Урок №19-20




НазваУрок №19-20
Сторінка1/5
Дата конвертації02.08.2013
Розмір0.54 Mb.
ТипУрок
skaz.com.ua > Література > Урок
  1   2   3   4   5
Українська мова. Урок №19-20
Словосполучення

Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів. Слова у словосполученні пов'язані підрядним зв'язком: одне з них головне, інші — залежать від нього. Смисловий зв'язок і межі словосполучення виявляються за допомогою запитання від головного слова до залежного.

За характером головного слова словосполучення поділяються на іменні (головне слово — іменник, прикметник, займенник або числівник): ввічливий хлопець, цікавий для всіх, кожен з нас, четвертий зліва;дієслівніспівати в хорі, загорілий на сонці, прислухаючись до порадприслівниковінабагато зручніше.

Словосполучення входить до речення як його складова частина, є будівельним матеріалом для речення і може вйчленовуватися із речення. Наприклад, у реченні: Зацвіла в долині червона калина (Т. Шевченко) — є два словосполучення: червона калина — калина яка? — смислове відношення (предмет і його ознака) означальне; зацвіла в долині — зацвіла де? — смислове відношення (дія і місце) обставинне.

Словосполучення, до яких входять два самостійні слова, називаються непоширеними (гарна картина, дуже корисний, читати вголос).

Поширене словосполучення об'єднує в собі більше двох самостійних слів (буду говорити коротко, найбільш відомий хірург, літо п'ятдесят третього, людина похилого віку).

Схеми будови наведених словосполучень

http://subject.com.ua/ukrmova/zno/img1.jpg

Словосполучення точніше і повніше, ніж окреме слово, називає предмети, дії, ознаки. Порівняйте:

книжка — цікава книжка;

читати — читати газети.

Словосполучення не виражає думки, не має інтонаційного оформлення. Воно, як і слово, слугує матеріалом для побудови речень.

Зв'язок між словами у словосполученні виражається за змістом і граматично (зелене листя, а не, скажімо,«зеленої» листярозв'язати задачу, а не розв'язати «задач») або тільки за змістом (наполегливо працювати). Тільки за змістом пов'язуються з головним ті залежні слова, що не мають здатності змінюватись (прислівники і дієприслівники), а також неозначена форма дієслова.

Не належать до словосполучень однорідні члени речення, сполучення самостійного і службового слів (перед концертом, проти вітру, тільки недавно), складені форми частин мови (більш виразний, будуть розповідати), а також підмет і присудок як граматична основа речення (діти граються; фільм прекрасний).
^ Способи зв'язку слів у словосполученні

Основною ознакою словосполучень є підрядний зв'язок між головним і залежним словами. Розрізняють три види підрядного зв'язку: узгодження, керування і прилягання.

1. Узгодженням називається такий спосіб підрядного зв'язку, за якого залежне слово вживається в тій самій формі (роду, числа, відмінка), що й головне, тобто залежне слово узгоджується з головним: чарівний голос, чарівна музика, чарівне дзеркало.

При узгодженні зміна форми головного слова вимагає зміни форми залежного: чарівного голосу, чарівної музики, чарівним дзеркалом.

Повним називається узгодження, за якого залежне слово повністю узгоджує всі свої форми з формами головного. Як правило, це узгодження прикметників, порядкових числівників, окремих розрядів займенників, дієприкметників з іменниками: рання весна, п'ятий клас, своя людина, наш друг, виконане завдання, різальний інструмент.

Неповними називають узгодження залежного слова з головним, але не в усіх формах: село Дем'янівці, село Піски (немає узгодження в граматичних формах числа); село Гайшин, місто Яготин, лікар Ярова (немає узгодження в граматичних формах роду).

2. Керуванням називають такий спосіб підрядного зв'язку, за якого головне слово керує залежним, тобто вимагає, щоб залежне слово стояло у певному відмінку: співати пісню, писати листа, думати про справу, піклуватися про батьків, сказати друзям.

В українській мові розрізняють так і види керування: прийменникове, безприйменникове, сильне і слабке.

Безприйменникове (безпосереднє) — керування, за якого залежне слово не має прийменника: написати твір, приготувати обід, ввімкнути апарат, зустріти гостей.

Прийменникове (посереднє) — керування, за якого залежне слово має при собі посередника — прийменник: вчиться у школі, прийшов до нас, перемога за нами, працювати з металом.

За міцністю підрядного зв'язку розрізняють сильне і слабке керування.

Сильним називають керування, за якого головним словом є перехідне слово і воно вимагає від залежного форми тільки знахідного чи родового відмінка: готувати обід, випускати продукцію, складати іспити, не мати боргів, не ображати нікого, купити молока.

Слабке керування спостерігається у всіх інших словосполученнях, воно не вимагає тільки певного відмінка, здійснюється за допомогою прийменника: їхати до сестри, святкувати з сестрою, їхати на олімпіаду, спати на ліжку, спати до ранку, яблуко на яблуні, яблуко переді мною, яблуко для вас.

3. Прилягання — це такий спосіб підрядного зв'язку, за якого залежне слово приєднується («прилягає») до головного тільки за змістом. Зв'язком прилягання приєднуються незмінювані слова і форми:

— прислівники: ходити швидко, відповідати впевнено, сміятися радісно, вставати вранці, працювати добре, погано, сумлінно;

— неозначена форма дієслова: збиралися вчитися, любила грати, хотів їхати;

— дієприслівники: сидів думаючи, ішов вагаючись, читати лежачи, співають ідучи, виступав хвилюючись, дивитись стоячи.
Завдання та вправи

1. Випишіть із текстів словосполучення із керуванням.

I. Попереду височіли гори. Мимоволі перехоплювало подих від крутизни високих шпильчастих вершин, від духмяних пахощів. Різними барвами горів осінній ліс, та переважала червона й золота. Старі буки були наче щойно витягнуті з червоної фарби, ясні краплі якої ще й досі з тихим шелестом падали на землю. І серед цього полум'я і золота немов якийсь чародій розкидав примхливою рукою темно-зелені грона смерек. Повітря було наповнене пряною свіжістю нічного дощу, перестояними пахощами осінніх квітів. З ближнього міжгір'я струменів п'янкий хміль опалого листя (Л. Гуріненко).

II. Обвіяний духом поезії пісень, неба, тепла, квіток, він неначе бачив душею всю Україну, свою дорогу Україну будущего часу. Вона вся вставала перед ним, гарна, як рай, чудова, як дівчина першої пори своєї краси, вся засаджена садками, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Україна вставала перед ним із своїм гордим поетичним і добрим народом, без усякого ярма на шиї, із своєю мовою в літературі, із своєю наукою й поезією (І. Нечуй-Левицький).

2. Доберіть до українських словосполучень російські відповідники. Порівняйте засоби вираження у них синтаксичних відношень.

I. З.усіх сил, боротьба за владу, поїздка до моря, пливти катером, кращий за нас, яблуневий цвіт, екзамен із математики, подорожуючи лісом, за покликом серця, схильний до повноти, дорожчий за життя.

II. Больной гриппом, по вашему совету, синий от холода, сильнее остальных, невзирая на лица, старший по возрасту, поехать к родителям, бег с препятствиями, ухаживать за больным, знать больше всех, работать с увлечением.

3. Поясніть різницю між словосполученнями.

I. Українська мова — мова України; державний герб — герб держави; виробниче навчання — навчання на виробництві; майстерна робота — робота майстра; технологічний процес — технологія процесу; фінансовий звіт — звіт про фінанси; машинне відділення — відділення для машин.

II. Цікава праця — цікаво працювати; швидка їзда — швидко їхати; спокійне життя — спокійно жити; вільний перехід — вільно переходити; радісна зустріч — радісно зустріти; сумне прощання — сумно прощатися.
Речення

Від словосполучень та інших одиниць мови речення відрізняється тим, що є одиницею вищого рівня мови, а саме комунікативною. У формі речень твориться і виражається думка, передаються повідомлення, накази, прохання, питання,почуття і волевиявлення, тобто відбувається спілкування.

Речення — синтаксична одиниця, що виражає думку про реальні, бажані, можливі явища дійсності, відзначається смисловою та інтонаційною завершеністю. Характерною особливістю речення є наявність у ньому граматичної основи — одного або двох головних членів.

Речення класифікується за різними ознаками.

1. За метою висловлювання:

— розповідні, у них про щось або когось розповідається, щось описується. Розповідні речення мають свою інтонацію, що характеризується спокійним тоном, який підвищується на головній частині і спадає в кінці речення: А вранці полк вийшов на відкрите узлісся і, вражений, зупинився в німому зачаруванні (О. Гончар);

— питальними називаються речення, у яких є питання, що вимагають відповіді співрозмовника або спонукають його до роздумів. Питальні речення мають питальну інтонацію та питальні слова хто, що, чий, чи, невже, хіба, де, коли, як, чому та інші: Слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка). Різновидом питальних речень є риторичні речення. Вони не потребують відповіді на поставлене питання, а передають роздуми або виражене у питальній формі спонукання до дії: Чом, чом, чом, земле моя, так люба ти мені? (Народна творчість);

— спонукальними є речення, у яких виражається спонукання до дії, наказ, вимога, заборона, порада, заклик, побажання: ^ Сміливо ж, браття, до праці ставайте (Б. Грінченко).

2. За емоційністю висловлювання:

— неокличніМені дуже подобається рання осінь.

— окличніЯка чудова пора—рання осінь!

Окличними є більшість спонукальних речень, але й інші види речень можуть бути окличними, якщо виражають оклик, погрозу, захоплення, радість:

^ Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Леся Українка

3. За кількістю граматичних основ:

— прості (з однією граматичною основою): На Запоріжжі склалася залізна військова дисципліна (Із журналу);

— складні (з двома або більшою кількістю граматичних основ):

^ Уже й літо минулося, Зима вже надворі, А Марина сидить собі, Уже й не говорить...

Т. Шевченко

4. За характером граматичної основи:

— двоскладні (з підметом і присудком): Максим здивовано зупинився (В. Кучер);

— односкладні (з одним головним членом): Літо. Світає вже о третій годині.

5. За наявністю другорядних членів:

— непоширені (без другорядних членів): Ідуть дощі. Вечір. Гримить;

— поширені (з другорядними членами): Ідуть холодні осінні дощі. Зимовий вечір. На заході безперестанно дощить.
^ Порядок слів у реченні. Логічний наголос

Значення речення залежить не тільки від набору слів та їхніх форм, але й від порядку їхнього розташування. Порівняйте:

^ Від села до залізничної станції п'ять кілометрів — точний вимір відстані;

Від села до залізничної станції кілометрів п'ять — приблизна оцінка відстані.

Розрізняють прямий і зворотний порядок слів у реченні. За прямого порядку слів підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення — перед означуваним словом, а неузгоджене — після слова, від якого воно залежить, додаток — після присудка, обставини можуть займати різні місця: Широка дорога стелиться від Києва на Богуслав і далі в шевченківський край. Вересень уже запалив вогнища у лісах і дібровах (І. Нечуй-Левицький).

Інше розташування членів речення характеризує зворотний порядок слів (інверсія).

Інверсія не змінює синтаксичної будови речення, порушення звичайного порядку слів часто використовується для того, щоб виділити певні слова, підкреслити їхнє значення: У цю величну хвилину тихо розгортаються кущі, і на галявину виходить — Хо (М. Коцюбинський). Ніколи пить ворожі коні не будуть воду у Дніпрі (В. Сосюра).

На інверсовані слова зазвичай падає логічний наголос — посилення голосу під час їхньої вимови. Інверсія найчастіше застосовується в художньому стилі мовлення.
^ Члени речення

Залежно від ролі у структурі речення всі слова виступають як головні (підмет і присудок) або другорядні(додаток, означення, обставина) його члени.

Головні члени речення є його граматичною основою. Другорядні слугують для поширення граматичної основи, конкретизації, уточнення змісту.

^ Підмет. Способи його вираження

Підмет — це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

За структурою підмети поділяються на прості й складні.

Простий підмет виражається іменником у називному відмінку або словами інших частин мови у значенні іменника.
^ Способи вираження простого підмета

1. Називним Відмінком:

— іменника: Встає зоря багрова (І. Нагнибіда);

— займенника: Я чую твій плач, Ярославно (П. Воронько);

— субстантивованого прикметника: ^ Злий плаче від заздрості, а добрий — від радості (Народна творчість);

— числівника: Дев'ять — непарне число.

2. Неозначеною формою дієслова: Любить свій край — це для народу жити, боротися за юне, за нове (В. Сосюра).

3. Фразеологізмом: Вибиватися в люди — справа не проста (М. Сингаївський).

4. Вигуком, звуконаслідуванням: Десною котилося переможне «ура» богунців (О. Десняк).

Складний підмет виражається словосполученням або й цілим реченням.
Способи вираження складного підмета

1. Іменником у називному відмінку + іменником ізприйменником в орудному відмінку:

Сніг з морозом поморозив всі на полі квіти (Леся Українка).

2. Займенником у цих же формах:

Та ми ж з тобою були колись товариші (Леся Українка).

3. Числівником у називному відмінку + іменник (займенник, прикметник) у родовому відмінку множини (з числівником один вживається однина):

^ П'ять кораблів гордо мчать по вкритому піною морю.

4. Займенником кожен, хтось, дехто + іменник або займенник у родовому відмінку множини з прийменником:

^ Кожен із хлопців почував себе так, ніби до нього повернувся його рідний батько (М. Стельмах).

5. Реченням, ужитим як цитата:

«Ревіла буря, грім гримів» навіки житиме в нащадках (Т. Масенко).
^ Присудок. Способи його вираження

Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? ким він є?

Присудки бувають прості та складені.

^ Способи вираження простого дієслівного присудка

У ролі простого присудка можуть виступати:

1. Дієслова дійсного способу:

— теперішній час:

^ Я не люблю тебе, ненавиджу, Беркуте (І. Франко);

— минулий час:

В житті ні разу я неправді не служив (М. Рильський);

— майбутній час:

Я не забуду вчителя старого (А. Малишко).

2. Дієслова умовного способу:

^ Я б землю покинув і в небо злітав (М. Петренко).

3. Дієслова наказового способу:

Верни до мене, пам'яте моя, нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою, хай сходить співом горло солов'я в гаю нічному (В. Стус).

4. Вигуки, звуконаслідування:

Наша кішка в ліжко «скік» (Н. Забіла).
  1   2   3   4   5

Схожі:

Урок №19-20 iconУрок спеціальна форма навчання. Класики І сучасні педагоги про урок
Головна мета виховання А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинського про можливості виховання
Урок №19-20 iconАнонс акції "Урок пам'яті" до 70-річчя масових розстрілів українців у тюрмах Львова
У середу 22 червня о 8: 30 у Львові біля колишньої тюрми на вул. Замарстинівській, 7 розпочнеться акція "Урок пам'яті" організоване...
Урок №19-20 iconОлекса Стороженко «Скарб». Гумористичне, викривальне зображення головного персонажа
В основі всіх шкільних технологій – урок. Не надто важливо, що його тепер називають десятками нових слів – спілкування, колективне...
Урок №19-20 iconУрок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних...
Форма, форма навчання, форма організації навчання, функції форм організації навчання, форми теоретичної та практичної підготовки,...
Урок №19-20 iconУроку. Урок формування вмінь І навичок

Урок №19-20 iconУрок №2
Тема уроку: Класифікація за магнітними, механічними, фізико-хімічними властивостями матеріалів
Урок №19-20 iconУрок побудований правильно
Працівник унаслідок захворювання був тимчасово непрацездатним протягом 16 днів
Урок №19-20 iconУрок 20 Тема: Німеччина у 1871-1900 рр
Німеччини І суть політики «культуркампф», пангерманізму та мілітаризму у Німеччині
Урок №19-20 iconУрок 29-30 (об’єднано)
Суцільна колективізація сільського господарства. Голодомр 1932-1933 років: причини, масштаби, наслідки
Урок №19-20 iconУрок основна форма організації навчання. Типологія уроків
Кравець В. Зарубіжна школа І педагогіка ХХ ст –Тернопіль, 1996. – С. 79 – 205
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка