Педагогічна практика студентів історичного факультету Положення та методичні рекомендації 2011 рік

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

Інститут філології та суспільствознавства

Історичний факультет

Педагогічна практика студентів

історичного факультету

Положення та методичні рекомендації

2011 рік

УДК 94(072)

ББК 63.3я81

П 24

Програму розроблено на основі положення про організацію практик в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини

(денна та заочна форми навчання) відповідно до Закону України «Про вищу освіту», «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом МОН України від 8 квітня 1993 р. №93, «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом МОН України від 2 червня року 1993 № 161).

Програму та методичні рекомендації з педагогічної практики схвалено вченою радою історичного факультету Уманського державного педагогічного університету (протокол № 10 від 26 квітня 2011р.).

Рецензенти:

Л. М. Роєнко – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики початкового навчання;

І.А. Радченко - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Укладач:

З. О. Возна – викладач кафедри філософії та суспільствознавства
.


ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………4 Мета й основні завдання педагогічної практики…………......5 Зміст практики…………………………………………………… 7 Зміст роботи керівника і методистів педагогічної практики.Права та обов’язки студентів………………………..11 Підсумки практики………………………………………………..17 Особливості організації і проведення практики студентів заочної форми навчання. Педагогічна практика студентів – магістрів денної та заочної форм навчання……………………………………………………………75 Методичні рекомендації до виконання завдань практики…..78 Додатки………………………………………………………………98 Література…………………………………………………………..103

ВСТУП
Педагогічна практика студентів є невід’ємною частиною підготовки

висококваліфікованих фахівців і забезпечує встановлення органічного зв’язку теоретичних знань з практичним навчанням та вихованням. Вона надає можливості для самостійної педагогічної діяльності студентів, вияву їх творчого потенціалу стимулює зв'язок навчання з науково – дослідницькою роботою, професійною освітою, самоосвітою.

Педагогічна практика студентів вищих навчальних закладів займає важливе місце в системі професійної підготовки як органічна частина навчального процесу. Під час практики студенти вчаться самостійно й творчо застосовувати теоретичні знання, через особистий досвід оволодівають уміннями й формують навички педагогічно - виховної роботи. У ході практики створюються умови для синтезування знань з психології, педагогіки, дидактики історії. Організація аналітико-синтезуючої мислительної діяльності студентів під час практики допомагає їм побачити нові грані у знайомих явищах і фактах, конкретизувати й поглибити раніше вивчені поняття, сприяє розвитку педагогічного мислення. Поряд із застосуванням теоретичних знань під час педагогічної практики студенти набувають також вміння, джерелом яких є їх власна діяльність.

Важлива передумова творчого процесу — гармонійна єдність внутрішнього змісту діяльності та зовнішнього його вияву. Педагог повинен навчитися адекватно й емоційно виразно відбити в діях свої знання, внутрішній стан, думки й почуття. Педагогічна техніка є наслідком не так теоретичних - хоча би і найглибших — знань, як результатом практичного вишколу, коли психолого - педагогічні вміння, а також вміння з ділянки методики викладання тієї чи іншої дисципліни в результаті багаторазового повторення доводяться до певного рівня автоматизму, тобто стають навичками. Повний комплекс таких навичок досягається під час багаторічної вчительської (викладацької) роботи. Першим кроком на цьому шляху є педагогічна практика в рамках університетського навчання.

Педагогічна (виробнича) практика з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» проходить на випускному курсі у 8 семестрі на базі 5-9 класів загальноосвітніх шкіл, впродовж 5 тижнів. Педагогічна практика для студентів V курсу відбувається у 9 семестрі, протягом п’яти тижнів у 9 - 11 класах загальноосвітніх закладах. Студенти освітньо – кваліфікаційного рівня «магістр» проходять педагогічну практику в останньому семестрі навчання , тривалістю 4 – 6 тижнів.

^ МЕТА Й ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Мета практики — співвіднести із повсякденними шкільними реаліями теоретичні знання отримані студентами під час вивчення загальноісторичних дисциплін, а також педагогіки, психології, дидактики історії, набути знання, вміння і навички самостійної практичної діяльності в ділянці навчання історії та організаційно-виховної роботи серед шкільної молоді різних вікових груп. Важливий елемент підготовки сучасного вчителя, поряд з фаховими знаннями та дидактичними вміннями, — його інтелектуальна здатність до новаторської діяльності. Тому педагогічна практика спрямована також на оволодіння студентами основ методології педагогічних досліджень, використання наукових способів пізнання педагогічної матерії, пошуку власних способів розв'язання проблем, що виникають у навчально-виховній роботі, та пристосування отриманих результатів до щоразу нових шкільних ситуацій. Студенти мають оволодіти системою професійних вмінь у процесі проведення навчально-виховної та дослідницької роботи на середньому і старшому етапах навчання учнів суспільних дисциплін.

^ Основні завдання педагогічної практики

Навчальні:

• 
  забезпечити зв’язок теоретичних знань фахових дисциплін з реальним педагогічним процесом, використання їх у розв’язанні конкретних навчальних, розвивальних та виховальних завдань;
  
• 
  розвивати в практикантів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності;
  
• 
  формувати у студентів психологічну готовність до роботи у школі.
  

Наукові:

• 
  поглиблювати теоретичні знання студентів з фахових дисциплін і на основі індивідуальних завдань вивчення передового педагогічного досвіду вчителів виробити творчий підхід до педагогічної діяльності;
  
• 
  формувати вміння проводити науково-дослідницьку роботу.
  

Виховні:

• 
  виховувати у студентів стійкий інтерес і любов до професії вчителя;
  
• 
  формувати в майбутніх учителів педагогічні вміння і навички, що сприяють розвиткові професійних якостей учителя, потреби в педагогічній самоосвіті;
  
• 
  розвивати в практикантів уміння здійснювати виховну роботу.
  

Професійні:

• 
  вивчати шкільну документацію: план роботи школи, особові справи учнів, щоденники, класні журнали, календарне планування вчителів-словесників;
  
• 
  проводити психолого-педагогічні спостереження за учнями класу, виявляти їхні вікові та індивідуальні особливості, рівень розвитку, рівень вихованості;
  
• 
  складати характеристику на учня, на колектив класу;
  
• 
  на основі знань педагогічної, психологічної наук, методики навчання історії проводити аналіз й узагальнення педагогічного досвіду вчителів школи;
  
• 
  розробляти перспективний і поточний плани роботи вчителя та класного керівника;
  
• 
  правильно визначати:
  

- типи уроків, їхню організаційну структуру залежно від мети, змісту, вікових особливостей учнів і конкретних умов проведення уроків;

- організаційні форми, методи й засоби проведення уроків у відповідності з дидактичними принципами навчання, враховуючи вікові, психологічні особливості учнів й конкретні умови навчання;

- навчальну, виховальну, розвивальну мету уроку зі спеціальності та в позакласних виховних заходах, а також організаційні форми й методи їх проведення;

• 
  раціонально добирати, а в разі необхідності виготовляти роздавальний матеріал, наочність до уроків відповідно до їх пізнавальної мети;
  
• 
  своєчасно й уміло застосовувати ТЗН і засоби мультимедіа для проведення уроків та в позакласній роботі;
  
• 
  стимулювати інтерес та активність учнів до засвоєння знань, розвивати їхню увагу, мислення, мовлення;
  
• 
  здійснювати психолого-педагогічний аналіз уроків і позакласних заходів зі спеціальності.
  

^ ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Педагогічна практика студентів історичного факультету відбувається згідно Положення про організацію практик в Уманському державному педагогічному університеті, робочої програми виробничої практики на факультеті. Мета і завдання педагогічної практики на історичному факультеті реалізовується студентами на трьох основних етапах: пропедевтичному (організаційно – методичному), основному (навчально – дослідницькому), підсумковому (складання звітної документації для моніторингу досягнень та набутого досвіду). На цих етапах реалізується навчально - виховна, методична і дослідницька діяльність студентів – практикантів, що є складовою змістових модулів

• 
  Студент повинен познайомитися з дирекцією та колективом навчального закладу, в якому визначено практику; ознайомитися з документацією навчального закладу (програми, тематичне планування, шкільні журнали, плани виховної роботи школи і класних керівників, гурткової роботи, роботи кабінету історії, методоб'єднання тощо);
  

• 
  Зустрітися з учнями закріпленого за практикантом класу (академічної групи); з класним журналом і за допомогою класного керівника (наставника академгрупи) вивчити успішність учнів, особливості їх характеру та сімейно-побутових умов, з'ясувати психологічну атмосферу в класі, визначити учня як об'єкта психолого-педагогічного спостереження;
  

• 
  Ознайомитися з різного типу підручниками історії, збірниками матеріалів і документів, робочими зошитами з історії, які використовуються в даному навчальному закладі;
  

• 
  Відвідати у різних класах щонайменше 10 уроків історії та уроки із суміжних предметів досвідчених учителів (географії, літератури, правознавства), щоб ознайомитися з методикою їх викладання та навчально-виховними традиціями навчального закладу;
  

• 
  Ознайомитися із сутністю роботи класного керівника і планом виховних заходів; визначити із вчителем - наставником та класним керівником графік, форми і тематику навчальної та виховної роботи з учнями (обрати тему, форму позакласного виховного заходу; обрати об'єкт (конкретного учня) для психолого - педагогічного спостереження і підготовки психолого- педагогічної характеристики тощо);
  
• 
  Підготувати і провести щонайменше 5 уроків, з них два залікових, а також один виховний (позакласний) захід з предмету; відвідувати та брати участь в обговоренні й аналізі уроків і виховних заходів своїх колег студентів-практикантів;
  

• 
  Проаналізувати у письмовій формі навчальне заняття свого колеги (студенти, які проходять педагогічну практику за індивідуальним планом, аналізують своє навчальне заняття, уроки учителя історії).
  

• 
  Здійснювати психолого-педагогічне спостереження за поведінкою та навчальною діяльністю одного з учнів та класу в цілому для написання психолого-педагогічної характеристики на нього.
  

^ Ці та інші завдання поставлені перед студентом можна об’єднати у модулі за напрямками діяльності. Тоді робота студентів визначатиметься так:

Змістовий модуль I. Організаційно - методична діяльність

1. 
   Студент бере участь в установчій конференції з питань організації педагогічного стажування.
   
2. 
   Знайомиться з базовими документами освітньої галузі «Суспільствознавство», методичними рекомендаціями , щодо викладання базових предметів практики.
   
3. 
   Знайомиться з навчальним закладом ( адміністрацією, учителями з фахових дисциплін, класним керівником, закріпленим класом).
   
4. 
   Знайомиться з особливостями розпорядку та режиму навчально – виховного процесу (вивчає розклад занять, дзвінків).
   
5. 
   Знайомиться з методичним ресурсом базових дисциплін практики, які є в учителів та в методичному кабінеті школи.
   
6. 
   Проводить консультації з вчителями та методами з організаційних і методичних питань.
   
7. 
   Знайомиться з календарними планами учителів історії , права та суспільствознавства, вивчає, аналізує план виховної роботи класного керівника на предмет можливої корекції його у зв’язку із виховними завданнями практики.
   
8. 
   Знайомиться із навчальним кабінетом, виробляє та поповнює дидактичний ресурс базової дисципліни.
   
9. 
   Складає індивідуальний план роботи на час проходження практики.
   
10. 
    Виробляє та узгоджує тематичний план пробних та залікових уроків, виховну роботу з кураторами педагогічної практики - вчителями школи та викладачами - методистами.
    
11. 
    Вивчає шкільну документацію та матеріали передового досвіду вчителів.
    
12. 
    Узгоджує та коректує плани – конспекти уроків та виховних заходів із методистами випускних кафедр факультету.
    

Змістовий модуль II . Навчальна діяльність

1. 
   Знайомиться та вивчає нові програми з історії України та всесвітньої історії – базового академічного та профільного рівнів для учнів 5 – 11 класів.
   
2. 
   Відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, складає їх дидактичний та психолого – педагогічний аналіз.
   
3. 
   Відвідує уроки студентів - практикантів, позакласні заходи, складає їх дидактичний та психолого – педагогічний аналіз.
   
4. 
   Розробляє та проводить пробні і залікові уроки з базових дисциплін практики:
   

• 
  з історії України – два залікових уроки;
  
• 
  з всесвітньої історії – два уроки;
  
• 
  з правознавства, суспільствознавства, географії – по два залікових уроки.
  

5. 
   Веде педагогічний щоденник.
   
6. 
   Здійснює індивідуальну навчальну роботу з учнями.
   
7. 
   Готує, проводить, аналізує позаурочних форми навчально-виховної роботи.
   
8. 
   Студент вивчає ( методом спостереження, аналізу, бесіди) педагогічний досвід учителя історії та передовий досвід інших вчителів школи.
   

Змістовий модуль II. Виховна діяльність

1. 
   Відвідує позакласні виховні заходи у своєму та інших класах, обговорює та аналізує їх.
   
2. 
   Готує проводить та обговорює залікові виховні заходи.
   
3. 
   Проводить індивідуальну виховну роботу з учнями.
   
4. 
   Допомагає вчителеві у підготовці та проведенні батьківських зборів.
   
5. 
   Планує та реалізує виконання виховного завдання на уроці (актуалізація ціннісного компоненту учнівських компетентностей).
   
6. 
   Проводить позакласні виховні заходи із спеціальності.
   
7. 
   Складає психолого – педагогічний аналіз виховного заходу.
   
8. 
   Допомагає в організації виховної роботи в школі.
   

Змістовий модуль IV. Дослідницька діяльність

Під час активної частини практики студенти (за бажанням) можуть виконувати індивідуальне навчально-дослідне завдання. Його мета — сприяти надбанню студентом умінь самостійного розв'язання виробничих, наукових або організаційних питань, а саме:

а) розуміти проблеми теорії і практики навчально-виховного процесу, співвідносити їх із конкретним фактологічним матеріалом;

б) висувати педагогічно доцільні ідеї-гіпотези, проектувати середовище для їх реалізації та передбачати можливі наслідки втручання у реальний педагогічний процес;

в) визначати конкретні заходи щодо реалізації ідей і послідовності їх впровадження;

г) здійснювати оптимальний вибір у спектрі методик дослідної діяльності.

Навчальне завдання індивідуальної науково - дослідної роботи студента-практиканта полягає у поетапному виконанні та письмовому оформленні таких дій:

а) визначення актуальної проблеми навчально- виховного процесу в сучасній школі та формулювання її як предмета для наукового пошуку;

б) уточнення об'єкта, що досліджується;

в) визначення мети і завдань дослідження;

г) окреслення теоретичної бази дослідження — поглядів, ідей та концепцій, власних або запозичених у конкретних наукових школах;

д) висунення гіпотези, яка передбачатиме одно - або багатоваріантні способи вирішення сформульованої проблеми;

е) визначення можливих способів розв'язання проблеми, вибір найбільш оптимального з них (вивчення педагогічного досвіду, спостереження, аналіз учнівських робіт, бесіда, інтерв'ю, анкетування, тестування, написання творчих робіт, педагогічний екперимент тощо);

ж) підтвердження або спростування гіпотези;

з) оформлення результатів, отриманих під час науково- дослідної роботи відповідно до стандартних вимог обраної методики.