2. Умови та причини виникнення перших конституцій




Назва2. Умови та причини виникнення перших конституцій
Сторінка7/8
Дата конвертації14.10.2013
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8

^ 46. Поняття та види власності в конституційних актах УНР, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.
47. Право власності в конституціях Радянської України.

Конституція УРСР від 1937. Розділ 1. Стаття 3-10.

Стаття 3. Вся влада в УРСР належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих.

Стаття 4. Економічну основу УРСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, що утвердилися в наслідок ліквідації капіталістичної системи господарства, скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною.

Стаття 5. Соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Стаття 6. Земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудні, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку, організовані державою великі сільськогосподарські підприємства (радгоспи, машинно-тракторні станції і т. п.), а також комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових пунктах е державною власністю, тобто всенародним добром.

Стаття 7. Громадські підприємства в колгоспах і кооперативних організаціях з їх живим і мертвим реманентом, продукція, що її виробляють колгоспи та кооперативні організації, так само як їх громадські будівлі, становлять громадську, соціалістичну власність колгоспів кооперативних організацій.

Кожний колгоспний двір, крім основного прибутку від громадського колгоспного господарства, має в особистому користуванні невелику присадибну ділянку землі і в особистій власності підсобне господарство на присадибній ділянці, житловий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент — згідно з статутом сільськогосподарської артілі.

Стаття 8. Земля, яку займають колгоспи, закріпляється за ними в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно.

Стаття 9. Поруч з соціалістичною системою господарства, яка є панівною формою господарства в УРСР, допускається законом дрібне приватне господарство одноосібних селян і кустарів, яке грунтується на особистій праці і виключає експлуатацію чужої праці.

Стаття 10. Право особистої власності громадян на їх трудові прибутки та заощадження, на житловий будинок і підсобне хатнє господарство, на предмети хатнього господарства і вжитку, на предмети особистого споживання та комфорту, так само як право спадкування особистої власності громадян — охороняються законом.
Конституція УРСР від 1978. Г л а в а 2.- Економічна система. Стаття 11-13.

Стаття 11.

Державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. У виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси.

Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Стаття 12.

Власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безплатне і безстрокове користування.

Держава сприяє розвиткові колгоспно-кооперативної власності та її зближенню з державою.

Колгоспи, як і інші землекористувачі, повинні ефективно використовувати землю, бережно ставитися до неї, підвищувати її родючість.

Стаття 13.

Основу особистої власності громадян Української РСР становлять трудові доходи. В особистій власності можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Особиста власність громадян і право її спадкоємства охороняються державою.

У користуванні громадян можуть бути ділянки землі, які надаються в установленому законом порядку для ведення підсобного господарства (включаючи тримання худоби і птиці), садівництва та городництва, а також для індивідуального житлового будівництва.

Громадяни зобов'язані раціонально використовувати надані їм земельні ділянки. Держава і колгоспи сприяють громадянам у веденні підсобного господарства.

Майно, що є в особистій власності або в користуванні громадян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, використовуватись на шкоду інтересам суспільства.
^ 48. Субєкти права власності в Конституціях ІІ Речі Посполитої, Чехословаччини.
49.Ідея державного суверенітету в Декларації про державний суверенітет, Акті проголошення незалежності України, Конституційному договорі 1995 року та проектах конституції України.

1.Верховна Рада Української PCP, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.Право на самовизначення, народовладдя,поділ влади,територіальне верховенство, економічна самостійність,екологія, культура,зовнішня і внутрішня безпека, міжнародні відносини.

^ 2.ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

3. створення надійних гарантій існування суверенної України, збереження цілосності та недоторканності її території. Стаття 1.Україна є демократичною, соціальною, правовою державою, яка утворена на основі здійснення українським народом свого суверенного права на самовизначення, виражає волю народу і захищає інтереси своїх громадян.
^ 50.Ідея народовладдя.

основою народовладдя є концепція сувернітету, тобто верховенства влади народу, яка здійснюється в його інтересах. Ідеї народовладдя свого часу знайшла вираз і у конституційних проектах, державних документах. Основними рисами, притаманними народовладдю слід вважати:

a)рівне виконання усіма громадянами тих громадянських обов’язків, які пов’язані для них з самим фактом громадянства і які дійсно необхідні, виходячи з потреб життя у суспільстві і державі;

b) рівність громадян перед законом;

c) діючі в державі закони не упереджені на користь або проти будь-яких громадян чи суспільних груп, класів;

d) у державі діє справедливий суд;

e) рівний розподіл між усіма громадянами благ, які пов’язані з їх життям у відповідній державі. Загальною базою організації дійсного народовладдя є громадянське суспільство. Легітимізація влади у цивілізованому суспільстві відбувається, насамперед, через загальні демократичні вибори. Як результат їх проведення є створення загальнонародного і разом з тим загальнодержавного представницького органу влади. Можна виділити такі представницькі органи, як виборні, дорадчі, змішану форму представництва у конституційних монархіях, особливе представництво у складних державах. Слід також розрізняти органи первинного і вторинного представництва. Перші утворюються безпосередньо шляхом народного голосування. Вони і обирають органи вторинного представництва, до яких можна віднести уряд держави, якщо весь його склад задверджує парламент. В Україні органами вторинного представництва є Верховний Суд, Конституційний суд, Вищий арбітражний суд тощо.У системі центральних органів України органами первинного представництва є Верховна Рада і Президент.

51.Реалізація принипу розподілу влад.

хоча принцип розподілу державної влади був проголошений в Україні ще в 1990 році у Декларації про державний суверенітет, реальне розмежування всіх гілок влади знайшло втілення лише у Конституції України, прийнятої в 1996 році. Вона не лише сформулювала поділ влади як один із принципів конституційного ладу держави (ст. 6), а й закріпила його через перерозподіл повноважень між вищими владними інституціями. Це зроблено двома способами: 1) наділення гілок влади самостійними повноваженнями і 2) створення системи стримувань і противаг між суб'єктами владних стосунків (Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів і Конституційним Судом). модель розподілу державної влади, передбачена Конституцією України не створює повноцінного механізму "стримувань і противаг" - цієї сучасної форми запобігання державним переворотам, не сприяє налагодженню тісної конструктивної співпраці між гілками влади в інтересах усього українського народу. А це породжує такі негативні для держави фактори: дублювання діяльності гілок влади, відсутність повноцінного взаємного контролю, а отже -неефективність державної влади як такої. За таких умов перед державою як системою буде перманентно поставати проблема узгодження одних елементів цієї системи з іншими, що вкрай негативно впливатиме на здійснення головних функцій держави.
^ 51. Реалізація принципу розподілу влад.

Найважливішим конституційним принципом є розподіл державної влади па законодавчу, виконавчу і судову, кожна з яких діє незалежно, самостійно, у взаємодії з іншими гілками влади на засадах взаємних стримувань і противаг (ст. 6, 75, 85, 87, 94, 106, 115, 119, 124 Конституції). В той же час влада в Україні є єдиною.

Різні гілки державної влади, як правило (виключення може бути встановлене лише Конституцією), не мають права взаємного делегування своїх функцій і повноважень.

Принцип розподілу гілок влади закріплений в ст. 6 Конституції України. Він означає:

— по-перше, розподіл функцій між державними органами відповідно до вимог праці;

— по-друге, закріплення певної самостійності кожного органу влади при здійсненні своїх повноважень;

— по-третє, наділення кожного органу можливістю протиставляти свою думку рішенню іншого органу, контролюючи цим повною мірою його дії.

Законодавча влада делегована народом Верховній Раді (парламенту). Компетенція парламенту України визначена в IV розділі Конституції «Верховна Рада України».

Виконавча влада - це гілка державної влади, яка направлена на виконання законів і інших нормативних актів. Вона представлена Кабінетом Міністрів України і іншими органами виконавчої влади (розділ VI Конституції).

Судова влада здійснює правосуддя. Вона керується лише законом і не залежить від суб'єктивних впливів законодавчої або виконавчої влади (розділ VIII Конституції).

Особливе місце в системі органів влади займає Президент України, що є главою держави і має широкі повноваження в різних областях державного управління. Президент, також як гарант конституції, у протиріччях, які можуть виникнути між законодавчою і виконавчою гілками влади, виконує роль арбітра, що розв’язує ті чи ін. спірні питання.

Принцип розподілу влад – це і модель побудови державного апарату, у відповідності з якою влада в державі повинна бути розподілена між законодавчими, виконавчими та судовими органами, при цьому кожна з влад, по відношенню до ін., самостійна і незалежна, що виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь особою чи окремим органом. Основна ідея такого поділу полягає в запобіганні існування такої державної структури, яка могла б зосередити у своїх руках надзвичайні повноваження, що мають належати до різних гілок влади, у запобіганні створенню передумов для безконтрольного здійснення, а то і зловживання владними повноваженнями.

Разом з вказаними в ст, 6 Конституції гілками державної влади фактично діє І конституційно визнана контрольно-наглядова (наглядово-інспекційна) влада (Рахункова палата Верховної Ради, Генеральна Прокуратура, Національний аудиторський комітет, Державна пробірна палата України).

Реалізація принципу розподілу гілок влади покликана запобігти концентрації всієї державної влади в руках однієї особи або одного органу, що, як показує історичний досвід, приводить до свавілля в керівництві державою і суспільством.

Необхідною умовою ефективного втілення цього принципу в практику організації і діяльності державного апарату є створення системи взаємних стримувань і противаг між органами, які належать до різних гілок влади.

Для взаємних стримувань і противаг різних гілок державної влади передбачені:

— право Президента України за певних умов достроково припинити повноваження Верховної Ради або накласти вето на закон, прийнятий Верховною Радою;

— повноваження Верховної Ради України по ухваленню резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, що тягне за собою його відставку, а також по зміщенню Президента з його поста у порядку імпічменту;

— обов'язковість скасування будь-якого державного акту після того, як Конституційний Суд встановив їх невідповідність діючої Конституції, а також можливість оскарження рішень органів державної влади і результату виборів Президент або депутата ради будь якого рівня в судовому порядку.

^ Розподіл влади на три гілки є неповним, оскільки важливе місце в системі державної влади займають глава держави ( Президент), а також контрольно-наглядові органи, що не відносяться ні до однієї з гілок

Систему органів державної влади України також можна розділити по вертикалі - на центральні і місцеві органи влади. До центральних відносяться Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів і міністерства, суди. До місцевих - державні адміністрації в областях, районах, містах Києві і Севастополі.
^ 52.Реалізація принипу соціальної держави.

соціальна держава розглядається як така держава, що визнає людину найвищою соціальною цінністю, створює індивідам рівні умови для матеріального самозабезпечення, надає соціальну допомогу особам, які опинилися у скрутному становищі, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя; перерозподіляє матеріальні блага відповідно до принципу соціальної справедливості; і має за мету забезпечення громадянського миру та злагоди в суспільстві. Найважливішими завданнями у соціальній сфері є забезпечення розвитку народонаселення, створення сприятливих житлових та соціально-побутових умов, удоскона­лення трудових відносин, розвиток ринку праці та зайнятості населення, розвиток соціального партнерства, реформування системи соціального забезпечення (у тому числі соціальна підтримка громадян, звільнених у запас або відставку з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, установ кримінально-виконавчої системи і членів їх сімей), розвиток гуманітарної сфери (освіти, науки, фізкультури і спорту та ін.). система принципів функціонування соціальної держави: людської гідності, рівних можливостей, соціальної справедливості, солідаризму (соціального партнерства), соціальної рівності, соціальних зобов’язань, субсидіарності, відносної незалежності суспільних відносин, реальності (або гарантованості) соціальних прав. В Україні як на конституційному рівні, так і на рівні законодавства найдокладніше зафіксовано принципи соціальної справедливості, соціальних зобов'язань та соціальної рівності. Але умови для залучення суспільних регуляторів соціальних процесів відсутні. Принципи рівних можливостей та реальності соціальних прав є новими для України, вони не були конкретизовані, а механізм їхньої реалізації до кінця не розроблено. Підвищенню ефективності реалізації принципів соціальної держави в Україні сприятимуть такі основні заходи:

- конкретизація на рівні законодавства закріплених у Конституції України принципів соціальної держави та гарантованого обсягу соціально-економічних прав;

- уточнення змісту ч. 1 статті 46 Конституції України;

- кодифікація соціального законодавства;

- ратифікація Європейської соціальної хартії;

- реорганізація соціального блоку уряду;

- запровадження інституту конституційної скарги;

- запровадження інституту спеціалізованого "омбудсмана" з соціальних питань

- створення спеціалізованих колегій у судах загальної юрисдикції для вирішення спорів з соціальних питань
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon2. Умови та причини виникнення перших конституцій
У спеціальній довідковій літературі походження слова “конституція” пов’язують з латинським “constitutio”, що в перекладі на українську...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconЛекція 3 Тема: Причини виникнення й класифікація надзвичайних ситуацій
Мета: в результаті вивчення теми даної лекції студенти повинні вміти: оволодіти поняттями надзвичайна ситуація, аварія, катастрофа;...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема загальна характеристика
Поняття трудових спорів. Класифікація трудових спорів за зміс­том, суб'єктом, характером І порядком розгляду (підвідомчості). Причини...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconПитання до державного іспиту з теорії держави та права (2012-2013 навч рік)
Причини та форми виникнення держави у різних народів. Особливості виникнення держави у східних слов’ян
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема Україна в роки Другої світової війни
Мета: з’ясувати причини та умови зародження рузу Опору на українських землях, вияснити умови діяльності підпільниць кого руху (радянського...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconПоясніть причини виникнення піратства в різні часи. Охарактеризуйте його географію у XVI-XVII
Поясніть причини виникнення піратства в різні часи. Охарактеризуйте його географію у xvi—xvii ст й тепер
2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon1. Види землетрусів. Причини виникнення
Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід І виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon1. Причини виникнення ідеології націоналізму
Етнополітика в системі наукового пізнання. Необхідність І актуальність її вивчення
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconГандзюк М. П., Желібо Є. П., Хамімовський М. О. Основи охорони праці
Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема Причини й наслідки конфліктів в організації
Виявлення причин виникнення конфліктів визначає вибір методів запобігання їм та конструктивного їх вирішення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка