Римської Видавництво «Свічадо»




НазваРимської Видавництво «Свічадо»
Сторінка1/5
Дата конвертації24.06.2013
Розмір0.55 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Історія > Закон
  1   2   3   4   5
Бруно Ферреро

Політ сокола
Короткі історії для душі

Переклад з польської Наталки Римської
Видавництво «Свічадо»


Ми прагнемо пізнати Бога з погляду філософії і богослов'я, а мала дитина бачить Його усміх у щасливій посмішці старенької, що сидить у парку. Ми хочемо замінити вечірнє читання казки для дитини магнітофонним записом, але дитя потребує нашого голосу і нашого дотику, як і Господь потребує щирих, не завчених слів нашої молитви і відвертої розмови з Ним. Ми хочемо, щоб наше кохання було наче міцне дерево, яке не зламає жодна буря, але забуваємо, що молоденьке деревце треба дбайливо доглядати, щоб воно стало могутнім дубом. Ми деколи бунтуємося проти Божої волі, як те зернятко в одній із історій цієї книжечки, що не хотіло бути посіяним, і так марно й згинуло, не ставши хлібом. Ми часто, як ті соколята, що зростали в неволі, не наважуємося злетіти у височінь. “Але ж ми маємо крила ”, – нагадує нам Бруно Ферреро у своїй черговій збірці коротких історій для душі – історій, що допомагають збагнути і усвідомити, здавалось би, такі прості, але насправді такі важливі і глибинні речі.

Зміст:

Лінивий сокіл

Список продуктів

Бідняк

Закоханий король

Печера

Урок

Очима хіміка

Ще хтось

Гвіздки

Після бомбардування

Надзвичайна жінка

Учитель

Заголовок

Таємниця

Лев і мурашка

Останній лист

Повітряний змій

Кожного вечора

Рішення класу

Все гаразд

Ропухи

Ріка

Має бути Бог!

Закон

Малий чарівник

«Де мій поцілунок?»

Клуб дев’яноста дев’яти

Давання

Пустельники

Рибалка

Все

Алхімік-роззява

Без виправдання

Галузка

Золоті роки

Порцеляновий горщик

Запрошення

Стратегія осла

Диявольський підступ

Вночі

Побачення

У парку

^ Лінивий сокіл

Великий король отримав у подарунок двох маленьких соколят і довірив їх головному сокольничому, аби той їх вишколив. По кільком місяцям навчання той учитель повідомив, що один із двох соколів уже вишколений.

- А другий? – запитав король.

- Мені прикро, пане, але другий сокіл поводиться дивно: можливо, він страждає на рідкісну хворобу, якої ми не можемо вилікувати. Ніхто не може його зрушити з гілки дерева, на яку його посадили ще в перший день. Щодня один зі слуг мусить туди спинатися, щоби занести йому їжу.

Король закликав ветеринарів і розмаїтих зцілителів, однак ніхто не зміг змусити сокола літати.

Володар загадав це усім членам свого двору, генералам і наймудрішим радникам, проте нікому не вдалося зрушити сокола з його гілки.

З вікна свого покою правитель міг бачити сокола, який цілими днями й ночами сидів нерухомо на гілляці. Врешті одного дня король звернувся до своїх підданих, щоб допомогли йому розв’язати це завдання.

Наступного дня король відчинив вікно і раптом зі здивуванням побачив, що сокіл чудово літає у саду поміж деревами.

- Приведіть до мене того, кому вдалося це диво! – наказав він.

Невдовзі до нього привели молодого сільського хлопця.

- Це ти зробив так, що сокіл літає? Як це тобі вдалося? Може ти чарівник? – спитав король.

Збентежений, але щасливий, хлопчина відповів:

- Це було не важко, володарю. Я просто стяв гілку. Сокіл збагнув, що має крила – і почав літати.
^ Часом Бог дозволяє комусь стяти гілку, до якої ми так сильно прив’язані, аби ми змогли усвідомити, що маємо крила.
Голубку Бог створив зовсім недавно, але вона увесь час нарікала.

^ Добрий Бог створив її у своєму чудовому саду.

- Володарю землі і неба, якийсь кіт знай пасе мене, хоче мене забити і зжерти. Тому свої дні я проводжу у відчайдушній утечі, послуговуючись цими нічого не вартими лапками, які Ти мені дав!

^ Творець змилувався над голубкою і подарував їй чудові сильні крила.

За кілька днів вона знову повернулась до доброго Бога, плачучи:

- Володарю неба і землі, кіт далі за мною полює, і тепер, із тими крильми на плечах, мені ще важче втікати. Вони важкі і заважають мені, а з моїми коротенькими слабенькими лапками і так щораз гірше!

^ Творець усміхнувся і сказав:

- Моя голубко, не для того я дав тобі крила, щоб ти носила їх на плечах, а для того, щоб вони тебе підносили до неба!

^ Список продуктів

Якась жінка у старому вбранні зайшла до продуктової крамниці. Наблизилася до господаря і стиха спитала, чи може взяти трохи їжі на виплату. Пояснювала йому, що чоловік важко хворий і не може працювати, а їхні четверо дітей голодні.

Чоловік буркнув, гублячи терпіння, і сказав іти їй геть.

Жінка далі благала його:

- Прошу вас, я скоро принесу гроші!

Власник крамниці твердо заявив, що не дає на виплату, і порадив їй пошукати іншої крамниці у тій дільниці.

Один клієнт, який там перебував, підійшов до нього і попросив, аби він прислухався до прохання жінки. Господар крамниці неохоче спитав жінку:

- Чи маєте список продуктів?

- Так, пане, - відповіла із проблиском надії у голосі.

- Добре! – сказав власник. – Покладіть картку на вагу. Я дам вам стільки товарів, скільки важить та картка.

Жінка на хвильку завагалася, опустила голову і витягнула із торби клаптик паперу, після чого щось поспішно на ньому написала. Поклала картку на шальку терезів, далі тримаючи голову опущеною.

Очі господаря крамниці і клієнта розширилися від здивування, коли побачили, що шалька терезів раптом опустилася і залишилася у тій позиції. Глянувши на вагу, власник прошепотів: «Нечувано!».

Клієнт посміхнувся, а власник почав накладати пакети з продуктами на другій шальці ваги. Він ставив на неї коробки і банки, проте вага не рухалася. Накладав продукти з щораз більшою непривітною гримасою на обличчі на обличчі.

Врешті взяв картку і подивився на неї, синій від злості і дуже збентежений. Це не був список продуктів. Це була молитва: «Боже, Ти знаєш, в якій я ситуації, і знаєш, чого потребую. Все віддаю в твої руки!»

Власник крамниці дав жінці все, чого вона потребувала, у незручному мовчанні.

Жінка подякувала і вийшла з крамниці.
^ Тільки Бог знає вагу молитви.

Бідняк

Жила колись собі одна родина, спокійна і мирна. Мешкала у маленькому будиночку у передмісті. Одного вечора вони сиділи за вечерею, коли раптом почули стукіт у двері. Батько пішов і відкрив їх. На порозі стояв старий чоловік у понищеній одежі, подертих штанях. Він мав кошик, у якому було повно овочів. Спитав домочадців, чи не хочуть купити трохи городини. Вони таки щось узяли, позаяк хотіли його збутися.

З часом родина заприятелювала з стареньким, який щотижня приносив їм овочі. Вони з’ясували, що цей бідний старий чоловік мав катаракту і майже не бачив. Проте він завжди тримався напрочуд люб’язно, отож уся родина чекала, коли він прийде, оскільки цінувала його товариство.

Якось старий, як звичайно, приніс тим людям овочі, а потім сказав: «Вчора я отримав великий подарунок! Біля свого будиночка знайшов кошик з одежею, яку хтось залишив для мене».

Всі знали, що йому дуже потрібен був одяг, тому сказали: «Це чудово!»

Незрячий старенький, однак, додав: «Але є щось іще ліпше: я знайшов сім’ю, яка справді потребувала цієї одежі!»
^ Радість, що плине від давання, сильніша за життя. Справжнім бідняком є той, хто ніколи її не пережив.




^ Закоханий король

Король до нестями закохався у бідну, але привабливу дівчину із простолюду, отож наказав привести її до королівського палацу. Був сповнений рішучості одружитися з нею і зробити своєю королевою.

Але дівчина несподівано серйозно захворіла того-таки дня, коли опинилась у палаці. Її стан невпинно погіршувався.

Скликали найвідоміших лікарів і цілителів із всього королівства. Проте їй не вдавалось нічим зарадити. Бідній дівчині загрожувала смерть. Король у розпачі пообіцяв половину свого королівства тому, хто зможе її вилікувати. Однак ніхто не згодився.

Прийшов лише один дуже мудрий старець, який попросив дати йому можливість порозмовляти з дівчиною. Король нетерпляче чекав і після розмови прийняв його.

- Володарю, - сказав мудрець, - маю безвідмовний засіб для нареченої Вашої королівської величності. Це засіб дуже болючий…не для дівчини, а для Вас, Ваша королівська величносте.

- Скажи мені, що це за засіб! – вигукнув король. – Ми вдамося до нього, без огляду на те, скільки це коштує!

Мудрець поглянув на короля і сказав:

- Дівчина закохалася в одного з Ваших вояків. Дозвольте їм побратися – і вона відразу одужає!

Король замовк. Він надто сильно кохав свою наречену, аби дозволити їй умерти. Погодився на її шлюб із вояком.

Дівчина справді видужала, але володар кожного дня ставав сумніший і щораз більше занепадав у силі. Його стан погіршувався. Над ним нависла смерть. Отож знову закликали мудреця, який урятував дівчину. Старець підійшов до ліжка володаря, однак лише з сумом похитав головою і прошепотів: «Бідний король! Немає для нього рятунку. Ніхто-бо не любить так сильно, як любить він».
^ Бог на землі мусив умерти. Ніхто-бо не любив Його так сильно, як любить Він.

Печера

Святий Пахомій хотів пізнати значення життя і щоденно розмислював святі слова і слова мудреців, які відкрили цю таємницю.

Якоїсь ночі Господь сповнив його бажання і послав йому сон.

Пахомій побачив світ у вигляді величезної темної, геть чорної печери. У ній людські істоти пересувалися навпомацки, штовхаючись, ранячись, спотикаючись, щораз більше розчаровані і пригнічені, оскільки ніяк не могли знайти дороги, яка вела б до виходу.

Раптом якийсь чоловік (або жінка) запалив вогник. Він був зовсім маленький, але нема такої темряви, якої не поборов би навіть маленький вогник.

Завдяки світлу завжди можна знайти якусь дорогу, котра провадить до виходу, і тому всі стали за тим, хто запалив вогник.

Спершу товпилися, одне одному заважаючи, потому намагалися стати одне за одним. Та їх було багато, темрява глибока, а вогник ледве помітно.

Врешті знайшли належний розв’язок: усі взялися за руки.
^ Візьми за руку тих, котрі поруч з тобою, і тримай їх міцно, бо вогник маленький, а темрява щораз глибша.




Урок

Стало відомо, що дитина збрехала. Поблажливий сучасний батько знав, що не брехня важить, а моральне поняття брехні.

Перервав свою працю і сів поруч із сином, аби простими словами пояснити йому, чому завжди потрібно говорити правду, без огляду на наслідки, які з цього будуть.

Задзвонив телефон.

Син, бажаючи повернути батькову прихильність, сказав:

- Я підніму слухавку!

Побіг до телефону.

За хвильку повернувся:

- Це страхувальний агент, татусю.

- Якраз у цій хвилині? Скажи йому, що мене нема вдома.
^ Як легко дати фальшиве свідчення!


Очима хіміка

Вона була дружиною славетного ученого, що скрізь викликав захоплення, кандидата на Нобелівську премію у царині хімії. Але це буда також самотня жінка, засмучена постійною відсутністю чоловіка, котрий знай пересідав з одного літака на другий, летів з однією конференції на другу.

Коли професор повертався додому і заставав дружину у сльозах, то реагував суворо і непривітно.

Якось, бачачи сльози, що текли по її обличчі, чоловік жорстоко торкнув пальцем щоку жінки, після чого зібрав одну сльозину. Сказав холодно: «Чого плачеш? Дивися: сльози – це лише трохи білка, соди, кальцію, глюкози, дрібка протеїнів, вуглецю… у смішній кількості. Чим є сльоза? Виділенням зайвої рідини».
Занадто часто дивимось на інших очима хіміка. Тоді мають рацію ті, котрі стверджують, що людське тіло складається лише із певної кількості жиру, якого стане хіба на сім шматків мила, дрібки заліза, якого потрібно на виготовлення одного середньої величини гвіздка, певної кількості фосфору, якого вистачить на вироблення 2000 сірників, і сірки, щоб позбутися власних бліх… Тому кохання – це тільки хімічна реакція, різновид хвороби. Людські істоти є товаром на продаж, світ духа – формою глупоти…

Ще хтось

Під час прогулянки у горах один чоловік раптом послизнувся на стрімкому схилі. Оббиваючись і калічачись об скелі, наскільки міг, старався затримати небезпечне падіння. Схопився руками за кущ на краю страшного провалля.

Відчуваючи, що сили полишають його, чоловік підняв очі до неба і скрикнув:

- Чи є там хтось?

По хвилі глибокої тиші громовий голос відповів:

- Так!

- Що мені робити?

- Помолися і стрибай! – відказав голос.

Чоловік якусь мить мовчав, а потім знову заволав:

- Чи там хтось нагорі?
^ В пустелі ізраїльтяни сказали Ааронові: «Вчини нам Бога на нашу міру…»

Гвіздки

Жив колись хлопчисько із доволі складним характером. Він легко вибухав гнівом, був сварливий, робив багато шкоди.

Одного дня батько вручив йому мішечок із гвіздками і сказав, аби він забивав один цвях у палісадник, що оточував подвір’я, стільки разів, скільки з кимось сваритиметься.

У перший день хлопець забив 36 гвіздків.

Із плином часу зрозумів, що легше було би контролювати вибухи гніву, аніж забивати цвяхи, і якось увечері, через кілька тижнів, сказав батькові, що упродовж усього дня ні з ким не посварився.

Батько сказав йому: «Це дуже добре. Тепер кожного дня, коли ні з ким не посваришся, витягуй із палісадника по одному цвяшкові».

За якийсь час хлопчина вже міг сказати батькові, що повитягував вже всі гвіздки.

Тоді батько взяв його за руку, завів до палісадника і сказав: «Сину мій, це чудово, але глянь: у палісаднику повно дір. Дерево вже ніколи не буде таке, як колись. Коли говориш до когось, будучи у гніві, то тим, кого любиш, завдаєш ран, подібних до оцих дір. І хоч би скільки ти потім перепрошував, ці рани залишаються»
^ Людські істоти слабкі і їх легко зранити.

Ми всі носимо на собі етикетку з написом: «Виявляти турботу! Поводитися обережно! Делікатний товар!»


^ Після бомбардування

Під час останньої війни летовище у Балдаді і терени, до нього прилеглі, перетворилися у руйновище. Якось, посеред цементових плит і шматків заліза, почувся плач. Серед ангарів було видно маленький барак. Усередині хтось схлипував. Відчинили двері.

У цьому зруйнованому бараку був Бог. Це він плакав.

Ніхто не зважився щось зробити. Тільки якась дитина наблизилася до Бога. Взяла Його за руку і сказала: «Не плач, я з Тобою!»
^ Ось що написала восьмилітня дитина у творі на тему Бога:

Одним із головних завдань Бога є створення людей. Він створює їх, аби замінити тих, котрі вмирають. Завдяки цьому їх є завжди стільки, щоб могли займатися справами тут, на землі.

Він не створює дорослих, а лише немовлят. На мою думку, так діється тому, що найменших створити найлегше. Бог не мусить витрачати дорогоцінного часу, аби навчити їх говорити і ходити. Залишає це завдання мамам і татам. Думаю, що це добра система.

^ Другим важливим завданням Бога є вислуховування молитов.

Бог усе і скрізь бачить і все чує. Тому Він, напевно, дуже зайнятий. Отож ми не повинні казати йому витрачати час на дурниці, коли легковажимо своїх батьків, і просимо у Нього щось таке, що батьки нам уже заборонили.

^ Атеїсти – це люди, котрі не вірять і Бога. Не думаю, аби у нашому місті були такі, принаймні серед тих, хто приходить до Церкви.

Ісус є Сином Божим. Він робив складні речі, наприклад, ходив по воді, а також чинив чуда. Так само він говорив про Бога людям, котрі не хотіли слухати. Тепер допомагає Своєму Отцеві вислуховувати молитви. Можна молитися завжди, хай скільки цього хочеш, будучи певним, що Бог нас вислухає. Вони так влаштували світ, що Один із Них завжди чує.

^ Потрібно завжди ходити на уроки з катехизму, бо це тішить Бога; якщо існує хтось, кого варто зробити щасливим, то тим кимось є саме Бог.

Не пропускайте катехизму через те, що вважаєте приємнішим, наприклад, виїзду на море. Це помилка.

^ Якщо не вірите у Бога, то, поза тим, що ви атеїсти, будете також дуже самотні, тому що ваші батьки не можуть ходити з вами скрізь. А Бог може.

Мені приємно знати, що Він є з нами, коли боїмося темряви або коли не вміємо добре плавати, а великі хлопці кидають нас туди, де не можна досягнути дна.

Однак не треба завжди думати тільки про те, що Бог може зробити для нас. Бог поставив мене тут – і може забрати мене тоді, коли захоче. Ось чому я вірю у Бога”.
  1   2   3   4   5

Схожі:

Римської Видавництво «Свічадо» iconЛьвів Видавництво «Свічадо»
Перекладено І видано відповідно до угоди з New Directions Publishing Corporation, New York
Римської Видавництво «Свічадо» iconЛьвів Монастир Свято-Іванівська Лавра Видавничий відділ «Свічадо»...
Висловлюємо щиру подяку Організації "Реновабіс" за допомогу у здійсненні цього видання
Римської Видавництво «Свічадо» iconНародження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення...
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств
Римської Видавництво «Свічадо» iconНехристиянське І постхристиянське
Гійом Фай також с автором багатьох кни­жок з актуальних проблем сьогодення. Го­ловні з них: `Система вбивства народів` (видавництво...
Римської Видавництво «Свічадо» iconШевченка Спеціальність «культурологія»
Театр доби Римської республіки та Імперії. Видовища та масові заходи у Стародавньому Римі
Римської Видавництво «Свічадо» icon"Золоте століття" Римської імперії при Антонинах. Взаємини імператорів...
Золоте століття Римської імперії при Антонинах. Взаємини імператорів із сенатом. Політика в провінціях, процес їх романізації. Перехід...
Римської Видавництво «Свічадо» iconЦя книга розміщена на сайті
С 50 Пізнай свого чоловіка. Переклад з англ. Н. Щиглевської Львів: Свічадо, 2000. 168 с
Римської Видавництво «Свічадо» iconСвічадо + Спецвипуск
Українські козаки. Це слово вміщує в собі І славу, І гордість, І смерть, І радість, І непереможні битви, котрі були на кожному кроці....
Римської Видавництво «Свічадо» iconДжерел, який наводять у дисертації, І списку
Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського...
Римської Видавництво «Свічадо» iconІталія – угорщина, натхнення та релакс!
Римської імперії існують поруч із будівлями часів турецького ярма, романськими храмами. У будапешті І сьогодні можна побачити руїни...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка