Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості




Скачати 193.65 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості
Дата конвертації05.07.2013
Розмір193.65 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Математика > Методичні рекомендації


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПЕРЕРОБКИ, СТАНДАРТИЗАЦІЇ І СЕРТИФІКАЦІЇ СИРОВИНИ
Рег. №________________________


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсової роботи
з дисципліни: ТЕРМОВОЛОГА ОБРОБКА СИРОВИНИ
для студентів 3 курсу
для спеціальності: 6.091802- переробка, стандартизація і сертифікація

продукції легкої промисловості
напряму підготовки 0918 Легка промисловість
факультету Технологій і дизайну

ХЕРСОН 2007

Методичні рекомендаці до виконання курсової роботи з дисципліни: «Термоволога обробка сировини».
Укладачі: Путінцева С.В., Тіхосова Г.А., кількість сторінок

Рецензент: Л.А. Чурсіна д.т.н., проф., зав кафедри «Переробки, стандартизації і сертифікації сировини» ХНТУ.


Затверджено

На засіданні кафедри ПС і СС

протокол № 8 від 27.03.07р.

Зав. кафедри______________


Відповідальний за випуск Богданова О.Ф. к.т.н., доц. кафедри «Переробки, стандартизації і сертифікації сировини» ХНТУ.

Вступ
Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України прийняли постанову „Про збільшення виробництва та закупок льону-довгунцю, поліпшення його якості і розвитку промисловості з первинної переробки льону”. У постанові намічений цілий ряд економічних та організаційних заходів по значному підвищенню ефективності льонарства. Передбачено значне укріплення матеріально-технічної бази льоносіючих господарств та підприємств перероблючої промисловості. У постанові передбачаються міри по більш ефективному використанню потужностей на заводах первинної обробки льону , звищенню рівня механізації виробничих процесів , поліпшення організації і умов праці .

На заводах первинної переробки луб’яних волокон процес сушіння є важливим звеном технологічного процесу , від неї в значній мірі залежить якість подальшої переробки сировини.

Та сировина, яка подається на сушарки, повинна мати певні фізіко-механічні властивості. Так у стеблових матеріалах луб’яна частина стебла повинна бути достатньо міцною та еластичною , а деревинна – ламкою та легко відокремлюваною. Це досягається доведенням вологості окремих елементів стебла до певних значень сушінням та подальшим зволоженням.

Головні задачі курсової роботи:

  • застосування теорії проектування й організації переробних підприємств для розв′язання конкретної інженерної задачі;

  • набуття навичок самостійного використання знань з ТОС;

  • поглиблена переробка і закріплення знань основних розділів курсу, та закріплення навичок з розрахунку сушарки.


  1. Загальні вимоги


1.1. Тематика, обсяг і зміст роботи

Дані методичні вказівки описують основи процесу сушіння лубоволокнистих матеріалів.

Тематика курсової роботи повинна бути актуальна, відповідати сучасним вимогам в галузі сушіння лубоволокнистих матеріалів і охоплювати існуючі види сушильного обладнання для лубоволокнистих матеріалів.

  • навчальний (аналіз і розрахунок технологічних режимів сушіння);

  • науково-дослідний (експериментальне дослідження в різних наукових напрямках, аналіз роботи окремого сушильного обладнання).

Теми завдань на курсову роботу затверджуються на кафедрі, керівник роботи видає індивідуально кожному студентові тематику і пояснює сутність його роботи.

Завдання повинно бути виконане не пізніше чим за два тижні до терміну його захисту.

Після захисту курсову роботу здають до архіву кафедри.

Курсова робота становитьться з розрахунково-пояснювальної записки, виконаної на форматі А4, за ГОСТ 2.301-68. Розміри полів: лівого - 25 мм, правого - 10 мм, верхнього - 20 мм, нижнього - 20 мм. Поля не відокремлюються рисою, сторінки не обводять рамкою. Допускається використання бланків, виготовлених типографським способом, з основним написом за ГОСТ 2.102-68.

Текст ПЗ повинний бути написаний від руки чітким почерком, чорнилом (пастою) чорного, синіього або фіолетового кольору на одному боці аркуша. Висота букв - не менша за 2.5 мм. Відстань між основами рядків - від 8 до 12 мм. З дозволу керівника роботи можна виконати ПЗ машинописним способом. У цьому випадку вимоги до оформлення ПЗ регламентуються ГОСТ 7.32-82.

Описки, графічні неточності і помилки, виявлені в процесі виконання документа, допускається виправляти підчищенням, зафарбовуванням білою фарбою або заклеюванням папером і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту. Пошкодження аркушів текстових документів, помарки і сліди неповністю вилученого колишнього тексту не допускаються.

Сторінки ПЗ нумеруються арабськими цифрами. Титульний аркуш включають у загальну нумерацію сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять; на наступних сторінках номера проставляють у верхньому правому куті.

Розділи нумерують у межах ПЗ арабськими цифрами з крапкою наприкінці . Вступ і висновок не нумеруються.

Найменування розділів і підрозділів, пунктів і підпунктів повинні бути короткими і відповідати змісту. Найменування розділів потрібно записувати прописними буквами у вигляді заголовків, розміщуючи їх симетрично тексту. Заголовки підрозділів пишуть з абзацу малими літерами (крім першої - прописної). Переноси слів у заголовках не допускають. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок становитьться з двох речень, їх розділяють крапкою. Підкреслювати заголовки і виділяти їх кольором забороняється. Відстані між заголовками і текстом (знизу і зверху) повинні становити не менше двох рядків тексту.

Формули, що являють собою рівняння або нерівності, розміщують в окремому рядку симетрично тексту.

Формули нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули, що становитьться з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, вказують у круглих дужках із правої сторони аркуша на рівні формули.
Переноси формул на наступний рядок допускаються на знаках відношення між лівою і правою частинами формули (=, , <, , >, і ін.) на крапках (...), знаках додавання і віднімання (+, , -) або на знаку множення у вигляді косого хреста (). На знаку ділення перенос робити не рекомендується. Знак, на якому зроблений перенос, пишуть два рази: наприкінці першого і початку другого рядка.

Математичні знаки варто застосовувати тільки у формулах.

Таблиці (аналогічно і рисунки), якщо їх у документі Більшее однієї, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці становитьться з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад "Таблиця 2.1". Нумераційний заголовок розташовують над правим верхнім кутом таблиці вище тематичного заголовка. Якщо в документі тільки одна таблиця, номер їй не привласнюють і слово "Таблиця" не пишуть (у цьому випадку при посиланнях використовують скорочене слово "дивися" і слово "таблиця" пишуть цілком: "див. таблицю").

При посиланні на нумеровану таблицю або ілюстрацію в тексті ПЗ указують її номер, наприклад "(табл. 1.2)", "(рис. 2.1)". При повторних посиланнях уживають скорочене слово "дивися", наприклад: "(див. табл 3.1)", "(див. мал. 2.1)". Посилаючись на формулу, вказують її номер у круглих дужках: "у формулі (1.2) ..." та ін.

При посиланні в тексті на джерела інформації необхідно наводити його порядковий номер за списком використаної літератури, зазначивши номер тому (якщо видання дво- або багатотомне), а також (якщо в цьому є потреба) сторінку, наприклад: [18, т.1, с.57].
^ 1.2. Вимоги до оформлення курсової роботи
Графічну частину проекту виконують відповідно до вимог ЄСКД.

При виконанні графічної частини проекту необхідно використовувати ГОСТ 2.109-73 "Основные требования к чертежам", ГОСТ 2.316-68 "Правила нанесения на чертежи надписей, технических требований и таблиц".

Форма основного напису і його розташування на аркушах установлюються ГОСТ 2.104-68.
^ 1.2.1. Пояснювальна записка
Пояснювальна записка повинна містити в собі:

1. Титульний аркуш.

2. Завдання на курсову роботу.

3. Реферет.

4. Зміст.

5. Вступ.

6. Основну частину (технологічну), що містить у собі:

- розрахунок тривалості процесу сушіння,

- вибір раціонального режиму сушіння,

- визначення загальної тривалості сушіння,

- тепловий баланс сушіння: витрати тепла на випаровування вологи, втрати тепла з повітрям, яке виходить з сушарки, втрати тепла з транспортними приладами, витрати тепла кріз нещільність монтажу в сушарці,

- розрахунок габаритних розмірів сушарки,

- графо-аналітичний розрахунок процесів сушіння на І-d діаграмі

8. Висновок.

9. Список використаних літературних джерел.

10. Додатки.

Титульний аркуш є першим аркушом ПЗ і оформлюється за зразком, наведеним в додатку 1-3. Кусову роботу друкують за допомою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210-297мм) через 1,5 міжрядкові інтервали до 30 рядків на сторінці. Шрифт Times New Roman №14.

Обсяг ПЗ курсової роботи повинен становити 20-25 друкованих аркушів.

Реферат містить відомості про обсяг роботи і стислий виклад змісту ПЗ. Його обсяг не перевищує 1с.

Зміст містить у собі номери і найменування всіх розділів, підрозділів і додатків із зазначенням номерів сторінок, на яких розташований початок матеріалу.

Вступ повинен відображувати актуальність, призначення і сутність технологічного процесу сушіння лубоволокнистих матеріалів. Обсяг вступу - 1 - 2 с.

Основна частина містить докладні пояснення до розрахунків і графічної побудови процесу сушіння та супроводжується необхідними таблицями і рисунками.

У висновку наводиться інформація про конкретні результати, отримані у процесі розрахунку кожного розділу.

Список літературних джерел, використаних при виконанні проекту, оформляють відповідно до ГОСТ 7.1-84, розташовуючи джерела в порядку появи посилань у тексті розрахунково-пояснювальної - пояснювальній записки, наприклад:

  1. Суметов В.А. Сушка и увлажнение лубоволокнистых материалов: учебник для ВУЗов.- М.: Легкая индустрия, 1980.- 336 с.

  2. Лебедев П.Д. Расчет и проектирование сушильных установок. М., 1982.

  3. Лыков А.В. Теория сушки. М.: «Энергия», 1968.- 472 с.

  4. Марков В.В. Первичная обработка льна и других лубяных культур: Учебник для техникумов.- М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981.- 376 с.

  5. Справочник по заводской первичной обработке льна/Под редакцией Храмцова. М.:

Ілюстративний матеріал, таблиці, текст допоміжного матеріалу рекомендується подавати у вигляді додатків.
^ 1.3. Організація і порядок захисту курсової роботи
Дати початку і закінчення роботи студента над курсовою роботою визначаються за навчальним планом. Контрольні терміни виконання основних етапів роботи і дата її захисту встановлюється за навчальним планом. Керівник роботи доводить до студентів графік виконання етапів.

Закінчену роботу представляють на підпис керівникові, що розглядає її і вирішує питання про допуск до захисту. Якщо робота не відповідає завданню або виконана на низькому рівні, керівник має право не підписати її і передати питання про допуск до захисту на розгляд кафедри. Представлена до захисту курсова робота повинна бути підписана студентом і керівником. Підписи проставляють на титульному аркуші ПЗ та на листі-завдання.

Відповідальність за правильність розрахунку, графічні побудови, оформлення розрахунково - пояснювальної записки несе студент –виконавець роботи. Підпис викладача - керівника роботи засвідчує лише те, що прийняті в ній рішення принципово вірні і відповідають вимогам, пропонованим до курсових робіт.

На захисті курсової роботи студенту надають слово на 5 - 10 хв. У доповіді необхідно обгрунтувати актуальність отриманого завдання, стисло висвітлити коло питань, що вирішувалися при виконанні роботи. Під час доповіді дозволяється користуватися стислим конспектом.

Для проведення захисту курсових робіт створюється комісія з викладачів кафедри.

У процесі захисту роботи члени комісії можуть ставити студентові питання за змістом виконаної роботи і за різними розділами курсу, на базі яких виконується робота.

Якщо студент погано розуміється на тематиці в представленої їм курсової роботи, то роботу не буде зараховано.

При визначенні диференційованої оцінки за роботу комісія враховує:

  • уміння читати креслення;

  • зміст і характер основної частини роботи;

  • правильність виконання розрахунків;

  • якість оформлення розрахунково - пояснювальної записки і графічної частини;

  • рівень відповідей студента на питання членів комісії.


^ 2. Послідовність виконання основної частини курсової роботи


    1. Розрахунок терміну сушіння


Вибір раціонального режиму сушіння льоносировини

Під раціональним режимом сушіння розуміють такий режим, який забезпечує найбільш високу економічність процесу у співвідношенні тепло-єлектричних витрат та не викликає погіршення технологічних властивостей матеріалу.

Визначаючи режим сушіння, необхідно враховувати не тільки оптимальні умови процесу, а й типи сушарок.

У камерних сушарках периодичної дії тресту та відходи тіпання, як швидкосохнучі матеріали, практично можна сушити за сталими у часі режимами. У коридорних багатозонних сушарках зі сходинковим підігрівом використовують різноманітні комбінації параметрів сушіння.

У розрахунках сушарок приймають наступні значення параметрів сушінння:

  • число ярусів завантаження

  • щільність завантаження за вагою абсолютно сухого матеріалу Рс, кг/м2

  • швидкість повітря у камері сушарки, ω, м/с

  • навколишнє повітря:

температура, t0, ˚С

відносна вологість, φ0 ,%

  • температура повітря у сушарці:

на початку процесу, t1, ˚С

у кінці процесу, t2,˚С

  • абсолютна вологість трести:

до сушіння, w1, %

після сушіння, w2, %
Визначення загального терміну сушіння

Загальний термін сушіння розраховуємо за середніми даними температури та вологості повітря, яке йде у всі зони сушіння. Оскільки розрахунок ведеться для однозонних сушарок, то враховуємо t0 та wр. Використовуємо наступну емпірічну формулу:
, хв. (1)
де:

Рс – щільність завантаження сировини, кг/м2

ω – швидкість руху сушильного агенту, м/с

Δd – потенціал сушіння, г/кг.сух.пов.

U1 – вологовміст трести на початку сушіння, кг/кг сух.пов.

U2 – вологовміст трести у кінці процесу, кг/кг сух.пов,

Uр – рівновісний вологовміст трести, кг/кг сух.пов,

Кпр – виправний коефіцієнт на виробничі умови, Кпр=1,5.

Δd = dнd1 (за I-d діаграмою по t1, φ1), г/кг.сух.пов.

Враховуючи, що на підігрів матеріалу буде витрачено 5% часу, одержуємо:
τзагּ1,05, хв. (2)
^

Для розрахунку приймаємо τзаг



Розрахункова схема сушарки камерного типу без рециркуляції повітря

На рис. 1 подано розрахункову схему сушарки камерного типу періодичної дії без рециркуляції повітря. Зовнішнє повітря з параметрами t0, φ0, d0, I0 підігрівається у калорифері 2 до стану t1, φ1, d1, I1 і подається вентиляційним пристроєм 1 до сушарки 3, у якій отримує додаткове тепло від додаткової поверхні підігріву 4.



Пара Вологий матеріал

Зовнішнє

повітря

Відпрацьоване

Підігріте повітря

повітря
Висушений

матеріал

Рис.1. Схема сушарки періодичної дії без рециркуляції повітря.
Відпрацьоване повітря з параметрами t2, φ2, d2, I2 цілком виходить назовні.

Примітка: В сушарках з рециркуляцією повітря частина відпрацьованого повітря повертається назад в сушарку.


    1. ^ Визначення теплового балансу сушарки


Тепловий баланс сушарки має п′ять статей витрат тепла: на випаровування вологи, витрати тепла з повітрям, що виходе з сушарки, з відвантажувальним матеріалом, з транспортними засобами та у зовнішнє середовище огорожами сушарки.
Розрахунок витрат тепла з калорифера
Кількість тепла, отримана повітрям у калорифері можна визначити з рівняння балансу тепла:

LI0+Qk=LI1 (4)

Таким чином, питомі витрати тепла на 1 кг. випарованої вологи:

, кДж/кг.в. в. (5)

де l – питома кількість повітря, кг.с.пов./кг.вип.вол.;

I0, I1- ентальпія зовнішнього та підігрітого повітря, кДж/кг.с.п.
(6)
Розрахунок витрат тепла на випаровування вологи
Витрати тепла на випаровування 1 кг. вологи, або ж питома витрата тепла, кДж/кг.в.в.:

(7)

де:

- тепловміст пари у відпрацьованому повітрі, кДж/кг;

4,19 – теплоємність води, кДж/(кг ּоС);

- температура матеріалу на вході у сушарку (дорівнює температурі цеху 18-20оС),оС.
= 2500+1,97t2 (8)
де:

^ 2500 – тепловміст насиченої пари, кДж/кг;

1,97 – вагова теплоємність водяної пари, кДж/(кгּград).
Розрахунок витрат тепла з видаленням відпрацьованого повітря
Питома витрата тепла на 1 кг. випарованої вологи, кДж/кг.в.в.:

(9)

де:

Спр – приведена теплоємність зовнішнього повітря = (1,0+0,00197d0), кДж/(кгּград). d0 за I-d діаграмою по t0, φ0.
Розрахунок витрат тепла з відвантаженим матеріалом

Витрати тепла з відвантаженим матеріалом визначають у залежності від температури зовнішнього повітря.

(10)

де:

G2 – кількість висушеного матеріалу, кг/год;

С2 – теплоємність висушеного матеріалу при вологості w2, кДж/(кгּград);

W – кількість випарованої вологи, кг/год;

- відповідно температура метеріалу на вході і на виході з сушарки, оС.

Температура матеріалу на виході з сушарки залежить від параметрів повітря у сушарці та від кінцевої вологості матеріалу. = t1- (5..15 оС).
(11)
де:

Сс – теплоємність абсолютно сухого матеріалу (для льону Сс = 1,34 кДж/(кгּград)).

(12)

де G1 – кількість завантажуваного матеріалу, кг/год.
Розрахунок витрат тепла з транспортуючими засобами

Транспортуючими засобами є транспортери, візочки та т.ін.
(13)
де:

Gтр- маса транспортуючих засобів, віднечена до години праці сушарки, кг/год;

Стр теплоємність матеріалу транспортуючих засобів, кДж/(кгּград) (для сталі Стр = 0,503 кДж/(кгּград));

tт, tт΄ - відповідно температура транспортуючих засобів на виході і на вході у сушарку,оС .

Вага візочкового транспортеру, кг/год:
(14)

де:

n – кількість візочків;

gт вага одного візочка, кг (150-200 кг).



(15)

де:

l – довжина сушильної камери, м.
l = τзагvк (16)
де vк – лінійна швидкість транспортеру, м/хв.
(17)
де:

Gc – кількість абсолютно сухого матеріалу, кг/год;

Рс – щільність завантаження матеріалу, кг/м2;

в – ширина транспортеру, м (1,25 м).
(18)


Витрати тепла у зовнішнє середовище огорожами сушарки
Питома витрата тепла огорожами сушарки, кДж/кг.в.в.:
(19)
де:

А – коефіцієнт, який враховує підвищену теплопровідність матеріалу огорож; для зовнішних бетонних, цегельних та деревинних огорож А = 1,5;

К – коефіцієнт теплопередачі огорожі, Вт/(м2·˚С);

F – поверхня огорожі, м2;

tвн, tзов – відповідно температура сушильного агенту усередені та зовні сушарки, ˚С;

Qпід – витрати тепла підлогою сушарки, Вт.
(20)
де:

αвн, αзовкоефіцієнт тепловіддачі на внутрішній та зовнішній поверхні огорож, Вт/(м2·˚С);

δ – товщина шару, м δ = 0,05 м;

λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару огорожі, Вт/(м2·˚С) λ = 62,8 Вт/(м2·˚С).

Коефіцієнт тепловіддачі визначається за формулою:
(21)
де:

ω – швидкість агента сушки біля внутрішньої поверхні огорожі, м/с.
(22)
де tз.п – температура зовнішньої поверхні огорожі, ˚С; не повинна перевищувати температуру повітря у цеху більш як на 10 –15 ˚С.

^

Fп=2lh+2hm+lm, м2 (23)



де:

l –довжина сушарки, м;

h –висота сушарки, м, h=2,5м;

m –ширина сушарки, м, m=2м.
tвн = , 0С, tзов=tц (24)
Qпід , Вт (25)
де:

q витрати тепла 1 м2 смуги підлоги, Вт/м2, (з табл.);

Fп – площа смуги, м2.


Загальні витрати тепла у сушарці

Загальні витрати тепла у сушарці складуть суму усіх витрат тепла. Ці витрати повинні бути відшкодовані приходом тепла від калориферу та додаткової поверхні підігріву. Таким чином, рівняння балансу тепла у сушарці буде мати наступний вигляд:

Qк+Qд=Q1+Q2+Q3+Q4+Q5

Або ж на 1 кг випарованої вологи, кДж/кг.в.в.:

qк+qд=q1+q2+q3+q4+q5=q

До загальних витрат тепла робиться додаток на невраховані витрати тепла у розмірі 10-15 %, кДж/кг.в.в:

(26)

Рівняння балансу тепла у сушарці зв’язує теплоприхід у камері та витрати тепла, тому кожну з сторін цього рівняння позначають як Δ – величина, яка характеризує процес сушіння з точки зору теплообмінних процесів.
Δ=(qд+q1)-(q3+q4+q5), кДж/кг.в.в. (27)
Відношення кількості тепла, яке йде на випаровування вологи до усього витраченого тепла називається коефіцієнтом корисної дії сушарки:
(28)
^ 2.3. Повірний графо-аналітичний розрахунок процесу сушіння в i-d діаграмі
Для побудови процесу у сушарці без рециркуляції повітря повинні бути відомими чотири параметри сушильного агенту t0, φ0, t1, t2.

На ^ I–d діаграмі знаходимо т.А, що характеризує зовнішнє повітря (t0°С, φ0%).

По d0=d1=const. проводимо вертикаль до перетину з ізотермою t1 °С, знаходимо т.В, що характеризує підігріте повітря.

Через т.В проводимо I1 = const, та відкладаємо на ній довільно т.Е.

З т.Е опускаємо нормаль на d0=d1 = const і отримуємо т.F.

Визначаємо довжину відрізка ЕК = ЕF (Δ/m) ; мм,

m =1000 (μI/μd)

При Δ>0 відрізок ЕК відкладаємо угору, для дотримання нерівності I2 > I1, при Δ<0 відрізок ЕК відкладаємо вниз, для дотримання нерівності I2 < I1

Через крапки В і К проводимо пряму до перетинання з ізотермою t2 °С і на перетинанні одержуємо т.С, що характеризує відпрацьоване повітря. Визначаємо вологовміст відпрацьованого повітря d2 ,г/кг сух. пов.

Відрізок АВ характеризує процес підігріву зовнішнього повітря, ВС – процес сушіння, або ж адіабатичного випаровування вологи.

У таблиці 1 наведено значення параметрів вологого повітря, як агенту сушіння у критичних точках.
Таблиця 1

Параметри агента сушіння
^

Зовнішнє повітря


t0 ,°С

φ0,%

d0, г/кг

I0, кДж/кг
^

Підігріте повітря


t1 ,°С

φ1,%

d1, г/кг

I1, кДж/кг
^

Відпрацьоване повітря


t2 ,°С

φ2,%

d2, г/кг

I2, кДж/кг


Визначимо необхідну кількість повітря і тепла для проведення процесу сушіння.
Знаходимо питому витрату сухого повітря в сушарці:
l = 1000/(d2 - d1); кг сух. пов./ кг в.в., (29)
Годинна витрата сухого повітря складе:
L = l·W; кг сух. пов./год, (30)

^

Оскільки сушарка камерного типу L = L1 = L0 = L2


Загальний обсяг повітря в будь-якому місці сушарки:
V = L ·vпр ; м3/год, (31)
Для зовнішнього повітря:

V0 = L·vпр

vпр визначаємо по таблиці вологого повітря при t0 ,ºС, φ0 ,%.

Для повітря, що надходить у сушарку після підігріву:

V1 = L·vпр

vпр визначаємо по таблиці вологого повітря при t1 , ºС, φ1,%

Для повітря, що виходе з сушарки:

V2 = L vпр

vпр визначаємо по таблиці вологого повітря при t2 ,ºС, φ2 ,%.

Визначаємо питому витрату тепла:
qк = l(I1 - I0) ; кДж/кг в.в., (32)
Годинна витрата тепла в сушарці:
Qк = qк ·W , кДж/год. (33)

    1. Розрахунок габаритів сушарки


Потребуєма площа завантаження з урахуванням к.к.ч сушарки буде визначатися за формулою:
; м2 (34)
Розрахуємо довжину сушильного коридору за формулою:

; м (35)


ДОДАТОК 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра "Переробки, стандартизації і сертифікації сировини"

КУРСОВА РОБОТА



з дисципліни: "Термоволога обробка сировини"

на тему: "Розрахунок сушарки камерного типу без рециркуляції повітря"
Виконав:
студент гр. 3СТ Іванов Н.Н.



Перевірив:

к.т.н., доц. Тіхосова Г.А.

ХЕРСОН 2007


Схожі:

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconХерсонський національний технічний університет
Методичні рекомендації до виконання практичних занять з дисципліни «Термоволога обробка сировини»
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconХерсонський національний технічний університет
Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Термоволога обробка сировини»
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconМетодичні рекомендації для виконання лабораторних завдань та самостійної...
Рекомендовано для студентів факультету технології виробництва І переробки продукції тваринництва
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconМетодичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни
Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи з дисципліни «Методологія та методи соціологічних досліджень» для студентів...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconМетодичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент» для студентів галузі знань 0306 “Менеджмент І адміністрування”...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconМетодичні рекомендації до виконання самостійної роботи
Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Організація виробництва в закладах ресторанного господарства»...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості icon2006 рік методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни
Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік (ІІ частина)» для студентів економічних спеціальностей....
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconРобоча програма та методичні вказівки до виконання курсової роботи...
Робоча програма та методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Облік". – Київ, нту, іебт нту, 2006 – с
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconМетодичні рекомендації щодо виконання І захисту курсової роботи для підготовки фахівців
Виконання та захист курсової роботи – одна з форм контролю знань з дисципліни, важливий етап підготовки до майбутньої практичної...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни: термоволога обробка сировини для студентів 3 курсу для спеціальності: 091802- переробка, стандартизація І сертифікація продукції легкої промисловості iconМетодичні рекомендації до виконання курсової роботи «Калькулювання собівартості продукції»
«Калькулювання собівартості продукції» для студентів базового напряму підготовки 030509 «Облік І аудит» Укладачі: А. Г. Загородній,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка