Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства
Скачати 459.42 Kb.
|
Рис.2.1. а – схема механізму; б – план швидкостей; в – план прискорень. Величину зображення вектора  визначимо із пропорції: . (2.5)Вектор швидкості точки  знаходимо аналогічно точці  : (2.6)де  – швидкість стояка (направляючої).Щоб знайти швидкість любої точки механізму потрібно відповідний відрізок розбити у необхідній пропорції і сполучити отриману точку з полюсом. Цей вектор і буде сумарною швидкістю цієї точки. Помноживши його довжину на масштабний коефіцієнт плану швидкостей, отримаємо величину швидкості. Кутова швидкість ланки визначається за формулою:  , (2.7)де  – відносна швидкість точки, м/с; – радіус обертання (довжина ланки), м. Напрямок  співпадає з напрямком  .План прискорень – це многокутник, який складається з векторів прискорень характерних точок механізму, що виходять із однієї точки – полюса  (див. рис.2.1, в). Вони дають можливість визначати напрямок та величину лінійних прискорень всіх точок механізму та кутових прискорень всіх ланок механізму в конкретному положенні.Принцип побудови плану прискорень аналогічний принципу побудови плану швидкостей. Для наведеного прикладу, при русі точки  відносно точки  векторне рівняння для прискорення точки буде мати вигляд: , (2.8)Для побудови плану прискорень плоского механізму необхідно знати закон руху ведучої (ведучих) ланки механізму, довжини ланок механізму та пам’ятати правило додавання векторів і те, що вектор тангенціального прискорення направлений перпендикулярно радіусу обертання (тобто перпендикулярно нормальному прискоренню). Знаючи, наприклад, кутову швидкість ведучої ланки (див. рис.2.1, ланка 1) для точки  можемо записати: , (2.9)де  , а  ,  і направлений від точки до точки  .Визначивши масштабний коефіцієнт  плану прискорень проводимо побудову плану швидкостей із полюса. (2.10)де  – довжина на плані прискорень вектора прискорення  , мм (вибирається довільно).Для визначення прискорення точки складаємо систему векторних рівнянь: (2.11)На основі цих рівнянь проводимо побудову вектора прискорення точки . Із точки  плану прискорень паралельно ланці  відкладаємо (в напрямку від точки до точки ) зображення вектора прискорення  – відрізок  , попередньо визначивши його величину. Для цього визначаємо дійсну величину прискорення  і величину його зображення на плані прискорень  . Перпендикулярно вектору прискорення проводимо промінь (через точку ) до перетину з променем перпендикулярним до вектора прискорення  (його побудову проводимо аналогічно ), який виходить із полюса, так як  .Величину вектора  визначимо із пропорції: . (2.12)Вектор прискорення точки знаходимо аналогічно точці : (2.13)де  – прискорення стояка стояка (направляючої),  – нормальне прискорення точки відносто (рівне нулю так як радіус її обертання рівний  ).Щоб знайти прискорення любої точки механізму потрібно відповідний відрізок розбити у необхідній пропорції і сполучити отриману точку з полюсом. Цей вектор і буде сумарним прискоренням точки. Помноживши його довжину на масштабний коефіцієнт плану прискорень, отримаємо величину прискорення. Кутове прискорення ланки визначається за формулою:  . (2.14)Напрямок  співпадає з напрямком  .^
Структурна схема механізму Рис.2.2 План швидкостей Рис.2.3 План прискорень Рис.2.4 Висновок: ^ Визначення основних геометричних параметрів зубчастих коліс Мета роботи: Експериментально-розрахунковим шляхом визначити крок  , модуль  , діаметри кіл вершин  , початкового  , ділильного  , основного  , западин  , висоти головки  і ножки  зуба, висоту зуба  .^ Крок і модуль зачеплення можна визначити виходячи із наступних властивостей евольвенти (рис.3.1):
Звідси виходить, що охопивши губками штангенциркуля спершу  , а потім  зубців колеса, вимірюють довжини відрізків  і  , які рівні відповідно дугам  і  основного кола. Різниця довжин цих дуг дорівнює кроку  на основному колі: . (3.1)З другої сторони основний крок можна визначити за формулою: , (3.2)де  – коловий крок зубців, мм.Із рівностей (3.1) і (3.2) знаходимо коловий модуль зубців  . (3.3)Для циліндричних прямозубих коліс  .Для нормального (нульового) евольвентного зачеплення  (діаметр початкового кола рівний діаметру ділильного кола), кут зачеплення  .Число зубців , які підлягають обхвату, вибирають в залежності від числа зубців  на досліджуваному колесі з табл.3.1.^ Залежність 
Число зубців колеса визначається безпосередньо підрахунком.Схема до визначення параметрів зубчастого колеса  Рис.3.1. Коловий модуль можна визначити також за формулою:  , 3.4)де – діаметр кола вершин зубчастого колеса (вимірюється штангенциркулем).Із-за неточності виготовлення колеса і похибки вимірювання, значення  підраховані за формулами (3.3) і (3.4), можуть в незначній мірі відрізняться одне від одного. По обчисленим величинам приймають стандартний модуль  згідно ГОСТ 9563-60.^
Таблиця 3.2 |
до різнойменних евольвентних профілів двох зубців: зубчастого колеса являється також і дотичною до основного кола колеса;
і 
загальної нормалі Схожі:
 | Інтерактивинй комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна... Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування | | Національний університет водного господарства та природокористування... Роль проектного аналізу для розвитку економіки України. Зміст передпроектних досліджень |
| Національний університет водного господарства та природокористування Автотранспортний технікум Щоденне обслуговування передбачає загальний контроль за технічним станом належного зовнішнього вигляду а також охолодною рідиною... | | Методичні рекомендації щодо виконання домашньої роботи Економіка природокористування” для студентів денної І заочно-дистанційної форми навчання за спеціальністю 040106 – «Екологія, охорона... |
| Полтавська державна аграрна академія кафедра Машини та обладнання апв «Планування І організація технічного обслуговування машинно-тракторного парку господарства» | | Ректор Білоцерківського національного аграрного універ-ситету, академік. Наан україни Кафедра садово-паркового господарства, Білоцерківський національний аграрний університет |
| Кафедра економіки сільського господарства Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик... | | Кафедра економіки сільського господарства Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик... |
| Кафедра економіки сільського господарства Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик... | | Тема 1 Світове господарство та його еволюція Процес становлення світового господарства охоплює декілька взаємозв язаних етапів. Перший етап припадає на кінець ХІХ стол ття І... |