„Затверджено” Кафедра української мови І літератури




Скачати 151.24 Kb.
Назва„Затверджено” Кафедра української мови І літератури
Дата конвертації30.08.2013
Розмір151.24 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Затверджено” Кафедра української мови і літератури


Проректор з навчальної роботи Навчальний рік 2011 – 2012

___________________________ Семестр ІI .

“ ____” ______________ 2011 р. Форма навчання: денна, заочна

РОБОЧА ПРОГРАМА

з фольклорної практики

для студентів І курсу

ННІ гуманітарної освіти

денної та заочної форм навчання

Термін проходження практики:

з по липня року (2 тижні)

Кількість годин керівнику на одну групу:

36 годин (денна форма навчання)

18 годин (заочна форма навчання)


Програму склали
канд. пед. наук, доцент Базиль Людмила Олександрівна

канд. пед. наук, доцент Гоголь Наталія Валеріївна

^ Затверджено на засіданні кафедри української мови і літератури
Протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.


Зав. кафедри Новиков А.О.

Декан ННІ гуманітарної освіти Лучкіна Л.В.

^ Програма фольклорної практики

Фольклорна практика покликана розширювати уявлення майбутніх словесників про роль фольклору в житті народу, динаміку розвитку мистецтва родинного слова, формувати уміння доцільного користування фольклорним мовленням, розуміння його естетичного забарвлення, психологічного ефекту і на цій основі виробляти мовне чуття, мовний смак, що вкрай необхідне для розвитку його інтелекту, творчих здібностей, свободи мислення. Лише вчитель як "елітарна мовна особистість" здатний виховати елітарну особистість учня, майбутнього громадянина і патріота Української держави .

^ Головною метою фольклорної практики є комплексне обстеження сучасного стану розвитку фольклору обраного району. Студенти здійснюють записи уснопоетичних творів, мелодій, набуваючи при цьому навичок фольклористичної праці. Звертається увага на структуру фольклорного матеріалу різних вікових і професійних груп населення, місце в ньому традиційних фольклорних жанрів і пісенних та оповідних новотворів, з’ясовуються вияви міжнаціональних мистецьких зв’язків, впливу на фольклор літератури, професійного музичного мистецтва.

Таким чином, учасники практики виконують важливе наукове завдання: накопичують матеріал для дослідження процесів, що визначають еволюцію сучасного українського фольклору. Записи творів можуть бути згодом підготовлені до публікації, стати основою для написання наукової роботи.

Під час практики відбувається актуалізація знань, набутих при вивченні курсу «Усна народна творчість», розширюється уявлення майбутніх словесників про роль фольклору в житті народу, про динаміку розвитку мистецтва слова. Щоденне спілкування з різними категоріями населення допомагає виховному розвитку майбутніх педагогів.

Під час навчально-наукових експедицій інтенсифікується розвиток професійно-педагогічного мислення, творчих здібностей, набувається дослідницький досвід, необхідний для підготовки до інноваційної педагогічної діяльності. Навчальні практики вважаються етапами особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури; перебування в навчальних експедиціях створює можливості для самоактуалізації та різносто­роннього прояву індивідуальності. Позитивним наслідком практики є поява у студента-філолога нового бачення майбутнього фаху, що характеризується зміцнілою впевненістю у правильності вибору професії, потребою в удосконаленні професійної компетенції.

Успішне проведення практики залежить від її організації, методики збирання і оформлення фольклорного матеріалу. Студенти-практиканти повинні знати:

  • хто збирав або збирає нині в обраній ними місцевості фольклорний матеріал;

  • чи є в даній місцевості музеї фольклорної творчості;

  • чи відбуваються обрядові свята, конкурси збирачів фольклору;

  • чи існують масові форми пропаганди фольклорного мистецтва (фольклорно-етнографічні концерти, огляди-конкурси фольклорних колективів, окремих виконавців, районні і міжрайонні фольклорні свята, фестивалі народної пісні і танцю);

  • чи є в даній місцевості учасники районних, обласних, республіканських конкурсів фольклорних колективів;

Записуючи фольклорний твір, студенти-філологи повинні зосередити увагу на словесному тексті. При цьому бажано використовувати технічні засоби (магнітофон, фотоапарат, відеокамеру).

^ Збирання матеріалу

У перший день практикант відвідує сільраду конкретного населеного пункту, знайомиться із сучасними чи колишніми учасниками художньої самодіяльності. Слід також з’ясувати прізвища, імена, по батькові знавців фольклорних творів різних жанрів, розпитати жителів про односельців, які вміють і люблять співати, знають багато загадок, приказок і прислів’їв, часто використовують їх у мові, вважаються майстрами цікавої оповіді.

Обов’язковою вимогою до збирача є повага співрозмовника, особливо людини похилого віку, чуйність, ввічливість. У багатьох випадках необхідно виявляти витримку, терпляче вислухати розповідь про речі, які вас не цікавлять, щоб потім перевести розмову в потрібне русло. Носіями фольклору є переважно люди похилого віку, отже, потрібно зважити на фізичну перевтому цих людей при бесіді.

Звичайно, не варто одразу розпочинати розмову з питань про фольклор, прохання заспівати, розповісти казку. Спочатку доцільна розмова на нейтральну тему, а вже потім поступово переходити до питань побутування фольклору в селі (місті).

У цій справі дуже багато залежить від уміння збирача фольклору правильно організувати працю. Вирушаючи на зустріч з виконавцем, варто детально поміркувати, яким чином побудувати бесіду: з яких питань почати і як перейти до записування.

Трапляється, що один і той самий твір можна почути від різних виконавців. Бажано кожного разу записувати його, щоб потім зіставити варіанти. Якщо відмінностей між текстами не буде або вони незначні, твір записується лише один раз. Якщо будуть відмінності, твір записується двічі або кілька разів повністю і щоразу додається примітка: «порівняйте з №....».

Запис фольклорних творів радимо здійснювати у природних умовах: вдома, на вулиці, під час перепочинку в полі. Виконавець при цьому почуває себе впевненіше, легше пригадує напівзабуті твори.

При розмові може допомогти присутність слухачів з числа місцевих жителів, родичів виконавця, котрі сприятимуть заохоченню інформатора до виконання пісні чи прози.

Варто занотовувати, коли, в яких умовах, чому виконувався саме такий твір, чи існували стосовно твору якісь обмеження. Якщо мова йде, наприклад, про весільну пісню, слід встановити, коли, в який період весілля вона співалася, кому призначалася, чи виконується вона під час сучасного весілля. Подібні деталі доречні при записі інших обрядових пісень.

З’ясуйте, які зміни і чому відбулися у ставленні до творів різних жанрів за життя одного покоління: як проходило, наприклад, загадування загадок раніше і як проходить тепер, кому розповідали казки раніше, а кому - тепер.

Слід звертати увагу на ігрові моменти, що супроводжують виконання деяких творів. Важливими є етнографічні спостереження, які допомагають більш детально розкрити зміст того чи того жанру усної народної творчості.

Запис мусить передавати всі особливості мови виконавця. Діалектизми, русизми, жаргонізми, просторічні слова не можна замінювати на літературні слова. Якщо значення того чи іншого слова незрозуміле, попросіть виконавця витлумачити його і включіть дане пояснення до приміток. Особливо будьте уважними до архаїзмів, наявність яких свідчить про те, що текст набув сучасної форми кілька століть тому. Обов’язково зверніться до виконавця за поясненням змісту цих слів.

Твір слід записувати повністю, включаючи повтори, вигуки, вставні слова і речення, зауваження виконавця, забороняється записувати текст з пам’яті. Доречно при записах скористатись магнітофоном, хоча це не виключає потреби в записі текстів на папері.

Після зустрічі з інформатором слід уважно перечитувати свої записи, переписати їх, знайти недоліки, на які треба звернути увагу.

Метою практики є також спостереження над особливостями розвитку фольклорного твору.
^
Опрацювання матеріалу

Зібрані під час практики тексти переписуються у загальний зошит, в якому нумеруються сторінки. Кожен текст незалежно від розміру має свій порядковий номер.

Зошит відкриває історико-етнографічний нарис. У ньому характеризується населений пункт, де проходила практика. Подається коротка історія села (міста), опис його географічного становища, сучасного розвитку економіки і культури, відомостей про мешканців.

Потім подається матеріал, присвячений інформаторам. Доцільно, щоб це були постійні мешканці населеного пункту. Розповідь може йти як про них, так і від імені них. Бажано мати фотографії інформаторів, що може полегшити сприймання фольклорного твору.

Фольклорний матеріал, зібраний під час практики, варто згрупувати за жанрами. На початку кожного розділу вміщується розповідь про виконавця, потім переписуються почуті від нього твори. Завершують розділ коментарі та примітки до текстів.

^ Орієнтовна послідовність запису творів:

  1. Календарно-обрядові пісні:

а) величальні (колядки, щедрівки, посипалки);

б) веснянки;

в) русальні;

г) купальські;

д) петрівочні;

е) жнивні (зажинкові, власне жнивні, обжинкові).

  1. Родинно-обрядові пісні:

а) весільні;

б) голосіння.

  1. Замовляння.

  2. Ліричні пісні:

а) соціально-побутові (козацькі, чумацькі, рекрутські та солдатські, бурлацько-наймитські, заробітчанські);

б) родинно-побутові пісні (про кохання, про жіночу долю, гумористичні та сатиричні, колискові).

  1. Думи та історичні пісні.

  2. Казки:

а) про тварин;

б) чарівні;

в) соціально-побутові.

  1. Легенди та перекази.

  2. Анекдоти.

  3. Балади.

  4. Коломийки та частівки.

  5. Малі фольклорні жанри:

а) загадки;

б) прислів’я та приказки;

в) скоромовки;

г) забавлянки;

д) лічилки.

  1. Народна драма.

У коментарях та примітках наводяться відомості про умови та обставини, в яких виконуються тексти, змальовуються обряди, ритуальні дії, з якими пов’язані твори, пояснюються діалектизми та рідковживані слова. Все, що говоритиме виконавець про твір, варто навести в цій частині.

Упорядкування фольклорних матеріалів

Існує два способи упорядкування фольклорних матеріалів.

Перший полягає в тому, що тексти з усіма даними і коментарями відразу записують на окремих аркушах. Потім їх збирають за жанровою приналежністю в одну папку, нумерують і реєструють.

^ Другий спосіб. Чернетки переписують начисто в загальний зошит, розміщують матеріали за виконавцями. Спочатку записують дані про інформатора, а тоді тексти виконаних ним творів. Кожний текст повинен мати свій порядковий номер. У зошиті нумеруються сторінки. На обкладинці зошита позначають час і місце проведення практики.

^ Зразок оформлення титульної сторінки зошита

Матеріал фольклорної практики

зібрано в с. Некрасовому

Глухівського району Сумської області

з по червня 20 року

Збирач: студент 12 групи,

ННІ гуманітарної освіти

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

Дем’янчук Віктор Олександрович
У кінці записів подається зміст записаних народних творів у згаданому вище порядку. Якщо потрібно скласти зміст записів на магнітофонній плівці, то назви творів фіксують із вказівкою на їх жанрову приналежність у тій послідовності, в якій вони були записані. Проти кожного жанру ставлять порядкові номери відповідних текстів.

Важливе значення має електронний каталог фольклорної практики. На основі поданих матеріалів студентами-дослідниками укладаються добірки текстів для шкільних кабінетів української літератури, краєзнавчих музеїв, будинків народної творчості.

Разом із записами текстів кожен учасник фольклорної практики подає звіт про виконану роботу, для складання якого бажано вести щоденник, де подається стисла характеристика зібраного фольклорного матеріалу (за жанрами), творчі портрети інформаторів, спостереження над побутуванням фольклорних творів, впливу на фольклорну традицію засобів масової інформації. Майбутнім учителям-словесникам доцільно замислитись над психологією, філософією казки, легенди, пісні, прислів΄я. Безумовно, кожен фольклорний твір має значний вплив на розвиток почуттів і поведінки особистості.

^

Питальник фольклорної практики


Календарно-обрядова поезія.

  1. Як відзначалися у давнину святки у вашій місцевості? Запишіть розповідь.

  2. Як проходив свят-вечір? Які обряди пов’язувалися з ним ? Що говорилося при цьому?

  3. У які дні прийнято було колядувати, в які щедрувати? Який був склад групи колядників (кількість, вік, стать)? Як розподілялися обов’язки між ними: чи був “береза”, “міхоноша”? Чи були серед колядників ряжені? Чи не виконували вони якихось сценок? Що носили з собою колядники?

  4. Де виконувалися величальні пісні (під вікнами, в приміщенні)? Співалася одна пісня для всіх членів сім’ї чи колядки адресувалися персонально господареві, господині, парубкові, дівчині? Записати їх тексти.

  5. Якими формами колядники дякували за обдарування? Які формули погроз на випадок поганого обдарування були відомі?

  6. Чи практикується колядування та щедрування зараз? Як воно відбувається? Чи виконуються сучасні щедрівки?

  7. Чи відомий у вашій місцевості звичай засівання (посипання)? Які пісні виконували посипальники? Що примовляли при засіванні?

  8. Чи відбувалися на Новий рік дівочі ворожіння? Як і про що ворожили дівчата?

  9. Коли зустрічали весну і які при цьому виконувалися обряди, весняні ігри, танці; як закликали весну; які пісні співали, зустрічаючи весну, хто їх співав?

  10. На який час припадало свято русалії; які обряди і пісні виконувалися на «русальний тиждень (великдень)», з якими віруваннями вони пов’язані?

  11. Яке було уявлення про русалок? Кого вважали русалками, де вони жили, в які стосунки вступали з людьми? Як проводили русалок, якими піснями?

  12. Як відзначали в селі ніч на Івана Купала? Хто брав участь у цьому святі? Які обряди і повір’я пов’язані з ним (збирання лікарських рослин, прикрашання дерева, запалювання вогнища, стрибання через вогонь, купання у водоймищі, ворожіння)?

  13. Які ігри, хороводи, розваги, пісні виконувалися на свято Купала? Як виготовляли Марену, Купала? Чи відзначається свято Івана Купала в наш час?

  14. Чи виконували обряди, пов’язані зі святом Петра і Павла, які пісні виконувалися при цьому?

  15. Які обряди і пісні виконувалися перед початком і наприкінці жнив?

  16. Які відбувалися обряди вшанування першого і останнього снопа, «завивання бороди», плетення вінка і вітання господаря? Які пісні супроводжували ці обрядові дії, хто їх співав?


Родинно-обрядова поезія.

  1. Важливі події родинного життя супроводжувалися обрядами (родини, хрестини, пострижини, одруження і т.д.). Чи співалися при цьому пісні? Кому вони призначалися?

  2. Що спiвають у вас у pодинi на наpодинах? У чому педагогiчне значення цих пiсень?

  3. Як проходив весільний обряд у даній місцевості, з яких частин складався? Як довго тривало весілля?

  4. Як проходило сватання, кого кликали в старости, чи використовували старости в розмові алегоричні прийоми ловлі куниці, купівлі-продажу телички, ягниці? Якими словами батьки благословляли молодих? Чи співали на сватанні пісень?

  5. Як відбувався обряд заручин? Які пісні при цьому співалися?

  6. Які пісні виконували коровайниці, випікаючи весільний хліб; про що співали, плетучи вінок і завиваючи «гільце»?

  7. Як запрошували молоді гостей на весілля? Чи співалися при цьому пісні? Які саме?

  8. Як проводилося розчісування коси перед весіллям та дівич-вечір? Записати пов’язані з цим обрядом пісні.

  9. Як називалися учасники весілля з боку молодого й молодої (бояри, дружки, світилки, старости тощо), в чому полягали їх функції?

  10. Чи були серед весільних пісень сумні, жартівливі, сатиричні? Хто їх співав і коли?

  11. Чи співалися пісні у понеділок, які саме? Які обряди справляли у цей день?

  12. У яку пору найчастіше відбуваються весілля? Яке ставлення до традиційних обрядів сьогодні молоді, середнього і старшого покоління?

  13. Які обрядові дії супроводжували похорони; з якою метою і в якій послідовності вони виконувались?

  14. Чи зустрічається звичай голосити на похоронах, коли і хто голосить, від кого вчилися голосити? Які голосіння поширені у вашій місцевості?

  15. Чи голосять при відвідуванні могил родичів у поминальні дні?


Замовляння

  1. Як і коли виконувалися замовляння, хто їх виконував; чи існував зв’язок між замовляннями і календарними та родинними обрядами?

  2. Які існували господарські, родинно-побутові, суспільно-громадські, лікувальні замовляння?

  3. Які замовляння, на думку виконавців, були шкідливими, а які корисними?

  4. Чи були в даній місцевості люди, що виконували замовляння, як їх називали (знахарі, шамани, чаклуни, шептухи)?

  5. Чи користуються замовляннями зараз? Яке ставлення до них?

Ліричні пісні

  1. Як розуміють виконавці жанрову суть ліричної пісні, її своєрідність?

  2. Які види суспільно-побутових (чумацькі, рекрутські та солдатські, наймитські) і родинно-побутових (про кохання, про жіночу долю) поширені в селі?

  3. Чи є загальновизнані виконавці ліричних пісень?

  4. Які ліричні пісні літературного походження знають і люблять виконавці?

  5. Яка сфера поширення та призначення сатиричних і жартівливих пісень? Записати тексти цих пісень.


Думи та історичні пісні

  1. Чи є в селі люди, котрі пам’ятають думи або їх уривки, знають, як виконуються ці твори?

  2. Чи перебували в цій місцевості кобзарі, бандуристи, лірники? Які пісні вони виконували?

  3. Які умови сприяли збереженню дум у даній місцевості, а які, навпаки, послужили їх зникненню?

  4. Які історичні пісні співали й співають у даній місцевості?

  5. Як виконавці пояснюють суть історичних подій, на яких ґрунтуються пісні; що знають про героїв пісень?

  6. Як спpияє школа популяpизацiї цих твоpiв?


Казки

  1. Яка мета казки?

  2. Якi мiсцевi pодинно-побутовi казки вам вiдомi?

  3. Чи популярні казки у даній місцевості зараз?

  4. Чи створюються нові казки? Хто їх автори?


Легенди та перекази

  1. Які легенди та перекази побутують у даній місцевості? З якого приводу вони розповідалися?

  2. Які є легенди про походження даного села, його назви, назви місцевих річок, лісів, гір, ярів тощо? Як ці легенди пов’язані з історією краю?

  3. Чи iснують у вашiй мiсцевостi легенди пpо pодиннi i сiмейнi pелiквiї?

Анекдоти

  1. Чи називають анекдоти в даній місцевості по-іншому: жарти, гуморески, усмішки і т.д.?

  2. Де, в яких життєвих ситуаціях і з якою метою розповідаються анекдоти?

  3. Які суспільно-побутові та родинно-побутові анекдоти побутують у даній місцевості? Чи зустрічається явище модернізації старих анекдотів?

  4. Чим пояснити популярність деяких анекдотів, чи існують анекдоти (давні і нові) на місцеві теми?

Балади

  1. Які балади родинно-побутового і соціально-побутового характеру відомі у вашому селі ?

  2. Чим пояснити популярність пісень-балад у народу ?

Коломийки та частівки

  1. Які короткі пісеньки відомі у вашій місцевості? Як їх називають?

  2. Які родинно-побутові та соціально побутові коломийки та частівки поширені у вашій місцевості?

  3. Чи були і є у вашому селі виконавці коломийок і частівок?

  4. Коли і де виконуються ці коломийки?

  5. Чи виникають нові коломийки і частівки? Яка їх ідейна спрямованість?

Малі фольклорні жанри

  1. Про які предмети і явища існують загадки в даній місцевості?

  2. Хто загадує загадки? Які види загадок знають виконавці?

  3. Якi загадки знають у pодинi?

  4. Чи pозумiють у сiм'ї пiзнавальнi, дидактичнi, естетичнi функцiї загадок?

  5. Чи відомі виконавцям казки, календарно-обрядові пісні та інші жанри фольклору, що містять у собі загадки?

  6. Чи використовувалися загадки на весіллі?

  7. Чи творяться загадки у наш час? Які їх теми? Яка роль у цьому школи, книжок і т.д.?

  8. Яку роль відводить народ прислів’ям та приказкам у житті? Які прислів’я та приказки втілюють народне ставлення до рідної землі, праці, науки й освіти?

  9. Чи поширені жартівливі прислів’я та приказки, твори про носіїв вад?

  10. Якi у вашiй мiсцевостi iснують пpислiв'я та пpиказки, пов'язанi з pодинним побутом, вихованням дiтей? Розкpийте їх суть.

  11. Чи зустрічаються у вашій місцевості забавлянки?

  12. Якi колисковi пiснi, забавлянки, пестушки, скоpомовки виконували i виконують доpослi для дiтей?

  13. Які існують прозивалки: прозивалки-прізвиська, прозивалки-портрети, прозивалки-діалоги, погрози у Вашому селі?

  14. Якi вiтання, побажання, звертання, поpiвняння для дiтей i пpо дiтей iснують у Вашiй мiсцевостi?

  15. Які відомі лічилки? Чи зустрічаються незрозумілі й викривлені слова в них? Як виконавці пояснюють ці слова?


Народна драма

  1. Як виявляються драматичні елементи в місцевих народних іграх, обрядах, фольклорі?

  2. Чи збереглися спогади про народний ляльковий театр (вертеп)? Яким був зміст вистав?

  3. Як називали того, хто показував вистави в ляльковому театру?

Схожі:

„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconМиколаївський національний університет імені в. О. Сухомлинського...
...
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconТестовий бал зовнішнього незалежного оцінювання (зно) з української...
У 2013 році максимально можливий тестовий бал за виконання завдань тесту з української мови та літератури – 107
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconНа заочну форму на­вчання за освітньо-кваліфікаційними прог­рамами...
«Правознавство»: 1) з української мови та літератури; 2) з історії України (визнаний профільним предметом); 3) або з іноземної мови,...
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconЗовнішнє незалежне оцінювання 2012 року з української мови І літератури (2 сесія)

„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconКафедра української мови І прикладної лінгвістики
Вчені помітили, що швидкість процесів неологізації значно збільшується в періоди великих суспільних змін, які зачіпають носіїв конкретної...
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconПрограма з української мови на базі основної школи програма з української...
Перший з них містить перелік основних розділів І тем з української мови, якими повинен володіти вступник та вміти їх використовувати...
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconРоботи
Суліма Лариса Василівна, учитель української мови та літератури Уманської міської гімназії
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconГрафік роботи консультпункту для абітурієнтів
Криловець Роман Анатолійович, заступник завідувача кафедри української мови І літератури
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconТвір нової української літератури: «Енеїда» І. Котляревського
«Вважають зачинателем нової української літератури», «Наталка Полтавка започаткувала нову українську драматургію, написану живою...
„Затверджено” Кафедра української мови І літератури iconКафедра української літератури
Робоча програма та навчально-методичні матеріали на допомогу студенту-філологу / Уклад. Василенко І. М. – Кривий Ріг: кдпу, 2010....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка