Класифікація інформаційних систем




Скачати 124.69 Kb.
НазваКласифікація інформаційних систем
Дата конвертації10.07.2013
Розмір124.69 Kb.
ТипРеферат
skaz.com.ua > Інформатика > Реферат
АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ УПРАВЛІННЯ І ПРАВА

ПОЛТАВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ АКАДЕМІЇ
Реферат на тему

Класифікація інформаційних систем.
Виконала:

Студентка 36-ЮП групи

Передерій Владислава Володимирівна

Полтава 2013

Зміст

1. Класифікація ІС.
2. Поняття корпоративної інформаційної системи.
3. Поняття автоматизованого робочого місця.
4. Класи типових АРМ.
Список використаної літератури.


  1. Класифікація ІС.


Різноманітність сфер і форм застосування сучасних інформаційних технологій породжує різноманітність способів їх класифікації.

За масштабністю інформаційні системи поділяються на такі групи:
- одиничні;
- групові;
- корпоративні;
- глобальні.
Одиничні ІС реалізуються, як правило, на автономному персональному комп'ютері без використання комп'ютерної мережі. Така система може містити декілька простих додатків із спільним інформаційним фондом. Подібні комплекси можуть бути створені за допомогою таких локальних систем управління базами даних як Clipper, FoxPro, Paradox, MS Access тощо. Наприклад, "ІС: Бухгалтерія", АРМ.

Класифікація ІС за масштабністю.

Групові ІС орієнтовані на колективне використання інформації і найчастіше будуються на базі локальної обчислювальної мережі. При розробці таких додатків найчастіше використовуються сервери баз даних (SQL-сервери) для робочих груп. Серед найбільш відомих таких серверів є Oracle, InterBase, Sybase, тощо.

Корпоративні ІС призначені для великих компаній і можуть підтримувати територіально віддалені вузли і мережі. Як правило, вони мають ієрархічну клієнт-серверну структуру зі спеціалізацією серверів. При розробці таких систем можуть використовуватись ті ж сервери баз даних, що й при розробці групових ІС. Для корпоративних систем найбільш поширеними є сервери Oracle, DB2, Microsoft SQL Server.

Глобальні ІС охоплюють територію держави чи континенту. Прикладом такої інформаційної системи є глобальна мережа Інтернет.

За сферою застосування інформаційні системи можна умовно поділити на чотири групи:

- системи обробки трансакцій (операцій з базою даних) - призначені для ефективного відображення предметної області в будь-який момент часу (OLTP - OnLine Transaction Processing);
- системи підтримки прийняття рішень - за допомогою комплексу запитів здійснюється аналіз даних в різних аспектах: часових, просторових, і т.п.;


- інформаційно-довідкові системи базуються на гіпертекстових документах і мультимедійних засобах. Найбільший розвиток такі системи отримали в мережі Інтернет;
- офісні інформаційні системи - призначені для перетворення паперових документів в електронні, автоматизації діловодства і управління документообігом.

За способом організації автоматизовані ІС можуть бути класифіковані наступним чином: на основі архітектури файл-сервер; на основі архітектури клієнт-сервер; на основі багаторівневої архітектури; на основі Інтранет-технологій.
За рівнем або сферою діяльності:
- державні;
- територіальні (регіональні);
- галузеві;
- підприємств або установ;
- технологічних процесів.

Державні ІС призначені для вирішення господарських проблем країни на базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів. Наприклад:
1. автоматизована система державної статистики - основне джерело статистичної інформації;
2. автоматизована система планових розрахунків (Міністерство економіки України);
3. державна інформаційна система фінансових розрахунків (Міністерство фінансів України).

АСУ та системи обробки статистичної інформації. Як приклад державної АІС можна назвати інформаційно-обчислювальну систему статистики України. Відповідно до структури статистичної служби України в ній виділяють три рівні: центральний (державний), обласний і районний.

На центральному рівні здійснюється об'єднання обласних мереж у глобальну мережу статистики України; збирання та аналіз даних, які надходять з обласних управлінь статистики, формуються відповідні інформаційні сховища для зберігання статистичних даних і постачання їх в органи центрального управління.

На обласному рівні здійснюється збір та аналіз даних, які надходять з районних відділів статистики та від інших джерел, їх передача каналами зв'язку на державний рівень, а також в керівні органи регіону.

На районному рівні проводиться збір даних від первинних об'єктів статистичного обліку, їх аналіз і передавання як на обласний рівень, так і місцевим органам влади.

Для розв'язування регламентних задач засобами електронної обробки даних створено АРМ економіста-статистика, який передбачає введення і коригування даних, їх арифметичний і логічний контроль, логіко-математичну обробку даних, їх сортування, аналіз та збереження як за часовими періодами, так і за іншими ознаками, формування і передавання звітів, графіків, діаграм.

Передача інформації між різними рівнями інформаційно-обчислювальної системи здійснюється за допомогою електронної пошти.

Статистична інформація формується на основі облікових даних підприємств та організацій і відображається у спеціальних формах, затверджених Держкомстатом України. Форма і зміст звітів узгоджуються з розробниками комплексів автоматизованої обробки інформації і пристосовуються до вимог машинної обробки інформації.

Склад функціональних підсистем ІС статистики формується у відповідності з переліком відповідних галузей статистики: статистика промисловості, статистика праці, статистика населення, статистика сільського господарства та довкілля, статистика цін тощо.

Розвиток демократії і ринкових відносин в Україні, зростання інтересу до нашої держави за кордоном сприяють формуванню вітчизняних комерційних автоматизованих банків статистичних даних.

Для розв'язування задач статистичного аналізу даних на сучасному світовому ринку існує більше 1000 пакетів прикладних програм. Це такі як STATISTIKA, STATGRAPHICS, WinSTAT, КВАЗАР, а також статистичні експертні системи, зокрема, СТАТЗКС, Statistical Navigator Pro.

За типом підтримки, яку вони забезпечують в організації управління, системи можуть бути поділені на такі групи:
- системи обробки операцій, які реєструють та обробляють дані, одержані внаслідок ділових операцій. Воно може проводитись або способом пакетного оброблення даних, або в масштабі реального часу;
- автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), що приймають рішення з типових питань, таких, як управління виробничим процесом;
- системи співробітництва на підприємстві, які використовують комп'ютерні мережі для забезпечення зв'язку, координації та співробітництва відділів і робочих груп, що беруть участь у процесі;
- інформаційні менеджерські системи - системи забезпечення менеджменту, що продукують заздалегідь визначені звіти, подають відображення даних і результати вжитих заходів на періодичній чи винятковій основі або за запитом;
- системи підтримки прийняття рішень - ІС, які використовують моделі прийняття рішень.

Корпоративні системи, системи підтримки прийняття рішень (СППР) та експертні системи характеризують новий етап автоматизації управління підприємством.

Системи підтримки прийняття рішень (або англ., Decision Support System - DSS) призначені для підтримки прийняття рішень керівників різного рівня при вирішенні неструктурованих і слабо структурованих проблем і використовують нові засоби інформаційних технологій - програмні агенти, сховища і вітрини даних, OLAP- системи тощо.

СППР використовують не тільки загальне інформаційне забезпечення, а й загальне математичне забезпечення - бази моделей.

  1. Поняття корпоративної інформаційної системи.


Корпоративна інформаційна система (КІС) — це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і поставляє інформацію для прийняття управлінських рішень. У ній реалізована управлінська ідеологія, яка об'єднує бізнес стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології.

Масштабність.

Це одна із важливих характеристик інформаційних систем такого класу, враховуючи масштаби діяльності корпорації. Масштабна ІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній платформі (сервери, операційні системи, системи комунікації, СУБД), що потребує значних зусиль спеціалістів з проектування й упровадження таких систем. Оскільки варіантів конфігурації базового устаткування і програмного забезпечення може бути багато, то КІС має бути багато платформною.

Багатоплатформне обчислювання.

В КІС виникає потреба в тому, щоб прикладна програма працювала на кількох платформах. При цьому мають бути забезпечені однакові інтерфейс і логіка роботи на всіх платформах, маючи на увазі подібність схем екрана, елементів меню і діалогової інформації, що надається користувачеві різними платформами; інтегрованість з користувацьким операційним середовищем; однакова поведінка на різних платформах; узгоджена підтримка незалежно від платформи тощо. Реалізувати прикладну програму одночасно в кількох середовищах нелегко. Тому з'явилися інтегровані програмні середовища розробки (framewors), які значно полегшують перенесення прикладних програм між різними середовищами. До них належать Windows Open Systems Architecture (WOSA); Win 32, загальне відкрите програмне середовище UNIX COSE і Арр Ware Foundation та інші.

Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі.

Важливою перевагою КІС є можливість роботи в мережах, до яких входять комп'ютери, що працюють під управлінням різних операційних систем або побудовані на різних обчислювальних платформах. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх робочих обчислювальних платформ і операційних систем, які використовуються.

Розподілені обчислення.

Це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли поступаючі з клієнтських машин дані чи запити розподіляються поміж кількома машинами, наприклад між кількома серверами, що збільшує пропускну здатність для користувача і дає можливість багатозадачної роботи. Це сприяє максимальному використанню обчислювальних ресурсів, зниженню витрат і підвищенню ефективності системи. Забезпечення розподіленої роботи і удаленого доступу до документів — це обов'язкова вимога до інформаційних систем корпоративного рівня. Останніми роками невід'ємною складовою частиною цієї вимоги стала підтримка роботи в архітектурі Internet/Intranet.


  1. Автоматизоване робоче місце.


Автоматизоване робоче місце (АРМ) є робочим місцем персоналу автоматизованої системи управління, обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації функцій управління. Стосовно вимог систем організаційного управління.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) можна визначити як комплекс інформаційних ресурсів, програмно-технічних і організаційно-технологічних засобів індивідуального або колективного користування, об’єднаних для виконання певних функцій професійного працівника управління.

За допомогою АРМ фахівець може обробляти тексти, посилати і приймати повідомлення, що зберігаються в пам’яті персонального комп’ютера, брати участь у нарадах, організовувати і вести особисті архіви документів, виконувати розрахунки і одержувати готові результати в табличній або графічній формі. Зазвичай процеси ухвалення рішень і управління в цілому реалізуються колективно, але необхідна проблемна орієнтація АРМ управлінського персоналу, що відповідає різним рівням управління і реалізованим функціям. Підготовка інформації для ухвалення рішень, власне ухвалення рішень та їх реалізація можуть мати багато загального в різних економічних службах підприємства. Це дозволяє створювати гнучкі структури управління. Локальні мережі, на основі яких можуть функціонувати різні комплекси АРМ як в межах окремих підрозділів, так і на рівні суміжних функцій, що виконуються, реалізованих різними підрозділами, є базою для організації взаємозв’язку окремих АРМ в систему збору, обробки інформації та ухвалення рішень у сфері управління конкретним об’єктом.

В основу конструювання АРМ встановлені такі основні принципи:
максимальна орієнтація на кінцевого користувача, що досягається створенням інструментальних засобів адаптації АРМ до рівня підготовки користувача, можливостей його навчання і самонавчання;
проблемна орієнтація АРМ на вирішення певного класу завдань, об’єднаних загальною технологією обробки інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації, що характерно для фахівців економічних служб;
формалізація професійних знань, тобто можливість надання за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції і вирішувати нові завдання в процесі накопичення досвіду роботи з системою;
модульна побудова, що забезпечує сполучення АРМ з іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію і нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування;
ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці і дружнього інтерфейсу спілкування з системою.



  1. Класи типових АРМ.


Задачі організаційного управління, які розв'язуються в складі АРМ, можна умовно поділити на три класи. До 1-го класу належать повністю формалізовані задачі (наприклад, господарський та фінансовий облік), для яких можна розробити структуровані процедури прийняття рішень. Задачі цього класу можуть розв'язуватись без участі людини за заздалегідь підготовленим алгоритмом. Для задач 2-го класу характерні слабко структуровані процедури прийняття рішень в умовах неповної інформації. До цього класу належать, наприклад, задачі поточного й оперативного управління запасами. Задачі 3-го класу потребують застосування неструктурованих процедур прийняття рішень, творчого підходу, що ґрунтується на інформованості, класифікації, таланті та інтуїції людини.


Працівників організаційного управління можна, у свою чергу, поділити на три групи: керівники (директори, головні адміністратори тощо), спеціалісти (начальники функціональних служб, головні спеціалісти), технічні працівники (секретарки, касири, комірники). Керівники вирішують, як правило, задачі 3-го класу, рідко - 1-го. Спеціалісти розв'язують задачі 2-го класу, технічні працівники - 1-го. Згідно з характером розв'язуваних задач можна виділити три класи типових АРМів: АРМ Керівника (АРМ-К), АРМ Спеціаліста (АРМ-С), АРМ Технічного та допоміжного персоналу (АРМ-Т).

АРМ-К може мати розподільну та локальну структуру. За розподільної структури дисплей установлюється на столі керівника, а основна функціональна структура (з додатковим дисплеєм) - у секретаря або помічника. Локальна структура АРМ-К передбачає повну функціональну замкненість, яка забезпечує автономну роботу. Вимоги до АРМ-К: наявність достатньо розвиненої бази даних, постійно доповнюваної оперативною інформацією; забезпечення керівника або його помічників можливістю пошуку потрібної інформації в базі даних і наочність подання; наявність діалогових програмних засобів, що забезпечують прийняття рішень із максимальною адаптацією і регулюють організаційно-адміністративну діяльність; забезпечення оперативного зв'язку з іншими джерелами інформації (у межах організаційної структури) та з безпосередніми помічниками; забезпечення можливості накопичення в пам'яті АРМ досвіду роботи і раніше прийнятих рішень.

З урахуванням характеру та особливостей праці керівника програмне забезпечення АРМ-К складається з кількох підсистем: підсистеми забезпечення професійної діяльності (модуль електронний записник; особистий архів; електронний перекидний календар; щотижневий особистий план із блоком найважливіших справ тижня й переліком найважливіших справ місяця); прийняття рішень; рутинних робіт; комунікацій.

АРМ-С призначений для зберігання текстової, числової та фактографічної інформації і дає спеціалістові можливість проводити аналітичну роботу з документами, працювати з персоналом і центральною базою даних, вести комунікаційні діалоги з допоміжними джерелами інформації.

АРМ-Т- автоматизовані робочі місця технічних працівників призначені для виконання технічної роботи, що потребує певних професійних навичок. Для такої категорії службовців характерна робота з документами (близько 70% усього робочого часу) і телефонні переговори. Основні їхні функції - введення даних, оформлення документів (друк, тиражування, розсилання тощо), ведення картотек і архівів, обробка вхідної і вихідної документації, контроль виконавчої діяльності. Характер діяльності технічних працівників мало залежить від специфіки галузі, установи, організації. Тому можливий масовий випуск типових АРМ-Т: АРМ Оператора документів; АРМ Бухгалтера; АРМ Архіваріуса; АРМ Комірника; АРМ Секретаря тощо.

Список використаної літератури


  1. http://pidruchniki.ws/11241013/informatika/klasifikatsiya_informatsiynih_sistem

  2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Корпоративна_інформаційна_система

  3. http://ebooktime.net/book_378_glava_23_3.1._Призначення_А.html

  4. http://pidruchniki.ws/14860110/bankivska_sprava/tehnologiya_roboti_seredovischi_arm

Схожі:

Класифікація інформаційних систем iconР. Ф. Гринюк робоча програма І методичні вказівки виробничої практики
С. Ф. Чикалова, доцент кафедри інформаційних систем управління І. К. Сапіцька, доцент кафедри інформаційних систем управління Е.І....
Класифікація інформаційних систем iconТеоретичні питання до екзамену з дисципліни «Інформаційні системи...
Класифікація інформаційних систем за рівнем автоматизації та галуззю використання
Класифікація інформаційних систем iconРеферат На тему: Поняття та етапи розвитку інформаційних систем
До інформаційних процесів належать пошук, збирання, зберігання, передавання, опрацювання інформації тощо
Класифікація інформаційних систем iconГрафік захисту дипломних робіт студентами окр «Бакалавр» напряму...
...
Класифікація інформаційних систем iconМіжнародний інформаційний бізнес: структура, ієрархія ринків, класифікація продуктів І послуг
У статті розглядаються проблеми мінародногo інформаційного бізнесу, функціонування світового та регіональних інформаційних ринків,...
Класифікація інформаційних систем iconФакультет інформаційних систем І технологій

Класифікація інформаційних систем iconНазва вищого навчального закладу
Архітектура. Функціональна І забезпечуюча частина управлінських інформаційних систем
Класифікація інформаційних систем iconПерелік контрольних питань з курсу
Позитивні та проблемні аспекти функціонування інформаційних систем в організаціях
Класифікація інформаційних систем iconТематика рефератів з дисципліни
Місце І роль управлінських інформаційних систем серед суспільно-економічних наук
Класифікація інформаційних систем iconМетодичні рекомендації до виконання, оформлення та захисту курсових проектів
Методичні рекомендації для студентів спеціальності 080405 «Програмування для еот та автоматизованих систем» по виконанню курсових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка