Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства




Скачати 459.42 Kb.
НазваГосподарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства
Сторінка2/5
Дата конвертації19.02.2014
Розмір459.42 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Математика > Документы
1   2   3   4   5

Рис.2.1.

а – схема механізму; б – план швидкостей; в – план прискорень.
Величину зображення вектора визначимо із пропорції:

. (2.5)

Вектор швидкості точки знаходимо аналогічно точці :

(2.6)

де – швидкість стояка (направляючої).

Щоб знайти швидкість любої точки механізму потрібно відповідний відрі­зок розбити у необхідній пропорції і сполучити отриману точку з полюсом. Цей вектор і буде сумарною швидкістю цієї точки. Помноживши його довжи­ну на масштабний коефіцієнт плану швидкостей, отримаємо величину швидкості.

Кутова швидкість ланки визначається за формулою:

, (2.7)

де – відносна швидкість точки, м/с; – радіус обертання (довжина ланки), м. Напрямок співпадає з напрямком .

План прискорень – це многокутник, який складається з векторів приско­рень характерних точок механізму, що виходять із однієї точки – полюса (див. рис.2.1, в). Вони дають можливість визначати напрямок та величину лі­нійних прискорень всіх точок механізму та кутових прискорень всіх ланок ме­ханізму в конкретному положенні.

Принцип побудови плану прискорень аналогічний принципу побудови плану швидкостей. Для наведеного прикладу, при русі точки відносно точки векторне рівняння для прискорення точки буде мати вигляд:

, (2.8)

Для побудови плану прискорень плоского механізму необхідно знати закон руху ведучої (ведучих) ланки механізму, довжини ланок механізму та пам’ятати правило додавання векторів і те, що вектор тангенціального прискорення направлений перпендикулярно радіусу обертання (тобто перпендикулярно нормальному прискоренню).

Знаючи, наприклад, кутову швидкість ведучої ланки (див. рис.2.1, ланка 1) для точки можемо записати:

, (2.9)

де , а , і направлений від точки до точки .

Визначивши масштабний коефіцієнт плану прискорень проводимо побу­дову плану швидкостей із полюса.

(2.10)

де – довжина на плані прискорень вектора прискорення , мм (ви­бирається довільно).

Для визначення прискорення точки складаємо систему векторних рівнянь:

(2.11)

На основі цих рівнянь проводимо побудову вектора прискорення точки . Із точки плану прискорень паралельно ланці відкладаємо (в напрямку від точки до точки ) зображення вектора прискорення – відрізок , попередньо виз­начивши його величину. Для цього визначаємо дійсну величину прискорення і величину його зображе­ння на плані приско­рень . Перпендикулярно вектору прискорення проводимо промінь (через точку ) до перетину з променем перпендикуляр­ним до вектора прискорення (його побудову проводимо аналогічно ), який виходить із полюса, так як .

Величину вектора визначимо із пропорції:

. (2.12)

Вектор прискорення точки знаходимо аналогічно точці :

(2.13)

де – прискорення стояка стояка (направляючої), – нор­мальне прискорення точки відносто (рівне нулю так як радіус її обертан­ня рівний ).

Щоб знайти прискорення любої точки механізму потрібно відповідний відрі­зок розбити у необхідній пропорції і сполучити отриману точку з полюсом. Цей вектор і буде сумарним прискоренням точки. Помноживши його довжину на масштабний коефіцієнт плану прискорень, отримаємо величину прискорення.

Кутове прискорення ланки визначається за формулою:

. (2.14)

Напрямок співпадає з напрямком .
^ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ


  1. Оглянути модель механізму, встановити характер відносного руху ланок.

  2. Накреслити структурну схему механізму. Пронумерувати ланки арабсь­ки­ми цифрами, а кінематичні пари позначити, великими буквами латинського алфавіту.

  3. Задатися напрямком обертання ведучої ланки механізму.

  4. В довільному масштабі побудувати план швидкостей для заданого механізму, паралельно записуючи необхідні векторні рівняння.

  5. В довільному масштабі побудувати план прискорень для заданого механізму, паралельно записуючи необхідні векторні рівняння.

  6. Довільно задавшись величиною кутової швидкості ведучої ланки та довжинами ланок визначити лінійні та кутові швидкості та прискорення точок і ланок механізму.

  7. Зробити висновки.


Структурна схема механізму

Рис.2.2
План швидкостей

Рис.2.3
План прискорень

Рис.2.4
Висновок:

^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
Визначення основних геометричних параметрів зубчастих коліс
Мета роботи: Експериментально-розрахунковим шляхом визначити крок , модуль , діаметри кіл вершин , початкового , ділильного , ос­новного , запа­дин , висоти головки і ножки зуба, висоту зуба .
^ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
Крок і модуль зачеплення можна визначити виходячи із наступних власти­востей евольвенти (рис.3.1):

  • загальна нормаль до різнойменних евольвентних профілів двох зубців: зубчастого колеса являється також і дотичною до основного кола колеса;

  • довжини відрізків і загальної нормалі відповідно рівня­ються довжинам дуг і , основного кола.

Звідси виходить, що охопивши губками штангенциркуля спершу , а по­тім зубців колеса, вимірюють довжини відрізків і , які рівні відповідно дугам і основного кола. Різниця довжин цих дуг дорівнює кроку на основному колі:

. (3.1)

З другої сторони основний крок можна визначити за формулою:

, (3.2)

де – коловий крок зубців, мм.

Із рівностей (3.1) і (3.2) знаходимо коловий модуль зубців

. (3.3)

Для циліндричних прямозубих коліс .

Для нормального (нульового) евольвентного зачеплення (діаметр початкового кола рівний діаметру ділильного кола), кут за­чеплення .

Число зубців , які підлягають обхвату, вибирають в залежності від числа зубців на досліджуваному колесі з табл.3.1.

^ Таблиця 3.1

Залежність



12-18

19-27

28-36

37-45

46-54

55-63

64-72

73-81



2

3

4

5

6

7

8

9

Число зубців колеса визначається безпосередньо підрахунком.

Схема до визначення параметрів зубчастого колеса



Рис.3.1.

Коловий модуль можна визначити також за формулою:

, 3.4)

де – діаметр кола вершин зубчастого колеса (вимірюється штанген­цир­кулем).

Із-за неточності виготовлення колеса і похибки вимірювання, значення підраховані за формулами (3.3) і (3.4), можуть в незначній мірі відрізняться одне від одного. По обчисленим величинам приймають стандартний мо­дуль згідно ГОСТ 9563-60.
^ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ


  1. Підрахувати число зубців колеса.

  2. Визначити (див. табл.3.1) число зубців для обхвату штангенцир­ку­лем при вимірюванні загальної нормалі.

  3. Заміряти (тричі) штангенциркулем довжини відрізків і загаль­ної нормалі і підрахувати їх середнє значення.

  4. Визначите модуль зачеплення за формулою (3.3).

  5. Заміряти (тричі) діаметр вершин зубців колеса і визначити його середнє значення.

  6. Визначити модуль зачеплення за формулою (3.4).

  7. По обчисленим величинам прийняти стандартний мо­дуль згід­но ГОСТ 9563-60.

  8. Результати досліджень занести в табл.3.2.

  9. Зробити висновки.

Таблиця 3.2
1   2   3   4   5

Схожі:

Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconІнтерактивинй комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна...
Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconНаціональний університет водного господарства та природокористування...
Роль проектного аналізу для розвитку економіки України. Зміст передпроектних досліджень
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconНаціональний університет водного господарства та природокористування Автотранспортний технікум
Щоденне обслуговування передбачає загальний контроль за технічним станом належного зовнішнього вигляду а також охолодною рідиною...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconМетодичні рекомендації щодо виконання домашньої роботи
Економіка природокористування” для студентів денної І заочно-дистанційної форми навчання за спеціальністю 040106 – «Екологія, охорона...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconПолтавська державна аграрна академія кафедра Машини та обладнання апв
«Планування І організація технічного обслуговування машинно-тракторного парку господарства»
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconРектор Білоцерківського національного аграрного універ-ситету, академік. Наан україни
Кафедра садово-паркового господарства, Білоцерківський національний аграрний університет
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconКафедра економіки сільського господарства
Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconКафедра економіки сільського господарства
Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconКафедра економіки сільського господарства
Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconТема 1 Світове господарство та його еволюція
Процес становлення світового господарства охоплює декілька взаємозв язаних етапів. Перший етап припадає на кінець ХІХ стол ття І...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка