Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год)




Скачати 97.78 Kb.
НазваЛекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год)
Дата конвертації29.06.2013
Розмір97.78 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Математика > Лекція
Лекція 8. Інтерпретація та представлення результатів (2 год).

  1. Результати дослідження їх інтерпретація і узагальнення.

  2. Форма представлення результатів.

  3. Формулювання висновків дослідження.

  • Контроль за висновками

  • Висновок щодо психологічної гіпотези

  • Висновок щодо підтвердження теорії експериментальним фактами

  • Проблема виникнення нових гіпотез

  • Проблема не вірних узагальнень як артефактів висновків

  • «Недостатні ланки» в причинних поясненнях

  • Неправомірне виокремлення основної причини

  • Підміна одного висловлення іншим

  • Помилка ціннісних суджень

  • Редукціонізм висновків

  • Неправомірні апеляції до авторитету

  • Апеляція до факту

Формулювання висновків дослідження

Контроль за висновками

Оцінка обґрунтованості або достовірності висновків здійснюється на основі проведених експериментів включаючи ряд ліній розміркування дослідника. Можливості помилитися на рівні узагальнення щодо гіпотези, яка перевіряється, або виявити логічну не компетентність залишаються завжди, в тому числі і у випадку отримання достовірних експериментальних результатів. Можна розрізняти два основних шляхи, які ведуть до не вірних артефактів, висновків: 1) проведення невалідного експериментуі прийняття помилкових рішень про результати дій змінних (тобто отриманих експериментальних ефектів); 2) помилки в контролі за висновками, тобто невірні логічні заключення або не вірні узагальнення.

Інколи оцінку достовірності висновків пов’язують з можливістю зробити на основі проведеного експерименту такі висновки, які були би обґрунтуванням і у випадку наближення цього експерименту до ідеального. Загальні нормативи можливих міркувань про експериментальні гіпотези. Ці міркування, реалізовуються дослідником:

по-перше, при переході між різними рівнями гіпотез (які перевіряються): статистичних і змістових (тобто психологічних) експериментальних гіпотез, експериментальних (контргіпотез) і теоретичних гіпотез;

по-друге, при співставленні сформульованого в науковій гіпотезі і конкуруючих психологічних гіпотез;

по-третє, це «ненормативні», тобто не логічні вимоги, розмірковування про допустимі рівні узагальнення щодо досліджуваної психологічної реальності. Узагальнення ці стосуються твердження про перенесення виявлених експериментально залежностей на другі види діяльності, ситуації, популяції і т. д. Визнання обмеженості у можливостях узагальнення тієї або іншої закономірності пов’язано не тільки з оцінкою рівня додаткової змінної.

На кінець, правильність висновків пов’язана з виправданням переходу від логіки експериментального доведення «внутрі», тобто щодо відношення до проведеного дослідження , до логіки доведення «з зовні», тобто шляхом обґрунтування зроблених узагальнень з другими (можливими) теоретичними позиціями або висновками «здорового глузду».

^ Висновок щодо психологічної гіпотези

Проведення будь-якого експерименту слугує цілі перевірці істинності сформульованого висловлювання щодо каузальної залежності тільки з точки зору відповідності або не відповідності йому емпірично встановленого зв’язку між НЗ і ЗЗ. Інтерпретаційна частина гіпотези (власне психологічного пояснення) не оцінюється в самому експерименті з точки зору її істинності.

Контроль за висновком передбачає більш формальний аспект оцінки наступності твердження (яке перевіряється) з точки зору аналізу логічно можливих співвіднесень емпіричного результату і оцінки валідності (як реалізованої форми контролю). Якщо в дослідженні був отриманий очікуваний (згідно зі сформульованої психологічної закономірності) експериментальний ефект, це ще не дозволяє прийняти або відкинути ЕГ або КГ. Другою умовою, яка впливає на достовірність висновку, є оцінка валідності психологічного експерименту, включаючи реальні «технічні» умови його проведення. Оцінка валідності дає можливість робити наступні висновки.

Оцінка валідності і висновок щодо гіпотези


Результат дії НЗ

(або ефект Х-впливу)

Валідність експерименту

(внутрішня та операціональна)

«+» - висока

«-» - низька

«+»

(на користь сформульованого в ЕГ ефекту)

+

+

+

-

«-»

(противорічить очікуваномй в ЕГ ефекту)

-

+

-

-


^ Висновок щодо підтвердження теорії експериментальним фактами

Для експерименту з науковими цілями узагальнення виду отриманої каузальної залежності, якщо мав місце чистий лабораторний експеримент, проходить в три етапи. На першому робиться висновок про вид залежності, на другому – про обґрунтування теоретичної моделі, яка використовується. І вже потім реалізовується шлях від теорії до реальності, тобто розглядається відповідність «психологічна реальність» - її пояснення за допомогою перевіреної в лабораторному експерименті наукової гіпотези. Підкріпленість теорії експериментальними даними дозволяє розповсюдити запропоновані в ній узагальнення самого високого рівня на всі ті види психологічної реальності, які можуть розглядатися у відповідному змістовому контексті.

Для експериментів з практичними цілями логіка висновку інколи спрощується. Узагальнення із експериментів, які «дублюють» або «покращують» реальний світ, прямо співвідносять встановлені психологічні закономірності з можливістю їх прояву в тих або інших ситуаціях або видах діяльності щодо учасників експерименту. Так, якщо перевірялася гіпотеза щодо більшої ефективності нового методу навчання у порівнянні з певним традиційним, то отримання даних «за» ЕГ прямо інтерпретується як доказ того, що новий метод «краще» традиційного. Нерідко робиться і наступний необґрунтований крок: автоматично вважається «доведеною» і та теоретична ланка узагальнення, яке є основою розробки цього нового методу навчання.

При цьому дослідник виходить за рамки принципу фальсифікації гіпотез. Цей принцип стверджує, що при не запереченні ЕГ, ми ще не можемо вважати доведеною істинність теорії, бо завжди можна очікувати нових заперечуючи фактів і знову сформульованих пояснень (виходячи із інших теорій). В цьому сенсі будь-яка гіпотеза завжди відкрита для подальшої перевірки.
^ Проблема виникнення нових гіпотез

Гіпотези формулює дослідник, вирішуючи наукові задачі. «Нові» гіпотези висуваються або для пояснення знову зафіксованих часто неочікуваних явищ, або для усунення залишених, не замічених противоріч в існуючих концепціях. «Нові» гіпотези в цьому твердженні ніби протиставляються «старим», тобто витримавши перевірку дослідницьким шляхом.

Таким чином, нова гіпотеза не завжди означає рух на шляху розвитку психологічного знання. Критерій більш нова» не може слугувати синонімом «більш змістова» гіпотеза.

Отже, експерименти проводяться для дослідної перевірки гіпотези. Підхід до психологічної інтерпретації в цілях узагальнення отриманого знання включає оцінку того, наскільки добре представлені в гіпотезі гіпотетичні конструкти, які дозволяють досліднику здійснювати обґрунтовані переходи між різними рівнями узагальнення виявленої залежності і використовуваних психологічних уявлень. Ця обґрунтованість задається на етапах змістового планування і знову аналізується при обговоренні отриманих результатів. Логіка організації висновку повинна включати при реалізації експериментального методу наступні компоненти:

    1. гіпотетико-дедуктивний шлях міркування про емпіричну реальність з указанням асиметрії висновку щодо наукової гіпотези («відкинути пропозицію, якщо факти йому не протирічать»);

    2. побудова планів, або експериментальних схем, в рамках індуктивного висновку про результат дії експериментального фактору і можливості причинного пояснення змін ЗЗ;

    3. висновок про ЕГ на основі аналізу отриманого ефекту шляхом співвіднесення результату з оцінкою валідностіексперименту;

    4. обґрунтування змістових основ узагальнення залежності за границями експерименту.

^ Проблема не вірних узагальнень як артефактів висновків

Помилки на шляху до узагальнення приводять до формулювання невірних або артефактів, або висновків. Артефактні висновки можуть бути наступного характеру:

  1. невірний висновок через не вірні статистичні рішення.

Наприклад. Дослідник може прогледіти, що потрібно відкинути як експериментальну так і контро гіпотезу, необхідний пошук третьої конкуруючої гіпотези;

  1. не вірний висновок щодо дії НЗ через не увагу до оцінки валідності експерименту – помилка прийняти в якості позитивного підтвердження ЕГ артефакт ний результат як можливість «прогледіти» в експерименті істинну залежність;

  2. не вірні узагальнення через не врахування суттєвих додаткових змінних або помилок у розумінні співвідношення теоретичного твердження і емпіричного базисного висловлювання в ЕГ;

  3. заміна або спотворення нормативів експериментального висновку оціночними судженнями, апеляцією до авторитету і іншими неявними «поступами» логіки розмірковування змістово не обґрунтованим критерієм. Ці помилки пов’язані з ціннісними відношеннями до змісту проблеми або висновкам і недостатньою критичністю до того, що є упущеним дослідником.

«Недостатні ланки» в причинних поясненнях

Каузальні фактори, гіпотетично відповідальні за виникнення того або іншого феномену, або які обумовлюють зв'язок змінних, можуть описувати без достатнього детального розгляду, що приводить до виникнення «недостатньої ланки» між поясненням та узагальненням.

Наприклад. Робиться висновок про те, що «материнська деривація» у дітей приводить до «порушенням адаптації». Однак фактор «материнської деривації» не є елементарним, а може бути розглянутий в якості багатьох факторів, кожний із яких впливає на виникнення «порушення адаптації».

Наприклад. Аналіз взаємозв’язку між змінними «агресивність» і «уподобання перегляду телепередач з агресивним змістом». Гіпотеза про зв'язок агресивності та перегляду телепередач з агресивним змістом перевірялася в лонгітюдному кореляційному дослідженні, де змінні були виміряні для одних і тих же суб’єктів у віці8-9 років потім 18-19 років. Якщо не був застосований план перекрестно-відстрочених кореляцій, тобто із аналізу були би усунені дані щодо змін у часі (з проміжком в 10 років) зв’язки між змінними «А1 і В2» і «А2 і В1», то було би втрачено найбільш вагомі основи для висновків про зв’язок змінних А і В.
^ Неправомірне виокремлення основної причини

При формулюванні узагальнень, які включають пояснення емпіричних залежностей, якась часткова причина може бути прийняти за основну і вичерпну.

Наприклад. При поясненні зв’язку материнської деривації з порушеннями адаптації в якості основної та вичерпної причини останніх може бути запропонований частковий фактор, який є одним із багатьох, який входить в поняття материнської деривації, наприклад відсутність фізичного контакту з матір’ю. При висновках про зв'язок показників IQ з рівнем отриманої освіти ті фактори, які стоять за «попаданням» дитини в більш привілегірований освітній заклад, можуть то висуватися на перше місце (соціальний і освітній сенс сім’ї, етнічна належність та інші змінні), то займати місце третьстепенних у порівнянні з розглянутими автором (наприклад, IQ батьків, креативність і т.п.).

^ Підміна одного висловлення іншим

Автор дослідження може не критично інтерпретувати, що одна зафіксована ним ситуація гарантує зміст другої, і повідомити лише про останню.

Наприклад. Запропоновано повідомлення «Ніхто із досліджуваних не читає журнал «Плейбой»». Більш коректним висловлення повинно бути «Ніхто із досліджуваних не визнав, що читає журнал «Плейбой»». Автор, який використовує відповіді типу «часто». «не дуже часто», «рідко» і т.д., не пробує знайти критерії оцінки (розмірності) суб’єктивної шкали досліджуваного, що приводить до не розрізнення висловлення: «досліджуваний поступає таким чином часто» і «досліджуваний вважає, що поступає таким чином часто».
^ Помилка ціннісних суджень

Змістові висновки щодо підкріпленості психологічної гіпотези дослідним шляхом вводяться в контекст ціннісних відношень так, що бажана оцінка значимості ефекту з точки зору соціального або етичного критерію пов’язується з проблемою «доведеності» психологічних посилань автора.

Наприклад. Оцінка переваг нового методу навчання може пов’язуватися з тим, що цей метод сприяє вихованню інтелектуальної еліти. Тоді в залежності від конкретних соціально-політичних умов і висновки про ефективність методу можуть включатися ціннісні побажання типу «метод поганий, бо направлений на виховання еліти, нам необхідний метод який би був адресований всім» або «метод хороший, бо він направлений на виховання еліти, а саме з вихованням еліти у нас в суспільстві проблеми». Обидва цих тверджень можуть бути в рівній степенем не обґрунтованими, оскільки важко бажаний прогноз про можливість методу співвіднесення із зовнішнім критерієм соціальної оцінки інтелектуального розвитку людей.

Друге питання – це питання про те, що психологічні результати можуть мати різний ціннісний резонанс з точки зору можливості та бажаності їх використання на практиці. Так, перехід до загальної освіти у ряді країн на початку століття обумовив високу соціальну оцінку створення інтелектуальних тестів.
^ Редукціонізм висновків

У психології редукціонізм розглядається як підміна психологічних пояснень не психологічними або як пошук пояснень визначеної кількості різних явищ засобом зведення їх до одного принципу пояснення. Він може виявлятися як підведення емпіричних висновків під інтерпретаційні схеми (які часто є основами інших наук або областей знань).

На основі редукціонізму при обговоренні авторами заявлених психологічних гіпотез можуть робитися висновки, які спрощено представляють досліджувані базисні процеси або зв'язок між змінними.
^ Неправомірні апеляції до авторитету

Твердження про те, що деякий експерт (група експертів) має деяку думку, може пропонуватися в якості достатнього або значимого висновку для підтвердження цього гіпотетичного судження. Помилка судження тут має місце в тому випадку, коли замість доводів (які пройшли перевірки) застосовується посилання на думку авторитету. В подібному контексті більш коректно оцінювати не авторитетність експерта, а обґрунтованість змістових аргументів на користь даної думки.

Для змістової оцінки висновків із дослідження не важливими є регалії вченого – важливою є аргументація.

Апеляція до факту

Помилка судження заключається в тому, що в якості значимого або достатнього доводу передбачається твердження про те, що доведення, яке підтверджує певну точку зору, є «встановленим» або «загальноприйнятим» фактом.

Довід необхідно аргументу, бо подібне доведення з великою імовірністю буде спірним – «факт» передбачає описання якогось феномену в термінах конкретної теорії. Подібне описання не може вважатися «встановленим» або «загальноприйнятим» для прихильників другої теорії.

Схожі:

Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconТеоретичні відомості
Мета роботи. Вивчити можливості паралельного представлення алгоритмів. Набути навиків такого представлення
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) icon1. Прочитайте текст, дотримуючись книжних норм відмінювання числівників...
Досягнення людини виглядають скромно на фоні «рекордів» представників тваринного світу; слон — до 40 км/год, кенгуру — до 50 км/год,...
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconЗакономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну...
«культурологія». Викладається на І курсі в І та ІІ семестрах в обсязі 140 години (І семестр 72 год., ІІ семестр 68 год.), з них лекцій...
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconЛекція 7 Тема: Контроль результатів рекламної кампанії
Контролювання результатів рекламної кампанії є складовою частиною контролю маркетингу. У процесі контролю передбачається періодична...
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconЛекція №1(вступна) Тематчний план дисципліни «Відновлення порушених...
Тематчний план дисципліни «Відновлення порушених екосистем» (представлення робочої програми)
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconДисципліна “Історія України” Методичні вказівки до вивчення дисципліни
Обсяг дисципліни: 108 годин, з них 28 год лекцій, 26 год практичних, 54 год самостійна робота
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconЛекція 4 створення й показ слайдових презентацій. Опрацювання мультимедійних даних
Презентація (англ presentation – представлення) – це набір кольорових карток-слайдів спеціального формату до певної теми. На кожному...
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconПрограма навчальної дисципліни «право соціального забезпечення» кривий ріг -2010/2011
Загальна кількість годин : спеціалісти- год; магістри- год Тижнева кількість годин:І семестр (маг)4 год
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconМіжнародне інформаційне право робоча навчальна програма для студентів спеціальності
Кредитно-Трансферною Системою (ects)), з них лекцій 18 год., практичних 14 год., самостійна робота 22 год., з яких 6 години відводиться...
Лекція Інтерпретація та представлення результатів (2 год) iconЛекція №10 (2 год) Тема12
Карасюк І. М. Технологія виробництва продукції сільського господарства, ст. 180-182
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка