Робочий зошит
Скачати 1.32 Mb.
|
| ^ а) Ескіз поперечного перерізу Геометричні розміри: D =…………..,мм d =…………...,мм B =…………...,мм Типорозмір(позначення) Динамічна вантажопідєомність C =…………….,H Статистична вантажопідйомність C0=……………,H Гранична частота обертання n =…………….,1/c  Маса M =……………,кг б) Коротка технічна характеристика підшипника. ^ /заповнюється на кожний підшипник окремо/ а) Ескіз поперечного перерізу Геометричні розміри: D =…………..,мм d =…………...,мм B =…………...,мм Типорозмір(позначення) Динамічна вантажопідйомність C =…………….,H Статистична вантажопідєомність C0=……………,H Гранична частота обертання n =…………….,1/c Маса M =……………,кг б) Коротка технічна характеристика підшипника. ^ /заповнюється на кожний підшипник окремо/ а) Ескіз поперечного перерізу Геометричні розміри: D =…………..,мм d =…………...,мм B =…………...,мм Типорозмір(позначення) Динамічна вантажопідємність C =…………….,H Статистична вантажопідйомність C0=……………,H Гранична частота обертання n =…………….,1/c Маса M =……………,кг б) Коротка технічна характеристика підшипника. ^ /заповнюється на кожний підшипник окремо/ а) Ескіз поперечного перерізу Геометричні розміри: D =…………..,мм d =…………...,мм  B =…………...,ммТипорозмір(позначення) Динамічна вантажопідйомність C =…………….,H Статистична вантажопідєомність C0=……………,H Гранична частота обертання n =…………….,1/c Маса M =……………,кг б) Коротка технічна характеристика підшипника. ^ /заповнюється на кожний підшипник окремо/ а) Ескіз поперечного перерізу Геометричні розміри: D =…………..,мм d =…………...,мм B =…………...,мм Типорозмір(позначення) Динамічна вантажопідйомність C =…………….,H Статистична вантажопідєомність C0=……………,H Гранична частота обертання n =…………….,1/С-1 Маса M =……………,кг б) Коротка технічна характеристика підшипника. Протокол студент готує вдома для типів підшипників: шариковий радіальний однорядний, шариковий радіальний дворядний, роликовий радіально-упорний однорядний (конічний), шариковий радіально-упорний однорядний, роликовий радіальний дворядний, шариковий упорний однорядний. Коротку технічну характеристику записує в лабораторії. Виконав студент(ка) 3 курсу ф-ту групи _________________________________________ Прийняв(ла)_________________________________ Дата__________________________________ Лабораторна робота №5 Дослідження підшипників кочення ^ Дослідити експериментальним шляхом залежність опору обертання в підшипниках кочення від навантаження, швидкості обертання і наявності мащення. ^ 2.1.Установка ДМ28; 2.2.Головки з досліджуваними підшипниками, силовимірювальним і оливовідсмоктуючим пристроєм / ДМ28 сб1, ДМ28 сб2, ДМ28 сб3, ДМ28 сб4/; 2.3.Тахометр; 2.4.Індикатор 0,01 мм; 2.5.Вороток; 2.6.Набір ємкостей із зміщуваними матеріалами. ^ Установка ДМ28 складається з корпуса, виготовленого із алюмінієвого сплаву /силуміна/ і закріпляючого 4-ма болтами до столу. Всередині корпуса розміщений трьохфазний асинхронний електродвигун 1 /Мал.1/, за допомогою якого приводиться до обертання вал 2 зі встановленою на ньому досліджуваною головкою. Клинопасова передача складається з двох шківів 3 і 4, які мають по 3 потоки різних діаметрів і клиновидного паса 5 типу 0-710 ГОСТ 1284-68. При перестановці паса із одних потоків на інші можна отримати три різні частоти обертання вала 2 не змінюючи частоту обертання вала електродвигуна. Вмикання електродвигуна 1 виконується за допомоги пакетного вимикача, вмонтованого на передні й стінці корпуса установки. /На мал.1 корпус установки не показаний/. Натяг і послаблення паса здійснюється поворотом плити 6, на якій закріплений електродвигун 1. Регулювання натягу паса и фіксація потрібного натягу виконується за допомоги натяжного гвинта 7 з двома гайками. Головка з досліджуваними підшипниками закріплюється на валу 2 від осьових переміщень з допомогою кулькового фіксатора, а від провертання – призматичною шпонкою. Головка являє собою стальний циліндричний корпус 8, в середині якого обертально – рухомо встановлена перехідна  ^ втулка 9. Розмір отвору у втулці 9 відповідає діаметру вихідного кінця вала. На перехідній втулці напресовано чотири досліджуваних підшипника. Зовнішні кільця двох крайніх досліджуваних підшипників 10 і 11 розміщені в корпусі головки 8, а зовнішні кільця двох середніх досліджуваних підшипників 12 і 13 розміщенні в загальній циліндричній навантажувальній втулці 14, яка встановлена з зазором в корпусі 8. Корпус 8 з обох торців закритий кришками, при чому одна з них має оглядове скло для контролю рівня оливи в підшипникових вузлах. За допомоги навантажувального пристрою, який складається із скоби и гвинта 16, середні підшипники 12 і 13 прижимаються до перехідної втулки 9. Зусилля, створюване гвинтом 16, передається до підшипників за допомогою двох кульок і динамометричної пружини 17. Контроль навантаження ведеться по деформації пружини 17 з допомогою індикатора 18. При навантаженні середніх підшипників 12 і 13 реактивні зусилля, які виникають в крайніх підшипниках 10 і 11, будуть створювати рівні навантаження. Виникаючий при обертанні кілець підшипників момент тертя буде захоплювати корпус 8 головки. Закріплений, на визначеній відстані від осі обертання підшипників, маятниковий вантаж 19 буде втримувати корпус 8 у відхиленому на деякий кут положенні. Величина кута відхилення вантажу від положення рівноваги залежить від моменту тертя в підшипниках. З допомогою стрілки 20, закріпленої на підвісці вантажу, визначають по шкалі 21, проградуйованій в кгс. см, момент тертя в підшипниках . Подача мастила до досліджуваним підшипникам 10, 11, 12 і 13 здійснюється спеціальним пристроєм, який являє собою циліндр 22 з поршнем 23, Гнучкий шланг 24 з’єднує внутрішню щільність корпуса 8 з циліндром 22. Переміщуючи поршень 23 вгору або вниз, можна виміряти рівень оливи в корпусі 8, а, отже, і ступінь заповнення підшипників оливою. Контроль температури оливи в корпусі 8 проводиться рідинним термометром, який поміщається в спеціальний отвір. Для запобігання попадання пилу у внутрішню щільність корпуса 8 отвір під термометр закривають кришкою з різьбою. Установка забезпечена комплектом із 4 головок з різними типами підшипників кочення. ^ Опір відносному руху в підшипниках кочення обумовлено багато чисельними факторами (схема 1).  Опір тертю кочення кульок и роликів по біговим доріжкам прийнято оцінювати з допомогою моменту тертя.  , (4.1)де R – радіальне навантаження, k – плече тертя, при чому k=k1+k2+k3+k4, де k1,k2,k3,k4 – складові плеча тертя, які враховують опір від внутрішнього тертя /недосконалість пружних властивостей матеріалу/, пружне прослизання, молекулярна взаємодія і тертя елементів підшипника в навколишнє середовище. Геометричне ковзання окремих контактних точок поверхонь тіл кочення виникає в слідство нерівності їх лінійних швидкостей і залежить від опису самих поверхонь. Тертя тіл кочення об сепаратор обумовлене багатьма причинами, до яких перш за все відноситься наявність діаметрального зазору між зовнішнім і внутрішнім кільцем підшипника  і погрішності в розмірах тіл кочення. Для зниження відміченого опору необхідна більш висока точність кульок і чистота їх доріжок кочення.Тертя в мастильному матеріалі являє собою складну гідродинамічну задачу. Це тертя залежить від в’язкості мастила, швидкості відносного руху, температури, кількості тіл кочення і інших факторів. На рідкому мінеральному мастилі опір менший чим на консистентній. Опір обертанню, обумовлений особливостями конструкції і режима роботи і виникаюче від сил інерції і гігроскопічного моменту стає помітним тільки в радіально-упорних підшипниках. В інженерній практиці момент сил тертя підшипника відносно осі обертання визначають за формулою:  (4.2)Де fk – коефіцієнт тертя кочення; D0 – діаметр роз положення центрів тіл кочення; dш - діаметр тіла кочення; 1,2 – чисельний коефіцієнт, отриманий діленням сумарного радіального навантаження на окремі тіла кочення Рі на радіальне навантаження підшипника  (4.3)Сумарний момент тертя виражають через умовний, приведений до посадочного діаметру d, коефіцієнт тертя - fпр  (4.4)Якщо прийняти при малій кількості мастила і при частоті обертання n<3000 об/хв, що тертя обумовлене тільки коченням кульок, то з формул (4.2) і (4.4) отримаєм  (4.5)В установці ДМ28 зусилля, створюване навантажувальним гвинтом, розподіляється на два внутрішніх підшипники у вигляді радіального навантаження  (4.6) Момент тертя в чотирьох підшипниках головки лабораторної установки буде  (4.7)а після підстановки значення R  (4.8)Для тіл кочення, виготовлених із загартованої сталі ШХ – 15, що перекочуються по поверхні кілець на такого ж матеріалу  .Допустиме радіальне навантаження на підшипник при проведенні лабораторних дослідів визначають по такій залежності:  (4.9)де С – динамометрична вантажопідйомність підшипника /визначається з таблиці/ α – показник степені, при чому для кулькових підшипників α=3, а для роликових α=3,33. L – довговічність /номінальна/ підшипника, при чому  (4.10)де n – частота обертання одного з кілець підшипника /визначається з допомогою тахометра/; Ln – довговічність підшипника в годинах роботи / Ln=5000…10000 год, задається викладачем/ ^ 5.1.Замалювати у звіті схему встановлення і занести дані по підшипникам головки в таблицю. Головку з визначеним типом підшипників виділяє викладач. 5.2.Визначають розміри тіл кочення і розміщення їх центрів ваги. 5.3.Визначають допустиме навантаження на підшипники, встановлені в досліджуваній головці, при чому довговічність підшипника прийняти по вказівці викладача в межах 5000…10000 год. Розділити допустиме навантаження на чотири складові R1=0,25[R], R2=0,5[R], R3=0,75[R], R4=[R], тут [R] визначити по формулі /4.9/ для кожної частоти обертання n1,n2 і n3. 5.4.Перші досліди проводять при заповненій мастилом головці. Поршень оливовідсмоктуючого пристрою повинен знаходитись в крайньому нижньому положенні. Перед відліком експериментальних даних необхідно, щоб установка пропрацювала 5-7 хв. для розігріву мастила до температури 30…35°С. 5.5.Початковий відлік моменту тертя слід зробити після замірювання частоти обертання вала 2 /мал.1/ з допомогою тахометра. Попереднім підтисканням навантажувального гвинта до величини R1=0,25[R], вибираємо зазор в підшипнику і визначаємо по шкалі, встановленій на корпусі установки момент тертя. 5.6.Після трьохкратного зняття показів при одній і тій самій частоті обертання вала головки, заповненої мастилом, з допомогою пристрою, що відкачує оливу видаляють оливу із головки і проводять дослід повторно. 5.7.Закінчив запис показів моменту тертя для одної частоти обертання вала установки з досліджуваною головкою, необхідно переключити установку на другу частоту обертання. З цією метою пас переставляють на другу ступінь. При перестановці паса видалити штепсельну вилку із розетки і послабити гвинти натяжного пристрою. Закінчивши перестановку паса, провести його натяг і зафіксувати в потрібному положенні. 5.8.Повторити пункти 5 і 6 для другої частоти обертання вала установки. 5.9.Побудувати графіки моменту тертя від навантаження. Якщо є точки, які різко відхиляються від загальної закономірності, то досліди повторити. 5.10. Побудувати графіки в залежності умовного коефіцієнта тертя від навантаження. 5.11.По виконуваній лабораторній роботі зробити короткі висновки. ^ 6.1.Які є основні складові моменту тертя в підшипниках кочення? 6.2.Від чого залежить момент тертя кочення в досліджуваних підшипниках? 6.3.Як впливає величина радіального навантаження на момент тертя в підшипниках кочення? 6.4.Як змінюється умовний коефіцієнт тертя в залежності від навантаження і частоти обертання? 6.5.Який вплив має заповнення підшипника оливою на умовний коефіцієнт тертя і момент тертя? ^ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ 5.1. МЕТА РОБОТИ: На лабораторній установці провести дослідження залежності опору обертанню в підшипниках кочення від навантаження, швидкості обертання внутрішнього кільця та наявності мастила. 5.2. Замалювати схему установки 5.3. Визначити за допомогою тахометра частоту обертання вала головки при встановленні паса на першій, другій , третій ступенях клинопасової передачі (1 ступінь в даному випадку вважається та, яка розташована ближче до опори). 5. 4. ЗАПОВНИТИ ТАБЛИЦЮ РОЗРАХУНКОВИХ ТА ДОВІДКОВИХ ДАНИХ (табл. 5.1.) ^ та заповнити таблицю 5.2. При проведенні досліджень слід прагнути до того, щоб всі вимірювання проводились при температурі підшипникового вузла, що встановилась (на прогрітій установці). ^ для різних частот обертання вала. РОЗРАХУНКОВІ ТА ДОВІДКОВІ ДАНІ Таблиця 5.1.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Вінницький технічний коледж Робочий зошит Робочий зошит підготовлений у відповідності з методичними вказівками та завданнями для проведення практичних занять курсу «Фінанси... | | Виробництва робочий зошит Зошит для практичних занять надає можливість покращити якість отриманих студентами знань в області механізації виробничих процесів... |
| Робочий зошит для індивідуальних науково-дослідних завдань з дисципліни... Робочий зошит для індивідуальних науково-дослідних завдань для студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 030601... | | Робочий зошит Освіта Культура Охорона здоров’я Соціальний захист населення |
| Робочий зошит Адміністративно-територіальний устрій – це поділ території держави на систему адміністративних одиниць | | Миколаївський державний аграрний університет Робочий зошит для виконання практичних завдань з дисципліни “Бухгалтерський облік” розробили |
| Математичне програмування Робочий зошит для вивчення дисципліни студентами економічного факультету за модульно-рейтинговою системою навчення | | Робочий зошит для практичних робіт з дисципліни Рецензенти: Ладигіна Н. М., кандидат медичних наук, викладач Криворізького медичного коледжу |
| Робочий зошит для практичних робіт з дисципліни Рецензенти: Ладигіна Н. М., кандидат медичних наук, викладач Криворізького медичного коледжу | | Робочий зошит Автори: Мороз С. Е., доцент кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів Полтавського університету споживчої кооперації... |