Наказ Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Скачати 164.16 Kb.
|
| ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-3.03 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка Історія Чернігово-Сіверщини Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень ”спеціаліст” напряму 0203 Гуманітарні науки спеціальності 020302 Історія Чернігів 2012 рік РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Гейда Ольга Сергіївна Обговорено та рекомендовано до видання кафедрою історії та археології України “29” серпня 2012 року, протокол № 1 Вступ Навчальний курс “Історія Чернігово-Сіверщини” розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних факультетів з урахуванням наявності у них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки спеціаліста. Курс “Історія Чернігово-Сіверщини” для студентів V курсу історичного факультету розрахований на 9-й семестр і передбачає 30 лекційних, 16 практичних та 62 години самостійної роботи. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є екзамен. Потреба у вивченні історії рідного краю постала у зв’язку із сучасними тенденціями розвитку вітчизняної історичної науки та активізацією досліджень у галузі мікроісторії. Для всебічного розуміння історичного процесу вцілому, необхідно прослідкувати ті особливості та специфічні риси суспільного розвитку, що були притаманні окремим регіонам України. Крім того, сучасні дослідження локальної історії сприяють заповненню тих фактологічних лакун, що існують ще з часів панування радянської історіографії. Після здобуття Україною незалежності концепція освіти докорінно зазнала змін, що позначилося на впровадженні у навчально-виховний процес школи та вищих навчальних закладів елементів патріотичного виховання, спрямованого на формування у студентів почуття національного самоусвідомлення та національної повноцінності ( для подолання комплексу меншовартості). Одним із засобів для досягнення поставлених цілей має стати розвиток історичного краєзнавства. Хронологічно курс “Історія Чернігово-Сіверщини” охоплює період від появи людини на теренах краю до сучасності, тематично – усі етапи економічної, політичної та соціокультурної історії. Територіальні рамки курсу охоплюють землі Чернігово-Сіверщини з урахуванням змін в територіальному поділі у різні історичні епохи (територію Чернігово-Сіверського князівства у києворуський час, Чернігівського воєводства у часи підпорядкування ВКЛ та Речі Посполитій, Чернігівської губернії у часи входження до складу Російської імперії, Чернігівської області у ХХ ст.). У процесі викладання матеріалу актуалізуються набуті знання, навички, вміння, життєвий досвід студентів, вивчається творча спадщина вітчизняних і зарубіжних істориків. Значну увагу приділено процесам розвитку регіону у різні історичні єпохи. Аналізуються особливості політичної, економічної та соціальної історії Чернігово-Сіверщини у давньоруські часи та період входження земель краю до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії. Окремі лекції присвячені добі Гетьманщині. На семінарськіх заняттях, питання яких не співпадають з лекційними студенти опрацьовують матеріал найновіших досліджень з історії Чернігово-Сіверщини останніх десятиліть, розширюючи свої знання з історії рідного краю. Чималу увагу пропонується звернути на історію містечок і сіл області, культурні надбання населення рідного краю, здобутки у сфері літератури, мистецтва, архітектурного будівництва. Формою контролю якості знань, вмінь та навичок, здобутих у ході опрацювання матеріалу курсу, може бути система завдань, яка будуватиметься на основі поступового підвищення їх складності та вимагатиме оперування основними прийомами розумової діяльності, передбачатиме збільшення ступеня активності й самостійності студента в навчальній діяльності. МЕТА:
^
“Історія Чернігово-Сіверщини” ^ Давня історія заселення території Чернігово-Сіверщини. Характеристика стоянок кам’яного віку. Епоха бронзи та заліза. Поширення слов’янських археологічних культур у регіоні. Виникнення, розвиток і занепад Київської Русі (ІХ – перша половин ХІІІ ст.) Вступ Предмет та завдання курсу «Історія Чернігово-Сіверщини». Хронологічні та територіальні рамки. Періодизація історії регіону. Характеристика джерельної бази. Етапи історіографічного вивчення Чернігово-Сіверщини. ^ Заселення території сучасної Чернігівщини в епоху палеоліту. Палеолітичні стоянки Пушкарі, Чулатов, Погон. Відкриття і дослідження Мезинської палеолітичної стоянки. Мезоліт на Чернігівщині. Характеристика неолітичних стоянок на території краю. Поселення трипільської культури. Епоха бронзи. Поселення Пустинка. Залізний вік на території Чернігов-Сіверщини. Пам’ятки скіфського періоду. Юхнівська культура та її пам’ятки на теренах краю Ранні слов`ни на території Чернігівщини. Поселення зарубінецької, черняхівської, київської та колочинської археологічних культур. Характеристика поселень волинцевської та роменської культур. Сіверяни. Літописні джерела про розселення сіверян. Суспільно-політичний устрій. Релігійні уявлення. Матеріальна культура. ^ “Повість минулих літ” про приєднання Олегом до складу Київської Русі літописного племені сіверян. Соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства у складі Київської Русі. Основні господарські заняття населення: землеробство, скотарство, розвиток промислів та ремесел. Соціальна структура населення князівства. Торгівельні зносини. Вірування, звичаї та обрядовість. Літописні міста Чернігово-Сіверської землі та їх археологічне вивчення. Перші літописні згадки про Чернігів. Версії походження назви міста Чернігова. Етапи формування давнього міста. Топографія Чернігівського дитинця. Значення Лиственської битви для формування території Чернігівського князівства. Генеалогія чернігівських князів. Любецький з”їзд та його наслідки. Удільні князівства Чернігово-Сіверської землі. ^ Перебування Чернігово-Сіверщини під владою татаро-монголів, Великого князівства Литовського та Московії. Характеристика соціальної структури населення краю, економічного та політичного розвитку, культурних надбань означеного періоду. Історичний поступ регіону часів Гетьманщини. ^ Етапи перебування Чернігово-Сіверщини під владою Золотої Орди та їх характеристика. Перші набіги монголо-татар на територію Чернігово-Сіверщини. Події жовтня 1239 р. на Чернігівщині. Особливості розвитку Чернігово-Сіверщини під монголо-татарським ігом. Наслідки панування монголо-татар на Чернігівщині в оцінках істориків. Причини входження земель південної Русі до складу Великого князівства литовського. Процес включення території Чернігово-Сіверщини до складу ВКЛ. Питання дати включення сіверських земель до складу ВКЛ в українській історіографії. Внутрішнє життя князівства за часів ВКЛ: структура влади, соціально-економічний розвиток. Територія Чернігово-Сіверщини за часів Великого князя литовського Ольгерда. Чернігівській князь Свидригайло. ^ у першій половині ХVІІ ст. Обґрунтування російським царем Іваном ІІІ своїх претензій на територію Чернігово-Сіверщини. Московсько-литовські відносини наприкінці ХV ст. Включення території Чернігово-Сіверщини до складу Московського царства. Вічний мир 1508р. Розгортання воєнного протистояння на території Чернігово-Сіверщини в ході Лівонської війни. Політико-адміністративні заходи московських царів у краї. Соціально економічний розвиток. Повстання Івана Болотнікова (1606р.). Воєнні дії на землях краю між Московською державою та Польщею. Підписання Деулінського перемир`я (1618р.). Смоленська війна і підписання Полянівського договору. Адміністративно-територіальний поділ краю у складі Речі Посполитої. Характеристика соціально-економічного розвитку. Магдебурзьке право та його поширення на міста краю. Особливості релігійної ситуації на Чернігівщині у першій половині ХVІІ ст. ^ Національна визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького на Чернігівщині. Білоцерківський договір та доля Чернігівського воєводства. Доля Чернігівського воєводства за Гадяцьким договором (1658р.) Територіально-адміністративний поділ краю доби Гетьманщини. Найвидатніші чернігівські полковники. Дем’ян Многогрішний. Василь Дунін-Борковський. Павло Полуботок. Соціально-економічне життя краю. Структура землеволодіння. Соціальне верстви суспільства. Юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережжі. Гетьманські столиці Батурин та Глухів. Іван Мазепа і Чернігівщина. Гетьман К. Розумовський. Ліквідація гетьманського правління. Зміни в адміністративно-територіальному поділі регіону наприкінці ХVІІІ ст. Культура Чернігово-Сіверщини доби Гетьманщини. Церковна історія регіону другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст. Архієпископ Лазар Баранович. Чернігівська друкарня. Пам`ятки козацького барокко на Чернігівщині. Козацьке літописання. Діяльність Чернігівського колегіуму (1700 – 1786 рр.). ^ Історія входження Чернігово-Сіверщини до складу Російської імперії. Територіально-адміністративний поліл. Політичне становище регіону у ХІХ ст. Зміни у соціальному, економічному житті краю. Чернігівщина на початку ХХ ст. ^ Утворення Чернігівської губернії (1802р.). Структура адміністративної, судової влади. Формування бюрократичного апарату. Чернігівські губернатори. Фінансова система. Спеціалізація районів Чернігівської губернії у промисловому відношенні. Зміни в економічному житті краю. Етнічний склад населення області. Соціальна структура. Особливості правового положення різних станів. Участь Чернігівського ополчення у французько-російській війні 1812 р. Єрмолай Четвертаков. Осередки декабристів на Чернігівщині. Кирило-Мефодіївське товариство і Чернігівщина. Чернігівська громада. Діяльність «Просвіти» на Чернігівщині. Видатні діячі суспільно-політичного руху. Становище освіти на території краю у ХІХ ст. Архітектура. Сокиринський та Качанівський палаци. Театр. Кобзарство на Чернігівщині. Друкарська справа. Внесок Марії Заньковецької у розвиток українського театру. Олександра Білозерська та Софія Русова. Пантелеймон Куліш. Пилип Морачевський. Ілля Шраг та О. Русов. ^ Лютнева революція в Росії та її відгомін на Чернігівщині. Зміни в структурі політичної влади. Результати виборів до Всеросійських Установчих Зборів по Чернігівській губернії. Діяльність органів Центральної Ради на Чернігівщині. Проголошення радянської влади у Чернігові 19 січня 1918 р. Окупація Чернігівщини німецькими військами. Чернігівщина при Гетьманському режимі та при Директорії. Глухівська селянська повстанська республіка. Розвиток культури на Чернігівщині за доби національних змагань. ^ Чернігівщина у радянські часи. Зміни територіальної, політичної системи. Характеристика економічної політики на теренах області. Сталінський режим та його наслідки для регіону. Велика вітчизняна війна та її відгомін на Чернігівській землі. Чернігівщина у часи застою. Новітня історія краю. Напрямки розвитку регіону, проблеми та здобутки. ^ Територіально-адміністративне районування краю при радянському режимі. Ліквідація губернії. Утворення Чернігівської області (жовтень 1932р.). Індустріалізація, колективізація та голодомор 1932 – 1933 рр. на Чернігівщині. Сталінський терор щодо наукової інтелігенції краю. Процеси українізації на Чернігівщині. ^ кризи 50-80-х рр. ХХ ст. Втрати Чернігівщини у Великій вітчизняній війні. Відбудова економіки краю. Голод 1946 – 47 рр. на Чернігівщині за спогадами очевидців. Суспільно-політичне життя. Культура Чернігівщині у повоєнний час. ХХ з`їзд КПРС та особливості лібералізації суспільного життя на Чернігівщині. Доба «застою» у краї. Розвиток радгоспної системи та її специфіка у регіоні. Занепад сільського господарства Чернігівщини. Чернігівці учасники Афганської війни. Аналіз тогочасної преси. Культура. «Перебудовчі» процеси і Чернігівщина. Формування опозиції офіційно існуючій владі. Діяльність чернігівських осередків Народного Руху та їхній внесок у розгортання провінційної революції. ^ Територія, населення, природні умови сучасної Чернігівської області. Структура влади. Політична структура сучасної Чернігівщини. Етнічній склад населення. Особливості соціально-економічного життя. Екологічні проблеми сучасної Чернігівщини. Розвиток промисловості в регіоні.ї Система освітніх закладів. Культурне життя. Музеї. Туристичні маршрути. Чернігівщина літературознавча. Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою: а) робота на лекції (за курс) (активність роботи, ведення зошитів і написання конспектів) до 10 балів б) робота на семінарському занятті до 8 балів
в) самостійна робота до 6 балів г) модульна контрольна робота до 5 балів д) інші види робіт (наукова робота, творчі завдання, реферування, участь в олімпіаді та круглих столах) до 10 балів е) екзамен до 30 балів Ведення конспекту лекцій оцінюється за наступними критеріями: повнота, охайність, грамотність. Наявність усіх компонентів лекцій, які відповідають усім вимогам, може бути оцінено від 8 до 10 балів; неохайне оформлення – від 4 до 7 балів; за відсутності конспекту окремих лекцій або недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті – від 1 до 3 балів. ^ оцінюється за наступними критеріями: 7 балів – студент у повному обсязі опрацював програмовий матеріал (основну і додаткову літературу, джерела), має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями, виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати, може аналізувати історичну інформацію, здатний презентувати власне розуміння, оцінку історичних явищ, має досить міцні навички роботи з історичною картою. 6 бали – студент вільно володіє навчальним матеріалом (опрацював основну і деяку частину додаткової літератури і джерел), узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручників, посібників історичних документів; може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; узагальнювати та застосовувати набуті знання. 5 бали – студент загалом самостійно відтворює програмовий матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питання, загалом правильно розуміє історичні терміни, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, виклад не самостійний (переказ підручника), є певні неточності як у матеріалі, так і у висновках, аргументація слабка. 4 бали – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неповна, в ній налічується багато неточностей, головний зміст матеріалу не розкрито 3 бали – студент має лише приблизне уявлення про питання, що розглядається на занятті, може сказати два-три речення по суті питання, назвати деякі дати, головний зміст матеріалу не розкрито. ^ передбачає опрацювання проблем, винесених на самостійне опрацювання і може виконуватися у формі рефератів. В залежності від якості виконання оцінюється від 1 до 6 балів. ^ студенти можуть отримати максимально 7-8 балів (в залежності від модуля). Неповна відповідь на запитання, в якій налічується багато неточностей, не достатнє володіння науковим апаратом оцінюється від 1 до 3 балів; відповідь, яка позбавлена серйозних неточностей, але має окремі недоліки, оцінюється від 4 до 5 балів. Повна відповідь оцінюється від 6 до 8 балів. ^ Якщо студент отримав протягом навчальних модулів незадовільну оцінку (35-69 балів), то він може скласти іспит, але тільки з дозволу деканату. Кожен студент, що отримав більше 69 балів, має можливість підвищити свій рейтинг під час складання екзамену, але не більше, ніж на 30 балів. ^
^ РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ
* Включають у себе: реферування наукової літератури, складання порівняльних таблиць, схем, участь в олімпіадах, студентську наукову роботу тощо. ^ 90–100 балів - відмінно (А); 75–89 балів - добре (ВС); 60–74 балів - задовільно (DE); 35–59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX); 0–34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Затверджено наказ Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України | | Національний еколого-натуралістичниий центр учнівської молоді (ненц)... Ненц міністерства освіти І науки, молоді та спорту України — ініціатор проведення Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій... |
| Наказ Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 10. 05. 2011 №426, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23. 05.... | | Далі – Умов прийому, затверджених наказом Міністерства освіти І науки,... Провадження освітньої діяльності у Дніпропетровському державному аграрному університеті (далі – ддау) здійснюється відповідно до... |
| Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Міністерства освіти І науки, молоді та спорту, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавством | | Наказ Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних І гуманітарних наук (далі – Положення), затвердженого... |
| Затверджую Міністерства освіти І науки України №1/11-6611 від 23. 12. 2004 р.) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень... | | Затверджено Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 29 березня 2012 року №384 |
| Святошинська районна в місті києві державна адміністрація Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти освіти І науки, молоді та спорту (управління... | | Правила прийому до Обласного комунального вищого навчального закладу Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України |