1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки




Скачати 467.73 Kb.
Назва1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки
Сторінка1/6
Дата конвертації29.03.2014
Розмір467.73 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Історія > Документы
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І.МЕЧНИКОВА

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до вивчення курсу “Історія економічних Вчень”

і підготовки до семінарських занять

для студентів 1 курсу денного відділення спеціальності

«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»


Укладач:

МАЗУР ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА,

кандидат економічних наук, доцент

кафедри економіки та управління

Одеського національного університету

ім. І.І.Мечникова

Одеса - 2013
^

Т Е М И І З М І С Т К У Р С У



Тема 1. Предмет і структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки.


Предмет історії економічних вчень. Мета і завдання дисципліни. Етапи становлення економічної думки. Структура курсу історії економічних вчень. Економічні вчення епохи доринкової економіки, епохи нерегульованої ринкової економіки та епохи регульованої ринкової економіки.

Економічні погляди філософів античного світу у Стародавній Греції. Внесок Ксенофонта у розвиток економічної думки. Трактат Ксенофонта «Економікос» («Домострой»). Натурально-господарська концепція Платона. Модель ідеальної держави за Платоном. Аристотель як «перший економіст». Внесок Аристотеля в економічну науку: поняття «справедлива ціна», економіка і хрематистика, поділ праці, товар і товарообмін, гроші.

Історичний контекст виникнення меркантилізму у XV- XVI ст. Великі географічні відкриття та колоніальна торгівля як фактори поширення товарно-грошових відносин.

Меркантилізм – перше економічне вчення. Ідеологія теорії і політики меркантилізму. Предмет і метод вивчення. Зовнішня торгівля як головне джерело багатства.

Етапи еволюції меркантилізму: ранній та пізній меркантилізм. Представники раннього меркантилізму та їхні погляди (В.Стаффорд, Г.Скаруффі). Сутність теорії грошового балансу та наслідки її втілення у XVI ст. Пізні меркантилісти: Т.Ман, А. де Монкретьєн. Виробнича спрямованість пізнього меркантилізму, створення теорії торгівельного балансу.

^

Тема 2. Школа класичної політичної економії


Історико-економічні умови виникнення класичної школи політичної економії. Об’єкт дослідження класичної школи. Характеристика визначальних ідей класичної школи: природного порядку, економічного лібералізму, вільної конкуренції, пріоритетності виробничої сфери, трудової теорії вартості. Етапи розвитку класичної школи та їхні особливості. Історичне місце класичної школи.
^
Перший етап розвитку класичної школи. Економічні погляди В.Петті - засновника класичної школи в Англії. Основи трудової теорії вартості.
Виникнення фізіократичного напряму у Франції. Основні економічні ідеї фізіократизму. Природний порядок і природні закони виробництва. Абсолютизація аграрного сектору. “Чистий продукт” та продуктивна праця в трактуванні фізіократів. Класовий поділ суспільства і його значення. Вчення про капітал: “початкові” та “щорічні” аванси. “Економічна таблиця” Ф.Кене як перша модель реалізації суспільного продукту.
Другий етап розвитку класичної школи. А.Сміт як фундатор економічної науки. Концепції “економічної людини” і “невидимої руки”. Необмежена конкуренція і саморегуляція капіталістичного господарства. Роль держави в економіці. Обґрунтування ліберальної економічної політики і фрітредерства. Аналіз поділу праці. Продуктивна і непродуктивна праця. Трактування вартості. Значення економічної теорії А. Сміта для подальшого розвитку економічної науки.
Третій етап розвитку класичної школи. Економічна система Д. Рікардо як відображення епохи промислового перевороту. Визначення предмета політичної економії. Розроблення «залізного закону» заробітної плати. Теорія земельної ренти. Джерела диференціальної ренти. Вчення про динаміку норми прибутку. Теорія порівняльних переваг у міжнародній торгівлі.

Теорія трьох факторів виробництва Ж.Б.Сея і відмова від трудової теорії вартості. Пріоритет пропозиції над попитом. Закон ринків і його сучасна оцінка.

Закон народонаселення Т.Мальтуса і його значення. Принцип спадної родючості ґрунту. Теорія вартості і прибутку. Проблема реалізації і теорія “третіх осіб”.

Четвертий (завершальний) етап розвитку класичної школи. Економічна система Дж. С.Мілля. Внесок в методологію економічного аналізу. Протиставлення сфер виробництва й розподілу. Соціалістичні ідеї в роботах Дж.С.Мілля. Пропозиції реформування капіталізму, кооперативного руху, соціального партнерства.

Соціально-економічні умови виникнення марксизму. Філософські основи марксистського вчення: поєднання матеріалізму і діалектики. Основні проблеми праці “Капітал” К.Маркса. Концепція про базис і надбудову. Аналіз суспільного відтворення.

Подальша розробка теорії трудової вартості. Двоїстий характер вартості товару. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Поняття “робочої сили”. Теорія доданої вартості. Концепція “перетворених форм” – прибутку, ренти, відсотка.

Вчення про капітал. Основний закон капіталістичного нагромадження. Постійний і змінний капітал. Органічна побудова капіталу. Поняття норми доданої вартості і норми прибутку. Пояснення динаміки середньої норми прибутку.

Модель ідеального суспільства за К.Марксом. Капіталістичне нагромадження капіталу та його соціально-економічні наслідки. Основна суперечність капіталізму. Революційна спрямованість висновків теоретичних досліджень. Історичне значення марксизму і його сучасні оцінки.
^ Тема 3. Маржиналізм і формування неокласичного напряму

економічної думки

Виникнення маржиналізму. Передвісники маржиналізму: Й. фон Тюнен, Г. Госсен, Ж. Дюпюї, А. Курно. Зміст і значення маржинальної революції. Принципові відмінності методології маржиналізму від класичної школи. Етапи маржиналістської революції – суб’єктивний і неокласичний. Відмінності методології на цих етапах. Розділення школи маржиналізму на три напрями – австрійський, математичний і неокласичний. Сучасне значення маржиналізму і неокласичної економічної теорії.
Австрійська школа граничної корисності і започаткування суб’єктивної школи політекономії. Економічні погляди К. Менгера та його учнів Ф. Візера і О. Бем-Баверка. Психологізація та суб’єктивізм економічного аналізу. Метод індивідуального господарства - «господарства Робінзона». Цінність і корисність. Теорія граничної корисності. Теорія благ. Блага першого та вищого порядків. Концепція комплементарності благ.
Математичний напрям: становлення і розвиток. Застосування В. Джевонсом математичного апарату в економічному аналізі. Модель загальної рівноваги Л.Вальраса, її значення для макроекономічного моделювання.
Кембриджська школа маржиналізму. А. Маршалл і основи неокласичного аналізу. Значення його праці “Принципи економікс”. Поява нової назви економічної науки. Методологічні принципи маршалліанської теорії. Теорія ціноутворення: корисність і попит, витрати і пропозиція. “Хрест А. Маршалла”. Частково рівноважний аналіз і мікроекономічний підхід А. Маршалла. Поняття рівноважної ціни. Введення «споживчого надлишку» та його значення для розвитку теорії суспільного добробуту. Еластичність попиту, вивчення її чинників. Врахування фактора часу. Розробки А.Маршалла в теорії граничних витрат. Виявлення ефекту спадної та постійної граничної віддачі. Оптимізація діяльності підприємства.
Розвиток американської школи маржиналізму. Проблеми виробництва і розподілу в працях Дж. Кларка. Теорія розподілу – головна проблема в роботах Дж.Кларка. Докази справедливості в системі суспільного розподілу. Економічна статика і економічна динаміка. Концепція граничної продуктивності факторів праці і капіталу.
В.Парето – італійський представник маржиналізму. Проблеми загальної рівноваги в роботах В.Парето. Відмова від каузального методу аналізу і перехід до функціонального. Ординалістський підхід в аналізі корисності. Використання кривих байдужості. Оптимум В.Парето. Поняття суспільної максимальної корисності. Умови досягнення суспільного оптимуму, роль конкуренції і державного регулювання. Вплив лозаннської школи на подальший розвиток економіко-математичного моделювання.


^ Тема 4. Виникнення і розвиток теорії інституціоналізму
Американський інституціоналізм 20-х рр. ХХ ст.: умови виникнення і загальна характеристика. Особливості терміну «інститут». Методологічні засади інституціоналізму. Теоретичний виклик економічній ортодоксії. Критика «економічної людини», методів економічного моделювання, моделі рівноважної економіки. Етапи розвитку інституціоналізму. Ранній інституціоналізм.

Соціально-психологічний напрям Т. Веблена. Еволюційний підхід до трактування економічних процесів. Застосування теорії еволюції Ч.Дарвіна в теорії Т.Веблена. Роль «інстинктів» у розвитку суспільства. Характеристика класів індустрії і бізнесу. Показникова поведінка бізнесу. Ефект Веблена. Дихотомія індустрії і бізнесу. Технологічний детермінізм. Реформування капіталізму через загальний страйк інженерів.

Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Комонса. Вирішальна роль права в економічній діяльності. Теорія угод (транзакцій). Розуміння Дж.Комонсом вартості. Стадії розвитку капіталізму. Фінансовий і адміністративний капіталізм. Ідея мирного врегулювання трудових конфліктів. Роль держави і колективних інститутів.

Емпіричний (кон’юнктурно-статистичний) інституціоналізм У.Мітчелла. Вивчення впливу неекономічних факторів на економічну поведінку. Розробки в теорії циклічних коливань. Практична спрямованість теоретичної доктрини на активне державне втручання. “Гарвардський барометр” і прогнози У.Мітчелла.

Післявоєнний соціально-інституціональний напрям американського інституціоналізму. Його відмінності від інституціоналізму 30-х рр. Дж. Гелбрейт як автор технократичної концепції. Технологічний детермінізм Дж.Гелбрейта. Розділення економічної системи на ринкову та планувальну частини. Визначення крупної (зрілої) корпорації. Поняття техноструктури: склад, функції, цілі. Суть управлінської революції та її наслідки. Нове індустріальне суспільство. Обґрунтування державного регулювання в контексті суперечності між ринковою та планувальною частинами суспільства.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки iconТема Вступ. Предмет І метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки icon1 Предмет дослідження та завдвння
Щоб бути фахівцем з історії економічних вчень, потрібно знати не тільки історію економіки, економічних поглядів, але І загальну історію,...
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки iconТема 1: предмет науки, метод вивчення І значення (6 год.)
Дати визначення «мети» І «завдання» дисципліни «Історії вчень про державу І право»
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки icon1. Предмет І методи історії економіки та економічної думки
...
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки iconПлан. Зміст, структура та типи економічних систем. Суспільне виробництво...
В економічній літературі сучасний світ розглядається як такий, що складається з економічних систем
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки icon1. 2 Хронологічні рамки первісної доби: різні погляди
Дана дисципліна є синтезом двох історико-економічних дисциплін: економічної історії та історії економічної думки. Предметом її вивчення...
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки iconПитання до екзаменаційних білетів
Предмет та завдання курсу “Економічна історія”. Суспільні функції економічної історії
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки iconЕкзаменаційні вимоги з «Історії української культури»
«Історія української культури» як наукова та навчальна дисципліна: мета, предмет, завдання та структура курсу. Джерела та історіографія...
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки iconПоняття І теоретичні основи історії вчень про державу І право
Співвідношення історії вчень про державу І право з іншими навчальними дисциплінами
1. Предмет І структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки iconТема Предмет, зміст І структура курсу
Модуль І. Теоретичні основи управління персоналом. Тема Предмет, зміст І структура курсу
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка