Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя




НазваБоже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя
Сторінка3/11
Дата конвертації12.10.2013
Розмір1.21 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

^ ДЕНЬ ВІЧНИХ ОБІТІВ

1 травня 1933 року

Поєднання з Ісусом в день вічних обітів. Віднині Твоє серце стає моїм надбанням, а моє серце належить Тобі. Сама згадка Твого імені, Ісусе є насолодою для мого серця. Воістину, ні на мить я не змогла би жити без Тебе, Ісусе. Нині душа моя потонула в Тобі, як у єдиному своєму скарбі.

Слова Господа Ісуса під час вічних обітів: "Обручнице Моя, навіки поєднались наші серця. Пам’ятай, кому ти присягала."

Не все можна виповісти словами.
^ МОЄ ПРОХАННЯ НА ПОХОРОННОМУ ПОЛОТНІ

Похоронне полотно – це велике, широке чорне полотно, в центрі якого вишитий білий хрест. Сестри перед вічними обітами лягають на це полотно, яким потім закриваються. Цим був даний знак, що сестри, які склали вічні обіти, "вмерли для світу". Між тим дзвони дзвонять, як на похоронах. Богослужитель, найчастіше єпископ, кропить освяченою водою це полотно, при цьому каже слова: "Встань, ти, яка вмерла для світу, і Ісус Христос хай освягить тебе".

Я просила Господа, щоби Він дав мені ласку ніколи не ображати Його добровільно і свідомо жодним, навіть найнезначнішим, гріхом, чи недосконалістю.

Ісусе, уповаю на Тебе. Ісусе, люблю Тебе усім серцем. У найважчі хвилини Ти є моєю матір’ю.

З любові до Тебе, Ісусе, я вмираю сьогодні цілковито для себе, а починаю жити для більшого прославлення святого Імені Твого.

Любове, понад усякою любов’ю, о Пресвята Трійце, віддаюся Тобі як жертва благоговіння, як всепальна жертва повного самознищення". І через це самознищення прагну возвеличити Твоє Ім’я, Господи. Маленьким пуп’янком рожі падаю до Твоїх ніг, Господи, нехай тільки Тобі буде відомий запах тієї квітки.
^ ТРИ ПРОХАННЯ В ДЕНЬ ВІЧНИХ ОБІТІВ

Ісусе, я знаю, що сьогодні ні в чому Ти мені не відмовиш.

Перше прохання: "Ісусе, найдорожчий мій Обранцю, прошу Тебе про торжество Церкви, особливо в Росії та Іспанії, прошу благословенства для св. Отця Пія XI й усього духовенства, ласки навернення запеклих грішників, особливого благословенства й світла для священиків, у котрих буду в житті сповідатись".

Друге прохання: "Прошу благословенства для нашого згромадження, великої ревності в ньому. Благослови, Ісусе, Мати-Генеральну ігуменю та вчительку новичок, цілий новіціат, усіх настоятельок, моїх найдорожчих батьків. Уділи Своєї благодаті нашим вихованкам, так зміцни їх Своєю ласкою, щоб ті, хто залишає наші домівки, більше ніколи не образили Тебе жодним гріхом. Ісусе, благаю Тебе за мою вітчизну – борони її від ворожих нападів.

Третє прохання: "Ісусе, прошу Тебе за ті душі, котрим молитва потрібна найбільше. Прошу Тебе за вмираючих: будь милосердним до них. Благаю також Тебе, Ісусе, про визволення всіх душ із чистилища.

Ісусе, довіряю Тобі окремі особи: своїх сповідників, отця Андраша, священика Чапуту, професора Сопоцька, одного священика, одного монаха, якому я так багато завдячую, та всіх тих, за кого доручено мені молитись. У цей день Ти можеш вчинити все для тих, про кого прошу. Для себе ж грошу Тебе, Господи, перетвори мене цілковито на Себе, утримуй мене неустанно в святій ревності до Твоєї хвали. Даруй мені ласку й силу духа у всьому сповняти Твою святу волю.

Дякую Тобі, мій найдорожчий Обранцю, за ту гідність, якою Ти мене обдарував, а особливо за ті королівські герби, які мене віднині прикрашають і яких не мають навіть ангели: це хрест, меч і терновий вінець. Але, мій Ісусе, понад усе дякую Тобі за Твоє Серце. Воно є усім для мене".

Матір Божа, Пресвята Діво Маріє, моя Мати, Ти в особливий спосіб є тепер моєю Матір’ю, Це тому, що Твій улюблений Син є моїм Обранцем, а, отже, ми обоє – Твої діти. Зважаючи на Сина, Ти маєш мене любити. Маріє, найдорожча моя Мати, скеровуй моє внутрішнє життя, щоби воно було миле Твоєму Синові.

Всемогутній Боже, в цю хвилину найбільшої ласки, якою навіки Ти єднаєш мене зі собою, я, така мізерна, з найбільшою вдячністю падаю до Твоїх ніг, наче маленька і незнана квітка. Аромат цієї квітки любові щоденно буде здійматися до Твого престолу.

В хвилини боротьби і страждань, темряви й сум’яття, туги і смутку, в хвилини важких випробувань, в ті хвилі, коли я не знайду ні в кого зрозуміння, ба, навіть усіма зганьблена і зневажена пам’ятатиму день вічних обітів, той день незбагненної Божої благодаті.
^ ОСОБЛИВІ ПОСТАНОВИ З РЕКОЛЕКЦІЙ

1 травня 1933 року

Любов до ближнього. Це по-перше: послужливість до сестер; по-друге: не говорити про відсутніх й оберігати честь ближнього; по-третє: радіти успіхам ближнього.

За кожне приниження подякую Господеві Богові. Особливо помолюся за того, хто дасть мені можливість упокоритися. Віддам себе на користь душ, не рахуватимусь із жодною жертвою, килимком стелитимусь під ноги сестер, по якому вони зможуть не тільки ступати, але й витирати ноги. Буду слугувати їм непомітно, не на людський показ. Досить, що Бог бачить.

Знову настали сірі будні. Урочистий час вічних обітів минув, але в душі залишилась велика Божа благодать. Відчуваю, що повністю належу Богові, відчуваю себе Його дитиною, що перебуває у Його, цілковитій власності. Моє уповання на Його наймилосердніше Серце є безмежним. Я з Ним неустанно поєднана. Видається, що Ісус не міг би бути щасливим без мене, а я – без Нього. Хоча я добре розумію, що, як Бог, є Сам у собі щасливий і до свого щастя не потребує абсолютно ніякого створіння. І все ж доброта змушує Його віддаватися створінню, до того ж з такою незбагненною щедрістю.

Після вічних обітів я залишилась у Кракові, бо, ще не вирішено, куди поїду: у Вільно чи Рабку. Аж одного дня Мати-Генеральна викликала мене й повідомила, що я їду у Вільно. Проте до 27 травня я перебувала у Кракові.

Завтра маю виїхати у Вільно. Сьогодні сповідалася в отця Андраша, котрий наділений великим Божим духом. Цей священик звільнив мої крила для злету до найвищих вершин. Заспокоїв мене і велів вірити в Боже провидіння. "Вір і йди сміливо", – сказав. Після тієї сповіді дивна сила Божа влилася в мене. Отець наголошував, що я повинна бути вірною Божій ласці, і додав: "Якщо й надалі ти збережеш оту простоту і послух, то нічого поганого з тобою не станеться. Уповай на Бога, ти – на добрій дорозі і в добрих руках: Божих руках".

Сьогодні, 27 травня 1933 р., я виїжджаю у Вільно. Коли я вийшла й окинула поглядом дім, сад, новіціат, з очей раптово бризнули сльози. Пригадала усі добродійства і ласки, які уділив мені Господь. Несподівано побачила Господа біля квітника і почула: "Не плач. Я завжди з тобою". Присутність Бога, що оповила мене тоді, супроводжувала мене протягом усієї подорожі. Дозволено мені заїхати у Ченстохову.

Вперше я побачила Матір Божу, коли вранці, о п’ятій годині, пішла на відкриття ікони. Молилася безупинно до одинадцятої години, а здавалося, ніби щойно зайшла. Місцева мати-настоятелька прислала по мене сестру, аби я прийшла на сніданок. Я хвилювалась, бо запізнювалась на поїзд. Багато що сказала мені Божа Матір. Я віддала їй свої вічні обіти, відчувала, що є її дитиною, а Вона – моєю Матір’ю. Вона не відмовила мені у жодному проханні.

Сьогодні я вже у Вільно. Монастир складається з маленьких порозкиданих хаток. Сестер лише вісімнадцять. Усі прийняли мене дуже сердечно. Настали дні праці, боротьби і страждань. Все йде своїм належним чином.
^ СВЯТО МАТЕРІ БОЖОЇ МИЛОСЕРДЯ

5 серпня 1933 року

Сьогодні я отримала велику і незбагненну ласку. Ласку суто внутрішню, за яку щиро вдячна Богові у цьому житті та у вічності.

Ісус сказав мені, що найбільшу Його прихильність здобуду через розважання над Його Болісними Муками. Завдяки такому розважанню багато світла спливає на мою душу. Хто бажає навчитися справжньої покори, нехай роздумує над Христовою мукою.

Коли я роздумую про Ісусову муку, до мене приходить чітке усвідомлення багатьох речей, які раніше я не могла зрозуміти. Хочу уподібнитися до Тебе, Ісусе, до Тебе, розіп’ятого, замученого, приниженого. Христе, залиши в душі й у моєму серці відбиток Своєї покори.

Люблю Тебе безмірно! Тебе, змордованого, такого, яким Тебе описує пророк: зміненого великими стражданнями до невпізнання. Таким люблю Тебе безмірно. Одвічний і неосяжний Боже, що зробила з Тобою любов?..
^ ТАЄМНИЦЯ ДУШІ

Вільно, 1934 рік

Якось сповідник велів мені спитати Господа, що означають ті два промені, що їх зображено на іконі. Я пообіцяла запитати.

Під час молитви я почула з душі: "Ці два промені означають Кров і Воду. Блідий промінь – це вода, яка несе виправдання душі; червоний промінь – це кров, яка є життям душ. Ті два промені вийшли з надр Мого Милосердя тоді, коли Моє умираюче Серце було на хресті пробите списом.

Ті промені заступають душі від гніву Мого Отця. Щасливий той, хто житиме під їх покровом, бо його не досягне справедлива Божа рука. Бажаю, щоб перша неділя після Великодня була святом Милосердя.

Утішається Моє Серце званням "Милосердя". Розголошуй, що Милосердя є найвизначнішою властивістю Бога. Всі витвори Моїх рук увінчані Милосердям".

Одвічна Любове, прагну, щоб Тебе пізнали всі душі, які Ти створив. Хотіла б я стати священиком: безустанно розповідала б про Твоє милосердя грішним душам, охопленим розпукою. Хотіла би бути місіонером і нести світло віри в дикі, краї, щоб і там душі спізнали Тебе, а я – віддана задля них у жертву – хотіла би вмерти мученицькою смертю, якою вмер Ти заради мене і заради них. Можу піти на мученицьку смерть через повну самопосвяту й самозречення з любові до Тебе, Ісусе Христе, і до безсмертних душ. Велика любов і дрібні речі перетворює на великі, і лише любов надає вартості нашим вчинкам. І чим чистішою стане наша любов, тим менше поживи матиме в нас очисний вогонь страждань. Отоді страждання перестане бути для нас мукою, а стане насолодою.

Я просила Господа, щоби Він уділив мені ласки, аби моя натура була відпорною й сильною супроти впливів, що інколи намагаються відвернути мене від духу статуту та дрібних положень. Бо вони є наче ті молі, що хочуть знищити наше внутрішнє життя і, напевно, зруйнували б його, якщо душа є свідомою тих дрібних порушень, але все ж легковажить ними, як речами малими. Не має значення, що я часто наражаюся на прикрості й уїдливість. Аби лише мій дух перебував у гармонії з духом статуту, обітів та чернечих приписів.
^ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР 1934 рік

Ісус мовив мені: "Прагну, щоб ти віддала себе в жертву за грішників, а особливо за ті душі, які втратили надію на Боже милосердя".
БОГ І ДУШІ

(Акт пожертви)

Перед небом і землею, перед усіма Ангельськими Хорами, перед лицем Найсвятішої Діви Марії, перед всіма небесними Силами засвідчую Єдиному в Трійці Богові, що в єднанні з Ісусом Христом, Ізбавителем душ, нині добровільно віддаю себе в жертву за навернення грішників, а особливо за ті душі, які втратили надію на Боже милосердя. В цілковитій смиренності віддаючись Божій волі, приймаю всі муки, страхи і тривоги, якими сповнені грішники, а натомість віддаю їм усі утіхи моєї душі, які спливають на мене від Бога. Одним словом, я жертвую за них усе: Служби Божі, святі Причастя, покути і умертвлення, молитви. Не лякають мене удари – удари Божої справедливості, бо я перебуваю в єднанні з Ісусом. О, мій Боже, я прагну в такий спосіб віддячити Тобі за тих, котрі не довіряють Твоїй доброті. Уповаю всупереч всякій надії на безмежжя Твого милосердя. Господи, мій Боже, частко – частко моя навіки, в цьому акті пожертви опираюсь не на власні сили, але на силу і міць, які випливають із заслуг Ісуса Христа. Щоденно повторюватиму цей акт складання жертви такою молитвою, якої Ти Сам мене навчив, Ісусе: "О Кров і Вода, що виплинула з Серця Ісуса джерелом Милосердя для нас, уповаю на Тебе".

^ СЕСТРА ФАУСТИНА

ВІД НАЙСВЯТІШОЇ ЄВХАРИСТІЇ

ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, СЛУЖБА БОЖА

29.03.1934 року

Коли я одержала від свого сповідника дозвіл на виконання цього акту пожертви, то невдовзі пізнала, що для Бога милим був той акт. Я відразу почала відчувати його наслідки. В одну мить моя душа стала, наче скеля: черства, повна терзань і неспокою. Різні блюзнірства і прокльони лізли мені в вуха. Недовіра і розпач закрались у моє серце. Таким є стан нещасних, котрий я прийняла на себе. Спочатку я дуже злякалась тих жахів, але після першої ж сповіді заспокоїлась.

Коли якось зайшла до того художника, котрий малював ікону, то побачила, що вона є не настільки гарна, як справжній вигляд Ісуса. Це мене дуже засмутило. Коли я повернулась додому, то відразу подалася до каплиці й виплакалась. Я запитала в Господа: "Хто може зобразити Тебе у всій Твоїй красі?" У відповідь пролунало: "Не в красі фарб і вправності пензля велич цієї ікони, але в Моїй ласці".

Одного разу я перебувала з вихованками в саду. Незважаючи на їх галас, я почула слова: "Молись за мене". Я не могла повністю зрозуміти ті слова, замислилась, хто б то міг бути. Відійшла на кілька кроків від вихованок й одразу почула: "Я – сестра". Та сестра була в той час у Варшаві, а я – у Вільно. "Молися за мене доти, поки я не попрошу перестати. Я вмираю". Негайно я почала ревно молитися за неї до вмираючого Серця Ісуса. Молилася так без спочинку від третьої до п’ятої години. Тоді почула: "Дякую", і я зрозуміла, що вона вже померла. Наступного дня під час Служби Божої я гаряче молилася за спасіння її душі. Пополудню надійшла листівка, яка сповістила, що сестра померла о такій-то годині. Саме в той час вона просила: "Молися за мене".

Якось мене відвідала Матір Божа. Вона була сумною, а очі мала опущені додолу. Вона дала зрозуміти, що має мені щось сказати, а, з іншого боку, нібито не хоче про це говорити. Я почала просити, щоби Вона промовила й поглянула на мене. Марія вмить звела на мене очі і, сердечно посміхнувшись, сказала: "Ти зазнаєш страждань через хворобу і лікарів. Тобі випаде також чимало мук через оту ікону, але не бійся".

Наступного дня я захворіла і дуже мучилась. Все було так, як про це провістила Божа Матір. Проте моя душа підготовлена до страждань, а вони постійно супроводжують мене у житті.
^ НІЧНА АДОРАЦІЯ ЩОЧЕТВЕРГА

9 серпня 1934 року

Я відправляла адорацію від 23 до 24 години. Її я відбула за навернення запеклих грішників, особливо за тих, що втратили надію на Боже милосердя.

Ісус дав мені пізнати, якою милою для Нього є винагороджувальна молитва. Він сказав: "Молитва покірної і люблячої душі вгамовує гнів Мого Отця і прихиляє море благословінь".

Після адорації напівдорозі до келії мене обступило дуже багато великих чорних собак. Вони стрибали, вили, хотіли роздерти мене на шматки, Я здогадалася, що це не пси, а біси. Один із них люто кричав: "За те, що ти цієї ночі відібрала в нас стільки душ, ми розірвемо тебе на шматки". Я їм відповіла: "Якщо на те воля наймилосерднішого Бога, рвіть мене на шматки, бо я на це слушно заслужила. Адже я є найнікчемнішою з грішників, а Бог – завжди святий, справедливий і безмежно милосердний". У відповідь всі біси вигукнули: "Тікаймо, вона не сама, з нею – Всемогутній". І щезли, як пил, як гамір на дорозі, а я спокійно, закінчуючи «Тебе, Боже, славимо», йшла собі далі до келії, роздумуючи над безмірним і незглибимим Божим милосердям.

Одного разу мій сповідник (отець Сопоцько) спитав мене, як повинен бути розташований напис на іконі, бо він весь не поміщається. Я сказала, що помолюсь і наступного тижня дам відповідь. Коли, відійшовши від сповідальниці, я проходила повз Найсвятіші Тайни, отримала внутрішнє осяяння, як повинен виглядати цей напис. Ісус нагадав, що, як казав Він і першого разу, три слова повинні бути виділені: "Ісусе, уповаю на Тебе". Я зрозуміла, що Ісус прагне, щоб там було поміщене усе звернення, але особливо не наполягає на цьому. Однак наголошує на цих трьох словах:

"Я даю людям начиння, з яким вони мають приходити по ласки до джерела милосердя. Тим начинням є ікона з написом: "Ісусе, уповаю на Тебе".

Під кінець триденних реколекцій я побачила, що йду по нерівній дорозі й щораз спотикаюся. Зауважила, що мене супроводжує якась постать, яка весь час намагається мене підтримати. А я цим невдоволена і прошу, щоб вона полишила мене, бо я хочу йти сама. Однак ця постать, яку я так і не змогла впізнати, ні на мить не покидала мене. Мій терпець увірвався, я обернулась до неї і відштовхнула, тут упізнала, що то мати-настоятелька. В ту ж мить бачу, що це не вона, а сам Ісус Христос. Він уважно подивився на мене і дав зрозуміти, як Йому боляче, коли навіть у найнезначнішій справі я не намагаюсь виконувати волю настоятельки. "Її воля – це Моя воля". Я попросила пробачення у Господа, а цю пересторогу взяла собі глибоко до серця.

Одного разу сповідник попросив мене, аби я помолилася за сповнення Його задумів і почала відмовляти дев’ятницю до Матері Божої. Під кінець молитов я побачила Богоматір з Дитятком Ісусом на руках, а також свого сповідника, що стояв на колінах біля її ніг і розмовляв з Нею. Я не зрозуміла, про що він говорив, бо була поглинута розмовою з Дитятком Ісусом, котре спустилось з рук Матінки Божої і наблизилось до мене. Я не могла надивуватись Його красі. Вловила кілька слів з того, що Божа Матір промовила до сповідника. А сказала таке: "Я – не лише Цариця Неба, а й Мати Милосердя і твоя Мати. Тоді простягнула руку, в якій тримала покров, і прикрила ним священика. В ту ж мить видіння зникло.

Яке то велике благо мати духовного провідника! Швидше вдосконалюєшся в чеснотах, виразніше спізнаєш Божу волю, правильніше її виконуєш, йдеш надійною й безпечною дорогою. Провідник вміє оминути скелі, об які можна розбитися. Наведу лише один приклад.

Якось я звернулась до Ісуса з проханням подати мені тему для розважань. Отримала таку відповідь: "Веди роздуми про пророка Іону і його місію". А пополудню члени згромадження приступили до сповіді. Коли я звірялась своєму духівникові, той пояснив, що хочемо ми того, чи ні, а мусимо сповняти Божу волю, і навів приклад пророка Іони. Після сповіді я замислилась, звідки сповідникові відомо, що Бог велить мені роздумувати про Іону, адже я не обмовилась йому про це, і почула слова: "Коли священик є Моїм заступником, то не він діє, а Я через нього. Його бажання – це Мої бажання". Бачу, як Господь оберігає Своїх заступників. Сам спрямовує їх дії.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconРозмова з таємним пророком1
Послання, дані Марії Божого Милосердя, вивчаються церквою. Офіційної думки ще немає. Ми продовжуємо перекладати послання І заохочуємо...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconМолитва
Надішли мені Твого ангела утішителя, бо мій біль є тяжким та глибоким. Прийди мені на допомогу, Господи милосердя та співчуття. Допоможи...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconАкафіст до Божої Матері Неустанної Помочі
Вибрана Владичице І джерело Божої ласки!* Ось ми, зібравшись,* припадаємо з вірою до Твого преславного образу,* де Ти повсякчасно...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconКнига Об’явлення Відповідь
Відповідь: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість – Галатам 5: 22-23
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconКонцерт учнівського
Голос закулісами. Вітайте! Президент Ради учнівського самоврядування ДашаІльманенко та помічниця з питань турботи та милосердя Діана...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconІванів – другий лист
Ми любимо вас, бо істина є у всіх нас І буде з нами вічно. 3 Незаслужена доброта, милосердя І мир від Бога, Батька, І від Ісуса Помазанця,...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconСерпень
Загибель світу – то кара Божа чи наслідок розбрату, зажерливості й жорстокості самих людей? Чи здатні сьогодні протистояти кривавим...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconЛановичі, св. Миколая Самборский деканат
Святої Родини 1608 року, який зараз знаходиться в Олеському відділенні Львівської картинної галереї (лкг). У 1775р закупили ще один...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconДев’ятниця до божої матері зарваницької
Бог. Як найкращий Син, Він любить свою Найсвятішу Матінку І не може відмовити, коли Вона Його про щось попросить. А особливо, коли...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconМетодичні рекомендації та плани семінарських занять під час підготовки...
Вимоги до читацького щоденника: читацький щоденник заповнюється від руки. В щоденнику вказується ім’я автора, назва твору, П.І. Б....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка