Основний закон” – “lex fundamentalis




НазваОсновний закон” – “lex fundamentalis
Сторінка5/8
Дата конвертації25.09.2013
Розмір0.8 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Право > Закон
1   2   3   4   5   6   7   8

30. Сутність політичних прав громадян за конституційними актами.

31. Основні засади організації державної влади і місцевого самоврядування.

^ 32. Конституційний захист прав національних меншин України.

33. Політико-правова ідея диктатури пролетаріату та її співвідношення з природніми правами людини.
34.Правовий статус людини за Конституціями УСРР, УРСР.

УСРР. церква відокремлюється від держави і за всіма громадянами визнається право пропаганди релігійних наук.Свобода висловлення думок і преси. свобода спілок. гасло: «не працюючий не їсть».оборона батьківщини.надання притулку чужинцям.рівність прав прцюючих. +свобода зібрань.безплатна освіта. розвиток пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей та рішуче боротися з націоналістичними забобонами.праця обов*язок.право на автономію Молдови.рівноправність національностей і їх мовна автономія.

УРСР. Право особистої власності громадян на їх трудові

доходи та заощадження, на жилий будинок і підсобне домашнє

господарство, на предмети домашнього господарства і вжитку, на

предмети особистого споживання і комфорту, а так само право

спадкування особистої власності громадян. принцип соціалізму: "від

кожного за його здібністю, кожному - за його працею". право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у

відповідності з її кількістю та якістю. право на відпочинок. право на матеріальне забезпечення в старості. право на освіту. Жінці в Українській РСР надаються рівні права з чоловіком. Рівноправність громадян Української РСР, незалежно від їх національності і раси. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди. а) свобода слова;б) свобода друку; в) свобода зборів і мітингів;г) свобода вуличних походів і демонстрацій. Право об'єднання в громадські організації. недоторканність особи. Недоторканність житла громадян і тайна листування.
^ 35. Політичні права громадян.

Політичні права громадян України, поряд з громадянськими правами і свободами, є пріоритетними у системі конституційних прав і свобод людини й громадянина. Політичні права і свободи належать громадянам України і виражають зміст правовідносин між особою і державою. Відповідно, у науковій і навчальній літературі отримав поширення вираз "політичні права і свободи громадян України.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА ГРОМАДЯН - це права громадян брати участь у політ, житті своєї країни, зокрема, у здійсненні безпосеред. демократії, держ. влади, місц. самоврядування тощо. Наявність цих прав, їх обсяг, повнота, системність, реальність, гарантованість є показниками демократизму сусп-ва і д-ви, держ. і сусп. ладу, статусу особи в суспільстві й державі. П. п. г. уперше були проголошені в ході бурж. революцій 18—19 ст.

Чинна Конституція України закріпила політ, права як пріоритетні права гр-н, значно розширила їх коло та збагатила зміст і надійно гарантувала. За Осн. Законом гр-ни України мають, зокрема, такі політ, права: на свободу об'єднання у політ, партії та громад, орг-ції для здійснення і захисту своїх прав та свобод і задоволення політ., екон., соціальних, культурних та ін. інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах нац. безпеки та громад, порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод ін. людей (ст. 36); брати участь в управлінні держ. справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів держ. влади та органів місц. самоврядування (ст. 38); збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи викон. влади чи органи місц. самоврядування (ст. 39); направляти індивід, чи колективні письм. звернення або особисто звертатися до органів держ. влади, органів місц. самоврядування та посад, і служб, осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40); на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в ін. спосіб — на свій вибір (ст. 34) та ін. політичні права і свободи.

Також, в Конституції України відображені положення міжнар.-прав. актів про політ, права та свободи, насамперед Загальної декларації прав людини 1948 і Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966.
^ 36. Економічні, соціальні, культурні права громадян.

На відміну від особистих і політичних прав і свобод економічні, соціальні та культурні права і свободи є позитивними - їх забезпечення вимагає від держави певних дій.

Економічні, екологічні, соціальні, культурні права і свободи складають особливу групу прав і свобод людини і громадянина, вони пов'язані з концепцією соціальної держави та стосуються таких сфер життєдіяльності, як власність, трудові відносини, відпочинок, матеріальні та духовні потреби людини тощо. Економічні права забезпечують людині можливість вільно розпоряджатися основними факторами виробничої діяльності, яка складає основу існування та розвитку суспільства. Соціальні права забезпечують людині гідний рівень життя й соціальну захищеність, а культурні права сприяють духовному розвитку людини, забезпечують її участь в економічному, соціальному і культурному прогресі суспільства.

Конституція України фіксує такі економічні, соціальні, культурні права і свободи: право власності і право громадян України користуватися об'єктами права державної та комунальної власності (ст. 41); право на підприємницьку діяльність (ст. 42); право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на захист від незаконного звільнення та на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43); право тих, хто працює, на страйк (ст. 44); право кожного, хто працює, на відпочинок (ст. 45); право громадян України на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47); право на достатній життєвий рівень (ст. 48); право на освіту, право громадян України безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах і право громадян України, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови (ст. 53); право громадян України на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності та на захист інтелектуальної власності (ст. 54).
^ 37. Правова та соціально-культурна сутність ідеї «радянський народ».

Поняття Р.н. поєднувало в собі в першу чергу суспільно-політичний аспект (належність до «країни рад»), підкреслювало політичну відмідність «радянського народу» від попередньо існувавших — населення та народів Російської імперії - винайшло «нову історичну соціальну й інтернаціональну єдність народу». Згідно з офіційною радянською комуністичною доктриною, радянський народ є не національною, а понаднаціональною, багатонаціональною формацією, він не кінцева, а перехідна фаза розвитку міжнаціональних відносин від окремих націй до багатонаціонального комуністичного суспільства. Коли комунізм переможе у світовому масштабі, дійде до повного злиття націй: утворення безнаціонального суспільства.

Керівники СРСР і теоретики радянської національної політики визнавали, що творення радянського народу — це керований партією процес. У такому плані Радянський народ — штучна ідеологічно-політична конструкція, накинена керівниками КПСС неросійським народам СРСР як інструмент у політиці поборювання їхніх прагнень до державної незалежності, ліквідації їхніх прав у галузі державної адміністрації, економіки, освіти, культури, нищення етнічної і духовно-культурної самобутності тих народів та фактичного перетворення їх на росіян. В офіційних постановах і в суспільствознавчій компартійній літературі пізніших років вказано, зокрема, на такі спільні риси радянського народу, як ідеологія, що об'єднує усіх громадян незалежно від національності, єдина радянська культура, зростання почуття приналежності до нової історичної спільноти, і на те, що в рамках радянського народу твориться новий тип радянських людей, які також при збереженні національних особливостей мають спільні загально-радянські риси.
^ 38.Вищі органи державної влади УРСР та їх співвідношення з органами державної влади СРСР.

Політичну основу Української РСР становлять Ради депутатів трудящих. Українська Радянська Соціалістична Республіка добровільно об'єдналася з іншими рівноправними Радянськими Соціалістичними Республіками. Закони СРСР обов'язкові на території Української

РСР. Найвищим органом державної влади Української РСР є Верховна Рада Української РСР. До союзно-республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства. Міністри Української РСР видають у межах компетенції відповідних Міністерств накази та інструкції на основі

і на виконання діючих законів СРСР та Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, наказів та інструкцій союзно-республіканських Міністерств СРСР. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма

Міністерствами і підвідомчими їм установами, так само як окремими

службовими особами, а також громадянами на території Української

РСР здійснюється як Генеральним Прокурором СРСР безпосередньо, так

і через Прокурора Української РСР. Прокурор Української РСР призначається Генеральним Прокурором СРСР. прокурори призначаються Генеральним

Прокурором СРСР.
^ 39. Система виконавчих органів державної влади.

З метою управління економікою всієї країни, реалізації функцій у різних сферах виконавчо-розпорядчої діяльності в державі діє розгалужена і різноманітна система органів виконавчої влади, які утворюються залежно від предмета, сфери діяльності та території, на яку поширюються їх повноваження.

^ Вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України (КМУ). Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. З одного боку, Президент України як глава держави призначає за згодою Верховної Ради України (ВРУ) Прем’єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. За поданням Прем’єр-міністра України Президент визначає членів уряду, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах. З іншого боку — підконтрольність та підзвітність КМУ проявляється в тому, що ВРУ розглядає та ухвалює рішення щодо Програми діяльності КМУ, контролює його діяльність. ВРУ може розглянути питання про відповідальність КМУ за свою діяльність та висловити йому недовіру.

Відповідно до ст. 114 Конституції України до складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Персональний склад КМУ призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України за згодою більше ніж половини від складу Верховної Ради України. Згідно зі ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України виконує такі функції:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина;

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає ВРУ звіт про його виконання;

7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Якщо нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України суперечать Конституції України та прийнятим законам, то Президент України може їх скасувати.

До системи органів виконавчої влади в Україні входять також центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети, відомства). Функції міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначаються Указом Президента України від 12 березня 1996 р. “Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади”. Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів виконавчої влади регламентуються положеннями про зазначені органи, затвердженими Президентом України. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади здійснюють керівництво дорученими їм сферами соціально-економічного життя, несуть відповідальність за їх стан та розвиток і в межах своїх повноважень видають накази, інструкції, директиви, статути і правила, які підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Окрім того органами виконавчої влади України місцевого або тери­торіального рівня є, по-перше, органи виконавчої влади загальної компетенції, місцеві державні адміністрації в областях і районах, які підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. По-друге, до цього рівня належать також органи спеціальної (галузевої та функціональної) компетенції, які безпосередньо підпорядковані як центральним органам виконавчої влади, так і відповідним місцевим органам виконавчої влади.

Компетенція органів виконавчої влади визначається окремо для кожної ланки системи органів виконавчої влади.

Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади сформульовані у відповідних Положеннях про ці органи.

У межах своєї компетенції вищі органи виконавчої влади організують реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики Української держави; здійснюють керівництво і регулюють соціально-економічну сферу; забезпечують єдність системи виконавчої влади; спрямовують і контролюють діяльність підлеглих органів виконавчої влади; здійснюють управління власністю незалежно від її форм; розробляють і реалізують загальнодержавні програми.
^ 40. Принципи організації та діяльності судової влади та її співвідношення з законодавчою і виконавчою владами.

Усі сторони організації й діяльності суду регулюються нормами права. Серед них слід вирізнити норми, що визначають не окремі деталі устрою суду та його діяльності, а найбільш загальні і найбільш важливі їх сторони, які в силу цього набувають значення принципів судової влади.

Принципами судової влади є норми найбільш загального, керівного характеру, що визначають місце судової влади в системі єдиної державної влади, побудову її основних інститутів та спрямовані на реалізацію завдань, що стоять перед судовою владою. Принципи діють у межах єдиної цілісної взаємопов’язаної і взаємозалежної системи, тому порушення одного з них тягне за собою порушення й інших.

Будучи єдиною, система принципів судової влади поділяється на три підсистеми: інституціональну (загальні принципи судової влади), функціональну (принципи відправлення судочинства) й організаційну (принципи організації системи судових органів, або судоустрійні принципи). Усі вони хоча й пов’язані між собою, але утворюють самостійні галузеві підсистеми, кожна з яких відрізняється сферою поширення і призначенням.

Інституціональні принципи фіксують загальні відносини, що виникають при запровадженні інституту судової влади в суспільстві, окреслють її місце в системі поділу влади й загальних засад взаємовідносин з іншими державними та приватними інститутами.

Функціональні принципи судової влади стосуються відносин, що виникають при судовому розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних та інших справ. Але на відміну від таких специфічних принципів, на яких будується окремий процес судочинства, функціональні принципи розкривають загальні засади здійснення й реалізації повноважень судової влади, характерні для будьякого процесу розгляду судової справи і для всіх видів судочинства.

Організаційні (судоустрійні) принципи звернені до відносин, що виникають не з приводу розгляду й вирішення конкретного виду судової справи, а з приводу організації судової системи, структури її органів, статусу суддів, тобто у зв’язку з організаційними відносинами. У курсі «Організація судових та правоохоронних органів» вивчаються переважно принципи інституціональні й організаційні, а функціональні докладно вивчаються на навчальних курсах з кримінального, адміністративного, цивільного й господарського процесів.

Чітке дотримання всієї системи принципів забезпечує повний, всебічний та об’єктивний розгляд кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та інших справ і тим самим виконання завдань судової влади.

Система принципів судової влади не залишається незмінною. Підкоряючись загальним закономірностям розвитку держави, деякі з них набувають нового змісту, з’являються й нові принципи.

Судовоправова реформа, що провадиться в Україні, прийняття нових матеріальних і процесуальних законів суттєво впливають на вдосконалення системи принципів судової влади, надаючи деяким нового змісту.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Основний закон” – “lex fundamentalis iconЗакон гражданства (lex nationalis)
Данные принципы применяются в коллизионных нормах всех государств. Обозначаются формулы прикрепления на латинском языке
Основний закон” – “lex fundamentalis iconЗакон: поняття, ознаки, види та заходи по підвищенню його ролі. Конституція...
Юридична відповідальність: поняття,ознаки, стадії, функції та види. – 2008/2011. – 30 с./32 с
Основний закон” – “lex fundamentalis iconЗакон: поняття, ознаки, види та заходи по підвищенню його ролі. Конституція...
Теорія держави І права, історія держави І права україни, історія держави І права зарубіжних країн
Основний закон” – “lex fundamentalis iconДонецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України
Закон України "Про нотаріат" як основний законодавчий акт, що регулює діяльність органів нотаріату
Основний закон” – “lex fundamentalis icon1 Всесвітньо відомі історики, філософи, економісти, письменники,...
Так, політична економія називає закон вартості, закон попиту І пропозиції, закон грошового обігу, закон концентрації виробництва...
Основний закон” – “lex fundamentalis iconКонституція „студентської республіки умса” Основний закон
Студентська республіка є студентською міні-державою з власним законодавством, органами влади, грошовою одиницею. Центральна влада...
Основний закон” – “lex fundamentalis iconЗакон тотожності вимагає, щоб одна І та сама думка, яка наводиться...
Найчастіше софізми та паралогізми виникають, коли міркування порушують закони логіки: закон тотожності, закон суперечності, закон...
Основний закон” – “lex fundamentalis iconЗаконами України від 8 грудня 2004 року n 2222-iv, від 1 лютого 2011 року n 2952-vi
Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24...
Основний закон” – “lex fundamentalis iconТема 1 соціально-економічна суть та призначення бюджету план
Державний бюджет як економічна категорія. Державний бюджет як централізований фонд грошових коштів держави. Державний бюджет як центральна...
Основний закон” – “lex fundamentalis iconТема 5 Інтерв'ю (психологічна бесіда) як основний мето д психологічного консультування
Тема 5 Інтерв'ю (психологічна бесіда) як основний метод психологічного консультування
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка