Тема Система І характеристика сучасного маркетингу




НазваТема Система І характеристика сучасного маркетингу
Сторінка1/6
Дата конвертації13.12.2013
Розмір0.87 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Маркетинг > Документы
  1   2   3   4   5   6




Зміст практичних занять

Тема 2 . Система і характеристика сучасного маркетингу.

I. Тестування.

1. Яка з перелічених орієнтацій комерційної діяльності відповідає сучасній концепції маркетингу:

1. орієнтація на споживача

2. збутова орієнтація

3. товарна орієнтація

4. орієнтація одночасно на споживача та суспільство в цілому

2. Яка з перелічених орієнтацій комерційної діяльності відповідає концепції соціально-етичного маркетингу:

1. виробнича орієнтація

2. орієнтація одночасно на споживача та суспільство в цілому

3. орієнтація на споживача

4. товарна орієнтація

^ 3. Що таке маркетинг:

1. процес планування i втiлення задуму, цiноутворення, просування i реалiзацiя iдей, товарiв i послуг за допомогою обмiну, що задовольняє цiлi окремих осiб i органiзацiй

2. метод керування попитом, заснований на використаннi засобiв стимулювання збуту

3. вид дiяльностi, спрямованої на задоволення нестаткiв i потреб за допомогою обмiну

4. задоволення нестаткiв, що прийняли специфiчну форму вiдповiдно до культурного рiвня й особистостi людини

^ 4. Що є головним у маркетингу:

1. задоволення потреб споживача

2. встановлення ціни товару

3. зменшення витрат виробництва

4. просування товарів

^ 5. Підприємство застосовує маркетингову концепцію, якщо:

1. ставить за мету задовольнити потреби покупців

2. прагне враховувати потреби суспільства

3. продає те, що виробляє

4. планує обсяг продажів товару на рівні оптимальної потужності

^ 6. Метою демаркетингу є:

1. зниження надмірного попиту

2. відновлення попиту, що знизився

3. стимулювати попит

4. зведення попиту до нуля

7. Нужда - це:

1. відчуття людиною нестачі чогось необхідного

2. зовнішня форма вияву бажання, що набула специфічної форми відповідно до культурного рівня та особистості індивіда

3. бажання з урахуванням наявної купівельної спроможності

4. правильна відповідь відсутня

^ 8. Потреба - це:

1. зовнішня форма вияву нужди, що набула специфічної форми відповідно до культурного рівня та особистості індивіда

2. відчуття людиною нестачі чогось необхідного

3. нужда з урахуванням наявної купівельної спроможності

4. правильна відповідь відсутня

^ 9. Попит в маркетингу можна визначити як:

1. готовність покупців у даному проміжку часу купити певну кількість товарів по кожній із запропонованих на ринку цін

2. обсяг продажу конкретного товару за умови продажу за нульовою ціною

3. готовність покупців у даному проміжку часу купити товар за умови надання кредиту

4. потребу, яку підкріплено купівельною спроможністю

^ 10. Комплекс маркетингу включає такі елементи, як:

1. товар, ціна, дистрибуція, просування

2. якість, марка, асортимент, властивості

3. прогнозування реакції конкурентів на різні ціни та зміну попиту

4. реклама, PR, виставки

^ 11. Що є одним з елементів комплексу маркетингу (маркетинг-міксу):

1. просування товарів

2. прогнозування попиту

3. маркетингові дослідження

4. управління маркетингом

^ 12. Суть маркетингу як філософії бізнесу полягає в:

1. орієнтації всієї діяльності фірми на задоволення попиту споживачів

    2. орієнтації просування товарів на ринку

    3. прогнозуванні реакції конкурентів на різні ціни та на зміну попиту

4. зниженні обсягів витрат на виготовлення та переміщення товарів

^ 13. Яку концепцію маркетингу найбільш доцільно використовувати на ринку, де попит перевищує пропозицію?

    1. досягнення споживацької задоволеності

    2. вдосконалення виробництва

    3. соціально-етичного маркетингу

    4. врахування вимог ринку

^ 14. Метою розвиваючого маркетингу є:

    1. зробити попит реальним

    2. стимулювання попиту

    3. підтримання задовільного попиту

    4. відновлення попиту, що знизився

^ 15. Метою конверсійного маркетингу є:

    1. створення попиту

    2. відновлення попиту, що знизився

    3. стимулювання попиту

    4. подолання негативного відношення до товару

^ 16. Метою ремаркетингу є:

    1. зниження надмірного попиту

    2. стимулювання попиту

    3. відновлення попиту, що знизився

    4. зведення попиту до нуля

Методи прогнозування можна поділити на дві групи – кількісні і якісні.

До кількісних методів відносять:

^ 1. Метод екстраполяції тренда – це метод прогнозування на основі статистичного аналізу часових рядів (рядів динаміки), за якого обчислюють значення майбутніх обсягів продажу, виходячи з припущення, що виявлена тенденція зберігатиметься й надалі. Тренд (загальна тенденція зміни за певний період часу) може бути виражений рівнянням прямої, логарифмічної, гіперболічної, показникової функції та параболи другого і третього порядку - за допомогою програми EXCEL будують графіки за даними продажу товарів за попередні періоди і передбачають розвиток тренду на декілька майбутніх періодів (вибирають по оптимальному значенню R2 і аналізу реального стану збуту).

Суттєва вада цього методу – він придатний лише для ринків і галузей зі стабільною кон'юктурою ринку.

^ 2. Метод згладжування за експонентою (еспоненціального згладжування) – прогноз попиту, базується на середньозваженому значенні обсягу продажу за певну кількість попередніх періодів (Приклад 7).

^ 3. Метод кореляційно-регресивного аналізу. Прогнозування попиту можливе, якщо знайдено статистичну модель, яка характеризує залежність між обсягом продажу та незалежними змінними, що впливають на його величину.

Завдання регресивного аналізу – визначення форми залежності та побудова прогнозної моделі, що характеризує залежність збуту від факторів, які впливають на збут.

Завдання кореляційного аналізу полягає у визначенні щільності зв'язку між збутом продукції та зовнішніми статистично значущими факторами, які впливають на збут.

^ 4. Прогноз на основі індикаторів (метод індикаторів) використовується для оцінки потенціалу територій (країн, регіонів) на основі стандартних або спеціально визначених індексів купівельної спроможності (Приклад 3).

^ 5. Нормативний метод – обсяги закупівель визначаються нормами споживання (для споживчих товарів) і нормами використання (для промислових товарів)(Приклад 4).

^ 6. Метод аналізу частки ринку – передбачає прогнозування товарообігу як частки піжприємства на ринку певної галузі (спочатку прогнозується попит для всієї галузі, а потім розраховується частка підроиємства в загальному обсязі продажу галузі).

^ 7. Метод стандартного розподілу імовірності дає змогу на основі експертних оцінок визначити найімовірніший діапазон прогнозних оцінок збуту (Приклад 6).

До якісних методів відносять:

^ 1. Метод експертних оцінок (експертні методи) грунтуються на досвіді, знаннях та інтуіції фахівців (посередники, менеджери підприємств, покупці, вчені, фахівці з маркетингу, досвідчені торгові агенти). До них відносять такі методи: «метод Дельфі», «мозкового штурму» та інші.

Для з'ясування сутності методу "Дельфі" розглянемо приклад оцінки попиту на якийсь товар, при проведенні якої можуть існувати різні точки зору і судження. Будемо вирішувати цю задачу в наступній послідовності. По-перше, попросимо окремо кожного експерта дати свою оцінку попиту З, потім розташуємо відповіді в порядку зростання пропонованих значень і визначимо квартили Q , M і Q таким чином, щоб кожний з чотирьох інтервалів, утворених цими трьома крапками на лінії значень З, містив одну четверту частину оцінок. Для 11 учасників це буде виглядати в такий спосіб:


По-друге, значення Q1, M і Q3 (думка експертної групи) повідомляємо учасникам опитування й у тому випадку, якщо первісна оцінка виходить за міжквартальне значення (Q1 - Q3), просимо переглянути її, а також висловити свої розуміння, чому відповідь повинна бути нижче (чи вище) значень, визначених 75% учасників першого туру.

По-третє, ми передаємо результати другого туру (які, як правило, мають меншу розбіжність, чим у першому турі) в узагальненій формі всім учасникам опитування, включаючи сюди нові квартили і медіану. Крім того, фіксуються обґрунтування зменшення чи збільшення значень, запропонованих учасникам опитування в другому турі (звичайно, при їхньому узагальненні і редагуванні зберігається анонімність авторів). Після цього експертів просять розглянути нові оцінки і їхні обґрунтування, висловити свій сумнів про їхню вагомість і переглянути свою попередню оцінку. У тому випадку, якщо переглянуті оцінки випадають з міжквартальних значень, то автора просять коротко викласти причини його незгоди з аргументами, що привели б його оцінку ближче до значення медіани.

Нарешті, у четвертому турі учасникам опитування повідомляють квартили третього розподілу відповідей і контраргументи, висловлені в третьому турі і просять ще раз переглянути оцінки. Медіана, одержувана в результаті четвертого туру, приймається як значення групової експертної оцінки величини попиту. Найчастіше необхідний рівень консенсусу експертів досягається за два тури.

^ Метод колективної генерації ідей (по американській термінології метод "мозкової атаки") відноситься до третього типу групових експертних оцінок і спрямований на одержання великої кількості ідей, у тому числі і від осіб, що, володіючи досить високим ступенем ерудиції, звичайно утримуються від висловлень.

При проведенні експертного опитування за допомогою методу колективної генерації ідей проблема повинна бути сформульована в основних термінах з виділенням центрального питання. Крім того, передбачається відсутність будь-якого виду критики, що перешкоджає формулюванню ідей, вільна інтерпретація ідей у рамках даного питання, прагнення до одержання максимальної кількості ідей, з огляду на принцип підвищення імовірності корисних пропозицій зі збільшенням загальної їхньої кількості і, нарешті, заохочення різних комбінацій ідей і шляхів їхнього удосконалення.

Процес висування ідей протікає у визначеному змісті лавинообразно: висловлювана одним із членів групи ідея породжує творчу реакцію в інших. Дослідження ефективності методу колективної генерації ідей показали, що групове мислення робить на 70% більше коштовних нових ідей, чим сума індивідуальних мислень. Найбільш продуктивними визнані групи в 10 - 15 чоловік, хоча є приклади використання і більш численних груп - до 200 чоловік.

Тому що результати цього методу представляють не сукупність незв'язаних висловлень, а систему ідей, жодне пропозиція не персоніфікується. Результати обговорення вважаються плодом колективної праці всієї групи. Це цілком закономірно. Адже будь-яка ідея, висловлена в даний момент одним з учасників опитування, могла вже раніше "думкою належати" його колезі, що очікує слова. Крім того, конкретна пропозиція може бути прямо підказано ідеєю, поданою кимсь декількома хвилинами раніш. Приймаючи в увагу зазначений аспект, на розгляд не рекомендується виносити проблеми, що торкаються чийсь пріоритет у розглянутій області.

За допомогою методу колективної генерації ідей можна успішно вирішувати багато задач маркетингових досліджень, наприклад: визначення можливих шляхів розвитку прогнозованого процесу чи об'єкта, один із яких оптимальний; при рішенні подібних задач даний метод застосовується з метою визначення повного набору можливих шляхів розвитку; визначення найбільш широкого кола застосовуваних методів, якщо рішення проблеми вимагає рівнобіжного чи послідовного використання ряду різноманітних методів; виявлення кола факторів, які необхідно приймати в увагу, визначаючи остаточний варіант рішення. Наприклад, величину попиту.

До числа найважливіших недоліків методу колективної генерації ідей відноситься значний рівень інформаційного шуму, створюваного тривіальними ідеями, спонтанний і стихійний характер генерації ідей.

^ 2. Метод сценаріїв. Сценарій – це передбачення майбутнього стану факторів, що впливають на підприємство, і визначення напрямів можливих дій. Цей метод передбачає розгляд кількох альтернативних сценаріїв перебігу подій – базового, песимістичного, оптимістичного. Розгляд різних ситуацій дає можливість завчасно адаптуватись до очікуваних змін зовнішнього середовища.

^ 3. Тестування ринку (пробний маркетинг) передбачає пробний продаж перед виведенням на ринок нових або модифікованих товарів на геграфічно обмеженій території, яка репрезентативно представляє цільовий ринок (за структурою населення, конкуренцією, впливом ЗМІ тощо). Цей метод вважають найточнішим для прогнозування збуту нового продукту, оскільки моделюється реальна ситуація і перевіряється дієвість різних інструментів маркетингу.

^ Визначення місткості ринку.

Місткість ринку – можливий обсяг продажу товару при даному рівні цін за конкретний проміжок часу. При цьому відрізняють місткість потенційного, реального, цільового та зайнятого ринку.

^ Місткість потенційного ринку – можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них і виявляють інтерес до продукції підприємства:

Qp= np*qp*p , (1.1.)

де Qp – місткість потенційного ринку;

np- кількість потенційних споживачів;

qp – кількість закупівель продукції середнім потенційним споживачем;

p – середня ціна продукту.

^ Місткість реального ринку – це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них, виявляють інтерес і мають змогу її придбати:

Qr= nr*qr*p , (1.2.)

де Qr – місткість реального ринку;

nr- кількість реальних споживачів;

qr – кількість закупівель продукції середнім реальним споживачем;

p – середня ціна продукту.

^ Місткість реального ринку товару в зовнішньоекономічній діяльності (Мр) розраховується за формулою:

Мр = Q – Exp + Imp +(Зп.р. – Зк.р.) + R, (1.3.)

де Q – національне виробництво певного товару;

Imp – обсяги імпорту (в разі непрямого імпорту – товар входить до складу інших, що імпортується – його величину також необхідно враховувати – додавати);

Exp – обсяги експорту (в разі непрямого експорту продукції його величину також необхідно враховувати - віднімати);

Зп.р – залишки продукції на початок року (періоду) на складах виробничих і торгових організацій;

Зк.р. – залишки продукції на кінець року (періоду) на складах виробничих і торгових організацій;

R – величина державних запасів (резервів); цей показник може бути врахований лише в тому випадку, якщо державою дійсно передбачено створення запасу цієї продукції, тому його використовують для розрахунку певних категорій товарів.

Приклад 1.

Визначити місткість ринку телевізорів за наступними вихідними даними: обсяг виробництва продукту в країні 1500 тис. шт.; експорт продукції підприємствами всіх типів 100 тис. шт.; імпорт продукції 700 тис. шт. Залишки на початок року: на складах виробничих організацій 140 тис. шт., на складах торгових організацій 60 тис. шт. Залишки на кінець року: на складах виробничих організацій 100 тис. шт., на складах торгових організацій 30 тис. шт. Запаси держави не створюються.

Розв’язування:

За формулою місткості реального ринку товару в зовнішньоекономічній діяльності визначаємо:

Мр = 1500 – 100 + 700 (140 – 100) + (60 – 30) = 2170 тис. шт.
Місткість цільового ринку – можливий обсяг продажу товарів в сегменті, який обслуговує підприємство.

^ Місткість зайнятого ринку – обсяги продажу, які були досягнені в минулому періоді.

Місткість ринку за рік на основі індексу дослідницької панелі визначається за формулою:

, (1.4.)

де Зіп, ік – запаси продукції на складах кожного і-го роздрібного магазину на початок і кінець періоду;

t – період дослідження;

Пі – обсяг продажу за досліджуваний період у кожному і-му магазині;

Кn – кількість магазинів, що беруть участь у панелі;

Кзаг. – загальна кількість магазинів, що реалізують досліджувану продукцію.

^ Примітка: Панельні дослідження — періодичний збір даних в однієї і тієї самої групи респондентів. Збирання даних проводиться через певні інтервали часу, тема і предмет залишаються незмінною. Панель роздрібної торгівлі – систематичний збір інформації шляхом спостереження за збутом у певній кількості підприємств.

Приклад 2.

Визначити річну місткість ринку за результатами панельного дослідження протягом 2-х місяців. Опитано 100 магазинів (включено в панель) зі 1100. Запас даного товару у всіх магазинах на початок досліджуваного періоду 18 тис. одиниць, на кінець 24 тис. одиниць. Усіма магазинами для реалізації закуплено в 1-му місяці 60 тис. одиниць, в 2-му 56 тис.

Розв’язок:

За формулою визначаємо:

од.
Місткість регіонального ринку на основі індексу купівельної спроможності і місткості національного ринку.

Індекс купівельної спроможності визначається за формулою:

Bt = 0,5уi + 0,ЗRі+ 0,2Рі , (1.5.)
де Bt — індекс купівельної спроможності i-го регіону в сумарній купівельній спроможності населення, %;

уі — частка доходу i-го регіону в чистому (після сплати податків) доході населення загалом по країні;

Rі — частка обсягу продажу i-го регіону в загальному обсязі продажу загалом по країні;

Рі — частка кількості населення i-го регіону в загальній чисельності населення країни.

Мі = МР* Bt, (1.6)

де МР – місткість національного ринку.

Примітка: метод має назву метод індикаторів і використовується для оцінки потенціалу територій (країн, регіонів) на основі стандартних (формула 1.5.) або спеціально визначених індексів купівельної спроможності (з врахуванням особливостей певного регіону, за наявності необхідних статистичних даних).

Приклад 3.

Визначити місткість ринку взуття в регіоні за наступними даними: місткість ринку країни – 150 млн. пар; чисельність населення країни – 48 млн. чол., чисельність населення регіону – 3, 2 млн. чол.; роздрібний товарообіг за місяць на душу населення в країні – 480 у.о., роздрібний товарообіг за місяць на душу населення в регіоні – 520 у.о., середня місячна заробітна плата в країні – 390 у.о., середня місячна заробітна плата в регіоні – 360 у.о.; чисельність працюючих в країні – 22 млн. чол., чисельність працюючих в регіоні – 1,5 млн. чол.

Коефіцієнти вагомості: для чисельності населення – 0,5; для доходів – 0,3; для товарообігу – 0,2.

Розв’язування:

Визначимо частку населення регіону:



Частка товарообігу регіону:



Частка доходів регіону:



4. Індекс купівельної спроможності даного регіону (з урахуванням коефіцієнтів вагомості саме цього регіону):

Bt = 0,5 * 6,7% + 0,З * 6,3 + 0,2 * 7,22% = 3,35% + 1,89% + 1,45% = 6,69%

Виходячи з купівельної спроможності регіону місткість регіону становитиме:

МР = 150000000 * 6,69% = 150 млн. * 0,0669 = 10,035 млн. пар.

Місткість ринку на основі норм споживання (для споживчих товарів) визначається множенням річних норм споживання для одного споживача (Н) на загальну чисельність населення (ЧН):

МР = Н* ЧН (1.7.)

Більш точний розрахунок передбачає диференціацію норм споживання для різних груп населення (міське і сільське населення, вікові групи):

, (1.8.)

де Ні – річна норма споживання для і-ої групи населення; ЧНі – чисельність населення даної групи; n – число груп.

Примітка: для промислових товарів розрахунок здійснюється з використанням норм використання.

Приклад 4.

Визначити річну місткість ринку взуття в області з чисельністю 2500 тис. чол., якщо в середньому людина споживає 2,5 пари взуття на рік, а вікові групи характеризуються даними, наведеними в таблиці:


Вік споживачів, років

До 1

1-4

5-9

10-14

15-19

20-39

40-60

60+

Частка споживачів у

чисельності населення, %

0,9

3,1

6,1

7,9

7,3

28,2

26,4

20,1

Коефіцієнти перерахування норми

-

0,6

0,9

1,2

1,3

1,3

1,1

0,7


Розв’язування:

  1. Здійснимо розрахунок чисельності кожної вікової групи:

ЧН1= 2500 * 0,9% = 22,5тис. чол.

ЧН2= 2500 * 3,1% = 77,5тис. чол.

ЧН3= 2500 * 6,1% = 152,5тис. чол.

ЧН4= 2500 * 7,9% = 197,5тис. чол.

ЧН5= 2500 * 7,3% = 182,5тис. чол.

ЧН6= 2500 * 28,2% = 705тис. чол.

ЧН7= 2500 * 26,4% = 660тис. чол.

ЧН8= 2500 * 20,1% = 502,5тис. чол.

  1. Місткість ринку за нормами споживання для кожної з груп:

МР1 = 22,5 * 2,5 = 56,25 тис. пар

МР2 = 77,5* 2,5*0,6 = 116,25тис. пар

МР3 = 152,5* 2,5*0,9 = 343,13тис. пар

МР4 = 197,5* 2,5*1,2 = 592,5тис. пар

МР5 = 182,5* 2,5*1,3 = 593,13тис. пар

МР6 = 705* 2,5*1,3 = 2291,25тис. пар

МР7 = 660* 2,5*1,1 = 1815 тис. пар

МР8 = 502,5* 2,5*0,7 = 879,34 тис. пар

^ МР = 6686,85 тис. пар взуття.

Місткість ринку товарів тривалого користування (побутова техніка) визначається додаванням первинних продажів (Пперв), повторних продажів на заміну старих товарів (Пповт) і додаткових продажів (Пдод) для підвищення «технічної озброєності» родин споживачів (придбання другого телевізора, холодильника тощо).

МР = Пперв + Пповт + Пдод (1.9.)

Первинний продаж визначається за кількістю реальних користувачів, повторний продаж – з урахуванням терміну служби товару і його морального старіння (готовність споживачів придбати більш досконалу модель), додатковий продаж залежить від зростання доходів населення і прагненні на цій основі створити для родини додаткові зручності.

Примітка: нормативи заміни визначають виходячи з нормативного терміну служби товару і результатів досліджень фактичного періоду споживання. Зокрема, встановлюють кількість років використання товару до заміни у різних груп споживачів, а також частку цих груп у загальній чисельності покупців у відсотках.

Приклад 5.

Для товару «А» прогнозуються наступні обсяги первинних продажів: 1-й рік – 500 од., 2-й – 600 од., 3-й – 800 од., 4-й – 850 од., 5-й – 900 од. Повторні продажі: через кожні 2 роки – 20% споживачів, через кожні 3 роки – 50%, через кожні 4 роки – 30%.

Зростання «технічної озброєності»: додаткові покупки роблять на 4-му році 10% споживачів, на 5-му – 20%.

Розв’язок:

Визначимо місткість ринку. Внесемо дані у таблицю і здійснимо розрахунки:

Роки

Первинні продажі

Повторні продажі

Додаткові продажі

Місткість ринку

(сума продажів)

1

500

-

-

500

2

600

-

-

600

3

800

500*20%=100

-

800+100=900

4

850

500*50%+600*20=

=370

850*10%=85

850+370+85=1305

5

900

500*30%+600*50%++800*20%=610

900*20%=180

900+610+180=

=1690


^ Методи оцінювання перспективної місткості ринку. Перспективну місткість ринку визначають методами екстраполяції або методом експертних оцінок. Метод екстраполяції передбачає аналіз минулих фактичних даних. Метод експертних оцінок потребує залучення експертів (вчених, фахівців з маркетингу, досвідчених торгових агентів).

^ Метод стандартного розподілу ймовірностей дає змогу на основі експертних оцінок визначити найімовірніший діапазон прогнозних обсягів збуту.

Очікуване значення прогнозу збуту (Пз) розраховується за формулою:

, (1.10.)

де О – оптимістичний прогноз,

М – найбільш імовірний прогноз,

Р – песимістичний прогноз.

Стандартне відхилення розраховується за формулою:

(1.11.)

Відповідно до загальної теорії статистики найвірогідніше (з імовірністю 95%) прогноз перебуватиме в межах:

(1.11.)

Приклад 6.

За результатами опитувань 10-ти експертів отримані наступні дані прогнозу продажу: 3 експерти дали прогноз 200 тис. од. продукції, 2 експерти – 150 тис. од. продукції, 1 експерт – 120 тис. од. продукції, 2 експерти – 300 тис. од. продукції; 2 експерти – 250 тис. од. продукції. Визначити можливий продаж в регіоні.

Розв’язування:

  1. Визначимо оптимістичний, песимістичний і найбільш імовірний продаж:

О = 300

Р = 120



2. Прогноз збуту і стандартне відхилення:





  1. Прогнозні оцінки становитимуть діапазон:

Продаж = 211 ± 2*30, тобто від 151 до 271 тис.од.
^

Прогнозування збуту по короткому часовому ряду методом згладжування за експонентою.


Якщо є часовий ряд довжиною m, то можна стверджувати, що збут в періоді m+1 залежить від збуту, досягнутого в декількох попередніх періодах m-i, і саме цим вимірам бажано надавати більшу вагу для впливу на прогноз.

Браун запропонував для експоненціальної середньої формулу:

, де:

- фактичний збут за період t;
- згладжене за даними попередніх вимірів значення за період t (прогноз на цей період);

- коефіцієнт згладжування.

m – довжина ряду;



Початкова умова: .

Приклад 7.

Зробити прогноз обсягу збуту на вересень, якщо є дані підприємства за 5-ть попередніх місяців (Табл. 3)

Таблиця 3.

Місяць

Номер місяця

Обсяги продажу, шт.

квітень

4

9627

травень

5

11243

червень

6

11909

липень

7

13177

серпень

8

11709

Розв’язування:

Визначимо коефіцієнт згладжування: = 2/(5+1) = 0.333.

Початкова умова для застосування формули в даному випадку: .

Прогноз на 6-й місяць = 0,333*факт 5-го + (1-0,333)*прогноз на 5-й:

= 0.333*11243 + (1-0.333)*9627 = 10166.

Аналогічно:

= 0.333*11909 + (1-0.333)*10166 = 10747

= 0.333*13177 + (1-0.333)*10747 = 11557

Прогноз на 9-й місяць:

= 0.333*11709 + (1-0.333)*11557 = 11608

Рекомендована література: [61, 21-34; 9, 4-33; 10, 7-54; 24, 13-57; 28, 7-11; 81, 6-50; 149, 5-50]

Тема 3. Маркетингові дослідження.

^ 1. Маркетингове дослiдження – це:

1. збiр, упорядкування, аналiз та узагальнення даних для виявлення та вирiшення маркетингових проблем

2. постiйно дiюча система збору, класифiкацiї, аналiзу, оцiнки та розповсюдження iнформацiї

3. те саме, що й "дослiдження ринку"

4. вiдстежування дiй конкурентiв

^ 2. Вторинною вважається інформація:

1. отримана з сторонніх джерел

2. з зовнішніх джерел або власних, якщо була зібрана з іншою метою

3. другорядна

4. ретельно перевірена

^ 3. В чому полягає головна перевага вторинної інформації:

1. швидкість збору

2. конкретність щодо цілей дослідження

3. більш висока надійність незалежних джерел

4. невеликі витрати на її отримання

^ 4. Первинна інформація – це:

1. раніше неопубліковані дані, що отримані дослідником самостійно безпосередньо на місцях їх появи

2. зафіксовані апаратними засобами обсяги продажу

3. інформація, яка документально підтверджена

4. дані, щодо яких дослідникові відома методологія їх збору

^ 5. Оберiть вiрне твердження:

1. вториннi маркетинговi данi є бiльш доступними, недорогими та можуть бути отриманi швидше, нiж первиннi

2. вториннi маркетинговi данi можуть бути отриманi внаслiдок проведених фiрмою опитувань та ринкових експериментiв

3. типовий приклад первинних даних - офiцiйна iнформацiя, яка публiкується у "Статистичних щорiчниках України"

4. первиннi данi - це iнформацiя, яка отримана першими дослiдниками деякого конкретного ринку; вона може не вiдповiдати метi дослiдження

^ 6. Що можна вважати найбільшою перевагою у здобуванні первинної інформації за допомогою панелі споживачів:

1. добрі відносини, що складаються з об'єктами спостережень

2. можливість відстеження тенденцій та зменшення зусиль на забезпечення репрезентативності вибіркового дослідження

3. невеликі витрати на отримання інформації

4. відсутність впливу на відповіді

^ 7. Що є головною відмінністю спостереження як методу отримання первинної інформації:

1. легкість визначення деяких демографічних рис покупців

2. невтручання в процес виникнення даних

3. найменші витрати

4. непотрібність співробітництва покупців

^ 8. Що є головною перевагою експерименту як методу отримання первинної інформації:

1. контролювання усіх чинників, що можуть вплинути на продаж

2. переконливість результатів

3. втручання в процес виникнення даних

4. можливість використання технічних засобів реєстрації даних

^ 9. Що характеризує лабораторний експеримент:

1. спецiально створенi умови, що надають повний контроль чинникiв

2. невтручання в процес виникнення даних

3. неможливiсть цiлком виключити вплив стороннiх чинникiв

4. дає найбiльш переконливi данi

^ 10. Що характеризує польовий експеримент:

1. дає найбiльш переконливi данi, бо проводиться у реальних умовах

2. можна цiлком виключити вплив стороннiх чинникiв

3. невтручання в процес виникнення даних

4. потребує незначних витрат

^ 11. Оберiть вiрне твердження:

1. головними перевагами телефонного опитування можна вважати можливiсть отримати данi швидко, вiдносно недорого, одразу ввести їх до комп'ютерної бази даних

2. якщо фiрма обмежена у коштах, а анкета мiстить нескладнi запитання, доцiльно вiддати перевагу особистому iнтерв'ю

3. найменш надiйний спосiб опитування - особисте iнтерв'ю

4. у теперiшнiй час найефективнiшим способом комунiкацiї з будь-якими споживачами є опитування у всесвiтнiй мережi

^ 12. Що означає "репрезентативнiсть" вибiрки:

1. можна поширити результати, отриманi при вивченнi частини, на всю популяцiю (генеральну сукупнiсть)

2. питомi витрати на її проведення мiнiмальнi

3. що вона зiбрана в найбiльш стислi строки

4. що респонденти належать до найбiльшої групи популяцiї

^ 13. Який з критеріїв відноситься до мікрофакторів:

1. природні катаклізми

2. конкуренти

3. демографічна ситуація

4. мода

14. Який з критеріїв не відноситься до макрофакторів:

1. дефіцит сировини в країні

2. технології в галузі

3. прихильність традиціям серед населення

4. контактні аудиторії

^ 15. Такі фактори як економічні, політичні, ринкові, конкурентні, міжнародні, соціальні слід віднести до:

1. зовнішніх неконтрольованих

2. зовнішніх контрольованих

3. внутрішніх неконтрольованих

4. внутрішніх контрольованих

^ 16. Такі фактори як комплекс маркетингу фірми, ресурси та цілі підприємства слід віднести до:

1. зовнішніх контрольованих

2. зовнішніх неконтрольованих

3. внутрішніх контрольованих

4. внутрішніх неконтрольованих

17. В одному районі обрана група жінок, яким за 50 років і більше. Всіх жінок у цій групі попросили щодня записувати, які магазини і кіоски вони відвідували протягом одного місяця. Як називається такий тип маркетингового дослідження:

1. панель торговців у роздріб

2. аудит роздрібної торгівлі

3. дослідження розподілу частот

4. панель споживачів

^ 18. Виберіть правильний варіант для продовження твердження: "Під час процесу маркетингових досліджень Ви намагаєтеся підтвердити або відкинути":

1. детальне обговорення проблеми

2. результати

3. робочу гіпотезу

4. сумніви

^ 19. До зовнішніх джерел інформації не входять:

1. перепис населення

2. видання Держкомстату України

3. " Бізнес-Путівник по Росії"

4. звіти торговельного персоналу

Розрахунок мінімального розміру вибірки.

Вибірка - це частина населення, відібрана для проведення маркетингового опитування.

^ Репрезентативна вибірка - вибірка , результати якої можна розповсюдити на всю генеральну сукупність споживачів.

Формула безповторної вибірки (чітка фіксація респондентів виключає ситуації повторного опитування людини, яка вже приймала участь в дослідженні):



n – мінімальний розмір вибірки;

tλ – нормоване відхилення (за таблицею Стьюдента);

N – розмір популяції;

δ2 - дисперсія;

Δ – граничне відхилення.

^ Дисперсія для кількісної ознаки визначається за формулою:



Дисперсія для якісної ознаки:



р – частка об'єктів «пробного» опитування, яким притаманна ознака, яку вивчають.

Якщо розмір вибірки не менше 50 можна скористатися даними наступної таблиці:

Таблиця 1

λ, %

60

70

80

85

90

95

95,4

97

99

99,7

tλ

0,84

1,03

1,29

1,44

1,65

1,96

2,0

2,18

2,58

3,0

λ – задана імовірність.

Приклад 1.

У населеному пункті, де проживає N=5000 сімей, необхідно з надійністю  = 95,4% визначити:

а) середньомісячні витрати сім'ї на покупку товару А з граничною помилкою 1 = 0,1 грн; б) частку сімей, що мають мікрохвильові печі з граничною помилкою 2 = 4%.

Потрібно розрахувати, скількох респондентів необхідно опитатати для забезпечення заданої точності для обох параметрів, якщо пробне опитування 8 чоловік (!!) дало наступні результати (згруповані в таблиці):

Результати опитування споживачів (пілотна вибірка)

Витрати на товар А, грн. в місяць

10

11

12

14

Наявність мікрохвильової печі

-

Так

-

-

Число респондентів, що дали таку відповідь

4

2

1

1

Розв’язування:

Для  =95.4% за таблицею 1 знаходимо =2,0.

1) Розрахуємо мінімальний розмір вибірки для визначення середньомісячних витрат сімей на покупку товару А (кількісний параметр).

Визначимо середньозважені витрати на товар А і середньозважені значення за квадратом :

(>= 4-х значущих цифр)

(>= 5-х значущих цифр)
Визначимо дисперсію для кількісної ознаки:


Мінімальний розмір вибірки для першої ознаки:

чоловік

2) Розрахуємо мінімальний розмір вибірки для визначення якісної ознаки (частки сімей, що мають мікрохвильові печі).

У «пілотній» вибірці доля таких сімей складає p=2/8=0,25 (позитивно відповіло 2 респонденти з 8), тому дисперсія рівна:



Тоді мінімальний розмір для якісної ознаки:

чоловік

Для обох досліджуваних параметрів необхідну точність забезпечить вибірка величиною nчоловік.

^ Практичне завдання.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconТема Зміст та система сучасного маркетингу Зміст теми
Соціально-економічна сутність маркетингу, еволюція змісту та форм маркетингу, характерні особливості сучасного маркетингу
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconСучасного маркетингу
Залежно від етапів еволюції маркетингу, сфер його використання, характеру попиту на ринку товарів І послуг, кінцевої мети І способів...
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconВступ до сучасного українського конституціоналізму
Конституціоналізм – політико-правова система держави І суспільства. Історична ретроспектива сучасного конституціоналізму
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconОсновні тенденції та особливості сучасного розвитку науки в Україні....
Тема Основні тенденції та особливості сучасного розвитку науки в Україні. Система наукових досліджень (2 год.)
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconКонспект лекцій з дисципліни
Суть та причини розвитку маркетингу. Основні принципи та функції маркетингу. Сучасні тенденції розвитку маркетингу
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconКомплекс маркетингу: економічна сутність, складові Методика розробки...
Розділ теоретичні та методологічні аспекти формування та використання комплексу маркетингу підприємствами
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconЗадача пп «Адвокат +»
Маркетинг як система економічної діяльності. Маркетинг як ринкова конкуренція. Потреба. Запит. Попит. Товар. Обмін. Увага. Ринок....
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconТема система права
Системність є однією з основних ознак права, виступає як його іманентна властивість, що втілюється, насамперед, в таких категоріях...
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconТести
На думку керівника відділу маркетингу бюджет маркетингу передбачає розподіл коштів за
Тема Система І характеристика сучасного маркетингу iconПитання, що виносяться на колоквіум та залік з дисципліни «Вступ...
Тема Особливості професії інженера-механіка сучасного машинобудівного виробництва: нормативно-правова база підготовки інженера-механіка,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка