Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни




Скачати 125.23 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Дата конвертації03.07.2013
Розмір125.23 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Історія > Документы


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ТА ПРАВА

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор ________________В.Д.Будак

“ ____ ” __________ 2013 Р.


ПРОГРАМА

СПІВБЕСІДИ

НАЗВА ДИСЦИПЛІНИ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ

ШИФР. НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ: 0301. Соціально-політичні науки

ШИФР.СПЕЦІАЛЬНОСТЬ: 7.03010401. ПОЛІТОЛОГІЯ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ «СПЕЦІАЛІСТ»

^ МИКОЛАЇВ – 2013

Програма співбесіди з курсу «Теорія та історії політичної науки» для абітурієнтів за напрямом підготовки 0301 «Соціально-політичні науки» для спеціальності 7.03010401 "Політологія".
Розробник: д.п.н., в.о. професора кафедри політології Ніколаєнко Н.О.

Програма затверджена на засіданні кафедри політології.

протокол № 5 від«20» листопада 2012 р.

Схвалено на засіданні Вченої ради навчально-наукового інституту історії та права

протокол №  6 від «19 » грудня 2012 р.

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Політологія - це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства. Дана дисципліна зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя. Вона надає можливість студентам отримати уявлення про політику як важливу підсистему суспільства, яка є автономною, але не ізольованою від інших підсистем суспільства: економічної, соціальної та духовної.

Метою вивчення курсу «Політологія» є озброєння студентів знаннями та уміннями орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах і напрямках, навчитися вирізняти теоретичні, духовні, прикладні, інструментальні компоненти політичного життя, надання уявлень про політичні явища та процеси у світі, геополітику, геополітичний статус України, формування у студентства навичок політичного аналізу, вміння застосовувати політичні знання у своїй професійній, громадській та політичній діяльності.

Курс «Політологія» базується на таких основних засадах, зміст яких відображає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання:

1.     Політика і політологія: концептуальні засади та понятійно-категоріальний апарат.

2.     Основні етапи розвитку світової політичної думки.

3.     Політичні інститути та процеси.

4.     Людина та політика. Політична свідомість і політична культура.

5.     Світовий політичний процес.

Наукову базу курсу становлять праці вітчизняних та зарубіжних дослідників даної проблематики.

В результаті вивчення курсу студенти мають знати:

  • орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристику українським політичним вченням;

  • мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкт і об'єкт політики;

  • знати сутність і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

  • знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів, функціонування держави та громадянського суспільства.


Крім того, студенти мають набути таких навичок як:

  • вміти прогнозувати наслідки процесів, що відбуваються у політичній сфері: глобалізації, політичних конфліктів тощо;

  • визначати актуальні проблеми розвитку політичної сфери суспільства на сучасному етапі;

  • тлумачити причинно-наслідкові зв’язки в політиці, визначати роль суб’єктивних факторів;

  • вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції у підготовці політичних рішень, забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

  • мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі.


Рекомендована література до співбесіди

Базова

  1. Бебик В. М. Базовi засади полiтологiї: iсторiя, теорiя, методологiя, практика. – К., 2000.

  2. Горлач М.І., Кремень В.Г. Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М.І.Грибан, В.Г.Кремень. – К.: Центр учбової літератури, 2009.

  3. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби: Посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

  4. Кирилюк Ф. М. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

  5. Піча В. М., Хома Н. М. Політологія. Навч. пос. для студ. вищих заклад. освіти – Львів: «Новий Світ-2000», 2003.

  6. Погорілий Д. Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової культури. Фірма «Інкос», 2008.

  7. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна – К.: Генеза, 1997.

  8. Політологія: Підручник / За ред. М. М. Вегеша – 3 вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008.

  9. Політологія в запитаннях і відповідях / За заг. редакцією К.Левкiвського. – К.: Вища школа, 2003.

  10. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і суспільство / А. Колодій, В. Харченко, Л. Климанська, Я.Косміна – К.: Ельга – Н, Ніка-центр, 2000.

  11. Політологія: Підручн. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл./ ПановМ.І. / Кер. автор. кол., Л. М. Герасіна, В. С. Журавський – 2 вид., перероб. і доп. – К.: Концерн “Видавничий дім “ІнЮре”, 2005.

  12. Політологія: Підручник / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: ВЦ “Академія”, 2006.

  13. пос. для студ. высш. учебн. заведений – 2-е изд. М.: Аспект-Пресс, 1995.

  14. Рудич Ф.М. Полiтологiя. / Підручник для студ. вузів – К.: Либідь, 2005.

  15. Сучасний словник із суспільних наук / За ред. О. Г. Данильяна, М. І. Панова. – Х.: Прапор, 2006.

  16. Шевчук О. В. Політологія: Навч.-метод. посібник. – К.: Міленіум, 2006.

  17. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002.


Додаткова література

  1. Азроянц Э.А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции. – М., 2002.

  2. Александров Ю. Социал-демократия и социализм. – М., 1999.

  3. Алексеева Т.А. Либерализм как политическая идеология // Полития. – 2000. – № 1.

  4. Бабенко К. Системні основи закріплення правового статусу людини в Конституції України // Віче. – 2008. - №3.

  5. Бабкіна О. Демократичні детермінанти трансформацій українського суспільства // Персонал. – 2007. – № 2.

  6. Баталов Э.Я. Политическая культура современного американского общества. - М., 1990.

  7. Баталов Э.Я. Политическая культура: понятие и феномен. Политика: проблемы теории и практики. – Ч.I. – М., 1990.

  8. Белов Г.А. Генезис политических идей и истоки политологии как науки // Кентавр. – 1993. – № 3.

  9. Белов Г.А. Функции политической системы // Кентавр. – 1995. – № 3.

  10. Бергер Д.М. Модернизация и традиция в современном Китае // Полис. – 1995. – №5.

  11. Василенко И.А. Политическая глобалистика. – М., 2000.

  12. Володин А.Г., Широков Г.К. Глобализация: начала, тенденции, перспективы. – М., 2002.

  13. Гаджиев К..С. Методологические принципы политологии // Вестник МГУ. Серия 12. Социально политические исследования. – 1994. – № 3.

  14. Гаджиев К.С. Эпоха демократии? // Вопросы философии. – 1996. – № 9.

  15. Головченко В., Потьомкін А. Конституційно-правова культура як чинник стабілізації державного правопорядку // Віче. – 2008. - № 9-10.

  16. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании // Полис. – 1993. – № 4.

  17. Глухова А.В. Типология политических конфликтов. – Воронеж, 1997.

  18. Гринберг Т.Э. Политическая реклама: Портрет лидера. М., 1995.

  19. Дембицкая О.Ю. Электоральная активность молодежи // Социс. – 1996. – № 12.

  20. Диманис М.Д. Социал-демократическая концепция государства // Политические исследования. – 1992. – № 4.

  21. Дмитренко М. А. Ідеологія та її вплив на суспільство // Трибуна. – 2005. – № 11.

  22. Ильин В.В., Мельвиль А.Ю., Федоров Ю.Е. Демократия и демократизация (Раздел учебного пособия) // Полис. –1996. – № 5.

  23. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг, или как «продать» вождя // Полис.- - 1997. - № 5.

  24. Каменская Г.В., Родионов А.В. Политические системы современности. – М., 1994. Гл.I.

  25. Карасев В. Успешные украинские партии – не что иное, как гибриды с множеством дефектов в конструкции // Корреспондент. – 2007. - № 30.

  26. Каря Т. П. Размышления по поводу применяемости транзитологической парадигмы при изучении посткоммунистических трансформаций // Полис. – 2004. – № 4.

  27. Касатонов А.В. Методологические аспекты проблемы легитимности политического господства в социологической модели Макса Вебера //Вестн. МГУ. Сер. 18. Социология и Политология. 1998. № 1.

  28. Катаєв С. Л. Сучасне українське суспільство: Навч. пос. Для вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

  29. Кисель В.Я., Рибери В.В. Галерея античных философов: В 2 т. – М., 2002.

  30. Кондратьєв Р. Соціальна держава в теоретичних і філософських дослідженнях // Право України. – 2005. – № 2 .

  31. Консерватизм как течение общественной жизни и фактор общественного развития // Полис. – 1995. – № 4.

  32. Кочубей Л. О. Виборчі технології. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2008. – 332с.

  33. Краснов Б.И. Теория власти и властных отношений // Социально-политический журнал. – 1994. – № 3-6; 7 8.

  34. Лiсовий В. Поняття полiтичної культури. Полiтична культура українцiв // Феномен української культури: методологiчнi засади осмислення. – К., 1996.

  35. Либанова Э. Бедность в Украине: диагноз поставлен – будем лечить // Зеркало недели. – 2001. – № 13.

  36. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. –№ 7.

  37. Марченко М.Н. Политическая система общества / Политология. Курс лекций. М., 1993.

  38. Матвієнко А. Місцеве самоврядування як ключовий суб’єкт децентралізації влади // Віче. – 2008. - № 9-10.

  39. Мощелков Е.Н. Переходные процессы в России: опыт ретроспективно-компаративного анализа социальной и политической динамики. М., 1996.

  40. Мухаев Р.Т. Политология: Учебник для вузов. М., 1997. Тема II.

  41. Назаров М.М. Политический протест: опыт эмпирического анализа // Социс. – т 1995 – .№ 1.

  42. Ольков С. Г. Теория политических режимов // Политика и общество. – 2005. – № 3.

  43. Павко А. Місцеве самоврядування в структурі політичних систем: вітчизняний і зарубіжний досвід // Віче. – 2008. - № 12.

  44. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование. – М., 2000.

  45. Парето В. О применении социологических теорий // Социс. – 1995. – № 10.

  46. Пасічник М. С. Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політичні процеси. / Навч. пос. – К.: Знання, 2005. – 735 с.

  47. Переосмысливая грядущее. Крупнейшие американские экономисты и социологи о перспективах и противоречиях современного развития // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 11.

  48. Петраков Н. Демократия и новый передел мира // Свободная мысль. – 2006. – № 9. Пивоваров Ю.С. Политическая культура Руси: от Владимира Святого до Петра Великого // Политическая культура России. – М., 1990.

  49. Поляков Л.В. Методология исследования российской модернизации // Полис. –1997. – № 3.

  50. Попов А. А. Государство «Всеобщего благосостояния»?: Мифы и реальность современной Америки – М.: Изд-во полит. лит, 1995.

  51. Потульницький В. Історія української політології. – К., 1992.

  52. Примуш М. Політична партія та її соціальна база // Віче. – 2008. - № 21.

  53. Примуш М. Політичні режими і партійні системи: історичний аспект // Трибуна. – 2002.- № 9-10.

  54. Пшеворский А. Переходы к демократии // Путь. –1993. – № 3.

  55. Пшизова С.Н. Какую партийную систему воспримет наше общество? // Политические исследования. – 1998. – № 4.

  56. Россия: партии, выборы, власть / Под общ. ред. В.Н. Краснова. М., 1996.

  57. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы / Под ред. Д.М. Гвишиани. – М., 1997.

  58. Родионова И.А. Глобальные проблемы современности. – М., 1995.

  59. Рудич Ф. Чи справді політологія в Україні перебуває в глибокій кризі ? // Трибуна. – 2003. – № 7-8. – С. 23-25.

  60. Рыбаков А.В. Избирательное право и избирательные системы // Социально-политический журнал. – 1998. – № 2.

  61. Санистебан Л. Государство и общество // Диалог. – 1993. – № 5-6.

  62. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине: Учебник для вузов. – 3 изд. перераб., доп. – Х.: Одиссей, 2003.

  63. Сіленко А. Основні теоретико-методологічні підходи зарубіжної і вітчизняної політичної науки до понять «держава загального добробуту» і «соціальна держава» // Людина і політка. – 2001. – № 6.

  64. Старинець О. Громадянин і громадянське суспільство (до 420-річчя від дня народження Томаса Гоббса) // Віче. – 2008.- № 7-8.

  65. Тоталитаризм в Европе ХХ века. Из истории идеологий, движений, режимов и их преодоления. – М., 1996.

  66. Тупиця О. Профспілки та політичні партії: способи взаємодії в сучасній політичній системі // Віче. – 2008. - № 13-14.

  67. Уайт С. Еще раз о коммунистической транзиции // Социс. – 2003.-№ 11.

  68. Украинская государственность в ХХ веке. / Под ред. Дергачева А. – К., 1996.

  69. Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление. – М., 2002.

  70. Фесенко М. Міраж «золотого століття». Трансформація системи міжнародних відносин і формування нової конфігурації світу // Політика і час. – 2006. – № 3.

  71. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения – М., 1990

  72. Халипов В.Ф. Введение в науку о власти. – М., 1996.

  73. Халипов В.Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997.

  74. Харченко О. Напівпрезидентське правління: за і проти // Віче. – 2008. - № 9-10.

  75. Хенкин С. Переходные периоды: слагаемые гражданского мира // Свободная мысль. –1994. – № 12-18.

  76. Холодковский К.Г. Как выбирают парламент в странах Европы, Америки, Азии... – М., 1993.

  77. Циганков П.А. Міжнародні відносини як особливий різновид суспільних відносин // Політологічні читання. – 1992. – № 2.

  78. Цыганков П.А. Политическая социология международных отношений. – М., 1994. Гл. VII. § 3.

  79. Цыганков П.А. Теория международных отношений. – М., 2002.

  80. Черешнюк В. Україна – ЄС: проблеми співробітництва та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. – № 2.

  81. Чумиков А.Н. Управление конфликтом и конфликтное управление как новые парадигмы мышления и действия // Социологические исследования. – 1995. – № 3.

  82. Шабров О.Ф. Политическая система: структура, типология, устойчивость. – М., 1993.

  83. Шангина Л. Народ золотой середины? Эскиз социально-психологического автопортрета // Зеркало недели. – 2000. – №№ 9, 37, 51.

  84. Шмачкова Т.В. Теории коалиций и становление российской многопартийности (Методики рационализации политического процесса) // Полис. – 1996. – № 5.

  85. Шмиттер Ф. Размышления о гражданском обществе и консолидации демократии // Полис. –1996.– № 5.

  86. Штомина П. Понятие социальной структуры: попытка обобщения // Социс. – 2001. – № 9.

  87. Эволюция партийных систем стран Европы и Америки в 80-е годы. – М., 1990.

  88. Эмин В. Региональные конфликты в международной организации. – М., 1992.



Перелік питань

до вступних випробувань на денну та заочну форму спеціальність «Політологія»

освітньо-квалійікаційний рівень - спеціаліст

    1. ^

      Політичні рішення: сутність, технології, прийняття і впровадження.

    2. Організація та проведення політичної рекламної кампанії.


    3. Політична кампанія як вид управлінських відносин.

    4. Розробка стратегії та тактики виборчої кампанії.

    5. Організація та проведення передвиборної агітації.

    6. Інформаційне забезпечення роботи правлячої команди.

    7. Вибір моделі та технології прийняття урядових рішень .Моделі прийняття рішень: формальна, змагальна, колегіальна.

    8. Вибори як процедура формування владних відносин. Роль виборів у суспільному житті.

    9. Правова регламентація виборчого процесу.

    10. Типологія виборчих систем.

    11. Інформаційне забезпечення роботи політичної (виборчої) кампанії.

    12. Роль інформації в політичному житті суспільства.

    13. Маніпуляція в політичній кампанії.

    14. Інформаційний захист політичної кампанії. Компромат в політичній боротьбі.

    15. Вивчення особливостей функціонування ринку влади в Україні.

    16. Виборча інженерія як засіб політичної боротьби.

    17. Імідж та основні його типи.

    18. Технології побудови іміджу.

    19. Основні способи формування іміджу політичного лідера.

    20. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.

    21. Політичні технології: суть і особливості реалізації.

    22. Ретроспективний та порівняльний аналіз виборчих систем.

    23. Оцінювання й аналіз умов політичного ринку.

    24. Характеристика форм, методів і засобів використання ЗМІ під час виборчої кампанії.

    25. Поняття і сутність політичного маніпулювання.

    26. Використання політичної реклами у боротьбі за владу.

    27. Політична реклама на телебаченні.

    28. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.

    29. Конструктивні способи формування іміджу політичного лідера

    30. Роль ЗМІ у формуванні іміджу політика.

    31. Характеристика політичної кампанії як виду управлінських відносин.

    32. Предмет та специфіка практичної політології.

    33. Методи прийняття політичного рішення, механізм його реалізації.

    34. Політичне рішення: сутність, алгоритм і методи прийняття.

    35. Політологічні дослідження, його види та роль в практичній політології.

    36. Місце політичної участі в політичному процесі. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.

    37. “Лінійна”, “таблична” і “динамічна” методики аналізу розташування політичних сил.

    38. Контент-аналіз як метод роботи з друкованими інформаційними джерелами.

    39. Структурно-функціональний, конфліктний та біхевіористський підходи до розуміння і опису політичного процесу.

    40. Проблема вибірки в прикладному політологічному дослідженні.

    41. Зв’язки з громадськістю: поняття, підходи, реалії.

    42. Можливості засобів масової інформації в конструюванні політичної реальності. Політична та управлінська роль ЗМІ в суспільстві.

    43. Поняття та основні види деструктивних технологій.

    44. Адміністративний ресурс, як некоректна технологія влади. .

    45. ПР-технології під час виборчих перегонів.

    46. Поняття та види політичного маніпулювання. Компромат.

    47. Підходи до визначення PR та роль PR в політичній кампанії.

    48. Жанри політичної реклами в ЗМІ.

    49. Політична рекламна кампанія як складова частина виборчої кампанії.

    50. Поняття та види політичних технологій.




Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти І науки, Київської, Севастопольської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconСвятошинська районна в місті києві державна адміністрація
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти освіти І науки, молоді та спорту (управління...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Спеціаліст” на основі базової вищої освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень „Бакалавр”)
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний...

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни icon«Международная экономика»
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни донецький державний університет управління
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка