Додаток № 11
до наказу Міністерства освіти і науки України
від 03.12.2013 р. № 1689
Програма зовнішнього незалежного оцінювання
з всесвітньої історії
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Метою зовнішнього незалежного оцінювання із всесвітньої історії є виявлення, рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.
Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання із всесвітньої історії (далі програмам ЗНО)складено з врахуванням вимог і змісту навчання історії в школі, закладених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та чинній програмі зі всесвітньої історії для 11-річної школи.
Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів всесвітньої історії: від найдавніших часів до сьогодення та складається з 41теми.
Програма ЗНО передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованість в учнів загальнопредметних умінь з історії.
Програма ЗНО укладена у вигляді таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці викладено зміст історичного матеріалу, де виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни.
Якщо про якийсь факт згадано у колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її, встановлювати відповідність між датою та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.
Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти характеризувати, встановлювати відповідність між ними та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю можуть повторюватися в кількох темах.
Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін, згадані в програмі лише один раз, можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо вивчаються).
У другій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизовано загальні уміння.
^
|
Предметні вміння та способи навчальної діяльності
|
Факти:
періодизація історії людства. Епоха стародавнього світу як перший період в історії людства. Історичні джерела.
^
«стародавній світ»; «цивілізація»; «духовна культура», «мистецтво», «релігія», «матеріальна культура», «археологічна культура»; «історичне джерело».
|
Визначати:
хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел, відлік часу до н.е. та н.е.
|
^
Факти:
походження людини.
Форми господарювання первісної людини. Суспільна організація та організація влади за первісних часів.
Духовна культура і вірування людей за первісних часів.
^
«кам’яний вік», «залізний вік»; «збиральництво», «полювання», «рільництво», «скотарство», «ремесло»; «рід», «плем’я»; «родова община», «сусідська община»; «вождь»; «анімізм», «тотемізм», «фетишизм», «магія»; «наскальний живопис».
|
Знати:
етапи антропогенезу; привласнювальні та відтворювальні форми господарства; характерні риси духовного життя найдавніших людей; первісні форми релігії; основні пам’ятки первісного мистецтва.
|
^
Факти:
утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада та господарське життя у Давньому Єгипті. Посилення Єгипту в ІІІ тис. до н.е. Будівництво пірамід. Розквіт та занепад Єгипту у ІІ тис. до н.е. за часів Середнього та Нового царств.
Культура Давнього Єгипту. Наукові знання. Писемність і освіта. Архітектура та мистецтво.
^
IV тис. до н.е. – об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту;
ХІ ст. до н.е. – завершення періоду Нового царства.
Персоналії:
Ехнатон IV, Тутмос ІІІ.
^
«бюрократичний апарат», «держава» «ієрогліф», «папірус»; «іригаційне землеробство».
|
Знати:
природно-географічні умови Єгипту, їх вплив на розвиток єгипетської цивілізації; основні засади організації влади та господарського життя в Єгипті; найважливіші досягнення давньоєгипетської духовної культури.
Пояснювати:
вплив природних умов на розвиток єгипетської цивілізації.
|
^
Факти:
Вавилон за часів Хаммурапі.
Фінікійські міста-держави та Ізраїльсько-Іудейське царство.
Нововавилонське царства у першій половині І тис. до н.е.
Перська держава Ахеменідів.
^
1794 - 1750 рр. до н.е. царювання Хаммурапі;
ХІ ст. до н.е. утворення Ізраїльсько-Іудейського царства.
VІІ ст. до н.е. - утворення Нововавілонського (Халдейське царство)
550 р. до н.е. - виникнення Перської держави.
Персоналії:
Хаммурапі, Давид, Соломон, Мойсей, Навуходоносор ІІ, Кір ІІ.
^
«Біблія», «епос», «клинопис», «місто-держава», «імперія», «іудаїзм», «колонізація».
|
Знати:
наслідки походів Дарія І; найзначніші пам’ятки культури народів Передньої Азії та Месопотамії; внесок держав Передньої Азії та Месопотамії у світову культуру.
Пояснювати:
вплив природних умов на життя людей у Месопотамії.
|
^
Факти:
давня Індія.
Індська цивілізація. Прихід аріїв (Ведійська цивілізація). Культура Давньої Індії.
^ .
Імперії Цінь. Культура Давнього Китаю.
Дати:
сер. ІІ тис. до н.е. - прихід аріїв на землі Індії;
221-206 рр. до н.е. - династія Цінь.
Персоналії:
Будда-Гаутама, Конфуцій, Цінь Шіхуанді.
^
«Веди», «варни», «касти», «індуїзм», «буддизм», «легізм», «конфуціанство».
|
Знати:
час і обставини виникнення цивілізації в Індії та Китаї; розквіт Індії за царя Ашоки, появи могутньої держави в Китаї за Цінь Шіхуанді; характерні риси господарського та суспільного життя Індії, Китаю; внесок Давніх Індії і Китаю у скарбницю світової культури
Пояснювати:
особливості господарського, суспільного та соціального устрою в Індії.
|
^
Факти:
мінойсько-ахейська палацова цивілізація у ІІ тис. до н.е.
Велика грецька колонізація. Греко-перські війни. Афінська демократія за часів Перікла. Підкорення Греції Філіпом ІІ і походи Александра Македонського.
Елліністичний етап в історії Греції. Культура Давньої Греції. Давньогрецька міфологія і релігія. Виникнення науки. Театр. Архітектура і скульптура. Олімпійські ігри.
^
ІІ тис. до н.е. Мінойсько-ахейська палацова цивілізація;
VIII-VІ ст. до н.е. - Велика грецька колонізація;
500-449 рр. до н.е. - Греко-перські війни.
Персоналії:
Перікл, Гомер, Геродот, Фідій, Сократ, Платон, Арістотель.
^
«античність», «еллінізм»; «поліс», «тиранія», «аристократія», «олігархія», «демократія», «метрополія та колонії», «акрополь», «філософія».
|
Знати:
основні напрямки та результати грецької колонізації, реформи Солона, основні риси Критської та Мікенської цивілiзацій; характерні риси полiтичного устрою Афін, Спарти;
Пояснювати:
вплив природних умов на розвиток грецької цивілізації; особливості устрою Афін та Спарти; наслідки греко-перських війн; внесок грецької цивілізації у світову культуру.
|
^
Факти:
Рим царської доби.
Римська республіка V-І ст. до н.е. Боротьба Риму за панування у Середземномор’ї. Становлення імперії.
Римська імперія доби принципату та домінату. Виникнення християнства і християнізація Римської імперії.
Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію).
Падіння Західної Римської імперії. Культура Риму. Наука і мистецтво. Основні архітектурні пам’ятки.
^
753-509 рр. до н.е. виникнення Риму. Царський етап в історії Давнього Риму;
509-30 рр. до н.е. Римська республіка;
450 р. до н.е. «Закони ХІІ таблиць» – початок кодифікації римського права;
49-30 рр. до н.е. громадянські війни в Римі;
30 р. до н.е. – 476 р. н.е. Римська імперія;
1 р. н.е. з часів Середньовіччя дата народження Ісуса Христа і початок нової ери.
^ - Міланський едикт;
325 р. - Нікейський собор;
395 р. - поділ Римської імперії;
476 р. - падіння Західної Римської імперії.
Персоналії:
Ганнібал брати Гракхи, Спартак, Гай Юлій Цезар, Ціцерон, Октавіан Август, Нерон, Константин.
^
«республіка», «вето», «патриції», «плебеї», «сенат», «форум», «тріумф», «провінція», «християнство», «церква».
|
Знати:
зміст та перебіг боротьби плебеїв з патриціями, причини та наслідки виникнення християнства, основні віхи християнізації Римської імперії.
Пояснювати:
причини кризи Римської республіки і утворення імперії; особливості римської системи державного правління часів республіки та імперії, господарство та побут римлян; зміни ставлення держави до християнської церкви; внесок римської культури у світову цивілізацію; місце історії стародавнього світу в історії людства.
|
^
поняття «історія Середніх віків». Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків.
Дати:
V – ІХ ст. – раннє Середньовіччя;
Х – ХІІІ ст. – зріле або високе Середньовіччя;
ХІV – ХV ст. – пізнє Середньовіччя.
|
Знати:
хронологічні межі та періодизацію Середніх віків.
|
Тема 7. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
Факти:
велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Імперія Карла Великого та її поділ.
Франція.
Правління Фiліппа IV Красивого. Столітня війна та об’єднання Франції.
^
Нормандське завоювання Англії. Велика хартія вольностей. Виникнення парламенту.
Священна Римська імперія.
Утворення Священної Римської імперії. Німецький «наступ на Схід». Закріплення територіальної роздробленості.
^
Італійські міські республіки. Мусульманська Іспанія. Реконкіста та утворення Іспанського королівства.
Дати:
ІV – VІІ – Велике переселення народів;
800 р. – утворення Франкської імперії;
843 р. – укладення Верденського договору.
^ утворення Священної Римської імперії;
1215 р. – підписання «Великої хартії вольностей»;
1265 р. – скликання англійського парламенту;
1302 р. – скликання Генеральних штатів у Франції;
1337 – 1453 – Столітня війна.
Персоналії:
Карл Великий, Вільгельм Завойовник, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Оттон І, Фердинанд, Ізабелла.
Поняття:
«парламент», «Реконкіста».
|
Знати:
держави, що утворилися після поділу Франкської імперії.
Пояснювати:
характерні риси розвитку європейських держав; значення виникнення станово-представницьких органів.
|
^
Факти:
структура суспільства і теорія трьох станів. Виникнення станової монархії.
Середньовічне місто. Боротьба городян із сеньйорами. Міські комуни. Ремесло й торгівля.
Поняття:
«феодал», «стани», «станово-представницька монархія», «ремесло», «цех», «гільдія».
|
Знати:
структуру середньовічного суспільства.
Характеризувати:
середньовічне місто; взаємодію людини і природи в Середні віки; особливості світогляду середньовічних городян.
|
^
Факти:
християнізація Європи. Хрестові походи. Боротьба церкви з єретиками.
Дати:
ХІ – ХІІІ ст. – час Хрестових походів;
1054 р. – церковний розкол.
Поняття:
«єретик», «інквізиція».
|
^
Перший і Четвертий Хрестові походи; боротьбу церкви з єретиками.
Пояснювати:
причини і наслідки християнізації Європи, Хрестових походів.
|
|
