, обробка, аналіз інформації, що характеризує кількісні показники й закономірності життя суспільства;

3) загальнологічні методи:

• аналіз — розчленування (уявне або реальне) об'єкта на складники;

• синтез — з'єднання елементів в єдине ціле;

• індукція — умовивід від фактів до загального твердження;

• дедукція — умовивід від загального твердження до фактів;

• аналогія — схожість предметів або відносин, а також вивчення через їх порівняння;

• абстрагування — відволікання від деяких ознак окремих державно-правових явищ з метою узагальнення цих ознак та отримання цільного знання про них;

• сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного;

4) спеціально-наукові методи;

• порівняльне правознавство — вивчення правових систем різних держав через зіставлення однойменних державних та правових інститутів, систем права, їх основних принципів тощо;

• правовий експеримент — апробація законодавчих нововведень в обмеженому масштабі з метою визначення їх ефективності та можливості подальшого використання у більш широких масштабах;

• правове прогнозування — вивчення конкретних перспектив розвитку державно-правових явищ.

5. Функції теорії держави та права

Функції теорії держави і права — основні напрямки її теоретичного і практичного призначення, виконувані в суспільстві з метою його прогресивного перетворення.

1. Онтологічна (онтологія — поняття існуючого) — виражається в пізнанні та поясненні явиш і процесів державного і правового життя суспільства. Теорія держави і права не лише вивчає в узагальненій формі державно-правову систему, а й пояснює об'єктивні процеси її розвитку, з'ясовує, які саме закономірності лежать в підґрунті цих процесів, визначає їх зміст і сутність.

2. Евристична (евристика — мистецтво знаходження істини) виражається як у глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з'ясовуванні їх тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток держави і права («нарощення» знань).

3. Прогностична — виражається в передбаченні («погляд у майбутнє») подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей. Наприклад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства і практики його застосування. Істинність гіпотез, висунутих теорією держави і права, перевіряється практикою.

4. Методологічна — виражається у формуванні поняттєвого апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує однаковість у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права.

5. Ідеологічна — полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, що впливають на правову свідомість громадян і суспільства (наприклад, ідея про демократичну, соціальну правову державу).

6. Політична — виражається у впливі на формування політичного курсу держави, політичної системи суспільства та у забезпеченні їх науковості.

7. Науково-прикладна — полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва — підготування законопроектів і проектів інших нормативно-правових актів, рішень, що виносяться правозастосовними органами.

6. Підстави виникнення держави

Держава і право виникли з переходом від безкласового первісного ладу до неоднорідного класового суспільства.

Цей процес спричинила спільна дія багатьох факторів -економічного, політичного, соціального тощо. До їх числа, зокрема, належать такі основні чинники:

1. Економічні: перехід від споживчого господарства до виробничого; три великих розподіли праці (виділення скотарства, відокремлення ремесла від землеробства, поява людей, які займалися лише обміном - купців); зростання продуктивності праці й поява надлишкового продукту; можливість експлуатації чужої праці; концентрація засобів праці та запасів товару в окремій сім'ї; внутрішньородова нерівність, виникнення приватної власності.

2. Політичні: неможливість існування в нових умовах родоплемінної організації; виникнення класів з протилежними інтересами; необхідність в органі, здатному забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму; потреба у сильній владі з відокремленим апаратом, що має можливість здійснювати примус.

3. Соціальні: ліквідація племінного та общинного колективізму, виникнення патріархальної сім'ї; виникнення соціальних протиріч між групами людей; ускладнення процесів соціального регулювання; упорядкування відносин між людьми; необхідність вирішення спорів, що виникають у результаті індивідуалізації суспільства.

4. Психологічні: заміна єдиної свідомості свідомістю з почуттям вини; розподіл свідомості на права й обов'язки.

5. Культурні: необхідність управління суспільством цивілізованішими методами.

7. Теорії виникнення держави

1. Теологічна (Фома Аквінський, Лебюфф), яка базується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Ця теорія обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви над державою. Раціональним зерном можна вважати ідею про утворення порядку як загального блага у державі.

2. Патріархальна (Арістотель, Р. Філмер, М. Михайловський), згідно з якою держава походить із патріархальної сім'ї як наслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава).

3. Договірна (природно-правова) (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев, І. Кант), яка ґрунтується на ідеї виникнення держави у результаті угоди (договору) як акту розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз трактується як природна вимога збереження людського роду та забезпечення справедливості, свободи й порядку. Об'єднавшись, люди або передають правителю частину своїх невід'ємних (природних) прав з тим, щоб потім отримати їх із його рук (перший варіант), або домовляються про збереження своїх природних прав (другий варіант). Отже, у будь-якому випадку передбачається забезпечення прав і свобод людини в межах держави.

4. Органічна (Г. Спенсер, К. Вормс) — теорія, що ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом, тому держава — це соціальний організм, який складається з окремих людей, як і живий організм складається з окремих клітин. Згідно з цією теорією, держава базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як проста політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави у результаті її старіння. Спеціалізація передбачає, що становлення держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, лише їй притаманну, функцію. У результаті складається система органів держави.

5. Теорія насильства (Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Ка-утський) пояснює виникнення держави як результат війн, примусового підкорення одними людьми інших. Насильство лежить в основі і виникнення приватної власності, і поділу суспільства на класи, а державна влада базується на фізичній силі.

Лише теорією насильства не можна пояснювати походження держави, хоча історичний досвід показує, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом тривалого часу (Золота Орда), що елементи насильства супроводжують утворення будь-якої держави (римської, давньогерманської, Київської Русі, США та ін.).

6. Економічна (класова, матеріалістична) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) пов'язує виникнення держави з наявністю економічних причин (насамперед, приватної власності), які привели до розпаду первісного суспільства на класи з протилежними та антагоністичними інтересами. Тому, на відміну від теорії насильства, цією теорією обґрунтовується положення, що держава — не сила, що нав'язується ззовні, а результат внутрішнього розвитку суспільства.

7. Патримоніальна теорія (Р. Галлер) стверджує, що держава є похідною від права власника на землю (патримоніум). З права володіння на землю влада автоматично поширюється і на людей, які проживають на ній.

8. Психологічна теорія (Цицерон, Л. Петражицький, Б. Фромм). За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці притаманна потреба покори, усвідомлення залежності від видатної особи, пошуку авторитета, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, бажання підкоряти й підкорятися. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Для обґрунтування своєї ідеї прибічники цієї теорії посилаються на історичні приклади залежності людської свідомості від авторитету вождів, релігійних і політичних діячів, царів, королів та інших лідерів.

9. Гідравлічна (іригаційна) (К. Вітфогель) — теорія, в основі якої лежить думка, що держава виникає з необхідності організовувати великі маси людей для будівництва іригаційних споруд. У Стародавньому Єгипті, де на берегах Нілу люди поступово стали переходити до осілого життя, необхідно було будувати канали та гідравлічні споруди для ведення землеробства. Іригаційні роботи потребували спеціальної організації та навичок. їх виконували люди, здатні керувати іригаційним будівництвом. Ці організатори з часом стали першими державними службовцями.

8. Поняття та ознаки держави

держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.

До основних ознак держави відносять:

а) суверенітет;

б) територіальне розселення населення країни;

в) наявність апарату управління та примусу;

г) здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки; ґ) здатність збирати податки, робити позики і давати кредити;

д) спроможність виражати й захищати інтереси певної частини населення.

Суверенітет держави - це верховність, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в державі в межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах.

Населення в державі розселене по всій її території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політико-територіальні одиниці. Політична влада держави, її суверенітет поширюються на всіх людей, що живуть на її території.

Держава має спеціальний апарат — систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, поліція (міліція), виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації (державної форми власності).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconПитання, які виносяться на державний екзамен з курсу “Теорія держави І права”
Поняття І предмет теорії держави І права. Загальна характеристика теорії держави І права як науки
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconПитання з теорії держави І права до комплексного державного екзамену
Поняття та предмет загальної теорії держави І права. Поняття та структура методології теорії держав І права
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconЕкзаменаційні питання до державного іспиту з теорії держави І права
Нормативне регулювання в первісній общині. Загальні закономірності виникнення права
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconЧастина перша вступ до теорії держави І права розділ теорія держави...
Основою цієї діяльності є збір фактів, їх систематизація, критичний аналіз І на цій основі синтез (створення) нових знань або узагальнень...
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності icon1. Поняття, предмет І методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11
П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів...
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності icon1. Предмет І методологія теорії держави та права
Навчальна мета: сформувати уявлення про сутність та спрямованість теорії держави І права як науки; надати базові знання про коло...
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconЗакономірності та випадковості виникнення, функціонування розвитку держави І права
Юриспруденція – система знань про державу І право. Враховуючи нерозривний звязок між державою та правом в юриспруденції виділяють...
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Предмет теорії держави І права. Місце теорії держави І права в системі суспільних наук
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconМетодологія теорії держави І права
Особливість теорії держави І права як науки проявляється також у методах дослідження, які використовуються нею. Якщо предмет теорії...
1. Поняття теорії держав та права як науки Теорія держави І права це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності iconПитання до іспиту з дисципліни «Теорія держави І права»
Роль І значення теорії держави І права для розвитку галузевих, міжгалузевих І прикладних юридичних наук
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка