2. Умови та причини виникнення перших конституцій




Назва2. Умови та причини виникнення перших конституцій
Сторінка5/5
Дата конвертації15.08.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5

37. Правова та соціально-культурна сутність ідеї «радянський народ».

Поняття Р.н. поєднувало в собі в першу чергу суспільно-політичний аспект (належність до «країни рад»), підкреслювало політичну відмідність «радянського народу» від попередньо існувавших — населення та народів Російської імперії - винайшло «нову історичну соціальну й інтернаціональну єдність народу». Згідно з офіційною радянською комуністичною доктриною, радянський народ є не національною, а понаднаціональною, багатонаціональною формацією, він не кінцева, а перехідна фаза розвитку міжнаціональних відносин від окремих націй до багатонаціонального комуністичного суспільства. Коли комунізм переможе у світовому масштабі, дійде до повного злиття націй: утворення безнаціонального суспільства.

Керівники СРСР і теоретики радянської національної політики визнавали, що творення радянського народу — це керований партією процес. У такому плані Радянський народ — штучна ідеологічно-політична конструкція, накинена керівниками КПСС неросійським народам СРСР як інструмент у політиці поборювання їхніх прагнень до державної незалежності, ліквідації їхніх прав у галузі державної адміністрації, економіки, освіти, культури, нищення етнічної і духовно-культурної самобутності тих народів та фактичного перетворення їх на росіян. В офіційних постановах і в суспільствознавчій компартійній літературі пізніших років вказано, зокрема, на такі спільні риси радянського народу, як ідеологія, що об'єднує усіх громадян незалежно від національності, єдина радянська культура, зростання почуття приналежності до нової історичної спільноти, і на те, що в рамках радянського народу твориться новий тип радянських людей, які також при збереженні національних особливостей мають спільні загально-радянські риси.

^ 38.Вищі органи державної влади УРСР та їх співвідношення з органами державної влади СРСР.

Політичну основу Української РСР становлять Ради депутатів трудящих. Українська Радянська Соціалістична Республіка добровільно об'єдналася з іншими рівноправними Радянськими Соціалістичними Республіками. Закони СРСР обов'язкові на території Української

РСР. Найвищим органом державної влади Української РСР є Верховна Рада Української РСР. До союзно-республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства. Міністри Української РСР видають у межах компетенції відповідних Міністерств накази та інструкції на основі

і на виконання діючих законів СРСР та Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, наказів та інструкцій союзно-республіканських Міністерств СРСР. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма

Міністерствами і підвідомчими їм установами, так само як окремими

службовими особами, а також громадянами на території Української

РСР здійснюється як Генеральним Прокурором СРСР безпосередньо, так

і через Прокурора Української РСР. Прокурор Української РСР призначається Генеральним Прокурором СРСР. прокурори призначаються Генеральним

Прокурором СРСР.

^ 42.Права і свободи громадян за Конституціями Речі Посполитої від 17.03.1921, від 23.04.1935 років та Чехословаччини від 29.02.1920 р.

1921 Березнева Конституція Польщі, в розділі V, визначала мету і завдання держави стосовно громадян. Держава, як політична організація, в першу чергу була створена для охорони інтересів кожної зокрема людини. Визначаючи становище особи в суспільстві, законодавці керувалися концепцією ліберальної держави, згідно з якою інтереси кожної конкретної людини були вищими, ніж інтереси держави. Польща як держава, яка стала на демократичний шлях розвитку, конституційно гарантувала забезпечення широких свобод для розвитку економічної, політичної, національної і культурної діяльності своїх громадян. Права і свободи, які надавалися громадянам Березневою Конституцією, поділялися на: політичні, громадянські, соціальні. Особливого значення Конституція надавала захисту трудових прав, особливо що стосувалося заборони праці підлітків, молодших 15 років, передбачала охорону праці жінок, материнства, широку систему соціального забезпечення у випадку втрати працездатності або безробіття. Громадяни набували права безоплатного навчання в державних місцевих школах.

1935. Квітнева Конституція, яка зосередила державні важелі в руках Президента республіки і практично обмежила доступ суспільства до реальної участі в політичному житті, що свідчило про завершення перебудови державного устрою з демократично-парламентського на авторитарний, який набув свого конституційного, юридичного оформлення. Авторитарний режим зберіг обмеження у своїх правах інституту представницьких органів та певні громадянські права і свободи.

49.Ідея державного суверенітету в Декларації про державний суверенітет, Акті проголошення незалежності України, Конституційному договорі 1995 року та проектах конституції України.

1.Верховна Рада Української PCP, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.Право на самовизначення, народовладдя,поділ влади,територіальне верховенство, економічна самостійність,екологія, культура,зовнішня і внутрішня безпека, міжнародні відносини.

^ 2.ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

3. створення надійних гарантій існування суверенної України, збереження цілосності та недоторканності її території. Стаття 1.Україна є демократичною, соціальною, правовою державою, яка утворена на основі здійснення українським народом свого суверенного права на самовизначення, виражає волю народу і захищає інтереси своїх громадян.

^ 50.Ідея народовладдя.

основою народовладдя є концепція сувернітету, тобто верховенства влади народу, яка здійснюється в його інтересах. Ідеї народовладдя свого часу знайшла вираз і у конституційних проектах, державних документах. Основними рисами, притаманними народовладдю слід вважати:

a)рівне виконання усіма громадянами тих громадянських обов’язків, які пов’язані для них з самим фактом громадянства і які дійсно необхідні, виходячи з потреб життя у суспільстві і державі;

b) рівність громадян перед законом;

c) діючі в державі закони не упереджені на користь або проти будь-яких громадян чи суспільних груп, класів;

d) у державі діє справедливий суд;

e) рівний розподіл між усіма громадянами благ, які пов’язані з їх життям у відповідній державі. Загальною базою організації дійсного народовладдя є громадянське суспільство. Легітимізація влади у цивілізованому суспільстві відбувається, насамперед, через загальні демократичні вибори. Як результат їх проведення є створення загальнонародного і разом з тим загальнодержавного представницького органу влади. Можна виділити такі представницькі органи, як виборні, дорадчі, змішану форму представництва у конституційних монархіях, особливе представництво у складних державах. Слід також розрізняти органи первинного і вторинного представництва. Перші утворюються безпосередньо шляхом народного голосування. Вони і обирають органи вторинного представництва, до яких можна віднести уряд держави, якщо весь його склад задверджує парламент. В Україні органами вторинного представництва є Верховний Суд, Конституційний суд, Вищий арбітражний суд тощо.У системі центральних органів України органами первинного представництва є Верховна Рада і Президент.

51.Реалізація принипу розподілу влад.

хоча принцип розподілу державної влади був проголошений в Україні ще в 1990 році у Декларації про державний суверенітет, реальне розмежування всіх гілок влади знайшло втілення лише у Конституції України, прийнятої в 1996 році. Вона не лише сформулювала поділ влади як один із принципів конституційного ладу держави (ст. 6), а й закріпила його через перерозподіл повноважень між вищими владними інституціями. Це зроблено двома способами: 1) наділення гілок влади самостійними повноваженнями і 2) створення системи стримувань і противаг між суб'єктами владних стосунків (Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів і Конституційним Судом). модель розподілу державної влади, передбачена Конституцією України не створює повноцінного механізму "стримувань і противаг" - цієї сучасної форми запобігання державним переворотам, не сприяє налагодженню тісної конструктивної співпраці між гілками влади в інтересах усього українського народу. А це породжує такі негативні для держави фактори: дублювання діяльності гілок влади, відсутність повноцінного взаємного контролю, а отже -неефективність державної влади як такої. За таких умов перед державою як системою буде перманентно поставати проблема узгодження одних елементів цієї системи з іншими, що вкрай негативно впливатиме на здійснення головних функцій держави.


^ 52.Реалізація принипу соціальної держави.

соціальна держава розглядається як така держава, що визнає людину найвищою соціальною цінністю, створює індивідам рівні умови для матеріального самозабезпечення, надає соціальну допомогу особам, які опинилися у скрутному становищі, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя; перерозподіляє матеріальні блага відповідно до принципу соціальної справедливості; і має за мету забезпечення громадянського миру та злагоди в суспільстві. Найважливішими завданнями у соціальній сфері є забезпечення розвитку народонаселення, створення сприятливих житлових та соціально-побутових умов, удоскона­лення трудових відносин, розвиток ринку праці та зайнятості населення, розвиток соціального партнерства, реформування системи соціального забезпечення (у тому числі соціальна підтримка громадян, звільнених у запас або відставку з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, установ кримінально-виконавчої системи і членів їх сімей), розвиток гуманітарної сфери (освіти, науки, фізкультури і спорту та ін.). система принципів функціонування соціальної держави: людської гідності, рівних можливостей, соціальної справедливості, солідаризму (соціального партнерства), соціальної рівності, соціальних зобов’язань, субсидіарності, відносної незалежності суспільних відносин, реальності (або гарантованості) соціальних прав. В Україні як на конституційному рівні, так і на рівні законодавства найдокладніше зафіксовано принципи соціальної справедливості, соціальних зобов'язань та соціальної рівності. Але умови для залучення суспільних регуляторів соціальних процесів відсутні. Принципи рівних можливостей та реальності соціальних прав є новими для України, вони не були конкретизовані, а механізм їхньої реалізації до кінця не розроблено. Підвищенню ефективності реалізації принципів соціальної держави в Україні сприятимуть такі основні заходи:

- конкретизація на рівні законодавства закріплених у Конституції України принципів соціальної держави та гарантованого обсягу соціально-економічних прав;

- уточнення змісту ч. 1 статті 46 Конституції України;

- кодифікація соціального законодавства;

- ратифікація Європейської соціальної хартії;

- реорганізація соціального блоку уряду;

- запровадження інституту конституційної скарги;

- запровадження інституту спеціалізованого "омбудсмана" з соціальних питань

- створення спеціалізованих колегій у судах загальної юрисдикції для вирішення спорів з соціальних питань

^ 54.Права і свободи людини і громадянина в конституційних актах України.

Основні права і свободи людини і громадянина - це невід'ємні права і свободи людини і громадянина, що належать їм від народження чи в силу наявності в них громадянства України, гарантуються державою і становлять ядро конституційно-правового статусу особи в Україні. Особисті (громадські) права і свободи є природними і пов'язані з належністю людини до громадянства України. Політичні права і свободи відображають міру можливої участі у суспільно-політичному житті, державної влади та органів місцевого управління. Вони залежать від правового статусу особи. В основному політичними правами користуються лише громадяни України. Соціальні права - це права на одержання певних позитивних послуг від держави. Економічні права - це права людини і громадянина, пов'язані з економічними,

насамперед майновими відносинами. Культурні права. У широкому розумінні - це права, які сприяють духовному розвитку людини, доступу до скарбів світової культури. Права громадянина - це права, зумовлені сферою відносин людини з суспільством, державою та їх інституціями. Поняття "свобода", зазвичай, пов'язується з характеристикою таких правомочностей особи, які визначають сферу її самостійності, захисту від втручання в її внутрішній світ (свобод та світогляду і віросповідування, свободи думки і слова тощо.)

^ 55.Основні ідеї місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування - це право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України).

Місцеве самоврядування різновид політичної, але не державної впади. Воно визначається і гарантується Конституцією України, є однією з засад конституційного ладу.

Обмеження прав на місцеве самоврядування може бути застосоване лише в умовах воєнного часу чи надзвичайного стану.

Місцеве самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 р., а також Європейською Хартією місце¬вого самоврядування, ратифікованою Верховною Радою України.

Місце самоврядування здійснюється в таких організаційних формах:

1) безпосередньо населенням шляхом референдумів, виборів, зборів і сходів жителів;

2) через виборні органи місцевого самоврядування. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада. Територіальна громада - це сукупність жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністра¬тивно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох з них. До органів місцевого самоврядування Конституція України відносить:

? сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи - виконавчі комітети, районні та обласні ради;

? будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, що наділенні частиною компетенції, майно та фінанси даної ради. Порядок утворення та діяльності органів самоорганізації населення регулюється Законом України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 р.

^ 56.Ідея захисту прав національних меншин.

Відповідно до ст. 11 Конституції України “держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин”. З метою збереження і розвитку своєї етнічної самобутності, мови, культури, звичаїв і традицій створено 1800 громадських об’єднань. забезпечення прав національних меншин на інформацію рідною мовою і свободу слова додає соціально-політичної стабільності, сприяє подальшому утвердженню міжнаціональної злагоди в суспільстві і додержанню загальновизнаних стандартів у сфері захисту їх прав і свобод.
1   2   3   4   5

Схожі:

2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon2. Умови та причини виникнення перших конституцій
У спеціальній довідковій літературі походження слова “конституція” пов’язують з латинським “constitutio”, що в перекладі на українську...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconЛекція 3 Тема: Причини виникнення й класифікація надзвичайних ситуацій
Мета: в результаті вивчення теми даної лекції студенти повинні вміти: оволодіти поняттями надзвичайна ситуація, аварія, катастрофа;...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема загальна характеристика
Поняття трудових спорів. Класифікація трудових спорів за зміс­том, суб'єктом, характером І порядком розгляду (підвідомчості). Причини...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconПитання до державного іспиту з теорії держави та права (2012-2013 навч рік)
Причини та форми виникнення держави у різних народів. Особливості виникнення держави у східних слов’ян
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема Україна в роки Другої світової війни
Мета: з’ясувати причини та умови зародження рузу Опору на українських землях, вияснити умови діяльності підпільниць кого руху (радянського...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconПоясніть причини виникнення піратства в різні часи. Охарактеризуйте його географію у XVI-XVII
Поясніть причини виникнення піратства в різні часи. Охарактеризуйте його географію у xvi—xvii ст й тепер
2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon1. Види землетрусів. Причини виникнення
Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід І виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon1. Причини виникнення ідеології націоналізму
Етнополітика в системі наукового пізнання. Необхідність І актуальність її вивчення
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconГандзюк М. П., Желібо Є. П., Хамімовський М. О. Основи охорони праці
Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема Причини й наслідки конфліктів в організації
Виявлення причин виникнення конфліктів визначає вибір методів запобігання їм та конструктивного їх вирішення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка