1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності




Скачати 399.05 Kb.
Назва1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності
Сторінка3/4
Дата конвертації23.06.2013
Розмір399.05 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4

Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що під-

лягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення ви-

значаються Законом України «Про ЗЕД» та іншими нормативно-

правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

У випадку виконання зобов’язань, що витікають із зовнішньо-

економічних договорів (контрактів), не зареєстрованих в установ-

леному порядку, до суб’єктів господарювання, що порушили цю

вимогу, застосовуються адміністративно-господарські санкції, пе-

редбачені ст. 383 ГК України.

Режим державної реєстрації контракту застосовується з ме-

тою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів

(контрактів) законодавству України. Державна реєстрація дозволяє

також контролювати кількість товару, який експортується, з метою

попередження перебільшення встановленого обмеження з вивозу

певного товару, оскільки до державних органів постійно надходить

інформація про кількість експортованого товару щодо якої існують

певні кількісні обмеження [27, С. 18].

Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контр-

актів) належить до методів нетарифного регулювання зовнішньое-

кономічної діяльності.

Державній реєстрації підлягають контракти, укладені суб’єктами

зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності,

предметом яких є:

– товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним зако-

нодавством і міжнародними договорами України. Митний кодекс

України визначає, що реекспорт – це митний режим, відповідно

до якого товари, які надходять з інших країн, не пізніше встанов-

леного законом терміну з моменту їх ввезення на митну терито-

рію України вивозяться з цієї території в режимі експорту;

– товари походженням з України, щодо яких міжнародними до-

говорами України були передбачені добровільні обмеження екс-

порту з метою запобігання демпінгу;

– товари походженням з України, імпорт яких в інші країни кво-

тується, контингентується, ліцензіюється відповідно до законо-

давства цих країн або нормативних актів економічних об’єднань,

митних союзів;

– товари походженням з України, щодо яких застосовуються ан-

тидемпінгові процедури;

– товари походженням з України, експорт яких здійснюється у

межах бартерних (товарообмінних) операцій або операцій стріч-

ної торгівлі.

Конкретний перелік товарів, які експортуються за умови реє-

страції зовнішньоекономічних контрактів, затверджений Наказом

Мінекономіки України від 11.07.2002 р. № 207 [28]. До цього пе-

реліку входять, наприклад, мінеральні добрива, хімічні або азотні

(код відповідно до Української кодифікаційної Таблиці (УКТ) ЗЕД

3102 10, 3102 30), шкірсировина і шкіра (код відповідно до УКТ

ЗЕД 4101, 4104 тощо).

Зовнішньоекономічний контракт не потрібно реєструвати у ви-

падках, коли до експорту товарів, зазначених в переліку, застосову-

ється режим ліцензування (з видачею ліцензії) або подвійної пере-

вірки експорту (з видачею відповідного «експортного документа»)

згідно з міжнародними договорами або законодавством України.

Зовнішньоекономічний контракт, який підлягає реєстрації, може

бути зареєстрований Міністерством економіки України або уповно-

важеним ним Мінекономіки АР Крим і відповідними структурними

підрозділами обласних або місцевих держадміністрацій. Зовнішньо-

економічні контракти, загальна вартість яких не перевищує 1,5 млн

доларів США, реєструють відповідні структурні підрозділи облас-

них, Київської і Севастопольської міських адміністрацій, врахову-

ючи при цьому місце (регіон), в якому зареєстрований суб’єкт ЗЕД.

Зовнішньоекономічні контракти, загальна вартість яких складає від

1,5 млн доларів США до 3 млн доларів США, реєструють відповідні

підрозділи Луганської, Дніпропетровської, Запорізької і Донецької

обласних держадміністрацій (за умови, що підприємство – учасник

зовнішньоекономічної операції зареєстрований в цих регіонах).

Якщо ж облікова вартість зовнішньоекономічного контракту пере-

вищує 3 млн доларів США, то реєструють контракт, оформляють і

видають реєстраційну картку відповідні управління Мінекономіки

України [29, С. 10].

Для державної реєстрації зовнішньоекономічного контракту

необхідно подати такі документи:

1) заява в довільній формі на офіційному бланку суб’єктів ЗЕД –

заявника за підписом його керівника;

2) інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту вста-

новленої форми;

3) оригінал зовнішньоекономічного контракту зі всіма діючими на

дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами

та іншими документами, які є частиною контракту, його копію,

яка засвідчується в установленому порядку керівником суб’єкта

ЗЕД (якщо зовнішньоекономічний контракт був підписаний фі-

зичною особою, його копія засвідчується в установленому по-

рядку);

4) оригінал договору доручення, комісії, агентства, спільної діяль-

ності і співпраці, консигнації, дилерських або дистриб’юторських

послуг, оренди, найму, лізингу, зберігання) і його копії, засвід-

чені в установленому порядку. Ці документи надаються в тому

випадку, якщо суб’єкт ЗЕД України, який звернувся за реєстра-

цією, доручає виконання зовнішньоекономічного контракту ін-

шому суб’єкту ЗЕД України;

5) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, завіре-

ну керівником суб’єкта ЗЕД України;

6) копію виписки з торговельного, банківського або судового реє-

стру або реєстраційного свідоцтва місцевого органу влади іно-

земної держави про реєстрацію іноземного суб’єкта господар-

ської діяльності, засвідчену керівником суб’єкта ЗЕД України

(її подають тільки у разі попередньої поставки товару);

7) лист-узгодження Мінпромполітики (у разі експорту метало-

брухту);

8) документ, що підтверджує оплату послуг за реєстрацію зовніш-

ньоекономічного контракту [20].

Відповідні підрозділи Мінекономіки України, Мінекономіки

АР Крим або обласних і міських підрозділів держадміністрації із

зовнішньоекономічних зв’язків розглядають вказані документи. За

наслідками розгляду ухвалюється рішення про реєстрацію зовніш-

ньоекономічного контракту або про відмову в ній.

Відповідно до Указу Президента України «Про усунення об-

межень, стримуючих розвиток підприємницької діяльності» від

03.02.1998 р. № 79/98 [30], з метою дерегуляції експортних про-

цедур, активізації експорту вітчизняних виробників як одного з

антикризових заходів для фінансової стабілізації, для спрощення

процедури здійснення обліку (реєстрації) окремих видів зовніш-

ньоекономічних договорів (контрактів) наказ МВЕСторга України

від 24.02.1997 р. № 133а викладений у новій редакції «Про заходи

МВЕСторга України із забезпечення виконання Указу Президента

України від 07.11.1994 р. № 659/94» від 10.09.1998 р. № 576 а [31], де

встановлено, що облік (реєстрація) зовнішньоекономічних догово-

рів (контрактів) здійснюється в термін не більше семи робочих днів

з дати подання.

Оригінали зовнішньоекономічного договору (контракту) і до-

говорів доручення, комісії, агентської, спільної діяльності та співп-

раці, консигнації, дилерської, дистриб’юторської, оренди, найму, лі-

зингу, зберігання повертаються після розгляду матеріалів суб’єкту

ЗЕД України, який звернувся за реєстрацією.

Вимагати додаткові документи та інформацію забороняється.

Відповідальність за достовірність поданих документів та інформа-

ції несе керівник суб’єкта підприємницької діяльності – заявника та

особи, підписами яких були засвідчені документи.

Розгляд документів, поданих для обліку (реєстрації) зовнішньоеко-

номічних договорів (контрактів) здійснюється тільки на предмет відпо-

відності даних контракту даним інформаційної картки зовнішньоеко-

номічного контракту з метою належного заповнення картки реєстрації

(обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідності

контрактних цін індикативним і на предмет відсутності вживання до

сторін контракту діючих на момент подання документів спеціальних

санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» [12].

Державну реєстрацію зовнішньоекономічного контракту під-

тверджує картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічних догово-

рів, яка є дійсною для митного оформлення товарів, що є предметом

відповідного контракту, протягом 12 місяців з дати її оформлення.

^ Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору

(контракту), повинні бути здатні до укладення договору (контр-

акту) відповідно до Закону України «Про ЗЕД» та інших законів

України та/або закону місця укладення договору (контракту) [32,

С. 65].

Суб’єкти ЗЕД при складанні тексту зовнішньоекономічного до-

говору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні

звичаї, рекомендації міжнародних органів і організацій, якщо це не

заборонено прямо і у винятковій формі законодавством України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в про-

стій письмовій формі, якщо інше не було передбачене міжнародним

договором або законом, згода на обов’язковість якого надана Верхо-

вною Радою України.

Повноваження представника на укладення зовнішньоекономіч-

ного договору (контракту) може витікати з доручення, статутних

документів, договорів та інших підстав, що не суперечать Закону

України «Про ЗЕД». Дії, що здійснюються за дорученням інозем-

ного суб’єкта ЗЕД суб’єктом ЗЕД України, вважаються діями цього

іноземного суб’єкта ЗЕД.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі

дійшли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є (ст. 180 ГК України): його пред-

мет; ціна, термін, або умови, визначені законом як істотні або є необ-

хідними для договору певного виду чи умови, щодо яких за заявою

хоча б одній зі сторін необхідно досягти угоди [10].

Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) одній із сторін

укласти договір й ухвалення пропозиції (акцепту) іншою стороною.

За загальним правилом зовнішньоекономічний договір є укладеним

з моменту отримання особою, що направила пропозицію укласти

договір, відповіді про ухвалення цієї пропозиції.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту)

суб'єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади,

управління або керуючої організації, за винятком випадків, перед-

бачених законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний

недійсним в судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам за-

конів України або міжнародних договорів України.

^ Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця

його укладення. Угода, укладена за кордоном, не може бути визна-

на недійсною внаслідок недотримання форми, якщо були дотримані

вимоги законів України.

^ Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічних договорів ви-

значаються правом країни, обраної сторонами під час укладення до-

говору (контракту) або в результаті подальшого узгодження.

За відсутності узгодження між сторонами щодо права, яке по-

винне застосовуватися до зовнішньоекономічних договорів (контр-

актів), застосовується право країни, в якій заснована, має місце про-

живання або основне місце діяльності сторона, що є:

– продавцем – у договорі купівлі-продажу;

– наймодавцем – у договорі майнового найму;

– ліцензіаром – у ліцензійному договорі про використання винят-

кових або аналогічних прав;

– зберігачем – у договорі зберігання;

– комітентом (консигнантом) – у договорі комісії (консигнації);

– замовником – у договорі доручення;

– перевізником – у договорі перевезення;

– експедитором – у договорі транспортно-експедиційного обслу-

говування;

– страхувальником – у договорі страхування;

– кредитором – у договорі кредитування;

– дарувальником – у договорі дарування;

– доручителем – у договорі доручення;

– заставником – у договорі застави [33, С. 22].

У світлі особливостей зовнішньоекономічної діяльності, коли її

учасники належать до правових систем різних держав і коли вони

не можуть детально знати законодавчі положення відповідної дер-

жави, а також за умов інтенсивного міжнародного економічного обі-

гу, учасникам цієї діяльності необхідно в договори, що укладаються,

включати докладні умови з метою встановлення взаємних прав і

обов’язків, які могли б визначати і регулювати будь-які можливі дії

і наслідки таких дій.
5.Характеристика колізійних прив’язок які можуть застосовуватися до правовідносин в сфері ЗЕД

Загальні підходи до вибору права
Колізійне право більшості країн визнає в сфері зобов’язань автономію волі, тобто дозволяє учасникам зовнішньоекономічного договору підпорядкувати його обраному ними праву. Цей принцип виражений у ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», § 24 Закону про міжнародне приватне право Угорщини, § 10 Закону про міжнародне приватне право Чехії, а також у судовій практиці багатьох європейських держав.
У літературі міжнародного приватного права переважає думка, що автономія волі не обмежена і сторони вправі підпорядкувати зовнішньоекономічний договір будь-якому праву або навіть декільком правопорядкам: наприклад, підпорядкувати обов’язки продавця праву країни продавця, а обов’язки покупця - праву його країни.
Однак ряд значних колізіоністів виступають проти необмеженої свободи розсуду сторін при виборі компетентного правопорядку (Батіфол, Чешир, Моріс). Зокрема, Моріс приводить як приклад британське рішення 1956 року, в якому виражене положення, що «...суд не зобов’язаний вважати, що вибір сторонами закону є визначаючою обставиною, якщо обрана система права не має реального і суттєвого зв’язку з даним контрактом». Наявність «розумного зв’язку» з обраним правопорядком потрібна по ст.ст. 1-1105 Однакового торгового кодексу США.
Намір сторін підкорити зовнішньоторгівельну операцію визначеному праву може бути передбачений у самій угоді, у наступній угоді сторін, у тому числі при арбітражному розгляді суперечки, що виникла. Однак не завжди така угода буває ясно вираженою. У цих випадках для пошуку права, яке буде застосовано до зовнішньоторгівельної операції, арбітраж і суди використовують додаткові критерії: умова про проведення арбітражного розгляду у визначеній країні, згадування в угоді правових інститутів, характерних для права тільки однієї країни, тощо.
Суди різних країн часто виявляють схильність до обрання з декількох правових систем тієї системи, за якою спірне зобов’язання може бути визнане дійсним.
У практиці торгового арбітражу на Заході прийнята презумпція: хто обрав арбітраж даної країни, той підкорив відповідний спір праву цієї країни. Професор Моріс вважає цю презумпцію майже неспростовною і посилається на справу 1967 року (Suisse, Atlantique, Sosiete d’Armement Maritime S.A. v. Rotchilmach Kohlen Zentrale), у якій розглядався договір чартеру, укладений між швейцарським судновласником і німецькою фірмою (він передбачав перевезення вугілля із США в порти Бельгії, Голандії і ФРН і не мав ніякого зв’язку з Англією, крім умови, що міститься в ньому, про арбітраж у Лондоні. Ця умова була визнана достатньою для підпорядкування спору англійському праву).
У практиці останнього часу, а також у теорії виявляється схильність при встановленні статуту зобов’язання користуватися не одним якимось критерієм, а їхньою сукупністю, не надаючи переважного значення якомусь одному моменту.
При встановленні зобов’язального статуту все рідше користуються прив’язками до місця вчинення або виконання контракту: вони вважаються недостатньо гнучкими. Однак у ФРН дотепер використовується наступний принцип: при відсутності можливості побудувати гіпотезу про волю сторін, спрямованої на прикріплення договору до того або іншого правопорядку, застосовується прив’язка до закону місця виконання. Цей критерій приводить до розщеплення колізійної прив’язки, що створює особливо важке становище при вирішенні колізійних питань по договорах купівлі-продажу. Часто буває, що зобов’язання постачальника і покупця виявляються підпорядкованими різним правовим системам, але оскільки вони взаємозалежні і взаємообумовлені, то створюється необхідність досить складних конструкцій.
У цьому зв’язку слід зазначити правила ст. 2 Гаазької конвенції 1955 року про право, яке застосовується до міжнародного продажу товарів, відповідно до яких до зовнішньоторгівельної купівлі-продажу повинно застосовуватися право країни, зазначене договірними сторонами. Така вказівка повинна бути прямо виражена або ж недвозначно (indubitablement) випливати з положень контракту. Тут виражений розумний і доцільний критерій, спрямований проти волюнтаристського визначення права, яке застосовується до зовнішньоторговельних операцій.
1   2   3   4

Схожі:

1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності icon1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської...
Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності iconТематика контрольних робіт з дисципліни
Поняття, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності iconЗмістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Ключові терміни: зовнішньоекономічна політика держави; механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності; цілі, суб’єкти та інструменти...
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності icon1 Поняття, принципи І методи діяльності у галузі фінансів
Фінанси – це сукупність відносин, що мають розподільчий характер І опосередковуються через доходи та видатки суб’єктів фінансових...
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності icon1 Поняття, принципи І методи діяльності у галузі фінансів
Фінанси – це сукупність відносин, що мають розподільчий характер І опосередковуються через доходи та видатки суб’єктів фінансових...
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності iconЧастина ІІ основи зовнішньоекономічної діяльності з розділ 8 міст...
Поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (зед) охоплює велику кількість різноманітних сфер діяльності людини: міжнародний маркетинг,...
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності iconТема. Зовнішньоекономічна діяльність. Предмет, метод, зміст та завдання курсу
Національні принципи зовнішньоекономічної діяльності України закріплені в Законі України
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності iconЕкономічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Ключові терміни: економічний аналіз; ефективність зовнішньоекономічної діяльності; беззбитковість зовнішньоторговельної ціни; прибуток;...
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності icon6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі
Зед, загальними засадами відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, формами відповідальності у зовнішньоекономічній...
1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності iconПлан. Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу. Методологія,...
Д. П. постала як галузь психологічної науки, визначивши свій предмет, теоретичні принципи дослідницьких стратегій І адаптувавши методи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка