Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів




Скачати 441.46 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів
Сторінка1/4
Дата конвертації26.09.2013
Розмір441.46 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Право > Методичні рекомендації
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, Ч.2
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення практичних (семінарських) занять

та самостійної роботи студентів

дисципліна для базового напрямку 0304 «Право»

для спеціальностей 6.030402 «Правознавство»


Затверджено

На засіданні кафедри кримінального права і процесу

Протокол № від 2012 р.

Львів - 2012

Кримінальне право, ч.2: методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів, базового напрямку 0304 «Право», спеціальностей 6.030402 «Правознавство» / Укл.: Кушпіт В.П. –Львів Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2012. - 27 с.

^ Укладачі Кушпіт В.П., к.ю.н., асис.
Відповідальний за випуск Кушпіт В.П., к.ю.н., асис.
Рецензенти Гумін О.М., д.ю.н., проф.

Сибірна Р.І., д.ю.н., проф.

^ ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Завданням наведених методичних рекомендацій до семінарських занять з курсу Кримінальне право, частина 2 для студентів є ознайомлення з основими поняттями, інститутами кримінального права, знання яких забезпечить можливість якісної подальшої підготовки до проведення юридичного аналізу окремих видів злочинів, розмежування злочинів та інших правопорушень.

Семінарські заняття доповнюють і поглиблюють теми лекційною курсу. Готуючись до них студент вчиться аргументувати і змістовно викладати свої думки, набуває навичок публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, наукову позицію та вчиться їх відстоювати, зміцнює впевненість у знаннях, переконаннях, поглядах і уявленнях.

Для семінарського заняття студентові пропонується тема, план семінарського заняття та відповідна література. Окрім рекомендованої літератури, можна використати інші доступні джерела. На основі вивчення рекомендованої літератури студент повинен дати якомога вичерпніші відповіді на всі питання семінарського заняття. Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, не відхиляючись від обговорюваної теми. При цьому він може користуватися конспектом. Заслуховуються доповнення усіх бажаючих студентів. Спірні і дискусійні питання вирішуються під керівництвом викладача в процесі детального обговорення на семінарі.

Наприкінці семінарського заняття викладач коротко формулює основні положення розглядуваної теми, оцінює виступи студентів та робить узагальнюючий висновок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи відповідні доповнення та уточнення.

На семінарських заняттях ведеться облік поточної успішності студентів. Пропущений семінар, а також незадовільну оцінку, отриману на відповідному занятті, студент повинен відпрацювати шляхом написання реферату з відповідями на усі питання даної теми та його захисту. Невиконання вказаних вимог щодо відпрацювання семінарських занять є підставою для неатестації студента та недопущення його до складання поточного модульного контролю.
^ Підготовка до практичних (семінарських) занять передбачає вирішення практичних задач до відповідної теми. Перед виконанням завдань необхідно ретельно вивчити всі питання теми практичного заняття та ознайомитися і опрацювати рекомендовану літературу і нормативні джерела. Усі завдання мають виконуватися письмово у спеціальному зошиті для практичних занять з «Кримінальне право України, частини 2». Слід залишати вільне місце поруч із відповіддю на завдання для того, щоб після обговорення на практичних заняттях внести певні корективи до відповіді на те чи інше питання.

^ Розглядаючи конкретне завдання, необхідно дослідити всі обставини казусу і чітко відповісти на поставлені після завдання питання. Відповіді мають носити розширений та обґрунтований характер, обов'язково із посиланням на норми того чи іншого нормативного акта, а також на монографічне або навчальне джерело, яке використовувалося.

Вирішення завдань на практичних заняттях передбачає не тільки доповідь студента, якого опитують, з того чи іншого казусу, а й дискусію всіх присутніх студентів з приводу питань до відповідного завдання. Після обговорення практичного завдання викладач підводить підсумки і пояснює правильне рішення, яке має бути зафіксоване в робочому зошиті студента.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оформляється у формі реферату.

Реферат - короткий виклад у письмовому вигляді з публічним захистом змісту наукових праць, літератури з теми, конкретного питання. Теми рефератів відповідають загальним темам практичних (семінарських) занять, конкретизують окремі питання, ключові елементи тем. Перелік тем рефератів розміщений у розділі п’ятому даних методичних рекомендацій. На першому практичному (семінарському) занятті студенти можуть на власний вибір обрати тему реферату. Якщо студент був відсутній на першому занятті, тему реферату йому затверджує викладач. За семестр кожний студент повинен підготувати два реферати, по одному до кожного змістового модуля.

^ Структура реферату:

- тема-вступ, мета та завдання роботи та основні її положення;

- теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

- методи - вказуються і коротко характеризуються;

- основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;

- висновки;

- список використаних джерел (нормативно-правових актів та літератури).
^ Загальні вимоги до оформлення реферату:

- обсяг реферату в середньому не має перевищувати десяти сторінок тексту виконаного власноручно студентом у писаному від руки вигляді на папері формату А4 (в друкованому вигляді реферат не оцінюється);

- титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог;

- на другій сторінці викладають план реферату;

- в тексті роботи слід виділяти і озаглавлювати відповідні розділи плану;

- сторінки роботи нумерують;

- при використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання;

- в разі необхідності можуть бути додатки до реферату;

- наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаних джерел (не менше 10 спеціальних літературних наукових джерел та всі нормативно-правові акти, які необхідні для розкриття відповідного питання).

^ Посилання в рефераті на використані нормативно-правові акти чи спеціальну літературу робляться в порядку використання в тексті, або внизу сторінки.

Відповідно до обраного способу посилання і формується список використаних джерел в кінці реферату, відповідно до встановлених вимог щодо оформлення літератури.

^ Якщо зноски зроблені в порядку використання - список використаних джерел формується в єдиному списку (нормативно-правові акти та літературні джерела разом).

^ Якщо зноски зроблені в кінці сторінки - список використаних джерел формується двома списками:

1. нормативно-правові акти (подаються за юридичною силою) та міжнародні документи (за наявністю);

2. підручники, посібники, спеціальна література (подається в алфавітному порядку).

^ Основні вимоги до змісту реферату:

- в основі реферату має бути певна сукупність фактичних і теоретичних даних, що їх слід викладати відповідно до існуючого плану;

- особливу увагу необхідно приділяти пошуку необхідних нормативно-правових матеріалів, їх систематизації, з'ясуванню основних понять і категорій з теми;

- у кінці роботи, підбиваючи підсумки, слід узагальнити викладений матеріал і зробити власні висновки щодо досліджуваної проблеми.

Студенти, які не написали або написали реферат на незадовільну оцінку, написали і публічно не захистили, до екзамену не допускаються.
^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Критерії оцінювання розроблені за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) з урахуванням повноти і правильності виконання завдань та обов’язковим переведенням оцінок у шкалу ECTS і 100-бальну шкалу Університету для оцінювання інтегрованих знань студентів із кожного модуля.

^ При цьому враховується:

- здатність диференціювати, інтегрувати й уніфікувати знання;

- вміння застосовувати правила, методи, принципи у конкретних ситуаціях;

- навики співвідношення причин і наслідків; спроможність аналізувати й оцінювати факти, події, явища та прогнозувати бажані результати від прийнятих рішень;

- здатність викладати письмову відповідь граматично і стилістично грамотно, логічно, послідовно з використанням наукових термінів понять (три останні критерії стосуються й усної відповіді).

Оцінка знань студентів повинна відповідати наступним вимогам:

Оцінка “відмінно” - коли студент демонструє знання всього програмного матеріалу; системно, послідовно, і грамотно і логічно його викладає; здатний пов'язати теорію з практикою; правильно відповідає на додаткові запитання в контексті теми заняття; спроможний обґрунтувати, аргументувати власні висновки; проявляє вміння самостійно узагальнювати матеріал.

Із загального обсягу студент правильно виконує 91 – 100 % завдань.

Оцінка “добре” - коли студент володіє програмним матеріалом; грамотно і по суті викладає його; не допускає суттєвих помилок у відповіді на запитання; правильно використовує теоретичні положення і володіє необхідними навиками з узагальнення й систематизації матеріалу що вивчається.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72 – 90 % завдань.

Оцінка “задовільно” - коли студент засвоїв основний матеріал поверхово, але не знає окремих деталей; допускає неточні відповіді чи недостатньо чіткі формулювання; порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу та має певні труднощі в узагальненні й систематизації матеріалу, що вивчається.

Із загального обсягу студент правильно виконав 53 – 71 % завдань.

Оцінка “незадовільно” - коли студент не знає значної частини програмного матеріалу; допускає суттєві помилки у його викладі; не здатний узагальнити навчальний матеріал.

Із загального обсягу студент правильно виконав не більше 53 % завдань.


^ За 100-бальною

шкалою Університету

За шкалою

ECTS

За національною

шкалою

100–88 балів

A

“відмінно”

87–80 балів

B

(“дуже добре”)

“добре”

79–71 бал

С

(“добре”)




70–61 бал

D

(“посередньо”)

“задовільно”

60–50 балів

E

(“задовільно”)




49–26 балів

FX

(“незадовільно” – з можливістю повторного

складання екзамену чи заліку)

“незадовільно”

25–00 балів

F

(“незадовільно” – з обов’язковим повторним вивченням модуля)





^ Знання студентів під час поточного контролю на практичних (семінарських) заняттях оцінюються таким чином:

від 1 до 5 балів – усна відповідь;

1 бал – доповнення з місця до усної відповіді на підставі аналізу рекомендованої літератури та нормативно-правових актів;

від 1 до 5 балів – письмові завдання та ведення зошита для практичних занять перед кожним модулем;

від 1 до 7 балів – виконання та захист індивідуального науково-дослідного завдання у вигляді реферату (від руки) перед кожним модулем (два індивідуальних завдання за семестр).

^ Якщо студент пропустив практичне заняття з поважних чи не поважних причин, або отримав за відповідь на занятті «0» балів – він повинен відпрацювати пропущене заняття (письмово в зошиті для практичних занять розкрити всі питання, які виносились на розгляд та письмові завдання дослідивши джерела рекомендовані у методичних рекомендаціях, подати викладачу, який проводив заняття для перевірки та захистити усно на кафедрі дану тему). За відпрацювання студент не може отримувати бали. Лише у випадку, коли студент подасть докази, що він пропустив заняття з поважних причин – за відпрацювання студент може отримати максимально 1 бал.

Перед кожним змістовим модулем отримані студентом бали сумуються та утворюють поточну оцінку. ^ Максимальна кількість балів, яку можна набрати до модуля за поточну успішність складає 20 балів.

На модулі студент максимально може отримати – 30 балів.

Отже, за результатами поточної успішності студент за семестр може отримати – 40 балів.

Підсумкова оцінка за семестр – поточна успішність в сукупності за семестр + сукупність балів отримана під час двох модулів. У випадку, коли студент не задоволений підсумковою оцінкою, він може спробувати свої знання на екзамені (якщо студент екзамен написав на нижчу оцінку, ніж підсумкова за семестр – у відомість ставиться підсумкова за семестр). Максимальна кількість балів, яку можна отримати на екзамені – 60 балів.

^ Якщо студент протягом семестру не виконає індивідуальних завдань, письмових завдань в зошиті, не відпрацює пропущених занять – до екзамену не допускається.
^ 2. ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ
Тема 1 Поняття, система та значення Особливої частини кримінального права України. Основи кримінально-правової кваліфікації злочинів.

  1. Поняття та система Особливої частини кримінального права.

  2. Основи кримінально-правової кваліфікації злочинів.


Література, рекомендована для підготовки до занять:
Нормативні акти:

  1. Кримінальний Кодекс України, офіційне видання - К.: Юрінком Інтер 2001.ст. 18-22.

  2. - Конвенція про права дитини від 22 листопада 1989 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1990. — № 45. — Ст. 955.

  3. - Закон України “ Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 р. (Ст. Ст. 1,3,13) // Відомості Верховної Ради України. — 1993. —  № 16. — Ст. 167.


Спеціальна література:

  1. Борисов, В.І. Загальна характеристика Особливої частини нового КК / В. І. Борисов // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., [Харків], 25-26 жовт. 2001 р. / редкол.: В. В. Сташис (голов. ред.) та ін. — К.; X.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 99-104.

  2. Коржанський, М.Й. Кваліфікація злочинів : навч. посіб. / М. Й. Коржанський. — Вид. 2-ге. — К. : Атіка, 2002. - 640 с.

  3. Марін, О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм / О.К. Марін. — К. : Атіка, 2003. — 224 с.

  4. Марітчак, Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів / Т. М. Марітчак. -К. : Атіка, 2004.- 188 с.

  5. Навроцький, В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посіб. / В. О. Навроцький. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 704 с.


  1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо проведення самостійної роботи та підготовки...
Кісель В. Й. Методичні рекомендації щодо проведення самостійної роботи та підготовки до семінарських занять з дисципліни “Цивільний...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconЛекція є теоретичною основою практичних (семінарських) занять, подальшого...
Методичні вказівки щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів денної форми навчання базового...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconПрограма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо...
Психологія управління: Програма, плани семінарських занять, методичні рекомендації щодо самостійної роботи (для студентів 4 курсу...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до семінарських занять І самостійної підготовки
Методичні рекомендації до практичних занять І самостійної підготовки по навчальної дисципліні «правова статистика» для студентів...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять...
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять І самостійної роботи студентів з дисципліни "Нарисна геометрія...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації для проведення семінарських занять та вказівки...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять та вказівки щодо вирішення практичних завдань студентами напряму підготовки...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи
Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних І юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної...
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconДержавна податкова адміністрація україни національний університет...
Методичні вказівки до проведення семінарських, практичних занять, організації самостійної та індивідуальної роботи студентів
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки...
В них вказано тематичний план, науково-методичне обґрунтування тем, цілі занять, орієнтовні основи дії для засвоєння теоретичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка