Скачати 389.43 Kb.
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЯКОСТІ Кафедра «Метрології та метрологічного забезпечення» НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ Для студентів спеціальностей 8.05100201 – Метрологічне забезпечення випробувань та якості продукції 7.05100201 – Метрологічне забезпечення випробувань та якості продукції та напряму підготовки: 6.051002 – Метрологія, стандартизація та сертифікація Одеса 2012 Укладачі: Новикова А.І., Манзарук М.О. Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри метрології та метрологічного забезпечення Протокол №___від_________20__р. Завідувач кафедри___________К.Ф. Боряк ВСТУП Дипломна робота (ДР) є заключним етапом у підготовці фахівця у ВУЗі технічного профілю. Тут формуються та закріплюються отримані студентом теоретичні знання, отримується досвід самостійного рішення практичних задач на виробництві і забезпечується потрібний ступінь підготовленості студента до інженерної діяльності. Роботи повинні виконуватись по завданню підприємства або організації і включати в себе власні розробки студентів, які в подальшому можуть бути впроваджені у виробництво, що обумовлює реальний характер дипломної роботи і підвищує творчий рівень студента. Для більш повного розкриття теми ДР бажано її розподіляти на 2 – 3 рівноцінні частини, що можуть закріплюватись за окремими студентами. Така методика називається комплексною ДР і має перспективний характер. Працюючи над ДР, студент повинен дотримуватись правил ЄСКД, виконувати вимоги стандартів, застосовувати сучасні методики розрахунків, використовувати обчислювальну техніку. В даних методичних вказівках представлено:
^
1.1.1Загальні відомості У відповідності з освітньо – кваліфікаційними характеристиками випускники напряму підготовки «Метрологя, стандартизація та сертифікація» та спеціальності «Метрологічне забезпечення випробувань та якості продукції » повинні мати достатній рівень знань для роботи на промислових підприємствах, центрах стандартизації, метрології та сертифікації, вимірювальних, калібрувальних, та випробувальних лабораторіях. Підготовка фахівця закінчується виконанням та захистом на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) дипломної роботи. Основна мета дипломної роботи – систематизація, закріплення та розширення теоретичних та практичних знань зі спеціальності для їх використання при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних та виробничих питань. За своїм характером дипломна робота має основні риси технічної роботи. Тому дипломна робота може бути реальна, якщо у її основі закладено реальні потреби розвитку конкретного підприємства. Для студентів, які виявляють при виконанні навчальних дослідницьких робіт схильність до наукових досліджень, дипломна робота може носити дослідницький характер та містити розрахунково – дослідницьку частину. Дипломну роботу виконують після проходження переддипломної практики та вона є самостійною роботою студентів. Робота виконується студентом за індивідуальним завданням, у відповідності з календарним планом протягом семестру під керівництвом викладача кафедри. За прийняті у роботі технічні рішення, правильність обчислювань, оформлення креслень та розрахунково – пояснювальної записки відповідає дипломник – автор роботи. Закінчена та підписана дипломником та консультантами ( не зшита ) розрахунково – пояснювальна записка та креслення повинні бути пред’явлені керівникові роботи у строк, встановлений календарним планом. Керівник перевіряє, ставить підпис і складає письмовий відгук на нього. Після позитивного «малого» захисту на кафедрі студент отримує направлення до рецензента. Завідувач кафедри підписує титульний лист роботи. Рецензентові дають переплетену розрахунково – пояснювальну записку та креслення. Рецензент передає на кафедру рецензію з завіреним підписом не пізніше ніж за день до захисту. Після рецензування зміни у проекті не допускаються. Захист дипломної роботи проводиться на відкритому засіданні ДЕК. ^ За змістом ДР, повинна відповідати індивідуальному завданню на дипломне проектування. Вона складається із завдання на ДР, текстової частини та графічної частини, яка включає демонстраційні аркуші, що необхідні для доповіді під час захисту. ДР містить у собі ряд обов’язкових складових частин, перелік яких та вимоги до яких конкретизуються керівником роботи. ДР складається з розрахунково – пояснювальної записки та ілюстративного матеріалу таким обсягом:
Пояснювальна записка – 30-40 сторінок машинописного тексту; обов’язковий графічний (ілюстративний) матеріал – не менше 1 аркуша креслень (плакатів) формату А1, та 5 слайдів електронної презентації у форматі Microsoft Office PowerPoint та їх паперові копії;
пояснювальна записка – 20-30 сторінок машинописного тексту; обов’язковий графічний (ілюстративний) матеріал – не менше 5 слайдів електронної презентації у форматі Microsoft Office PowerPoint та їх паперові копії;
пояснювальна записка – 40-60 сторінок; обов’язковий графічний (ілюстративний) матеріал – не менше 2 аркушів креслень (плакатів) формату А1, та 5 - 10 слайдів електронної презентації у форматі Microsoft Office PowerPoint та їх паперові копії;
пояснювальна записка – 50-70 сторінок; обов’язковий ілюстративний матеріал – не менше не менше 10 слайдів електронної презентації у форматі Microsoft Office PowerPoint та їх паперові копії. ДР оформлюють у твердій або у м’якій палітурці. Головними вимогами являються естетичність та неможливість втручання в заміну аркушів. ДР повинна включати такі документи: 1 – завдання на ДР; 2 – анотація ДР; 3 – розрахунково – пояснювальна записка; 4 – графічна частина; 5 – додатки. Кожну складову частину необхідно починати з нового аркуша. Порядок подання обов’язкових складових частин ДР і їх рекомендований обсяг (у сторінках): 1) титульний лист 1 2) завдання на ДР 1 3) анотація державною та іноземною мовами 1 – 2 4) умовні позначення, символи, одиниці фізичних величин терміни 1 – 2 5) зміст 1 – 2 6) вступ 1 – 2 7) техніко – економічне обґрунтування 2 – 3 8) загальний розділ 7 – 10 9) аналітичний розділ 7 – 10 10) технічний розділ 7 – 10 11) охорона праці та техніка безпеки 5 – 8 12) техніко – економічні розрахунки 6 – 9 13) висновки 1 – 2 14) перелік використаної нормативної документації та технічної літератури 1 – 2 15) додатки 1 – 2 У текстовій частині необхідно розкрити такі питання:
За всі рішення, які прийняті в ДР, а також достовірність усіх даних, відповідає студент – дипломник, автор ДР. Графічна частина ДР може містити (у сторінках):
Графічна частина роботи має із достатньою повнотою відображати сутність роботи, тобто того, що є спроектованим чи розробленим. Аркуші графічної частини повинні мати основні надписи з підписами дипломника, керівника та нормоконтролера. ^ Тема ДР закріплюється за студентом наказом ректора до початку переддипломної практики. Назва теми в наказі, завданні, тексті та на демонстраційних аркушах повинні збігатися. Керівник ДР , консультанти з техніко – економічного обґрунтування та нормоконтролю призначаються наказом ректора. Обов’язки керівника:
Обов’язки консультантів:
^ ДР, графічна частина та демонстраційні аркуші з підписами консультантів та дипломника пред’являється керівникові для підпису і складання відгуку. Керівнику необхідно визначити таке:
Текстова частина та усі надписи виконуються українською мовою. ДР з відгуком направляється на рецензію. Рецензент у своєму відгуку на типовому бланку, який йому передається разом з ДР вказує позитивні сторони ДР:
Рецензент також вказує негативні особливості виконаної ДР:
Після даної процедури рецензент вказує загальну оцінку дипломної роботи – «відмінно», «добре» чи «незадовільно» та робить висновок щодо можливості надання студенту – дипломнику відповідного освітньо-професійного рівня. Якщо рецензент не є співробітником академії, то його підпис під відгуком засвідчується печаткою його роботи. Завідуючий кафедрою на підставі позитивної рецензії підписує дипломну роботу до захисту і направляє її в ДЕК для захисту.
На засіданні ДЕК оголошується характеристика дипломника та його академічна довідка. А далі дипломнику надається до 30 хвилин для доповіді в якій дипломник має висвітлити:
Доповідь дипломника має бути державною мовою. За згодою з ДЕК дозволяється також доповідати російською мовою. Після доповіді оголошується рецензія і дипломник відповідає на зауваження рецензента. Зауваження, з якими дипломник згодний, мають залишитись без будь яких пояснень, а з тими, що не згодний, має пояснити членам ДЕК свою точку зору. Потім дипломник відповідає на запитання членів ДЕК. Після відповідей на запитання оголошується відгук керівника. Результати захисту оголошуються головою ДЕК того ж дня після підсумкового засідання ДЕК. ^ Об’єктами дипломних робіт можуть бути:
Тематика ДР щорічно визначається кафедрою на основі результатів робіт (НДР), пропозицій підприємств, кафедри та організацій переддипломної практики. Завдання на ДР пов’язане з виробництвом, на якому студент проходив переддипломну практику. Теми та керівники ДР затверджуються наказом ректора. Вихідним документом на проектування є «Завдання на ДР». Воно складається керівником дипломної роботи та затверджується завідувачем кафедри. У ньому зазначають вихідні матеріали на ДР. ДР магістра повинна відрізнятися іних деякими новаціями, ними можуть бути:
^ Загальна направленість тематик ДР напряму підготовки «Метрологія, стандартизація та сертифікація» та спеціальності «Метрологічне забезпечення випробувань та якості продукції» повинна відповідати тенденціям розвитку метрології та метрологічного забезпечення і визначатись по напрямку метрологічного забезпечення виробництв. ДР може включати в себе:
^ 1.4.1 Титульний аркуш Титульний аркуш надає відомості про назву ДР, керівника та осіб, що його перевіряли та узгоджували. Приклад титульного аркушу наведений в додатку А. ^ Завдання на ДР видається керівником до початку переддипломної практики. Завдання містить вихідні дані до ДР, терміни виконання складових частин, перелік демонстраційних аркушів. Перелік аркушів графічної частини. Оформлене на стандартному бланку завдання підписується керівником, дипломником і затверджується завідуючим кафедрою до початку переддипломної практики. Форма завдання приведено в додатку Б. 1.4.3 Анотація Анотація включає характеристику теми роботи, мету роботи та її результатів. У ній стисло формулюються основні особливості роботи, що виконується, підкреслюються оригінальні технічні рішення, нові методи виконання вимірювань, економічний ефект. Виділяються ключові слова. Анотація ДР наводиться українською та англійською мовами. Форма анотації наведена в додатку В. 1.4.4 Зміст До змісту включають усі складові частини ДР (крім титульного аркуша, завдання, анотації), у тому числі всі додатки з їх назвами. Листи структурних частин роботи: завдань на ДР та по окремим розділам, анотації роботи не нумеруються. Номери сторінок показують початок зазначеного матеріалу. Перший аркуш змісту вважається першим. Назви складових частин пишуться на тій мові, на якій вони написані в тексті. Номери сторінок показують початок зазначеного матеріалу. 1.4.5 Вступ У вступі до ДР характеризуються актуальність та доцільність завдання, що ставиться у ньому. Зазначається місце об’єкту, що розробляється, у системі виробництва де застосовуються розроблювані ЗВТ, системи, комплекси, методики, підкреслюється їх роль у забезпеченні прогресу цього напряму. Формулюється актуальність розробки. В загальних рисах подається постановка задачі на проектування (дослідження) і шляхи її вирішення. Висвітлюється новизна і практична цінність розробки. Подається короткий огляд змісту ДР. Оцінюється стан ринку по продукції, що виробляється на підприємстві, коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми, відмічають вирішені задачі, мету роботи з техніко – економічним обґрунтуванням та її взаємозв’язок з іншими роботами. Розділ не має порядкового номеру і починається з окремої сторінки. ^ Техніко – економічне обґрунтування має давати відповіді на такі питання:
Обґрунтування поводиться за таким приблизним планом:
Основним критерієм вибору варіанту є забезпечення заданих технічних показників з найменшими витратами. Зростання витрат також є допустимим, якщо є хоча би один із наступних випадків:
^ У загальному розділі наводять основні питання проведення ДР:
^ Технічний розділ містить такі приблизні питання:
^ Розділ розробляють у відповідності з завданням. Питання розглядаються стосовно до конкретних умов теми роботи, не допускаючи загальних фраз та переписування правил та інструкцій. За рекомендацією консультанта, для одного з видів небезпек чи шкідливостей, дипломник проводить детальну розробку заходів. Заходи щодо охорони праці повинні бути виділені в окремий розділ із відповідним найменуванням, або розподілені за розділами роботи. При викладі розділу «Охорона праці» необхідно проаналізувати умови експлуатації об’єкту ДР, розробити та описати заходи необхідні для забезпечення охорони праці персоналу, згідно вимог нормативних документів, а також пояснити наступне:
Об’єм розділу повинен не перевищувати 3 аркушів текстової частини ДР. ^ В розділі розраховуються основні техніко - економічні показники таких рішень:
При виконанні ДР розглядають та аналізують тільки ті статті калькуляції собівартості, які зміняться під впливом пропонованих рішень. Розрахунок інших статей можна не робити, а дати їх значення в калькуляції собівартості продукції. При виконанні ДР, що зв’язані з новими роботами по МЗ розрахунок здійснюється по всім статтям калькуляції. Нові техніко – економічні показники необхідно порівнювати з показниками діючого виробництва та нормативними значеннями. У результаті необхідно привести розрахунок річного економічного ефекту коефіцієнту економічної ефективності чи строку окупності капіталовкладень та надати висновок щодо економічності доцільності пропонованої розробки. Розрахунки основних техніко – економічних показників роблять під керівництвом консультанта та у відповідності з завданням. Оцінка техніко – економічної ефективності повинна завершувати основний зміст роботи. 1.4.11 Висновки Висновки розміщують безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки. В цьому розділі надаються короткі висновки про виконану роботу, показується все нове та цінне, що зроблено при виконанні роботи, результати проведених розрахунків, висновки щодо економічної ефективності виконаної роботи. Висновки являються коротким підсумком усієї роботи одночасно повинні бути чіткими та ясними. 1.4.12 Додатки У додатках до ДР розміщують матеріал, який є необхідним для обґрунтування роботи, але через великий обсяг не може бути розміщений в основній частині. У додатки можуть бути включені фотографії, проміжні математичні розрахунки, ілюстрації, протоколи повірок ЗВТ, калібрувань ЗВТ, ДМА ЗВТ, МА ЗВТ, МВВ, первинної або періодичної атестації ВО тощо. Таблиці та рисунки додатків нумеруються послідовно у кожному додатку окремо, при цьому першою є літера позначення додатку, наприклад: Таблиця Б.3 – третя таблиця Додатку Б, малюнки – рис. Б.1. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер: Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: « ДОДАТОК А». Кожний додаток розміщується на новій сторінці і пишеться посередині сторінки. ^ Нормативна та технічна документація вказується в тексті без року видання. Перелік нормативної та технічної документації записується так: спочатку всі нормативні документи підприємства, потім ДСТУ з меншого номера до більшого, далі ГОСТ у такому ж порядку, технічні регламенти, потім міжнародні стандарти. Назва документу записується повністю, без скорочень, мовою видання. Перелік має містити тільки ту літературу, на яку є посилання у ДР. посилання в тексті беруться у квадратні дужки, в яких проставляється номер, під яким джерело значиться в переліку посилань, а розташування назви – в порядку появи посилань на них у тексті. Написання літератури в переліку посилань виконуються на мові оригіналу за бібліографічними правилами і таким чином: прізвище автора, його ініціали; назва книги, крапка і тире; місто видання, двокрапка; видавництво, кома; рік видання, крапка. Якщо кілька авторів, то кожне прізвище з ініціалами відокремлюється комою. Місто видання позначається однією великою літерою К (Київ), М (Москва), після якої ставиться крапка і двокрапка. Наприклад: Н.И.Тюрин Введение в метрологію. – М.: Издательство стандартов, 1985. ^ 1.5.1 Правила оформлення ДР Основні положення встановлюють форму, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в ДП (ДР, ВКР, МДР) і повністю відповідають вимогам діючих стандартів до конструкторської документації. ПЗ до ДП оформляють відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 2.105-95, а ПЗ до ДР, ВКР, МДР – відповідно до стандарту ДСТУ 3008-95. Текст оформляють засобами комп’ютерної техніки (машинописним способом) через 1,5 міжрядкових інтервала з висотою букв не менше 2,5 мм (наприклад, текстовий редактор Word, шрифт - №14) без виділення по тексту або підкреслення. ^ Тільки в оглядовій частині проекту (роботи) допускаються чіткі відредаговані копії українською мовою. Друкарські помилки, описки та графічні неточності можна виправляти зафарбуванням білим коректором в кількості не більше двох помилок на одній сторінці і нанесенням на тому ж місці тексту машинописним способом або чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. В таблиці 1.5.1 наведена відмінність правил оформлення документів, викладених в стандартах ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95, які слід враховувати при виконанні ПЗ. Таблиця 6.1 – Відмінність стандартів ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95
1.5.2 Заголовки Назви складових частин ПЗ чи розділів записують у вигляді заголовків. Заголовки повинні бути короткими і відповідати тематиці викладеного матеріалу. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом 3 інтервали, між заголовками – 1,5 інтервала (рисунок 1.5.1). Не дозволяється залишати заголовок без тексту на попередній сторінці. Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу великими буквами, за винятком додатків, які виконують посередині рядка 1.5.3 Нумерація Титульний аркуш є першою сторінкою ПЗ, яка не нумерується. На інших сторінках порядковий номер вказують у в правому верхньому куті. Заголовки розділів основної частини, підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д. нумерують послідовно арабськими цифрами. Номер підрозділу включає номер розділу та порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Пункти, підпункти нумерують аналогічно (рисунок 1.5.1). Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац. Рисунки, таблиці і формули нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу або додатків (детальніше див. пункт 6.7.1). В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою. Вступ min 10 мм Текст вступу... (1÷3 стор. Повинен містити: оцінку сучасного стану проблеми, що розглядається, обґрунтування необхідності виконання роботи, оцінку новизни теми і її зв’язок з іншими науковими роботами)... Примітка – Кожний розділ рекомендується починати з нової сторінки. 1 Заголовок розділу 1.1 Заголовок першого підрозділу в розділі та його продовження Текст... Примітка - Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту. 1.1.1 Заголовок першого пункту в першому підрозділі Текст................................................................................................................ .................................................................. 1.1.2 Заголовок другого пункту в першому підрозділі 1.1.2.1 Заголовок першого підпункту в другому пункті першого підрозділу Текст............................................................................................................... .................................................................................................................................. ............................................... min 10 мм Перенесення слів (знаки переносу) у заголовках НЕ допускаються ^ НЕ ставиться Абзац 5 знаків Відстань між заголовками і текстом 3 інтервали Після номера крапка НЕ ставиться ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Відстань між заголовками 1,5 інтервала ![]() ![]() Рисунок 1.5.1 – Оформлення заголовків і тексту в ПЗ ^ При написанні тексту слід дотримуватися таких правил: а) текст необхідно викладати обгрунтовано в лаконічному технічному стилі; б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор R, конденсатор С); в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази); г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А); д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм); е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так: 100 ± 5 мм; ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють похилою рискою (/); и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття); к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“Запуск”); л) не дозволяється: - допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів); - після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні місяці”, а “в травні”); - використовувати вирази: “цього року”, “минулого року”, слід писати конкретну дату “в червні 2008 року”; - використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за винятком оформлення таблиць і формул); - з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не “швидкість = 5 км/год”, а ”швидкість дорівнює 5 км/год”, не “температура дорівнює - 5° С”, а “температура дорівнює мінус 5С ”); - використовувати математичні знаки <,>, o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами “нуль”, “номер”, “логарифм” і т.д.; - використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстра-ційного номера. ^ Всі рисунки, таблиці і формули нумерують в порядку появи їх в тексті подвійною нумерацією в межах розділу (додатка) арабськими цифрами. Першим числом в нумерації ставиться номер розділу (додатка), за ним через крапку ставиться порядковий номер рисунка, таблиці або формули в розділі (додатку). Нумерація рисунка починається із слова „Рисунок” (Рисунок 2.1 - ...). Нумерація таблиці починається із слова „Таблиця” (Таблиця 4.2 - ...). Нумерація формул вказується в круглих дужках (5.3) з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. В додатках до порядкового номера рисунка, таблиці або формули добавляється номер додатка (буква). Наприклад: Рисунок Б.1 -..., Таблиця В.2 -..., (Д.3). ^ Посилання необхідно виконувати за такими формами: - на літературу. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних дужках [1], вказуючи порядковий номер за списком. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі за порядком; - на формули. “... в формулі (5.2) ”; “... в формулах (5.3, ... , 5.7)”; - на додатки. “... наведено в додатку А ”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б), (рисунок Б.3), (додатки К, Л ); - на рисунки. “На рисунку 3.1 зображено...” або в дужках за текстом “В результаті дослідження одержимо залежність швидкості від часу (рисунок 3.2). ”, на частину рисунка “... показано на рисунку 3.4,б ”; - на таблиці. “...наведено в таблиці 3.1”; “... в таблицях 3.2 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6); Посилання на раніше наведені рисунки і таблиці дають зі скороченим словом “дивись” в дужках за ходом чи в кінці речення (див. рисунок 1.4), (див. таблицю 3.2). ^ Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок. Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77 і повинні бути однаковими в тексті і в формулі. Їх пояснення наводять після першого використання в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу із слова “де” і без будь-якого знака після нього. Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки. Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад, I = ![]() Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою. Якщо формула займає кілька рядків, то вона повинна бути розірвана тільки на математичних знаках: додавання „+”, віднімання „–”, множення „×”, ділення „:” та ін., які повторюють на початку наступного рядка. Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які ідуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою. ^ Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які в технічній документації називають рисунками. В тексті рисунок розміщують симетрично до тексту без повороту після першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо на даній він не уміщується. На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Між рисунком і текстом пропускають один рядок. Рисунок повинен складатися із графічного зображення, пояснювальних даних (необов’язково), номера рисунка і його найменування. Номер рисунка і його найменування наводять симетрично до тексту. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування. Пояснювальні дані розміщують під рисунком над його позначенням. У випадку, коли рисунок складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування рисунка ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою: а – найменування першої частини; б – найменування другої частини або за ходом найменування рисунка, беручи букви в дужки: |
![]() | Та методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт Дніпропетровськ 2012 Дсту 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки І техніки. Структура І правила оформлення”. Вони містять методичні рекомендації щодо... | ![]() | Затверджую В результаті опанування матеріалів лекційних занять, позаауди-торної самостійної роботи та виконання курсової І дипломної роботи... |
![]() | І.І. Мечникова Історичний факультет Дипломна робота є важливою ланкою заключного етапу в університетській освіті студента-історика І має на меті перевірку рівня фахової... | ![]() | Харківський інститут бізнесу І менеджменту Вихідні дані до роботи: методичні вказівки до виконання дипломної роботи, Закони України та офіційні матеріали Державного комітету... |
![]() | Методичні вказівки Методичні вказівки до виконання І захисту дипломної роботи студентами напряму 030601 «Менеджмент». – Полтава: пнту, 2013. – 41 с | ![]() | Кафедра хімічної технології та дизайну волокнистих матеріалів Методичні рекомендації до виконання наукової дипломної роботи спеціаліста І магістра для студентів 5 курсу спеціальності 05130115... |
![]() | Методичні рекомендації до виконання дипломних робіт у галузі комп’ютерних систем Наведено поради щодо виконання, оформлення та захисту дипломних робіт, проаналізовано структуру дипломної роботи, правила оформлення... | ![]() | «Львівська політехніка» Львів-2013 Методичні вказівки Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломної роботи студентів із спеціальності «Обслуговування інтегрованих інтелектуальних... |
![]() | Факультет менеджменту Методичні вказівки та вимоги до виконання дипломної роботи студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки... | ![]() | 8. Індивідуальні завдання для самостійної роботи Загальна оцінка із – 10 балів: 5 – за вчасне виконання роботи; 5 – за якісне виконання роботи. Обсяг роботи 5-10 сторінок із обов’язковим... |