3. правовий статус засуджених




Скачати 298.08 Kb.
Назва3. правовий статус засуджених
Сторінка1/3
Дата конвертації11.01.2014
Розмір298.08 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3
Тема 3. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ

1. Поняття правового статусу засуджених

Правовий статус фізичної особи — це сукупність її прав і обов'язків. За характером правового регулювання виділя­ють загальний, галузевий і спеціальний правовий статус фізичної особи. Загальний правовий статус визначається нормами всіх га­лузей права, галузевий — конкретної галузі права, а спеціальний (або індивідуальний) — нормами спеціального законодавства.

Правовий статус засуджених — це різновид галузевого пра­вового статусу, який визначається нормами кримінально-вико­навчого законодавства і, у свою чергу, поділяється на підвиди — правові статуси осіб, які відбувають різні види кримінальних покарань, призначених їм за вироком суду, що набрав законної сили.

Особи, які відбувають покарання, не можуть бути позбавле­ні громадянства України і тому, як її громадяни, володіють пев­ними правами та свободами, що відповідно до ст. З Конституції України визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини визнається Конституцією України головним обов'язком держави. На кон­ституційному рівні питанню правого статусу засудженого при­свячена норма, закріплена у ст. 63 Конституції, яка проголошує, що засуджений користується всіма правами людини і громадя­нина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановле­ні вироком суду. Отже, хоча правовий статус засуджених і базу­ється на загальному правовому статусі громадян України, проте у зв'язку із засудженням особи він зазнає певної трансформації. Оскільки сутність кримінального покарання як виду державно­го примусу полягає у застосуванні певних обмежень для засуджених, відповідно і різні види покарань обумовлюють неодна­кові за обсягом обмеження у правах та обов'язках засуджених. Найбільші обмеження у правовому статусі особи пов'язані, без­перечно, з виконанням покарань, які передбачають ізоляцію за­судженого від суспільства — довічного позбавлення волі, позбав­лення волі на певний строк, арешту.

Правовий статус засуджених — це сукупність всіх встанов­лених і нормативно-урегульованих прав засуджених, якими во­ни володіють, і обов'язків, що на них покладені під час відбуван­ня кримінального покарання.

Безперечною перевагою чинного КВК України є наявність у ньому широкого спектра норм, які на рівні закону закріплю­ють конкретні права і обов'язки засуджених. У Виправно-тру­довому кодексі України (1970 р.) на рівні закону передбачалася лише одна норма загального характеру (ст. 8), а конкретні пра­ва і обов'язки засуджених були закріплені лише у підзаконних нормативних актах. У КВК України питанню правового стату­су засуджених присвячена окрема глава — друга, яка включає чотири статті (7—10). Крім того, права і обов'язки осіб, засу­джених до покарань різних видів, конкретизуються у відповід­них нормах КВК України, що визначають порядок та умови ви­конання окремих видів покарань (статті 34, 37, 42, 51, 59, 60, 71, 107, 142, 151 та ін.), а також у підзаконних нормативних актах (Правилах внутрішнього розпорядку, інструкціях, положеннях, наказах тощо), які детальніше регламентують особливості ви­конання і відбування покарання того чи іншого виду.

Стаття 7 КВК України («Основи правового статусу засудже­них») визначає, що держава поважає і охороняє права, свободи та законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку, а засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених за­конами України та КВК України і встановлених вироком суду. Правовий статус засуджених визначається законами, а також КВК України, виходячи з порядку і умов виконання та відбу­вання конкретного виду покарання. Отже, обмеження засудже­них у правах та обов'язках можуть бути встановлені: 1) безпосе­редньо законами України; 2) КВК України — залежно від виду призначеного покарання; 3) вироком суду.

Відповідно до ч. З ст. 7 КВК України, правовий статус засу­джених іноземців і осіб без громадянства визначається закона­ми України, а також її міжнародними договорами, згода на обо­в'язковість яких надана Верховною Радою України.

Перелік основних прав засуджених визначений у ст. 8 КВК України («Основні права засуджених»), відповідно до якої за­суджені мають право (ч. 1 ст. 8 КВК):

  • на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок і умови виконання та відбування призначеного судом покарання;

  • на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, власти­вої людській особистості;

  • звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів та установ виконан­ня покарань, їх вищестоящих органів, а також до Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжна­родних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, орга­нів прокуратури, інших органів державної влади, органів місце­вого самоврядування та об'єднань громадян;

  • давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді за­судженим даються мовою звернення. У разі відсутності можли­вості надати відповідь мовою звернення вона дається українсь­кою мовою з перекладом відповіді на мову звернення, який за­безпечується органом або установою виконання покарань;

  • на охорону здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується си­стемою медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднанням безоплатних і платних форм медичної до­помоги. Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки вна­слідок вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, мо­жуть за їх письмовою згодою пройти курс лікування від вказа­них захворювань;

  • на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій, відповідно до законів України.

Частина 2 ст. 8 КВК України гарантує засудженим право на отримання правової допомоги — вони можуть користуватися по­слугами адвокатів або інших фахівців у галузі права.

Засудженим іноземцям закон (ч. З ст. 8 КВК України) надає право підтримувати зв'язок з дипломатичними представниц­твами і консульськими установами своїх держав; особам без гро­мадянства, а також громадянам держав, що не мають диплома­тичних представництв або консульських установ в Україні, — з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами чи органі­заціями, які здійснюють їх захист.

. Крім прав, які надаються засудженим під час виконання по­карання, закон вимагає від них виконання і певних обов'язків. Перелік основних обов'язків засуджених визначається ст. 9 КВК України, відповідно до вимог якої засуджені зобов'язані:

  • виконувати встановлені законодавством обов'язки грома­дян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

  • виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань;

  • ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвіду­ють установи виконання покарань, а також до інших засудже­них;

  • з'являтися за викликом адміністрації органів і установ ви­конання покарань.

За невиконання засудженими своїх обов'язків і законних ви­мог адміністрації органів і установ виконання покарань законом встановлюється відповідальність.

Крім прав, визначених у ст. 7 КВК України, засуджені ма­ють також право на особисту безпеку, сутність якого полягає у тому, що у разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засу­джених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження во­лі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбов­ців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання по­карань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У та­ких випадках відповідна посадова особа зобов'язана вжити не­відкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засу­дженого (ч. 2 ст. 10 КВК України).

З метою забезпечення особистої безпеки засудженого адмі­ністрація установи виконання покарань вживає заходів до його переведення у безпечне місце, а також інших заходів до усунен­ня небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбуван­ня ним покарання.

Необхідно враховувати, що засуджені, які відбувають пока­рання, можуть бути будь-якими суб'єктами кримінального про­цесу (потерпілими, свідками, підозрюваними або обвинуваче­ними) при розслідуванні кримінальних справ про злочини, вчи­нені як в установах виконання покарань, так і поза їх межами. У таких випадках на них поширюється дія Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінально­му судочинстві», положення котрого стосовно засуджених осіб конкретизується у ч. 4 ст. 10 КВК України наступним чином: у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із законом у зв'язку з їх участю у кримінальному су­дочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає заходів що­до забезпечення безпеки цих осіб. До них також можуть бути за­стосовані такі заходи: а) ізольоване тримання; б) переведення в іншу установу виконання покарань.

Звільнення особи від відбування покарання (або виконання призначеного покарання) тягне за собою припинення криміналь­но-виконавчих правовідносин, а разом з цим й існування особ­ливого правового становища засудженого. Загальний правовий статус такого громадянина, якщо звільнений не повинен відбувати додаткову міру покарання, автоматично поновлюється у повному обсязі, за винятком тих обмежень, які тягне за собою судимість. Стаття 155 КВК («Правовий статус осіб, які відбули покаран­ня») визначає, що особи, які відбули покарання, несуть обов'язки і користуються правами, встановленими для громадян України, з обмеженнями, передбаченими для осіб, котрі мають судимість. Такі обмеження можуть бути передбачені тільки законом.

2. ^ Правовий статус засуджених до окремих видів покарань

Правовий статус засуджених до покарання певного виду є підвидом правового статусу засуджених і похідним від останнього. Між собою вони співвідносяться, як окреме і загаль­не. Види покарань, закріплені у ст. 51 Кримінального кодексу України, розташовані в ній у вигляді певної системи: від най­менш суворого — до найбільш суворого. Чим нижче у системі покарань розташоване покарання, тим більшого обсягу право-обмежень зазнає правовий статус засудженого і тим більший обсяг спеціальних обов'язків і заборон при його відбуванні по­кладає на засудженого кримінально-виконавче законодавство. Наприклад, виконання покарання у виді штрафу майже жод­ним чином не позначається на правовому статусі засудженого до покарання цього виду. За ним в повному обсязі зберігаються його конституційні та загальногромадянські права, а будь-яких спеціальних обов'язків чи заборон на таких засуджених кримі­нально-виконавче законодавство не покладає. Певні обмеження у правому статусі таких осіб (протягом строку, передбаченого кримінальним законом) може спричинити лише наявна у них судимість. Відбування покарання у виді позбавлення права обій­мати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських чи виправних робіт передбачає для засудженого встановлення вже більшого обсягу правообмежень та заборон, які закріплю­ються у кримінально-виконавчому законодавстві. Зокрема, для засуджених до цих покарань обмежується дія ст. 43 Конституції України в тих її частинах, які передбачають, що кожен має пра­во на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджу­ється, а держава гарантує громадянам рівні можливості у вибо­рі професії та роду трудової діяльності. Зокрема, засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не можуть перебувати на посадах та займатися тим видом діяльності, які заборонені їм вироком суду. Крім цього, нормами ст. 34 КВК України для них встанов­люються спеціальні обов'язки та заборони, зумовлені специфі­кою виконання даного виду покарання. Засуджені до громад­ських робіт відбувають цей вид покарання на тих роботах, вид яких визначається органами місцевого самоврядування. Оскіль­ки вказаний вид покарання передбачає безоплатне виконання суспільно корисних робіт, то для цієї категорії засуджених об­межується також і дія ст. 43 Конституції України у тій її части­ні, яка передбачає, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а право на своєчасне одержан­ня винагороди за працю захищається законом. Інші спеціальні обов'язки та заборони для засуджених до громадських робіт за кріплені у статтях 36, 37 КВК України. Засудженим до виправ­них робіт протягом строку відбування покарання забороняєть­ся звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кри­мінально-виконавчої інспекції, а з їх заробітку здійснюються від­рахування у доход держави. Спеціальні обов'язки та заборони для засуджених до виправних робіт встановлюються у статтях 41, 42 КВК України. Крім того, для засуджених до всіх розгляну­тих вище видів покарань обмежується дія ст. 33 Конституції, яка гарантує кожному, хто перебуває на території України свободу пересування, вільний вибір місця проживання та право вільно залишати територію України, оскільки кримінально-виконавче законодавство (статті 34, 37, 41, 42 КВК) забороняє таким засу­дженим без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджа­ти за межі України та зобов'язує їх негайно повідомити про змі­ну місця проживання. Усі інші конституційні та загальногрома­дянські права цих засуджених зберігаються за ними в повному обсязі і не обмежуються.

Найбільшої трансформації у бік збільшення встановлених обмежень та заборон зазнає правовий статус засуджених до по­карання у виді позбавлення волі (позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі), що зумовлюється сутніс­тю даного виду покарання. Охарактеризуємо правовий статус засуджених до позбавлення волі більш детально.

Усю сукупність прав і обов'язків засуджених до позбавлен­ня волі можна умовно поділити на дві великі групи:

  • конституційні права і обов'язки;

  • спеціальні обов'язки та права, встановлені для засуджених до позбавлення волі.

^ Перша група включає конституційні права і обов'язки. Кон­ституційні права і обов'язки характеризуються сукупністю со­ціально-економічних, політичних та особистих прав, свобод і обов'язків людини та громадянина.

У сфері соціально-економічних прав на засуджених поши­рюється право на працю, освіту, охорону здоров'я, право на дер­жавне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених за­коном, на користування досягненнями культури, на наукову і технічну творчість, на відпочинок та ін. Разом з тим, більшість з цих прав у зв'язку з відбуванням покарання у виді позбав­лення волі певною мірою зазнає деяких змін і обмежень.

Засуджені до позбавлення волі, як і громадяни України, не позбавлені права на працю, закріпленого у ст. 43 Конституції, але внаслідок відбування покарання у виді позбавлення волі це право засуджених у певній мірі змінюється та обмежується. Засуджені обмежені у виборі виду праці. Крім цього, закон пе­редбачає, що засуджені в місцях позбавлення волі
  1   2   3

Схожі:

3. правовий статус засуджених iconЛекція тема №: психологічні аспекти проблем покарання та виправлення засуджених
Психологічна характеристика особистості засуджених та їх адаптаційних можливостей
3. правовий статус засуджених iconЗапитання до іспиту
Правовий статус господарських судів в Україні, їх роль в умовах формування ринкових відносин
3. правовий статус засуджених icon1. Поняття, види та принципи здійснення господарської діяльності в Україні
Правовий статус органів управління в акціонерних товариствах за законодавством України
3. правовий статус засуджених iconЗаконом n 5492-vi 5492-17
Цей Закон визначає правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення
3. правовий статус засуджених iconП ерелік п итан ь на дек для студент ів на 2012 – 2013 н р
Цивільний позивач І цивільний відповідач у кримінальному процесі України: поняття, правовий статус
3. правовий статус засуджених iconПерел І к екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю
3. правовий статус засуджених icon1. Поняття та види класифікації засуджених при виконанні покарання у виді позбавлення волі
Ий, а потім індивідуалізований вплив на засу­джених є тією основою застосування покарання, на якій мусить будуватися вся робота з...
3. правовий статус засуджених icon4. правовий статус юридичних осіб-субєктів господарювання
Під юридичною особою розуміється організація, створена І зареєстрована в установленому законом порядку. Вона наділяється цивільною...
3. правовий статус засуджених iconИнструкция об исполнительном производстве, утверждена приказом Министра...
Тема Організація діяльності Державної виконавчої служби. Правовий статус державного виконавця. Субʼєкти виконавчого провадження
3. правовий статус засуджених iconДубровицький районний суд
Української рср "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка