Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя




НазваБоже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя
Сторінка2/11
Дата конвертації12.10.2013
Розмір1.21 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

22 лютого 1931 року

Ввечері, коли я була в келії, побачила Господа Ісуса, зодягненого у біле. Одна рука була здійнята до благословення, а друга – торкалася грудей. З розрізу вбрання на грудях виходили два великі промені: один червоний, а другий блідий. Мовчки вдивлялась я в Господа. Душа моя була переповнена страхом і одночасно великою радістю. Трохи згодом сказав мені Ісус: "Намалюй ікону з того, що бачиш, і підпиши: "Ісусе, уповаю на Тебе". Прагну, щоб цю ікону вшановували спершу у вашій каплиці, а потім – по всьому світу.

Обіцяю, що душа, яка віддаватиме шану цій іконі, не занапаститься. Обіцяю їй також перемогу над ворогами ще тут, на землі, а особливо в годину смерті. Я сам боронитиму її, як своєї хвали".

Коли я розповіла про це сповідникові, то почула у відповідь, що це стосується моєї душі. Він порадив: "Малюй образ Божий у своїй душі". Коли я відійшла від сповідальниці, то почула: "Мій образ вже є у твоїй душі. Я прагну, аби було встановлено свято милосердя. Бажаю, щоб та, пензлем вималювана ікона була урочисто освячена в першу неділю після Великодня. Та неділя повинна стати святом Милосердя.

Прагну, щоби священики проголошували це велике Милосердя Моє до грішних душ. Нехай грішник не боїться наблизитись до Мене. Горю полум’ям Милосердя. Хочу пролити його на людські душі".

А ще скаржився мені Ісус: "Недовіра душ шматує Моє нутро. Та ще більше болить Мене недовіра вибраної душі. Незважаючи на Мою невичерпну любов, не довіряють Мені. Навіть смерті Моєї їм замало. Горе душі, що зловживає цим".

Коли я розповіла настоятельці про те, чого Бог вимагає від мене, то вона попросила, щоб Ісус підтвердив це якимось виразнішим знаком.

Коли я просила Ісуса, аби Він подав якийсь знак на свідчення, що Він – справді Бог і Господь мій, і від Нього походять всі ці вимоги, то почула внутрішній голос: "Дам це пізнати настоятелькам тими ласками, які уділю через цю ікону".

Втомлена тими різними труднощами, я рішуче постановила собі перед прийняттям вічних обітів попросити отця Андраша, щоби він звільнив мене від отих внутрішніх натхнень й обов’язку намалювати ікону. Вислухавши сповідь, отець Андраш відповів: "Ні від чого тебе не увільняю. Не можна тобі ухилятися від тих внутрішніх натхнень, але про все необхідно розповідати сповідникові, абсолютно необхідно. В іншому випадку ти можеш зійти на манівці, незважаючи на ті великі Божі ласки. Поки що сповідайся в мене, але знай, що мусиш мати постійного сповідника".

Але Ісусова доброта є безмежною. Він обіцяв мені видиму допомогу на землі, і невдовзі я отримала її у Вільно. Впізнала я ту Божу поміч в особі отця Сопоцька. Ще поки приїхала у Вільно, бачила його внутрішнім зором. Одного дня побачила його в нашій каплиці, між вівтарем і сповідальницею. Тоді почула в душі голос: "Це опора твоя на землі. Він допоможе тобі виконати Мою волю".

Отця Сопоцька Бог дуже любить. Кажу це тому, бо пересвідчилась, як сильно в певні моменти проявляється Божа опіка над ним. Тішуся безмежно, що Бог має таких обранців.

Якось уночі прийшла до мене одна з наших сестер, яка померла два місяці тому. Належала вона до першого хору. Я побачила її в жахливому стані. Вона була вся охоплена полум’ям, обличчя спотворював біль. Це тривало коротку мить, а потім вона зникла. Я вся затремтіла, бо не відомо, де вона зазнає мук: в чистилищі, чи в пеклі. Проте я подвоїла молитви за неї. Наступної ночі вона з’явилася знову, але в ще гіршому стані. Полум’я було ще жахливішим, на обличчі можна було бачити відчай. Мене дуже це здивувало, що після молитов, які я за неї жертвувала, побачила її в ще важчому становищі. "Мої молитви нічим не допомогли тобі?" – питаю.

"Нічим твоя молитва не допомогла й нічим не допоможе".

"А ті молитви, які жертвувало за тебе ціле згромадження, також не принесли тобі полегшення?"

"Ні, вони пішли на користь інших душ".

"То, якщо мої молитви нічим тобі не допомагають, прошу не приходити до мене".

Вона відразу зникла. Але я не переставала молитися. Через деякий час вона знову вночі прийшла до мене, але вже в іншому стані. Вже не була у полум’ї, обличчя світилося, очі сяяли радістю. Вона сказала, що я люблю ближнього по-справжньому, що багато інших душ скористало з моїх молитов. Вона заохочувала мене, щоб я не припиняла молитися за душі, які страждають у чистилищі. Казала, що сама вже недовго буде залишатися там. Дивними бувають, одначе, присуди Божі.
^ ВІЛЬНО 26 жовтня 1934 року

У п’ятницю, коли я разом з вихованками йшла з саду на вечерю (а була вже за десять хвилин шоста), побачила Ісуса Христа над нашою каплицею. Виглядав так, як намальований на іконі. Ті два промені, що виходили з серця Ісуса, огорнули нашу каплицю та лазарет, а далі – усе місто, і розлились на увесь світ. Тривало це десь чотири хвилини, потім зникло. Одна дитина, що йшла разом зі мною, теж зауважила ті промені. Ісуса, однак, вона не бачила, як і те, звідки ті промені виходять. Була цим дуже схвильована і розповіла іншим дівчатам. А ті почали з неї сміятись, що їй щось привиділось, що то, може, було світло з аероплану. Але дівчинка наполягала на своєму й казала, що вона ще ніколи в житті не бачила таких променів.

Коли я пішла на адорацію, то відчула близькість Бога. Незабаром побачила Ісуса та Марію. Те видіння наповнило мене великою радістю, і я запитала Господа: "Яка Твоя воля, Ісусе, в тій справі, про яку велів мені спитати сповідник?" Ісус відповів: "Моя воля є такою, щоби він залишався тут і сам не звільнявся".

Потім я запитала: "Чи правильним є напис "Христос – Цар Милосердя?" "Я є Царем Милосердя" – була відповідь. Не сказав: "Христос". "Бажаю, щоб та ікона була виставлена в першу неділю після Великодня. Ця неділя є святом Милосердя. Через Слово, що стало Тілом, даю пізнати безмір Мого Милосердя.

І так воно дивно склалось, що все йшло за Господнім бажанням: перше пошанування Ікони вірними відбулося в першу неділю після Великодня. Три дні вона була виставлена на загальний огляд та складання пошани.

Все ще можна було витримати. Але коли Господь зажадав від мене намалювати ікону, тоді справді почали обмовляти мене й поглядати, наче на якусь істеричку та мрійницю. Ті балачки ставали дедалі голоснішими. Одна з сестер, прийшла до мене на довірливу розмову. Почала мені співчувати, мовляв: "Чую, як кажуть про тебе, що ти фантазерка, маєш якісь видіння. Бідолашна сестро, захищайся". Ця щира душа розповідала, що чула. Я ж мусіла щоденно вислуховувати щось подібне. І як все те мене мучило, одному Богові відомо. Я постановила все перетерпіти і не вдаватись у пояснення. Декого дратувало це моє мовчання, а особливо найбільше цікавих. Інші, проникливіші, казали, що сестра Фаустина, мабуть, повинна бути дуже близько до Бога, якщо вона має силу зносити стільки страждань. Я бачила перед собою наче дві групи суддів. Намагалася здобутися на внутрішній і зовнішній спокій. Намагалася уникати розпитувань про свою особу. Здавалося, що деякі сестри просто отримували приємність від того, аби будь-яким чином дошкулити мені. Дратувала їх моя терплячість, але Бог давав мені сили сприймати це спокійно.

Та якось одна з настоятельок так розгнівалася на мене й так мене принижувала, що я вже думала, що не витримаю. Казала мені: "Дивачка, істеричка, візіонерка. Забирайся з кімнати, щоб я тебе й не знала". Що тільки не сипалося на мою голову! Коли я вернулася в келію, то впала долілиць перед хрестом, дивилась на Ісуса і не могла й слова вимовити. А перед іншими таїлася і вдавала, ніби нічого не трапилось. Диявол завжди намагається скористатися таким моментом. Я почала занепадати духом: ото маю нагороду за вірність і щирість! Як можна бути щирою, коли зовсім не знаходиш зрозуміння. Ісусе, Ісусе, вже не витримую! Я знову впала на землю під тим тягарем. Покрилась потом, і мене почав огортати якийсь страх. Не маю на кого внутрішньо опертись. І тут я почула голос: "Не бійся. Я – з тобою". Дивне світло просвітило мій розум, і я усвідомила, що не повинна піддаватись смуткові. Якась сила влилась у мене, і я вийшла з келії, сповнена нової відваги знести ці страждання.

Моїм мукам приходив кінець. Господь надав мені обіцяну допомогу. Бачу її у двох священиках: отцеві Андраші й отцеві, професорові Сопоцько. Під час реколекцій перед вічними обїтами вперше я була цілком спокійною. Пізніше мене наставляв професор Сопоцько. Так сповнилася обіцянка Господа Бога.

Протягом кількох днів моя душа була в стані якби неперервного екстазу. Відчуття присутності Бога ні на мить не полишало мене. Моя душа перебувала в безперервному єднанні з Господом. Але це не стояло на заваді виконанню щоденних обов’язків. Я відчувала, що перетворююсь на любов, я вся горіла любов’ю. Неустанно потопала в Богові, Бог з такою величезною силою притягував мене до Себе, що моментами я не усвідомлювала, що знаходжуся на землі. Стільки часу я сковувала Божу ласку й боялась її. А тепер Господь сам через отця Андраша усунув усі труднощі. Дух мій звернувся до сонця і розквіт в Його променях для Нього Самого, вже не ... (тут запис обривається).

Я змарнувала багато що з Божої благодаті, тому що завжди боялася впасти в оману, хоча Бог так непереборно притягав мене до Себе, що противитись Його ласці часто було понад мої сили. Ісус настільки наповнював мою душу Своїм миром, що навіть якби я й хотіла непокоїтись, то вже не могла. Отоді й пролунало в мені: "Аби ти не мала сумнівів, що всі ті вимоги походять від Мене, то Я обдарую тебе таким глибоким спокоєм, що, хоча б ти й хотіла хвилюватись і тривожитись, вже не буде це в твоїй силі. Лише любов переповнюватиме твою душу, аж до самозабуття".

Часто в моїй душі відлунювали і такі слова: "Кріпись для боротьби".
^ ПРОБАЦІЯ ПЕРЕД ВІЧНИМИ ОБ1ТАМИ

Варшава, 1933 рік

За кілька тижнів перед тим, як повідомили мене, що я відбуватиму пробацію (проба, іспит зрілості майбутньої монахин)і, почула, увійшовши до каплиці, Ісусові слова: "В цю мить настоятельки оголошують, хто з сестер складатиме вічні обіти. Не всім буде дано таку ласку, вони самі в цьому винні. Хто не користає з малих ласк, той не отримує великих. Але тобі, Моя дитино, Я цієї ласки уділяю". Радісний подив огорнув мою душу, бо кілька днів тому одна з сестер сказала мені, що я не відбуватиму третьої пробації. Мовляв, вона сама подбає, щоб не допустити мене до обітів. Я змовчала, хоча мені стало дуже прикро. Я, як могла, намагалася приховати свій біль.

У листопаді 1932 року я приїхала у Варшаву на третю пробацію. Після сердечних привітань з настоятельками, увійшла в невелику капличку. Раптом мою душу охопила Божа присутність, я почула: "Доню Моя, прагну, аби твоє серце уподібнилося до Мого милосердного серця. Ти вся повинна бути пройнята Моїм Милосердям".

Дорога мати-наставниця одразу ж спитала, чи я вже була в цьому році на реколекцїях. Я заперечила. Тоді вона зауважила, що спочатку я повинна відбути принаймні триденні реколекції.

Богу дякувати, у Валендові якраз проходили восьмиденні реколекції, і я могла до них приєднатися. Однак знову з’явились труднощі з моїм від’їздом. Одна особа дуже противилась тому, так що я вже мала не їхати.

Після обіду я зайшла на п’ятихвилинну адорацію, як раптом побачила Ісуса, який мені мовив: "Доню Моя, багато ласк готую тобі, що ти їх одержиш під час реколекцій, котрі завтра розпочнеш". Я відповідаю; "Ісусе, але ж реколекції вже відбуваються, а я не повинна на них їхати". "Готуйся завтра розпочати реколекції, а Я полагоджу твій виїзд з настоятельками", – і зник, Я почала гадати, як воно буде. Та вмить відкинула роздуми й присвятила той час молитві до Духа Святого, аби просвітив мене і дав збагнути всю мою вбогість. Потім я вийшла з каплиці та взялась до своїх занять. Але невдовзі мене покликала Мати-Генеральна: "Сестро, ще сьогодні поїдете з матір’ю Валерією у Валендів, щоб уже завтра розпочати реколекції".

...Перший день реколекцій. Зранку я постаралася першою бути в каплиці. Перед розважаннями мала ще трохи часу, аби відмовити молитви до Святого Духа і Пресвятої Матері. Благала Божу Матір, щоб Вона випросила мені ласку непомильності в моїх внутрішніх натхненнях, щоби я правильно сповнила будь-яку волю Божу.

Отець, котрий вів реколекції, приїхав з Америки, Прибув він у Польщу ненадовго. Сам вигляд цієї людини свідчив про велич духа. Аскетизм та зосередженість були його характерними рисами. Але, незважаючи на всі чесноти цього священика, мені було дуже важко відкрити йому свою душу щодо ласк. Признатися в гріхах завжди легко, а щоб звіритись з ласк, то справді мушу чинити над собою велике зусилля та й тоді не про все можу розповісти.

Отець виголосив коротку лекцію й відразу зайшов у сповідальницю, я дивлюсь, аж жодна з сестер не підходить. Я підхопилася зі свого місця і за мить була біля ґраток. Не було часу задумуватися. Отож, замість того, щоб розповідати отцеві про всі ті сумніви, які посіяно в моїй душі щодо Господа Ісуса, я почала звірятися з усіх спокус. Проте сповідник відразу збагнув мою ситуацію і сказав: "Ти тому не довіряєш Господеві Ісусові, що Він так ласкаво з тобою поводиться. Отож, сестро, будь цілковито спокійною. Ісус є твоїм Учителем, а твоє спілкування з Ним не є ані істерією, ані мрійництвом, ані ілюзією. Знай, що ти – на добрій дорозі. Старайся бути вірною тим ласкам і не ухиляйся від них".

Коли я відійшла від сповідальниці, то така незбагненна радість залила мою душу, що я мусіла усамітнитись від сестер у куточку саду, аби повністю віддатися серцем Богові.

Про оновлення обітів. Як тільки я прокинулась вранці, то відразу всім духом потонула в Богові, в цьому океані любові. Після оновлення обітів і святого Причастя я раптом побачила Ісуса, і Він ласкаво звернувся до мене: "Доню Моя, зазирни в Моє Милосердне Серце". Коли я вдивилася в те Найсвятіше Серце, то побачила, як із нього витікають ті ж самі промені, що й на іконі – як Кров і Вода. Я зрозуміла, яким великим є Господнє Милосердя. І знову Ісус милостиво заговорив: "Доню Моя, розповідай священикам про Моє незбагненне милосердя. Палить Мене полум’я милосердя. Я хочу виливати його на душі. Але душі не хочуть вірити в Мою доброту". І зник.

Сьогодні – третя пробація. Ми зібралися у матері Малгожати. Вона розпочала з молитви й пояснення, в чому полягає третя пробація. Нагадала, якою великою є благодать вічних обітів. Раптом я голосно розплакалась. В одну мить постали перед зором моєї душі всі Божі ласки, а я видалась собі такою мізерною й невдячною перед Богом. Сестри почали картати мене за те, що я плачу. Але мати заступилася за мене і сказала, що не дивується.

Коли закінчилася ця година, я пішла до Найсвятіших Тайн і, відчуваючи свою найбільшу нужденність та нікчемність, попросила Його милосердя, аби Він зволив вилікувати й очистити мою бідну душу. Отоді пролунали слова: "Доню Моя, вся твоя убогість згоріла у вогні Моєї любові, наче стебельце, вкинуте у незрівнянний ні з чим жар. А цим приниженням ти здобуваєш для себе та інших душ ціле море Мого милосердя".

Моїм обов’язком протягом усього часу пробації було допомагати сестрі, що пильнувала за виглядом одягу. При цьому я мала багато нагод для вправляння в чеснотах. Інколи по три рази я мусіла ходити з білизною до деяких сестер і не могла їм догодити. Але я пізнала й великі чесноти деяких сестер, які завжди просили давати їм щось благесеньке. Захоплював мене такий дух покори й умертвлення,

В час адвенту (час, який триває чотири тижні до Різдва Христового) в моїй душі прокинулась така велика туга за Богом, що мій дух поривався до Нього з такою силою, яка лише була в його єстві. Тоді Господь послав мені найбільше світла пізнання Його властивостей.

Першою властивістю, яку дав мені спізнати Господь, є Його святість. Святість ця є такою великою, що перед Ним тремтять всі Влади і Сили. Чисті духи затуляють своє обличчя й поринають у безупинну адорацію. Єдиним висловом їхнього найвищого пошанування є "Святий". Божа святість проливається на Божу Церкву і на кожну душу, що до неї належить. Проте не однаковою мірою. Одні душі наскрізь пронизані нею, а є й такі, що ледве животіють.

Друге пізнання, яке уділив мені Господь, – це Його справедливість. Справедливість Його є такою великою й проникливою, що сягає самої істоти речей. Все постає перед Ним в оголеній правді, і ніщо не може приховатись від Нього.

Третьою властивістю є Любов і Милосердя. І я зрозуміла, що, найвищою властивістю є Любов і Милосердя, Воно єднає творіння з Творцем. Найбільшу любов і незмірне милосердя розпізнаю у Втіленні Слова та Його спокутній жертві. З цього я збагнула, що та властивість є найвищою в Богові.

Святий вечір. Сьогодні я тісно єдналася з Богоматір’ю. Ввечері, перед тим, як поділитися просфорою, я зайшла в каплицю, щоб у душі поділитися з дорогими для мене людьми, і просила в Матері Божої ласк для них. Під час різдвяної відправи мені привиділось в просфорі мале Дитя Ісус. Хоча Дитя мале, Його велич пронизувала мою душу. Глибоко вразила мене та таємниця, те велике самоприниження Бога, те незбагненне Його самознищення. Це жило в моїй душі через усі свята.

Сьогодні сказав мені Христос: "Прагну, щоб ти глибше зрозуміла ту любов, якою палає до душ Моє серце. А зрозумієш її тоді, коли розважатимеш над Моєю Мукою. Благай про Моє милосердя для грішників, бо Я прагну їхнього порятунку. Коли з розкаяним серцем і вірою ти відмовиш цю молитву за якогось грішника, то Я подарую йому ласку навернення. Ця молитва така: "О Кров і Вода, що виплинула з Серця Ісуса, як джерело Милосердя для нас, уповаю на Тебе".

В останні дні свят, коли я відправляла Святу Годину, побачила Ісуса Христа, котрий зазнавав мук бичування. Якими невимовними були ті тортури! Як тяжко страждав Ісус при бичуванні! О нещасні грішники, як ви стрінетесь у день суду з тим Ісусом, якого зараз так катуєте?! Його кров стікає на землю, тіло подекуди почало відпадати, а на плечах я зауважила вже оголені деякі кості... Тихий стогін і зітхання вихоплювалися в Ісуса.

Якось Ісус дав мені зрозуміти, наскільки милою є для Нього душа, яка вірно дотримується правил. За це вона здобуває більшу винагороду, ніж за покуту й велике умертвлення.

Колись Господь сказав мені: "Доню Моя, твоє уповання й любов сковують Мою справедливість, так що Я не можу карати, бо ти Мені перешкоджаєш". Такою великою силою володіє душа, сповнена віри!

Сьогодні приїхала до мене рідна сестра. Коли вона відкрила мені свої наміри, я перелякалась, чи ж це можливо. Гарною є та душа в очах Божих, але її оповила така темрява, що вона не знала, як собі зарадити. Все бачила в чорних барвах. Бог у доброті Своїй дав її під мою опіку на два тижні. Та скількох жертв коштувала мене ця душа, лише одному Богові відомо. Ні за жодну душу я не склала перед Його престолом стільки пожертв, страждань і молитов, скільки за неї. Врешті, я відчула, що таки випросила в Бога уділити їй ласки. Коли роздумую про це, то вбачаю в тому справжнє чудо. Тепер знаю, яку силу в очах Божих має молитва заступництва.

Під час цього посту я часто відчувала в усьому тілі Муку Господа Ісуса. Все, що витерпів Ісус, глибоко переживаю в своєму серці. Але назовні нічим не виявляю своїх страждань. Лише сповідникові відомо про це.

Пасхальна утреня. Сьогодні під час воскресної утрені побачила Господа Ісуса у великому сяйві. Він наблизився до мене й мовив: "Мир вам, діти, – здійняв руку і поблагословив. На Його руках, ногах і боці ясніли незгладимі рани. А коли Він глянув на мене з такою великою лагідністю й любов’ю, що душа моя вся заглибилася в Нього, сказав: "Ти взяла велику участь у Моїй Муці, тому Я дам тобі значну частку з Моєї слави й радості".

А наступного дня після святого Причастя я почула голос: "Доню Моя, поглянь у безодню Мого милосердя і віддай тому Моєму милосердю честь і славу. Вчини це так: збери всіх грішників з усього світу й заглиб їх у безмір Мого милосердя. Хочу віддаватися душам. Дитя Моє, Я спраглий душ. На Моє свято – свято Милосердя – будеш оповіщати увесь світ і приводити знеможені душі до джерела Мого милосердя. Я зцілю їх і зміцню".
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconРозмова з таємним пророком1
Послання, дані Марії Божого Милосердя, вивчаються церквою. Офіційної думки ще немає. Ми продовжуємо перекладати послання І заохочуємо...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconМолитва
Надішли мені Твого ангела утішителя, бо мій біль є тяжким та глибоким. Прийди мені на допомогу, Господи милосердя та співчуття. Допоможи...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconАкафіст до Божої Матері Неустанної Помочі
Вибрана Владичице І джерело Божої ласки!* Ось ми, зібравшись,* припадаємо з вірою до Твого преславного образу,* де Ти повсякчасно...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconКнига Об’явлення Відповідь
Відповідь: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість – Галатам 5: 22-23
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconКонцерт учнівського
Голос закулісами. Вітайте! Президент Ради учнівського самоврядування ДашаІльманенко та помічниця з питань турботи та милосердя Діана...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconІванів – другий лист
Ми любимо вас, бо істина є у всіх нас І буде з нами вічно. 3 Незаслужена доброта, милосердя І мир від Бога, Батька, І від Ісуса Помазанця,...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconСерпень
Загибель світу – то кара Божа чи наслідок розбрату, зажерливості й жорстокості самих людей? Чи здатні сьогодні протистояти кривавим...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconЛановичі, св. Миколая Самборский деканат
Святої Родини 1608 року, який зараз знаходиться в Олеському відділенні Львівської картинної галереї (лкг). У 1775р закупили ще один...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconДев’ятниця до божої матері зарваницької
Бог. Як найкращий Син, Він любить свою Найсвятішу Матінку І не може відмовити, коли Вона Його про щось попросить. А особливо, коли...
Боже Милосердя Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої Милосердя iconМетодичні рекомендації та плани семінарських занять під час підготовки...
Вимоги до читацького щоденника: читацький щоденник заповнюється від руки. В щоденнику вказується ім’я автора, назва твору, П.І. Б....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка